Шахраї рекламують у соцмережах навчання з інвестицій, заробіток на криптовалюті та послуги досвідчених трейдерів. Вони обіцяють високі прибутки й переконують, що заробляти на інвестиціях може кожен.

Спочатку потенційним жертвам пропонують залишити заявку на консультацію, після чого з ними зв’язується «менеджер». Він поступово втирається в довіру, з’ясовує фінансові можливості людини та може переконувати її встановити програму для віддаленого доступу до пристрою.

Згодом до спілкування долучається «трейдер», який пропонує переказати гроші для інвестування. На спеціально створеній платформі жертві демонструють нібито прибуткові вкладення. Щоб посилити довіру, шахраї іноді дозволяють вивести невелику суму, а потім переконують вкладати більше – зокрема, позичені або кредитні кошти.

Коли людина намагається повернути гроші, її рахунок можуть заблокувати, а для виведення коштів вимагати сплатити додаткову комісію, податок, страховий внесок або поповнити «резервний фонд». У результаті потерпілі ризикують втратити всі вкладення. Про таку схему попереджає Кіберполіція.

Щоб не стати жертвою шахрайства, правоохоронці радять:

• не довіряти обіцянкам гарантованого або швидкого прибутку;
• перевіряти компанію та інвестиційну платформу перед переказом коштів і наданням персональних даних;
• не переказувати гроші на рахунки чи криптогаманці за вказівкою незнайомих «менеджерів» і «трейдерів»;
• не брати кредити для інвестування під тиском представників платформи;
• не сплачувати додаткові «комісії» чи «податки» для розблокування рахунку або виведення коштів;
• не встановлювати сторонні програми на свої пристрої за вказівкою незнайомців.

У Кіберполіції наголошують: цифри прибутку на екрані не підтверджують, що гроші справді існують. Шахраї можуть створювати фіктивні платформи та імітувати успішні інвестиції, щоб змусити людей вкладати дедалі більше.

Більше новин на REPORTER.ua

Спортсменка з Кривого Рогу Анастасія Польська виборола бронзову медаль на чемпіонаті світу з боротьби серед спортсменів до 23 років, який проходить у США. Вона змагалася у ваговій категорії до 53 кг.

У поєдинку за третє місце українка перемогла суперницю з Індії. Про це повідомило відділення Національного олімпійського комітету України у Дніпропетровській області.

Більше новин на REPORTER.ua

В Одесі затримали двох керівників підприємства, яких підозрюють у допомозі Росії з легалізацією українського зерна, незаконно вивезеного з окупованого Маріуполя. За даними слідства, посадовці оформили підроблені лабораторні документи, які дозволяли приховати походження майже 8 тисяч тонн пшениці вартістю понад 60 млн грн. Про це 19 жовтня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора.

За даними правоохоронців, фігурантами справи стали директор одеської філії іноземної компанії, що спеціалізується на перевірці якості та сертифікації сільськогосподарської продукції, а також керівниця її лабораторії. Слідство встановило, що у 2024 році російське підприємство завантажило 7857 тонн української пшениці на підсанкційне судно Alfa M у порту тимчасово окупованого Маріуполя. Звідти зерно перевезли до російського порту Темрюк у Краснодарському краї, де оформили фіктивні документи про його нібито російське походження.

Для подальшого продажу викраденої продукції представники РФ, за версією слідства, залучили працівників одеського підприємства, яке надає послуги з перевірки якості та сертифікації агропродукції. Як стверджують правоохоронці, керівник філії та завідувачка лабораторії знали про українське походження пшениці, але погодилися оформити фіктивний лабораторний висновок. Документ мав підтверджувати якість зерна та сприяти його подальшій реалізації без розкриття факту незаконного вивезення з окупованої території України.

За інформацією Офісу генерального прокурора, надалі пшеницю доставили до Туреччини для переробки. Слідство встановлює подальший шлях виготовленої з неї продукції, зокрема перевіряє можливість її постачання до країн Європейського Союзу та України. Таким чином, остаточні напрямки збуту продукції ще з'ясовують.

Під час обшуків в офісі компанії та помешканнях підозрюваних правоохоронці вилучили документацію, лабораторні висновки, комп'ютерну техніку та мобільні телефони. Обом посадовцям повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України – пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

У разі доведення вини їм загрожує від 10 до 12 років позбавлення волі з можливістю конфіскації майна та додатковими обмеженнями на зайняття певних посад або діяльності. Досудове розслідування триває. Назву підприємства та імена підозрюваних правоохоронці не оприлюднили.

Відповідно до законодавства, затримані вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд. За матеріалами: Служба безпеки України, Офіс генерального прокурора

Вранці 19 жовтня у Дніпрі пролунали численні вибухи. Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про рух ракет «Бандероль» у напрямку міста. За даними Дніпропетровської ОВА, ціллю російської атаки стала критична інфраструктура.

Внаслідок удару поранення дістав 55-річний чоловік. Його госпіталізували у стані середньої тяжкості. Наразі постраждалий перебуває під наглядом лікарів.

