У кожної господині знайдеться улюблена чорна річ, яка після кількох прань стає сірою. Чорний – примхливий: вода вимиває пігмент, порошок іноді "з’їдає" колір, і вже через пару циклів улюблене не виглядає так, як колись. Можна купувати дорогі гелі для темного, але чесно кажучи, є набагато простіший і екологічний метод. І головне – він завжди під рукою. Весь секрет – звичайний столовий оцет.

Один ковпачок оцту – і колір як новий

Це реально працює. Не треба нічого замочувати чи терти тканину. Просто один ковпачок оцту в відсік для кондиціонера перед пранням – і все. Він допомагає закріпити фарбу всередині волокон, ніби "запечатуючи" пігмент. До того ж оцет змиває залишки порошку та бруду, а тканина виглядає свіжою.

Ще кілька хитрощів для чорного одягу

• Завжди вивертайте чорні речі навиворіт. Так під час обертів барабана тертя не пошкодить зовнішню сторону.
• Слідкуйте за температурою. Чим гарячіша вода, тим швидше вимивається фарба. Для чорного одягу оптимально – 30 градусів. Сучасні порошки добре справляються і при такій температурі.
• Сонце – головний ворог чорного. Мокрі джинси під прямими променями вигорять за лічені хвилини. Краще сушити у тіні або в приміщенні.

От і все, а річ залишається насиченою і темною, як в день покупки.

Джерело: 5692.com.ua

Україна фактично увійшла до переліку країн із демографічним старінням. Частка людей віком 65 років і старше перевищила межу, після якої державу вже відносять до категорії зі "старим" населенням. Про це повідомили в уряді, оприлюднивши оновлену статистику.

Інакше кажучи, людей поважного віку стає більше – і це вже не тенденція "десь на горизонті", а реальність сьогодні.

Чому структура населення змінюється швидше, ніж очікували

Кажуть, що структура населення змінюється навіть швидше, ніж передбачали до 2022 року. Чому так? Причини, якщо подумати, зрозумілі. Народжуваність падає. Молодь виїжджає. Війна забирає життя. Плюс природне старіння, яке ніхто не скасовував. Усе це разом створює нову демографічну картину – трохи тривожну, трохи невблаганну.

Можливо, хтось помічав це й без статистики. У дворах більше сивини, ніж дитячих колясок. У маршрутках – пенсіонери, а не студенти. Такі дрібниці іноді говорять гучніше за офіційні звіти.

Додатковий тиск на медицину та пенсійну систему

І тут виникає інша сторона питання. Коли частка людей 65+ зростає, збільшується навантаження на медицину, соціальні служби, пенсійну систему. Це не лише про цифри в бюджеті. Це про лікарні, про черги, про потребу в догляді. Про те, що працюючих людей стає відносно менше, а тих, хто потребує підтримки, – більше.

Глобальна тенденція, але в особливих умовах

В уряді заявляють, що працюють над оновленням політик підтримки старшого покоління. Переглядають програми, адаптують соціальні механізми. Йдеться про пристосування до нових умов, бо умови, м’яко кажучи, непрості.

До речі, демографічне старіння – це глобальний процес. Європа давно з цим живе. Але в Україні все відбувається на фоні війни та економічних труднощів. Тому виклик відчувається гостріше. Країна змінюється – не лише на полі бою чи в економіці, а й у віковій структурі. І ці зміни вже не сховаєш за сухими таблицями.

Джерело: 5692.com.ua

У ніч на 21 лютого Сили оборони України завдали серії ударів по важливих об’єктах російського військово-промислового комплексу та логістики. Генштаб ЗСУ підтвердив, що для ураження стратегічних цілей використали крилаті ракети FP-5 "Фламінго". Звучить трохи сухо, але суть проста: працюєте по тій інфраструктурі, яка реально годує російську армію.

