Зранку 7 квітня ворог атакував FPV-дроном міський автобус у центрі Нікополя.

Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

“Ворог атакував FPV-дроном міський автобус у самому центрі Нікополя. Він під'їжджав до зупинки – люди були і у салоні, і на зупинці.

Це був невипадковий удар. Це свідомий терор проти цивільних. Проти людей, які просто їхали у своїх справах,” – повідомив очільник ОВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кам’янському вантажівка збила мотоцикліста: постраждалого госпіталізовано;

Поліцейські Кривого Рогу розшукують батьків малолітньої дитини, яку було виявлено без супроводу дорослих;

Розкрадання 19 мільйонів гривень на «Південмаші»: підозрювані у розкраданні вийшли під заставу.

Більше новин на REPORTER.ua

Жителів Марганецької громади закликають суворо дотримуватися заходів безпеки в умовах підвищеної небезпеки. Відповідне звернення оприлюднила Марганецька міська рада.

Громадян просять без нагальної потреби не виходити на вулицю, уникати скупчень людей та обов’язково застосовувати світломаскування. Наголошується, що дотримання цих правил може врятувати життя.

Окрему увагу звернули на водіїв мотоциклів і моторолерів. У повідомленні зазначається, що гучний звук двигунів може нагадувати шум ворожих безпілотників, викликати паніку серед населення та ускладнювати роботу сил оборони.

Мешканців закликають бути свідомими, зберігати пильність і відповідально ставитися до власної безпеки та безпеки оточуючих.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Журналісти ABC News вирішили не обмежуватись гучними заявами і просто взяли цифри – офіційні звіти Повітряних сил України та російського Міноборони. Порівняли. І картина вийшла доволі показова.

Йдеться про березень. Один місяць, але дуже насичений.

Атаки українських дронів по РФ

За даними російського Міноборони, протягом березня вони нібито збили 7347 українських безпілотників. Цифра виглядає рекордною – Москва раніше таких показників не озвучувала.

Якщо розкласти по днях:

• приблизно 237 дронів щодня.

Але тут є нюанс. Російська сторона говорить лише про "збиті" БпЛА. Скільки долетіло – питання відкрите.

І це, до речі, сильно впливає на загальну картину.

Чим відповідала Росія

З іншого боку, українські Повітряні сили дають свою статистику. За їхніми даними, Росія за той самий період застосувала:

• 6462 безпілотники;
• 138 ракет різних типів.

Разом виходить майже 6600 повітряних цілей. І це теж рекорд за місяць.

У середньому:

• 208 дронів на добу;
• близько 4 ракет щодня.

Ефективність ППО

Окрема історія – це робота протиповітряної оборони.

Українська сторона заявляє, що вдалося знешкодити:

• 5833 дрони;
• 102 ракети.

Якщо перевести у відсотки, це приблизно:

• 90% безпілотників;
• 74% ракет.

Цифри виглядають досить високими, хоча, звісно, за кожною з них – реальні атаки і наслідки на землі.

Наймасштабніший удар

Особливо виділяється 24 березня. Тоді Росія провела найінтенсивнішу атаку за весь місяць.

• 948 дронів;
• 34 ракети.

Масштаб складно навіть уявити. Це фактично одна з найбільших комбінованих атак за весь час.

Що це означає

Автори матеріалу роблять обережний висновок. За їхніми словами, "дані за березень свідчать про те, що баланс сил може зміщуватися на користь України".

І додають, що це може бути результатом тривалої роботи Києва над розвитком власних дронів і ракетних можливостей.

Інакше кажучи, ця історія не про один місяць. Це про тенденцію, яка, можливо, тільки набирає обертів.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді, схоже, не поспішають прощатися з військовим збором навіть після завершення війни. Профільний комітет з податкової політики вже дав "зелене світло" законопроєкту, який передбачає продовження цього платежу ще на три роки.

І не просто підтримав – документ рекомендували ухвалити одразу і за основу, і в цілому. Тобто без довгих затягувань.

Про це 6 квітня повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Куди підуть гроші

Якщо коротко, ідея така: кошти від військового збору хочуть акумулювати в окремому фонді. Його планують прописати в Бюджетному кодексі.

