З 1 вересня всі учні шкіл Дніпропетровщини, які навчаються офлайн або у змішаному форматі, будуть отримувати гаряче харчування. Йдеться по понад 227 тисяч дітей з 1 по 11 класи. Про це під час брифінгу розповів заступник начальника Дніпропетровської ОВА Андрій Баско.

«Усі громади області вже отримали кошти державної субвенції. І всі вони готові раз на день забезпечувати школярів безкоштовним гарячим харчуванням. Це важлива підтримка для дітей та їхніх батьків. Особливо під час війни», – зазначив Андрій Баско.

Безкоштовно годуватимуть учнів понад 700 шкіл Дніпропетровщини. З них 460 мають власну кухню. Решта замовляють послуги кейтерингу, аутсорсингу або отримують їжу від опорних кухонь.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі до міського бюджету мають стягнути 5,6 млн грн за користування земельною ділянкою без належного оформлення оренди. Відповідне рішення ухвалив суд за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури.

Прокуратура встановила, що з 2021 року власниця бази відпочинку користувалася ділянкою площею понад 2,5 га, не уклавши договір оренди з міською радою.

За 4,5 року міський бюджет недоотримав 5,6 млн грн плати за користування землею. Суд підтримав позицію прокуратури та зобов’язав суб’єкта господарювання повернути ці кошти до бюджету.

Більше новин на REPORTER.ua

Іноді людина настільки довго живе з проблемою, що поступово перестає вірити у можливість її вирішити. Саме так сталося з 51-річним Юрієм. Дев’ять років він шукав лікаря, який погодиться його прооперувати. Звертався до 11 клінік, консультувався з фахівцями за кордоном, але щоразу чув одне: випадок надто складний…

А почалося все у 2016 році зі звичайної спортивної травми. Під час гри м’яч влучив Юрію в ніс, після чого носове дихання погіршилося. Чоловік звернувся по допомогу до однієї з лікарень міста, і йому виконали септопластику — операцію з вирівнювання носової перегородки. Та замість очікуваного полегшення згодом виникло ускладнення — перфорація перегородки носа, тобто наскрізний отвір у ній. Звичайні речі стали для чоловіка проблемою, а життя поступово перетворилося на постійну боротьбу з дискомфортом.

«Сухість у носі, кірки, постійно щось треба було промивати, весь час чистити… А ще я запахів не розрізняв. Уже почав звикатися з тим, що мені ніхто не допоможе. Багато років я шукав хірурга, який мене прооперує. Поїздки були до лікарів з Ізраїлю, Німеччини, Києва. Онлайн та очно приїжджав на консультації. Але щоразу чув відмову: казали, що це дуже важкий випадок. “Ми не в стані таке закрити”. І я вже почав звикатися з тим, що мені ніхто не допоможе…» — розповідає Юрій.

Зрештою, допомогла випадковість. Під час візиту до стоматолога лікарка звернула увагу на проблеми Юрія з диханням і порадила звернутися до відділення мікрохірургії ЛОР-органів Запорізької обласної клінічної лікарні.

Юрій зізнається: після стількох відмов поставився до цієї рекомендації скептично. Але у ЗОКЛ його випадок вирішили детально обстежити та розглянути можливість хірургічного лікування.

«Ми пішли на цей ризик нашою командою. Пластика перфорації перегородки носа — це завжди непроста хірургія. Але в цьому випадку перфорація була дуже великою — майже 4,5 сантиметра. Для її закриття необхідно сформувати великий клапоть і перемістити його. А чим більший клапоть, тим вищий ризик, що він не приживеться через недостатнє кровопостачання», — пояснює завідувач відділення Олексій Тилля.

Втім, на цьому лікування не завершилося. Майже п’ять місяців лікарі контролювали процес загоєння, проводили санацію та промивання носа, стежили за станом сформованих клаптів і застосовували медикаментозну терапію. Коли в одній із ділянок виявили атрофію слизової, команда лікарів вирішила провести повторне хірургічне втручання.

«Ми укріпили цю зону, використавши аутотрансплантат із хряща вушної раковини самого пацієнта. Щоб збільшити опору перегородки, взяли хрящ, накрили його охрястям і слизовою — таким чином сформували багатошаровий матрикс перегородки носа. У моїй практиці це найбільша перфорація, яку я закривав. Зараз перегородка ціла, слизова з обох боків виглядає нормально, а носове дихання відновлене», — додає Олексій Тилля.