Удар по "Воткинському заводу"

Одним із головних об’єктів став "Воткинський завод" у місті Воткінськ, Удмуртія. Там, за інформацією військових, спрацювали підрозділи Ракетних військ і артилерії. На території виникла пожежа, але остаточні наслідки ще уточнюються.

Якщо коротко про завод: він виробляє ракети РС-24 "Ярс", "Ярс-С", "Ярс-М", балістичні ракети ЗМ-30 "Булава" для підводних човнів, а також ракети для ОТРК "Іскандер-М" і авіакомплексу "Кинжал". Тобто це не просто завод – це стратегічне серце російської ракетної програми. Можна сказати, удар по самому джерелу.

Газопереробний завод та склади

За попередніми даними, постраждав також Нєфтєгорський газопереробний завод у Самарській області – він постачає ресурси для російської армії. Там теж виникла пожежа, але масштаби руйнувань ще з’ясовують.

Не обійшлося й без ударів по тимчасово окупованих територіях України: склад пального в Донецьку, майстерня з БпЛА біля Нової Каракуби, склад матеріально-технічних засобів у Пологах. Цікаво, що саме ці удари можуть реально ускладнити роботу окупантів на передовій.

Втрати противника та повний обсяг збитків наразі уточнюють.

Друга атака "Фламінго" за місяць

Цікаво, що це вже друга операція із застосуванням "Фламінго" у лютому. 8 числа ЗСУ вдарили по полігону "Капустин Яр" в Астраханській області, тоді пошкодження зафіксували на важливих об’єктах інфраструктури.

20 лютого співвласник Fire Point Денис Штілерман показав відео запуску ракети "Фламінго". Росіяни вже встигли підтвердити, що по заводах, де роблять ракети для комплексу "Іскандер", влучання було. Можна сказати, що "Фламінго" стає серйозним інструментом для точкових ударів по стратегічній інфраструктурі.

Джерело: 5692.com.ua

Буває таке: почули десь у маршрутці короткий рекламний джингл – і він крутиться в голові пів дня. А то й довше. Наче хтось натиснув кнопку "повтор" і забув вимкнути.

Виявляється, справа не лише у вдалому приспіві чи харизмі виконавця. Канадські дослідники дійшли висновку, що секрет запам’ятовуваних мелодій ховається у… математиці. Точніше – у симетрії, яку можна описати формулами.

Від Піфагора до поп-хітів

Ідея вивчати музику через числа зовсім не нова. Ще піфагорійці у V столітті до нашої ери намагалися зрозуміти, як співвідносяться звуки між собою. Тобто музика і математика "дружать" давно.

Але сучасні науковці пішли далі. Фахівці з обчислювальної механіки з University of Waterloo спробували розкласти популярні мелодії на алгебраїчні складові. Не образно — буквально.

Алгебраїчна формула хіта

Одна зі співавторок дослідження, Ольга Ібрагімова, пояснила, що їхня мета полягала в тому, щоб поєднати абстрактну алгебру з тим, як людина насправді сприймає музику. Ідея проста: якщо розглядати мелодію як певну форму, її можна "крутити", віддзеркалювати, зміщувати – і це все піддається точному опису.

Науковці використали теорію груп – розділ математики, який вивчає трансформації та симетричні структури. Кожну з 12 нот хроматичної гами вони умовно перетворили на число. У результаті мелодія стала схожою на формулу.

І тут почалося найцікавіше.

Виявилося, що такі прийоми, як:

• інверсія (коли мелодію ніби "перевертають"),
• транспозиція (коли її зсувають вище або нижче по гамі),

створюють чітку симетрію. Тональну й позиційну. А мозок, ймовірно, дуже добре реагує на такі впорядковані структури. Ми можемо цього не усвідомлювати, але патерн зчитується.

Те, що не завжди чує вухо

Інженер та співавтор роботи Крістофер Неханів зауважив, що така подвійна симетрія дозволяє побачити закономірності, які на слух майже непомітні. Тобто коли ви дивитесь на ноти – нічого особливого. А якщо перевести це в числа – з’являється чітка система.

