Водій помітив, що авто раптово загорілося, і одразу зупинився. Небайдужі містяни не залишилися осторонь і кинулися на допомогу, а патрульні, які були неподалік, одразу долучилися.
Більше новин на REPORTER.ua

За словами Зеленського, мова йде не про окремі регіони, а про всю територію України. План передбачає підготовку кількох ключових документів, серед яких так званий Prosperity Package – пакет економічного відновлення.

Ідея проста: створити умови, за яких з’являються робочі місця, бізнес починає працювати, а життя поступово повертається в нормальне русло. Не на папері, а на практиці.

Зарплати як головний стимул

Окрема частина розмови стосувалася саме доходів людей. Зеленський зазначив, що президент США робить на цьому особливий акцент і вважає створення робочих місць завданням номер один.

Ми детально говорили про середню заробітну плату в Україні. Американська сторона дуже зацікавлена в тому, щоб завдяки приходу їхнього бізнесу та спеціальним умовам на нашому ринку заробітна плата могла зрости в рази, навіть утричі, – пояснив глава держави.

Звучить амбітно. І водночас трохи нереалістично, якщо не знати контексту.

Не швидке диво, а довга гра

Президент одразу підкреслив: ніхто не обіцяє миттєвого зростання зарплат одразу після завершення війни. Це не історія про завтра чи навіть про наступний рік. Мова йде про довгострокову стратегію.

США, за словами Зеленського, зацікавлені в тому, щоб в Україну заходив не лише американський, а й європейський бізнес. І саме масова присутність інвесторів має поступово підтягнути рівень оплати праці до зовсім інших цифр.

Питання стартового капіталу

Окремо під час обговорення торкнулися теми грошей на початку цього шляху. Бо без стартових ресурсів жоден план не працює.

На старті Україні потрібні серйозні кошти на відновлення. Такі, щоб люди реально поверталися – на робочі місця і на гідні зарплати. У цьому я бачу велику перспективу, – зазначив Зеленський.

Втім, він одразу додав те, про що всі й так думають, але рідко говорять уголос.

Точка відліку

Усі ці плани, пакети й перспективи мають одну спільну умову. Перш ніж рахувати майбутні зарплати і прихід великого бізнесу, країні потрібно зробити головне – завершити війну. Саме з цього, за словами президента, починається будь-яка реальна економічна розмова.

Джерело: 5692.com.ua

Тема виборів і референдумів в Україні зараз звучить особливо чутливо. Війна, зруйновані міста, мільйони людей не вдома. І саме в такому контексті Центральна виборча комісія почала рух у бік технічної підготовки до майбутніх рішень, навіть якщо самі голосування поки що залишаються під забороною.

Нова система як частина старої платформи

ЦВК ухвалила рішення створити автоматизовану систему під назвою "Всеукраїнський референдум". Вона не буде окремим проєктом з нуля, а стане складовою вже існуючої платформи "Вибори", яку останнім часом серйозно оновили, зокрема в частині кіберзахисту.

Ідея тут доволі прагматична. Не будувати новий дім, а укріпити й розширити той, що вже стоїть.

Що каже закон і чому це важливо

Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик пояснив: закон прямо зобов’язує комісію створити Єдину автоматизовану систему, яка охоплюватиме і вибори, і референдуми. Але є нюанс. Державних коштів на запуск нової платформи раніше не виділяли, та й у бюджеті на 2026 рік таких витрат поки не закладено.

Тобто завдання є, а фінансового підґрунтя – м’яко кажучи, недостатньо.

Пошук грошей і підтримки

Саме тому ЦВК звернулася одразу до кількох адресатів – Верховної Ради, Кабінету міністрів та міжнародних партнерів. Йдеться не лише про гроші, а й про технічну та експертну допомогу. Без цього запуск системи може залишитися на рівні ідеї.

До речі, у таких проєктах підтримка ззовні часто відіграє не меншу роль, ніж фінансування.

Вибори під час війни: жорстке обмеження

Варто нагадати, що наразі будь-які вибори в Україні проводити не можна. Закон "Про правовий режим воєнного стану" прямо це забороняє. У лютому 2025 року Верховна Рада ще раз підтвердила: до завершення активних бойових дій про виборчі кампанії не йдеться.

