Тема пенсій в Україні завжди болюча. Бо коли одна людина рахує гривні до наступної виплати, а інша отримує суму, за яку можна купити авто за кілька місяців, мимоволі виникає питання: а як так вийшло. Формально ж закон є. І межа ніби теж чітка – 10 прожиткових мінімумів для тих, хто втратив працездатність. На початок 2026 року це 25,95 тисячі гривень. Здавалося б, усе зрозуміло. Але це лише на папері.

Насправді ж картина значно строкатіша. І, якщо копнути глибше, навіть трохи нервова.

Пенсії, що не вписуються у "стелю"

Станом на 1 січня 2026 року в Україні нарахували 35,2 тисячі пенсіонерів, у яких виплати перевищують той самий законний максимум. Не на кількасот гривень – а суттєво. І ні, це не поодинокі винятки.

Основна частина – це колишні силовики та військові. Їх майже 24 тисячі. Далі йдуть "чорнобильці" – трохи більше 10 тисяч осіб. І ще понад тисяча – колишні прокурори. Тобто люди, для яких у різні роки держава створювала окремі правила, пільги й винятки. І вони нікуди не зникли.

Судді та їхня особлива формула

Окрема, майже паралельна реальність – це колишні судді. Закон дозволяє їм не просто отримувати пенсію, а ще й довічне грошове утримання після відставки. І тут починається найцікавіше.

Мінімальний вік для таких виплат не визначений. Тобто формально суддя може піти у відставку – і виплати починаються. Скільки це в грошах? Середня сума на початок року – 112,39 тисячі гривень на місяць. Але були й значно більші цифри. Торік найбільша виплата сягала майже 390 тисяч гривень.

Для розуміння масштабу: середня пенсія в Україні – 6544 гривні. Різниця така, що навіть порівнювати якось ніяково.

Пенсіонери, яким ще немає 45

Є ще одна деталь, про яку згадують нечасто. У грудні 2025 року в Україні було 7,6 тисячі пенсіонерів за віком, яким ще не виповнилося 45 років. Так, формально – усе законно. Але для пересічної людини це звучить щонайменше дивно. Пенсія у нас усе ще асоціюється з завершенням трудового життя, а не з віком, коли багато хто лише набирає обертів.

Спроба притиснути надвеликі виплати

У 2025 році уряд вирішив хоч якось відреагувати. У бюджет заклали спеціальні обмежувальні коефіцієнти для пенсій, які перевищують дозволені 10 прожиткових мінімумів. По суті, це спроба пригальмувати найбільші суми, не переписуючи всю систему з нуля.

У 2026 році пішли тим самим шляхом. Аналогічний механізм знову з’явився в бюджеті. Чи змінить це ситуацію кардинально – питання відкрите. Але факт залишається фактом: надвисокі пенсії нікуди не зникли, навіть якщо їх трохи "підрізали".

Джерело: 5692.com.ua

У ДТЕК пояснили логіку російських обстрілів шахт на Дніпропетровщині і як ці атаки напряму б’ють по світлу в домівках по всій країні. Йдеться не про випадкові удари і не про хаотичний терор – тут усе значно приземленіше й холодніше за розрахунком.

Про це повідомили у пресслужбі ДТЕК, розкладаючи ситуацію, як кажуть, по поличках.

Вугілля як серце енергосистеми

Фахівці компанії нагадують просту, але часто недооцінену річ: саме на шахтах видобувають вугілля, від якого залежить робота більшості теплоелектростанцій. Це паливо – основа роботи ТЕС. Саме воно перетворюється на електрику і тепло, які доходять до квартир, лікарень, шкіл.

Якщо говорити образно, шахти – це початок довгого ланцюга. Забери одну ланку, і вся система починає сипатися.

Удар не лише по станціях

У ДТЕК наголошують: мета РФ – не тільки бити по самих ТЕС і ТЕЦ. У фокусі також шахти як ключові точки постачання. Бо навіть уявна ситуація, коли всі теплоелектростанції миттєво відремонтували, нічого не змінить без палива.

Навіть якщо всі ТЕС вдасться відновити, без вугілля вони просто не зможуть працювати, – пояснюють у компанії.

Тому атаки по шахтах – це спроба вдарити глибше, на кілька кроків наперед. Не по лампочці, а по вимикачу.

