Заява прозвучала доволі прямо і навіть трохи несподівано. Володимир Зеленський дав зрозуміти: якщо виникне потреба, Україна здатна допомогти не лише собі, а й іншим – зокрема країнам Європи чи навіть Об’єднаним Арабським Еміратам – у боротьбі з дронами типу "Шахед".

Йдеться не про гучні слова, а, скоріше, про досвід, який набивався не один місяць. І, чесно, досить болісно.

"Можемо зупинити" – але є умови

Під час виступу в парламенті Великої Британії президент сказав фразу, яку зараз активно обговорюють:

Якщо потрібно зупинити "Шахед" в Еміратах – ми це можемо зробити. Якщо потрібно зупинити його в Європі чи Великій Британії – ми це можемо зробити. Це питання технологій, інвестицій та співпраці.

Тобто ключ не тільки в можливостях, а в тому, чи будуть ресурси і партнерство. Самі по собі технології, як не крути, без підтримки не працюють на повну.

Досвід, який дістався дорогою ціною

Окремо Зеленський нагадав про минулу зиму – ту саму, коли Росія фактично намагалася "вимкнути світло" по всій країні. І тут важливий момент: Україна вистояла.

Не ідеально, з відключеннями, з генераторами у дворах і зарядками в кафе. Але вистояла.

І от саме цей досвід, як він каже, і став основою для розвитку технологій протидії дронам. Бо коли по тобі летить щось майже щодня, починаєш швидше вчитися. І, що цікаво, рішення не стоять на місці – їх постійно допрацьовують, підлаштовують під нові загрози.

Хто вже звертається до України

Виявляється, інтерес до українських напрацювань є не тільки "десь там".

За словами президента, понад десять країн – і з Європи, і з Близького Сходу, і навіть зі США – вже зверталися до Києва за допомогою у боротьбі з "Шахедами".

І тут, якщо подумати, ситуація виглядає трохи іронічно: країна, яка сама під обстрілами, ще й стає своєрідним експертом для інших.

Які саме рішення пропонує Україна

Мова не про щось одне, а про цілий набір інструментів. Причому різних – від "очевидних" до більш технічних.

Серед них:

• дрони-перехоплювачі, які можуть наздоганяти ворожі БпЛА;
• системи радіоелектронної боротьби, що глушать сигнали;
• сенсори та детектори для виявлення цілей.

Тобто, грубо кажучи, не один "щит", а ціла система, де кожен елемент виконує свою роль.

І, можливо, саме в цьому сила — не в одній технології, а в поєднанні кількох.

Що стоїть за цією заявою

З іншого боку, тут є ще один шар. Бо такі слова — це не тільки про військові можливості, а й про сигнал партнерам: Україна готова не лише просити допомогу, а й давати її.

Але з умовою. Технології, інвестиції, співпраця.

Без цього – ніяк.

Джерело: 5692.com.ua

І от парадоксальна річ: країна живе в умовах війни, енергетика постійно під ударом, а платіжки за газ… ну, м’яко кажучи, не такі страшні, як у більшості Європи. Якщо дивитися сухо на цифри, то українці платять за кубометр менше, ніж будь-хто на континенті. І різниця – не копійчана.

Якщо порівнювати, то виходить цікава історія: газ для українців приблизно у 14 разів дешевший, ніж у Швеції. І навіть якщо взяти Угорщину, яка довго трималася за російський газ, – там ціна майже вдвічі вища. Тобто так, ми десь внизу списку. Але не завжди це означає "виграли".

Де газ "кусається" найбільше

Північ і Захід Європи — це, якщо говорити просто, зона дорогого газу. Там рахунки можуть реально здивувати.

• Швеція: понад 2,26 євро за куб;
• Нідерланди: близько 1,71 євро;
• Данія, Франція, Ліхтенштейн: приблизно по 1,38 євро.