Це питання не політичної волі, а безпеки.

Позиція президента

Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що теоретично готовий до президентських виборів. Але за чітких умов. Потрібні реальні гарантії безпеки для виборців і механізми участі українців за кордоном. Щодо парламентських виборів, то тут він був значно стриманішим.

І це логічно, якщо згадати масштаби проблем.

Після війни – інші правила

У Верховній Раді вже працює спеціальна робоча група над так званим "поствоєнним" виборчим кодексом. Чинні правила писалися для зовсім іншої реальності – без масових руйнувань, без мільйонів переселенців і людей, які виїхали за кордон.

Якщо говорити мовою цифр, то за оцінками ЦВК, нині функціонують лише близько 75% виборчих дільниць. Решта – пошкоджені або повністю знищені внаслідок російських обстрілів.

Погляд у майбутнє

Створення системи "Всеукраїнський референдум" – це, радше, підготовка до дня, коли країна зможе повернутися до нормального демократичного процесу. Без поспіху, але й без паузи в роботі. Бо такі речі не робляться за тиждень.

Точка напруги

Технічні рішення, законодавчі рамки й реальний стан країни сьогодні існують у різних площинах. Завдання держави – звести їх докупи так, щоб у потрібний момент система не дала збій.

Джерело: 5692.com.ua

У 2026 році держава вирішила трохи підтримати тих, хто опинився без роботи. Уряд затвердив нові розміри допомоги по безробіттю, і виплати стануть більшими. Рішення виглядає логічним: ціни ростуть, послуги дорожчають, а життя, як не крути, дешевшим не стає.

Коротко кажучи, безробітним у наступному році буде трохи легше дотягнути до нової роботи. Не розкіш, але й не повна порожнеча в гаманці.

Що саме змінюється

За даними Державного центру зайнятості, переглянули і мінімальні, і максимальні суми допомоги. Причина проста й знайома багатьом – оновлений прожитковий мінімум і загальний перегляд соціальних стандартів.

Якщо говорити по-людськи, формула розрахунку виплат прив’язана до того, скільки людині мінімально потрібно на життя. А коли цей мінімум зростає, автоматично тягнуться вгору й виплати. Інакше вони просто втрачають сенс.

• мінімальна допомога стане більшою;
• максимальні виплати теж піднімуть;
• розрахунок, як і раніше, залежить від стажу та попередньої зарплати.

Тобто однакових сум для всіх не буде. І це, в принципі, очікувано.

Не всім однаково

У службі зайнятості нагадують: двоє людей із однаковим статусом безробітного можуть отримувати різні суми. Все залежить від того, скільки років людина працювала офіційно і яку зарплату мала до звільнення.

Можливо, ви бачили це на власні очі: хтось отримує мінімум, а хтось – значно більше. Така система працює давно, і в 2026 році її не змінюють. Просто цифри стануть трохи більшими, щоб бодай частково покривати щоденні витрати.

Чому це було неминуче

Економісти кажуть прямо: підвищення допомоги – це не щедрість, а вимушений крок. Інфляція нікуди не зникла, комунальні послуги, транспорт, продукти – все це тисне на сімейні бюджети.

Якщо залишити виплати на старому рівні, вони швидко перетворилися б на формальність. Наче допомога є, а реально – не рятує. Тож держава намагається втримати баланс, щоб людина мала хоча б мінімальний фінансовий запас часу для пошуку нової роботи.

Ставка не лише на гроші

До речі, самими виплатами справа не обмежується. Уряд паралельно планує розширювати програми навчання та перекваліфікації. Ідея проста: не просто платити допомогу, а допомогти людині швидше повернутися в робочий ритм.

За прогнозами, у 2026 році особливо затребуваними залишатимуться:

• технічні спеціальності;
• сфера обслуговування;
• ІТ та суміжні напрямки.

Якщо ці програми запрацюють повноцінно, середній період безробіття може скоротитися. Принаймні, на це розраховують.

