Зарплата розтанула за тиждень. Знову. Хоча, здається, нічого зайвого не купували.

Езотерики кажуть: справа не в сумі доходу. Справа в тому, як ви поводитеся з грошима щодня. Народні прикмети – не забобони бабусь. Це правила, які передавалися поколіннями. І ті, хто їх дотримується, помічають: гроші справді тримаються краще.

Ось три заборони, які краще не порушувати.

Зарплата ночує вдома

Отримали гроші? Не витрачайте нічого до ранку.

Це найдавніше правило фінансової мудрості. Щойно отримані кошти мають переночувати вдома – повністю, без жодних витрат. Навіть копійки. Чому? Наші пращури вірили: гроші своєю енергією заповнюють оселю, приносять достаток і закладають фінансову основу на весь місяць. Витратили частину того ж дня – зв'язок обривається.

І тоді всі покупки протягом місяця стають марними: гроші йдуть легко, безслідно, не приносячи ні задоволення, ні користі.

Окрема заборона – позики. У перший день зарплати не позичайте гроші нікому. Навіть близьким. Навіть «до завтра». Вважалося: позичені саме в цей день кошти відкривають у вашому гаманці «дірку». І фінансова енергія витікатиме з нього весь місяць.

Звучить містично? Втім, ті, хто дотримується цього правила, часто зауважують: гроші справді тримаються краще, коли їм дають переночувати вдома.

Стіл – не для купюр

Кухонний стіл у народній традиції – престол домашнього затишку, енергетичне серце оселі. Тому до нього існували суворі вимоги.

На столі завжди порядок. Посуд, їжа, прибори – прибирати до ночі обов'язково. Одяг, сумки, чужі речі на стіл не класти взагалі. Чим менше безладу на столі, тим вільніше циркулює фінансова енергія в домі.

Але найголовніша заборона – гроші.

Класти купюри чи монети на кухонний стіл не можна. Навіть на хвилину. Навіть якщо «просто поки руки зайняті». Якщо ніде більше немає місця – покладіть гроші на підлогу. Це звучить дивно, але народна мудрість пояснює просто: підлога нейтральна, а стіл сакральний.

Цікаво, що наші предки не передавали гроші з рук в руки після заходу сонця. Розрахунок відбувався інакше: гроші клали на прилавок, стілець або будь-яку поверхню, а людина сама їх брала. Контакт «рука в руку» у темний час доби вважався небезпечним для фінансового добробуту обох сторін.

Купюра, яку не витрачають

Це правило знали майже в кожній українській родині, але сьогодні про нього забули.

У гаманці завжди має лежати одна особлива купюра – та, яку ви ніколи не витратите і не розміняєте. Наші предки називали її «нерозмінною». Вірили: вона притягує до гаманця нові гроші, не даючи йому спустіти повністю. Таку купюру ховають в окрему кишеню, щоб випадково не витратити.

Логіка проста. Порожній гаманець притягує порожнечу. Гаманець із грошима притягує гроші. Купюра-талісман гарантує, що ваш гаманець ніколи не буде абсолютно порожнім – а отже, фінансова енергія завжди матиме до чого «прибитися».

Як правильно вибрати купюру-талісман? Оберіть номінал, який здається вам значущим – не найменший і не найбільший. Подивіться на цифри: обирайте ті купюри, на яких є ваша дата народження або інша важлива для вас дата.

Покладіть її в окремий відділ гаманця, щоб випадково не сплутати з іншими. Ніколи не витрачайте її – навіть у найскрутніший момент. Якщо купюра зносилася – замініть її на нову, стару спаліть або порвіть. Але «нерозмінна» завжди має бути з вами.

Чи справді ці прикмети працюють? Скептики скажуть: це просто психологія. Людина, яка дотримується таких правил, автоматично стає уважнішою до грошей. А уважність до фінансів завжди веде до кращого їх контролю. Можливо, вони праві. Але чи не в цьому й полягає мудрість наших предків – навчити поваги до грошей через прості, зрозумілі ритуали?

Джерело: 5692.com.ua

Чотири роки від початку повномасштабного вторгнення. Дата важка, без пафосу. І поки в Україні це відчувається буквально щодня, у різних містах світу люди знову вийшли на вулиці – не для галочки, не для фото. А щоб нагадати: війна не закінчилась.