І це ще не межа. У Німеччині, Італії, Австрії, Ірландії – теж більше ніж 1,20 євро за кубометр. Тобто, якщо перевести на наші реалії, то платіжка там виглядає… скажімо так, не дуже приємно відкривати.

Європа, де ще можна "дихнути"

Є й інша частина континенту – Центральна та Східна Європа. Там ціни вже більш приземлені.

Наприклад:

• Греція – близько 0,91 євро;
• Польща – 0,77;
• Словаччина – 0,62.

А от Угорщина вирізняється – приблизно 0,33 євро за куб. Причина не секретна: специфічні газові домовленості. Довгі контракти, свої нюанси, політика – все як завжди.

Якщо ж вийти за межі ЄС, то дешевше стає ще більше:

• Туреччина – 0,22 євро;
• Грузія – 0,18.

Але навіть вони платять більше, ніж українці.

Україна в цьому списку – в самому кінці

І це той випадок, коли "в кінці" означає найдешевше.

Приблизно 0,16 євро за кубометр. Цифра виглядає майже нереальною на фоні Європи. Особливо якщо згадати, що в деяких країнах ціна перевалює за два євро.

Але тут є нюанс, і він важливий. Така вартість – не ринкова. Це, по суті, соціальний тариф, який тримається завдяки мораторію на підвищення цін під час воєнного стану. Тобто держава фактично "прикрутила" ціни, щоб люди могли якось пережити цей період.

І якщо дивитися ширше, то в Європі ціна формується інакше: попит, логістика, контракти, іноді навіть погода грає роль. У нас – більше політики і соціальної складової.

Як рахували і що брали до уваги

Щоб порівняння було більш-менш чесним, аналітики взяли приблизно однакові умови споживання.

В Україні середня картина така:

• сім’я з 4 осіб – 1400–1700 м³ на рік;
• 2 особи – 900–1100 м³;
• 1 людина – близько 500 м³.

І це якщо газ використовується не тільки для плити, а й для опалення та гарячої води.

Для Європи застосували схожий підхід, але вже в енергетичних одиницях – від 5555 до 55556 кВт·год, що приблизно відповідає 524–5241 м³ газу. Усі податки, збори – вже всередині цих цифр.

До речі, важливий момент:

• 1 м³ газу = приблизно 10,6 кВт·год.

Без цього перерахунку порівняння було б, чесно кажучи, трохи кривим.

Де криється різниця

Якщо спростити – в Європі платять "як є", за ринком. Дорога логістика, залежність від імпорту, енергетичні кризи – усе це одразу відбивається на платіжках.

В Україні ж ситуація інша. Ціна штучно стримується. І поки діє воєнний стан, навряд чи щось кардинально зміниться. Хоча питання, що буде далі, залишається відкритим.

Бо дешевий газ – це добре. Але він не береться з повітря.

Джерело: 5692.com.ua

17 березня Україна отримала від Європейська комісія повний пакет умов для вступу до ЄС. Йдеться про так звані бенчмарки – тобто чіткий список того, що потрібно зробити, щоб рухатися далі в переговорах.

Як пояснив віцепрем’єр Тарас Качка, тепер уже немає "білих плям". Усі вимоги – на руках. І це, по суті, означає, що починається більш практична частина процесу.

Не просто розмови, а конкретна робота.

Які кластери закрили останніми

Останніми Україна отримала умови одразу за кількома важливими напрямами:

• Кластер 3 – "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток";
• Кластер 4 – "Зелений порядок денний та стале з’єднання";
• Кластер 5 – "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості".

Ці напрямки, якщо говорити простіше, стосуються економіки, екології, інфраструктури та аграрного сектору. Тобто речей, які люди відчувають щодня – від цін до якості доріг чи підтримки фермерів.

І от тепер по всіх цих сферах є чіткі орієнтири.

Що це означає для переговорів

Фактично Україна дійшла до моменту, коли вже не потрібно гадати, чого саме від неї хоче ЄС. Усе виписано доволі конкретно.

