Восени 2026 року розмір житлової субсидії для українців зміниться: з початком опалювального сезону до розрахунку додаватимуть витрати на опалення. Водночас для частини домогосподарств виплата може стати меншою або її можуть взагалі припинити нараховувати.

Сума допомоги на оплату комунальних послуг не є постійною. Пенсійний фонд України розраховує її з урахуванням доходів сім'ї, складу домогосподарства, сезону, тарифів та обсягів споживання.

Від чого залежить розмір субсидії

Один із ключових чинників – сукупний дохід домогосподарства. Під час призначення допомоги ПФУ враховує середньомісячний дохід усіх членів родини. Якщо він зростає, збільшується й частка коштів, яку сім'я має самостійно платити за комуналку, – відповідно, розмір субсидії може зменшитися.

У березні та серпні Пенсійний фонд автоматично переглядає розмір уже призначеної субсидії, якщо середньомісячний сукупний дохід змінився більш ніж на 50%. Після такого перерахунку виплата може бути як більшою, так і меншою.

Окремі правила діють для пенсіонерів: для розрахунку субсидії беруть не обов'язково розмір пенсії за поточний місяць, а встановлений законодавством період. Зокрема, для опалювального сезону враховується пенсія за серпень, а для неопалювального – за березень.

Чому восени субсидія може зрости

На суму допомоги напряму впливає сезон. Неопалювальний сезон триває з 1 травня до 30 вересня, а опалювальний – з 1 жовтня до 30 квітня.

У травні розмір субсидії зазвичай зменшується, оскільки з розрахунку виключають витрати на опалення. Натомість із початком опалювального сезону в жовтні допомога може зрости за рахунок додавання цих витрат. Перехід між сезонами Пенсійний фонд здійснює автоматично для більшості отримувачів, яким субсидію призначають без додаткових звернень.

Тарифи та споживання теж мають значення

Ще один чинник – вартість комунальних послуг. Під час розрахунку враховують ціну послуг у межах встановлених соціальних нормативів. Тож зміна тарифів або обсягів фактичного споживання води, газу, електроенергії та інших послуг може вплинути на підсумкову суму допомоги.

Субсидія може змінитися й через склад домогосподарства – наприклад, через появу нового члена сім'ї, його дохід або інші обставини, які враховує Пенсійний фонд. Про зміни в складі домогосподарства чи майновому стані отримувачі субсидій мають повідомляти ПФУ протягом 30 календарних днів.

Якщо після перерахунку сума субсидії видається некоректною, отримувач може звернутися до Пенсійного фонду й отримати роз'яснення щодо проведеного розрахунку.

Джерело: 5692.com.ua

"Українська правда" отримала відео сутички між окремими підрозділами ГУР та СБУ, що сталась вранці 2 вересня в Дніпровському районі Києва. Що передувало: 1 вересня у РДК заявили, що заступника командира з бойової роботи "Російського добровольчого корпусу" Степана Каплунова викрали невідомі у дворі будинку. Вранці 2 вересня у соцмережах поширилася інформація про перестрілку, яку влаштували ГУР та СБУ в Дніпровському районі Києва і що це якось пов'язано зі зникненням Каплунова.

Згодом на місце події прибули працівники ДБР і керівник спецпідрозділу СБУ "Альфи". За інформацією УП, внаслідок конфлікту постраждало троє співробітників Головного управління розвідки. Водночас вранці СБУ заявила, що спільно з ГУР запобігла теракту проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, котрий прибув в Україну.

Зеленський 2 вересня підписав указ про звільнення начальника Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України Олега Храмова. Також президент назвав перестрілку "ганебною" та анонсував кадрові рішення.

У Дніпрі судитимуть п’ятьох людей, яких підозрюють у виготовленні та збуті метамфетаміну. За даними слідства, вони облаштували нарколабораторію та працювали за чітким розподілом ролей.

Угруповання діяло з 2024 року. Метамфетамін виготовляли в обладнаному приміщенні, фасували та продавали наркозалежним мешканцям Дніпра.

