Солом'янський районний суд Києва 6 листопада обрав запобіжний захід четвертій підозрюваній у справі про масові заворушення в Петропавлівській Борщагівці. 22-річну жительку Київщини Валерію Ладику взяли під варту на 59 днів із можливістю внесення застави в розмірі 66 тисяч гривень. Про рішення суду повідомило Суспільне, кореспондентка якого була присутня на засіданні. Ладиці інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу.

Санкція статті передбачає від п'яти до восьми років позбавлення волі. За версією слідства, 2 листопада підозрювана брала участь у блокуванні підрозділу Національної гвардії в Петропавлівській Борщагівці. Перебуваючи біля службового автобуса, всередині якого були військовослужбовці, жінка нібито закликала інших учасників заворушень перекинути транспортний засіб.

Слідство стверджує, що вона також особисто долучилася до розхитування автобуса. За словами прокурорки Олени Федь, унаслідок цих дій службовий транспорт зазнав механічних пошкоджень. Прокуратура просила суд взяти Ладику під варту без права внесення застави.

Сторона обвинувачення посилалася на ризики переховування підозрюваної від слідства та можливого впливу на свідків. Водночас адвокат Сергій Бідний наполягав, що його підзахисна не готувалася до заворушень і приїхала на місце спонтанно, побачивши в соціальних мережах повідомлення про нібито незаконне утримання людей у будівлі. За словами захисника, Ладика не координувала свої дії з іншими учасниками та перебувала біля будинку приблизно 40 хвилин.

Сама підозрювана заявила, що не знала про розташування військового підрозділу в будівлі та не мала наміру завдавати комусь шкоди. Вона визнала, що певний час трималася за автобус, але заперечила свідому участь в організованому блокуванні військових. Суд частково задовольнив клопотання прокуратури, визначивши альтернативу триманню під вартою у вигляді застави 66 тисяч гривень.

У разі її внесення Ладика повинна буде виконувати покладені судом процесуальні обов'язки, зокрема не залишати меж Києва та Вишневого, а також здати закордонний паспорт. Адвокат повідомив, що сторона захисту не планує оскаржувати рішення суду. Нагадаємо, 4 листопада Солом'янський райсуд відправив під варту без права внесення застави Валентину Молоду та Тетяну Кіреєву, яких слідство вважає причетними до організації подій у Петропавлівській Борщагівці.

Наступного дня аналогічний запобіжний захід обрали третьому фігуранту справи Віктору Єні, який керував автомобілем, оформленим під швидку допомогу. Таким чином, Валерія Ладика стала четвертою підозрюваною, якій суд визначив запобіжний захід у межах розслідування заворушень 2 листопада. На відміну від трьох попередніх фігурантів, вона отримала можливість звільнення під заставу.

Нагадаємо, сутички виникли після поширення в соціальних мережах непідтверджених повідомлень про нібито незаконне утримання людей у будинку, який використовувався для тимчасового розміщення військовослужбовців Національної гвардії. Досудове розслідування триває. Винуватість підозрюваних має бути доведена в суді.

За процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чотирьох чоловіків, які незаконно вирубували дерева у захисних лісосмугах на території Запорізької та Дніпропетровської областей.

Розслідуванням установлено, що житель Запорізького району разом із трьома знайомими за попередньою змовою вирубували дерева у полезахисних лісосмугах на території Комишуваської та Томаківської громад без наявного спецдозволу. Надалі деревину продавали місцевим жителям для опалення будинків.

Правоохоронці викрили лісорубів «на гарячому» під час незаконної порубки дерев в одній із лісосмуг.

Екологічна шкода, завдана такими діями навколишньому природному середовищу, перевищує 1,7 млн грн.

Обвинуваченим інкримінують ч. 4 ст. 246 КК України – незаконна порубка дерев, що спричинила тяжкі наслідки.

Представниками потерпілих (територіальних громад) до обвинувачених заявлено цивільні позови.

