У житловому будинку в центрі Києва, де міський голова Віталій Кличко має квартиру, не застосовують погодинні графіки відключення електроенергії. Причина полягає в особливостях електропостачання: будівля підключена до об'єкта критичної інфраструктури, який не можна знеструмлювати за звичайними графіками. Про це повідомляє "Слідство.

Інфо" з посиланням на офіційну відповідь компанії "ДТЕК Київські електромережі". Журналісти з'ясували, що будинок на вулиці Богдана Хмельницького, де розташована квартира столичного мера, отримує електроенергію за схемою, яка передбачає спільне живлення з об'єктом критичної інфраструктури. За інформацією ДТЕК, до цієї самої схеми електропостачання підключені ще десять житлових будинків.

Усі вони є супутніми споживачами критичного об'єкта. У компанії пояснили, що за наявної технічної схеми відключити ці будинки окремо від об'єкта критичної інфраструктури під час дії погодинних графіків неможливо. Таким чином, відсутність планових відключень стосується не лише будинку з квартирою Кличка, а й інших житлових будівель, підключених до тієї самої системи електроживлення.

У ДТЕК також зазначили, що перелік об'єктів критичної інфраструктури компанія отримує від Київської міської військової адміністрації. Саме з урахуванням цього переліку та технічних особливостей мереж визначається можливість застосування графіків відключень. Водночас оприлюднена відповідь не свідчить про існування окремого рішення щодо забезпечення електроенергією особисто міського голови.

Йдеться про особливості підключення групи житлових будинків до критичного об'єкта. Також відсутність погодинних відключень не означає, що будинок захищений від аварійних знеструмлень у разі пошкодження електромереж або інших технічних проблем.

3 грудня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, в бою поблизу населеного пункту Серебрянка, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Лаптьов Станіслав Валерійович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Станіслав Лаптьов народився 2 листопада 1987 року в Кам’янському, де і отримав середню освіту. У квітні 2025 року став на захист України та її народу.

Без єдиного сина залишилася мати.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці затримали чоловіка, який за гроші перевозив військовослужбовців, що самовільно залишили військову частину або місце служби, в об’їзд блокпостів.

За даними слідства, чоловік використовував власний автомобіль і прокладав маршрути, які дозволяли уникати перевірок. Його затримали під час чергової поїздки після отримання 13 тисяч гривень за свої послуги.

Під час обшуку правоохоронці вилучили гроші, мобільні телефони та автомобіль, яким користувалися для перевезень.

Затриманому повідомили про підозру в пособництві дезертирству.

Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України заочно повідомила про підозру п’ятьом військовослужбовцям РФ, причетним до розстрілу трьох українських військовополонених на території агрегатного заводу у Вовчанську Харківської області влітку 2024 року.

За даними слідства, у червні 2024 року російські військові після допиту вбили одного українського захисника пострілом у голову. Приблизно через два тижні вони взяли в полон ще двох військових, допитали їх і прив’язали до стовпів в адміністративній будівлі заводу. 3 липня полонених відвели до господарського приміщення та розстріляли пострілами в потилицю.

Серед підозрюваних – командир батальйону майор Олег Дорохов, який, за версією слідства, наказав убити полонених, рядовий Михайло Пасенко, який передавав накази виконавцям, молодший сержант Георгій Тарнопольський, якого підозрюють у вбивстві двох українських військових, а також рядові Руслан Кабанов і Владислав Борцов, які, за даними слідства, прикривали виконавців під час розстрілу двох полонених. Усі п’ятеро служили в 82-му мотострілецькому полку 69-ї мотострілецької дивізії РФ.

Їм інкримінують порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним убивством. Дії двох підозрюваних додатково кваліфікували як пособництво у злочині, вчиненому групою осіб за попередньою змовою.

Раніше за матеріалами СБУ до довічного ув’язнення засудили громадянина РФ Сергія Тужилова з позивним «Алтай», який, за даними слідства, особисто вбив одного українського військовополоненого та допоміг організувати розстріл ще двох.

