Україна входить у майбутній період відбудови з доволі дивною, а якщо відверто – тривожною цифрою. На ринку праці фактично працює приблизно 5 мільйонів людей. А пенсіонерів – десь 9, а може й усі 10 мільйонів.

Тобто ситуація виходить така: один працює – двоє отримують пенсію. І економіка в цій історії виглядає, м’яко кажучи, напружено.

На це звертає увагу Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування. Її президент Василь Воскобойник пояснює це дуже простою фразою.

Це означає, що на одного працюючого припадає два пенсіонери. Негарна цифра, м’яко кажучи.

І справді. Якщо вдуматися, то навантаження на тих, хто працює, виходить колосальне. Бо саме з їхніх податків формується бюджет, з якого потім платять пенсії, соціальні виплати, фінансують медицину і багато чого ще.

Після війни рахувати доведеться самим

Ще один момент, про який говорять економісти – зараз частину витрат України фактично підтримують міжнародні партнери. Йдеться і про бюджетну допомогу, і про різні програми фінансування.

Але так буде не завжди.

Після війни, швидше за все, доведеться значно більше покладатися на власну економіку. Іншими словами – на людей, які працюють і сплачують податки.

І тут можуть виникнути рішення, які навряд чи всім сподобаються. Наприклад:

• підвищення пенсійного віку;
• більші податки;
• глибші економічні зміни.

Іноді ці теми звучать у політиці тихо, між рядків. Але економісти кажуть про це досить прямо: без змін система довго не витримає.

Відбудова країни – і питання, де взяти людей

Є ще одна проблема, про яку зараз говорять майже всі, хто займається економікою. Відбудова країни після війни потребуватиме дуже багато людей.

Не десятків тисяч. Мільйонів.

За оцінками Міністерства економіки, щоб економіка могла зростати приблизно на 7% щороку, Україні знадобляться кілька мільйонів додаткових працівників.

Міжнародна організація праці називає ще більші цифри – приблизно 8–8,6 мільйона.

І тут виникає питання, яке звучить трохи жорстко, але по суті.

Гроші та технології партнери можуть надати. Але питання – де ми візьмемо людей?

Це знову слова Василя Воскобойника.

Бо справді: інвестиції можна знайти, техніку купити, будівельні матеріали привезти. Але якщо банально не вистачає людей, які будуть працювати – будувати, ремонтувати, запускати підприємства – процес може сильно гальмувати.

Де шукати робочі руки

Експерти кажуть, що певні резерви в Україні все ж є. Хоча вони не безмежні.

Наприклад, можна активніше залучати до роботи людей з інвалідністю. У багатьох країнах це вже звичайна практика, а в Україні цей ресурс досі використовується не повністю.

Є ще кілька напрямів:

• подолання вікової дискримінації, коли людині після 50 уже складніше знайти роботу;
• залучення старших працівників;
• розширення можливостей для жінок у професіях, які раніше вважалися "чоловічими".

Це не чарівна кнопка, яка вирішить проблему одразу. Але хоча б частково може збільшити кількість людей у економіці.

Населення скорочується

І тут є ще один фактор, про який часто говорять демографи.

Протягом останніх десяти років населення України щороку зменшувалося приблизно на 300 тисяч людей. Цифра велика, якщо скласти її за роки.

Якщо тенденція збережеться, то за наступне десятиліття країна може втратити ще близько трьох мільйонів людей.

І тоді питання робочої сили стане ще гострішим.

Відбудова на сотні мільярдів

До речі, про масштаби відбудови. У грудні 2023 року українські посадовці проводили закриту зустріч у Нью-Йорку з керівниками компанії BlackRock – одного з найбільших у світі керуючих активами.

Там обговорювали великий проєкт післявоєнного відновлення України. Його оцінювали приблизно у 800 мільярдів доларів.

BlackRock мав допомагати з розробкою інвестиційної стратегії та пошуком коштів для цієї програми.

Але з часом ситуація змінилася. Початковий проєкт відбудови, про який тоді говорили, наразі фактично поставлений на паузу.

Джерело: 5692.com.ua

Мер Кам’янського Андрій Білоусов привітав мешканок міста з Міжнародним жіночим днем:

Дорогі жінки! Вітаю вас із Міжнародним жіночим днем! Це свято є доброю нагодою висловити вам щиру вдячність за вашу мудрість, доброту та невтомну турботу, якими ви наповнюєте наше життя.