• гроші збиратимуть централізовано;
• витрачати їх обіцяють лише на потреби армії.

Фактично мова про те, щоб ці надходження не "розчинялися" у загальному бюджеті, а йшли за чітким призначенням.

Як голосували

Рішення в комітеті підтримали 16 депутатів. Ще троє утрималися. Проти, як видно, ніхто відкрито не виступив.

Тепер слово за сесійною залою – найближчим часом законопроєкт винесуть на розгляд усієї Верховної Ради.

Чи зменшать податки

Цікаво, що сам Железняк паралельно говорить і про інше – про можливе зниження податкового навантаження на зарплати. Але це вже історія не про зараз, а швидше про наступне скликання парламенту.

Тобто, умовно кажучи, сьогодні платимо більше, а там – побачимо.

Скільки вже заплатили українці

Якщо подивитися на цифри, то масштаби вражають. За даними податкової, лише за 8 місяців 2025 року українці сплатили понад 103 мільярди гривень військового збору.

І це, до речі, у чотири рази більше, ніж за аналогічний період роком раніше.

Чому так сталося:

• підвищили ставку до 5% (з грудня 2024 року);
• плюс банально зросла дисципліна сплати.

"Історичне" підвищення

Сам Железняк раніше називав це підвищення податків доволі гучно – "історично великим". За його словами, йдеться про додаткові 58 млрд грн цього року і ще 137 млрд – наступного.

Цифри великі. І, схоже, історія з військовим збором на цьому не закінчується.

Джерело: 5692.com.ua

Україна передала Росії пропозицію щодо так званого енергетичного перемир’я – і зробила це не напряму, а через США. Про це 6 квітня повідомив президент Володимир Зеленський.

Йдеться про доволі конкретну річ: не бити по енергетичній інфраструктурі. Тобто ні по електростанціях, ні по підстанціях – коротше, по тому, що тримає світло і тепло в домівках.

Великдень як шанс, який не спрацював

До речі, подібні ідеї вже звучали раніше. Київ не раз пропонував хоча б тимчасову "тишу" – наприклад, на Великдень. Але в Кремль цю ініціативу відкинули.

Хоча ситуація виглядала б логічною: свято, символічний момент, можливість хоча б трохи знизити напругу. Але ні.

Чому, на думку Києва, війна триває

За словами Зеленського, причина досить приземлена – гроші. Владімір Путін, як він вважає, продовжуватиме війну доти, доки є фінансовий ресурс.

І тут цікавий момент. Українська сторона прямо говорить:

• чим менше Росія заробляє, тим складніше їй вести війну

Особливо це стосується нафти. Президент звернув увагу, що Москва може намагатися використати нестабільність на Близькому Сході, щоб заробити більше на енергоресурсах.

Усе, що росіяни можуть заробити на шокових цінах на нафту, вони віддадуть на війну. Цей пріоритет у них поки що не змінився. Тому кожне наше обмеження їхньої здатності експортувати нафту – правильне, – зазначив Зеленський.

Удар у відповідь – але з умовою

Водночас Київ залишає простір для маневру. Якщо Росія припиняє атаки на українську енергетику – Україна готова діяти дзеркально.

Фактично логіка проста:

• не б’єте ви – не б’ємо ми.

Якщо Росія буде готова припинити удари по нашій енергетиці, ми будемо готові відповісти їм дзеркально. І така наша пропозиція – через американців – у російської сторони є, – пояснив президент.

Паралельно – розмови про гарантії безпеки

Окремо Зеленський згадав і про інший напрямок роботи – переговори з США щодо гарантій безпеки.

Україна зараз готує свої пропозиції. І, якщо коротко, вся ідея крутиться навколо одного: щоб мир, якщо він буде, не виявився тимчасовою паузою перед новим витком війни.

Саме гарантії безпеки – це ключ до реального закінчення війни, до тривалого миру…, – наголосив він.

Додавши, що важливо, аби партнери чули українську позицію.