Більше новин на REPORTER.ua

У понеділок, 19 жовтня, у Дніпрі на проїзді Олександра Гальченка сталася смертельна ДТП. Автомобіль ВАЗ з’їхав із дороги та врізався в бетонний паркан. За словами рідних, водій загинув.

Внаслідок сильного удару автомобіль розірвало навпіл. Задня частина кузова перекинулася на бік і залишилася біля паркану, а передню відкинуло на кілька метрів. Навколо місця аварії розкидало уламки машини.

Наразі усі обставини ДТП встановлюють правоохоронці.

Більше новин на REPORTER.ua

Від початку 2026 року за матеріалами Служби безпеки України 75 громадян отримали судові вироки за поширення фото й відео з інформацією про Сили оборони України, роботу протиповітряної оборони та наслідки ударів по наземних і повітряних цілях.

Минулого тижня СБУ викрила в Києві трьох місцевих жителів, які оприлюднили позиції української ППО. Їм повідомили про підозру за ст. 114-2 Кримінального кодексу України. За несанкціоноване поширення інформації про Збройні сили України їм загрожує до восьми років позбавлення волі.

У СБУ наголошують, що такі публікації можуть допомагати російським військам готувати й коригувати повторні удари, а також використовувати оприлюднені матеріали для пропаганди.

Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет Міністрів України розширив повноваження Держпродспоживслужби щодо державного контролю за генетично модифікованими організмами (ГМО) та продукцією з них. Відомство зможе перевіряти місця вирощування ГМО, контролювати їхній обіг на ринку та ухвалювати рішення про вилучення продукції, яка не відповідає законодавчим вимогам. Про це повідомила Держпродспоживслужба 19 жовтня.

Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну №1273 від 15 жовтня 2026 року. Документ уточнює функції відомства у сфері контролю за генетично-інженерною діяльністю та використанням ГМО. Нові повноваження поширюються на контроль за дотриманням вимог біологічної безпеки під час генетично-інженерної діяльності в замкненій системі, а також за розміщенням ГМО та генетично модифікованої продукції на ринку.

Це стосується, зокрема, харчових продуктів, кормів та інших категорій продукції, для яких законодавство передбачає відповідні вимоги. Держпродспоживслужба також відповідатиме за ведення переліку осіб, які займаються виробництвом або вирощуванням генетично модифікованих рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів. Окремо відомство вестиме перелік лабораторій, які проводять дослідження ГМО.

Інспектори зможуть обстежувати місця вирощування рослин, щоб виявляти генетично модифіковані організми, які не внесені до Державного реєстру ГМО. У разі виявлення порушень Держпродспоживслужба розглядатиме відповідні справи. Якщо продукція не відповідатиме вимогам законодавства, відомство зможе ухвалювати рішення про її вилучення з обігу та знищення.

Таким чином, для аграрних підприємств, виробників харчових продуктів і кормів особливого значення набуває дотримання вимог щодо державної реєстрації ГМО та законності їх використання у виробництві. Водночас нововведення не означають автоматичної заборони всієї генетично модифікованої продукції. Підставою для її вилучення має бути невідповідність установленим законодавчим вимогам.

Постанова ухвалена на виконання Закону України №3339-IX "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції". Основні положення цього закону набрали чинності 16 вересня 2026 року після трирічного перехідного періоду. Закон передбачає оновлення системи державної реєстрації ГМО, вимог до їх використання та контролю за продукцією, що надходить на український ринок.

За матеріалами: Держпродспоживслужба, Верховна Рада України

Апеляційний суд залишив без змін вирок учаснику агентурної мережі Генштабу РФ, засудженому до 15 років позбавлення волі за державну зраду. Вину чоловіка довели прокурори Дніпропетровської обласної прокуратури.

За даними слідства, чоловіка завербував лідер проросійської організації SERB, агентурна мережа якої діяла в Україні в інтересах російської розвідки. Із жовтня 2022 року до січня 2023 року він збирав інформацію про Сили оборони України.

