31 грудня о 22:48 рятувальники надали допомогу водію вантажного автомобіля, який через складні погодні умови не зміг самостійно продовжити рух.
Більше новин на REPORTER.ua

У Кривому Розі в одному з під’їздів багатоповерхівки на 96-кварталі виявили тіло жінки без ознак життя. На її тілі спав чоловік.
Більше новин на REPORTER.ua

З 1 січня для громадян України відкривається можливість змінити свою виборчу адресу. Тобто, якщо людина живе в іншому місті, громаді чи навіть області, вона зможе офіційно закріпити це для участі у виборах.

Про це повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Він прямо сказав:

Згідно з постановою ЦВК, з 1 січня відкриється така можливість.

Коротко кажучи, чекати більше не треба.

Як це працює на практиці

Механізм, по суті, не новий, але тепер його знову повноцінно запустили. Щоб змінити виборчу адресу, потрібно подати заяву до відділу ведення Державного реєстру виборців.

Є два варіанти:

• прийти особисто і подати письмову заяву;
• зробити це онлайн, в електронному форматі.

За словами Діденка, реєстр уже працює у частині взаємодії з громадянами. Тобто формально можливість є вже зараз, і скористатися нею можна ще до старту виборчого процесу. Без авралів і без біганини в останній момент.

Ставка на простоту, а не на формальності

У ЦВК наголошують: головна ідея – зробити все максимально простим. Без зайвих довідок, складних маршрутів між кабінетами і відчуття, що ти комусь заважаєш.

Цей механізм ми хочемо зробити максимально простим, щоб зміна виборчої адреси була більш тривала в часі, і більшість громадян могли нею користуватися, – пояснив голова комісії.

Інакше кажучи, щоб це не було разовою акцією під вибори, а нормальною, робочою процедурою.

А що з голосуванням через "Дію"

Тут без ілюзій. Попри всі розмови і фантазії, проголосувати на президентських виборах через застосунок "Дія" наразі неможливо. І не тому, що хтось не хоче, а через відсутність законодавчих і технічних рішень.

Михайло Федоров прямо говорить: спочатку мають з’явитися зміни в законах і відповідні рішення Центральної виборчої комісії. Поки що ця ідея існує лише на рівні обговорень. Без конкретного плану і без термінів.

Коли взагалі можуть бути вибори

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до проведення президентських виборів одразу після підписання угоди про припинення вогню або після завершення війни. Також ідеться про можливий референдум, щоб цю угоду затвердити.

Ця позиція, як відомо, стала відповіддю на сигнали від міжнародних партнерів, зокрема США. Вона вже зафіксована в проєкті рамкового документа, який зараз обговорюється на дипломатичному рівні. Без публічних деталей, але з чітким розумінням напрямку.

Контури відповідальності

Усі ці рішення – про виборчу адресу, реєстр, процедури – виглядають технічними. Але насправді вони про відповідальність. Про те, щоб голос людини не губився через переїзд, війну чи зміну обставин. І щоб держава була готова не на словах, а через конкретні механізми.

Джерело: 5692.com.ua

Поліцейські викрили 25-річного місцевого жителя, який займався незаконним збутом наркотичних та психотропних речовин на території міста.
Більше новин на REPORTER.ua

21 листопада 43-річна жінка залишила банківську картку з функцією безконтактної оплати в банкоматі та не повідомила про це банк. Картку знайшов місцевий житель, який почав витрачати кошти з рахунку.
Більше новин на REPORTER.ua

Коли мобілізовані зникають між ТЦК, ВЛК і військовою частиною, держава фактично втрачає людину з поля зору. Без пояснень. Без сигналів тривоги. Іноді – надовго.

Саме тому влада пішла іншим шляхом – шляхом тотальної цифровізації. Ідея проста: якщо кожен крок зафіксований, зникнути "по дорозі" стає значно складніше.

Планується створення єдиної електронної системи, яка супроводжуватиме військовозобов’язаного від першого візиту до ТЦК і аж до прибуття у конкретну частину. Без пауз. Без білих плям.