Терор, спрямований на темряву

У прагненні залишити Україну без світла російська армія вдається до відверто жорстоких дій. Один із таких епізодів стався 1 лютого в Тернівці. Тоді військові РФ завдали удару чотирма "шахедами" по автобусу "ДТЕК Павлоградвугілля", який віз гірників на роботу.

Наслідки – трагічні. Загинули 12 працівників, ще 16 людей отримали поранення. Це не була помилка чи випадковий збіг обставин.

Атака була свідомою

Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов вважає, що обстріл мав чіткий умисел. За його словами, безпілотники керувалися в режимі реального часу. Пілот першого дрона бачив транспортний засіб із людьми й усе одно пішов на атаку.

Тобто рішення було прийняте не "десь там", а тут і зараз. Усвідомлено.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні накопичилися значні борги за електроенергію – йдеться про приблизно 42 мільярди гривень. Цифра чимала, і, якщо говорити відверто, вона продовжує рости. За оцінками фахівців, лише за минулий рік заборгованість на енергоринку підскочила більш ніж на 20%. Для багатьох це стало неприємним, але вже звичним фоном повсякденних новин.

Чому борги ростуть так швидко

Про ситуацію публічно заговорив директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко. Він звернув увагу на те, що масштаби проблеми вже давно вийшли за рамки звичайних фінансових перекосів.

Тільки за минулий рік борги зросли більш ніж на 20% і дійшли до рівня близько 42 мільярдів гривень. І причина тут доволі банальна – у нас надто багато об'єктів, які формально записані як критична інфраструктура, хоча фактично такими не є, – пояснив експерт.

Інакше кажучи, система перевантажена пільгами та винятками. Платіжна дисципліна розмивається, а рахунки накопичуються – як снігова куля, що котиться з гори.

Енергоринок під тиском реальності

З іншого боку, проблема боргів не існує у вакуумі. Вона напряму пов’язана зі станом самої енергосистеми. Постійні удари по інфраструктурі, аварійні ремонти, нестача ресурсів – усе це коштує дорого. І ці витрати нікуди не зникають.

Тому не дивно, що паралельно з новинами про борги з’являються й інші сигнали тривоги.

Тарифи на горизонті 2026 року

Як уже повідомлялося раніше, у 2026 році в Україні можливе підвищення тарифів на електроенергію. Про це йдеться у прогнозах Національного банку. Причина цілком прагматична – великі потреби у відновленні та підтримці енергетичної інфраструктури.

Якщо перекласти це з мови звітів на людську, грошей у системі бракує. А борги, що ростуть, лише підсилюють цей тиск.

Джерело: 5692.com.ua

Питання втрат на війні для України завжди було болючим і, відверто кажучи, дуже непростим. Про такі речі зазвичай говорять обережно, без зайвих деталей. Але цього разу президент Володимир Зеленський вирішив усе ж озвучити оновлені цифри.

Сталося це під час інтерв’ю французькому телебаченню France 2. Розмова була різною – про війну, підтримку партнерів, ситуацію на фронті. І вже наприкінці журналісти поставили пряме запитання про втрати.

Що відомо про кількість загиблих

Якщо говорити конкретно про цифри, то Зеленський нагадав: у лютому 2025 року він уже згадував про понад 46 тисяч загиблих українських військових і близько 380 тисяч поранених з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Тепер цифра інша. За словами президента, офіційно Україна фіксує 55 000 загиблих військовослужбовців.

В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих військовослужбовців, чи то кадрових солдатів, чи то мобілізованих, становить 55 000 загиблих, – сказав Володимир Зеленський.

Йдеться саме про підтверджені дані, без припущень і попередніх оцінок.

Поранені та зниклі безвісти

Окремо президент звернув увагу на ще одну складну тему – зниклих безвісти. За його словами, таких військових чимало, і ця цифра не завжди одразу потрапляє в офіційну статистику загиблих.

Фактично йдеться про людей, доля яких досі невідома: хтось може бути в полоні, хтось – загинути без можливості швидкого підтвердження. Це ще одна реальність війни, про яку зазвичай говорять неохоче, але вона нікуди не зникає.

Чому ці цифри звучать рідко

Українська влада свідомо не часто оновлює дані про втрати. Причини тут зрозумілі – безпека, моральний стан суспільства, воєнна доцільність. Але час від часу ці цифри все ж з’являються публічно, щоб було розуміння реальної ціни спротиву.