Фактично дослідники кажуть: тепер можна конструювати симетричні мелодії будь-якої довжини свідомо, а не лише інтуїтивно. Це вже схоже на інженерію хітів.

Інтуїція проти формул

Але не всі музиканти готові погодитися з таким підходом. Автор популярних джинглів Нік Лутско, який має освіту у сфері комерційної музики, зізнається, що під час написання пісень не думає про алгебру.

За його словами, коли народжується мелодія, це швидше відчуття, ніж розрахунок. Він орієнтується на те, щоб звук був знайомим, близьким слухачу. Щоб "зачепило". А не на математичні конструкції.

Попри те що Лутско навчався професійно, точні науки, як він сам визнає, давалися йому найважче. Тому у творчості він покладається на внутрішній слух, а не на формули.

І виходить парадокс: наука каже, що за хітами стоїть симетрія й чіткі алгоритми. Музиканти ж часто стверджують, що все народжується природно, без розрахунків.

Можливо, істина десь посередині.

Джерело: 5692.com.ua

Президент США Дональд Трамп заявив, що дав доручення розібратися з державними матеріалами про непізнані повітряні явища. Йдеться і про НЛО, і про можливе позаземне життя – теми, які роками обростають чутками, домислами та конспірологією.

За його словами, міністр оборони та профільні служби мають знайти відповідні документи й підготувати їх до оприлюднення. Про це Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social. Коли саме матеріали можуть стати публічними – поки що тиша. Жодних дат.

Чому це вирішили зробити зараз

Сам Трамп пояснив це доволі просто: мовляв, інтерес суспільства до таких речей великий. Людей давно хвилює, що ж насправді відомо уряду США про дивні об’єкти в небі. І чи є там щось більше, ніж атмосферні явища або військові розробки.

Формулювання він обрав гучне – "вкрай складні, але надзвичайно важливі питання". Тобто тема, яка водночас інтригує і трохи лякає. Бо якщо говорити відверто, для багатьох НЛО – це або фантастика з кіно, або щось, про що "щось знають, але мовчать".

Що казав Обама про інопланетян

До речі, нещодавно колишній президент США Барак Обама також висловився на цю тему. Він запевнив, що жодних інопланетян на американських військових базах не утримують. Зокрема й на відомій Зона 51, яка давно стала символом усіх теорій змови.

В інтерв’ю блогеру Брайану Тайлеру Обама зазначив: якби під цією базою існував якийсь підземний об’єкт із прихованими таємницями, це означало б масштабну змову, яка десятиліттями залишалася б непоміченою навіть для президента. А це, погодьтеся, звучить малоймовірно.

Щоправда, через день після того, як його слова активно розлетілися соцмережами, Обама додав іншу думку. Він сказав, що вірить у можливість позаземного життя — з огляду на масштаби Всесвіту. Мовляв, космос настільки великий, що було б дивно вважати Землю єдиним винятком.

Але водночас уточнив: під час роботи в Білому домі особисто з інопланетянами він не зустрічався.

Де межа між фактами і вірою

Уся ця історія вкотре піднімає знайому дискусію. З одного боку – офіційні архіви, документи, державна таємниця. З іншого – багаторічні підозри, що уряд щось таки приховує.

Чи справді після розсекречення стане більше ясності? Питання відкрите. Бо навіть якщо документи оприлюднять, інтерпретацій буде багато. І кожен побачить у них щось своє.

Джерело: 5692.com.ua

19 лютого в одній з лікарень міста Дніпро, внаслідок тяжкої хвороби, зупинилося серце захисника з Камʼянського – солдата Трішина Олександра Вікторовича.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Трішин народився 28 червня 1982 року. У квітні 2025 року став на захист України та її народу. Військову службу проходив на посаді механіка-водія в одному з підрозділів Збройних Сил України.