Париж: тисячі на вулицях

У столиці Франції на марш солідарності з Україною зібралося близько двох тисяч людей. Синьо-жовті прапори майоріли серед історичних будівель, а плакати нагадували: війна триває, і підтримка не має слабшати.

Головна думка звучала чітко – допомога Києву повинна залишатися пріоритетом. Санкції проти Кремля мають посилюватися, а не розмиватися політичними компромісами. Люди скандували гасла, тримали портрети загиблих, дехто прийшов із дітьми. Атмосфера була радше зосереджена, навіть трохи напружена.

Вашингтон: вимоги до Білого дому

У столиці США сотні людей зібралися на мітинг, про що повідомив телеканал CNN. Після виступів учасники рушили до резиденції російського посла. Це був не просто символічний жест – це був сигнал.

Серед промовців були представники ЄС і України. Вони говорили про необхідність збільшити військову допомогу, розширити санкційний тиск і передати Україні додаткове озброєння, зокрема ракети Tomahawk, які раніше відмовився надавати президент Дональд Трамп. На плакатах також з’являлися слова підтримки українському спортсмену Владиславу Гераскевичу.

Вимоги звучали прямолінійно: більше рішучості, менше зволікань.

Окленд: пам’ять і відповідальність

У новозеландському Окленді акція мала більш камерний, але не менш емоційний характер. Учасники нагадали: минуло чотири роки від початку повномасштабної війни та дванадцять років з 2014-го, коли почалася російська агресія.

Представники місцевої волонтерської групи заявили:

Сьогодні ми знову зібралися в Окленді на знак солідарності з Україною – чотири роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії та дванадцять років з моменту початку війни Росії проти України у 2014 році. Щороку ми стоїмо тут, сподіваючись, що це буде остання річниця, яку ми відзначаємо таким чином. І все ж – ми знову тут. Але ми збираємося не лише для того, щоб пам'ятати. Ми збираємося, щоб наполягати на справедливості. Наполягати на відповідальності. І наполягати на майбутньому, де агресія не винагороджується.

Під час виступів окремо говорили про незаконну депортацію українських дітей. За різними оцінками, щонайменше 20 тисяч дітей були примусово вивезені з окупованих територій. Їх розлучають із родинами, змінюють документи, нав’язують іншу ідентичність. Дітей передають у російські сім’ї, державні заклади або так звані "табори перевиховання".

Фактично йдеться про спробу стерти національну приналежність. І це звучало в Окленді дуже чітко. За оцінками, сьогодні під окупацією перебувають близько 1,6 мільйона українських дітей.

Фінляндія: символи у центрі Гельсінкі

24 лютого у Фінляндії піднімуть прапор України поруч із національним прапором на будівлі уряду та на Сенатській площі в центрі Гельсінкі. Про це повідомляє Yle.

У синьо-жовті кольори підсвітять будівлі уряду і МЗС, мерію, Гельсінський собор та головний корпус університету. На сходах собору відбудеться акція свічок пам’яті "Valoa Ukrainaan" – охочих запрошують приносити лампадки.

Це жест підтримки, який у Фінляндії вже став традиційним за ці роки війни.

Австралія: серія заходів у великих містах

В Австралії Союз українських організацій анонсував серію заходів у Канберрі, Сіднеї, Мельбурні, Брісбені, Гобарті та інших містах. Програма стартувала 12 лютого з виступу посла України Василя Мирошниченка у Національному пресклубі Канберри. Заплановані кінопокази, мітинги, інформаційні кампанії.

В організації зазначили:

Поки Росія продовжує свою злочинну кампанію з підкорення українців шляхом систематичних атак на цивільну енергетичну інфраструктуру – виходьте на вулиці. Запрошуйте інших. Покажіть, що Австралія підтримує Україну.

Усі ці події – різні за масштабом, стилем, кількістю людей. Але їх об’єднує одна річ: небажання звикнути до війни. Річниця повномасштабного вторгнення для багатьох у світі — це спосіб нагадати своїм урядам і собі самим, що агресія не може залишатися безкарною. І що підтримка України — це не емоція одного дня, а позиція, яку потрібно тримати довго.