І цього разу Зеленський озвучив їх без зайвих емоцій. Просто сухі факти, які, втім, багато що говорять самі за себе.

Джерело: 5692.com.ua

За ексначальника відділу прикордонної служби "Соломоново" Олександра Марущака сьогодні, 4 лютого, внесли заставу у розмірі 2 млн гривень. Про це заявили у пресслужбі ВАКС.Раніше сьогодні внесли заставу за ексголову Держприкордонслужби генерал-лейтенанта Сергія Дейнека, якого підозрюють у причетності до контрабанди цигарок, у розмірі 10 млн гривень.Що відомо про справу Марущака Олександр Марущак, ексначальник відділу прикордонної служби "Соломоново" на Закарпатті, є одним із ключових фігурантів гучної справи про корупцію в лавах ДПСУ.Згідно з даними слідства, він брав участь в організації схеми систематичного отримання неправомірної вигоди за сприяння у незаконному переправленні цигарок через державний кордон до Євросоюзу.Марущак фігурує у справі разом із Сергієм Дейнекою. Слідство вважає, що посадовці організували "зелений коридор" для контрабанди за грошову винагороду.Під час розслідування було встановлено, що у 2010-2014 роках топ-посадовець та начальник відділу проходили службу разом з українськими дипломатами, рідні яких були пасажирами автівок з контрабандними цигарками.Раніше Вищий антикорупційний суд призначив Марущаку тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн гривень.Нагадаємо, в МВС заявили, що найближчими днями планують провести низку кадрових змін у структурах Державної прикордонної служби в західних регіонах після корупційного скандалу з ексголовою ДПСУ Сергієм Дейнекою.

5 лютого в Кам’янському та по всій Дніпропетровській області діятимуть графіки стабілізаційних відключень електроенергії. Відповідну інформацію оприлюднила компанія ДТЕК на своєму офіційному сайті.

Енергетики наголошують, що протягом доби час та обсяг відключень можуть змінювати залежно від ситуації в енергосистемі. При цьому споживачів можуть не повідомляти окремо про коригування, тому до опублікованих графіків радять ставитися з урахуванням можливих змін.

Графіки відключень за чергами

• 1.1 черга – 00:00-05:30, 09:00-16:00, 17:30-24:00;
• 1.2 черга – 00:00-05:30, 08:00-16:00, 19:30-24:00;
• 2.1 черга – 00:00-05:30, 09:00-17:30, 19:30-24:00;
• 2.2 черга – 00:00-05:30, 09:00-16:00, 19:30-24:00;
• 3.1 черга – 02:00-09:00, 10:30-19:30, 23:00-24:00;
• 3.2 черга – 02:00-09:00, 12:30-22:00, 23:00-24:00;
• 4.1 черга – 02:00-09:00, 10:30-19:30, 23:00-24:00;
• 4.2 черга –02:00-10:30, 12:30-19:30, 23:00-24:00;
• 5.1 черга – 00:00-02:00, 05:30-14:00, 16:00-23:00;
• 5.2 черга – 00:00-02:00, 05:30-12:30, 16:00-23:00;
• 6.1 черга – 00:00-02:00, 05:30-12:30, 16:00-23:00;
• 6.2 черга – 00:00-02:00, 05:30-12:30, 14:00-23:00.

У ДТЕК закликають мешканців економно споживати електроенергію, особливо у пікові години, та стежити за оновленнями на офіційних ресурсах компанії.

У разі змін у графіках або запровадження додаткових обмежень інформацію обіцяють оприлюднювати оперативно.

Джерело: 5692.com.ua

Цифрова платформа «Дія» розпочала тестування нового сервісу – подання податкової декларації про майновий стан та доходи повністю онлайн. Для громадян це означає просту можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб за навчання, лікування чи іпотечні виплати. І все це – без жодного візиту до податкової.

Що отримають українці від нового сервісу

«Дія» запускає бета-версію подання податкової декларації про майновий стан та доходи. Раніше, щоб отримати податкову знижку, треба було або йти особисто в податкову з купою документів, або довго розбиратися зі складними формами в Електронному кабінеті ДПС. Тепер цей процес автоматизували.