Єдиний ланцюг без прогалин

У Міністерстві оборони пояснюють: ключ до боротьби з СЗЧ – це не лише жорсткі покарання, а чіткий облік. У цифровому форматі.

Йдеться про єдиний інформаційний ланцюг, де кожна дія фіксується автоматично:

• хто і коли пройшов ВЛК;
• де саме перебуває мобілізований у конкретний момент;
• на якому етапі виникла затримка;
• коли людина зникла з маршруту.

Усе це зберігатиметься в державних реєстрах. Без можливості “загубити” документи чи щось переписати заднім числом.

Як саме ловитимуть момент СЗЧ

Раніше самовільне залишення частини часто виявляли вже постфактум. Коли людини немає, телефон мовчить, а пояснень – нуль.

Нова система працюватиме інакше. Контроль стане безперервним. Без так званих сліпих зон.

Якщо мобілізований затримується або відхиляється від визначеного маршруту, система це побачить одразу. І не через тиждень.

Фактично СЗЧ планують фіксувати в режимі, близькому до реального часу. З усіма відповідними наслідками.

Що таке "чекін мобілізованого"

Попри гучну назву, "чекін мобілізованого" – це не окремий застосунок. Це ціла цифрова екосистема, яка об’єднує кілька ключових державних реєстрів.

Перший елемент – електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+. У ньому буде QR-код. Його сканування автоматично фіксуватиметься в реєстрі "Оберіг".

Система бачитиме:

• хто саме перевіряв документ;
• коли це відбулося;
• які рішення ухвалювалися;
• на якому етапі мобілізації перебуває людина.

Цифрова ВЛК без паперових маневрів

Наступний крок – повна цифровізація військово-лікарських комісій. Електронні направлення, електронні висновки, автоматично сформований маршрут руху до навчального центру чи військової частини.

У Міноборони наголошують: це має перекрити можливість "ручних" втручань. Без загублених довідок. Без дивних затримок. Без ситуацій, коли документи зникають у потрібний момент.

Для чого все це насправді

Офіційно головна мета – зменшення СЗЧ. Але насправді йдеться ширше. Про наведення порядку в обліку мобілізованих, зменшення корупційних ризиків і захист прав обох сторін – і військових, і держави.

Коли система працює прозоро, маневрів для зловживань стає менше. А відповідальність – чіткішою.

Точка, з якої починається контроль

Держава фактично визнає: старі механізми не витримали навантаження війни. Тепер ставка робиться на цифровий слід, який неможливо стерти або обійти. І саме з цього моменту СЗЧ перестає бути "раптовим зникненням", а стає подією, яку фіксують одразу.

Джерело: 5692.com.ua

Зламавши пластикові двері за допомогою фомки, фігурант проник до приміщення. Погрожуючи працівниці металевим предметом, він заволодів грошима з каси та втік з місця події.
Більше новин на REPORTER.ua

За оцінкою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, від початку повномасштабної агресії Росії за межами України опинилися близько 11 мільйонів громадян.

Це не суха статистика, а приблизна картина, складена з різних джерел. І вона, як наголошує омбудсман, ближча до реальності, ніж офіційні цифри.

Чому офіційні дані нижчі

Проблема в тому, що значна частина українців за кордоном не стає на консульський облік. Хтось не бачить у цьому сенсу, хтось відкладає, а хтось живе між двома країнами – ніби тимчасово, але вже роками.

Через це держава бачить лише частину картини. Фактично – лише тих, хто сам заявив про свою присутність за кордоном.

Невидимі для системи

Дмитро Лубінець звертає увагу: без повного обліку державні органи не можуть точно сказати, скільки людей виїхали після 24 лютого 2022 року і скільки з них залишаються за кордоном досі.

Частина громадян випадає з поля зору системи. Вони є, але ніде не зафіксовані. А це ускладнює планування – від соціальної політики до економічних прогнозів.