Соціальний буфер

Підвищення допомоги по безробіттю у 2026 році – це спроба створити фінансову паузу між звільненням і новим працевлаштуванням. Не для комфорту, а для виживання. Держава фактично визнає: знайти роботу швидко виходить не завжди, і людині потрібен час, який не має перетворюватися на боротьбу за елементарне.

Джерело: 5692.com.ua

На тлі щоденних обстрілів українських міст і повідомлень про загиблих мирних жителів питання міжнародної реакції знову виходить на перший план. У той час, коли удари по житлових кварталах, лікарнях і дітях стають майже буденністю, окремі держави продовжують демонструвати вибіркову увагу до подій війни. Саме на цю диспропорцію у заявах і мовчанні світових гравців звернув увагу президент України.

Про подвійні стандарти

Під час спілкування з журналістами у вівторок, 30 грудня, президент прямо назвав країни, від яких не почув жодної реакції. Йдеться про Індію та Об’єднані Арабські Емірати, а також ще кілька держав.

Якщо бути відвертим, це викликає нерозуміння і дуже неприємні відчуття. Деякі представники, зокрема Індія та Емірати, засудили удари. Але, вибачте, засудили начебто наші удари дронами по резиденції путіна, яких не було, – сказав Зеленський.

І тут, за його словами, виникає логічне запитання.

Про те, чого не чутно

Президент звернув увагу на мовчання там, де воно особливо ріже слух.

А де їхні засудження того, що весь цей час б’ють по наших дітях, вбивають мирних людей? Я, якщо чесно, не чую зараз ні Індію, ні Емірати, – додав він.

Контекст заяв

Таким чином Зеленський прокоментував позицію Індії та ОАЕ, які раніше виступили із заявами щодо нібито атаки на резиденцію путіна. Атаки, якої фактично не було.

Натомість регулярні обстріли українських міст, лікарень, шкіл і житлових кварталів, де гинуть діти, так і не стали приводом для публічної реакції з боку цих країн.

І цей контраст, схоже, став ключовим у словах президента.

Ціна нейтральності

Війна давно перестала бути лише питанням фронту. Вона про позицію. Про здатність називати речі своїми іменами. І про те, що мовчання теж може бути відповіддю. Особливо тоді, коли гинуть діти.

Джерело: 5692.com.ua

Міністерство розвитку громад та територій запускає нову процедуру відкриття автобусних маршрутів. Головна ідея проста: весь процес переводять у цифровий формат. Від першої ідеї маршруту – і до реального рейсу на дорозі.

Про нововведення повідомили в пресслужбі міністерства. Зміни закріплені окремим наказом і, за задумом, мають зробити систему простішою, швидшою і значно прозорішою. Без біганини з довідками й без багатотомних папок у кабінетах.

Чому це важливо саме зараз

У міністерстві прямо визнають: стара система фактично не працювала. Через надмірну бюрократію за останні 11 років в Україні не відкрили жодного нового автобусного маршруту. Конкурси проводилися лише для вже існуючих напрямків – тих, що з’явилися ще багато років тому.

Особливо болісно це відчували прифронтові громади. Там стабільне сполучення – не комфорт, а базова потреба. До лікарні, школи, роботи чи сусідньої області люди часто змушені добиратися з пересадками або випадковим транспортом. Нова процедура, за задумом, дозволяє реагувати на такі запити швидко, без очікування роками.

Як це працюватиме на практиці

Підхід до створення маршрутів змінюється повністю. Паперову систему, яка роками буксувала, замінює цифрова модель. Маршрут тепер можна не лише придумати, а й перевірити та запустити в зрозумілих часових межах.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба пояснює це так:

Ми свідомо відмовляємося від паперових і непрозорих процедур і переходимо до цифрової моделі, де маршрут можна створити, перевірити та запустити швидко й зрозуміло.

Фактично мова йде про зміну логіки: не система диктує умови людям, а підлаштовується під реальні потреби.

Що це означає для перевізників

Для легальних перевізників правила стають простішими. Тепер вони можуть самі ініціювати створення міжобласного маршруту через електронний кабінет. Увесь цикл – від ідеї до першого виїзду автобуса – має вкладатися максимум у два місяці.