Попередній досвід: коли перемир’я було лише на папері

І тут є ще один момент, який, мабуть, багато хто пам’ятає. У 2025 році сама Росія пропонувала перемир’я на Великдень.

Тоді заявляли:

• з 19 квітня вечора до 21 квітня – повна тиша

Україна погодилась. Але далі все пішло не зовсім за планом. Бойові дії фактично не зупинилися — штурми, артилерія, дрони залишились.

Тобто на папері – одне, в реальності – інше.

Джерело: 5692.com.ua

У Сумській області двоє людей загинули внаслідок детонації вибухонебезпечних предметів, ще двоє – поранені. Про це передає голова ОВА Олег Григоров. "Учора в одному із сіл Свеської громади, попередньо, під час гасіння загоряння трави люди натрапили на вибухонебезпечний предмет. На жаль, 52-річний чоловік та 70-річна жінка загинули". 6 квітня в іншій частині громади двоє чоловіків рухалися трактором знайомим маршрутом і наїхали на вибухонебезпечний предмет.

Попередньо, це була вибухівка, скинута ворогом з дрона. Чоловіки 53 та 48 років отримали уламкові поранення, їх госпіталізували.

Як передають у ДСНС, рятувальники знайшли у водоймі тіло хлопчика 2023 року народження в селі Колки на Рівненщині. Пошуки його старшого брата тривають. "Надзвичайна подія сколихнула громаду села Колки напередодні: двоє маленьких братів, залишені без нагляду дорослих, опинилися біля водойми. Рятувальники, правоохоронці та місцеві мешканці об'єднали зусилля, аби відшукати дітей". 5 квітня на поверхню підняли тіло молодшого хлопчика 2023 року народження.

Пошуки його старшого брата 2021 року народження тривають.

На війні загинув інспектор патрульної поліції з Кривого Рогу Анатолій Андрушин, який служив у бойовій бригаді «Хижак».

Правоохоронець працював у патрульній поліції з 2018 року, обіймав посаду інспектора взводу тактико-оперативного реагування. У грудні 2025 року він долучився до захисту України у складі підрозділу Департаменту патрульної поліції.

2 квітня 2026 року військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

У загиблого залишилися мати, брат, дружина та двоє дітей. «Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Читайте також:

6 років ув’язнення за розбещення малолітніх: прокурори забезпечили покарання жителю Кривого Рогу;

Патрульні Дніпра виявили мотоцикл у розшуку;

У Нікопольському районі легковик врізався у залізобетонну опору: рятувальники деблокували постраждалого водія з понівеченого автомобіля

Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні ввечері, 6 квітня, близько 18:40, до поліції надійшло повідомлення про виявлення самотнього хлопчика віком близько 4-5 років у парку «Шахтарський» на території Покровського району.

Про це повідомили у пресслужбі ГУ НП у Дніпропетровській області.

• Дитина одягнена: темно-синя кофта, сірі штани, зелене взуття та кепка.

Наразі хлопчик перебуває під наглядом поліцейських.

Правоохоронці звертаються до громадян: якщо вам відома будь-яка інформація про дитину або її родичів, просимо повідомити до найближчого відділення поліції або за номером: 0 (67) 110 16 42, «102».

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці Дніпропетровщини провели масштабну спецоперацію та затримали підозрюваних у замаху на суддю одного з районних судів Дніпра.

Інцидент стався 13 березня близько 17:00 у Соборному районі обласного центру. Коли жінка вийшла з автомобіля біля під’їзду свого будинку, на неї накинулися троє чоловіків у балаклавах.

Зловмисники намагалися заштовхати суддю до свого авто та вдарили її головою об дверцята транспортного засобу. Реалізувати задум завадив чоловік потерпілої, який вчасно помітив напад і кинувся на допомогу.

Фігурантами справи виявилися чоловіки віком від 33 до 36 років: двоє мешканців Кам’янського та один мешканець Кропивницького.

Затриманим повідомлено про підозру за фактами замаху на викрадення та умисного спричинення тілесних ушкоджень судді (ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 377 ККУ).

Наразі вирішується питання про обрання затриманим запобіжного заходу.

Джерело: 5692.com.ua