Сервіс розрахований на дві групи людей. Перша – ті, хто зобов’язаний подавати декларацію (наприклад, отримали дохід від продажу майна чи подарунки). Друга – ті, хто хоче скористатися правом на податкову знижку і повернути частину сплаченого ПДФО.

Втім, поки послуга діє лише для фізичних осіб. ФОПи поки що не можуть скористатися цим сервісом – для них передбачені інші способи звітності.

Кому буде корисним новий сервіс

Якщо в 2025 році ви:

• оплачували навчання – своє або дітей,
• витрачали гроші на лікування або страхування життя,
• платили відсотки за іпотечним кредитом,
• отримували доходи, які треба обов’язково декларувати – продаж нерухомості, авто, подарунки понад встановлену межу, то цей сервіс стане у пригоді.

Держава дозволяє повернути частину сплаченого податку. Головне – правильно оформити документи та подати декларацію вчасно. «Дія» допоможе зробити це без черг, паперової тяганини і складних інструкцій.

Як приєднатися до тестування

Першими користувачами можуть стати фізичні особи – громадяни України. На етапі бета-тесту розробники хочуть перевірити, чи правильно відображаються дані і наскільки зручний інтерфейс. Цікаво, що зворотний зв’язок від користувачів допоможе покращити сервіс перед офіційним запуском.

Подання декларації через «Дію» – повністю цифрове. Не треба більше заповнювати складні паперові форми або йти до ДПС особисто. Система автоматично підтягне частину даних, а вам залишиться лише додати потрібну інформацію і завантажити підтверджувальні документи.

Нагадаємо: на порталі «Дія» вже є понад 160 різних послуг. У 2026 році команда планує розширити функції ще більше. Серед новинок – можливість отримувати сповіщення про важливі події та терміни, пов’язані з документами та обов’язками перед державою.

Запуск онлайн-декларування – черговий крок до повної цифровізації державних послуг. Такими темпами паперові черги в податкових інспекціях можуть зникнути вже за кілька років.

Джерело: 5692.com.ua

Про шлюб в Україні знову говорять не як про щось далеке, а дуже навіть конкретно. У новому проєкті Цивільного кодексу з’явилася ідея, яка багатьох здивувала: можливість офіційно одружуватися з 14 років. Так, саме з 14. Щоправда, не для всіх і не "просто так", а лише у виняткових ситуаціях – коли пара чекає на дитину або дитина вже народилася. І тут одразу виникає купа запитань, бо тема, м’яко кажучи, чутлива.

Що це за документ і звідки він взявся

Йдеться про проєкт нового Цивільного кодексу України, який з’явився на сайті Верховної Ради і був зареєстрований 22 січня 2026 року. Серед ініціаторів – Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк та ще кілька народних депутатів. Тобто це не експромт і не ідея "на коліні", а велика спроба переписати правила, які діють роками.

Якщо говорити простіше, то пропонують таку схему. У 14 років – шлюб можливий лише у виняткових обставинах, пов’язаних із вагітністю або народженням дитини. З 16 років – як і раніше, але тільки через суд. Автоматичних дозволів не передбачено, кожен випадок – окрема історія.

Не тільки про вік, і це важливо

Втім, шлюбний вік – далеко не єдина новація. Якщо почитати проєкт уважніше, там чимало моментів, які точно не залишаться без реакції.

Наприклад, прямо прописано, що шлюб з особою, яка змінила стать, вважається недійсним. Без двозначностей. Також з’являється фінансова відповідальність за зірване весілля: якщо після заручин хтось передумав, доведеться компенсувати витрати на підготовку та ще й моральну шкоду. Весільні ресторани, сукні, аванси – усе це може стати аргументом у суді.

Є й інші нюанси. Підставою для розлучення може бути небажання чоловіка мати дитину або безпліддя будь-кого з подружжя. Заручини при цьому не зобов’язують обов’язково йти до РАЦСу – вони радше символічні, ніж юридично обов’язкові.

Церква, держава і юридичні наслідки

Окремий, і для багатьох несподіваний момент – релігійний шлюб. У проєкті зазначено, що церковна церемонія може мати правові наслідки й бути підставою для внесення запису до державного реєстру. Тобто не лише "для душі", а й з юридичним ефектом. Для частини суспільства це виглядає логічно, для іншої – навпаки, викликає настороженість.