Качка прямо сказав:

Сьогодні ми отримали повний перелік того, що саме Україна має зробити в межах кластерів, і тепер йдеться про практичну роботу над виконанням цих умов.

І додав, що це вже інший рівень процесу. Бо коли є список завдань – можна рухатися крок за кроком, а не в загальних формулюваннях.

Що було раніше

До речі, цей пакет формувався не за один день. Ще в грудні Єврокомісія передала Україні вимоги за іншими напрямами:

• Кластер 1 – "Основи процесу вступу";
• Кластер 2 – "Внутрішній ринок";
• Кластер 6 – "Зовнішні відносини".

Тобто зараз мозаїка склалася повністю. Усі шість кластерів закриті з точки зору вимог — тепер справа за виконанням.

Новий етап – без ілюзій

Якщо говорити по-людськи, ситуація виглядає так: раніше Україна йшла до ЄС, орієнтуючись на загальні принципи. Тепер це вже більше схоже на чек-лист.

Є список. Є дедлайни, яких прямо не називають, але всі розуміють, що час має значення. І є очікування від країн-членів ЄС.

З іншого боку, це і плюс. Бо зрозуміло, що робити далі.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія не збирається зупинятись на нинішніх масштабах атак безпілотниками. Навпаки – там поступово нарощують темпи і дивляться значно далі.

Якщо зараз мова йде про сотні дронів щодня, то у перспективі цифри можуть виглядати зовсім інакше.

Скільки дронів запускають уже зараз

На сьогодні, за словами президента, російська армія застосовує приблизно 350–500 БпЛА на добу. Це вже стало чимось на кшталт "нової норми", хоча ще рік тому такі цифри здавалися, м’яко кажучи, нереальними.

Але, як він дав зрозуміти, це ще не межа.

Що планують на 2026 рік

В інтерв’ю New York Post Зеленський пояснив: росія хоче вийти спочатку на 600–800 дронів щодня. А далі – ще більше.

Фактично їхня ціль – близько тисячі дронів на добу.

Тобто це вже не просто масовані атаки, а щось схоже на постійний потік. Такий собі "конвеєр", який має тиснути не лише на ППО, а й на нерви.

Як планують цьому протидіяти

Окремо президент зупинився на тому, як Україна бачить відповідь на такі загрози. І тут цікава деталь: ставка робиться не тільки на дорогі ракети, а й на дешевші рішення.

Ця кількість має збиватися дронами-перехоплювачами, і на неї потрібно мати близько 2–3 тисяч перехоплювачів, не менше, – зазначив він.

Тобто логіка проста: якщо ворог іде масою, відповідь теж має бути масовою.

Про гроші і різницю у підходах

Якщо говорити про вартість, різниця виглядає доволі показово.

• дрон-перехоплювач: приблизно 3–5 тисяч доларів;
• один "Шахед": у підсумку його збиття обходиться близько 10 тисяч;
• ракета для Patriot: близько 4 мільйонів доларів.

І тут виникає питання ефективності. Бо витрачати мільйони на збиття відносно дешевого дрона – це, м’яко кажучи, не найкраща стратегія.

Сам Зеленський підкреслив, що Україна вже має практичний досвід більш економного підходу і готова ним ділитися.

Співпраця із союзниками

До речі, під час тієї ж розмови він сказав, що Україна запропонувала допомогу США у протидії іранським безпілотникам. Мова йде саме про ті технології та рішення, які вже випробувані тут, у реальних умовах.

Тобто досвід, який з’явився вимушено, тепер може стати корисним і для інших.

Джерело: 5692.com.ua

З 20 березня (п'ятниця) квиток на автобус із Кам'янського до Дніпра коштуватиме 80 гривень. Зараз – 70.

Підвищення стосується маршрутів компанії «Інтерспецмаркет»: № 100 (залізничний вокзал Кам'янського – автовокзал Дніпра) і № 215 (зворотний напрямок). Перевізники кажуть: дизпаливо різко подорожчало.