У березні правоохоронці затримали п’ятьох учасників. Під час десяти обшуків вилучили близько кілограма метамфетаміну, канабіс, обладнання для виготовлення наркотиків, прекурсори, телефони та електронні ваги.

Організатору та ще двом учасникам висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 307 КК України — незаконне виготовлення та збут наркотиків в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою. Їм загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ще двом фігурантам інкримінують ч. 3 ст. 307 КК України. Обвинувальний акт уже передали до суду.

Більше новин на REPORTER.ua

з 1 вересня 2026 року посадові оклади вчителів та викладачів зростуть ще на 20%. З початку року це вже друге підвищення — у січні зарплати освітян збільшили на 30%. Тож загалом за 2026 рік зростання становитиме 50% порівняно з 2025-м.

Разом із підвищенням зміниться і система нарахування зарплат. Посадові оклади рахуватимуть за новою базовою величиною — 28 885 гривень.

Для шкільних педагогів надбавка за престижність становитиме від 20% до 30%, а доплату 2600 гривень за несприятливі умови праці включать до окладу. Для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях, окрему доплату у 2600 гривень збережуть.

Нові правила для працівників дитсадків, позашкільної та професійної освіти, які фінансуються з місцевих бюджетів, громади зможуть запроваджувати за власним рішенням.

Про зміни повідомило Міністерство освіти і науки України.

Більше новин на REPORTER.ua

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому голові правління державного Sense Bank Олексію Ступаку, який є фігурантом розслідування про легалізацію 150 млн грн. Суд визначив йому заставу в розмірі 15 млн грн та зобов'язав носити електронний браслет. Рішення ВАКС ухвалив 2 вересня.

Прокуратура просила встановити Ступаку значно більшу заставу — 150 млн грн. Крім застави, суд поклав на колишнього керівника банку низку процесуальних обов'язків. Зокрема, йому заборонено без дозволу детективів НАБУ залишати Київ та Київську область.

Ступак також має здати закордонні паспорти, повідомляти про зміну місця проживання та утримуватися від відвідування приміщень Sense Bank. Крім того, суд обмежив його спілкування з низкою осіб, серед яких керівник Офісу президента, представники фінансового моніторингу, посадові особи Національного банку, голова та члени наглядової ради і правління Sense Bank, інші керівники банку, а також підозрювані у справі. Прокурори заявили про ризик виїзду за кордонПід час засідання сторона обвинувачення стверджувала, що з початку повномасштабного російського вторгнення Ступак щонайменше 30 разів залишав Україну під час дії воєнного стану.

На думку прокурорів, це може свідчити про ризик ухилення від слідства. Захист у відповідь заявив, що всі поїздки колишнього керівника банку були пов'язані з роботою. Прокуратура також посилалася на домовленості Ступака про зустрічі за межами Києва.

Адвокати заявили, що йшлося про зустрічі в медичному закладі, де він проходив лікування. Один із військовослужбовців під час засідання висловив готовність взяти Ступака на поруки, заявивши, що знайомий з ним близько 15 років. У чому підозрюють фігурантів справиРозслідування є частиною операції НАБУ та САП «Форест Гамп».

За версією слідства, учасники злочинної організації отримали вплив на державний Sense Bank і використовували його можливості в приватних інтересах. Антикорупційні органи стверджують, що в червні 2026 року окремі учасники організації спільно з представниками та посадовими особами банку організували легалізацію 150 млн грн готівкою, які, за версією слідства, були отримані злочинним шляхом. Кошти нібито провели через рахунки підставних компаній, після чого ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншого антикорупційного розслідування — справи «Мідас».

НАБУ та САП офіційно не називали людину, для якої призначалися ці гроші. При цьому на опублікованих антикорупційними органами записах згадувалося ім'я «Герман». Колишній міністр енергетики Герман Галущенко є фігурантом справи «Мідас», а в червні за нього внесли заставу в розмірі 150 млн грн.

