У Києві комунальник, який відновлював опалення, звернувся до правоохоронних органів після того, як його побив 62-річний мешканець будинку. Про це повідомили у столичній поліції.Як зазначається, 53-річний працівник ЖЕД під час робіт з відновлення теплопостачання потрапив у конфлікт із мешканцем. Потерпілого направили на судово-медичну експертизу для визначення ступеня тяжкості ушкоджень. Наразі він перебуває у лікарні.Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК – умисне легке тілесне ушкодження.За словами свідків, нападником виявився колишній тренер футбольного клубу «Динамо» Олексій Михайличенко. Інцидент стався через відсутність опалення, а комунальник щодня приїжджає з Гостомеля та працює з ранку до пізнього вечора.Мешканці розповіли, що начальник ЖЕД фіксував роботу сантехніка на телефон, але після конфлікту відео зникло.Телеграм-канал «ДИНАМІВЕЦЬ» намагався отримати коментар від Михайличенка. На питання про бійку він відповів: «Це хто таке пише, ви хвора людина? Я навіть не знаю, що на це відповісти».

Загалом по країні на одного новонародженого припадає троє померлих, що свідчить про критичний демографічний розрив.
Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці затримали інструктора навчального центру базової загальновійськової підготовки, якого підозрюють в організації незаконного виїзду мобілізованих військовослужбовців з полігону. Про це йдеться у повідомленні ДБР та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.За даними слідства, інструктор одного з навчальних центрів у Рівненській області разом зі спільниками підшукував «клієнтів» серед нещодавно мобілізованих, які проходили базову загальновійськову підготовку.За гроші їм пропонували безперешкодно залишити військову частину й уникнути подальшої служби, зокрема участі в бойових діях.Одному з мобілізованих, який прибув до навчального центру для проходження підготовки інструктор запропонував допомогти залишити територію полігону. «Вартість» повернення додому становила 3 тисячі доларів США. За домовленістю, 1 тисячу доларів чоловік мав передати безпосередньо на полігоні, ще 2 тисячі — його мати після вивезення сина з навчального центру.Працівники ДБР затримали інструктора під час отримання першої частини коштів — 1 тисячі доларів.За попередніми даними, фігурант діяв не самостійно. Слідство встановило, що з кінця 2025 року мобілізованих чоловіків системно вивозили з полігону за гроші. Вартість такої «послуги» зазвичай становила 3 тисячі доларів США, однак могла зростати залежно від фінансових можливостей так званих клієнтів.Для незаконного вивезення військовослужбовців використовували підроблені перепустки та інші засоби конспірації, зокрема документи, які імітували розпорядження посадових осіб вищого військового рівня.Слідство триває. Працівники ДБР перевіряють інших співробітників навчального центру, а також цивільних осіб, які могли бути причетні до організації цієї схеми.Затриманому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України — організація дезертирства в умовах воєнного стану, вчинена за попередньою змовою групою осіб. Чоловікові обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, кажуть у ДБР.

Надзвичайники вивели на свіже повітря 70-річного власника будинку та передали його працівникам швидкої.
Більше новин на REPORTER.ua

