Сьогодні на Малій сцені театру імені Лесі Українки відзначили представниць освітньої галузі Кам’янського з нагоди прийдешнього Міжнародного жіночого дня. Захід "Жінка берегиня" об’єднав керівників закладів, педагогів та технічний персонал – тих, на кому сьогодні тримається навчання та виховання маленьких мешканців нашої громади.

У Кам’янському в сфері освіти працюють майже 5700 фахівців, і 85% із них – це жінки. І саме жінки очолюють 91 із 97 навчальних закладів громади. Попри всі виклики воєнного часу, вони не лише зберігають високу якість навчання, а й з перших днів війни об’єдналися в потужну волонтерську спільноту. Наші освітяни встигають усе: виховувати дітей та невтомно допомагати захисникам на фронті. Така відданість своєму покликанню та країні викликає щиру повагу.

Під час заходу вручили нагороди представницям галузі за їхній професіоналізм та активну громадянську позицію. Підтримка та розвиток освіти залишаються пріоритетом міської влади, адже саме в закладах освіти плекається майбутнє України.

Міський голова подякував освітянкам за щоденну працю та незламність. За його словами, саме завдяки жінкам освітня система громади не просто функціонує, а розвивається навіть у складний для країни час.

Ви тримаєте на своїх плечах не лише навчальний процес, а й моральну стійкість наших дітей. Дякую кожній за витримку, материнську мудрість та відданість професії, – наголосив він.

Окремо мер побажав присутнім міцного здоров’я, родинного затишку та якнайшвидшого миру державі.

Ми обов’язково вистоїмо і збудуємо сильну країну. І я впевнений, що це майбутнє – у надійних руках наших педагогинь, – підсумував Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Останньої неділі березня, 29 числа, о третій ночі стрілки годинників знову рухаються вперед. На годину. Як завжди.

Влітку 2024-го Верховна Рада проголосувала за єдиний київський час – фактично, відмову від щорічного переведення стрілок. Аргументи звучали переконливо: турбота про здоров'я людей, економічна доцільність. Суспільство розділилося на прихильників і противників, але закон так і залишився на папері.

Володимир Зеленський мав підписати документ, який би остаточно закрив питання переведення годинників. Не підписав. Законопроєкт досі чекає на президентську візу, а механізм сезонної зміни часу продовжує працювати за старими правилами.

Хто керує стрілками зараз

Графік переходу на літній і зимовий час визначає постанова Кабінету Міністрів. Схема проста: остання неділя березня – стрілки йдуть вперед, остання неділя жовтня – повертаються назад. Так уже багато років.

У 2026 році перехід відбудеться точно за розкладом. 29 березня о 3:00 потрібно перевести стрілки на одну годину вперед, щоб годинники показали 4:00. Смартфони та комп'ютери зроблять це автоматично, а власникам механічних годинників доведеться крутити стрілки самостійно. Інакше ризикуєте запізнитися на годину – і це не жарт для тих, хто звик покладатися на старий добрий будильник.

Європа теж не відмовилася від переведення часу

Цікаво, що Україна в цьому питанні не самотня. Німеччина, Франція, Польща – всі вони досі переводять годинники двічі на рік. Попри численні дискусії про доцільність такої практики, єдиного рішення в Євросоюзі немає. Питання періодично піднімається на високому рівні, але воз і ныні там.

Тож 29 березня не забудьте перевести годинники. Або покладіться на технології – вони не підведуть.

Джерело: 5692.com.ua

Опалювальний сезон цього року не планують завершувати "за графіком у календарі". В уряді кажуть: батареї охолонуть тоді, коли дозволить погода. Не раніше і не пізніше – орієнтиром стане температура за вікном.

Про це після засідання Рада національної безпеки і оборони України повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Рішення – не за датою, а за температурою

За його словами, уряд не називає конкретного дня завершення опалювального сезону. Причина проста: усе залежить від того, наскільки швидко потеплішає.

По опалювальному сезону я скажу, що завдяки відповідно роботі прем'єр-міністра, першого віце-прем'єра, у нас достатньо ресурсів для того, щоб опалювальний сезон завершувався не відповідно до певних дат, а відповідно до температурного режиму. Ми готові працювати і до 15 квітня, тобто будемо орієнтуватися на погоду, – зазначив Кулеба.

Тобто, якщо квітень вирішить "пожартувати" холодними ночами, тепло в оселях залишать. Якщо ж температура стабільно підніметься – систему почнуть вимикати.

