Колишній командир військової частини, адвокат і шестеро цивільних сидять під вартою. Їх підозрюють в організації схеми, яка допомагала військовим дезертирувати. Про це 6 березня 2026 року повідомив Офіс генерального прокурора.

Схема працювала так: організатори шукали військових, які хотіли втекти зі служби, і вивозили їх з частин або медзакладів. За ціною від 4 до 15 тисяч доларів.

Lexus, BMW і фальшиві посвідчення

Військових везли цивільними авто до Дніпра. Там ховали. Назад вони не поверталися. Щоб проїхати блокпости без зайвих питань, використовували посвідчення неіснуючої громадської організації.

Частина військових або їхніх знайомих спочатку йшла до адвоката – консультувалася, як уникнути служби. Адвокат давав контакти «перевізників». Інші знаходили організаторів самі: через знайомих чи соцмережі.

Правоохоронці зафіксували понад 18 епізодів у чотирьох областях: Дніпропетровській, Житомирській, Львівській та Київській. У лютому 2026-го затримали й самих військових, які скористалися послугами схеми.

П'ять преміум-авто і готівка

Під час обшуків вилучили техніку, банківські картки, документи, чорнові записи та гроші. Окремо – автопарк: Lexus LX, Lexus RX, BMW, Porsche, Mercedes і Mercedes-Benz. П'ять преміум-машин. Схема, цікаво, приносила непогані прибутки.

Всім восьми підозрюваним обрали запобіжний захід – тримання під вартою. Слідство триває. Схема працювала досить довго, перш ніж її викрили – про це говорить кількість епізодів і географія.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді заговорили про те, що процедуру вручення повісток варто фіксувати значно ретельніше. Йдеться про бодікамери – невеликі камери, які кріпляться на форму і записують усе, що відбувається навколо.

Ідея досить проста: кожен працівник ТЦК під час оповіщення має мати власну бодікамеру, а не одну на всю групу.

Фактично пропонується зробити так, щоб під час вручення повістки всі дії фіксувалися з різних ракурсів. Щоб, як кажуть ініціатори, не залишалося "білих плям", коли щось сталося, а на записі цього не видно.

Що вже передбачає закон

Тут є одна цікава деталь. Як пояснюють у Міністерство оборони України, відеофіксація таких процедур вже передбачена законодавством.

Йдеться про норми Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Згідно з ними, представники ТЦК, а також поліцейські можуть записувати на відео процес перевірки документів чи вручення повістки.

Тобто сама практика відеофіксації – не нова. Вона існує.

Запис може вестися під час:

• перевірки документів;
• безпосереднього вручення повістки;
• інших процедур, пов’язаних із мобілізаційними заходами.

Як працює відеозапис

Є ще кілька правил.

Коли представники ТЦК починають перевірку, камера має бути увімкнена від початку і до завершення процедури. Переривати запис можна лише у виняткових випадках – наприклад, якщо в кадр може потрапити об’єкт, який не дозволено знімати.

Усі відео зберігаються у спеціальному електронному сховищі.

Термін зберігання – 30 днів.

Після цього записи можуть видалятися, якщо немає підстав зберігати їх довше, наприклад у межах перевірок чи розслідувань.

Відповідальність за порушення

Окрема тема – правила використання техніки. Якщо службовець порушує порядок відеофіксації, це може мати наслідки.

Йдеться про дисциплінарну відповідальність для працівників ТЦК. Наприклад, якщо камера була вимкнена без пояснення або запис переривався без підстав.

Такі моменти, до речі, і стали причиною нових пропозицій у парламенті.

Чому однієї камери мало

Наразі камери розподіляють між співробітниками ТЦК і поліції залежно від того, яке навантаження має конкретна група. Тобто в деяких випадках відеофіксацію веде один із членів групи.

Але критики кажуть: однієї камери часто недостатньо.

Ситуації на вулицях бувають різні. Люди можуть рухатися, сперечатися, хтось стоїть збоку. І тоді камера може просто не зафіксувати частину того, що відбувається. Виходить своєрідна "сліпа зона".

