Багато хто щиро дивується: кіт живе поруч, муркоче, треться об ноги, а варто лише взяти на руки – і все, ідилія закінчилась. Шипіння, виривання, інколи й кігті. Насправді така поведінка для котів не виняток, а радше правило. І причин тут більше, ніж здається на перший погляд.

Усі коти різні, і це нормально

Одні коти готові сидіти на руках годинами, ніби плюшеві іграшки. Інші ж терплять кілька секунд, а потім дають чітко зрозуміти: "досить". Характер, темперамент, звички – все це грає роль. До речі, навіть один і той самий кіт може сьогодні бути лагідним, а завтра – відстороненим. Настрій у них змінюється швидко.

Ветеринари та зоофахівці виділяють кілька основних причин, чому котам не до душі такі прояви "людської любові".

Не їхня поза

Для кота бути піднятим над землею – ситуація неприродна. У дикій природі ніхто нікого на руки не бере. Якщо лапи не торкаються опори, тварина відчуває себе беззахисною. Інстинкти спрацьовують миттєво: втрата контролю дорівнює небезпеці.

Навіть домашні коти, які виросли в теплі й затишку, цей базовий страх не втрачають.

Потреба все контролювати

Коти – ще ті індивідуалісти. Вони люблять самі вирішувати, де сидіти, куди йти і коли змінювати позицію. Коли людина бере кота на руки без "дозволу", тварина може сприймати це як порушення особистих кордонів.

Цікаво, що багато котів обожнюють висоту: шафи, підвіконня, полиці. Але ключове слово тут – самі. Якщо хочете зробити улюбленцю приємно, краще облаштувати для нього високі місця, а не піднімати власноруч.

Тривога і страх

Деякі коти реагують на підняття майже панічно. Особливо ті, хто боїться різких рухів або має проблеми з рівновагою. Для них руки – це не "обійми", а незрозуміла загроза.

Такі коти часто напружуються ще до того, як їх торкнулися. І це вже сигнал, який краще не ігнорувати.

Минуле, яке не забувається

Коти з притулків або з вулиці часто мають свій непростий багаж. Грубе поводження, біль, стрес – усе це закарбовується в пам’яті. Якщо раніше підняття на руки асоціювалося з небезпекою, довіру доведеться вибудовувати дуже обережно і довго.

У таких випадках різкі обійми можуть лише погіршити ситуацію.

Відчуття пастки

Коли ми тримаємо кота, зазвичай стискаємо його міцніше, щоб не вислизнув. Але для тварини це схоже на обмеження свободи. Навіть якщо сам дотик приємний, неможливість рухатися викликає напругу.

Кіт може спершу мовчати, а потім раптово вирватися. І тут справа не в "поганому характері".

Сигнали про біль

Різка зміна поведінки – окрема тема. Якщо кіт раніше спокійно сидів на руках, а тепер почав уникати цього, варто насторожитися. Причина може бути у болю: проблеми з хребтом, суглобами, внутрішні органи.

У таких ситуаціях краще не гадати, а звернутися до ветеринара. І не тягнути.

Межі, які варто поважати

Кіт завжди подає сигнали: напружене тіло, сіпання хвоста, притиснуті вуха. Якщо ігнорувати ці знаки, можна отримати подряпини або укус. А це вже не дрібниця – укуси котів часто запалюються.

Навіть якщо інколи кіт дозволяє себе потримати, це не означає, що так можна робити завжди. Довіра – річ мінлива.

Чому важливо це розуміти

Коти не відмовляються від любові, вони просто сприймають її по-своєму. Поважати їхні межі – означає будувати спокійні, безпечні стосунки без стресу для обох сторін.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні вночі, 25 грудня, під ворожим вогнем опинився Синельниківський район. Ворог атакував БпЛА Межівську, Васильківську та Дубовиківську громади.
Більше новин на REPORTER.ua

Прання – справа наче звична, але часом вона тягнеться довше, ніж хотілося б. Особливо коли одяг чистий, а от сохне годинами, ніби нікуди не поспішає. І тут виникає логічне питання: чи можна якось прискорити цей процес, не купуючи нову техніку і не вигадуючи велосипед.

Чому одяг сохне довго

Здавалося б, випрали – і все. Але на практиці все складніше. Вода з-під крана часто жорстка, а тканина після такого прання стає щільнішою, ніби стискається. Волокна тримають вологу, не відпускають її, і в результаті футболка чи рушник висять напіввологі пів дня.

До цього додаються залишки порошку або гелю. Вони не завжди повністю вимиваються, осідають у тканині й створюють ефект липкості. Волога через це виходить повільніше. Начебто дрібниця, але вона реально впливає.

Маленька добавка з великою користю

Фахівці звертають увагу на просту річ, яку більшість має вдома. Йдеться про звичайну харчову соду. Так, ту саму, що стоїть на кухні.

