Війна перекроїла український ринок праці. Серед найнесподіваніших наслідків – різке зростання попиту на чоловіків віком за 60 років. Саме вони, а не молодші та фізично міцніші працівники, стали найбільш привабливою категорією для роботодавців.

Про це розповіла демографиня Олена Малиновська в коментарі «Громадському». За її словами, причини такого парадоксу – у поєднанні кількох факторів: мобілізації працездатних чоловіків молодшого віку, міграції та зміні структури економіки.

Мобілізація вимила молодших

Основний удар по ринку праці завдала мобілізація. Чоловіки віком від 25 до 60 років масово йдуть до армії або перебувають у зоні ризику призову. Це створило величезний дефіцит робочої сили саме в найактивніших вікових групах.

Втім, чоловіки старші за 60 перебувають поза межами мобілізації. Вони можуть спокійно планувати роботу, не побоюючись повістки. Для роботодавця це критично важливий фактор стабільності – можна укладати довгострокові контракти без ризику раптової втрати працівника.

Цікаво, що до війни ця вікова категорія часто стикалася з віковою дискримінацією при працевлаштуванні. Тепер ситуація кардинально змінилася. Досвід, надійність та гарантована присутність на робочому місці перевважують стереотипи про вік.

Жінки заповнили частину вакансій, але не всі

Паралельно відбувся процес фемінізації окремих галузей. Жінки зайняли частину позицій, які традиційно вважалися чоловічими – від водіїв до працівників виробництва. Проте цей процес має межі.

Деякі сфери залишаються важкодоступними для жінок через фізичні вимоги або специфіку роботи. Саме тут старші чоловіки стали незамінними. Вони мають необхідні навички, фізичну спроможність для багатьох видів робіт і – найголовніше – доступність.

Малиновська підкреслює: роботодавці змушені адаптуватися до нової реальності. Якщо раніше вони могли обирати з широкого пулу кандидатів, то зараз беруть тих, хто доступний. А доступні саме чоловіки 60+.

Міграція посилила дефіцит

Ще один фактор – масова трудова міграція. Мільйони українців виїхали за кордон, значна частина з них працездатного віку.

Старше покоління менш мобільне. Чоловіки за 60 рідше їдуть за кордон – через сімейні обставини, здоров'я чи просто небажання кардинально міняти життя в такому віці. Вони залишилися в Україні і стали тією робочою силою, на яку можна розраховувати.

Демографиня зазначає, що цей тренд матиме довгострокові наслідки. Ринок праці вже не повернеться до довоєнного стану навіть після завершення активних бойових дій. Демографічна яма, втрати на війні та еміграція назавжди змінили структуру трудових ресурсів.

Джерело: 5692.com.ua

Щодня вагонами Укрзалізниця їздять тисячі людей. Хтось – у відрядження, хтось – додому на вихідні, хтось – у відпустку. І майже кожен стикався з ситуацією, коли квитків немає. Все розкуплено. Ні купе, ні плацкарту, ні навіть верхньої бокової. Але є нюанс.

Виявляється, окремі категорії пасажирів можуть виїхати в день відправлення поїзда навіть тоді, коли система показує "місць немає". Про це йдеться у розділі 3 Правил перевезення УЗ. І для багатьох це стає несподіванкою.

Кого зобов’язані посадити в поїзд

У пункті 3.5 Правил перевезення зазначено: деякі пасажири забезпечуються виїздом у добу відправлення незалежно від наявності вільних місць.

Тобто якщо поїзд повний – це ще не остаточний вирок.

Щоправда, є деталь: за відсутності місць таких людей розміщують у штабному вагоні. Це не звичайне купе, а службове приміщення, де працює начальник поїзда. Комфорту там, м’яко кажучи, менше. Але можливість доїхати – є.

Йдеться про такі категорії:

• прокурори;
• слідчі;
• судді;
• працівники СБУ;
• поліцейські;
• співробітники УДО;
• працівники органів цивільного захисту;
• рятувальники;
• працівники рефрижераторних поїздів і локомотивних бригад.

Список досить конкретний. І, як бачимо, стосується насамперед силових та службових структур.

Чи з’являться в додатку позначки про попутників

Окрема історія – питання приватності. У соцмережах пасажири не раз запитували: чи можна зробити в застосунку УЗ відмітки, хто їде в купе? Наприклад, чоловік чи жінка, родина з дитиною або людина з твариною.

