Незаконну діяльність задокументували слідчі та працівники кримінальної поліції відділу поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 спільно зі співробітниками ГУ СБУ в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Після отримання грошових коштів фігуранта затримали поліцейські з силовиками СБУ в Новокодацькому районі міста Дніпра. У нього вилучили вогнепальну зброю та боєприпаси. 42-річного чоловіка затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Досудове розслідування триває.

Незаконний обіг зброї становить серйозну загрозу громадській безпеці, особливо в умовах воєнного стану. Правоохоронці системно виявляють та перекривають канали потрапляння зброї й боєприпасів до кримінального середовища, не допускаючи їх використання для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Більше новин на REPORTER.ua

Працівники ДБР повідомили про підозру трьом працівникам поліції Дніпропетровщини, двоє з яких обіймають керівні посади, які, за даними слідства, організували та вчинили розбійний напад на мешканця Нікополя, щоб заволодіти його криптовалютою та готівкою.

Загальна сума завданих потерпілим збитків перевищує 3 млн грн.

Правоохоронці мали інформацію про мешканця Нікополя, який, за наявними у них даними, був причетний до розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин. Також їм стало відомо про 100 тисяч доларів США на його криптогаманці.

Після цього вони розробили план нападу та заздалегідь створили криптогаманець, на який планували переказати цифрові активи потерпілого.

Близько опівночі 18 червня 2026 року двоє з підозрюваних у масках напали на чоловіка у Нікополі. Третій спільник координував їхні дії за допомогою засобів зв’язку.

Нападники застосували до потерпілого сльозогінний газ та здійснили в його бік кілька пострілів із травматичної зброї. Після цього чоловіка наздогнали, одягли на нього кайданки та завдали численних ударів по голові, тулубу й ногах.

Погрожуючи зброєю та подальшим насильством, правоохоронці змусили потерпілого розблокувати мобільний телефон і отримали доступ до його криптогаманця. Звідти на заздалегідь підготовлений рахунок переказали криптовалюту в еквіваленті близько 51 тис. доларів США.

На цьому нападники не зупинилися. Під психологічним тиском чоловіка змусили зателефонувати матері та вимагати гроші за його звільнення.

Побоюючись за життя сина, жінка передала нападникам понад 17 тис. доларів США.

Загалом потерпілим завдано матеріальної шкоди на понад 3 млн грн.

Трьом працівникам поліції повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 187 КК України).

Правоохоронців затримано. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Досудове розслідування триває. Встановлюються інші особи, причетні до розбійного нападу.

Більше новин на REPORTER.ua

Україна збільшила приблизно на 20% скидання води з Дністровського гідровузла після переговорів із Молдовою. Рішення має підтримати водопостачання сусідньої країни, однак через тривале маловоддя ситуація залишається складною для обох держав. Про це повідомив прем'єр-міністр Молдови Васіле Тофан за підсумками переговорів із першим віцепрем'єр-міністром – міністром енергетики України Денисом Шмигалем.

Інформацію оприлюднили уряд Молдови та державне агентство Moldpres. За словами Тофана, українська сторона погодилася збільшити скидання води з Дністровського гідровузла приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом. Домовленості вдалося досягти на тлі відновлення дощів у Карпатах, які мають важливе значення для наповнення Дністровського водосховища.

Прем'єр Молдови зазначив, що попри додаткове надходження води ситуація залишається напруженою як у нижній течії Дністра, так і на українській території. Він наголосив, що українська сторона також стикається із серйозним дефіцитом водних ресурсів, але погодилася переглянути режим роботи гідровузла для підтримки сусідньої держави. За словами Тофана, у Чернівцях через нестачу води водопостачання обмежене вісьмома годинами на добу – з 06:00 до 10:00 та з 18:00 до 22:00.

У Новодністровську, розташованому поблизу водосховища, вода доступна лише шість годин на добу. Збільшення скидання має підтримати водність Дністра нижче за течією, де розташовані водозабори, що забезпечують значну частину населення Молдови. Водночас це рішення потребує збереження балансу між потребами сусідньої країни та можливістю підтримувати достатні запаси води у водосховищі для українських споживачів.

Конкретні показники нового режиму скидання в кубометрах за секунду та термін його дії молдовська сторона поки не уточнила. Дністер переживає критичне маловоддяНагадаємо, у вересні 2026 року приплив води до Дністровського водосховища знизився до історично низьких показників. В окремі дні він становив лише 24 кубометри за секунду – приблизно 11% норми.

Через тривалу посуху та нестачу опадів Україна й Молдова неодноразово переглядали режим роботи Дністровського гідровузла. Як раніше повідомляв "Курс України", критичне маловоддя вже призвело до обмежень водопостачання в Чернівцях і Новодністровську. Складна ситуація також спостерігалася в Хотині, де водозабір потребував постійного ручного контролю.

У Молдові з 26 вересня діє режим надзвичайного стану в гідрологічному секторі, запроваджений на 60 днів. Він передбачає підготовку резервних джерел води та альтернативних схем водопостачання. За підсумками останніх переговорів Україна та Молдова домовилися підтримувати постійний контакт для координації рішень щодо водних ресурсів та енергетичної інфраструктури.

