В Одесі викрили схему приховування походження викраденого Росією зерна

В Одесі затримали двох керівників підприємства, яких підозрюють у допомозі Росії з легалізацією українського зерна, незаконно вивезеного з окупованого Маріуполя. За даними слідства, посадовці оформили підроблені лабораторні документи, які дозволяли приховати походження майже 8 тисяч тонн пшениці вартістю понад 60 млн грн. Про це 19 жовтня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора.

За даними правоохоронців, фігурантами справи стали директор одеської філії іноземної компанії, що спеціалізується на перевірці якості та сертифікації сільськогосподарської продукції, а також керівниця її лабораторії. Слідство встановило, що у 2024 році російське підприємство завантажило 7857 тонн української пшениці на підсанкційне судно Alfa M у порту тимчасово окупованого Маріуполя. Звідти зерно перевезли до російського порту Темрюк у Краснодарському краї, де оформили фіктивні документи про його нібито російське походження.

Для подальшого продажу викраденої продукції представники РФ, за версією слідства, залучили працівників одеського підприємства, яке надає послуги з перевірки якості та сертифікації агропродукції. Як стверджують правоохоронці, керівник філії та завідувачка лабораторії знали про українське походження пшениці, але погодилися оформити фіктивний лабораторний висновок. Документ мав підтверджувати якість зерна та сприяти його подальшій реалізації без розкриття факту незаконного вивезення з окупованої території України.

За інформацією Офісу генерального прокурора, надалі пшеницю доставили до Туреччини для переробки. Слідство встановлює подальший шлях виготовленої з неї продукції, зокрема перевіряє можливість її постачання до країн Європейського Союзу та України. Таким чином, остаточні напрямки збуту продукції ще з'ясовують.

Під час обшуків в офісі компанії та помешканнях підозрюваних правоохоронці вилучили документацію, лабораторні висновки, комп'ютерну техніку та мобільні телефони. Обом посадовцям повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України – пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

У разі доведення вини їм загрожує від 10 до 12 років позбавлення волі з можливістю конфіскації майна та додатковими обмеженнями на зайняття певних посад або діяльності. Досудове розслідування триває. Назву підприємства та імена підозрюваних правоохоронці не оприлюднили.

Відповідно до законодавства, затримані вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд. За матеріалами: Служба безпеки України, Офіс генерального прокурора

У Дніпрі внаслідок ранкової атаки поранений 55-річний чоловік

Вранці 19 жовтня у Дніпрі пролунали численні вибухи. Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про рух ракет «Бандероль» у напрямку міста. За даними Дніпропетровської ОВА, ціллю російської атаки стала критична інфраструктура.

Внаслідок удару поранення дістав 55-річний чоловік. Його госпіталізували у стані середньої тяжкості. Наразі постраждалий перебуває під наглядом лікарів.

Більше новин на REPORTER.ua

У Кривому Розі внаслідок атаки на підприємство загинули двоє людей, семеро поранені

У понеділок, 19 жовтня, російські війська атакували промислове підприємство у Кривому Розі. Внаслідок удару двоє людей загинули, ще семеро дістали поранення.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

П’ятьох постраждалих госпіталізували, серед них – 15-річний хлопець. За оцінками медиків, їхній стан – середньої тяжкості.

Більше новин на REPORTER.ua

Заважав мобілізації громадян: у Дніпрі чоловіка засудили за публікацію локацій груп ТЦК у TikTok

У Дніпрі місцевого жителя засудили за публікацію в TikTok відео з місцями роботи груп ТЦК. Чоловік створив сторінку «Служба безпеки клієнтів», де поширював інформацію, яка могла допомагати військовозобов’язаним уникати отримання повісток.

Перше відео він опублікував 7 липня 2026 року. На кадрах були патрулі на вулицях Гуртовій, Житомирській і Передовій. 1 серпня чоловік виклав ще один ролик, знятий на вулиці Мінусинській.

Суд зазначив, що інформація про маршрути та місця роботи груп ТЦК має обмежений доступ, а її поширення може перешкоджати проведенню мобілізаційних заходів і завдавати шкоди Збройним силам України. Дії чоловіка кваліфікували за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Обвинувачений визнав провину та уклав угоду з прокурором. 5 жовтня суд затвердив угоду й призначив чоловікові п’ять років позбавлення волі, але звільнив його від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік.