Смертність в Україні минулого року зменшилася по всій країні, а скорочення народжуваності сповільнюється. Однак незважаючи на це, сьогодні на одного новонародженого припадає троє померлих. За посиланням на дані "Опендатабот". /img/forall/u/13/95/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%96%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.png Всього минулого року в Україні народилися 168 778 дітей. У кризовому 2022 році, коли розпочалася повномасштабна війна, народжуваність скоротилася на 25%. Однак поступово цей відсоток зменшується, зокрема у 2024 році скорочення народжуваності склало 6%, 2025 — 4,5%. "Зауважимо, що до початку повномасштабної війни народжуваність рік до року скорочувалася, в середньому, на 8%. Втім, якщо порівнювати з 2021 роком, різниця залишається відчутною — дітей народжується в 1,6 рази менше", – зазначили в "Опендатабот". Але є області, де народжуваність зросла. Зокрема, у Львівській області минулого року народилося на 1.5% більше дітей, тобто на 230 немовлят більше, ніж у 2024 році. На Волині приріст склав 0,6%, там народилося на 44 дитини більше. Якщо не враховувати території, де ведуться бойові дії, то найменша народжуваність у прифронтових регіонах. У Херсонській області народжуваність знизилася на 16%, у Запорізькій – на 11%. На 9% знизилася народжуваність у: Дніпропетровській області; Сумській області; Чернігівській області; Харківській області; Чернігівській області. Найбільше дітей минулого року народилося в Києві – 19 419, що становить 11,5% від загальної кількості новонароджених. Водночас столиця втратила в народжуваності всього 1,5% порівняно з 2024 роком. На другому місці опинилася Львівська область з 15 872 новонародженими, на третьому – Дніпропетровська область з 12 754 новонародженими. /img/forall/u/13/95/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.png "485 296 смертей зафіксовано в Україні у 2025 році. В цілому смертність по країні зменшилася на 2%. Зараз на одного новонародженого припадає троє померлих. Найбільше смертей зафіксовано в Дніпропетровській області (52 559), у Києві (36 296) та в Харківській області (34 670)", – зазначили в "Опендатаботі". Але динаміка не скрізь однакова. Зокрема, у Полтавській та Рівненській областях смертей стало менше на 4%. Водночас зріс цей показник у шести регіонах: у Києві – на 2%; у Чернівецькій області – на 1,6%; у Черкаській області – на 1%; у Івано-Франківській області – на 0,9%; у Тернопільській області – на 0,6%; у Львівській області – на 0,4%./img/forall/u/13/95/%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.png Раніше директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Елла Лібанова розповіла, що оцінює втрати в Україні внаслідок війни в "жахливу цифру", яка провокує демографічну прірву — 10 мільйонів осіб. Але вона уточнила, що мова не лише про загиблих, а й про мігрантів та людей, які залишилися на ВОТ, а також про втрати, спровоковані низькою народжуваністю.

Колишнього керівника державного підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України, його співробітника та директора приватної компанії підозрюють у розтраті коштів державного бюджету на суму 14,6 мільйона гривень. Під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора їм оголошено підозру. За даними слідства, у 2024 році колишній керівник держпідприємства організував закупівлю дроту за завищеними цінами. З цієї сировини згодом виготовлялися малопомітні перешкоди, що використовуються для оборони держави. До протиправної діяльності він залучив товарознавця підприємства та директора підконтрольного товариства. Зокрема, товарознавець організовував поставки сировини від реального виробника, проте оформляв документи через підконтрольне йому товариство, штучно завищуючи вартість продукції більш ніж на 20%. Це призвело до завдання держпідприємству збитків на суму понад 14,6 мільйона гривень. Наразі тривають заходи щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну агентку ФСБ, яка коригувала повітряні атаки по енергетичній інфраструктурі Києва та шпигувала за переміщеннями Сил оборони. З посиланням на СБУ.Серед основних завдань цієї фігурантки були пошук та передача фото, відео та координат столичних теплоелектроцентралей, по яких рашисти готували нову серію ракетно-дронових ударів.Як встановило розслідування, завдання ФСБ виконувала мешканка Рівненської області, яка потрапила в поле зору окупантів, коли шукала "легкі заробітки" у Telegram-каналах.Після вербування агентку "відрядили" до Київської області, де вона об'їжджала місцеві ТЕЦ та фіксувала їх технічний стан після регулярних атак РФ.Згодом фігурантка отримала ще одне завдання: виїхати до Одеської, а потім Чернігівської областей, щоб стежити за переміщенням ешелонів та колон Сил оборони.Для збору розвідданих по Одеській області вона спочатку поселилася в готельному номері "з видом" на місцеву станцію Укрзалізниці. З вікна житла агентка стежила за рухом потягів з військовою технікою у напрямку фронту.Далі фігурантка приїхала до Чернігівської області та орендувала квартиру біля автотраси. На підвіконні тимчасового житла вона встановила телефонну камеру з функцією віддаленого доступу для ФСБ.За допомогою відеопристрою російська спецслужба сподівалася відстежити кількість та види військової техніки, яка направлялася на передову.Контррозвідники СБУ затримали агентку в Чернігівській області. У неї вилучили два смартфони, змінні SIM-карти та інші докази роботи на ворога.На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігурантку про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.Зловмисниця перебуває під вартою без права внесення застави.Їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