І, можливо, саме в цьому сенс цих маршів – не дати темі розчинитися в новинах.

Джерело: 5692.com.ua

Масована атака Росії в ніч з 21 на 22 лютого показала зміну пріоритетів. Замість традиційних ударів по енергетичній інфраструктурі, якими Кремль намагався знекровити Україну протягом зими, тепер основний фокус – на об'єктах логістики. Про це пише Інститут вивчення війни (ISW).

Цього разу залізнична та водна інфраструктура стали головними мішенями. Президент Володимир Зеленський підтвердив: основними цілями стали об'єкти логістики, зокрема залізниці та системи водопостачання.

Цифри нічної атаки

За даними Повітряних сил ЗСУ, упродовж ночі країна-агресор випустила по Україні 347 ракет і безпілотників. Ворог застосував 297 ударних дронів різних типів – серед них близько 200 «Шахедів». Ракетна складова налічувала 50 боєприпасів: гіперзвукові «Циркони», балістичні «Іскандер-М» та «С-400», крилаті «Х-101», «Іскандер-К» і «Х-59/69».

Українська протиповітряна оборона спрацювала ефективно – збила 274 безпілотники та 33 ракети. Майже всі крилаті ракети типу «Х-101» знищені, як і всі «Іскандер-К» та «Х-59/69».

Що стоїть за зміною стратегії

Аналітики ISW вважають, що зміна цілей атак може означати адаптацію російської стратегії після спроб масованими ударами знищити українську енергетику взимку. Втім, експерти застерігають: Росія, ймовірно, продовжить завдавати ударів по енергосистемі, поєднуючи їх з атаками на логістичні та критично важливі об'єкти.

Фахівці інституту наголошують, що Кремль змістив акцент із руйнування енергосистеми України на удари по логістиці – зокрема залізничній та водній інфраструктурі. Така тактика може бути спрямована на паралізацію транспортних артерій, якими Україна забезпечує постачання на фронт і підтримує життєдіяльність тилових регіонів. РФ може й надалі комбінувати такі удари зі спробами виснаження енергетичної інфраструктури – це означає, що Україні доведеться готуватися до багатовекторних атак одночасно.

Такими темпами російська армія намагається знайти нові вразливі точки в українській інфраструктурі, адаптуючись до зміцнення захисту енергооб'єктів. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв про так зване «енергетичне перемир'я», яке, судячи з останніх подій, тривало недовго.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні з 1 листопада 2025 року і до початку весняно-літнього нерестового періоду 2026 року заборонено ловити рибу у зимувальних ямах. Це ті найглибші місця водойм, де риба перезимовує. Мета проста – дати їй шанс вижити та безпечно розмножитися навесні.

Зловити рибу взимку можна, але важливо знати, де саме і якими снастями. Порушення правил може обернутися не тільки штрафом, а й реальними проблемами із законом, включно з обмеженням волі.

Які штрафи загрожують рибалкам

Державна екологічна інспекція України пояснює:

• За вилов риби у зимувальних ямах штраф від 34 до 170 гривень.
• За риболовлю у період осені-зими до завершення нересту – від 340 до 680 гривень із конфіскацією снастей та риби.
• Якщо шкода від риболовлі серйозна, діє стаття 249 КК: штраф від 17 тисяч до 84 тисяч гривень і навіть до трьох років обмеження волі.

Здається, не варто ризикувати і вийти «на великий улов» у заборонені місця, бо ціна може бути надто високою.

Де ловити можна

Не все так суворо – ловити рибу поза зимувальними ямами дозволяється. Інспекція нагадує про дозволені снасті:

• зимові вудки;
• жерлиці;
• донні вудки;
• поплавкові вудки.

Важливо: один рибалка може використовувати не більше 7 гачків.

Лютнева заборона на щуку

Від 15 лютого 2026 року заборонено ловити щуку до 31 березня. Причина – біологічна: у щуки ранній нерест, а перед ним іде процес дозрівання ікри та молок. В цей час риба дуже вразлива, і вилов загрожує її популяції.