Ідея, на перший погляд, зручна. Особливо для тих, хто хвилюється за комфорт у дорозі.

В Укрзалізниці відповіли доволі прямо: через вимоги законодавства у сфері захисту персональних даних такі характеристики не можуть відображатися іншим користувачам. Тобто інформація про стать, вік чи інші особливості пасажира – конфіденційна.

До того ж квитки купують не лише через сайт чи застосунок, а й у касах або через партнерські сервіси. Синхронізувати все це в єдину систему було б складно. І, ймовірно, не зовсім коректно.

А як щодо безкоштовного кип’ятку

Ще одна тема, яка регулярно спливає – вода у провідників. Чи мають пасажири право брати кип’яток без оплати?

Офіційну відповідь УЗ оприлюднила в соцмережі Threads. Таким чином поставили крапку в дискусії, яка роками кочувала з вагона у вагон. Після цього стало зрозуміло, як діяти і провідникам, і пасажирам.

Нові правила фінансування перевезень

З лютого 2026 року змінюється підхід до фінансування пасажирських перевезень. Кабінет Міністрів запустив експериментальний механізм, за яким держава компенсуватиме Укрзалізниці різницю між реальною собівартістю та вартістю квитків на внутрішні далекі маршрути.

Ідея проста: якщо квиток коштує дешевше, ніж обходиться сама поїздка, цю різницю покриватиме бюджет. Таким чином планують підтримати стабільність руху поїздів і не перекладати всі витрати на пасажирів.

Як це працюватиме на практиці – побачимо вже після запуску механізму. Але сам факт змін говорить про те, що система перевезень поступово перебудовується.

Джерело: 5692.com.ua

2 березня, міські камери відеоспостереження компанії Dnepronet у Кам'янському зафіксували шокуючий інцидент у стилі голлівудських бойовиків (ред. відо було опубліковано 03.03.26 на ютьюб каналі компанії Дніпронет). Звичайна поїздка містом перетворилася на криваву драму з побиттям водія фури, погрозами вбивством та розбитими ломом фарами.

Аналізуючи відео, на перших секундах видно, як авто Мітсубісі, скоріше за все, об'їзджаючи ями задіває заднім бампером фуру, яка рухалась ближче до лівого краю дороги. Після цього, жіночий голос погрожую водієві фури розстрілом "За*упа! Я тебя расс*реляю! Га*дон!".

Далі події розгортаються ще жвавіше. На відео з'являються 2 молодики в капішонах підходять до водія фури (ред. але на відео не видно, що саме відбувається, чути лише голоси). На допомогу водію зупинилась ще одна вантажівка, з якої вийшов чоловік з ломом і жінка, лаючись, почала кидатись на нього.

Наступні кадри показують, як один із чоловіків взяв лом та розбив фари та протитуманні фари на вантажівці.

На останньому відрізку відео видно, як водій фури йде по дорозі з закривавленим лицем та в шовому стані (ред. його дуже хитало), що може бути ознаками побиття.

Відео: Дніпронет

Джерело: 5692.com.ua

Більшість людей використовують пральний порошок за призначенням – закинули в машинку, випрали одяг і забули. Максимум – почистили білі кросівки зовні. І на тому все.

Але, як виявляється, у цього звичайного засобу є ще одна функція, про яку не всі говорять. Особливо коли йдеться про делікатну тему – запах всередині взуття. Так, той самий, який з’являється непомітно, а потім нагадує про себе у найменш доречний момент. І що цікаво – рішення буквально стоїть на полиці у ванній.

У чому фокус

Якщо пригадати, що стається з відкритою пачкою порошку у вологому приміщенні, все стає логічним. Він вбирає вологу. Активно. Злипається, твердіє, береться грудками. Те саме можна використати на користь.

Адже основна причина неприємного запаху у взутті – це волога. Піт, сирість після дощу, тепле середовище. А де волога – там бактерії. І вони вже "працюють" по-своєму.

Порошок діє одразу у двох напрямках:

• витягує зайву вологу зсередини;
• залишає після себе аромат, який перебиває затхлість.

На відміну від соди, яку часто радять у подібних випадках, порошок не лише підсушує, а й освіжає. Такий собі варіант "2 в 1", тільки без складних маніпуляцій.