Саме тому пропонують інший підхід – щоб кожен член групи мав власну бодікамеру.

Позиція народних депутатів

Однією з тих, хто публічно підняв це питання, стала народна депутатка Юлія Яцик.

Вона виступає за те, щоб робота ТЦК під час мобілізаційних заходів фіксувалася постійно. Такий підхід, на її думку, може допомогти розібратися у конфліктних ситуаціях.

Ідея проста: коли є відео з кількох камер, легше встановити, що саме сталося. Хто що сказав, хто що зробив.

Чому питання знову підняли

Як пояснюють у парламенті, проблема досить приземлена.

Камер на всіх поки що фізично не вистачає. Тобто не кожен військовослужбовець ТЦК має власний пристрій для відеофіксації.

Але тема набирає обертів. Громадськість активно обговорює роботу центрів комплектування, а також окремі конфлікти, які час від часу потрапляють у мережу.

Крім того, питання контролю за мобілізаційними процедурами розглядає і Тимчасова слідча комісія парламенту. Саме тому депутати говорять про необхідність більш чітко прописати правила відеофіксації.

Джерело: 5692.com.ua

У супермаркетах на полицях лежить лосось. Делікатес, символ здорової їжі, доступний продукт. Але от несподіванка: лосось – це не одна риба. Це ціла родина. А те, що ви кладете в кошик, може виявитися зовсім іншим видом.

Спочатку «лососем» називали тільки атлантичного представника. Потім термін розповзся на всіх схожих риб із сімейства лососевих. Тихоокеанські, атлантичні – сім видів звідти, один звідси. Всі мешкають у притоках двох океанів – Тихого та Атлантичного.

Більшість цих риб – анадромні. Народжуються у струмках і річках, виростають, йдуть у море. Коли настає час нересту – повертаються в прісну воду. Іноді проти течії сотні кілометрів. Знаходять дорогу до рідного нерестовища завдяки нюху. Вражаюча здатність.

Зовнішність лосося змінюється протягом життя. Атлантичний у прісній воді коричневий, плямистий. Мігрує в океан – стає сріблястим. Тихоокеанські теж «перефарбовуються», але навпаки: повертаючись з океану, деякі темніють до бордового, інші чорніють.

Види: від сьомги до форелі

Сьомга, або атлантичний лосось – «королева» сімейства. Красива сріблясте забарвлена риба з незвичайним смаком м'яса. Може важити до 35 – 40 кілограмів, сягати 1,2 – 1,5 метра. Саме її найчастіше асоціюють з поняттям «лосось».

Білорибиця – рідкісний вид. Довгасте веретеноподібне тіло, приплюснуте з боків. Сріблясте тіло, блакитно-бура спина, біле черево. Всі плавники сірі, спинний і хвостовий бурі з сірим відтінком. Виростає до 130 сантиметрів, важить від 14 до 50 кілограмів. Самки більші за самців.

Кета має довгасте тіло та конічну голову з невеликими очима. Існують два види: літня та осіння. Літня мешкає у північних широтах, виростає до 70 – 80 сантиметрів, важить до 8 кілограмів. Осіння з південних широт більша – до 1,2 метра завдовжки та 14 кілограмів вагою.

Горбушу часто називають рожевим лососем через красиве рожеве забарвлення луски. Океанічна горбуша має блакитну або синьо-зелену спину, сріблясті боки та біле черево. Характерна риса – своєрідний горб на спині, звідси й назва. Середня вага близько 2,2 кілограма, найбільші екземпляри сягають 0,76 метра завдовжки та важать до 7 кілограмів.

Кижуч, або срібний лосось, здебільшого дрібний – 25 – 30 сантиметрів. Втім, трапляються і більші особини. Тіло вкрите яскравою сріблястою лускою, голова велика з високим чолом, на спині розсип дрібних чорних цяток. Середня вага коливається від 1,9 до 7 кілограмів.

