Міністерство оборони розпочинає додаткові консультації з родинами військовослужбовців щодо реформування системи супроводу. Про це заявила пресслужба Міноборони. "Люди є ключовою цінністю українського війська, тому будь-які зміни в системі соціального супроводу мають насамперед працювати на військовослужбовців і на їхні родини. Це складна і сенситивна тема, зокрема для родин військових, зниклих безвісти під час бойових дій, і саме тому ми підходимо до цього питання максимально відповідально та обережно", – йдеться в повідомленні. Так, Міноборони розпочинає додаткові консультації з родинами військовослужбовців і з представниками бригад та Офісом Військового омбудсмана, аби визначити модель, яка буде ефективною в нинішніх умовах і забезпечить якісну підтримку для тих, хто її найбільше потребує.Після консультацій буде ухвалено узгоджену модель та визначено подальші кроки, а про всі рішення і зміни буде повідомлено окремо . Міноборони запрошує всіх бажаючих долучитися до обговорення змін в системі соціального супроводу військовослужбовців зниклих безвісти та членів їх сімей. Свої пропозиції можна надсилати на e-mail: [email protected].Нагадаємо, у 2023 році повідомлялося, що Міноборони створює систему супроводу для звільнених з полону військових. Пізніше в Міноборони анонсували створення служби супроводу, яка вирішуватиме проблеми військових. Повідомлялося, що служба супроводу буде в кожній бригаді та кожному окремому підрозділі. Її мета – вирішувати проблеми військовослужбовців, зокрема, медичні питання та соціальні гарантії. У лютому минулого року Міноборони запустило служби супроводу військових та членів їхніх родин.

До поліції надійшло повідомлення від небайдужих сусідів про те, що з квартири літньої сусідки чути крики про допомогу. Не гаючи часу, на виклик прибули поліцейські сектору протидії домашньому насильству.
Більше новин на REPORTER.ua

Грошовий переказ між картками зазвичай сприймається як щось буденне. Натиснув кілька кнопок – і готово. Але саме поле "призначення платежу" часто стає тією самою деталлю, через яку банк може поставити операцію на паузу. Українські фінустанови автоматично перевіряють транзакції в межах фінмоніторингу, і деякі формулювання для систем виглядають підозріло.

Про слова й фрази, які найчастіше привертають увагу банків і можуть завершитися блокуванням рахунку, розповіла фінансова консультантка Людмила Сандига.

Слово "допомога": добрий намір із ризиком

Фрази зі словом "допомога" – один із найчутливіших тригерів для фінмоніторингу. Банки можуть трактувати такий переказ як благодійну або нецільову матеріальну допомогу. А вона, у певних випадках, підлягає оподаткуванню.

Якщо сума перевищує встановлений граничний розмір доходу – у 2026 році це 4 660 гривень – можуть виникнути питання. Тому замість загального формулювання краще писати конкретніше:

• "Повернення витрат за …"
• "Матеріальна допомога на лікування від …".

Чіткість тут працює на користь відправника і отримувача.

Слово "подарунок": не все так безневинно

Перекази з призначенням "подарунок" теж не завжди безпечні. Податкова може зацікавитися, якщо:

• люди не є близькими родичами;
• сума перевищує 4 660 гривень;
• немає договору дарування.

Щоб уникнути зайвих пояснень, фінансисти радять або оформити договір, або використовувати нейтральніші формулювання, наприклад "Повернення витрат згідно з домовленістю".

"На продукти" або "на лікування": занадто розмито

Такі призначення виглядають зрозуміло для людини, але не для автоматичних систем. Фінмоніторинг не бачить, за що саме переказані кошти, а податкова в окремих випадках може розцінити це як дохід.

Краще уточнювати:

• "Відшкодування витрат на продукти згідно з чеком";
• "Матеріальна допомога на лікування від … (матері, батька, доньки, сина тощо)".

Декілька додаткових слів часто вирішують проблему ще на етапі перевірки.

"Оплата за послуги" або "консультації": сигнал для податкової

Такі формулювання система сприймає як ознаку підприємницької діяльності. Якщо отримувач не зареєстрований як ФОП і немає договору, переказ можуть визнати незадекларованим доходом.

У подібних випадках безпечніше прямо вказувати справжню суть операції: повернення боргу, компенсація витрат, розрахунок за спільну покупку.

"Переказ власних коштів": безпечно, але не завжди

На перший погляд це універсальне і нейтральне формулювання. Але якщо такі перекази великі або регулярні, банк майже гарантовано зверне на них увагу.