Зокрема, засуджений відстежував переміщення українських військових підрозділів, передавав дані про ешелони з військовою технікою, що рухалися на схід України, та повідомляв про військові гелікоптери поблизу одного з готелів Дніпра.

Також чоловік фотографував наслідки російських ракетних ударів і збирав інформацію про руйнування багатоповерхівки в Дніпрі, у яку в січні 2023 року влучила російська ракета. Тоді загинули 46 людей. Зібрані дані він передавав представникам РФ через Telegram.

У січні 2023 року правоохоронці викрили агентурну мережу Генштабу РФ, створену за сприяння проросійської організації SERB. Наразі вироки отримали вже восьмеро її учасників.

Більше новин на REPORTER.ua

У Львові військовослужбовцю одного з підрозділів територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомили про підозру у смертельному побитті мобілізованого чоловіка. Раніше цього військового вже засудили за отримання хабаря, однак покарання не передбачало позбавлення волі. Про це 20 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

За даними слідства, у вересні 2026 року військовослужбовець разом з іншими працівниками ТЦК побив мобілізованого чоловіка. Потерпілий лежав на підлозі зі скутими за спиною руками та не міг захиститися. Працівники ТЦК завдавали чоловікові ударів кулаками та ногами по тулубу й грудній клітці.

За версією слідства, підозрюваний особисто завдав потерпілому щонайменше двох ударів ногою. Після побиття мобілізованого силоміць перенесли до технічного приміщення ТЦК. Згодом звідти його забрала бригада швидкої допомоги.

У лікарні медики виявили численні переломи ребер, тяжкі ушкодження легень та інші небезпечні для життя травми. Попри надану медичну допомогу, чоловік помер. Як з'ясували слідчі, підозрюваного військовослужбовця вже притягували до кримінальної відповідальності.

У серпні 2026 року Шевченківський районний суд Львова визнав його винним в одержанні хабаря за попередньою змовою з іншими особами. Тоді суд призначив військовому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Уже наступного місяця він став фігурантом нового кримінального провадження.

Наразі військовослужбовцю повідомили про підозру за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб. У разі доведення вини йому загрожує до 10 років позбавлення волі. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

ДБР продовжує розслідування. Правоохоронці встановлюють інших працівників ТЦК, які могли брати участь у побитті, та з'ясовують усі обставини загибелі мобілізованого. Процесуальне керівництво здійснює Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

За матеріалами: Державне бюро розслідувань

У Києві вранці 20 жовтня відновили рух поїздів на всій протяжності червоної лінії метрополітену між станціями "Академмістечко" та "Лісова". Водночас одна зі станцій залишається закритою для пасажирів через пошкодження внаслідок російського обстрілу. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.

За інформацією міської влади, кінцева станція "Лісова" відновила роботу у звичайному режимі. Поїзди знову курсують між правим і лівим берегами столиці без необхідності пересадки на наземний транспорт. Водночас станція "Чернігівська" тимчасово закрита для пасажирських перевезень.

Поїзди проїжджають повз неї без зупинки. Про відновлення роботи станції КМДА повідомить додатково. Нагадаємо, внаслідок масованого російського обстрілу Києва 19 жовтня було пошкоджено інфраструктуру червоної лінії метро.

Зокрема, на станції "Чернігівська" постраждали вітражні вікна, платформа та фасад будівлі. Крім того, атака пошкодила залізничні колії, контактну рейку, системи електропостачання та управління рухом поїздів. Через це рух метрополітену тимчасово обмежили ділянкою між станціями "Академмістечко" та "Дарниця", а станції "Чернігівська" й "Лісова" закрили для пасажирів.

Для ліквідації наслідків обстрілу на пошкодженій ділянці працювали понад 70 фахівців різних служб Київського метрополітену. Станом на ранок 20 жовтня рух поїздів до "Лісової" відновлено, однак ремонт пошкодженої станції "Чернігівська" ще не завершено. Терміни її відкриття для пасажирів поки не оголошені.

За матеріалами: КМДА