Нерка – представник лососевих, який полюбляє прісну воду. Має довгасте тіло сріблястого кольору, але з віком луска червоніє. Це пов'язано з харчуванням – нерка їсть червоних рачків. Довжина від 50 до 80 сантиметрів, середня вага 3,5 – 5 кілограмів. Самці більші та яскравіші за самок.

Чавичу називають королівським лососем. Велика габаритна риба з тілом і головою у формі торпеди. Луска дрібна, зелено-оливкового забарвлення, черево сріблясте. На боках і плавниках темні плями. Одна з найбільших у сімействі: вага від 6 до 17 кілограмів, розмір від 80 до 120 сантиметрів.

Сиг – цінна промислова риба з близько 40 різновидами. Довжина не перевищує 50 сантиметрів, вага до 800 грамів. Тіло стисле, покрите середньою темною лускою. У Сибіру поширений підвид сига – пиж'ян.

Харіус – красива та рідкісна риба з великим спинним плавником у формі віяла. На плавнику яскраві чорні та білі цятки. Виростає близько 30 сантиметрів завдовжки, хоча трапляються екземпляри до півметра. Важить до 5 кілограмів. Колір луски змінюється залежно від місця проживання.

Омуль вважають царською рибою через неймовірно смачне та соковите м'ясо. Не дуже великий – у довжину виростає до 60 сантиметрів, важить до 3 кілограмів. Тіло вузьке, довгасте, луска сріблясто-зеленого кольору. Існує два основні види – байкальський і арктичний.

Голець – хижа риба з тулубом без луски та голою шкірою. Може змінювати забарвлення залежно від місця проживання та віку. Найчастіше мешкає в озерах і річках. Виростає до 80 сантиметрів завдовжки та важить близько 16 кілограмів.

Ленок має тіло, схоже на торпеду, та дрібну луску. Спина темно-зелена, боки сріблясті, низ живота сріблясто-білий. На спині характерні темні дрібні плямочки. Зростає повільно, зазвичай сягає 2 – 3 кілограмів, рідко 5 – 8 кілограмів. Довжина тіла до 80 сантиметрів.

Таймень, або червона щука – велика риба. Виростає до 1 метра завдовжки, може важити 60 кілограмів. Під час нересту змінює колір від сіро-зеленого до червоного. Має струнке довгасте тіло, покрите дрібною сріблястою лускою. На голові невеликі темні плями. Голова трохи сплюснута зверху, через що риба нагадує щуку. Має дуже широку пащу – майже половину голови.

Нельма представлена довгастим тілом і світлою великою лускою. Маленькі голова й очі, короткі плавники. Тіло сріблясто-білого кольору, спина сірого сріблястого забарвлення. У середньому виростає до 10 кілограмів, але є великі особини до 50 кілограмів і 1,5 метра завдовжки.

Форель – найвідоміша риба із сімейства лососевих завдяки ніжному та смачному м'ясу. Має довге тіло, стиснуте з боків. Забарвлення світло-сріблясте, спина темніша. На спині та боках розміщені тонкі дрібні чорні плями. Мешкає у чистих струмках і озерах, у брудній заболоченій воді швидко гине.

Де живе лосось і як мігрує

Лосося можна зустріти від північної частини Берингового моря до Японії. Атлантичний мешкає у водах Північної Америки, Ісландії, Гренландії та Європи. Виділяють три групи: північноамериканську, європейську та балтійську. Колись атлантичний лосось був численним уздовж усього північноатлантичного узбережжя США та Канади, але надмірний вилов і руйнування довкілля різко скоротили його популяцію.

Тихоокеанський мешкає у холодних водах Аляски, Сахаліну та Камчатки. Всі види народжуються у прісноводних струмках і мігрують до океану у молодому віці. Нерка залишається у своєму рідному середовищі до трьох років – довше, ніж будь-який інший вид. Дорослі лососі зазвичай проводять від одного до п'яти років в океані, перш ніж повернутися у прісноводні струмки для нересту.