Уся документація подається через ЄКІС, без паперових копій і особистих походів по кабінетах. У системі потрібно вказати:

• схему маршруту;
• розклад руху;
• вартість проїзду;
• графік праці та відпочинку водіїв.

Нічого зайвого, лише те, що справді потрібно для роботи.

Прозорість без кулуарних рішень

Окремий акцент роблять на відкритості. Уся інформація зберігатиметься в Єдиному електронному реєстрі. Після створення цифрового паспорта маршрут автоматично потрапляє на онлайн-конкурс.

Умови однакові для всіх, а ризики корупції зводяться до мінімуму. У міністерстві наголошують: такий підхід ближчий до європейських стандартів, де головне – безпека пасажира та зручність перевезень, а не складність процедур.

Питання довіри

Цифровізація маршрутів – це не лише про автобуси. Це спроба повернути довіру до системи перевезень, де рішення приймаються швидко, зрозуміло і з урахуванням реальних потреб людей. Особливо там, де дорога – це іноді єдиний зв’язок із зовнішнім світом.

Джерело: 5692.com.ua

Питання миру для України – це не про красиві слова і не про швидкі обіцянки. Це про складні домовленості, де кожен крок має вагу, а кожен підпис – наслідки. Саме в такій тональності президент Володимир Зеленський окреслив бачення майбутньої мирної угоди, відповідаючи на запитання журналістів.

Хто має сидіти за столом

За словами Зеленського, Київ чітко розуміє: майбутня мирна угода не може бути двосторонньою. Йдеться одразу про чотирьох підписантів – Україну, Сполучені Штати, Росію та Європу. Тобто Європа тут не “спостерігач збоку”, а повноцінний учасник процесу. Саме тому європейські лідери, як він пояснив, також вестимуть перемовини з Володимиром Путіним.

Це виглядає логічно. Адже без Європи говорити про довготривалий мир, м’яко кажучи, складно.

Безпека не на папері

Окрема й дуже принципова тема – гарантії безпеки. Зеленський наголосив: перший і головний пункт тут – сильна українська армія. Мова йде про приблизно 800 тисяч військових, які мають бути забезпечені всім необхідним: від сучасної зброї до нормальних зарплат.

Якщо говорити простіше, ідея така: жодні паперові гарантії не працюватимуть, якщо за ними не стоятиме реальна сила. І цю силу Україна має зберегти.

Роль США і партнерів

Президент також згадав про Сполучені Штати. За його словами, Вашингтон готовий надати Україні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки – за логікою, схожою на статтю 5 Статуту НАТО. Паралельно йдеться і про двосторонні домовленості з країнами, які входять до так званої Коаліції охочих.

Тобто схема вимальовується багаторівнева. Не один документ і не одна обіцянка.

Чому без Європи ніяк

Зеленський окремо підкреслив: участь Європи у переговорах – не формальність. Усі сторони мають детально проговорити умови майбутньої угоди ще до моменту підписання. Без цього, як показує історія, домовленості довго не живуть.

З іншого боку, це означає складні і, ймовірно, не швидкі дискусії.

Терміни і готовність до розмови

Що стосується строків, то, за словами президента, перші документи мирного плану можуть бути підготовлені вже у січні. Але тут він одразу зробив застереження: усе залежить від готовності сторін.

Він також заявив, що готовий зустрічатися з Путіним у будь-якому форматі. Ключова умова – щоб російська сторона не уникала таких розмов і не боялася їх.

Вага рішень

Мирна угода – це не кнопка, яку можна натиснути за день. Це система рішень, де кожна деталь має значення: від чисельності армії до формулювань у документах. І, як дав зрозуміти Зеленський, Україна підходить до цього процесу без ілюзій, але й без відмови від діалогу.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні, 30 грудня, ворожі війська атакували Нікопольський район. Пошкоджені 2 приватні будинки, господарська споруда, магазин та лінія електропередачі.
Більше новин на REPORTER.ua

На місце події прибули поліцейські офіцери, які допомогли водієві безпечно виїхати та відновити рух транспорту.
Більше новин на REPORTER.ua

Цими днями в комендантську годину поліцейські зупинили транспортний засіб ВАЗ.
Більше новин на REPORTER.ua