Ще кілька років тому українців у Європі зустрічали майже без запитань. Житло, виплати, спрощені документи – усе працювало швидко. Зараз ситуація поступово змінюється. Формально підтримка залишається високою, але умови перебування стають жорсткішими.

І це відчувають багато наших співгромадян.

Інтеграція як обов’язкова умова

Як пояснює дослідниця Київської школи економіки Дарія Михайлишина, сьогодні нашим за кордоном доводиться доводити, що вони не просто "пересиджують", а намагаються стати частиною суспільства. Робота, курси мови, діти в місцевих школах – це вже не рекомендація, а фактично очікування. Якщо цього немає, ставлення може змінюватися. Повільно, але змінюється.

Окрема тема – нові біженці

І ще один момент. У деяких країнах новим біженцям складніше, ніж тим, хто виїхав у 2022-му. Особливо якщо людина вже жила в іншій країні ЄС або приїхала з регіону, який за кордоном вважають відносно безпечним. Тут починають дивитися під іншим кутом. Мовляв, це вже не зовсім втеча від війни, а пошук кращих умов.

Частково ці люди сприймаються, як економічні мігранти (які шукають країну з більш комфортним рівнем життя), а не біженці, які тікають від війни), – зазначає Михайлишина.

Формулювання жорстке, але воно звучить.

Менші виплати і жорсткіші перевірки

Соціальна допомога теж не стоїть на місці. У багатьох країнах її або скорочують, або ускладнюють умови отримання. Десь зменшили виплати, десь ввели додаткові перевірки, а десь просто чітко дали зрозуміти: без активного пошуку роботи довго розраховувати на підтримку не варто. Це не означає, що двері зачиняються. Але правила стають більш формальними, менш емоційними.

Якщо дивитися на цифри, картина не катастрофічна. За даними Євробарометра (весна 2025 року), близько 80% жителів ЄС загалом підтримують прийом українців. Тобто більшість усе ще "за". Проте різниця між країнами відчутна.

Де підтримка найнижча

Найнижчий рівень підтримки зараз фіксують у Чехії – 53%. Далі йдуть Болгарія – 69%, Румунія – 71%, Угорщина – 73% і Польща – 74%. У цих країнах українців багато, навантаження на соціальні системи велике, і це, ймовірно, теж впливає на громадську думку.

А от у Португалії підтримка сягає 91%, в Іспанії – 93%, у Данії – 94%, а Фінляндія та Швеція показують 97%. Різниця суттєва. Майже дві Європи в одній Європі.

Питання тимчасового захисту

Окрема історія – тимчасовий захист. Польща вже заявила, що планує завершити його дію для українців 4 березня 2026 року, хоча загальноєвропейське рішення передбачає продовження до 2027-го. Це створює певну напругу, бо люди не завжди розуміють, на які правила орієнтуватися.

Загалом картина така: підтримка є, але вона вже не безумовна. Тепер важливо не лише те, звідки ти приїхав, а й те, як швидко намагаєшся стати частиною нового середовища. Європа не відвернулася, але стала більш вимогливою. І це, мабуть, головна зміна останнього року.

Джерело: 5692.com.ua