2026 рік для власників житла починається без різких податкових революцій, але з нюансами, які швидко відчуються на гаманці. Формально правила лишилися тими самими. Та є одна деталь, яка все міняє – мінімальна зарплата зросла, а разом із нею підтягнувся і податок на нерухомість.

Мінімалка підросла – суми теж

Згідно з Державним бюджетом на 2026 рік, з 1 січня мінімальна зарплата становить 8 647 гривень. Для порівняння, ще не так давно вона була 8 000. Здавалося б, різниця невелика. Але саме від цього показника рахується податок на "зайві" квадратні метри.

Раніше максимальна ставка складала 106,5 гривні за квадратний метр. Тепер верхня межа піднялася до 120 гривень. Без окремих рішень, без додаткових голосувань – усе спрацювало автоматично.

Кого взагалі стосується податок

Податок на нерухомість платять не всі підряд. Йдеться лише про тих власників, у кого площа житла перевищує встановлену пільгову норму.

Ці межі виглядають так:

• квартира – до 60 кв. м не оподатковується;
• житловий будинок – до 120 кв. м;
• якщо є і квартира, і будинок – разом 180 кв. м без податку.

Усе, що виходить за ці рамки, умовно вважається "зайвими" метрами. Саме за них і доведеться платити.

Чому суми різні в різних містах

Гроші від цього податку залишаються в місцевих бюджетах. І тут починається найцікавіше. Податковий кодекс встановлює лише стелю – не більше 1,5% мінімальної зарплати за квадратний метр. А от конкретну ставку визначає громада.

Місцева влада може:

• зменшити ставку;
• збільшити неоподатковувану площу.

А от підвищувати понад дозволене – ні. У більшості міст правила у 2026 році не змінилися. Хоча є приклади іншого підходу.

Наприклад, у Львові застосовують ставку 1% від мінімалки. Тобто для 2026 року це близько 80 гривень за квадратний метр, а не максимальні 120.

Скільки платять у реальному житті

Податок нараховується не на всю площу, а лише на різницю. Якщо квартира має 100 кв. м, оподатковуються 40 "зайвих" метрів.

У такому випадку:

• за максимальної ставки – це 4 800 гривень на рік;
• у Львові – приблизно 3 200 гривень.

Для багатьох це сума, яку не завжди закладають у щорічні витрати. А дарма.

Як змінювалася ставка з роками

Щоб було зрозуміло, що зростання не сталося раптово, варто глянути на динаміку:

• 2022 рік – 90 грн за кв. м;
• 2023–2024 роки – 97,5 грн;
• 2025 рік – 106,5 грн;
• 2026 рік – 120 грн.

Тобто податок підтягувався поступово, разом із мінімальною зарплатою.

Коли прийде повідомлення і що робити без нього

Податкове повідомлення мають надіслати до 1 липня 2026 року за місцем реєстрації власника. Але тут є момент, про який часто забувають.

Те, що людина не отримала листа від податкової, не означає, що податкова нічого не нарахувала, – пояснює податкова консультантка Олександра Томашевська.

За її словами, суму можна і варто перевіряти самостійно – через електронний кабінет платника податків.

Штрафи і великі метри

Якщо прострочити оплату до 30 днів, нарахують штраф 10%. Понад 30 днів – уже 20%. І це ще не все.

Для великої нерухомості діє окреме правило. Якщо квартира перевищує 300 кв. м, а будинок – 500 кв. м, до податку щороку додають ще 25 тисяч гривень. Фіксовано.

У разі тривалого ігнорування платежів податкова може звернутися до суду. Борг нікуди не зникає і тягнеться за власником доти, доки його не буде погашено.

Фінансова дисципліна власника

Податок на нерухомість у 2026 році – це не стільки нові правила, скільки нові суми в межах старих норм. І саме тому він часто стає несподіванкою. Тут не працює принцип "не бачив – значить не винен". Держава вважає інакше.

Джерело: 5692.com.ua

У 2026 році в Україні планують запустити масштабну реформу військової служби. Вона торкнеться не лише паперів і структури, а й конкретних сум у платіжках. Йдеться про підвищення базових зарплат для контрактників, перегляд надбавок і зміну логіки мотивації загалом.

Ключовим тут є законопроєкт №14283. Саме він закладає основу так званих мотиваційних контрактів. У парламенті вже не приховують: документ можуть винести на розгляд наприкінці січня або на початку лютого 2026 року.

Що кажуть юристи

Юрист із військового права Артем Козаков називає заплановані зміни фінансовим перезапуском. За його словами, реформа охоплює одразу кілька рівнів – від формату служби до реальних виплат, які отримують військові щомісяця.

Він пояснює, що Кабінет Міністрів уже погодив законопроєкт Міністерства оборони, який і передбачає нові умови контрактної служби. І тут важливий момент, про який говорять не завжди вголос.