Більше новин на REPORTER.ua

Вищий антикорупційний суд звільнив з-під варти колишнього радника міністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка, одного з ключових підозрюваних у справі "Мідас" про корупцію в енергетичному секторі. Після майже року перебування у слідчому ізоляторі посадовця перевели під цілодобовий домашній арешт. Про рішення суду, ухвалене 5 листопада, повідомив Центр протидії корупції, представники якого стежили за розглядом справи.

Слідчий суддя ВАКС Віктор Ногачевський задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про зміну запобіжного заходу Миронюку. Підставою стало завершення досудового розслідування та закінчення максимально допустимого строку перебування під вартою на цій стадії провадження. За інформацією Центру протидії корупції, Миронюк перебував у СІЗО майже рік – найдовше серед підозрюваних у справі "Мідас".

Водночас рішення суду не означає повного скасування обмежень для колишнього посадовця. Миронюк зобов'язаний перебувати під цілодобовим домашнім арештом, не залишати Київ, здати паспорти для виїзду за кордон і носити електронний браслет. Раніше ВАКС неодноразово переглядав розмір застави для підозрюваного.

Спочатку, в листопаді 2025 року, її визначили на рівні 126 млн грн. Згодом суму кілька разів змінювали. Востаннє 13 жовтня 2026 року суд зменшив її з 85 млн до 25 млн грн, залишивши Миронюка під вартою.

Оскільки заставу не внесли, підозрюваний продовжував перебувати в СІЗО. Нинішнє звільнення відбулося не внаслідок сплати застави, а на підставі нового рішення суду про зміну запобіжного заходу. Завершення розслідування у справі "Мідас"Зміна запобіжного заходу відбулася наступного дня після того, як НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.4 листопада антикорупційні органи повідомили про відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту для ознайомлення.

За версією слідства, учасники злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від контрагентів державного "Енергоатома" та підприємств, підпорядкованих Міністерству енергетики. Розмір таких платежів становив від 10% до 15% вартості контрактів. Детективи встановили, що протягом 2020-2025 років до спеціального офісу угруповання з енергетичного сектору надійшло понад $111 млн та €12 млн готівкою.

Для легалізації коштів, за даними НАБУ, використовували криптовалюту, цінні папери та іноземний інвестиційний фонд. Під час розслідування антикорупційні органи домоглися арешту частини активів фігурантів в Україні та за кордоном. Роль Миронюка у схеміІгор Миронюк, відомий на записах НАБУ під псевдонімом "Рокет", раніше працював радником Германа Галущенка, який очолював Міністерство енергетики.

За версією слідства, Миронюк разом із колишнім виконавчим директором із фізичного захисту та безпеки "Енергоатома" Дмитром Басовим забезпечував отримання неправомірної вигоди від контрагентів державної компанії. Правоохоронці вважають, що Миронюк був одним із посередників у передачі отриманих коштів до так званого бекофісу злочинної організації, де вели облік грошей та організовували їх подальшу легалізацію. За інформацією НАБУ, організатором угруповання був бізнесмен Тимур Міндіч.

Серед інших фігурантів справи – колишні високопосадовці енергетичного сектору та особи, які, за версією слідства, займалися фінансовими операціями угруповання. Після завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження прокуратура зможе передати обвинувальний акт до суду. Водночас НАБУ повідомило, що з основного провадження виділено низку інших кримінальних справ, у межах яких триває розслідування можливого отримання хабарів та відмивання коштів в енергетичному секторі.

Крім того, 5 листопада Апеляційна палата ВАКС збільшила з 10 млн до 25 млн грн розмір застави для Олександри Фурсенко – дружини іншого фігуранта справи, Ігоря Фурсенка. За інформацією Центру протидії корупції, її підозрюють у легалізації коштів. Зміна запобіжного заходу Миронюку не означає припинення кримінального переслідування.

Він залишається підозрюваним, а остаточну оцінку доказам має надати суд. За матеріалами: Центр протидії корупції, Transparency International Ukraine – моніторинг справи "Мідас", НАБУ

У Дніпрі на бульварі Слави незаконно збудували автомийку та допоміжні споруди на землі, що належить громаді. За позовом прокуратури суд зобов'язав їх знести.