Як це виглядає на практиці

Насипають невелику кількість сухого порошку всередину взуття – тонким шаром, без фанатизму. Залишають на кілька годин або на ніч. Зранку залишки витрушують. І все.

Взуття стає сухішим на дотик. А замість важкого запаху з’являється аромат – залежно від засобу це може бути "гірська свіжість", квіти чи щось нейтральне. Іноді різниця відчувається одразу, іноді після кількох процедур.

Економний бонус

Цікаво, що використаний порошок не обов’язково викидати. Його можна розчинити у теплій воді й додати до наступного прання. Тобто засіб не пропадає. Для тих, хто звик рахувати витрати – приємна дрібниця, але все ж дрібниця з користю.

До речі, цей спосіб особливо виручає у міжсезоння, коли взуття часто намокає, а просушити його швидко не завжди виходить. І замість того, щоб ставити черевики біля батареї чи сушити феном, можна обійтися значно простішим методом. Без складних схем. Без додаткових витрат.

Іноді найзвичніші речі мають трохи більше можливостей, ніж ми думаємо.

Джерело: 5692.com.ua

Із 1 березня 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки – ті самі ТЦК – запускають масштабний етап перевірок військового обліку. Мова не про разові рейди, а про системну роботу з реєстрами.

Якщо коротко: неоновлені дані, відсутність військового квитка або ігнорування повістки можуть вилитися у штраф до 25 500 гривень. І це вже не умовна загроза на папері.

Про нові акценти в роботі центрів розповіла адвокатка Марина Бекало.

Весняна "ревізія" реєстрів: кого зачепить першими

Весняна кампанія стартує по всій країні. Основна мета – привести до ладу реєстри військовозобов’язаних і знайти тих, хто досі "випав" із системи або давно не оновлював інформацію.

Головне правило лишається тим самим: призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні підтримувати свої дані актуальними. Але тепер перевірки стануть більш технічними і менш хаотичними.

Державні бази синхронізовані між собою. Тобто якщо в одному реєстрі ви мешкаєте в Дніпрі, а в іншому – досі зареєстровані в зовсім іншій області, система це побачить автоматично. І зафіксує.

Які дані обов’язково мають бути актуальними

Зміни можуть здаватися дрібними, але для обліку вони важливі. Перевірятимуть, зокрема:

• фактичне місце проживання;
• номер телефону та електронну пошту;
• сімейний стан;
• місце роботи або навчання;
• актуальний висновок військово-лікарської комісії.

Навіть новий номер телефону, про який не повідомили ТЦК, формально може вважатися порушенням. Так, це звучить суворо. Але логіка проста: якщо людина поза зв’язком, вручити їй офіційні документи складніше.

Суми штрафів: цифри без прикрас

Під час воєнного стану відповідальність стала жорсткішою. Статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають:

• для громадян – від 17 000 до 25 500 гривень;
• для посадових осіб і роботодавців – від 34 000 до 59 500 гривень.

Якщо говорити просто, роботодавцям теж варто уважніше стежити за військовим обліком своїх працівників.

І ще важливий момент: сплачений штраф не означає, що питання закрите. Обов’язок з’явитися до ТЦК і пройти військово-лікарську комісію нікуди не зникає.

У разі систематичного ігнорування можливі додаткові обмеження – аж до арешту рахунків або тимчасової заборони керувати автомобілем. Такі механізми вже передбачені законом.

Хто має право перевіряти документи

Представники ТЦК разом із поліцією можуть перевіряти військово-облікові документи в чоловіків віком від 18 до 60 років у громадських місцях.

Тому краще мати при собі:

• паперовий військовий квиток або приписне;
• або електронний документ у застосунку "Резерв+" – він має таку ж юридичну силу, як і паперовий варіант.

Багато хто досі сумнівається щодо електронної версії, але офіційно вона прирівняна до традиційного документа.

Що варто зробити вже зараз

Юристи радять не чекати, поки перевірка знайде порушення сама. Якщо змінили місце проживання, одружилися, змінили роботу або навіть просто номер телефону — краще звернутися до ТЦК і внести зміни.

Весняний етап, за словами фахівців, насамперед спрямований на "прибирання" в реєстрах. Проте нехтування вимогами може обійтися дорого – і в прямому сенсі теж.