Крім ситуації на Дністрі, сторони обговорили співпрацю у сфері електроенергії та природного газу. Продовжити переговори планують під час візиту молдовського прем'єра до Києва наприкінці жовтня. За матеріалами: Уряд Молдови, Moldpres

Прокурори Шахтарської окружної прокуратури завершили досудове розслідування стосовно депутата однієї із сільських рад Синельниківського району.

Встановлено, що у 2024 році обвинувачений подав щорічну декларацію, в якій зазначив недостовірні дані.

Зокрема за результатами повної перевірки НАЗК, він не задекларував 5 земельних ділянок загальною площею майже 40 га, які перебували у нього в оренді. Крім цього, депутат неправильно зазначив дохід від підприємницької діяльності на суму майже 8 мільйонів гривень.

Загальна сума незадекларованих активів становить понад 9 млн грн.

Обвинувальний акт скеровано до суду за фактом внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації (ч. 2 ст. 366-2 КК України).

Більше новин на REPORTER.ua

16 жовтня о 18:00 в одному з районів обласного центру в приватному житловому будинку стався вибух твердопаливного котла без подальшого загоряння.

Унаслідок події травмувався 46-річний чоловік. Рятувальники допомогли медикам транспортувати постраждалого до автомобіля швидкої медичної допомоги.

Обставини події встановлюються. За фактом інциденту відповідні органи проводять розслідування.

Більше новин на REPORTER.ua

Кам’янське продовжує оновлювати технічні можливості комунальних служб за підтримки Дніпропетровської обласної військової адміністрації та міжнародних партнерів. Цього разу міська громада отримала вантажівку, яку використовуватимуть для потреб житлово-комунального господарства.

Як повідомив сьогодні, 15 жовтня, міський голова Андрій Білоусов, техніку передали за сприяння Дніпропетровської ОВА від німецьких партнерів.

За словами мера, це вже не перша допомога такого характеру. Раніше Кам’янське отримувало вантажний транспорт, спеціалізовану техніку, генератори та інше обладнання, необхідне для роботи міських служб.

Нова вантажівка посилить можливості комунальних підприємств, які відповідають за належний стан міської інфраструктури. Особливо важливою така підтримка є напередодні опалювального сезону, коли стабільна робота комунального господарства потребує додаткових ресурсів і надійного технічного забезпечення.

«Дякую начальнику Дніпропетровської ОВА Олександру Ганжі та німецьким партнерам, зокрема Федеральному агентству з технічної допомоги THW, за підтримку Кам’янського та зміцнення комунальної інфраструктури громади у цей складний для країни час», – зазначив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

У Запоріжжі затримано завербованого рашистами місцевого безробітного, який підпалив вантажівку у Києві.

Для здійснення правопорушення агент придбав 5 літрів пального на АЗС і підпалив припаркований на узбіччі автомобіль.

Служба безпеки спільно з Національною поліцією затримала ще чотирьох ворожих поплічників, які підпалювали авто Сил оборони та волонтерських організацій України. Зокрема, на Київщині, у Львові та Тернополі.

Наразі затриманим повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за кількома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу);
• ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період).

Їм загрожує до 10 років позбавлення волі. Крім цього, вирішується питання щодо можливої додаткової кваліфікації злочинів як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

Більше новин на REPORTER.ua

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що уряд не планує радикально змінювати правила бронювання працівників підприємств, які забезпечують обороноздатність та роботу критичної інфраструктури. Водночас Кабінет Міністрів продовжує переглядати механізм стовідсоткового бронювання через виявлені зловживання. Про це Корецький повідомив 16 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

За словами прем'єра, постанова щодо змін у системі бронювання перебуває на стадії доопрацювання. Остаточні положення документа оприлюднять після ухвалення відповідних рішень."Немає за що переживати критичним підприємствам, які дійсно є критичними і для оборонного комплексу, і для енергетичного комплексу. Точно можу сказати з великою впевненістю, що для цих людей, для цих підприємств, для цих виробництв ніяких радикальних змін не буде", – заявив Корецький.

Головною причиною перегляду правил прем'єр назвав можливі зловживання правом на бронювання всіх військовозобов'язаних працівників. Він пояснив, що підприємства зі стовідсотковою квотою можуть збільшувати штат і бронювати співробітників незалежно від того, чи залучені вони безпосередньо до виконання критично важливих завдань. Як приклад Корецький навів неназвану підрядну компанію, яка виконує роботи для "Укренерго".

За його словами, підприємство отримало можливість забронювати весь штат, хоча зі 100 працівників лише 20 фактично виконували роботи для оператора енергосистеми."А далі це просто бізнес, вони займаються якимись бізнесовими справами, роблять якісь проєкти, а 100% заброньовано", – пояснив прем'єр. За словами Корецького, саме такі випадки змушують уряд аналізувати доцільність збереження стовідсоткового бронювання в нинішньому вигляді. Прем'єр також запропонував чіткіше розмежовувати економічні показники підприємства та його реальну критичність для держави.