Як встановили прокурори, автомийку звели на комунальній ділянці площею майже 700 квадратних метрів, вартість якої перевищує 1,3 мільйона гривень.

При цьому землю нікому офіційно не передавали у власність чи користування. Також забудовник не мав дозволів на будівництво та введення споруд в експлуатацію.

Через незаконну забудову міська громада не могла повноцінно користуватися цією ділянкою та розпоряджатися нею.

Суд підтримав позицію Правобережної окружної прокуратури Дніпра та зобов'язав власника незаконних споруд знести автомийку й інші будівлі, щоб звільнити комунальну землю.

Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет Міністрів України затвердив порядок відновлення аеромедичної евакуації пацієнтів повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Новий механізм дозволить швидше перевозити важкохворих між лікарнями та доправляти українців на лікування за кордон. Про це 6 листопада повідомив Кабінет Міністрів України з посиланням на прем'єр-міністра Сергія Корецького.

Запустити механізм аеромедичної евакуації планують до кінця 2026 року. Він застосовуватиметься у випадках, коли транспортування пацієнта наземним транспортом є надто тривалим, ускладненим або може становити загрозу для його здоров'я. За словами глави уряду, дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом зараз може тривати 15-16 годин.

Використання повітряного судна дозволить скоротити цей час до 2-3 годин. Повітряні судна ДСНС зможуть перетинати державний кордон і доставляти пацієнтів безпосередньо до евакуаційних хабів, зокрема в межах міжнародної програми Medevac Ukraine, за якою українців, постраждалих унаслідок війни, направляють на лікування до європейських медичних закладів. Окремо Міністерство охорони здоров'я уточнило, що порядок передбачає використання повітряного транспорту для перевезення донорських органів.

Зокрема, літаки та гелікоптери ДСНС можуть залучати, якщо наземне транспортування донорського серця перевищує дві години, а печінки або легень – п'ять годин. Також повітряним транспортом дозволять перевозити медичні бригади, необхідне обладнання та фахівців для вилучення донорських органів. Координуватиме евакуацію Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я.

ДСНС забезпечуватиме повітряні судна й екіпажі, а також оцінюватиме можливість виконання польотів з урахуванням безпекової ситуації та погодних умов. Затверджений порядок діятиме до припинення або скасування воєнного стану та ще шість місяців після цього. Відновлення аеромедичної евакуації доповнить чинний механізм прицільної медичної евакуації постраждалих унаслідок війни.

За даними ДСНС, від запровадження цього механізму вже проведено понад 3700 перевезень пацієнтів безпосередньо до спеціалізованих медичних закладів. За матеріалами: Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я, ДСНС України

Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше законтрактувала понад 2000 багі для Сил оборони України. Завдяки конкурентним торгам державі вдалося заощадити близько 1,5 млрд грн бюджетних коштів. Про це 6 листопада повідомило Міністерство оборони України.

Закупівлі провели за спрощеною процедурою в електронній системі Prozorro, розділивши замовлення на 11 окремих лотів. Це дозволило забезпечити конкуренцію між постачальниками та обрати найвигідніші пропозиції. За словами заступника міністра оборони Мстислава Баніка, економія за підсумками тендеру становила близько 1,5 млрд грн.

Заощаджені кошти можна буде спрямувати на інші потреби українського війська. Постачальники мають передати майже весь законтрактований транспорт до грудня 2026 року. Йдеться про легкі повнопривідні машини з можливістю вмикати та вимикати повний привід 44, оснащені шинами підвищеної прохідності.

Багі призначені для пересування бездоріжжям, зокрема в умовах, де використання важчої техніки ускладнене. Такий транспорт застосовують для евакуації поранених, доставки боєприпасів, пального, продовольства та спорядження, а також для перевезення особового складу. Тимчасовий виконувач обов'язків директора АОЗ ДОТ Артем Романюков зазначив, що розвиток конкуренції між постачальниками має забезпечити ефективніше використання оборонного бюджету та залучення ширшого кола виробників.