Тобто ловити можна, але потрібно уважно вибирати вид риби та місце – інакше можна нашкодити самому собі та рибі.

Що варто запам’ятати рибалкам

• Ловити рибу у зимувальних ямах заборонено до весни.
• Поза зимувальними ямами можна – але з дотриманням правил і кількості гачків.
• Заборона на щуку діє з 15 лютого до кінця березня.
• Штрафи можуть коливатися від кількох десятків гривень до десятків тисяч, а серйозне порушення карається обмеженням волі.

От і все. Здається, трохи уваги до правил – і зимова риболовля пройде без неприємностей.

Джерело: 5692.com.ua

Роботу наземного електротранспорту у столиці, який не працює понад 40 днів, зможуть відновити, коли ситуація в енергосистемі після російських ударів стабілізується. Про це йдеться у відповіді Департаменту транспортної інфраструктури КМДА на запит. "Відновлення руху електротранспорту можливе після підтвердження енергетиками стабільного електропостачання та за наявності умов для безпечної експлуатації інфраструктури", – йдеться у відповіді. Зазначається, що КП "Київпастранс" задіяло максимально можливий людський і технічний ресурс – на маршрути пасажирського транспорту щодня виїжджає орієнтовно 96% наявних автобусів. Також у звичайному режимі працює метро. У Департаменті транспортної інфраструктури додали, що вони спільно КП "Київпастранс" розробили план дій на випадок надзвичайних ситуацій, пов'язаних із відключенням електроенергії. Він передбачає, що: • на основних (з найбільшим пасажиропотоком) напрямках руху електротранспорту запускають дублюючі автобусні маршрути; • схеми руху автобусів визначають із урахуванням пасажиропотоку; • рішення приймаються залежно від ситуації (наявності електроживлення, стану доріг, безпекових умов тощо). Водночас зазначається, що повністю замінити електротранспорт автобусами складно, оскільки це різні за масштабом системи перевезень. "Для перевезень задіюють наявний автобусний рухомий склад і максимально можливу кількість водіїв. Така ж ситуація склалась і у приватних перевізників, які обслуговують міські автобусні маршрути загального користування у столиці", – йдеться у відповіді на запит. У Департаменті додали, що також на роботу транспорту впливає загальна кадрова ситуація в умовах воєнного стану. "Підприємства працюють із обмеженим кадровим ресурсом, адже держава не дає 100% броні для водіїв КП "Київпастранс", що вкрай негативно впливає, як на транспортну роботу на і на ремонти рухомого складу", – йдеться у відповіді на запит. Водночас у Департаменті наголосили, що, попри все це, комунальні підприємства транспортної та дорожньої галузі, водії громадського транспорту та енергетики працюють у посиленому режимі та роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію у місті.

Рівень народжуваності в Україні різко впав – країна переживає одну з найсерйозніших демографічних криз у світі. Спад народжуваності посилився після початку повномасштабної війни. Про це повідомляє CNN.Експерти вже називають демографічну ситуацію в Україні майже безпрецедентною.За оцінками провідних демографів, рівень народжуваності опустився нижче за критичну позначку: у середньому одна жінка народжує менш як одну дитину за життя, що значно нижче за середні показники Європи та США.Експерти зазначають, що демографічна ситуація загострилася відразу з кількох причин:війна і втрати на фронті – значна частина загиблих були одружені і мали дітей, що призводить до зростання кількості вдів і сиріт;масовий відтік молоді – близько 6 млн громадян, включно з молодими жінками і дітьми, виїхали за кордон і досі не повернулися;розрив сімей і невизначеність майбутнього – через війну багато українців відкладають рішення про народження дітей.Демограф Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова назвала поточну ситуацію катастрофічною, наголосивши, що нестача людей робить довгостроковий розвиток країни вкрай складним.Наслідки для суспільстваЧерез падіння народжуваності та затяжну війну в Україні значно збільшується кількість дітей, які живуть без біологічних батьків. За даними статистики, зараз у країні близько 59 000 дітей перебувають у прийомних сім'ях без рідних батьків.Водночас деякі українські сім'ї продовжують народжувати і виховувати дітей у країні, що відображає прагнення до нормального життя навіть в умовах війни.Що кажуть експертиЗа останніми даними, багато демографічних показників – включно з природним приростом населення і міграцією – демонструють тривожні тенденції. Ще до війни народжуваність в Україні знижувалася, проте війна з РФ значно прискорила ці процеси.Експерти вважають, що для стабілізації ситуації необхідні комплексні соціальні та економічні заходи, спрямовані на підтримку сімей, повернення біженців і створення умов для відновлення чисельності населення.