На Дніпропетровщині правоохоронці ліквідували корупційну схему в одній із військово-лікарських комісій.
Більше новин на REPORTER.ua

У Святошинському районі столиці може спостерігатися тимчасове погіршення стану повітря через пожежу на території складів. Про це йдеться у повідомленні КМДА. До поліпшення ситуації зі станом повітря містянам рекомендують зачинити вікна та обмежити перебування на вулиці. На місці пожежі працюють аварійно-рятувальні служби.

Мер Києва Віталій Кличко у п’ятницю, 23 січня, заявив про «дуже складну ситуацію в енергетиці» у столиці та попередив киян про те, що «це може бути ще не найскладніший момент» через ризик нових ударів Росії.За якого словами, Київ готується до реагування на різні сценарії розвитку подій — «у звʼязку з дуже складною ситуацією в енергетиці і розуміючи, що ворог, з великою вірогідністю, продовжить атакувати критичну інфраструктуру міста і країни».«До мешканців я звертаюся і говорю чесно: ситуація вкрай складна і це може бути ще не найскладніший момент. Зробіть запас продуктів, води, необхідних ліків. Хто ще має варіанти виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення й тепла, не відкидайте їх», — попередив мер столиці.Віталій Кличко також закликав роботодавців «організувати гнучкі графіки роботи і, за можливості, перевести працівників на дистанційну роботу».За словами мера, у кожному районі Києва влада визначила опорні пункти обігріву (незламності), де у разі потреби «зможе залишатися ночувати велика кількість людей». «У пунктах облаштують місця для ночівлі, забезпечать їх пристроями обігріву (мобільними котельнями), харчуванням, засобами гігієни», — запевнив Кличко.Він також пояснив, що районна держадміністрація в кожному з 10 районів Києва буде «першою ланкою реагування, яка оперативно збирає інформацію, організовує роботуна місці в координації з міським штабом».«Плани й алгоритми дій в різних можливих ситуаціях зараз обговоримо на штабі з главами районів», — додав Кличко.Мер запевнив, що сьогодні всі міські служби, департаменти КМДА «працюють 24/7, щоб забезпечити життєдіяльність міста в умовах надзвичайної ситуації», комунальники цілодобово намагаються забезпечити киян необхідними послугами, лікарні і соціальні заклади працюють.Раніше Віталій Кличко повідомив, що без теплопостачання в Києві станом на ранок 23 січня залишалися 1940 багатоповерхівок, які підключають вдруге після атак ворога 9 та 20 січня. Більшість цих будинків на лівому березі міста, в Печерському районі, частина — в Голосіївському й Соломʼянському районах.Протягом ночі на 23 січня столичні комунальники й енергетики розпочали підключати до опалення ще понад 650 будинків.20 січня Росія завдала масованого удару по Києву балістичними, крилатими ракетами та дронами. Внаслідок пошкодження енергооб'єктів без опалення у місті залишилась приблизно половина будинків — понад 5600, без води — лівий берег, без світла — сотні тисяч мешканців.21 січня Київводоканал зазначив, що у столиці повністю відновили водопостачання. У Міненерго уточнили, що у Києві та області ситуація в енергосистемі залишається найскладнішою через додаткове навантаження, спричинене морозами. Того ж дня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що енергетики розробили низку технічних рішень, які дозволять Києву перейти до жорстких, але прогнозованих графіків.22 січня Шмигаль заявив, що Україна пережила найважчий день в енергетиці від часів блекауту в листопаді 2022 року.