Міністерство оборони поступово розширює застосування конкурентних процедур у закупівлях для війська. У відомстві розраховують, що це дозволить підвищити прозорість замовлень і раціональніше використовувати бюджетні кошти. За матеріалами: Міністерство оборони України

Підозрювана викрала зі стійки видачі замовлень мобільні телефони та ноутбук працівника закладу, після чого втекла з місця події.

На початку жовтня до поліції надійшло повідомлення про спрацювання сигналізації в приміщенні закладу доставки їжі на вулиці Березинській у Дніпрі. Прибувши на місце події, правоохоронці встановили факт крадіжки електронних пристроїв.

Працівники Дніпровського районного управління поліції № 2 встановили та розшукали зловмисницю. Нею виявилася 41-річна місцева жителька.

Під час проведення слідчих дій вилучили у підозрюваної ноутбук та мобільні телефони, які жінка здала до ломбарду.

Слідчі повідомили фігурантці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Більше новин на REPORTER.ua

За першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимира Ценова, якого підозрюють у причетності до злочинної організації у справі "Карфаген", внесли заставу в розмірі 15 млн грн. Напередодні Вищий антикорупційний суд обрав посадовцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення після сплати цієї суми. Інформацію про внесення застави 6 листопада підтвердила "Українській правді" пресслужба Вищого антикорупційного суду.

За даними джерел видання у правоохоронних органах, заставу в розмірі 15 млн грн внесли двоє платників – Ценов Микола Володимирович та Лисакова Т. П. Інформації про те, ким ці особи доводяться підозрюваному та в яких частках вони сплатили заставу, наразі немає.

Водночас підтвердження внесення грошей ще не означає, що Ценов фактично залишив слідчий ізолятор. Про його звільнення з-під варти на момент публікації не повідомлялося. Нагадаємо, 5 листопада ВАКС відправив Ценова під варту на 60 діб, визначивши альтернативу у вигляді застави в розмірі 15 млн грн.

Прокуратура наполягала на заставі у 20 млн грн, посилаючись на ризики втечі підозрюваного, впливу на свідків та перешкоджання розслідуванню. Захист просив застосувати домашній арешт або визначити значно меншу суму застави – 998,4 тис. грн. Суд частково задовольнив клопотання обвинувачення.

У разі звільнення під заставу на Ценова поширюватимуться процесуальні обов'язки, визначені судом. За версією НАБУ та САП, Володимир Ценов забезпечував прикриття незаконної діяльності шахрайських колцентрів із боку Національної поліції. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом "Прайс".

Посадовцю інкримінують участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Слідство вважає, що організатори незаконного бізнесу використовували зв'язки у правоохоронних органах для забезпечення роботи шахрайських колцентрів та інших протиправних схем. 4 листопада антикорупційні органи провели масштабні обшуки у межах операції "Карфаген". Згодом НАБУ та САП повідомили про підозру п'ятьом особам, серед яких – високопосадовці СБУ та Нацполіції.

Внесення застави не припиняє кримінального провадження та не змінює статусу Ценова як підозрюваного. Його винуватість має бути доведена в суді.

Прокурори Самарівської окружної прокуратури довели в суді вину двох чоловіків 39 та 36 років в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, та викраденні людини (ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України).

Їх засуджено до 10 років позбавлення волі.

Прокурори у суді довели, що у лютому 2018 року засуджені жорстоко побили чоловіка, нібито причетного до викрадення авто одного з них. Після цього потерпілого вивезли в багажнику до домоволодіння знайомого, де й утримували.

Надалі один із засуджених намагався відвезти постраждалого начебто додому, проте дорогою від отриманих травм останній помер. Щоб приховати злочин, чоловік сховав тіло загиблого у лісопосадці.

Під час судового засідання обвинувачені провину не визнали.

Суд також задовольнив цивільні позови потерпілої сторони та стягнув із засуджених на користь родини загиблого моральну шкоду в розмірі 2 млн грн.

Наразі триває строк апеляційного оскарження вироку.