Джерело: 5692.com.ua

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про рішення, яке, без перебільшення, може змінити підхід до захисту стратегічних об’єктів в країні. Кабінет Міністрів оновив умови експериментального проєкту – тепер підприємства критичної інфраструктури зможуть офіційно створювати власні групи протиповітряної оборони.

І мова не лише про державні компанії. Право отримають бізнеси будь-якої форми власності. Фактично держава каже: хочете захищати свої енергетичні вузли, заводи чи логістичні центри – отримуєте для цього інструмент.

Що саме змінюється

Якщо раніше система ППО була виключно сферою відповідальності військових, то тепер підприємства зможуть формувати власні підрозділи. Але не хаотично.

Персонал таких груп проходитиме обов’язкове навчання у спеціалізованих закладах, які визначить Міноборони. Після цього – сертифікація. Тобто люди з вулиці до складної техніки не допускатимуться. За словами Свириденко, це потрібно, аби "забезпечити професійний рівень експлуатації техніки".

Інакше кажучи – щоб ракети не стояли для галочки, а реально працювали.

Контроль і облік – без самодіяльності

Окремий акцент зробили на прозорості. Запроваджується система інвентаризації озброєння та боєприпасів. Кожна одиниця техніки – на обліку. Кожен снаряд – із фіксацією використання.

Це важливо, бо мова йде про бойові засоби, а не про умовні генератори чи автівки. Держава хоче уникнути будь-яких "сірих зон". І це логічно.

Як працюватиме передача озброєння

Найцікавіший момент – механізм тимчасової передачі зброї.

Командування Повітряних Сил ЗСУ зможе передавати підприємствам засоби ППО та боєкомплекти, які на цей момент не задіяні бойовими підрозділами. Рішення прийматиметься окремо по кожному об’єкту – автоматизму тут не буде.

Тобто якщо певний регіон, скажімо, має підвищену загрозу для енергетики чи промисловості, військове командування зможе посилити конкретний завод або інфраструктурний вузол.

У випадку бойового застосування боєприпасів процедура поповнення буде спрощеною – на основі актів про фактичні витрати. Без довгих погоджень, які можуть затягуватися тижнями.

Повна інтеграція в державну систему

Ключове – ці корпоративні групи ППО не стають окремою армією. Управління їхніми діями залишається під повним контролем військового командування. Вся система інтегрована в загальну архітектуру протиповітряної оборони країни.

Тобто це не паралельна структура, а додатковий рівень захисту.

Якщо говорити простіше – держава розширює мережу безпеки. Дає бізнесу можливість не лише чекати прикриття, а й брати участь у ньому. І при цьому залишає контроль у руках військових.

Джерело: 5692.com.ua

У ПриватБанку оновили правила щодо зняття готівки. Зміни не революційні, але якщо плануєте великі витрати – краще знати цифри заздалегідь, щоб не бігати від банкомата до банкомата.

Банкомати: обмеження по годинах

Тепер стандартний клієнт може отримати через банкомат до 20 тисяч гривень протягом трьох годин. Тобто зняли 20 тисяч – доведеться почекати, перш ніж повторити операцію.

Водночас для окремих категорій клієнтів, які підпадають під правила фінмоніторингу, встановлений денний ліміт – 100 тисяч гривень. Якщо говорити простіше, за добу більше цієї суми видати не зможуть, навіть якщо є гроші на рахунку.

Каса у відділенні: теж є межа

Якщо плануєте отримати готівку через касу, тут діє той самий добовий максимум – 100 тисяч гривень.

Але є нюанс. Банк просить замовляти потрібну суму наперед – через застосунок Приват24 або за номером 3700. Без попередження у відділенні може просто не виявитися потрібної суми в касі. Особливо якщо йдеться про великі гроші.

"Зняти без картки": свої правила гри

Послуга зняття без пластикової картки також працює, але в обмежених межах.

• перша операція на день – не більше 4 тисяч гривень;
• усього можна зробити до п’яти таких операцій;
• загальна сума за добу – максимум 20 тисяч гривень.

Тобто механізм зручний, якщо забули картку вдома. Але для серйозних сум він не підійде.

Картки інших банків: трохи суворіше

Якщо користуєтесь карткою іншого банку, в банкоматах ПриватБанку діятимуть такі умови: до 20 тисяч гривень за одну операцію і не частіше ніж раз на три години.