Він зазначив, що виплата заробітних плат, сплата податків і відсутність податкової заборгованості самі собою не завжди свідчать про критичне значення підприємства для обороноздатності чи життєзабезпечення країни. Питання зміни правил порушив народний депутат Олександр Федієнко. Він заявив, що проєкт урядової постанови від 13 жовтня викликав серйозне занепокоєння серед оборонно-промислових та інших критично важливих підприємств.

Депутат розкритикував підготовку змін без належних консультацій із профільним парламентським комітетом та закликав уряд переглянути запропонований підхід. У відповідь Корецький наголосив, що система бронювання потребує вдосконалення з урахуванням потреб Генерального штабу в поповненні війська. Водночас уряд має забезпечити безперервну роботу підприємств, від яких залежить оборона та функціонування держави.

Нагадаємо, 13 жовтня Кабмін розглянув зміни до правил бронювання військовозобов'язаних. За інформацією, яку раніше оприлюднили народні депутати та ЗМІ, уряд схвалив документ із подальшим доопрацюванням, а остаточне рішення щодо скорочення квот відклав. Попередній проєкт передбачав можливість зменшення максимальної частки заброньованих працівників для підприємств оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%, а для деяких комунальних підприємств – із 75% до 60%.

Ці пропозиції викликали заперечення бізнес-асоціацій і представників оборонного сектору, які попереджали про ризики втрати необхідних фахівців та перебоїв у виробництві. Станом на 16 жовтня остаточні параметри нового порядку бронювання не оприлюднені. Тому наведені раніше пропозиції щодо скорочення квот не слід вважати чинними правилами.

При цьому заява Корецького не означає повної відмови уряду від перегляду стовідсоткового бронювання. За матеріалами: Виступ Сергія Корецького у Верховній Раді

В Україні на початку жовтня майже 70% шкіл працювали в очному форматі, ще понад 19% – у змішаному та близько 11% – дистанційно. Водночас через посилення російських атак навчальні заклади змушені змінювати формат роботи, а повноцінно продовжувати заняття в укриттях можуть лише 42% шкіл. Про це 16 жовтня під час виступу у Верховній Раді повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

За словами міністра, у 2026/2027 навчальному році до навчання приступили близько 3,4 млн дітей. Попри регулярні російські удари та повітряні тривоги, більшість закладів загальної середньої освіти продовжують приймати учнів безпосередньо в школах. Однак останні атаки на інфраструктуру змушують заклади освіти переглядати організацію навчального процесу.

Особливо помітні зміни відбулися у Київській області та столиці. За даними Бутенка, на Київщині 75% шкіл уже перейшли на змішаний формат навчання відповідно до заздалегідь підготовлених сценаріїв. У Києві такий перехід здійснили 16% навчальних закладів.

Міністр наголосив, що школи повинні мати кілька сценаріїв організації занять залежно від інтенсивності обстрілів, тривалості повітряних тривог та стану інфраструктури. Окремою проблемою залишається придатність шкільних укриттів для навчання. За словами Бутенка, доступом до захисних споруд забезпечені 82% школярів і вихованців дитячих садків.

Проте можливість не лише перебувати в укритті під час небезпеки, а й продовжувати там освітній процес мають значно менше закладів."Треба розділяти укриття для того, щоб укритися від ворожої атаки, і укриття, щоб у ньому можна було продовжувати навчання", – пояснив міністр. За його даними, лише 42% українських шкіл можуть організувати продовження навчання в укриттях. Решта закладів змушені переривати заняття на час повітряної тривоги або використовувати інші формати роботи.

Бутенко також повідомив, що у 2025 році держава виділила 6 млрд грн на підтримку проєктів облаштування укриттів та ще 1 млрд грн – на відповідні потреби дитячих садків. За його словами, роботи розпочалися в межах 131 проєкту. Водночас будівництво повноцінних протирадіаційних укриттів потребує значного часу.

Як зазначив міністр, реалізація таких проєктів зазвичай триває до двох років. Нагадаємо, 15 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про організацію навчання під час тривалих повітряних тривог. Школи мають визначати формат занять залежно від безпекової ситуації, місткості та облаштування укриттів.

Зокрема, заклади можуть поєднувати очне й дистанційне навчання, запроваджувати гнучкі розклади та проводити заняття в обладнаних навчальних зонах укриттів. МОН також передбачило щомісячний моніторинг організації навчального процесу. Обласні та Київська міська військові адміністрації мають до 20 числа кожного місяця подавати інформацію про ситуацію в навчальних закладах.

За матеріалами: трансляція засідання Верховної Ради, Олексій Гончаренко, Міністерство освіти і науки України

Нещодавно соціальних мережах ширилося відео за участю автомобіля Chery Tiggo: небайдужі громадяни зафіксували порушення ПДР.

Патрульні оперативно розшукали транспортний засіб та встановили особу водія. Відтак на керманичку, яка не надала перевагу в русі пішоходам, інспектори винесли постанову за ч. 1 ст. 122 (Ненадання переваги пішоходам на нерегульованому пішохідному переході) КУпАП.

Памʼятайте, пункт 18.1. ПДР України:

Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Більше новин на REPORTER.ua