Протягом цього часу чоловік має регулярно з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без відповідного дозволу. Мобільний телефон, яким він знімав відео, конфіскували на користь держави.

Більше новин на REPORTER.ua

У застосунку «Повітряна тривога» з’явилася карта руху ворожих дронів і ракет

У застосунку «Повітряна тривога» запрацювала карта з орієнтовними зонами перебування та напрямками руху повітряних цілей. На ній можна побачити приблизний рух крилатих ракет, безпілотників типу «Шахед» та інших повітряних загроз.

Дані до застосунку передають Повітряні Сили ЗСУ захищеними каналами зв’язку. На карті можна збільшувати масштаб, відображати сітку розміром 10 на 10 кілометрів і вмикати теплову карту «Підвищена небезпека».

Водночас карта не показує точного місця перебування цілей у реальному часі, може оновлюватися із затримкою та відображає не всі загрози. Зокрема, на ній немає балістичних ракет і цілей, що рухаються зі швидкістю понад 2000 км/год. Відсутність позначок не означає, що небезпеки немає.

Нову функцію розробили спільно Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Повітряні Сили ЗСУ та українські ІТ-компанії. Карта доступна в застосунку «Повітряна тривога» та на офіційній карті повітряних тривог України. Оновлювати застосунок не потрібно.

Більше новин на REPORTER.ua

Є райони, де дітям надто небезпечно: «Білі Янголи» евакуювали родини з дітьми з прибережних населених пунктів Нікопольщини

Поліцейські екіпажу «Білі Янголи» евакуювали дві родини з дітьми з прибережних населених пунктів Нікопольського району, які постійно потерпають від ворожих обстрілів. Серед евакуйованих – восьмимісячне немовля, п’ятирічна дівчинка та восьмирічний хлопчик.

Першу родину вивезли із села Придніпровського Червоногригорівської громади. 33-річна мати разом із восьмимісячним сином, який має проблеми зі здоров’ям і потребує постійного лікування, залишила небезпечну територію. Дорогою поліцейські також забрали 65-річну жительку Червоногригорівки.

Наступного дня правоохоронці евакуювали родину з вулиці Херсонської в Нікополі. У небезпечному районі залишалися 43-річна жінка, її 68-річна мати та двоє дітей – п’ятирічна Вероніка й восьмирічний Артем.

Поліцейські допомогли родинам зібрати речі та доправили їх у безпечне місце, де передали представникам волонтерських організацій SAVE UKRAINIAN і «Проліска».

Тих, кому потрібна допомога з евакуацією на Нікопольському напрямку, просять звертатися до екіпажу «Білі Янголи» за телефоном: 066 239 03 54.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні автоматично продовжують відстрочки від мобілізації: деталі

В Україні розпочалося автоматичне продовження відстрочок від мобілізації. За даними Міністерства оборони, понад 90% чинних відстрочок можуть продовжити без повторного подання заяв і відвідування державних установ.

Автопродовження триватиме до 30 жовтня. Воно доступне для 22 категорій громадян, якщо підстава для відстрочки залишається чинною та підтверджується даними державних реєстрів. Про результати перевірки повідомлять у застосунку «Резерв+».

Якщо відстрочку продовжили, потрібно оновити електронний військово-обліковий документ і перевірити новий строк її дії. Якщо сповіщення ще немає, слід дочекатися завершення перевірки.

Якщо автоматичного продовження не відбулося, це не обов’язково означає втрату права на відстрочку. Причиною можуть бути відсутні або застарілі дані в реєстрах. Після їх оновлення можна подати новий запит через «Резерв+», якщо відповідна категорія доступна онлайн, або звернутися до ЦНАП із необхідними документами.

Більше новин на REPORTER.ua

Одеський припортовий завод знову не продали: до чого тут вибори в США?

Держава знову не змогла продати Одеський припортовий завод: до закінчення прийому заявок 18 жовтня жоден інвестор не зареєструвався на аукціон зі стартовою ціною 4,3 млрд гривень. При цьому законсервоване підприємство, за оцінкою голови Фонду держмайна Дмитра Наталухи, продовжує обходитися державі приблизно в 62 млн гривень щомісяця. Є й несподівана деталь.