Усиновлення без компромісів

Ще один пункт прописаний максимально прямо – заборона на всиновлення дітей одностатевими парами. Без застережень і винятків. Саме цей момент уже зараз викликає гарячі дискусії, хоча документ ще навіть не дійшов до голосування.

Що маємо зараз і чого чекати

Варто тримати в голові одну просту річ: це лише проєкт. Він перебуває на стадії опрацювання, і остаточних рішень поки що немає. Наразі в Україні діє правило, за яким шлюб дозволено з 18 років. Виняток – з 16 років, але лише за рішенням суду і за умови, що це відповідає інтересам неповнолітньої особи.

Тож поки що мова не про негайні зміни, а про напрямок, у який можуть піти. І вже зараз зрозуміло, що обговорень буде багато – і простих, і дуже емоційних.

Джерело: 5692.com.ua

5 лютого в Кам’янському протягом усього дня утримається хмарна погода. Ніч і ранок супроводжуватимуться морозом, а дрібний сніг очікується ще до світанку. За прогнозом, опади припиняться до середини дня.

У нічні години температура знизиться до -8…-9°C, а відчуватиметься ще холодніше – до -15°C. Вдень стовпчики термометрів дещо піднімуться: від -7°C опівдні до -6°C у післяобідній та вечірній час. Суттєвого потепління не прогнозують.

Вітер упродовж дня посилюватиметься з 3 до майже 5 м/с, що підсилюватиме відчуття холоду. Атмосферний тиск поступово знижуватиметься з 764 до 759 мм рт. ст. Вологість повітря коливатиметься в межах 64–75%.

Ймовірність опадів буде найвищою вранці – до 65–68%. Після обіду ризик снігу різко зменшиться, а ввечері становитиме лише 2–4%.

За кліматичними спостереженнями за останні 130 років, 5 лютого в регіоні фіксували як рекордне тепло до +9°C (1981 рік), так і екстремальний мороз до -26°C (1893 рік).

Тож 5 лютого мешканцям Кам’янського варто готуватися до морозного, похмурого дня з ранковим снігом і прохолодним вітром. Теплий одяг та уважність на дорогах залишаються актуальними.

Джерело: 5692.com.ua

Українці, які користуються електронним підписом у застосунку «Дія», незабаром помітять зміни. Тепер створити «Дія.Підпис» можна буде лише через NFC. Це означає: без біометричного документа та смартфона з підтримкою безконтактного зчитування послугою не скористатися.

Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації у своїх офіційних каналах. Зміни торкнуться всіх, хто вперше створюватиме підпис або оновлюватиме його після закінчення терміну дії.

Як активувати новий підпис

Процес став складнішим. Користувачу потрібно:

• Відкрити у застосунку меню «Дія.Підпис» і вибрати активацію.
• Відсканувати номер ID-картки, закордонного паспорта або біометричної посвідки на проживання.
• Піднести документ до телефону для зчитування через NFC.
• Пройти фотоперевірку для підтвердження особи.
• Створити шестизначний код для захисту підпису.

Раніше вистачало фотоверифікації й п'ятипозиційного коду. Тепер код довший, а зчитування біометричних даних із документа стало обов’язковим.

Що буде зі старими підписами

Користувачі, які вже активували «Дія.Підпис», можуть не хвилюватися – їхні підписи діятимуть до кінця терміну. Але коли прийде час оновити підпис або створити його знову, доведеться пройти нову процедуру з NFC.

Міністерство підкреслює: щоб працювати з оновленим сервісом, потрібен біометричний документ – ID-картка, закордонний паспорт або посвідка на проживання в Україні. Смартфон має підтримувати безконтактне зчитування. Якщо хоч один із цих пунктів не виконано, активувати «Дія.Підпис» не вийде.

Безпека або незручності?

Цікаво, що NFC підвищує захист підпису, бо зчитування даних прямо з документа ускладнює шахрайство. Втім, не всі мають біометричні документи або телефони з NFC – особливо старші люди чи власники бюджетних моделей.

Зазначимо, що «Дія» постійно додає нові функції. Нещодавно в Україні запустили сервіс, який поєднує послуги центрів зайнятості з порталом «Дія». Це полегшує пошук роботи і взаємодію з держслужбами.

Такими темпами цифрова трансформація в країні набирає швидкість. І ось чому не всі можуть за нею встигнути.

Джерело: 5692.com.ua