Масштаб, який важко ігнорувати

Якщо говорити про цифри без емоцій, то 11 мільйонів – це населення кількох великих областей разом. І кожна людина в цій цифрі має свою історію: евакуація з-під обстрілів, пошук безпеки для дітей, життя з валізами.

Це вже не тимчасове явище, а фактор, який впливає на країну тут і зараз.

Демографічний виклик

Фактична відсутність повної статистики означає одне: Україна змушена ухвалювати важливі рішення, не маючи чіткої демографічної мапи. Хто повернеться, а хто ні – питання відкрите. Але розуміння реальних масштабів міграції стає критично важливим.

Питання, яке залишилось відкритим

Мільйони українців сьогодні живуть за межами країни, часто без офіційного статусу в державній системі. І поки ці люди залишаються "невидимими" для статистики, держава змушена працювати з неповними даними – у момент, коли точність має вирішальне значення.

Джерело: 5692.com.ua

31 грудня у соціальних мережах зʼявилась інформація про використання піротехнічних виробів у Новокодацькому районі міста.
Більше новин на REPORTER.ua

Щороку наприкінці грудня The Economist випускає свою фірмову обкладинку-прогноз. Для когось це просто картинка, для інших – ребус, у якому заховані натяки на те, що чекає світ далі. Обкладинка напередодні 2026 року вийшла тривожною. Багато червоного кольору, дивні образи, відчуття напруги – таке враження, ніби світ стоїть на хиткому містку, а під ногами вже потріскує.

Цього разу на обкладинці – все впереміш: човен вікінгів, суховантаж із гарматами, таблетки й шприци, мозок із геймпадом, дрони, танки, світові лідери. Серед них і президент України Володимир Зеленський – у позі, яка викликає більше запитань, ніж відповідей.

Розібрати цей символічний клубок спробував економічний і політичний аналітик, співзасновник Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін.

Світ як м’яч: хто б’є, а хто ловить

У центрі композиції – планета у формі футбольного м’яча. На поверхні – тріщини, навколо – хаос. Формально все виглядає як відсилання до Чемпіонату світу з футболу 2026 року, який прийматимуть США, Канада та Мексика. Але, за словами Амеліна, сенс глибший.

Світ показаний як гра. Причому гра жорстка, де хтось б’є по м’ячу, а хтось лише намагається вгадати, куди він полетить. У правому нижньому куті – футболіст, який не втягнутий у загальну метушню. Він стоїть осторонь і завдає удару по планеті.

Хто цей гравець? Китай, глобальні фінансові еліти чи ті, кого не показують крупним планом – питання відкрите. Але сам факт такого образу натякає: рішення приймають не всі.

Кольори, які кричать

На обкладинці домінують три кольори. І це не випадково.

• Червоний – небезпека, конфлікти, кров, Китай.
• Синій – порядок, технології, США.
• Чорний – тло, нейтральність, фон для великої гри.

Тривожить одне: червоного занадто багато. Він буквально лізе в очі.

Захід слабшає, Схід піднімається – це не теорія змови, це візуальний меседж, – вважає Амелін.

І з цим важко сперечатися, якщо уважно подивитися на деталі.

Америка на ювілеї, але з тріщинами

Окрему увагу аналітик звертає на торт із цифрою "250". У 2026 році США святкуватимуть 250-річчя незалежності. Здавалося б, привід для феєрверків. Але торт на обкладинці вибухає.

Конфетті летить разом із ракетами. Крем на торті виглядає занадто солодким, майже фальшивим. І тут з’являється ще одна деталь – вантажний корабель із гарматами, який стріляє просто в цей торт.

Зовнішній удар по символу американської державності. Випадковість? У The Economist, як люблять повторювати аналітики, випадкових символів не буває.

Синій кулак у наручниках

Ще один яскравий образ – гігантський синій кулак з американським прапором, затиснутий у наручниках. Амелін трактує це як натяк на внутрішні конфлікти у США.