За словами Наталухи, американські компанії, які раніше обіцяли брати участь у торгах, останніми днями попросили дочекатися виборів у США 3 листопада. Однак це пояснення керівника ФДМУ, а не незалежно встановлена причина відсутності заявок. Згідно з офіційними даними «Прозорро.

Продажі», прийом пропозицій завершився 18 жовтня о 20:00. Аукціон було призначено на 19 жовтня, але через відсутність учасників отримав статус «Аукціон не відбувся». Чому американські інвестори передумали купувати заводГолова Фонду державного майна Дмитро Наталуха прокоментував результати приватизації ввечері 18 жовтня.

За його словами, ще незадовго до завершення прийому заявок перспективи продажу виглядали багатообіцяючими. Потенційні інвестори з США надсилали листи, в яких обіцяли взяти участь в аукціоні та запропонувати принаймні стартову ціну. Проте за останні два-три дні ситуація змінилася.«Давайте дочекаємося 3 листопада», — таку фразу, за словами Наталухи, він найчастіше чув від представників американських компаній.

На 3 листопада в США призначені проміжні вибори до Конгресу. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», голова ФДМУ пов'язав відсутність заявок із політичною невизначеністю в Сполучених Штатах. Наталуха зазначив, що інвестори оцінюють перспективи вкладень на 15–20 років уперед, тоді як політична позиція ключового міжнародного партнера може суттєво змінитися за короткий час.

За його оцінкою, для деяких потенційних покупців політичні ризики виявилися менш передбачуваними, ніж навіть воєнні. При цьому самі американські компанії публічно не підтвердили, що відмовилися від участі саме через майбутні вибори.62 млн гривень щомісяця: скільки коштує утримання заводуВідсутність покупця означає, що державі доведеться й надалі фінансувати утримання законсервованого підприємства. За словами Наталухи, сьогодні на ці цілі потрібно близько 62 млн гривень щомісяця.

Якщо витрати збережуться на такому рівні протягом року, їхня загальна сума становитиме приблизно 744 млн гривень. Це розрахунок на основі наведеної керівником ФДМУ місячної суми, а не затверджений річний бюджет підприємства. Голова фонду пояснив, що зараз важко визначити, коли Одеський припортовий завод зможе самостійно покривати хоча б частину витрат за рахунок перевалки вантажів.

Перспективи підприємства залежать, зокрема, від безпеки судноплавства в Чорному морі та можливості стабільної роботи портової інфраструктури. Тому перед державою стоїть питання не лише про пошук нового покупця, а й про те, скільки коштів знадобиться на подальше утримання ОПЗ.4,3 млрд за акції та ще 500 млн на модернізаціюНа продаж виставлявся державний пакет розміром 99,5667% акцій Одеського припортового заводу. Стартова ціна становила 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

При цьому купівля акцій передбачала додаткові зобов'язання. Згідно з офіційними умовами приватизації, майбутній інвестор мав вкласти не менше 500 млн гривень у модернізацію підприємства та підвищення його енергоефективності. Таким чином, покупцеві належало не лише заплатити кілька мільярдів за державний пакет акцій, а й окремо профінансувати відновлення та оновлення виробничих потужностей.

Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області. Це велике хімічне підприємство, що спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, а також перевалці хімічної продукції через морський термінал. Під час повномасштабної війни основні виробничі потужності заводу перебувають у режимі консервації.

Чому завод не можуть продати вже багато роківНинішня спроба приватизації далеко не перша. У 2016 році підприємство двічі виставляли на продаж. Спочатку стартова ціна становила 13,175 млрд гривень, потім її знизили до 5,16 млрд.

Однак обидві спроби завершилися безрезультатно. У листопаді 2025 року держава знову намагалася продати ОПЗ — за 4,488 млрд гривень. Тоді на аукціон також не надійшло жодної заявки.

Одним із факторів, що ускладнювали приватизацію, довгий час залишалися боргові спори з компаніями групи Ostchem Дмитра Фірташа. Незадовго до нинішнього аукціону Фонд держмайна представив юридичний аналіз відповідних зобов'язань. Як раніше повідомляв «Курс України», фахівці оцінили пов'язані з цим ризики для потенційного інвестора як низькі.