Інакше кажучи, швидко "вибрати" всю суму не вийде.

Готівка на касі магазину чи АЗС

Цікаво, що отримати готівку можна навіть під час покупки в супермаркеті або на заправці. Така опція працює давно, але не всі нею користуються.

У магазинах видають до 6 тисяч гривень за раз.На АЗС – від 500 до 5 тисяч гривень, залежно від конкретної мережі.

Зручно, якщо потрібно кілька тисяч і не хочеться шукати банкомат.

За кордоном: обмеження жорсткіші

Для гривневих карток за межами України встановлено ліміт – до 12,5 тисяч гривень на тиждень в еквіваленті. Тобто рахують не за день, а саме за тиждень.

Крім того, за кожне зняття готівки в іноземному банкоматі передбачена комісія 2%. Невелика сума, але якщо операцій кілька, витрати накопичуються.

Онлайн-платежі: захисний ліміт

Окремо варто згадати про розрахунки в інтернеті. За замовчуванням діє ліміт 2 тисячі гривень на день. Його можна змінити самостійно в налаштуваннях Приват24.

Якщо ж онлайн-оплату вимкнено повністю, кожен платіж доведеться підтверджувати додатково – через SMS-код або запит у застосунку. Така собі подвійна перевірка, щоб убезпечити рахунок.

Де важливо не помилитися

Якщо коротко – більшість обмежень не нові, але тепер вони чітко прописані й контролюються. Тому перед великими покупками чи поїздками варто перевірити свої ліміти в додатку, щоб не опинитися в ситуації, коли гроші на рахунку є, а зняти їх одразу не виходить.

Джерело: 5692.com.ua

Відбулася зустріч міського голови з бійцями 24-го окремого штурмового полку "Айдар" щодо координації подальшої підтримки підрозділу. Під час розмови сторони обговорили актуальні потреби військових та напрямки взаємодії для підсилення боєздатності воїнів.

Створений у 2014 році як один із перших добровольчих підрозділів, "Айдар" пройшов тривалий бойовий шлях і сьогодні продовжує виконувати складні завдання на найвідповідальніших ділянках фронту.

Під час зустрічі захисники передали міському голові прапор свого підрозділу. Очільник громади подякував військовим за довіру та відзначив їхню стійкість.

Для мене велика честь отримати прапор вашого підрозділу. Дякую за довіру, за вашу мужність і незламність у боротьбі за Україну, – зазначив він.

Мер також наголосив, що співпраця триватиме й надалі.

Продовжуємо системну підтримку наших воїнів і робимо все можливе, щоб підсилити підрозділ необхідним, – підкреслив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Український ринок праці, якщо говорити відверто, переживає не просто складний період – він входить у фазу затяжного дефіциту. Економіці бракує приблизно 4,5 мільйона працівників. Це не абстрактна цифра зі звіту, а реальність, яку сьогодні бачать і підприємці, і звичайні люди, що шукають роботу або намагаються закрити вакансії.

Якщо повернутися до 2021 року, офіційно працевлаштованих було понад 11 мільйонів. Тепер – близько 9 мільйонів. Різниця відчутна. І водночас бізнесу потрібно більше рук, а не менше. Парадокс? Насправді ні.

Чому так сталося

Причин кілька, і всі вони лежать на поверхні.

• частина людей виїхала за кордон;
• частина – мобілізована;
• населення старіє швидше, ніж хотілося б.

До цього додається ще одна тривожна деталь: за довоєнними оцінками, 42% українських чоловіків могли не дожити до 65 років. Це означає, що навіть у мирний час кадровий резерв був обмежений. Тепер ситуація лише загострилася.

У підсумку маємо економіку, яка намагається відновлюватися, але буквально шукає людей.

Новий тренд: працівники 60+

І тут починається найцікавіше. Роботодавці все активніше дивляться в бік тих, кого раніше часто ігнорували – людей віком 60 років і старших.

Ще кілька років тому багатьом із них натякали, що час "відпочивати". Тепер усе змінилося. Їх кличуть працювати. І не формально, а цілком серйозно.

Чому?

• вони не підлягають мобілізації, а значить бізнес отримує стабільність;
• мають десятиліття досвіду, який не купиш за жодні гроші;
• дисципліна і відповідальність для них не просто слова;
• готові залишатися на роботі довше, ніж молодші працівники, які часто змінюють місце роботи.