Звичайна алюмінієва фольга – річ зовсім недорога, знайдеться на будь-якій кухні, але чи використовуєте ви її по максимуму? Насправді, цей рулон здатний на значно більше, ніж просто допомогти приготувати курку чи запекти овочі.

Маленькі секрети для кухні

Класика, але з нюансами. Щоб ваша випічка – будь то пиріг, булочки чи м’ясо – залишалася соковитою і не пригоріла зверху, накривайте форму шаром фольги. А якщо раптом вирішили прикрасити торт, а професійного кондитерського мішка під рукою немає, можна просто згорнути конус із фольги, наповнити його кремом і декорувати торт. Потім "інструмент" можна просто викинути – без зайвого миття.

Зранку час на вагу золота, тому, щоб зберегти бутерброди теплими для всієї родини, загорніть їх у фольгу. Маленький лайфхак: щоб соуси чи кислі продукти не вступали в реакцію з металом, спершу обгорніть їх пергаментом. І ще порада для любителів піци: покладіть лист фольги на нижню решітку духовки – вона збере всі краплі розплавленого сиру, і вам не доведеться довго відмивати духовку.

Фольга для побутових справ

Кухонні ножиці з часом перестають різати ідеально? Не поспішайте купувати нові. Складіть аркуш фольги у кілька шарів і поріжте його ножицями – леза знову стануть гострими.

А якщо сковорідка з нагаром, а металевої мочалки немає, зімніть фольгу в тугу кульку – вона впорається з забрудненням не гірше.

Є потемніле столове срібло? Замість дорогої хімії: застеліть миску фольгою, покладіть туди прибори, додайте пару ложок солі, залийте холодною водою – через кілька хвилин наліт зникне, залишиться лише витерти насухо.

Тепло вдома і порядок на дачі

Взимку, коли батареї ледве гріють, фольга може зберегти тепло. Виріжте шматок картону за розміром радіатора, обгорніть його фольгою (блискучою стороною назовні) і поставте за батареєю. Такий екран відбиває тепло всередину кімнати, а не гріє стіну.

На дачі фольга теж стане в пригоді: розвісьте стрічки на деревах – блиск і шурхіт відлякують птахів. А в майстерні шматочок фольги під кришкою тюбика з клеєм чи фарбою допоможе герметично закрити його, продовжуючи термін служби вмісту.

Як бачите, звичайний рулон фольги може виручити в десятках ситуацій. Спробуйте ці прості лайфхаки – і побут стане трохи легшим, а дрібниці більше не дратуватимуть.

Джерело: 5692.com.ua

Троє постраждалих внаслідок теракту у Львові уночі 22 лютого перебувають у реанімації – їх стан важкий, ще дві людини у стабільному стані і одинадцять осіб лікуються вдома.  Про це розповів депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. "Троє постраждалих через теракт у Львові досі перебувають в реанімації у важкому стані. Найважчі пацієнти перебувають у відділенні інтенсивної терапії лікарні святого Пантелеймона", – повідомив Зінкевич. Він додав, що двоє людей із травмами середньої тяжкості проходять лікування у хірургічному відділенні лікарні святого Луки, їхній стан стабільний. Ще 11 постраждалих лікуються вдома. Що відомо про теракт у Львові 22 лютогоУночі 22 лютого у центрі Львова поліція приїхала на виклик на вулиці Данилишина, поблизу ТЦ "Магнус", після чого пролунав вибух.Коли туди прибув ще один екіпаж правоохоронців – пролунав ще один вибух, внаслідок чого загинула 23-річна поліцейська, ще 25 осіб постраждали.Згодом поліція затримала 33-річну мешканку Рівненської області за підозрою у влаштуванні теракту у Львові. Правоохоронці також оприлюднили відео, як жінка закладала саморобні вибухові пристрої, які згодом здетонували.Станом на вечір 22 лютого у лікарнях перебували 12 людей, що постраждали внаслідок теракту.Президент Володимир Зеленський повідомив, що теракт у Львові організувала Росія, виконавці були завербовані через соцмережу Telegram. За даними розвідки, росіяни збираються й надалі організовувати подібні напади.