Тим не менш нова спроба продажу також не привернула учасників. Що тепер буде з Одеським припортовим заводомПісля чергового аукціону, що не відбувся, Фонду державного майна належить визначити подальшу долю підприємства. Наталуха повідомив, що відомство заздалегідь розглядало запасні сценарії на випадок провалу торгів.

Однак для вибору остаточного рішення необхідно додатково оцінити ситуацію. Поки невідомо, коли оголосять наступний аукціон, чи зміниться стартова ціна і чи повернуться до переговорів потенційні американські інвестори після виборів 3 листопада. Таким чином, Одеський припортовий завод залишається в державній власності.

А поки нового покупця немає, утримання законсервованого підприємства, за оцінкою керівника ФДМУ, продовжує вимагати близько 62 млн гривень щомісяця. За матеріалами: «Прозорро. Продажі» — офіційний результат приватизаційного аукціону, «Інтерфакс-Україна» — заява Дмитра Наталухи від 18 жовтня 2026 року, Фонд державного майна України — умови продажу Одеського припортового заводу.

Україна компенсує суднам до 80% збитків від атак РФ — але виплати за 2026 рік поки відкладені на наступний рік

Україна вводить державні компенсації до 80% збитків цивільним суднам від російських атак. Уряд готовий взяти на себе частину воєнних ризиків, через які перевізники побоюються заходити в українські порти. Але є важливий нюанс: збитки, завдані у 2026 році, компенсуватимуть за рахунок бюджету 2027-го — і лише за наявності передбачених коштів.

Про новий механізм 16 жовтня повідомило Міністерство розвитку громад та територій України. Правила затверджені постановою Кабінету міністрів №1248 від 7 жовтня 2026 року. Програма поширюється на власників, операторів та фрахтувальників морських і річкових суден, які працюють на передбачених постановою маршрутах.

Держава зможе частково відшкодовувати збитки, які не покриваються страхуванням. Чому за збитки 2026 року заплатять лише наступного рокуГоловне обмеження нового механізму пов'язане з фінансуванням. Згідно з постановою №1248, компенсації виплачуються за рахунок державного бюджету за наявності відповідних бюджетних призначень.

При цьому для збитків, завданих у 2026 році, прямо передбачено фінансування з бюджету 2027 року. Це означає, що навіть якщо судно постраждає від атаки після набрання чинності новими правилами, а компанія підтвердить право на компенсацію, розраховувати на отримання державних грошей у 2026 році вона не зможе. Більше того, наявність самого механізму ще не гарантує виплату: необхідні кошти мають бути передбачені в бюджеті.

Таким чином, держава пропонує перевізникам фінансовий захист від воєнних ризиків, але не обіцяє негайно відшкодувати втрати після атаки. Які збитки покриє державаНовий порядок передбачає можливість відшкодування до 80% підтвердженого збитку, який відповідає умовам програми і не покривається страховиками. Компенсація може включати:Пошкодження або втрату судна внаслідок воєнних дій.

Знищення або пошкодження вантажу, що перебував на борту. Витрати на аварійно-рятувальні роботи та усунення наслідків події. Шкоду членам екіпажу та інші передбачені порядком збитки.

Наприклад, якщо підтверджений збиток, що підпадає під умови програми і не покритий страховкою, становитиме 10 млн гривень, гранична компенсація може сягати 8 млн гривень. Однак це лише приклад розрахунку. Фактична сума залежить від характеру збитку, документів, страхового покриття та наявності бюджетних коштів.

Отримані за програмою гроші не доведеться повертати за дотримання встановлених умов. Хто зможе скористатися новою програмоюДержавна підтримка передбачена не лише для українських судновласників. Компенсацію зможуть запитувати власники, оператори та фрахтувальники суден під українським та іноземними прапорами, якщо вони відповідають вимогам програми і перевозять цивільні вантажі.

Механізм охоплює пошкодження, отримані в певних акваторіях, зокрема:У територіальних водах України. На маршрутах Тимчасового морського шляху в Чорному морі. В акваторіях діючих українських морських портів, де дозволено судноплавство.

При цьому передбачені обмеження для суден і компаній, пов'язаних з Росією, Білоруссю та підсанкційними особами. Важлива умова — наявність відповідного страхування. Державна програма призначена для відшкодування воєнних збитків, не покритих страховиком, а не для заміни звичайного страхового договору.