Сьогодні ми живемо у непростий час випробувань війною, і ваша стійкість та душевна сила стали для нас справжньою опорою. Ви надихаєте на добрі вчинки, створюєте затишок і гармонію у сім’ї, даруєте турботу і підтримку, формуєте майбутнє нашої громади та країни. Ви щодня поєднуєте професійні досягнення з життєвою мудрістю, відданістю родині та громадській справі. Ваша наполегливість, енергія та внутрішня сила роблять цей світ кращим.

Бажаю вам, насамперед, міцного здоров’я, душевного спокою та родинного затишку. Нехай ваші оселі обходять негаразди. Нехай весна принесе у ваші душі надію, а в наші домівки — довгоочікувані добрі новини. Дякую вам за вашу силу, терпіння та невичерпну любов.

Джерело: 5692.com.ua

Вартість поїздки у звичайних міських маршрутках по Україні зараз дуже різна. У деяких містах пасажир може проїхати за 15 гривень, а десь доводиться викладати майже 25. І це ще не межа – перевізники в багатьох регіонах уже говорять про нове підвищення тарифів.

Пояснення традиційні: дорожчає пальне, ростуть витрати на ремонт автобусів, а запчастини – взагалі окрема історія. Тому власники маршрутів наполягають, що старі ціни вже не покривають витрат.

І через це питання тарифів знову регулярно з’являється на засіданнях міських рад.

Де проїзд у маршрутках найдорожчий

Якщо подивитися на обласні центри, то найдорожче користуватися маршрутками наразі у Львові та Харкові. Там стандартна ціна поїздки у березні становить 25 гривень.

Хоча у Львові, до речі, є спосіб трохи зекономити. Якщо оплачувати не готівкою, а електронно, тариф менший:

• 17 гривень – при оплаті транспортною карткою LeoCard або через мобільний застосунок;
• 20 гривень – якщо розраховуватися банківською карткою.

Перевізники у Львові, між іншим, уже просять владу погодити новий тариф – до 35 гривень за поїздку. Але поки що це лише пропозиції, рішення не ухвалене.

У Харкові ситуація взагалі незвична. Після початку повномасштабної війни там зробили безплатним проїзд у комунальному транспорті – метро, трамваях, тролейбусах та міських автобусах. Усе це фінансується з міського бюджету. Тож маршрутки фактично залишаються одним із небагатьох платних варіантів пересування.

Ще одне місто з відносно високим тарифом – Ужгород. Там поїздка у маршрутці коштує 23 гривні. Ціна діє з грудня минулого року. Якщо ж платити карткою, то трохи дешевше – приблизно 18 гривень.

Міста з середніми тарифами

Є й група міст, де ціна, можна сказати, тримається посередині.

Наприклад:

• Дніпро;
• Житомир;
• Одеса;
• Черкаси.

У цих містах зазвичай платять близько 20 гривень за поїздку.

Це, до речі, той рівень тарифу, який зараз найчастіше обговорюють як "базовий". Не найдешевший, але й не рекордний.

Де проїзд поки дешевший

А є обласні центри, де маршрутки поки залишаються трохи доступнішими.

У Запоріжжі, Луцьку, Рівному та Хмельницькому середня ціна поїздки становить приблизно 18 гривень. Різниця наче й невелика – кілька гривень, але якщо людина користується транспортом щодня, за місяць набігає відчутна сума.

Ще нижчий тариф діє у столиці.

У Києві за маршрутку платять приблизно 15 гривень. Така сама вартість поїздки зараз у кількох інших містах:

• Вінниця;
• Івано-Франківськ;
• Кропивницький;
• Миколаїв;
• Полтава;
• Суми;
• Тернопіль;
• Чернівці;
• Чернігів.

Іноді ціни можуть трохи відрізнятися залежно від маршруту, але в середньому вони залишаються саме на цьому рівні.

Міста, де дані відсутні

Щодо Херсона точних даних про тарифи наразі немає. Через складну безпекову ситуацію робота громадського транспорту там досі нестабільна – маршрути можуть змінюватися, частина транспорту взагалі не працює.