Ресурсів вистачає

Міністр також уточнив, що під час засідання заслухали доповідь щодо запасів енергоресурсів і технічної готовності. За його словами, з цим наразі все в порядку.

Тобто в нас все готово для того, щоб завершити стабільно поточний опалювальний сезон, – додав він.

Інакше кажучи, паливо є, технічні можливості є, рішення – за погодою. Не за датою у звіті, не за традицією "до 15 квітня", а за реальними показниками температури.

Бо якщо надворі плюс десять удень, а вночі мінус – вимкнути тепло зарано. І це, мабуть, розуміють усі, хто хоча б раз прокидався в холодній квартирі навесні.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерство оборони України заявили про намір провести окремий аналіз бойових втрат серед особового складу. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

За словами очільника відомства, аудит має допомогти розібратися, де саме виникають системні проблеми – у плануванні, управлінні, забезпеченні чи координації. А вже після цього ухвалювати конкретні управлінські рішення.

Федоров наголосив, що людський ресурс для держави – це не абстрактна цифра у звіті, а найвища цінність. І міністерство, за його словами, буде боротися за життя кожного військового.

Динаміка втрат: що відомо з попередніх звітів

До речі, раніше головнокомандувач Збройні сили України Олександр Сирський повідомляв, що за підсумками 2025 року рівень втрат у військах зменшився на 13%.

Якщо говорити мовою сухих цифр – це помітне скорочення. Але за кожним відсотком стоять конкретні люди, конкретні підрозділи і конкретні рішення на полі бою. Саме тому аудит, ймовірно, має дати відповідь, що саме спрацювало, а що потребує змін.

План війни на 2026 рік: три ключові орієнтири

Окремо міністр окреслив стратегічне бачення на 2026 рік. Воно базується на трьох основних цілях.

• Повний контроль над небом.
• Блокування просування російських військ у всіх вимірах – на землі, в повітрі та на морі.
• Позбавлення противника економічних можливостей продовжувати агресію.

Фактично мова йде про комплексний підхід. Не лише стримування на лінії фронту, а й системний тиск – військовий та економічний.

Що стоїть за цими формулюваннями

Контроль над небом означає посилення протиповітряної оборони, розвиток власної авіації та безпілотних систем. Блокування просування – це про укріплення позицій, технологічну перевагу і кращу координацію.

Джерело: 5692.com.ua

Начебто ванна вимита, кран блищить, дзеркало без розводів. А дивишся на плитку – і щось не так. Уся проблема часто в швах. Вони темніють, жовтіють, інколи з’являється наліт або навіть сліди плісняви. І весь ефект чистоти зникає.

Особливо це помітно на світлій плитці. Контраст одразу кидається в очі.

Добра новина в тому, що повертати білизну можна без агресивної хімії та дорогих засобів.

Засіб, який уже є вдома

Замість хлорки, від якої печуть очі й доводиться провітрювати пів дня, можна використати звичайну лимонну кислоту. Так, ту саму, що стоїть у кухонній шафці для випічки чи консервації.

Рецепт максимально простий:

• 1 столова ложка лимонної кислоти;
• 1 склянка теплої води.

Розмішали – і засіб готовий.

Кислота м’яко розчиняє вапняний наліт, прибирає бруд і допомагає впоратися з грибком. При цьому вона не така агресивна для рук, як багато магазинних засобів.

Як правильно чистити, щоб був результат

Тут важливо не поспішати. Спочатку змочіть шви розчином – губкою або пульверизатором, як зручніше. Не шкодуйте рідини, нехай шви добре просочаться.

Потім – пауза. Хвилин 10–15.

Цей час потрібен, щоб кислота почала працювати. А вже після цього беріть стару зубну щітку і акуратно, без фанатизму, пройдіться по швах. Бруд поступово сходить, і шви світлішають буквально на очах.

Якщо плитка на кухні, особливо біля плити, де накопичується жир, можна додати в розчин кілька крапель засобу для миття посуду. Так суміш краще впорається з жирними плямами.

Після завершення обов’язково промийте поверхню чистою водою і витріть насухо. Це допоможе уникнути розводів.

Чому цей спосіб вартий уваги

• По-перше, це дешево. Якщо говорити про цифри, пакетик лимонної кислоти коштує значно менше, ніж спеціалізований засіб для швів.
• По-друге, немає різкого запаху. Не потрібно провітрювати годинами.
• І по-третє, це безпечніше для здоров’я. Менше агресивних випарів — менше ризику подразнення.

Іноді найпростіші рішення працюють краще за розрекламовані новинки. Варто лише дати їм шанс.