Як отримати компенсацію: строк обмеженийДля звернення за державною компенсацією встановлено строк — 180 календарних днів з дня події. Заяву необхідно подати до Міністерства розвитку громад та територій України. Компанія повинна документально підтвердити обставини події, характер пошкоджень, розмір збитку та наявність страхового покриття.

Для оцінки окремих видів збитків можуть знадобитися додаткові документи та незалежна експертиза. Таким чином, самого факту пошкодження судна недостатньо. Компанія повинна підтвердити, що подія відповідає умовам програми, а заявлений збиток не був відшкодований страховиком.

Чому компенсації важливі для українського експортуМорські порти залишаються одним із ключових каналів українського експорту. Через них відправляють зерно, рослинну олію, металургійну продукцію та інші товари. Але російські атаки на цивільні судна і портову інфраструктуру збільшують ризики перевізників.

Навіть якщо порт продовжує працювати, судновласник повинен враховувати можливість пошкодження або втрати судна і вантажу. Додатковою проблемою стає страхування. Воєнні ризики можуть не покриватися стандартними полісами, а спеціальні умови страхування збільшують вартість перевезень.

Це впливає не лише на судноплавні компанії. Додаткові витрати на доставку несуть експортери, а перебої із заходженням суден ускладнюють планування поставок. Міністр розвитку громад та територій Микола Калашник підкреслив, що альтернативні логістичні маршрути вже суттєво розширені, проте повністю замінити морський транспорт вони не можуть.

За оцінкою міністерства, державні компенсації повинні допомогти зберегти довіру міжнародних перевізників і забезпечити стабільну роботу експортних маршрутів. Чи стануть морські перевезення дешевшимиНовий механізм потенційно здатний знизити фінансові ризики судноплавних компаній і зробити рейси в українські порти привабливішими. Якщо перевізники будуть впевненіше планувати такі рейси, це може позитивно вплинути на доступність суден і умови перевезення вантажів.

Однак автоматичного зниження вартості фрахту рішення уряду не гарантує. Ціна морського перевезення залежить не лише від можливих державних компенсацій, а й від реальної безпеки маршрутів, вартості страхування, попиту на судна та ситуації в портах. Крім того, відкладене фінансування означає, що судновласникам все одно доведеться враховувати ризик тривалого очікування відшкодування.

Що зміниться після рішення урядуУкраїна вперше в рамках нового порядку бере на себе можливість компенсувати значну частину воєнних збитків цивільного судноплавства — до 80% у передбачених програмою випадках. Але державна підтримка має обмеження: вона не замінює страхування, потребує документального підтвердження збитку і залежить від бюджетного фінансування. Для подій 2026 року виплати передбачені лише з бюджету 2027-го.

Тому реальна ефективність програми стане зрозумілою після того, як постраждалі компанії почнуть отримувати рішення про компенсації та самі кошти. Головне завдання нового механізму — зберегти роботу українських портів та експортних маршрутів в умовах триваючих російських атак, не залишаючи судновласників сам на сам з ризиками, які не покривають страхові компанії. За матеріалами: Міністерство розвитку громад та територій України — повідомлення від 16 жовтня 2026 року, Постанова Кабінету міністрів України №1248 від 7 жовтня 2026 року.

У потрібний час у потрібному місці: у Кривому Розі патрульні допомогли водієві, в якого закінчився бензин

Днями, близько 23:00, під час патрулювання автодороги Н-11 ми помітили автомобіль Daewoo на узбіччі з увімкненою аварійною сигналізацією.

Зупинилися, щоб дізнатися, що сталося та чи потрібна водієві допомога.

Як з’ясувалося, під час руху автомобіль почав глухнути, а після зупинки чоловік не зміг запустити двигун, адже закінчився бензин.

Ми допомогли водієві дістатися до найближчої автозаправної станції, де він придбав пальне. Повернувшись до автомобіля, чоловік заправив його, запустив двигун і зміг продовжити дорогу.

Іноді достатньо просто опинитися поруч у потрібну мить, щоб чиєсь хвилювання змінилося полегшенням.

Більше новин на REPORTER.ua

Інформаційний портал міста Кам'янське

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.