Ця небезпечна та виснажлива подорож іноді розтягується на сотні кілометрів проти течії. Лосось використовує нюх, щоб знайти дорогу назад до своїх первісних нерестовищ. Здатність орієнтуватися за запахом вражає – риба повертається саме туди, де народилася.

Джерело: 5692.com.ua

Ніч проти 5 березня для мешканців Саратова та сусіднього Енгельса виявилася зовсім не тихою. Люди там кажуть: такої кількості вибухів за один вечір вони давно не чули.

Почалося все приблизно о 23:00. Спочатку кілька гучних хлопків десь у небі. Потім ще. А далі – один за одним, ніби грім котився хвилями. У соцмережах мешканці писали, що небо над містами періодично спалахувало від роботи протиповітряної оборони. Хтось навіть жартував, що це виглядає як дивний феєрверк, тільки зовсім не святковий.

І, що цікаво, усе це тривало доволі довго. Не п’ять хвилин і не десять. За словами очевидців – кілька годин.

"Було дуже багато вибухів"

Люди почали рахувати. Хтось у чатах писав: тридцять, інші – сорок. Зрештою з’явилася цифра приблизно 60 детонацій за дві години. Чи точно їх було стільки – сказати складно, але гучно було, без перебільшення, на пів міста.

У такі моменти зазвичай чути й роботу ППО – характерні глухі вибухи в небі. І цього разу вони теж були.

Але, судячи з усього, не всі безпілотники вдалося перехопити.

Пожежа, яку гасили кілька годин

Після серії вибухів почали з’являтися повідомлення про наслідки. У одному з районів Саратов виникла велика пожежа.

Очевидці писали, що вогонь було видно здалеку. Деякі навіть викладали відео – там видно яскраве полум’я та густий дим. Пожежники працювали довго, кілька годин поспіль, і лише під ранок ситуацію вдалося більш-менш стабілізувати. Паралельно почалися перебої з електрикою.

У частині районів зникло світло. Ймовірно, були пошкоджені лінії електропередач – принаймні так пояснювали місцеві служби. Люди писали, що в деяких будинках електрика пропала раптово, прямо посеред ночі.

Що говорить влада

Губернатор області Роман Бусаргін вже встиг прокоментувати події. За його словами, це була "наймасованіша атака за рік" для регіону.

Офіційно повідомляється, що постраждала цивільна інфраструктура. Також відомо про трьох поранених людей. Деталі, щоправда, не надто розкривають – усе подають доволі обережно.

Чому всі говорять саме про Енгельс

Тут варто згадати одну деталь. Поруч із містом Енгельс розташована важлива військова база – Енгельс-2.

Саме там базуються стратегічні бомбардувальники Ту-95МС – ті самі літаки, які Росія використовує для запуску ракет.

Тому будь-яка активність дронів у цьому районі одразу викликає багато розмов. І, чесно кажучи, уваги теж.

Крім того, під ударом міг опинитися і Саратовський нафтопереробний завод. Українські моніторингові канали повідомляли про атаку на підприємство та сильну пожежу на його території.

Що заявляє Міноборони РФ

Російське Міноборони повідомило, що системи ППО начебто збили 48 безпілотників.

Втім, зважаючи на пожежі та пошкодження інфраструктури, не всі апарати, ймовірно, були перехоплені. Про це пишуть і деякі російські телеграм-канали, хоча там інформація теж різниться.

Наразі в регіоні продовжують працювати аварійні служби. Рятувальники розбирають пошкоджені ділянки, ліквідовують наслідки пожеж і перевіряють об’єкти інфраструктури. Роботи, судячи з повідомлень, вистачає.

Джерело: 5692.com.ua

За результатами засідання робочої групи "Прозорість та підзвітність" у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації під головуванням начальника ОВА Олександра Ганжі, у Кам’янському провели відповідну робочу нараду.

У ній взяли участь заступники міського голови, керівники структурних підрозділів міської ради та відповідальні особи, які здійснюють публічні закупівлі через систему ProZorro. Під час зустрічі детально проаналізували зауваження, озвучені на засіданні робочої групи, що стосувалися окремих закупівель.

