У декількох регіонах України 8 грудня застосовують аварійні відключення електроенергії. Про це поінформували в НЕК "Укренерго", наголосивши, що попередньо оприлюднені графіки знеструмлень тимчасово не діють. Енергетики працюють над врегулюванням ситуації та стабілізацією енергосистеми.

У компанії пояснили, що необхідність екстрених відключень спричинена наслідками масованих ракетних та дронових атак, які раніше були здійснені по енергетичній інфраструктурі. В "Укренерго" зазначили, що обмеження є вимушеним кроком для збереження балансу в енергосистемі.

Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації ситуації. Вона може змінюватися динамічно, тому просимо стежити за повідомленнями обленерго вашого регіону. Якщо зараз у вас є електроенергія – будь ласка, споживайте її ощадливо, – заявили в компанії.

За інформацією ДТЕК, екстрені вимкнення вже застосовують на Дніпропетровщині. Фахівці наголошують: відновлення повноцінного електропостачання залежить від стану енергосистеми та триває у посиленому режимі.

Джерело: 5692.com.ua

Менша тривалість відключень світла можлива, але тільки за умови ощадливого споживання електроенергії.На цьому наголошують в НЕК «Укренерго». Поки ж, за їх інформацією, вчора ввечері був зафіксований добовий максимум використання.
Більше новин на REPORTER.ua

У Кам’янському тимчасово знеструмили низку будинків через проведення аварійно-відновлювальних робіт. Про це повідомляє місцеве комунальне підприємство.

Без електропостачання залишилися споживачі на вулиці Героїв-рятувальників та прилеглих територіях. Фахівці працюють над ліквідацією несправності.

У міській службі зазначають, що електропостачання відновлять одразу після завершення робіт.

Комунальники просять мешканців поставитися до ситуації з розумінням та дякують за терпіння.

Джерело: 5692.com.ua

У понеділок, 8 грудня, у Дніпрі на низці адрес немає води та тепла. Причина — проведення аварійних робіт. Водопостачання та опалення має з’явитися після їх завершення.
Більше новин на REPORTER.ua

5 грудня, у Міжнародний день волонтера, низку українських благодійників відзначили відзнакою Президента України «Золоте серце».
Більше новин на REPORTER.ua

Національний банк оприлюднив доволі неприємну статистику. За період з 3 жовтня до середини листопада кордон перетнули 128 тисяч українців. Якщо подумати, то це майже стільки, скільки виїхало з початку року до вересня. Виходить, за півтора місяці країна втратила цілу "область" людей, якщо уявити умовно.

Дані міжнародних структур

Цікаво, що НБУ не обмежився лише власними оцінками. У макроекономічному огляді регулятор посилається на ООН та Євростат, де фіксується загальна кількість українців за кордоном – близько 5,9 мільйона. І тут є момент: лише з жовтня ця цифра зросла майже на 128 тисяч, що майже повторює темп міграції за попередні дев'ять місяців. Така різниця у динаміці виглядає досить промовисто.

Що могло вплинути

Аналітики НБУ говорять про кілька причин.

• по-перше, посилення російських ударів по нашій інфраструктурі;
• по-друге, зміни у правилах виїзду, що дали можливість перетинати кордон чоловікам віком 18-22 років.

Ці фактори разом створили ефект хвилі, яка й підняла цифри так різко. І хоча кожен випадок індивідуальний, загальна тенденція тепер виглядає доволі зрозумілою.

Що це означає для країни

Коли темпи міграції змінюються так швидко, це завжди б’є по багатьох сферах: економіці, ринку праці, соціальних зв'язках. Та й психологічний фон у суспільстві стає важчим. Але цифри існують, щоб ми могли хоча б приблизно оцінити масштаб явища, яке відчуваємо вже давно.

Джерело: 5692.com.ua

Уряд затвердив новий порядок підготовки офіцерів запасу для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Відтепер таке навчання стане обов’язковим для всіх, тоді як раніше воно здійснювалось лише за бажанням студентів.
Більше новин на REPORTER.ua

У час, коли довкілля потерпає від людської діяльності, проблема мікропластику вже не виглядає якимось далеким терміном із наукових журналів. Вона тихо заходить у наші домівки через воду, їжу, повітря. І що прикріше – уникнути цього майже нереально.

Де ми "з'їдаємо" найбільше мікропластику

Навіть якщо хтось уважно стежить за раціоном, купує фермерські продукти і намагається жити екологічно, все одно мікропластик часом виявляється там, де найменше очікуєш. За даними польського видання Onet.pl, науковці вже давно б'ють на сполох, бо ці дрібні частинки знаходять чи не в кожному виді їжі.