Більше новин на REPORTER.ua

У понеділок, 19 жовтня, російські війська атакували промислове підприємство у Кривому Розі. Внаслідок удару двоє людей загинули, ще семеро дістали поранення.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

П’ятьох постраждалих госпіталізували, серед них – 15-річний хлопець. За оцінками медиків, їхній стан – середньої тяжкості.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі місцевого жителя засудили за публікацію в TikTok відео з місцями роботи груп ТЦК. Чоловік створив сторінку «Служба безпеки клієнтів», де поширював інформацію, яка могла допомагати військовозобов’язаним уникати отримання повісток.

Перше відео він опублікував 7 липня 2026 року. На кадрах були патрулі на вулицях Гуртовій, Житомирській і Передовій. 1 серпня чоловік виклав ще один ролик, знятий на вулиці Мінусинській.

Суд зазначив, що інформація про маршрути та місця роботи груп ТЦК має обмежений доступ, а її поширення може перешкоджати проведенню мобілізаційних заходів і завдавати шкоди Збройним силам України. Дії чоловіка кваліфікували за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Обвинувачений визнав провину та уклав угоду з прокурором. 5 жовтня суд затвердив угоду й призначив чоловікові п’ять років позбавлення волі, але звільнив його від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік.

Протягом цього часу чоловік має регулярно з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без відповідного дозволу. Мобільний телефон, яким він знімав відео, конфіскували на користь держави.

Більше новин на REPORTER.ua

У застосунку «Повітряна тривога» запрацювала карта з орієнтовними зонами перебування та напрямками руху повітряних цілей. На ній можна побачити приблизний рух крилатих ракет, безпілотників типу «Шахед» та інших повітряних загроз.

Дані до застосунку передають Повітряні Сили ЗСУ захищеними каналами зв’язку. На карті можна збільшувати масштаб, відображати сітку розміром 10 на 10 кілометрів і вмикати теплову карту «Підвищена небезпека».

Водночас карта не показує точного місця перебування цілей у реальному часі, може оновлюватися із затримкою та відображає не всі загрози. Зокрема, на ній немає балістичних ракет і цілей, що рухаються зі швидкістю понад 2000 км/год. Відсутність позначок не означає, що небезпеки немає.

Нову функцію розробили спільно Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Повітряні Сили ЗСУ та українські ІТ-компанії. Карта доступна в застосунку «Повітряна тривога» та на офіційній карті повітряних тривог України. Оновлювати застосунок не потрібно.

Більше новин на REPORTER.ua

Поліцейські екіпажу «Білі Янголи» евакуювали дві родини з дітьми з прибережних населених пунктів Нікопольського району, які постійно потерпають від ворожих обстрілів. Серед евакуйованих – восьмимісячне немовля, п’ятирічна дівчинка та восьмирічний хлопчик.

Першу родину вивезли із села Придніпровського Червоногригорівської громади. 33-річна мати разом із восьмимісячним сином, який має проблеми зі здоров’ям і потребує постійного лікування, залишила небезпечну територію. Дорогою поліцейські також забрали 65-річну жительку Червоногригорівки.

Наступного дня правоохоронці евакуювали родину з вулиці Херсонської в Нікополі. У небезпечному районі залишалися 43-річна жінка, її 68-річна мати та двоє дітей – п’ятирічна Вероніка й восьмирічний Артем.

Поліцейські допомогли родинам зібрати речі та доправили їх у безпечне місце, де передали представникам волонтерських організацій SAVE UKRAINIAN і «Проліска».

Тих, кому потрібна допомога з евакуацією на Нікопольському напрямку, просять звертатися до екіпажу «Білі Янголи» за телефоном: 066 239 03 54.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні розпочалося автоматичне продовження відстрочок від мобілізації. За даними Міністерства оборони, понад 90% чинних відстрочок можуть продовжити без повторного подання заяв і відвідування державних установ.

Автопродовження триватиме до 30 жовтня. Воно доступне для 22 категорій громадян, якщо підстава для відстрочки залишається чинною та підтверджується даними державних реєстрів. Про результати перевірки повідомлять у застосунку «Резерв+».

Якщо відстрочку продовжили, потрібно оновити електронний військово-обліковий документ і перевірити новий строк її дії. Якщо сповіщення ще немає, слід дочекатися завершення перевірки.

Якщо автоматичного продовження не відбулося, це не обов’язково означає втрату права на відстрочку. Причиною можуть бути відсутні або застарілі дані в реєстрах. Після їх оновлення можна подати новий запит через «Резерв+», якщо відповідна категорія доступна онлайн, або звернутися до ЦНАП із необхідними документами.

Більше новин на REPORTER.ua

Держава знову не змогла продати Одеський припортовий завод: до закінчення прийому заявок 18 жовтня жоден інвестор не зареєструвався на аукціон зі стартовою ціною 4,3 млрд гривень. При цьому законсервоване підприємство, за оцінкою голови Фонду держмайна Дмитра Наталухи, продовжує обходитися державі приблизно в 62 млн гривень щомісяця. Є й несподівана деталь.