Міський голова Кам’янського наголосив на необхідності уважної перевірки документації та доручив виконавцям невідкладно внести необхідні коригування.

Також, за словами мера, особливу увагу приділили питанню персональної відповідальності посадових осіб, які організовують та супроводжують закупівлі у своїх підрозділах і комунальних підприємствах.

Вони відповідають за обґрунтованість витрат та прозорість процедур, що в подальшому впливає на ефективність використання бюджетних коштів, – зазначив міський голова.

Окремо він доручив своєму першому заступнику тримати це питання на особистому контролі.

Кожна гривня громади має працювати на розвиток міста та підтримку людей. Усі процедури повинні бути відкритими, обґрунтованими та відповідати чинному законодавству, – підкреслив мер.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу повідомив, що на ремонт доріг після зими необхідно близько 52 мільярдів гривень. Це попередня оцінка, яку отримав уряд.

Сьогодні гостре питання – це дороги. Сьогодні ми отримали відповідь, зрозуміла цифра. Уряд буде працювати, цифра не маленька. Потрібно для ремонту 52 мільярди гривень на сьогодні, – сказав глава держави.

Ремонт планують у два етапи

За словами президента, відновлення дорожнього покриття не відбуватиметься одночасно по всій країні. Роботи планують розподілити на кілька етапів.

• Перший – до червня.
• Другий – до жовтня.

Тобто фактично ремонтні кампанії розтягнуть на більшу частину року. Особливу увагу, як зазначається, планують приділити міжнародним трасам. Це дороги, якими рухається велика частина транспорту, зокрема і вантажівки.

Звідки братимуть гроші

Фінансування ремонту доріг планують забезпечити одразу з кількох джерел. Частину коштів вже передбачено в державному бюджеті.

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко уточнила, що:

• 12,6 мільярда гривень планують виділити з програми Міністерства розвитку громад і територій;
• ще 10 мільярдів гривень можуть спрямувати з резервного фонду уряду.

За її словами, уряд уже формує список доріг, які ремонтуватимуть першочергово.

Ми затверджуємо перелік пріоритетних доріг разом із Міноборони, Генштабом, і МОЗ, тому що ці дороги – це евакуаційні дороги. І тому, власне, цей перелік узгоджений, і ми готові рухатися, – зазначила Свириденко.

Які дороги ремонтуватимуть насамперед

У списку пріоритетів – не лише найбільш завантажені траси. Важливу роль відіграє й безпековий фактор.

Йдеться про дороги, які використовуються:

• для евакуації населення;
• для медичної логістики;
• для військових перевезень.

Тобто ті маршрути, які у складних умовах війни фактично стають життєво важливими.

За попередніми підрахунками, лише на першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень. Ці кошти вже перебувають на стадії опрацювання.

Фактично йдеться про старт масштабного дорожнього ремонту, який має розпочатися найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Останніми днями українські водії помітили неприємну тенденцію – ціни на пальне на автозаправках поповзли вгору. У деяких мережах літр бензину чи дизелю подорожчав одразу на кілька гривень. Для багатьох це стало несподіванкою, адже ще недавно ціни виглядали більш-менш стабільними.

На ситуацію вже відреагував Антимонопольний комітет України. У відомстві заявили, що зараз уважно відстежують ситуацію на ринку світлих нафтопродуктів. Мета перевірки – з’ясувати, чи не було порушень законодавства про економічну конкуренцію під час підняття цін на початку березня 2026 року.

У Комітеті наголошують: якщо з’являться ознаки змови або інших антиконкурентних дій з боку операторів АЗС, реагування буде.

Чому держава не може просто "заморозити" ціни

Водночас у АМКУ пояснили одну важливу річ. В Україні ціни на світлі нафтопродукти державою не регулюються напряму. Тобто уряд не встановлює фіксовану вартість бензину чи дизелю.

Є ще один фактор, про який часто згадують експерти. Український ринок майже повністю залежить від імпортного пального. А це означає, що будь-які коливання на світових ринках – ціни на нафту, логістика, ситуація в регіонах видобутку – рано чи пізно відбиваються на табло українських заправок.