Джерело: 5692.com.ua

Тема можливого повного блокування Telegram в Україні знову опинилася в центрі обговорень. Але якщо подивитися на цифри, більшість громадян не готові підтримати таке рішення.

За даними всеукраїнського дослідження, проведеного Соціологічна група Rating Group, 76% опитаних виступають проти повного закриття месенджера. Іншими словами, три чверті українців не хочуть, щоб Telegram зник з їхніх телефонів.

Підтримують блокування 16%. Ще 8% не визначилися. Можливо, вагаються або не мають чіткої позиції.

Telegram у щоденному житті

Цікаво, що більшість українців активно користуються цим месенджером. За останній місяць у Telegram заходили 67% респондентів.

Якщо розкласти детальніше:

• 38% користуються дуже часто;
• 20% – часто;
• 17% взагалі не відкривали додаток.

Тобто для багатьох це не абстрактна платформа, а звичний інструмент: новини, робочі чати, волонтерські групи, канали з повітряними тривогами. Уявити повне блокування для частини людей означало б різко змінити свої щоденні звички.

Питання особистої безпеки

Окремо респондентів запитали, чи впливає Telegram на їхню безпеку.

• 72% відповіли, що жодного впливу не відчувають.
• 15% вважають, що месенджер має позитивний вплив.
• 8% бачать негатив.

Тобто переважна більшість або не пов’язує додаток зі своїм особистим захистом, або сприймає його нейтрально. Можливо, для когось це лише спосіб швидко отримати інформацію – і не більше.

Національна безпека: думки розділилися

Коли мова зайшла про безпеку держави, оцінки стали більш різними.

• 28% вважають, що Telegram шкодить національній безпеці.
• 13% – навпаки, бачать позитивний вплив.
• 35% не помічають жодного впливу.

Тут уже немає такої однозначності. Частина людей, ймовірно, враховує інформаційні ризики, фейки чи роботу анонімних каналів. Інші – не бачать у цьому великої загрози.

Контроль замість заборони

Попри небажання повного блокування, ідея посилити контроль за роботою месенджера отримала більше підтримки.

52% респондентів виступають за активніше регулювання з боку правоохоронців.41% – проти такого кроку.

Тобто багато хто не хоче "рубати з плеча", але допускає жорсткіші правила гри. Не закривати – а контролювати.

Як проводилося дослідження

Опитування відбулося з 26 по 28 лютого у форматі телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютерної системи. Загалом опитали 1000 людей віком від 18 років.

Заявлена похибка – не більше 3,1% при довірчій ймовірності 0,95. Якщо говорити простіше, результати дають досить чітке уявлення про настрої в суспільстві на момент дослідження.

Джерело: 5692.com.ua

2 березня, перебуваючи вдома у відпустці, помер солдат Сольоний Сергій Сергійович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Сергій Сольоний народився 26 січня 1984 року в Дніпродзержинську. У 1998 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював на ДП "СТАЛЬЗАВОД ТАС". Упродовж 2015-2017 років був учасником АТО/ООС. У квітні 2022 року знов став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати, брат та сестри.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 5 березня об 11:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 12:20 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація, знайома багатьом: у людини оформлена бронь або відстрочка, документи в порядку, а в поштовій скриньці – повістка. І перша реакція зазвичай така: це помилка, мене це не стосується.

Але все трохи складніше.

За словами адвоката АБ Адвокатське бюро Романа Сацика Ярослава Хлівного, повістка сьогодні фактично є єдиним офіційним способом комунікації з боку ТЦК. Телефонні дзвінки чи SMS юридично не врегульовані, тому їх можна не сприймати серйозно. Інша річ – письмовий виклик.

Повістка як "офіційний лист"

Повістку може отримати будь-хто, при цьому неважливо, чи є відстрочка бронювання, або чи ви перебуваєте в розшуку. Повістка виступає засобом комунікації між територіальним центром комплектування щодо питання, яке цікавить центр. Певною мірою це відголосок минулого, однак жодної норми, яка регулювала б цифровізацію комунікації між ТЦК та громадянином України, немає, – пояснює Хлівний.

Тобто навіть якщо людина має законні підстави для відстрочки, це не означає, що її "викреслили" з обліку. Повістка – це не завжди про мобілізацію. Часто це:

• уточнення облікових даних;
• проходження ВЛК;
• перевірка документів.

Іншими словами, це спосіб сказати: "Прийдіть, потрібно щось з’ясувати".