За 30 днів – плюс 20 гривень

Втім, це вже друге підвищення за останні кілька тижнів. 12 лютого тариф підняли з 60 до 70 гривень. Тобто за трохи більше місяця поїздка подорожчала на третину. Такими темпами до літа міжміські перевезення в регіоні можуть стати помітно дорожчими – якщо ціни на паливо продовжать рости.

Цікаво, що на іншому популярному напрямку – з Кам'янського (ДМК) до Дніпра (Новий центр) – ціна вже 80 гривень. Цей маршрут обслуговує АТП ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь». Там тариф підняли ще в лютому.

Для пасажирів, які їздять щодня на роботу чи навчання, це відчутний удар по бюджету.

Джерело: 5692.com.ua

8 березня помер 43-річний дніпрянин Євген. За п'ять днів до цього його зупинили на вулиці працівники ТЦК. Родина вимагає розслідування, пише "9 канал Дніпро".

Історія почалася 2 березня. Перевірили документи. Відправили на військово-лікарську комісію, потім – до обласного ТЦК. Родичі кажуть: медогляд пройшов формально. Придатність визначили майже миттєво – лише переглянули дані в «Helsi».

Що сталося під час транспортування

Дорогою до Магдалинівського ТЦК Євгена жорстоко побили. Чоловік отримав численні переломи, важку черепно-мозкову травму, пошкодження внутрішніх органів. У комі його підключили до апарату штучної вентиляції легень і доправили до лікарні Мечникова.

Медики боролися за його життя п'ять днів. Врятувати не змогли.

Висновок експертизи підтвердив побиття

Судово-медична експертиза встановила: травму голови спричинив удар тупим предметом. Це підтверджує слова родичів.

Близькі Євгена наполягають на покаранні винних. Вимагають з'ясувати всі обставини смерті – від формального медогляду до жорстокого поводження під час транспортування та перебування в ТЦК. Втім, поки що жодних офіційних коментарів від правоохоронних органів чи представників ТЦК не надходило.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом багато хто помічає одну й ту саму річ: гроші ніби ті самі, а купити на них можна менше. Інфляція в Україні знову почала обганяти зростання зарплат, і це відчувається не в економічних звітах, а прямо в магазині біля дому.

Особливо помітно це на продуктах. Хліб, молоко, овочі, м’ясо – ті речі, які люди купують майже щодня. Додайте сюди транспорт, комунальні послуги, базові побутові товари. Саме ці витрати і формують основу звичайного сімейного бюджету.

І виходить доволі проста картина: доходи ніби трохи підросли, але ціни ростуть швидше.

Як змінюється поведінка покупців

Економісти говорять, що зараз відбувається досить типовий процес для періоду інфляції. Люди починають змінювати свої звички у покупках.

Спочатку непомітно.

Наприклад:

• частіше обирають дешевші бренди;
• уважніше дивляться на цінники;
• купують менше непродовольчих товарів;
• відкладають великі покупки "на потім".

У супермаркетах це видно дуже добре. Зростає інтерес до товарів зі знижками, акційних полиць, спеціальних пропозицій.

І є ще одна цікава деталь. Частина покупців повертається до ринків або невеликих місцевих виробників. Там іноді можна знайти дешевші овочі, м’ясо чи молочні продукти.

Найбільше відчувають сім’ї з дітьми

Найболючіше інфляція б’є по родинах, де багато обов’язкових витрат. Це насамперед сім’ї з дітьми.

Їжа, транспорт, одяг, школа, гуртки – список довгий. І коли ціни поступово піднімаються, витрати на базові речі починають "з’їдати" дедалі більшу частину доходу.

Ще одна група, яка особливо відчуває зростання цін, – орендарі житла. Оренда, комунальні платежі, транспорт до роботи. Усе разом складається в доволі серйозну суму.

У результаті деякі родини змушені переглядати свої витрати.