У рамках операцій «Форест Гамп» та «Феміда» антикорупційні органи повідомляли про десять фігурантів. Слідство також перевіряє епізоди, пов'язані з ймовірним рейдерським захопленням підприємств та спробами заволодіти дорогою нерухомістю. Відповідно до законодавства всі фігуранти вважаються невинуватими, поки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

За матеріалами: Суспільне, НАБУ

П’ятьох жителів тимчасово окупованої частини Запорізької області засудили за співпрацю з російськими окупантами. Вироки ухвалили без їхньої присутності в суді.

Серед засуджених — чоловік, який очолив незаконну окупаційну адміністрацію в Радионівці, його колишня заступниця, а також жінки, які працювали у фінансовому відділі окупаційної адміністрації та допомагали проводити псевдореферендум і незаконні «вибори».

Найбільше покарання — 10 років ув’язнення. Ще двоє отримали по 9 років, двоє — по 7 років.

Усім також заборонили працювати в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом 10–15 років. Їхнє майно конфіскують.

Більше новин на REPORTER.ua

Міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орловка» на українсько-румунському кордоні 2 вересня відновив роботу після російського удару. Оформлення громадян та транспортних засобів знову здійснюється у штатному режимі. Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

Про відновлення роботи пункту пропуску українська сторона також поінформувала румунських прикордонників.«Орловка» тимчасово припинила роботу після російської атаки в ніч на 1 вересня. Російські війська застосували ударні безпілотники типу Shahed, один з ударів прийшовся по будівлі та території пункту пропуску. Після влучань виникли пожежі, які локалізували рятувальники.

Через пошкодження оформлення людей та транспортних засобів було призупинено, а автомобілі перенаправляли на інші діючі пункти пропуску. Державна митна служба також повідомляла, що на час закриття «Орловки – Ісакчі» митні формальності не проводилися, а подорожнім та перевізникам рекомендували обирати альтернативні маршрути. Після проведення відновлювальних заходів пункт пропуску повернувся до звичайного режиму роботи.

Таким чином, пасажири та перевізники знову можуть користуватися поромним сполученням між українською Орловкою та румунською Ісакчею. За матеріалами: ДПСУ, ДМСУ

Як повідомляє слідство, у травні 2026 року вночі посеред вулиці у приватному секторі 34-річний чоловік зі знайомими вживав алкогольні напої. У компанії знаходилась 16-річна дівчинка, до якої на світанку чоловік почав чіплятися та виказувати свої наміри вступити у статевий зв’язок.

Один з присутніх заступився за дівчину. Між чоловіками трапилась бійка, під час якої обидва дістали ножі та погрожували один одному. Розуміючи, що обвинувачений поводиться агресивно, має фізичну перевагу та не бажає припиняти бійку, чоловік вирішив покликати на допомогу та побіг до будинку, де проживала неповнолітня.

Коли обвинувачуваний залишився наодинці з дівчиною, він скористався ситуацією та зґвалтував дівчину.

Наразі 34-річний кривдник перебуває під вартою. Йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Більше новин на REPORTER.ua

На Запоріжжі судитимуть колишнього начальника фінансово-економічної служби військової частини та десятьох бухгалтерів. За даними слідства, вони незаконно отримували «бойові» виплати, хоча фактично не брали участі в бойових діях.

Із серпня 2023 року до жовтня 2024-го бухгалтерів офіційно оформлювали як учасників бойових дій на Запорізькому напрямку. Завдяки цьому вони щомісяця отримували до 100 тисяч гривень додаткових виплат. Державі це завдало майже 4 млн грн збитків.

Крім того, через неналежний контроль керівника один із бухгалтерів привласнив ще 7,4 млн грн, призначених для виплат військовослужбовцям.

Загальна сума збитків перевищила 11,3 млн грн. Обвинувальний акт уже передали до суду. Фігурантам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі судитимуть лікарку-фтизіатра, яка, за даними слідства, внесла до медичної системи неправдиву інформацію про туберкульоз у військовозобов’язаного.

Насправді чоловік на це захворювання не хворів. Фіктивний діагноз він планував використати, щоб отримати відстрочку від мобілізації.

У червні лікарці повідомили про підозру, а тепер обвинувальний акт передали до суду.

Їй інкримінують несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі. За ч. 3 ст. 362 КК України передбачене покарання — від 3 до 6 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Більше новин на REPORTER.ua