Не включали до порівняння і Донецьк з Луганськом. Ці обласні центри тимчасово перебувають під російською окупацією, тому адміністративні функції областей фактично перенесені до інших міст.

Джерело: 5692.com.ua

Президент США Дональд Трамп знову висловився про можливість мирної угоди між Україною та Росією. За його словами, переговори кілька разів підходили до того самого моменту, коли вже здається – ось-ось і сторони домовляться. Але щоразу щось ламалося.

Він розповів про це під час виступу перед лідерами країн Південної Америки. І, якщо коротко передати його думку, ситуація там дуже заплутана. Наче всі розуміють, що війна рано чи пізно має завершитися, але коли доходить до конкретних домовленостей – одна зі сторін відступає назад.

І так, за його словами, відбувалося вже не раз.

Про головну проблему переговорів

Трамп також спробував пояснити, чому взагалі так важко просунутися вперед. Причина, каже він, у глибокій ворожнечі між Україною та Росією.

Фактично він прямо сказав: рівень ненависті між сторонами настільки великий, що це сильно ускладнює будь-які спроби домовитися.

Знаєте, Україна і Росія… Можна було б подумати, що між ними є якась дружба, але насправді між ними панує величезна ненависть. Їм дуже важко досягти згоди. Дуже, дуже важко. Подивимося, що буде далі, – зазначив президент США.

Тобто, якщо перекласти на просту мову, навіть коли переговори наближаються до якогось рішення, накопичена образа і недовіра знову все руйнують. Наче сторони підходять до дверей – і в останній момент не наважуються їх відкрити.

Чому США взагалі цим займаються

Ще одна його теза прозвучала доволі прямо. Трамп заявив, що бере участь у цьому процесі насамперед через Європу.

За його словами, для Сполучених Штатів війна не має такого прямого впливу, як для європейських країн. Причина, мовляв, проста – між континентами океан.

Насправді ми не програємо. Прогають вони. На нас це не дуже впливає, тому що нас розділяє океан. Я роблю це як послугу Європі. На все життя, – заявив американський президент.

Із цих слів можна зрозуміти одну річ: участь США у переговорах він сприймає скоріше як підтримку союзників. Європа, очевидно, відчуває наслідки війни набагато сильніше – і політично, і економічно, і навіть психологічно.

А отже, саме тому Вашингтон, за його словами, і продовжує втручатися у процес пошуку мирного рішення.

Джерело: 5692.com.ua

Відповідно до Плану стійкості Дніпропетровської області, ключовим напрямом якого є забезпечення альтернативного живлення систем теплопостачання, Кам’янське отримало партію генераторів для теплових підприємств. Це обладнання буде встановлено на насосних станціях та котельнях, що забезпечують подачу теплоносія до будинків мешканців.

Як зазначив міський голова, така допомога є важливою для підготовки до опалювального сезону в умовах можливих енергетичних викликів.

Дякую голові ДніпроОВА Олександру Ганжі та Федеральному агентству з технічної допомоги Німеччини (THW) за надану допомогу. Вистоїмо – тільки разом! – зазначив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

14 березня 2026 року роботодавці втратять можливість тримати працівників у підвішеному стані невідомо скільки часу. Новий закон про трудові відносини під час війни встановлює жорсткий ліміт: «заморожувати» договір в односторонньому порядку можна максимум на 90 днів, пише PMG.

Раніше все працювало просто: роботодавець міг відправити людину у вимушену відпустку без зарплати на невизначений термін. Скільки завгодно – місяць, три, півроку. Тепер – тільки 90 календарних днів. Цікаво, що за взаємною згодою сторони можуть продовжити призупинення, але не довше, ніж до завершення воєнного стану.

Що змінюється для бізнесу

Механіка така. Роботодавець ініціює призупинення – отримує 90 днів. Працівник хоче паузу – теж 90 днів максимум. Обидві сторони згодні – можна продовжити до кінця воєнного стану. Після закінчення строку трудовий договір відновлюється автоматично.

Жодних додаткових узгоджень. Жодних заяв. Договір просто «оживає» – працівник зобов'язаний повернутися, роботодавець зобов'язаний забезпечити місце та платити зарплату згідно з умовами договору.