Іноді скорочують:

• витрати на відпочинок;
• платні медичні послуги;
• додаткову освіту або курси.

Такі рішення зазвичай приймають не одразу, але поступово вони стають звичною частиною сімейної економії.

Що кажуть економісти про подальшу ситуацію

Фахівці прогнозують, що інфляційний тиск може зберігатися ще кілька місяців. Щонайменше до літа.

Подальший розвиток подій залежить від кількох факторів. Якщо говорити просто – від того, як поводитимуться ключові елементи економіки.

Серед них:

• ціни на енергоносії;
• логістичні витрати;
• стабільність гривні;
• темпи відновлення економіки.

Усі ці речі впливають на ціни, іноді навіть сильніше, ніж здається на перший погляд. Бо якщо дорожчає пальне чи перевезення — зрештою дорожчає майже все.

Джерело: 5692.com.ua

Міні-ринок «Дніпро» на проспекті Нескорених, 67Б, скоро зникне. Точніше – трансформується. Замість відкритих прилавків тут хочуть побудувати капітальний павільйон.

Містобудівні умови вже внесли до державного реєстру – це видно з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Тож роботи можуть стартувати будь-якої миті.

Що отримають торговці й покупці

Зараз тут звичайні ряди з відкритими прилавками. Після реконструкції – капітальна споруда з торговими місцями під дахом. Дощ не завадить. Спека теж.

Втім, справа не лише в комфорті. Підприємці працюватимуть у кращих умовах. Інфраструктура навколо впорядкується. А покупці зможуть робити покупки цілий рік без оглядки на погоду.

Коли почнуть

Дозволи є. Документація готова. Залишилося дочекатися будівельників – вони можуть з'явитися вже найближчим часом.

Мешканці лівобережжя сподіваються на зручний торговий простір, який відповідатиме сучасним стандартам. Такими темпами район змінює обличчя – популярний ринок «Дніпро» стане черговим прикладом цих змін.

Джерело: 5692.com.ua

Повномасштабна війна змінила життя мільйонів людей. Для когось усе перевернулося буквально за кілька днів – підприємства закривалися, бізнеси зупинялися, люди змушені були виїжджати. І робота, яка ще вчора була стабільною, раптом зникала.

Саме такі ситуації тепер намагаються офіційно зафіксувати. У застосунку "Дія" оголосили про початок запису на бета-тест нової послуги. Вона пов’язана з міжнародним Реєстром збитків і стосується категорії A3.4 "Втрата оплачуваної роботи".

Ідея в тому, щоб люди, які через війну втратили роботу або стабільний дохід, могли зафіксувати цей факт. Зараз це виглядає як збір даних, але в майбутньому ці записи можуть стати підставою для отримання компенсацій.

На порталі "Дія" пояснили це так:"Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест нової категорії міжнародного Реєстру збитків – A3.4 "Втрата оплачуваної роботи".

Хто може подати заявку

До тестування запрошують українців, які після початку повномасштабної війни втратили роботу. Причому не має значення, у якому форматі людина працювала.

Список досить широкий.

Заяву можуть подати:

• працівники, які працювали за трудовим договором або контрактом;
• люди, що виконували роботу за цивільно-правовими договорами;
• самозайняті громадяни;
• ті, хто працював без офіційного оформлення або за усною домовленістю.

І це, до речі, важливо. Бо під час війни багато хто працював неформально – десь підробітки, десь невеликі приватні замовлення. Але дохід був. А потім він просто зник.

Що потрібно для участі

Щоб долучитися до тестування, потрібно виконати кілька умов.

Людина повинна була працювати в Україні та втратити роботу після 24 лютого 2022 року саме через війну.

Також знадобляться:

• реєстраційний номер платника податків;
• електронна пошта.

Частину інформації система підтягне автоматично з державних реєстрів. Інші дані доведеться внести самостійно. Нічого надто складного – схоже на подання інших заяв через електронні сервіси.