Сьогодні Юрій поступово повертається до звичного життя. Він знову може нормально дихати, займатися спортом, плавати, їздити на велосипеді. А ще повернувся нюх — тепер він може розрізняти запахи, які роками були для нього практично однаковими.

«Я знову повноцінна людина з нормальним диханням і можу нічим себе не обмежувати. Раніше міг зайти в магазин парфумерії, мені давали десятки одеколонів, а для мене вони були практично однаковими. Тепер усе зовсім інакше. Зробили те, на що я вже перестав сподіватися. Дякую!» — говорить Юрій.

Ця історія — не про «диво» чи магічну методику. Вона про складний випадок, досвід команди, ретельну підготовку, багатомісячне спостереження і готовність шукати рішення там, де воно справді потрібне пацієнту.

Якщо вас турбує ускладнене носове дихання, наслідки травм чи попередніх операцій, не зволікайте — звертайтеся до фахівців відділення мікрохірургії ЛОР-органів Запорізької обласної клінічної лікарні за телефонами контакт-центру:

(067) 617-15-22

Адреси у Запоріжжі:

Оріхівське шосе, 10

вул. Культурна, 177А

вул. Перемоги, 78

Більше новин на REPORTER.ua

До суду направили обвинувальний акт стосовно 66-річного мешканця Кам’янського району. Його підозрюють у самовільному зайнятті земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади.

Йдеться про ділянку площею понад 1,3 гектара, розташовану в межах прибережної захисної смуги. За даними слідства, чоловік зайняв її самовільно ще у 2025 році.

Надалі землю використовували для сільськогосподарських робіт. Правоохоронці встановили, що чоловік провів обробку та дискування ґрунту, а потім засіяв ділянку соняшником.

Досудове розслідування завершили слідчі відділення поліції №6 Кам’янського районного управління поліції. Процесуальне керівництво здійснювала Жовтоводська окружна прокуратура.

Чоловіку інкримінують кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. Далі справу розглядатиме суд, який і визначить подальший статус ділянки та відповідальність обвинуваченого.

У поліції нагадують, що землі прибережних захисних смуг мають особливий правовий режим і не можуть використовуватися для господарських потреб без належних документів.

Джерело: 5692.com.ua

Апеляційний суд погодився з доводами ювенальних прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури та залишив без змін вирок суду, яким мешканця Дніпра засуджено до максимального покарання — 8 років позбавлення волі за розбещення 13-річного хлопця.

Сторона захисту просила скасувати вирок і закрити кримінальне провадження у зв’язку з недоведеністю вини обвинуваченого. Водночас прокурори довели безпідставність доводів апеляційної скарги, обґрунтованість висунутого обвинувачення, а також належність і достатність зібраних доказів.

Встановлено, що засуджений раніше повністю відбув покарання у виді 8 років позбавлення волі за розбещення дитини та звільнився у липні 2025 року.

Вже через місяць, у серпні 2025 року, перебуваючи в одному з парків Дніпра, підійшов до двох дітей та почав вчиняти розпусні дії щодо одного з них.

13-річний потерпілий одразу відійшов від кривдника та зателефонував до поліції, повідомивши про скоєне.

Чоловіка затримали правоохоронці.

У травні 2026 року суд першої інстанції визнав його винним за ч. 2 ст. 156 КК України та призначив максимальне покарання — 8 років позбавлення волі.

Під час судових засідань чоловік своєї вини не визнавав.

Також засудженого буде внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Більше новин на REPORTER.ua

Екологічні прокурори Жовтоводської окружної прокуратури завершили досудове розслідування стосовно колишнього керівника комунального підприємства, який обвинувачується у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

Встановлено, що комунальне підприємство Кам’янського району протягом кількох років самовільно здійснювало забір води з річки Саксагань.

Обіймаючи посаду керівника підприємства, обвинувачений не забезпечив отримання необхідного дозвільного документа, унаслідок чого допустив самовільне використання водних ресурсів.

Унаслідок його службової недбалості державі завдано збитків на суму майже 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

Вдень росіяни атакували БпЛА один з районів обласного центру. За попередньою інформацією, поранення отримала 54-річна жінка. Медики надали їй усю необхідну допомогу.

На території одного з підприємств сталося загоряння складських приміщень. Надзвичайники ліквідували пожежу на площі 5000 кв. м.