Втім, роботодавець може достроково відновити дію договору – скажімо, виробництво відновилося швидше, ніж планувалося. У такому разі він повинен попередити працівника мінімум за 14 календарних днів. Це дає людині час повернутися з евакуації, влаштувати побутові справи, завершити інші зобов'язання.

Коли договір припиняється назовсім

А якщо після відновлення договору сторони фізично не можуть виконувати свої обов'язки? Підприємство зруйноване обстрілами. Працівник не може дістатися до міста через бойові дії. У таких випадках трудовий договір припиняється за стандартними процедурами звільнення – тобто на підставах, передбачених чинним законодавством.

Експерти пояснюють, що ці зміни мають на меті обмежити тривале «заморожування» трудових відносин і чіткіше врегулювати права працівників і роботодавців під час воєнного стану.

Раніше ситуація була невизначеною: роботодавці призупиняли договори на місяці без конкретних термінів, працівники не розуміли, коли повертатися і чи чекає на них робоче місце взагалі. Нові норми вносять передбачуваність – і це критично важливо в умовах війни, коли людям потрібна хоч якась стабільність у плануванні життя. Закон набирає чинності 14 березня 2026 року, і з цього моменту всі нові призупинення підпадатимуть під нові правила.

Джерело: 5692.com.ua

Вже з 1 травня 2026 року тисячі українських родин можуть відчути серйозний удар по гаманцю. Пільговий тариф на електроенергію для домогосподарств з електричним опаленням закінчується.

Споживачі, які обігрівають житло електрикою, зараз платять 2,64 грн за кіловат-годину – майже вдвічі менше, ніж решта населення. Пільга діє тільки до 30 квітня. Після цієї дати вартість електрики для них зрівняється зі стандартним тарифом 4,32 грн за кВт/год.

Втім, не всі власники електроопалення автоматично втратять пільгу. Держава продовжить підтримувати тих, хто офіційно оформив свою систему обігріву та відповідає встановленим вимогам.

Хто зберігає знижку

Пільговий тариф 2,64 грн за кВт/год залишиться для домогосподарств, які споживають до 2000 кіловат-годин електроенергії на місяць. Це приблизно 66 кВт/год щодня – обсяг, достатній для обігріву квартири середнього розміру або невеликого будинку.

Споживання перевищує ліміт? Різницю доведеться оплачувати за стандартною ціною – 4,32 грн за кВт/год. Родина, яка витратила 2500 кВт/год за місяць, заплатить: 2000 кВт/год × 2,64 грн + 500 кВт/год × 4,32 грн = 7440 грн. Без пільги той самий обсяг коштував би 10 800 грн – економія понад 3 тисячі на місяць.

Як оформити пільгу: покроковий алгоритм

Недостатньо просто встановити електричні радіатори чи теплу підлогу. Систему потрібно легалізувати.

• Встановити електроопалення згідно з технічними нормами та внести його до техпаспорта житла.
• Зареєструвати систему в оператора системи розподілу (ОСР) – це компанія, яка обслуговує електромережі у вашому регіоні.
• Подати техпаспорт житла та документи, що підтверджують право власності.
• Написати заяву на застосування пільгового тарифу.
• Пройти технічну перевірку обладнання – інспектор має підтвердити, що система справді працює і відповідає стандартам.

Процедура може зайняти від двох тижнів до місяця, тому експерти радять не зволікати. Цікаво, що багато власників електроопалення досі не знають про цю пільгу або вважають оформлення занадто складним. Після завершення всіх формальностей домогосподарство зможе платити за електроенергію за зниженою ставкою – принаймні до кінця наступного опалювального сезону.

Чому держава підтримує електроопалення

На перший погляд, пільга виглядає щедро, але за цим стоїть прагматичний розрахунок – Україна намагається зменшити залежність від газу, особливо в умовах енергетичної нестабільності через війну.

Електричне опалення дає змогу диверсифікувати джерела тепла. До того ж, у регіонах, де немає централізованого газопостачання або воно ненадійне, електрика – часто єдиний варіант.

Джерело: 5692.com.ua

Палити в громадських місцях – це не просто шкідливо для оточуючих. Це ще й ризик спустошити власний гаманець. Україна встановила чіткі межі: ось тут можна, а от там – ні. Порушникам – штраф. І він не символічний, пояснює Патрульна поліція Харківської області.