Тут також варто конкретизувати:

• "Повернення витрат за навчання";
• "Матеріальна допомога від …";
• "Переказ між власними рахунками".

Чим більше ясності – тим менше шансів, що рахунок тимчасово заблокують.

Джерело: 5692.com.ua

В одному з сіл біля Жовкви на Львівщині внаслідок отруєння продуктами горіння загинули троє малолітніх дітей. Про це інформують Офіс Генерального прокурора та ДСНС.Встановлено, що 7 лютого близько 7:30 ранку 31-річна жінка пішла з дому, залишивши своїх синів віком 2, 4 та 6 років зачиненими без нагляду. Повернувшись близько 21:30, вона виявила дітей непритомними, а в кімнаті – сліди загоряння. Прибулі на виклик медики констатували смерть.Встановлено, що хлопчики загинули внаслідок отруєння продуктами горіння. Попередня причина загоряння – необережне поводження з вогнем.Матір затриманоЗазначається, що матір дітей затримано в порядку ст. 208 КПК України.Вирішується питання про повідомлення їй про підозру за фактом злісного невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку або піклування (ст. 166 КК України).Тривають слідчі дії, встановлюються всі обставини інциденту, зокрема причина загоряння.

У зв’язку з погіршенням погодних умов та утворенням ожеледиці на автошляхах, пішохідних переходах і тротуарах, поліція звертається до всіх учасників дорожнього руху з проханням бути максимально уважними та відповідальними.
Більше новин на REPORTER.ua

На річках Дністер та Прут через відлигу і опади очікують підйом рівня води до на 0,2 – 1,0 м. Про це заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. "Упродовж 8 лютого, у зв’язку з відлигою та опадами, на річках басейну Дністра та Прута очікується поступове підвищення рівнів води на 0,2 – 1,0 м над рівнями", – йдеться у повідомленні.Зазначається, що на річках відбуватиметься послаблення та руйнування льодових явищ, місцями льодохід, при цьому можливе формування заторів льоду з різким коливанням рівнів води.

Якщо зібрати всю енергію, яку сьогодні накопичують зарядні станції в українських домівках і бізнесах, виходить доволі несподівана картина. Станом на кінець січня сумарна накопичувана ємність такого резервного живлення сягнула близько 1,6 ГВт. І більша частина цього обсягу – приблизно 62% – припадає на EcoFlow.

Про це розповів співзасновник DroneUA Валерій Яковенко. Саме його компанія офіційно постачає EcoFlow в Україну, тож цифри – не зі стелі.

Порівняння з атомною енергетикою

Ще цікавіше виглядає інше число. Сумарна потужність, яку всі ці системи можуть віддавати одночасно, вже перевищує 3 ГВт. Для розуміння масштабу: це майже рівень Південноукраїнської атомної електростанції.

Тобто, якщо дуже спростити, українці вдома і в офісах уже мають запас енергії, співмірний з повноцінним атомним об’єктом. Звучить трохи фантастично, але цифри говорять самі за себе.

Скільки насправді споживає Київ

Для порівняння Яковенко наводить ще один показник. Навіть у періоди сильних морозів, коли температура тримається на рівні мінус 10–15 градусів, Київ споживає близько 2 ГВт електроенергії. Це на цілий гігават менше, ніж уже накопичено у власників зарядних станцій по країні.

І тут мимоволі виникає думка: резерви в українців з’явилися не лише як тимчасове рішення, а як окремий енергетичний шар.

Що найчастіше беруть для дому

У звичайні періоди, коли немає пікових навантажень або масових відключень, найпопулярнішими залишаються компактні системи. Йдеться про станції з ємністю від 256 до 1000 Вт·год.

Вони орієнтовані насамперед на домогосподарства і звичайних користувачів – зарядити техніку, підтримати світло, інтернет, базові потреби, – пояснює Яковенко.

Такі рішення стали, по суті, новим стандартом для квартир і приватних будинків.

Як змінюється попит під час блекаутів

Картина різко змінюється, коли починаються тривалі відключення. У такі моменти українці частіше обирають потужніші системи – від 1000 до 2000 Вт·год. Вони вже дозволяють говорити не лише про зарядку гаджетів, а й про повноцінне резервне живлення дому.

Холодильник, освітлення, роутер, інколи навіть опалювальне обладнання – усе це стає критично важливим.

Що ставить бізнес

Бізнес, за словами Яковенка, мислить зовсім іншими масштабами. Тут йдеться про енергонезалежні осередки ємністю до 90 кВт·год. Часто такі системи комбінують із генераторами, щоб не залежати від одного джерела.