Кого це торкнеться, а кого ні

Підвищення базової зарплати заплановане саме для контрактників. Мобілізованих військових ці зміни поки що не зачіпають. Це варто розуміти одразу, щоб не було завищених очікувань.

Разом із тим нові, вигідніші умови контракту зможуть отримати:

• громадяни, які перебувають у запасі;
• резервісти;
• мобілізовані військові, які вирішать перейти на контракт;
• чинні контрактники, що матимуть змогу переукласти договір уже за оновленими правилами.

Тобто двері не зачиняють, але й автоматичних змін для всіх не обіцяють.

Надбавки і бонуси

Окрім "голого" окладу, у 2026 році планують збільшити надбавки за участь у бойових діях та операціях. Також передбачаються щорічні бонуси для контрактників. Деталі ще допрацьовуються, але напрямок зрозумілий – держава намагається зробити контрактну службу фінансово привабливішою, ніж раніше.

До речі, у кулуарах не приховують: саме через гроші багато військових вагаються з продовженням служби. Тож ставка на мотивацію тут цілком прагматична.

Пенсії: окрема історія

Зміни торкнуться не лише тих, хто зараз у строю. З 1 січня 2026 року зростуть щомісячні виплати для людей з інвалідністю, зокрема й серед військових. Підвищення залежатиме від групи інвалідності й у середньому становитиме від 800 до 1 500 гривень.

Якщо говорити мовою цифр, мінімальні пенсії виглядатимуть так:

• III група: 9 340 гривень замість 8 490 (360 % прожиткового мінімуму);
• II група: 13 620 гривень замість 12 390 (525 %);
• I група: 16 860 гривень замість 15 340 (650 %).

Ці суми мають трохи підтягнути соціальні виплати до реалій, у яких живе країна.

Фінансова рамка служби

Усі ці зміни – зарплати, надбавки, пенсії – складаються в одну логіку. Держава поступово формує нову фінансову модель військової служби, де контракт стає не лише обов’язком, а й зрозумілою довгостроковою домовленістю. Без гучних слів, але з чіткими цифрами.

Джерело: 5692.com.ua

Українська компанія Fire Point нині виходить на виробництво понад 200 далекобійних ударних дронів на день. Такі масштаби – це вже не експеримент і не окремі партії, а повноцінна серія. Про це розповіла технічна директорка компанії Ірина Терех у розмові з головним редактором французького аерокосмічного видання Air & Cosmos Ксав’єром Тайтельманом.

Якщо говорити простіше, це означає: щодня з конвеєра сходить стільки безпілотників, скільки раніше могли робити за тижні або й місяці. І це вже новий рівень.

Ставка на власні руки

Окрема історія – двигуни. Колись Fire Point була майже повністю залежна від імпорту. Але дуже швидко стало зрозуміло: це гальмує все виробництво. Один збій у постачанні – і вся система сиплеться, як картковий будиночок.

Тож компанія пішла іншим шляхом. Сьогодні понад 97,5% деталей двигуна виготовляються безпосередньо в Україні. Якщо бути точним – 80 із 82 компонентів роблять на власних потужностях. Лиття, механічна обробка, підгонка, фінальне складання – усе в одному ланцюжку.

Ми дуже залежимо від допомоги партнерів у фінансуванні, розвідданих і загальній політичній підтримці. Але щодо компетенцій і обладнання ми намагаємося робити якомога більше самостійно, – наголосила Ірина Терех.

Коли імпорт стає слабким місцем

На старті, як це часто буває, імпорт здавався логічним рішенням. Швидше, зручніше, перевірено. Але реальність війни внесла свої корективи. Постачання затримуються, ціни ростуть, а потреби лише збільшуються.

Саме двигуни стали тим самим вузьким горлечком, через яке неможливо було пропустити великі обсяги виробництва. І тут локалізація вже була не питанням вибору, а питанням виживання проєкту.

Навіть глушники – свої

Цікавий момент, на який звернув увагу Ксав’єр Тайтельман: в Україні тепер виробляють навіть глушники для дронів. Звучить як дрібниця, але на практиці це один із найскладніших елементів у масовому виробництві.

У світі просто немає спроможностей постачати 150–200, а скоро й 400 глушників на день. Локальне виробництво знизило вартість із 400 євро до понад 70 євро за одиницю, – зазначив він.

Тобто мова не лише про незалежність, а й про серйозну економію, яка в масштабах війни має зовсім іншу вагу.

Виробництво як стратегія

За сухими цифрами – велика перебудова мислення. Український оборонний сектор дедалі більше працює не за принципом "дістати будь-де", а за логікою довгої дистанції. Максимальна локалізація, контроль якості, масштабування без постійного озираня на зовнішні ринки.

Це не швидкий процес і точно не простий. Але саме так формується технологічна стійкість, яка з часом стає не менш важливою, ніж будь-яка окрема система озброєння.

Коли кількість переходить у спроможність

Понад 200 далекобійних дронів на день – це вже не просто статистика для новинної стрічки. Це показник того, що українська промисловість вчиться працювати на виснаження ворога, а не лише на латання дір. І чим більше таких виробництв, тим менше критичних залежностей лишається поза нашим контролем.