За словами Наталухи, американські компанії, які раніше обіцяли брати участь у торгах, останніми днями попросили дочекатися виборів у США 3 листопада. Однак це пояснення керівника ФДМУ, а не незалежно встановлена причина відсутності заявок. Згідно з офіційними даними «Прозорро.

Продажі», прийом пропозицій завершився 18 жовтня о 20:00. Аукціон було призначено на 19 жовтня, але через відсутність учасників отримав статус «Аукціон не відбувся». Чому американські інвестори передумали купувати заводГолова Фонду державного майна Дмитро Наталуха прокоментував результати приватизації ввечері 18 жовтня.

За його словами, ще незадовго до завершення прийому заявок перспективи продажу виглядали багатообіцяючими. Потенційні інвестори з США надсилали листи, в яких обіцяли взяти участь в аукціоні та запропонувати принаймні стартову ціну. Проте за останні два-три дні ситуація змінилася.«Давайте дочекаємося 3 листопада», — таку фразу, за словами Наталухи, він найчастіше чув від представників американських компаній.

На 3 листопада в США призначені проміжні вибори до Конгресу. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», голова ФДМУ пов'язав відсутність заявок із політичною невизначеністю в Сполучених Штатах. Наталуха зазначив, що інвестори оцінюють перспективи вкладень на 15–20 років уперед, тоді як політична позиція ключового міжнародного партнера може суттєво змінитися за короткий час.

За його оцінкою, для деяких потенційних покупців політичні ризики виявилися менш передбачуваними, ніж навіть воєнні. При цьому самі американські компанії публічно не підтвердили, що відмовилися від участі саме через майбутні вибори.62 млн гривень щомісяця: скільки коштує утримання заводуВідсутність покупця означає, що державі доведеться й надалі фінансувати утримання законсервованого підприємства. За словами Наталухи, сьогодні на ці цілі потрібно близько 62 млн гривень щомісяця.

Якщо витрати збережуться на такому рівні протягом року, їхня загальна сума становитиме приблизно 744 млн гривень. Це розрахунок на основі наведеної керівником ФДМУ місячної суми, а не затверджений річний бюджет підприємства. Голова фонду пояснив, що зараз важко визначити, коли Одеський припортовий завод зможе самостійно покривати хоча б частину витрат за рахунок перевалки вантажів.

Перспективи підприємства залежать, зокрема, від безпеки судноплавства в Чорному морі та можливості стабільної роботи портової інфраструктури. Тому перед державою стоїть питання не лише про пошук нового покупця, а й про те, скільки коштів знадобиться на подальше утримання ОПЗ.4,3 млрд за акції та ще 500 млн на модернізаціюНа продаж виставлявся державний пакет розміром 99,5667% акцій Одеського припортового заводу. Стартова ціна становила 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

При цьому купівля акцій передбачала додаткові зобов'язання. Згідно з офіційними умовами приватизації, майбутній інвестор мав вкласти не менше 500 млн гривень у модернізацію підприємства та підвищення його енергоефективності. Таким чином, покупцеві належало не лише заплатити кілька мільярдів за державний пакет акцій, а й окремо профінансувати відновлення та оновлення виробничих потужностей.

Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області. Це велике хімічне підприємство, що спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, а також перевалці хімічної продукції через морський термінал. Під час повномасштабної війни основні виробничі потужності заводу перебувають у режимі консервації.

Чому завод не можуть продати вже багато роківНинішня спроба приватизації далеко не перша. У 2016 році підприємство двічі виставляли на продаж. Спочатку стартова ціна становила 13,175 млрд гривень, потім її знизили до 5,16 млрд.

Однак обидві спроби завершилися безрезультатно. У листопаді 2025 року держава знову намагалася продати ОПЗ — за 4,488 млрд гривень. Тоді на аукціон також не надійшло жодної заявки.

Одним із факторів, що ускладнювали приватизацію, довгий час залишалися боргові спори з компаніями групи Ostchem Дмитра Фірташа. Незадовго до нинішнього аукціону Фонд держмайна представив юридичний аналіз відповідних зобов'язань. Як раніше повідомляв «Курс України», фахівці оцінили пов'язані з цим ризики для потенційного інвестора як низькі.

Тим не менш нова спроба продажу також не привернула учасників. Що тепер буде з Одеським припортовим заводомПісля чергового аукціону, що не відбувся, Фонду державного майна належить визначити подальшу долю підприємства. Наталуха повідомив, що відомство заздалегідь розглядало запасні сценарії на випадок провалу торгів.

Однак для вибору остаточного рішення необхідно додатково оцінити ситуацію. Поки невідомо, коли оголосять наступний аукціон, чи зміниться стартова ціна і чи повернуться до переговорів потенційні американські інвестори після виборів 3 листопада. Таким чином, Одеський припортовий завод залишається в державній власності.

А поки нового покупця немає, утримання законсервованого підприємства, за оцінкою керівника ФДМУ, продовжує вимагати близько 62 млн гривень щомісяця. За матеріалами: «Прозорро. Продажі» — офіційний результат приватизаційного аукціону, «Інтерфакс-Україна» — заява Дмитра Наталухи від 18 жовтня 2026 року, Фонд державного майна України — умови продажу Одеського припортового заводу.