Дослідники особливо підкреслюють кілька моментів – і вони, чесно кажучи, трохи збивають з пантелику:

• мікропластик є не лише в морепродуктах чи м'ясі, а й у звичайних рослинних продуктах, включно з яблуками, морквою, навіть у цукрі;
• жителі прибережних регіонів споживають його ще більше, бо океани найбрудніші саме від пластикових відходів;
• повністю уникнути мікрочастинок неможливо, хоча деякі прості кроки все ж допомагають трохи зменшити їх потрапляння в організм.

Цікаво, що одне з нових масштабних досліджень журналу Environmental Research показало: майже 90% білкових продуктів містять мікропластик – незалежно від того, рослинні вони чи тваринні.

Сіль

Сіль здається найпростішим інгредієнтом у кухні. Але навіть тут є нюанси. Особливо дивує те, що рожева гімалайська сіль, яку часто вважають природною і чистою, виявилася більш забрудненою, ніж звичайна кухонна. Причина – відкритий спосіб видобутку, де частинки легко потрапляють у продукт із повітря або поверхневих вод.

Рис

Рис – один із найпопулярніших продуктів у світі. І тут виникла несподівана деталь: у 100 г рису може бути 3–4 мг мікропластику. А якщо це рис швидкого приготування, то показники ще вищі, бо промислова обробка більш інтенсивна.

Є маленька хитрість: промивання під проточною водою може зменшити вміст частинок майже на третину.

Бутильована вода

Багато людей купують воду в пляшках для "чистоти". Але пластикові пляшки самі є джерелом мікропластику. Національна академія наук США виявила до 240 тисяч мікрочастинок у кожній пляшці. Особливо небезпечні наночастинки – їх важко фільтрувати. Скляна тара у цьому плані набагато краща.

Морепродукти

Морепродукти мають хорошу репутацію серед прихильників здорового харчування. Але саме океани страждають від пластикового сміття найбільше: понад 80% глобального забруднення – це пластик.

Не дивно, що:

• паніровані креветки мають приблизно 300 частинок мікропластику на порцію;
• риба промислових видів накопичує пластик разом із кормом;
• рибні палички – серед найзабрудненіших напівфабрикатів, відразу після курячих нагетсів.

Рослинні продукти

Здавалося б, фрукти й овочі – найчистіші. А от і ні. Науковці зафіксували понад 100 тисяч частинок мікропластику на грам у яблуках і моркві.

Тут причина інша: рослини поглинають частинки з ґрунту через корені, разом із водою.

Навіть вегетаріанські нагетси – другі за рівнем забруднення серед рослинних білкових продуктів.

Чайні пакетики

Ця тема вже кілька років викликає дискусії. Дослідження Університету Макгілла показало, що нейлоновий чайний пакетик у кип’ятку може виділити мільярди мікрочастинок у звичайну чашку чаю. Висока температура буквально "розчиняє" полімери.

Цукор

Цукор також не виявився винятком. Нові аналізи різних брендів показали, що мікропластик є у всіх зразках – і через забруднення сировини, і через виробничі процеси.

Чому мікропластик всюди

Проблема в тому, що пластик вже став частиною планети.

Його знаходять у повітрі, у ґрунті, у водоймах, навіть у віддалених регіонах, як Арктика. Повністю виключити його з життя неможливо, але вплив можна зменшити:

• скорочувати використання пластикової тари;
• користуватися фільтрами для води;
• за можливості обирати скло чи метал;
• добре мити овочі, фрукти, крупи;
• уникати надмірно перероблених продуктів.

Тонка межа майбутнього

Проблема мікропластику – це дзеркало нашого ставлення до довкілля. Світ уже не повернеться до стану, в якому був кілька десятиліть тому, але відповідальність за наступні кроки все ж лежить на кожному. Щоденні дрібні вибори здатні визначити, в якому середовищі житимуть наступні покоління.

Джерело: 5692.com.ua

Тема електроенергії в Україні вже давно не про дроти й лічильники, а про стабільність у кожному домі. Тому кожне рішення уряду, яке хоч трохи згладжує коливання тарифів, викликає інтерес. Особливо зараз, коли люди уважно рахують кожну гривню в платіжках.

Нові правила гри

Кабмін ухвалив зміни, які дозволять Укренерго купувати електроенергію не тільки на тих майданчиках, де ціна стрибає, мов на батуті, а й на так званих спецторгах. Там вартість передбачуваніша, а інколи навіть нижча – щось на кшталт більш спокійного ринку, де не потрібно ловити кожну хвилину, щоб не переплатити.

Про це написала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, пояснивши суть змін у кількох абзацах.