У Комітеті також зазначили, що подорожчання пального зараз спостерігається не лише в Україні. За їхніми словами, така тенденція характерна для більшості країн Європи.

Підвищення вартості пального має загальноєвропейський характер і спостерігається не лише в Україні, – пояснили в АМКУ.

Експерт: ціни піднялися майже одночасно

Водночас деякі фахівці бачать ситуацію трохи інакше.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу на синхронність подорожчання. За його словами, ціни на заправках різко зросли саме на початку тижня – у понеділок та вівторок.

Не паніка спричинила підвищення цін на нафтопродукти, а синхронне нічим не виправдане зростання цін у понеділок-вівторок на 2-3 гривні за літр основними гравцями ринку. Вже після цього з'явився ажіотажний попит. Не потрібно плутати наслідки із причинами, – пояснив експерт.

Фактично, за його словами, люди почали масово заправлятися вже після того, як побачили нові цифри на стелах АЗС.

Логістика і часовий лаг

Є ще один нюанс, про який часто забувають, коли говорять про пальне. Ринок працює з певною затримкою.

Омельченко пояснює: між змінами на світових нафтових ринках і цінами на українських заправках зазвичай проходить близько трьох тижнів. Причина проста – логістика, доставка та запаси пального, закуплені раніше.

За його словами, цей лаг становить приблизно 20-25 днів.

Тому експерт переконаний, що нинішнє різке подорожчання не має прямого зв’язку з поточними подіями на світових ринках.

Він також наголошує: дефіциту пального в Україні зараз немає. А криза навколо Ормузької протоки, яка впливає на світові ринки, навряд чи затягнеться надовго, адже вона економічно невигідна більшості країн. За його словами, вигоду з такої нестабільності отримує передусім росія.

Чи варто скуповувати бензин у каністри

Через новини про можливе подорожчання деякі водії почали запасатися пальним. На заправках іноді можна побачити людей, які наповнюють каністри.

Експерт вважає, що така поведінка може виявитися передчасною.

Отже, ті автовласники, що зараз заповнюють каністри по 70 грн. плюс за літр А-95 можуть скоро пожалкувати, – зазначив Омельченко.

На його думку, нинішня ситуація показала і слабкі місця паливного ринку.

Ця криза проявила усі недоліки ринку – ринкову владу небагатьох за потурання АМКУ та Мінекономіки та під маскуванням боротьби із детінізацією та збільшенням надходженням до Держбюджету. Про споживачів взагалі ніхто не думає, натомість вони і є основою ринку, – сказав він.

Реакція парламенту

Своє невдоволення ситуацією висловив і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він звернувся до представників паливного бізнесу із закликом діяти відповідально.

Розумію, що це бізнес, а бізнес – завжди бізнес, і головна його мета – прибуток. Водночас в країні, де йде війна та половина країни на генераторах, у такого потужного бізнесу як ваш є ще і певна соціальна функція, яка не дозволяє використовувати панічні настрої задля надприбутків, – заявив він.

За словами депутата, нинішній стрибок цін має дуже слабкий зв’язок із подіями на Близькому Сході.

Всі ж розуміють, що стрибок цін на паливо, яке ви продаєте, наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий зв'язок з війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу, – підкреслив Гетманцев.

Він також закликав операторів ринку переглянути свою позицію, щоб не довелося звертатися до Антимонопольного комітету з офіційними скаргами.

Джерело: 5692.com.ua

Сполучені Штати звернулися до України з проханням допомогти у протидії іранським ударним безпілотникам типу "Shahed". Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

Йдеться про ситуацію на Близькому Сході. Там, як видно, теж уважно дивляться на досвід України. І, схоже, не дарма.

За словами Зеленського, партнери хочуть зрозуміти, як саме українські військові навчилися збивати ці дрони. Бо, як показала практика, "Shahed" – штука досить підступна. Летить довго, шумить характерно, але іноді пробивається крізь оборону.