Роботу з ліквідації ускладнювали повторні ворожі атаки, через які рятувальники мусили переривати гасіння та відходити в укриття.

Для ліквідації пожежі також залучався роботизований пожежний комплекс.

Більше новин на REPORTER.ua

27 серпня ввечері до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на вулиці Кабельна Самарського району міста Дніпро.

Вогонь охопив конструкції даху та майно всередині одноповерхового дачного будинку. Загальна площа пожежі склала 50 кв.м.

Рятувальники ліквідували пожежу.

Загиблих та травмованих немає.

Більше новин на REPORTER.ua

За перше півріччя 2026 року українські прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину державного кордону. У середньому це близько 1,25 тис. протоколів на місяць – майже на 39% менше, ніж у середньому протягом 2025 року. Про це свідчать дані Державної прикордонної служби, проаналізовані Opendatabot.

У 2025 році прикордонники оформили 24 616 таких протоколів, або в середньому близько 2,05 тис. на місяць. Пік припав на 2024 рікКількість зафіксованих порушень кордону різко зросла після початку повномасштабної війни. У 2020 році було складено 2 413 протоколів, у 2021-му – 3 078, у 2022 році – вже 7 638, а у 2023-му – 8 418.

Рекордним став 2024 рік, коли прикордонники оформили 26 928 протоколів – у середньому близько 2,24 тис. щомісяця. У 2025 році показник уперше почав знижуватися і скоротився приблизно на 9% – до 24 616 протоколів. Дані за перші шість місяців 2026 року свідчать про подальше помітне зменшення кількості таких випадків.

Майже 40% порушень – на БуковиніНайбільше протоколів у першому півріччі 2026 року склали в Чернівецькій області – 2 834, або близько 38% від загальної кількості. На другому місці Закарпатська область – 2 170 протоколів, або 29%. Ще 997 випадків, тобто 13%, припали на Одеську область.

Разом Чернівецька, Закарпатська та Одеська області забезпечили близько 80% усіх протоколів за незаконне перетинання або спробу перетину кордону у першій половині року. До початку повномасштабного вторгнення найбільше таких випадків фіксували переважно на Одещині та Закарпатті, однак протягом останніх двох років лідером стала Чернівецька область. Зросла кількість випадків на Івано-ФранківщиніПомітно змінилася ситуація і в Івано-Франківській області.

До повномасштабної війни там практично не фіксували таких протоколів. У 2022 році їх було лише п'ять, у 2024-му – вже 1 209, а у 2025 році – 1 109. За перші шість місяців 2026 року прикордонники оформили ще 377 протоколів.

Майже половину справ суди закриваютьСам факт складання протоколу не означає автоматичного визнання людини винною. Справи за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають суди. У 2025 році вони розглянули 24 519 таких справ.

Штрафи отримали 12 628 осіб – трохи більше половини від загальної кількості. Ще 10 493 справи, або близько 43%, були закриті через відсутність події або складу адміністративного правопорушення. Адміністративний арешт отримали 57 осіб.

Загальна сума призначених штрафів за рік становила 85,97 млн грн – у середньому близько 6,8 тис. грн на одну оштрафовану особу. Водночас добровільно було сплачено лише близько 24 млн грн, або 28% від загальної суми нарахованих штрафів. Яка відповідальність передбаченаЗа незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону передбачена адміністративна відповідальність.

Штраф становить від 3 400 до 8 500 грн, а суд також може призначити адміністративний арешт до 15 діб. За повторне протягом року або групове порушення штраф може становити від 8 500 до 13 600 грн. Також законодавство дозволяє конфісковувати засоби, за допомогою яких було вчинено порушення.

Окремо Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за незаконний перетин кордону у випадках, визначених статтею 332-2 КК України, зокрема з метою завдання шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в'їзд в Україну. За матеріалами: Opendatabot

Злочин стався наприкінці травня у місті Самар. Скориставшись відсутністю власниці, жінка через незачинену хвіртку потрапила на територію домоволодіння та зайшла до літньої кухні. З рюкзака вона викрала мобільний телефон вартістю понад 5 тисяч гривень.

Слідчі за процесуального керівництва Самарівської окружної прокуратури повідомили жінці про підозру за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Наразі обвинувальний акт стосовно фігурантки скеровано до суду для розгляду по суті.

Більше новин на REPORTER.ua