Низку залізничних маршрутів 23 лютого змінили через безпекову ситуацію. На окремих напрямках у різних областях пасажирів УЗ можуть везти автобуси. Про це йдеться у повідомленні АТ "Укрзалізниця".Херсонська областьЗгідно з оперативною інформацією компанії станом на понеділок, 23 лютого, у Хенсонській області моніторингові групи працюють у посиленому режимі."Тож рух поїздів буде організовано з урахуванням безпекової ситуації", – пояснили в "Укрзалізниці".Так, перевезення пасажирів здійснюється автобусами між Миколаєвом та Херсоном."У разі тривалої повітряної тривоги в Миколаєві просимо очікувати в укритті. Уважно стежте за сповіщеннями в застосунку "Укрзалізниці" та оголошеннями залізничників на вокзалах й у потягах", – порадили громадянам.Сумська і Чернігівська областіУ Сумській та Чернігівській областях регіональні поїзди тимчасово курсують:до Конотопа;з Конотопа.Тим часом на ніжинському напрямку – діють адаптовані графіки приміського сполучення.Харківська і Донецька областіУ Харківській і Донецькій областях – від Лозової в краматорському напрямку – пасажири їдуть автобусами.При цьому регіональні експреси ізюмського напрямку – їдуть за розкладом.Запорізька областьРух між Дніпром і Запоріжжям, згідно з інформацією УЗ, організовано наразі переважно із залученням автобусних перевізників.Пасажирів просять орієнтуватись на вказівки поїзних бригад і працівників вокзалів, а також увімкнути push-сповіщення в застосунку УЗ.

Історія, яка ламає звичні уявлення. Поки хтось продовжує повторювати про "навантаження на бюджет", у Чехії сіли й просто порахували. І вийшло цікаво.

За даними Міністерство праці Чеської Республіки, за три квартали минулого року українці зі статусом тимчасового захисту дали державному бюджету 11,7 млрд крон чистого внеску. Тобто це вже після віднімання витрат. Якщо ж дивитися на гуманітарну допомогу – за рік її виплатили на 8,8 млрд крон.

Виходить, що грошей зайшло більше, ніж вийшло. Так, якщо зовсім по-простому.

Робота замість допомоги

У Чехії нині працює близько 210 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту. Це не абстрактні цифри – це люди на будівництвах, у лікарнях, у соціальних службах, у сфері догляду за літніми людьми. Там, де часто бракує рук.

І тут важливий момент: мова йде не лише про податки із зарплат. Це також соціальні внески, страхування, участь у споживанні, оренда житла, покупки в магазинах.

До речі, якщо Чехія виплатила 8,8 млрд крон допомоги, то отримала назад 11,7 млрд. Баланс очевидний.

Чотири роки витрат – і нова реальність

Загалом за чотири роки виплати різних дотацій українцям у Чехії сягнули приблизно 32,4 млрд крон. Це велика сума. Але одночасно змінюється сама структура міграції.

Кількість людей, які реально працюють, зростає. Ті, хто отримав тимчасовий захист і інтегрувався в ринок праці, дедалі активніше наповнюють бюджет. І це вже не короткострокова історія "допомогти в перші місяці", а більш системна модель.

Наразі в Чехії перебуває 399 500 українців із тимчасовим захистом. Частина з них працює, частина ще шукає роботу, хтось навчається, хтось доглядає дітей. Але тенденція очевидна – рівень зайнятості зростає.

Зміна тону в дискусіях

Раніше в багатьох європейських країнах лунала теза про "фінансовий тягар". Тепер цифри змушують переглядати риторику. Бо якщо економіка отримує більше, ніж витрачає, то це вже не історія про витрати.

Це історія про внесок.

І, схоже, чеський приклад стає одним із найпоказовіших у цьому питанні.

Джерело: 5692.com.ua