Що саме може запропонувати Україна

Українська сторона, за словами президента, готова допомогти. Причому мова не лише про поради чи консультації.

Було озвучено, що можуть передати:

• певні технологічні рішення;
• обладнання для боротьби з дронами;
• а також направити українських спеціалістів.

Зеленський сказав про це прямо:

Доручив надати необхідні засоби та забезпечити присутність українських спеціалістів, які можуть гарантувати необхідну безпеку. Україна допомагає партнерам, які допомагають нашій безпеці, захисту життів наших людей.

Фактично це означає, що український досвід можуть використати і в інших регіонах. Там, де теж є ризик атак подібними дронами.

Досвід, отриманий під час війни

Тут варто розуміти одну річ. Україна не просто "читала інструкцію", як боротися з такими безпілотниками. Весь цей досвід з’явився, на жаль, у реальних умовах війни.

Росія активно використовує "Shahed" для атак по українських містах. Енергетична інфраструктура, склади, інколи навіть житлові квартали – під удар потрапляло багато об’єктів.

І от у цій ситуації українські військові та інженери поступово напрацьовували свої методи:

• змінювали тактику роботи ППО;
• вдосконалювали системи радіоелектронної боротьби;
• підлаштовували техніку під нові загрози.

Іншими словами, навчалися буквально "на ходу". Інколи ціною дуже непростих уроків.

Чому це стало цікавим для інших країн

Тема іранських дронів зараз хвилює не тільки Україну. На Близькому Сході також уважно придивляються до цієї загрози.

Деякі держави вже думають, як посилити свою протиповітряну оборону. Варіанти різні – від закупівлі нових систем до модернізації існуючих.

І тут український досвід, який накопичувався роками, може стати корисним. Не теоретично, а цілком практично.

Про що Зеленський говорив раніше

До речі, це не перший раз, коли Київ говорить про готовність допомагати іншим державам у боротьбі з іранськими безпілотниками.

Зеленський раніше вже заявляв, що Україна здатна передати свій досвід протидії таким дронам. Причому не лише технічний.

Водночас він натякав і на інший аспект. Співпраця з країнами Близького Сходу може супроводжуватися дипломатичними кроками.

Йдеться, зокрема, про можливу участь регіональних лідерів у спробах вплинути на завершення російсько-української війни. Іншими словами – військові технології тут переплітаються з політикою. Так буває доволі часто.

Джерело: 5692.com.ua

Напередодні Міжнародного жіночого дня у Кам’янському привітали працівниць галузей охорони здоров’я, соціального захисту та житлово-комунального господарства міста.

Під час урочистого заходу міський голова вручив заслужені нагороди та подякував жінкам, які щодня працюють для громади. За його словами, саме ці фахівчині тримають на собі важливі сфери життя міста – від медицини до підтримки соціально вразливих людей та забезпечення стабільної роботи комунальної інфраструктури.

Від імені всієї громади висловлюю щиру вдячність і повагу тим, хто щодня рятує життя, допомагає ветеранам, переселенцям та соціально незахищеним родинам, забезпечує роботу критичної інфраструктури Кам’янського, – зазначив мер.

Сьогодні в медичній галузі міста працюють 2500 жінок, а в сферах соціального захисту та житлово-комунального господарства – ще майже 1000 фахівчинь. За словами міського голови, це справжні героїні, які забезпечують надійний тил громади.

Це сила, краса та гордість нашої громади. Захоплюємося вашим терпінням, мудрістю та добротою. Дякуємо кожній за професіоналізм та відданість людям, – підкреслив він.

Міський голова також побажав жінкам миру, злагоди та добробуту в родинах.

Нехай ця весна принесе у ваші домівки злагоду і добробут, а нашій країні – мир, – сказав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

За роки війни релігійне самовизначення українців помітно змінилося. Про це свідчать дані дослідження Центр Разумкова. Якщо порівняти цифри з 2014 роком, то частка тих, хто називає себе православними, зменшилася з 70% до 58% у 2025-му.

Це не різкий обвал, але тенденція відчутна.