Навіщо взагалі створюють Реєстр збитків

Цей реєстр фактично збирає докази втрат, яких зазнали українці через війну. І мова йде не тільки про зруйновані будинки чи пошкоджене майно.

Є й інші втрати – економічні.

Втрачена робота, закритий бізнес, зниклий дохід. Усе це теж фіксують.

Далі ці дані можуть використовуватися у процесі стягнення репарацій. Тобто зараз відбувається, по суті, документування наслідків війни для звичайних людей.

Інші заяви на компенсацію

До речі, через "Дію" вже можна подати заявки й за іншими категоріями.

Наприклад, українці, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон через війну, мають можливість подати заяву до Реєстру збитків у категорії A1.2.

Таку заявку можуть оформити повнолітні громадяни або опікуни дітей. Потрібно авторизуватися у застосунку чи на порталі, внести інформацію про виїзд і підписати заяву електронним підписом.

Скільки саме становитимуть виплати – поки що невідомо. Це визначатиме міжнародна комісія.

Попередньо говорять, що перші компенсації можуть з’явитися наприкінці 2026 року або вже на початку 2027-го.

Джерело: 5692.com.ua

Кондиціонер для білизни багато хто додає майже автоматично. Запах приємний, тканина м’якша, речі після сушіння ніби ніжніші. Здавалося б – ідеальна історія для кожного прання.

Але тут є нюанс. Деякі тканини ополіскувач переносять погано. Іноді настільки, що одна-дві пранки можуть помітно змінити їхні властивості.

Іноді ефект непомітний одразу. А потім раптом рушник гірше вбирає воду або спортивна футболка починає тримати запах.

Чому ополіскувач може шкодити

Якщо коротко, кондиціонер працює так: він покриває тканину тонкою плівкою. Саме вона робить матеріал м’якшим і надає той самий "свіжий" аромат.

Але для деяких тканин ця плівка – майже як бар’єр. Вона забиває пори, змінює структуру волокон або навіть руйнує спеціальні просочення.

Тому певні речі краще прати без нього. Інакше тканина поступово втрачає свої властивості.

Речі, які не дружать з кондиціонером

Ось кілька прикладів, які найчастіше називають фахівці з догляду за одягом:

Мікрофібра

Кондиціонер забиває дрібні волокна. Через це тканина гірше збирає пил і майже не вбирає воду.

Спортивний одяг

Матеріали на кшталт поліестеру або еластану повинні "дихати". Ополіскувач створює плівку, через яку тканина починає накопичувати запахи. Іноді ще й з’являється світлий наліт.

Махрові рушники

Парадокс, але факт: після кондиціонера рушники стають м’якшими на дотик, зате значно гірше поглинають воду. Вони ніби слизькі.

Водовідштовхувальні тканини

Куртки з мембранами або плащівка мають спеціальне просочення. Ополіскувач може поступово його зруйнувати.

Натуральний шовк

Матеріал дуже делікатний. Кондиціонер іноді залишає плями або розводи, які потім складно вивести.

Вовна і кашемір

Ці тканини можуть втрачати пружність. Після прання вони стають важчими і ніби трохи "жирними" на дотик.

Дитячі піжами з вогнестійким покриттям

Деякі тканини мають спеціальне просочення для безпеки. Кондиціонер здатен його пошкодити.

Коригувальна білизна та стрейч-джинси

Еластан не любить ополіскувач. Волокна слабшають, і тканина починає розтягуватися.

Іноді це помітно не одразу, а після кількох прань.

Маленька хитрість для рушників

До речі, є один простий кухонний трюк. Для махрових рушників замість кондиціонера іноді використовують білий оцет.

Невелика кількість оцту під час полоскання робить тканину м’якшою і при цьому не залишає плівки на волокнах. Рушники залишаються пухнастими і добре вбирають воду.

Такі дрібні нюанси у пранні інколи сильно впливають на те, як довго служитимуть речі.

Джерело: 5692.com.ua