Багато роботодавців уже відкрито кажуть: люди 60+ стали однією з найнадійніших категорій персоналу.

Де саме потрібні "срібні" кадри

Йдеться не лише про офісну роботу. Попит зростає у цілком практичних сферах:

• промисловість і виробництво;
• будівництво;
• транспорт та логістика;
• агросектор;
• рітейл, HoReCa, склади, бек-офіси;
• технічні служби й нерухомість.

Там, де важливі навички, точність, розуміння процесів. Не завжди фізична сила вирішує – іноді досвід важить більше.

До речі, компанії вже почали підлаштовуватися: гнучкі графіки, менші зміни, навчання прямо на робочому місці, довгострокові контракти. Бізнесу вигідніше адаптувати умови, ніж шукати міфічних "ідеальних" кандидатів.

"Срібна економіка" як нова реальність

Фактично країна поступово переходить до моделі так званої "срібної економіки", де головний ресурс – це не молодість, а професійна зрілість. Досвід стає конкурентною перевагою.

І, судячи з прогнозів, дефіцит робочої сили нікуди не зникне ще щонайменше десять років. Тож залучення людей старшого віку – це вже не тимчасовий крок, а стратегія. Бізнес це розуміє. Держава, ймовірно, теж почне активніше реагувати.

Ринок праці змінюється. Повільно, але безповоротно.

Джерело: 5692.com.ua

Коли на дворі відлига, а під ногами каша зі снігу та води, зберегти взуття сухим – ще той квест. Хіба що ви в гумових чоботах. В усіх інших випадках черевики чи кросівки рано чи пізно намокають. І тоді виникає спокуса кинути їх на батарею або обдати феном.

Але тут є нюанс: різкий нагрів шкодить. Шкіра тріскається, клей слабшає, замша стає жорсткою. Тож краще обійтися без екстриму. Є кілька перевірених способів, які працюють навіть без електрики.

Сіль: старий метод, який не підводить

Про цей варіант багато хто чув ще від бабусь. І не дарма.

Берете звичайну кухонну сіль, висипаєте на суху сковорідку і трохи підігріваєте. Не до диму, а так, щоб стала гарячою. Далі пересипаєте її у стару шкарпетку – зручно робити це ложкою, щоб не обпектися – і кладете всередину мокрого взуття.

Сіль поступово віддає тепло і водночас вбирає вологу. Через пів години вона охолоне – процедуру можна повторити. Якщо взуття сильно промокло, доведеться зробити це кілька разів. Зате матеріал не "поведе", і форма збережеться.

Газети та паперові рушники: простіше не буває

Інколи найпростіше – найефективніше.

Зімніть старі газети або паперові рушники й щільно набийте ними взуття. Папір добре тягне вологу на себе. Щоправда, є один момент: його потрібно міняти. Приблизно раз на три години, інакше він стане мокрим і перестане працювати.

До речі, цей спосіб особливо корисний для замші. Вона не любить тепло, зате нормально переносить повільне сушіння. А якщо поставити черевики на суху газету або рушник, це ще й допоможе зберегти форму підошви.

Рис або наповнювач для котячого туалету

Є ще варіант, який здається трохи дивним, але працює.

У великий тазик або коробку насипте шар рису. Поставте туди мокрі черевики й накрийте зверху ще однією ємністю, ніби робите "теплицю". Рис поступово витягуватиме вологу зсередини. Зазвичай за 8–10 годин взуття стає сухим.

Якщо шкода витрачати крупу, її легко замінити на наповнювач для котячого туалету. Він теж чудово вбирає воду. Багато хто, до речі, використовує саме цей варіант – практично і без зайвих витрат.

Догляд за замшевим взуттям після намокання

Раптовий дощ або мокрий сніг можуть швидко зіпсувати улюблені замшеві черевики. Матеріал темніє, стає жорстким, втрачає вигляд. Але все не так критично, якщо діяти правильно.

Спершу витягніть устілки – вони сохнуть окремо. Потім поставте взуття на паперові рушники чи газети, щоб низ не деформувався. Важливо дати йому висохнути природно, без батарей і обігрівачів.

Такі дрібниці, здається, незначні. Але саме вони допомагають взуттю пережити не одну зиму.

Джерело: 5692.com.ua