Деталі урядової постанови

Рішення ухвалили 5 грудня, і воно має бути вигідним не лише звичайним споживачам, а й тим, хто працює на експорт та планує витрати надовго вперед. Коли ціна не "стрибає", підприємствам легше планувати бюджети, а значить – не гальмувати виробництво.

Свириденко наголосила: для промислових та побутових клієнтів це означатиме повільніше зростання тарифу на передачу електроенергії. Мовляв, система стає стабільнішою, а прогнозування – точнішим.

Скільки платитимемо за світло

У грудні 2025 року тариф для населення залишається на старому рівні – 4,32 грн за кВт-год. Тут без сюрпризів.

Для тих, хто опалює житло електрикою, діє окремий підхід:

• до 2000 кВт-год – 2,64 грн за кВт-год;
• після перевищення цього обсягу – 4,32 грн за кВт-год.

Тобто система пільг зберігається, і це важливо для тисяч домогосподарств, які залежать від електроопалення.

Точка рівноваги

Рішення уряду не вирішує всі проблеми енергосектору, але дає можливість утримувати ситуацію під контролем. У час, коли економіка живе під тиском обставин, стабільність тарифів стає маленьким, але суттєвим елементом загальної безпеки.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні працює приблизно шість тисяч АЗС, але левову частку ринку ділять між собою всього три мережі – державна Ukrnafta та приватні ОККО і WOG. Вони фактично формують правила гри: локації, сервіси, ціни й навіть стиль дорожніх подорожей.

Ukrnafta – державний гравець з історією змін

Ukrnafta – це найбільша нафтодобувна компанія в Україні, яка тепер повністю в орбіті держави. Її мережа АЗС довго була пов’язана з ім’ям Ігоря Коломойського, але ситуація кардинально змінилася у 2022 році: акції націоналізували й передали під управління Міністерства оборони.

З іншого боку, компанія активно розширює інфраструктуру. Наприклад:

• у березні 2024 року до її рук перейшли 83 арештовані АЗС Glusco;
• восени того ж року вона підписала угоду на 51% "Альянс Холдингу", а це ще 118 станцій Shell.

На початок 2025-го Ukrnafta керує вже 556 АЗС. Це приблизно 9,3% усього роздрібного ринку пального. І, до речі, це ще й робота для понад 20 тисяч людей – доволі велика цифра.

ОККО – приватна мережа зі своїм стилем

Мережа ОККО – це про "Концерн Галнафтогаз" та ім’я Віталія Антонова, одного з найвідоміших українських бізнесменів. Компанія багато років розбудовує бренд, який для багатьох асоціюється з кавою "по дорозі", теплими освітленими комплексами та численними ресторанами майже на кожній трасі.

Станом на 2025 рік:

• 412 працюючих станцій;
• близько 7% ринку;
• формати A la minute, Pasta Mia, Meiwei та магазини Tobi, які поступово стають окремими маленькими "острівцями" сервісу для водіїв.

Перший комплекс відкрили ще у 1999 році в Стрию. З того часу мережа перетворилася на одного з найбільших українських ритейлерів за обсягами виторгу.

WOG – бренд групи "Континіум" з власною традицією

WOG – це історія, пов’язана з бізнес-групою "Континіум". У реєстрах можна побачити прізвища Степана Івахіва та Сергія Лагура. Після смерті співзасновника Ігоря Єремеєва його частка перейшла спадкоємцям, але компанія продовжує працювати з тими ж партнерами, що й раніше.

Мережа має приблизно 360 станцій і займає десь 6% ринку. WOG активно розвиває додаткові сервіси: WOG Cafe, WOG Market, а також формати в аеропортах і поїздах Інтерсіті, які багато хто пам’ятає ще до повномасштабної війни.

У 2023 році мережа відкрила найбільший трасовий комплекс в Україні – у Глибочиці на Житомирщині. Це вже майже сучасний хаб для подорожувальників.

Спільна картина

Попри різні моделі власності – державний контроль, приватні корпорації чи бізнес-групи – усі три бренди продовжують рухатися вперед. Мережі розширюються, додають нові сервіси й намагаються утримати водіїв не лише пальним, а й комфортом. Це як велика шахівниця, де кожен гравець знає: зайвий хід може коштувати частки ринку.

Під покровом мережі

На українському ринку пального вже давно сформувалася своя невидима архітектура, де кожен бренд, наче окрема колона, тримає частину інфраструктури країни. І хоч у всіх різні власники, підходи та історії, разом вони створюють той самий звичний водіям простір заправок, кафе та трасових сервісів, які ми бачимо щодня.

Джерело: 5692.com.ua