Чи можна не йти, якщо є бронь

Поширена логіка звучить приблизно так: у мене бронь, значить, нічого страшного. Але юристи застерігають – ігнорувати повістку не варто.

Повістки можуть бути різних видів. Зокрема, щодо уточнення даних, щодо проходження ВЛК. Класична позиція особи з відстрочкою чи бронювання – "так як в мене є ці документи, за повісткою мені не потрібно зʼявлятись". Але це помилка, – наголошує адвокат.

Якщо не з’явитися без поважної причини, можуть накласти штраф. Більше того – людину можуть подати в розшук через суд. І тоді питання вже стане не формальністю, а проблемою з юридичними наслідками.

Чому повістки іноді приходять "не тим"

Ще кілька місяців тому траплялися досить дивні історії. Повістки отримували навіть ті, хто вже служить у ЗСУ або нещодавно демобілізувався. Система давала збої, паперова робота плуталася з електронними реєстрами.

Зараз, за словами Хлівного, територіальні центри намагаються навести лад у комунікації та менше покладатися на старі механізми. Поступово процес переходить у цифровий формат, і кількість помилок зменшується. Хоча повністю вони ще не зникли.

Джерело: 5692.com.ua

Про дороги зараз говорять не так часто, як про фронт чи енергетику. А дарма. Бо без доріг – нікуди. І в буквальному сенсі теж.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба заявив, що фінансування ремонту автошляхів цього року – критично недостатнє. Потреби великі, а можливості бюджету – значно скромніші.

21,5 мільйона "квадратів" і лише 12,6 мільярда гривень

Якщо говорити мовою цифр, то у 2026 році потрібно оновити 21,5 мільйона квадратних метрів дорожнього покриття. Це величезний обсяг. Фактично мова про тисячі кілометрів, якщо скласти все разом.

А тепер інша цифра – 12,6 мільярда гривень. Саме стільки закладено в держбюджеті на ці роботи. І тут виникає дисонанс: масштаби ремонту одні, а фінансування – зовсім інше. Відчутно менше, ніж потрібно.

Міністерство шукатиме додаткові кошти

У відомстві прямо кажуть: без додаткового ресурсу не обійтися.

Ми обов’язково будемо звертатися за додатковим ресурсом. Це стосується прифронтових доріг, – наголосив Кулеба.

Йдеться насамперед про шляхи в районах, наближених до бойових дій. І тут дороги – це вже не про комфорт водіїв чи рівне покриття без ям. Це питання логістики, швидкого пересування техніки, доставки гуманітарних вантажів, евакуації цивільних.

Дорога як елемент оборони

Фактично автошляхи зараз виконують роль частини оборонної інфраструктури. Через них проходять маршрути постачання, ними ж вивозять людей із небезпечних територій. І коли така дорога розбита або зруйнована – це проблема зовсім іншого масштабу.

Можливо, хтось скаже, що в умовах війни ремонт доріг – не на часі. Але якщо подивитися глибше, стає зрозуміло: мова не лише про асфальт. Це про швидкість рішень, про безпеку, про можливість вчасно дістатися туди, де це критично потрібно.

Тому уряд планує звертатися по додаткове фінансування. Бо тих коштів, які є зараз, очевидно не вистачить, щоб закрити всі потреби.

Джерело: 5692.com.ua

У лікарні помер військовослужбовець Національної гвардії Йосиф Павлинський, поранений під час теракту у Львові в ніч на 22 лютого. Про це розповів міський голова Львова Андрій Садовий."У лікарні помер 30-річний військовослужбовець Національної гвардії України Йосиф Павлинський. Того вечора він прибув на місце вибуху разом із іншими службами. Допомагав відтісняти людей і створювати безпечний периметр. Саме в цей момент стався другий вибух", – написав мер Львова. Садовий повідомив, що чоловік був родом із села Баківці на Львівщині. У нього залишились дружина та маленька донька. Що передувало: У ніч на 22 лютого у центрі Львова, поблизу ТЦ "Магнус", пролунали вибухи. Поліція повідомила, що внаслідок вибухів є загиблі та постраждалі.Коли туди прибув ще один екіпаж правоохоронців – пролунав ще один вибух, внаслідок чого загинула 23-річна поліцейська, ще 25 осіб постраждали. Згодом поліція затримала 33-річну мешканку Рівненської області за підозрою у влаштуванні теракту у Львові. Правоохоронці також оприлюднили відео, як жінка закладала саморобні вибухові пристрої, які згодом здетонували. Станом на вечір 22 лютого у лікарнях перебували 12 людей, що постраждали внаслідок теракту.