Де не варто діставати сигарету

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» перераховує всі заборонені точки. Цікаво, що список охоплює практично кожне місце, де збирається більше двох людей – від автобусних зупинок до дитячих майданчиків.

Ось де точно не варто курити:

• у ліфтах і таксофонах
• на залізничних вокзалах, автобусних станціях і міських зупинках громадського транспорту
• у закладах охорони здоров'я, освіти та спорту
• у кафе й ресторанах (якщо немає спеціально обладнаних зон для куріння) та закладах культури
• у державних установах і організаціях
• у приміщеннях готелів і гуртожитків
• на дитячих майданчиках і в дворах з великим скупченням людей
• у підземних переходах
• у громадському транспорті

Заборона працює і для звичайних цигарок, і для електронних. Втім, багато курців досі ігнорують ці правила. Ризикують отримати адміністративне покарання – і часто таки отримують.

Скільки доведеться заплатити

Відповідальність – адміністративна. Поліціянти можуть виписати попередження або штраф. Перше порушення коштує від 51 до 170 гривень. Не найбільша сума, але неприємно.

Якщо ж протягом року людину спіймають вдруге – штраф зростає вдвічі. Сума може сягнути від 170 до 340 гривень. Такими темпами любов до цигарки в неположеному місці серйозно вдарить по кишені. І це вже не жарт – 340 гривень можна було б витратити на щось приємніше.

Держава встановила жорсткі обмеження не просто так. Пасивне куріння шкодить здоров'ю оточуючих не менше, ніж активне. Діти, вагітні жінки, люди з хронічними захворюваннями – всі вони стають мимовільними жертвами чужої шкідливої звички. Звісно, для самих курців ці правила теж корисні – адже штраф у 340 гривень це вже реальні гроші, а не символічна сума. (Нагадаємо, що поліція активно контролює дотримання цих норм, особливо в місцях скупчення людей.)

Отже, якщо хочете палити – шукайте спеціально відведені місця або робіть це вдома. В іншому випадку ризикуєте не лише своїм здоров'ям, а й гаманцем.

Джерело: 5692.com.ua

У державному застосунку "Дія" найближчим часом може з’явитися новий інструмент, який стосується бронювання працівників. Його запуск очікують уже цієї весни.

Йдеться про можливість тимчасово бронювати чоловіків, у яких поки що залишилися неврегульовані питання з територіальними центрами комплектування. Іншими словами, навіть якщо з військовим обліком є певні проблеми, компанії зможуть тимчасово оформити відстрочку для такого працівника.

Про ці плани повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль.

Кому дозволять тимчасове бронювання

За словами посадовиці, нова опція передбачена передусім для підприємств оборонно-промислового комплексу, а також для компаній, які мають статус критично важливих для забезпечення потреб Збройних сил України.

Для таких роботодавців планують запровадити можливість бронювати співробітників на 45 днів – навіть у тих випадках, коли у працівника є питання з військовим обліком.

Мова може йти про різні ситуації, зокрема:

• відсутні дані у військовому реєстрі;
• некоректна або неповна інформація у військових документах;
• статус розшуку з боку ТЦК.

У таких випадках бронювання, за задумом розробників, можна буде оформити фактично одразу після прийняття людини на роботу. Єдина умова – це має статися не пізніше дати завершення статусу "критичності" підприємства.

Коли функція з’явиться у Дії

Як повідомляється, запуск нового функціоналу планують доволі скоро.

Попередньо йдеться про кінець березня 2026 року. Саме тоді сервіс можуть додати до можливостей застосунку "Дія".

Що ще зміниться у системі бронювання

До речі, це не єдина новація, яку готують у цифровій системі бронювання.

Найближчим часом у "Дії" планують оновити й процедуру продовження вже оформленої відстрочки для працівників.

За словами Валерії Коваль, нова система має вирішити одну з поширених проблем. Раніше траплялося, що бронювання автоматично анульовувалося навіть тоді, коли підприємство фактично зберігало статус критичного.

Тепер, якщо компанія має підтверджений профільним міністерством статус критично важливої, така ситуація не повинна повторюватися.

Як продовжуватимуть бронювання

Окремо зміниться і процедура подачі документів.