У нього залишилися дружина, син та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Поховають воїна 21лютого на кладовищі села Українка Криничанської територіальноі громади.

Джерело: 5692.com.ua

За скоєння хуліганських дій стосовно військового у місті Кам'янське Дніпропетровськї області поліція 21 лютого затримала двох чоловіків. Про це заявила начальниця відділу комунікації ГУНП в Дніпропетровській області підполковник поліції Ганна Старчевська. Зазначається, що чоловіки спровокували конфлікт із військовослужбовцями ЗСУ, під час якого один з "айдарівців" отримав травми. Також під час сутички один із затриманих здійснив кілька пострілів ймовірно з пістолета у бік військових. За даними поліції, подія сталася 20 лютого близько 16:00 в центрі Кам'янського. Затриманими виявилися місцеві жителі 37 та 42-х років. Вирішується питання щодо оголошення фігурантам підозри та обрання запобіжного заходу. Нагадаємо:Раніше 24-й окремий штурмовий полк "Айдар" повідомив, що в одному з міст Дніпропетровщини на їхніх бійців напали.

Цифри за минулий рік виглядають доволі промовисто. За даними Міністерства юстиції та Державної судової адміністрації, у 2025 році в Україні офіційно зареєстрували понад 165 тисяч шлюбів. Розлучень – близько 124 тисяч.

Якщо перевести це у простіші пропорції, то нині на кожні 10 шлюбів припадає приблизно 7 розірвань. Тобто одружуються більше, ніж розлучаються, але відрив невеликий. Хоча варто зазначити: у порівнянні з попереднім роком одружень стало на 10% більше, а кількість розлучень, навпаки, скоротилася на 12%.

До речі, у складному 2024-му ці показники майже зрівнялися. А якщо згадати довоєнний 2021 рік – тоді на 10 шлюбів припадало шість розлучень. Тобто нинішня картина все ж трохи напруженіша.

Про статистику повідомив Telegram-канал "Опендатамедіа".

Де одружуються найчастіше

Найбільше шлюбів традиційно реєструють у столиці. Торік у Києві одружилися 37 898 пар – це фактично кожен четвертий шлюб у країні. Цікаво, що це у 1,8 раза більше, ніж у 2024 році, і в півтора раза більше, ніж до початку повномасштабної війни. Столиця, схоже, тримає ритм.

На другому місці – Дніпропетровська область із 19 151 шлюбом. Львівщина – третя: 13 325 нових сімей. В обох регіонах кількість одружень за рік зросла приблизно на третину. Тобто тенденція до створення сімей там помітна.

А от на Донеччині ситуація інша: кількість шлюбів скоротилася на 40%. Зменшення також зафіксували на Черкащині (-15%) та Рівненщині (-14%). Причини можуть бути різні – від безпекових до економічних, але цифри говорять самі за себе.

Як українці розлучаються

Більшість розірвань шлюбів відбувається через суд. За минулий рік – 98 503 випадки. Це на 9% менше, ніж раніше. Через органи ДРАЦС розлучилися 26 282 пари – і тут падіння ще помітніше, мінус 23% за рік.

Тобто загалом розлучень стало менше, хоча їх все одно чимало.

Цікава деталь: 2 773 пари уклали та нотаріально підписали шлюбні договори. Рівно стільки ж, як і у 2024 році. Але якщо порівнювати з 2021 роком, то це на третину менше. Можливо, люди зараз обережніше підходять до формальностей. А можливо – навпаки, вирішують домовлятися без зайвих паперів.

Шлюбні договори: коли і навіщо

Партнерка Asters Таліна Кравцова пояснила, що на практиці шлюбний договір часто укладають пари, які вже давно у шлюбі. Особливо у кризові періоди.

У такі моменти подружжя хоче зафіксувати майнові домовленості – щоб потім уникнути тиску чи затяжних судових суперечок. Тобто документ стає своєрідною страховкою.