Протести, жорсткі рішення влади, поляризація суспільства – все це може загостритись у період президентства Дональда Трампа. А тріснутий суддівський молоток під тортом лише підсилює цю думку: судова система – не моноліт, і довіра до неї хитається.

Мозок на джойстику

Один із найсильніших символів – людський мозок, підключений до ігрового контролера. Тут можливі два рівні прочитання.

• Перший – буквальний. Нейроінтерфейси, Neuralink, BCI-технології, пряме з’єднання мозку з машинами.
• Другий – метафоричний. Покоління, виховане екранами. Контент як спосіб програмування. Алгоритми, які підказують, що думати і як реагувати.

За словами Амеліна, у 2026 році штучний інтелект перестає бути інструментом. Він стає інфраструктурою. Не допомагає мислити, а мислить замість людини.

По периметру – роботи Boston Dynamics, дрони, супутники. Світ спостереження, де приватність стає розкішшю.

Лідери в кадрі й поза ним

Центральна фігура обкладинки – Дональд Трамп. Не просто як політик, а як фактор хаосу. Людина, яка змінює правила гри, часто ламаючи їх.

Путін і Сі Цзіньпін – ліворуч, у тіні. Вони не в центрі уваги, але вони поруч. Вони чекають моменту. Протекціонізм США, парадоксально, відкриває нові можливості для Китаю.

Також на обкладинці є прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу – ще один сигнал про крихку рівновагу на Близькому Сході.

Україна: погляд крізь бінокль

Президент України Володимир Зеленський зображений праворуч угорі. У руках – опущений бінокль. Поруч – танк, що насувається. Над ним – червона хвиля.

Амелін називає це образом спостерігача. Не гравця, а того, хто змушений дивитися, як інші вирішують його долю. Україна на обкладинці 2026 року виглядає втомленою, залежною від зовнішніх рішень, у режимі очікування.

Це може бути і попередженням, і холодним прогнозом, і навіть натяком, як нас бачить світ.

Економіка як поле бою

Під схрещеними мечами – графік, що падає до мінімуму. По боках – голови Трампа та Сі. Торгова війна, санкції, тарифи – все це перетворює економіку на фронт.

Зламаний знак долара говорить сам за себе. Американська валюта під тиском. Держборг США підбирається до небезпечної межі. Амелін звертає увагу, що зміна голови ФРС у травні 2026 року може стати тригером серйозної турбулентності.

Пігулки поруч із ракетами

Шприци та таблетки на обкладинці летять майже в одному напрямку з ракетами. Це насторожує.

Біотехнології плюс ШІ – новий фронт, – вважає аналітик.

І ставить питання: чи не натякає The Economist на "Пандемію 2.0" восени 2026 року? Відповіді немає, але символи змушують задуматися.

Три можливі сценарії

На думку Амеліна, з обкладинки можна прочитати одразу кілька сценаріїв розвитку подій:

• Геополітичний дрейф: США ескалюють, але ізолюються, війна в Україні заморожується, Китай посилюється.
• Фінансовий шторм: інфляція, рецесія, падіння ринків, ослаблення долара.
• Нова епідемія: біозагроза, локдауни, посилення контролю.

Жоден із варіантів не виглядає легким.

Що це означає для України

Для України, за цими натяками, 2026 рік може стати роком невизначеності. Війна не завершується, а лише завмирає. Рішення часто ухвалюються без нашої участі.

Питання заморожених активів Росії стає критичним. На тлі глобальної рецесії під ударом опиняються експорт, валюта, інвестиції.

Водночас технологічна гонка – це шанс. Дрони, ШІ, кібербезпека – тут Україна вже має реальний досвід і напрацювання.

Момент, який не можна ігнорувати

Обкладинка не говорить про кінець світу. Вона говорить про злам. Старі правила більше не працюють, нові ще не написані. 2026 рік виглядає як перехідний, нервовий і небезпечний, але водночас визначальний.

І саме в такі моменти історія зазвичай змінює напрямок.

Джерело: 5692.com.ua