Натомість частка греко-католиків за цей період зросла – з 8% до 12%. Зміна не революційна, проте стабільна.

Хто ще як себе називає

Якщо дивитися на картину ширше, то у 2025 році:

• 10% опитаних відповіли, що вони "просто християни";
• 3% віднесли себе до протестантів;
• 1% – до римо-католиків;
• 0,4% – до інших релігій;
• 15,5% заявили, що не належать до жодної конфесії.

Остання цифра, до речі, змушує замислитися. Кожен шостий українець фактично дистанціюється від організованої релігії. І це вже не дрібниця.

Регіональний фактор: різна країна – різні настрої

Соціологи наголошують, що релігійне самовизначення має чітку регіональну специфіку.

Найбільше православних у Центральному регіоні – 67%.На Півдні – 61%.На Сході – 56%.

А от на Заході частка православних становить 45%, зате 40% жителів цього регіону назвали себе греко-католиками. Для інших регіонів показник греко-католиків коливається від 0,4% до 2,5%.

Римо-католиків також трохи більше саме на Заході – 3%, тоді як в інших регіонах – максимум 0,8%.

Цікавий момент: на Півдні 23% респондентів назвали себе "просто християнами". В інших частинах країни цей показник значно нижчий – від 5% до 11%.

А на Сході найбільше людей, які не ототожнюють себе з жодною релігією – 30%. Для порівняння, в інших регіонах таких від 7% до 14%.

Вік має значення

З віком релігійність посилюється. Серед молоді 18–24 років православними себе назвали 46%. У групах від 40 років і старших – уже 61–62%.

І навпаки: чим молодші респонденти, тим більше серед них тих, хто не належить до жодної конфесії. Серед людей до 25 років таких 26,5%, тоді як серед старших вікових груп – 13%.

Тобто поколіннєвий розрив є. І він досить відчутний.

Переформатування православʼя

Окрема історія – зміни всередині самого православного середовища. Вони почалися ще до повномасштабної війни, але після 2022 року процес прискорився.

У 2010–2018 роках частка вірян УПЦ МП зменшилася з 24% до 12%. Водночас кількість прихильників УПЦ-КП зросла з 15% до 29%.

Після створення Православна церква України ситуація дещо змінилася. У 2020 році 20% опитаних назвали себе вірними ПЦУ – менше, ніж було прихильників УПЦ-КП у 2018-му. Соціологи пояснювали це певною розгубленістю після заяв Філарета про відкликання підпису під рішенням щодо створення ПЦУ.

Тоді ж зросла кількість тих, хто називав себе "просто православними" – з 23% до 27%.

Але вже у 2021 році частка вірних ПЦУ піднялася до 24%, у 2022 – до 36%, у 2023 – до 42%. У 2025 році показник залишився на рівні 42%.

Після початку повномасштабної війни кількість тих, хто ідентифікує себе з УПЦ МП, скоротилася з 13% у 2021 році до 5% у 2025-му.

Паралельно зменшилася і група "просто православних": з 27% у 2020 році до 10% у 2025-му. Тобто невизначеність поступово сходить нанівець.

Регіональний розподіл православних юрисдикцій

У 2025 році найбільша частка вірних ПЦУ – у Центральному регіоні (53%).На Півдні – 40%.На Сході – 37%.На Заході – 30%.

Вірні УПЦ МП:

• 10% на Заході;
• 4% у Центрі та на Сході;
• 3% на Півдні.

"Просто православних" найменше на Заході – 4%. У Центрі їх 10%, на Сході – 14%, на Півдні – 17,5%.

Як соціологи визначають регіони

Соціологи пояснюють, що регіон визначали за місцем проживання людей до початку повномасштабної агресії. Захід – це сім областей, Центр – Київ і ще дев’ять областей, Південь – три, Схід – п’ять. Такий поділ дозволяє бачити картину чіткіше.

Цифри сухі, але за ними – реальні зміни у свідомості. І, можливо, ці зміни ще не завершилися.

Джерело: 5692.com.ua