Керівники підприємств або відповідальні особи зможуть подати заявку на продовження бронювання одразу для групи співробітників. І зробити це можна буде онлайн – через портал "Дія".

Втім, скористатися такою можливістю зможуть не всі компанії. Йдеться лише про підприємства, які:

• внесені до офіційного переліку критично важливих на порталі;
• мають працівників із чинним статусом заброньованих.

Джерело: 5692.com.ua

«Подивися на Марійку – вона краща за тебе». Тисячі дітей чують це щодня. Звучить як звичайна фраза. Але дитина розуміє інакше: я недостатньо хороший.

Батьки не хочуть зла. Вони щиро намагаються виховати успішну людину. Проблема в іншому: один невдалий інструмент руйнує те, що будувалося роками – довіру та впевненість у собі. Психологи пояснюють, чому порівняння з іншими дітьми настільки небезпечні і що говорити замість цього.

Звідки береться звичка порівнювати

Майже кожна сім'я стикається з дилемою: як поєднати соціальні норми з індивідуальністю дитини. Батьки шукають відповіді всюди – у власному досвіді, порадах друзів, книгах про виховання, постах у соцмережах. І часто спираються на особисті переконання, які закладалися десятиліттями.

Тому порівняння з ровесниками здається природним. Цікаво, що психологи Центру когнітивно-поведінкової терапії не заперечують: порівняння як спосіб аналізу – нормальне явище. Люди використовують його, щоб зрозуміти, що працює краще у певній ситуації. Проблема починається там, де порівняння впливає на самооцінку дитини.

П'ять фраз, які ранять найбільше

Ці слова звучать безневинно. Але дитина чує зовсім інше. Психологи радять ніколи не казати:

• «Ти написав роботу гірше за Марійку».
• «Поглянь на Тараса – от справжній помічник для батьків! А ти?»
• «Я очікував від тебе більшого».
• «Не повторюй моїх помилок, будь стараннішим».
• «Ти маєш бути розумнішим за інших».

Через такі слова дитина робить небезпечний висновок: вона недостатньо розумна, недостатньо здібна, а любов батьків потрібно заслужити. З часом це закріплює внутрішній образ себе як «поганого», «ледачого» або «недостатнього».

Батьки часто не помічають, як саме звучать їхні слова. Вони хочуть мотивувати – а натомість знищують віру дитини у власні сили. І найгірше: процес відбувається поступово, непомітно, день за днем.

Коли дитина постійно чує оцінки та порівняння, у неї виникає відчуття – батьківська любов залежить від результату. Вона боїться помилок. Починає уникати складних завдань. Приховує проблеми. Рідше ділиться переживаннями. Стосунки між батьками й дітьми поступово погіршуються – і повернути довіру стає все складніше.

Що робити замість критики

Психологи радять відмовитися від оцінювальних ярликів у спілкуванні. Втім, особливо важливо дотримуватися цих правил у підлітковому віці – саме тоді закладається ставлення до себе, яке залишиться на все життя.

Частіше говоріть дитині про її безумовну цінність. Вона повинна знати: її люблять не за оцінки чи досягнення. А просто тому, що вона є.

Дисципліна не повинна руйнувати довіру. Навіть під час конфліктів залишайте простір для щирих розмов. Покарання – це не відмова від спілкування.

Вчинки не дорівнюють особистості. Помилки в поведінці не означають, що дитина «погана». Це означає, що вона вчиться – і має право на помилки.

Не ігноруйте дитину як покарання. Мовчання може ранити сильніше за будь-які слова. Воно створює відчуття покинутості – і руйнує зв'язок між вами.

Пояснюйте, що помилки – частина навчання. Саме через них людина росте і набуває досвіду. Без помилок немає розвитку.

Якщо ви помітили, що почали повчати дитину – зупиніться. Визнайте це. Змініть тон розмови та попросіть дитину пояснити, як вона бачить ситуацію. Це допомагає перейти від критики до діалогу – і показує дитині, що її думка важлива.

Найголовніше – пам'ятати: кожна дитина розвивається у власному темпі. Тому замість фрази «подивись на інших» психологи радять ставити інше запитання: «Що допоможе тобі стати сьогодні кращим?» Саме такий підхід закладає у дитині впевненість, яка залишиться з нею назавжди.

Джерело: 5692.com.ua