Джерело: 5692.com.ua

Майбутній референдум, який планують провести разом із президентськими виборами, матиме лише одне питання. Без списку, без додаткових уточнень дрібним шрифтом. Йдеться про те, чи підтримує людина мирну угоду з російським режимом на конкретно визначених умовах.

Саме таку логіку озвучив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу. За його словами, формат буде максимально прямий – або підтримка, або ні. Інших варіантів не передбачають.

Конституція – поза грою

Окремий акцент Стефанчук зробив на питанні Конституції. І тут позиція жорстка. Усі теми, які стосуються Основного закону, взагалі не можуть виноситися на референдум – незалежно від його формату чи рівня.

Питання, які стосуються Конституції України, не можуть бути предметом жодного – ані всеукраїнського, ані будь-якого іншого референдуму, – наголосив він.

Тобто жодних змін, правок чи спроб обійти процедури через народне голосування. Конституційна рамка залишається закритою.

Про що саме запитають людей

Як пояснив спікер, предмет референдуму зводиться до одного чітко сформульованого пункту. Це питання підтримки або непідтримки конкретної угоди, яку офіційно внесуть на розгляд.

Без абстракцій, без загальних фраз про мир "у принципі". Мова йде саме про документ з визначеними умовами. Людині пропонують оцінити не ідею, а конкретний варіант домовленостей.

Рамки рішення

У цьому підході, за словами представників парламенту, важлива зрозумілість. Референдум не має перетворюватися на дискусійний майданчик із десятками трактувань. Є угода – є питання. І відповідь на нього.

Межі, які не переходять

У Верховній Раді дають зрозуміти: навіть у складних переговорах і пошуку миру існують чіткі обмеження. Конституція не обговорюється, кількість питань не розширюється, а рішення виноситься в максимально простій формі – так, щоб його неможливо було тлумачити двозначно.

Джерело: 5692.com.ua

У водія виявили кровотечу з ноги, тож наклали турнікет та оглянули пасажирку. Після цього передали обох постраждалих медикам.
Більше новин на REPORTER.ua

У п’ятницю, 2 січня, у Кривому Розі біля кільця 95 кварталу спалахнув автомобіль Land Rover.
Більше новин на REPORTER.ua

Між знайомими виник конфлікт, у ході якого підозрюваний смертельно поранив свого приятеля. Від отриманої травми потерпілий помер.
Більше новин на REPORTER.ua

За фактом обох подій відповідними органами ведеться розслідування.
Більше новин на REPORTER.ua

Під час конфлікту підозрюваний здійснив постріл з рушниці та смертельно поранив потерпілого.
Більше новин на REPORTER.ua

Більшість країн світу сьогодні орієнтуються на григоріанський календар. Саме за ним ми звіряємо дати, плануємо відпустки й зустрічаємо Новий рік. Понад 160 держав користуються ним як основним і єдиним. Зручно, зрозуміло, без сюрпризів. Але так живе не весь світ.

Японський рахунок часу

У Японії паралельно з загальноприйнятим календарем існує ще один – імператорський. Там роки рахують від початку правління чинного монарха. Нинішній імператор Нарухіто зійшов на трон 1 травня 2019 року. Відповідно, для японців зараз іде сьомий рік його правління. У документах і на офіційному рівні така система використовується цілком серйозно, без екзотики.

Ісламський календар

В багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки живуть за іншим відліком часу. Ісламський календар бере початок з 622 року нашої ери – з моменту хіджри. Його використовують, зокрема, в Алжирі, Єгипті, Іраку, Ємені. За цим календарем там зараз 1447 рік. Місяці коротші, рік іде швидше, і свята щоразу зміщуються.

Китайський підхід

Китай взагалі не обмежується одним календарем. Поруч із сучасним григоріанським там живе традиційний місячно-сонячний. За ним зараз триває 4722 рік, який проходить під знаком Зеленої Дерев’яної Змії. Зміна року відбудеться не 1 січня, а наприкінці січня 2026-го. І так – це нормально для Китаю.

Єврейський календар

В Ізраїлі також використовують місячно-сонячну систему. За єврейським календарем нині 5786 рік. Саме за ним визначають релігійні свята, пам’ятні дати й важливі події. Для повсякденного життя паралельно застосовується і григоріанський відлік.

Сонячні варіанти

Є країни, де діють власні сонячні календарі. Наприклад, в Афганістані та Ірані зараз 1404 рік, а в Бангладеш – 1432-й. Вони відрізняються від нашого не лише цифрами, а й логікою побудови року.

Коли цифри – не головне

Різні календарі – це не про відставання чи випередження. Це про культуру, традиції й спосіб бачити час. Формально ми живемо в одному світі, але календар у кожного – свій. І саме тому відчуття року, який "зараз", у різних країнах так сильно різниться.

Джерело: 5692.com.ua