Більше новин на REPORTER.ua

Київська міська прокуратура спростувала інформацію КМДА про проведення обшуків у службових приміщеннях КП "Київтеплоенерго" та вилучення документації, необхідної для реалізації столичного Плану енергостійкості. За даними правоохоронців, слідчі дії 6 листопада проводили виключно в помешканнях працівників комунального підприємства та підрядних організацій у межах розслідування можливого розкрадання бюджетних коштів. Відповідне роз'яснення 6 листопада оприлюднила пресслужба Київської міської прокуратури після повідомлення Київської міської державної адміністрації про обшуки на підприємстві."Столичні правоохоронці 6 листопада 2026 року не проводять і не проводили слідчі дії у приміщеннях КП "Київтеплоенерго" та не вилучали документи, необхідні для початку робіт у межах Плану стійкості міста Києва", – наголосили у прокуратурі.

Правоохоронці прямо заявили, що поширена на сайті КМДА інформація не відповідає дійсності. За даними прокуратури, обшуки відбулися на підставі судових ухвал у помешканнях двох працівників "Київтеплоенерго", а також працівників підрядних організацій. Слідство перевіряє можливе заволодіння бюджетними коштами через завищення вартості матеріалів під час виконання будівельних робіт.

Йдеться про договори, укладені у 2024 році, а також про угоди, підписані у березні 2026 року. У прокуратурі уточнили, що за окремими роботами вже підписані акти виконання та проведені відповідні платежі. Крім того, за твердженням правоохоронців, у межах провадження перевіряють факти перерахування отриманих бюджетних коштів на рахунки фізичних осіб-підприємців, яких слідство вважає підконтрольними учасникам можливої схеми.

Конкретні суми ймовірних збитків, перелік підрядників та вартість договорів у повідомленні прокуратури не наведені. Документи не вилучали, загрози запуску опалення немає – прокуратураОкремо правоохоронці наголосили, що під час обшуків у помешканнях працівників "Київтеплоенерго" жодних документів не вилучали. Таким чином, прокуратура заперечила інформацію про можливе вилучення проєктно-кошторисної документації, необхідної для створення нових об'єктів резервного живлення та розподіленої когенерації у столиці."Слідчі дії, проведені за місцем проживання вказаних осіб, не впливають та не можуть вплинути на запуск опалення у квартирах киян", – заявили у прокуратурі.

Досудове розслідування проводить Головне управління Національної поліції в Києві за оперативного супроводу столичного Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Процесуальне керівництво здійснює Київська міська прокуратура. Раніше КМДА заявила про можливий політичний тискНагадаємо, раніше 6 листопада Київська міська державна адміністрація повідомила, що у "Київтеплоенерго" проводять слідчі дії, які можуть супроводжуватися вилученням оригіналів документів для реалізації проєктів за Планом енергостійкості столиці.

За інформацією підприємства, йшлося про документацію для створення об'єктів резервного живлення та розподіленої когенерації, зокрема для споживачів Голосіївського, Деснянського та інших районів Києва. У "Київтеплоенерго" стверджували, що відповідні проєктні роботи ще не оплачені: акти виконаних робіт не підписувалися, а кошти за ними не перераховувалися. Представники підприємства припускали, що слідчі дії можуть свідчити про політичний тиск, та висловлювали занепокоєння можливими перешкодами для реалізації важливих енергетичних проєктів.

Водночас прокуратура повідомила, що розслідування стосується договорів 2024 року та березня 2026 року, за частиною яких уже проводилися платежі. Із заяв обох сторін наразі неможливо встановити, чи йдеться про ті самі роботи, які згадувало комунальне підприємство. Отже, КМДА та Київська міська прокуратура оприлюднили суттєво різні версії обставин слідчих дій, їхнього предмета та можливих наслідків для енергетичних проєктів столиці.

Наразі немає підтвердження, що обшуки 6 листопада призвели до вилучення документації, зупинення будівництва об'єктів резервного енергопостачання або затримки запуску опалення. Прокуратура також не повідомила про вручення підозр за результатами проведених цього дня обшуків. Обставини можливого завищення вартості будівельних матеріалів та використання бюджетних коштів перевіряються в межах досудового розслідування.

За матеріалами: Київська міська прокуратура, Київська міська державна адміністрація