Перед запуском прання достатньо засипати в барабан одну столову ложку соди. Вона пом’якшує воду, а це означає, що тканина після прання не стає "забитою". Волокна ніби розправляються, і вода вже не затримується всередині надовго.

Як це працює на тканині

Сода діє одразу в кількох напрямках. По-перше, вона допомагає нейтралізувати жорсткість води. По-друге, вимиває залишки мийних засобів, які часто ми навіть не помічаємо.

У результаті тканина стає більш м’якою, не липкою, без цього неприємного ефекту важкості. І, що важливо, волога з такого одягу випаровується швидше. Без магії, чиста фізика.

Скільки і куди сипати

Тут важливо не переборщити. Для стандартного завантаження пральної машини – приблизно 4–5 кілограмів білизни – достатньо однієї столової ложки соди.

Засипати її краще прямо в барабан, поверх одягу, ще до початку прання. Не в лоток, не змішуючи з порошком, а саме до речей. Температура значення не має – сода працює і в холодній, і в теплій воді.

Побутова рівновага

Цей спосіб не обіцяє дива за одну хвилину, але в реальному житті різниця відчутна. Одяг після прання легший, швидше доходить до сухого стану, а в домі менше зайвого очікування. Саме з таких дрібниць і складається нормальний, зручний побут.

Джерело: 5692.com.ua

Поточний опалювальний сезон уже зараз називають найскладнішим для української енергетики від початку повномасштабної війни. І це не перебільшення. Про реальний стан справ відверто заговорив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко в коментарі для Bloomberg. За його словами, навантаження на систему зросло до рівня, коли кожне пошкодження відчувається миттєво – і в цифрах, і в домівках людей.

Удари без паузи

З початку осені російські атаки по енергетиці фактично не припинялися. Лише електростанції ДТЕК, якщо говорити конкретно, з вересня зазнали понад шість масштабних ударів. Це не одиничні влучання, а серія системних атак, спрямованих на ослаблення генерації.

Як наслідок, більше половини виробничих потужностей компанії було або пошкоджено, або повністю знищено. І це не абстрактні відсотки – це турбіни, трансформатори, обладнання, яке роками будувалося і налаштовувалося.

Світло за графіком, темрява – надовго

Реальність для багатьох українців нині виглядає жорстко. Через удари по енергетичній інфраструктурі відключення електроенергії можуть тривати по 15–20 годин на добу. І це навіть за температури близько нуля, коли морози ще не показали свій справжній характер.

Тобто система працює не на запас міцності, а на виживання. Будь-яке нове пошкодження одразу відбивається на споживачах – без довгих пауз і попереджень.

Ремонт стає дедалі складнішим

Окрема проблема – відновлення. За словами Тимченка, з кожною новою атакою лагодити зруйноване стає важче. Причина доволі приземлена, але критична: банально закінчується обладнання.

Чим далі, тим складніше проводити відновлювальні роботи, бо ми підходимо до межі по запасах техніки. Сьогодні це головний виклик, – пояснив очільник ДТЕК.

Ідеться не про дрібні деталі, а про великі елементи системи, без яких електростанція фізично не може працювати.

Чого найбільше бракує енергетикам

Найболючіше питання цієї зими – відсутність резервів. У галузі гостро не вистачає:

• трансформаторів;
• генераторів;
• турбін.

Навіть за наявності фінансування проблема впирається в час. Виготовлення та налаштування такого обладнання – це місяці, а іноді й роки. І поточний зимовий сезон не залишає простору для швидких рішень.

Зона підвищеного ризику

Енергосистема України входить у зиму з мінімальним запасом міцності. В умовах постійних атак, обмежених ресурсів і браку часу будь-яка стабільність тримається буквально на зусиллях людей, які працюють без пауз і вихідних, усвідомлюючи ціну кожної помилки.

Джерело: 5692.com.ua

Упродовж доби російська армія завдала ударів по кількох громадах Дніпропетровської області. Під обстрілами опинилися населені пункти Нікопольщини, Криворіжжя та Синельниківського району.
Більше новин на REPORTER.ua

Горіла дерев’яна альтанка та облицювання стін житлового будинку на загальній площі 35 кв.м.
Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці спільно з волонтерами гуманітарної місії «Проліска» організували евакуацію родини. Минулого тижня сім’ю вивезли та доставили до безпечного місця. Надалі родина планує вирушити на захід України.
Більше новин на REPORTER.ua

Ймовірно, причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем під час куріння.
Більше новин на REPORTER.ua

46-річний чоловік під час конфлікту смертельно поранив потерпілого.
Більше новин на REPORTER.ua

На місці з’ясувалося, що на відстані близько 5 метрів від берега у воді знаходиться тіло жінки без ознак життя.
Більше новин на REPORTER.ua