Насамперед це рішення для захисту критичної інфраструктури – IT-компаній, дата-центрів, серверних. Значно рідше їх використовують для облаштування звичайних робочих просторів, хоча й такі випадки трапляються.

Джерело: 5692.com.ua

4 лютого до екіпажу евакуаційної групи «Білий янгол» терміново звернулися волонтери та представники соціальної служби з проханням допомогти багатодітній родині виїхати з прифронтового селища Червоногригорівка, яке щодня зазнає ворожих ударів по береговій лінії та цивільній інфраструктурі.
Більше новин на REPORTER.ua

Ситуація в українській енергосистемі залишається складною. Скасувати екстрені відключення світла в більшості регіонів поки неможливо через рівень дефіциту потужності та пошкоджень, завданих мережам передачі та розподілу електроенергії. Про це заявили в Укренерго.Зараз триває ліквідація наслідків двох масивних ракетно-дронних атак на енергосистему протягом цього тижня. Водночас, завдяки цілодобовій роботі енергетиків, у частині областей обсяг застосованих обмежень сьогодні менший, ніж учора, зазначили в компанії.Відновлення триває як на електростанціях, так і на високовольтних підстанціях, що забезпечують видачу потужності АЕС. Зараз атомна генерація все ще частково розвантажена, кажуть в Укренерго.Через вимушене застосування аварійних відключень оприлюднені напередодні графіки погодинних відключень у більшості регіонів поки не діють. Повернення до прогнозованих графіків застосування обмежень відбудеться одразу після стабілізації ситуації в енергосистемі.7 лютого президент України Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок масивної атаки Росії на енергосистему блоки українських АЕС зменшили генерацію, один блок вимкнувся автоматично.Вночі та вранці 7 лютого Росія завдала масивного комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 408 БПЛА та 39 ракет, зокрема Цирконів, Калібрів та Х-101. Основними цілями були енергетичні об'єкти західних областей України.Відомо про влучання та пошкодження об'єктів інфраструктури на Рівненщині, Хмельниччині, Київщині, Львівщині, Івано-Франківщині, Черкащині та в інших областях.Під ударом опинилися енергооб'єкти у восьми регіонах, зокрема Бурштинська та Добротворська ТЕС, підстанції АЕС та повітряні лінії 750 кВ і 330 кВ, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.Атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації. Енергетики повідомили про суттєве збільшення дефіциту потужності, тому погодинні відключення світла в усіх регіонах посилили.У Міненерго зазначили, що втрата потужності внаслідок нічної атаки створила додатковий значний дефіцит електроенергії, який вкрай важко перекрити, тому найближчі дні будуть важкими.

В Україні мінімальна зарплата зросла – формально. З 1 січня її підняли до 8647 гривень. На папері виглядає як рух уперед. Але якщо перерахувати у євро, виходить лише близько 173. Саме з таким показником Україна опинилася внизу європейського списку – нижче за всіх.

Європейський контекст: розрив, який важко не помітити

За даними Євростату, українська "мінімалка" сьогодні є найменшою серед усіх країн Європи. Причому йдеться не лише про членів ЄС, а й про держави-кандидати. Навіть Молдова, яка роками була поруч з Україною в економічних рейтингах, встановила мінімальну зарплату на рівні 319 євро. Різниця – майже вдвічі.

Для розуміння масштабу:

• Болгарія, яка має найнижчу мінімалку в ЄС, платить близько 620 євро.
• Люксембург – 2704 євро на місяць.

Контраст, м’яко кажучи, відчутний.

Підвищення, яке майже не відчувається

Формально мінімальну зарплату в Україні підняли на 8%. Але експерти звертають увагу: це зростання майже повністю "з’їла" інфляція. Тобто реальні доходи людей фактично залишилися на тому самому рівні.

Після сплати податків і військового збору працівник отримує приблизно 6658 гривень. Якщо перекласти це на повсякденні речі – комуналка, продукти, транспорт – стає зрозуміло, чому багато хто цього підвищення навіть не помітив.

Останнє місце без сюрпризів

За рейтингом Euronews Україна опинилася на 29-й, останній позиції. І це не виглядає несподіванкою для тих, хто стежить за економічною ситуацією в країні.

Такий розрив у мінімальних доходах лише підкреслює проблему: найменш захищені категорії працівників живуть у зовсім іншій реальності, ніж їхні колеги в Європі. І ця різниця вимірюється не відсотками, а сотнями євро.

Джерело: 5692.com.ua