Водночас юристка звернула увагу на іншу тенденцію.

Поступово набирає популярності шлюбний договір і серед пар, що тільки бажають вступити в шлюб. На мою думку, це найкращий час для врегулювання майнових відносин у парі – коли ви дієте щиро, довіряєте один одному і готові відкрито обговорювати фінанси у сім’ї, – зазначила вона.

І справді, коли люди тільки планують спільне життя, говорити про гроші і відповідальність, можливо, навіть легше, ніж через кілька років, коли накопичуються образи чи нерозв’язані питання.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді заговорили про те, що в українських школах можуть створити спеціалізовані спортивні класи. Ідею просуває Кабмін, а профільний Комітет з питань молоді і спорту вже розглянув відповідний законопроєкт №14264. Йдеться про зміни до статті 26 Закону "Про фізичну культуру і спорт".

Суть проста: у звичайних закладах загальної середньої освіти хочуть відкрити окремі класи зі спортивним ухилом і продовженим навчальним днем. Додаткові заняття, спортивна робота, системний підхід – усе це планують закріпити на рівні закону.

Але є нюанси

Відкривати такі класи планують не просто так, а за погодженням центральних органів у сфері освіти і спорту. І, звісно, за умови фінансування. Ось тут починається найцікавіше.

У законопроєкті поки що написано – "за умови наявності коштів у відповідних бюджетах". Формулювання ніби зрозуміле, але трохи розмите. Бо коштів часто або бракує, або вони "передбачені", але десь на папері. Тому МОН запропонувало уточнити – фінансування має відбуватися у межах конкретних бюджетних програм, плюс інші джерела, не заборонені законом. Тобто зробити все більш предметно, без туману.

Освіта – це не лише тренування

Головне науково-експертне управління та Міністерство освіти звернули увагу на ще один момент. У чинному законодавстві про освіту немає поняття "спеціалізовані спортивні класи". Взагалі. І якщо змінити тільки закон "Про фізичну культуру і спорт", а освітні норми залишити без змін, може вийти дивна конструкція.

Бо школа – це ж не тільки спортзал і форма. Це навчальні плани, навантаження, оцінювання, інклюзія, безпека дітей, медичний супровід. І все це треба чітко прописати. Тому МОН наполягає: паралельно потрібно внести зміни і до Закону "Про повну загальну середню освіту", зокрема до статті 12. Щоб було зрозуміло, як саме працюватимуть такі класи — хто викладатиме, як рахуватимуть години, як поєднуватиметься профільність із загальною програмою.

Інакше можна отримати гарну ідею без чіткого механізму.

Не лише спорт

Комітет з питань освіти, науки та інновацій запропонував подивитися ширше. Якщо вже створювати спеціалізовані класи, то, можливо, варто подумати не тільки про спортивні, а й про мистецькі, наукові чи навіть військового спрямування. Щоб система була комплексною, а не точковою.

Тут, мабуть, логіка проста: якщо відкривати "вікно можливостей", то для різних напрямів, а не лише для одного.

Що вирішили

Після першого розгляду Комітет з питань молоді і спорту рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт за основу – тобто підтримати у першому читанні. Але з урахуванням усіх озвучених зауважень.

Планують створити робочу групу. До неї увійдуть народні депутати, представники МОН і Міністерства молоді та спорту. Саме вони мають допрацювати документ до другого читання. Обговорюватимуть усе це на спільному засіданні двох комітетів.

Поки що це лише перший крок. Ідея виглядає перспективною, особливо для дітей, які вже зараз живуть спортом і мріють про професійну кар’єру. Але, як це часто буває, деталі вирішують усе. І від того, як саме їх пропишуть у законі, залежатиме, чи стануть ці спортивні класи реальною можливістю, а не черговим красивим формулюванням у документі.

Джерело: 5692.com.ua

Українські військові за час контратак змогли звільнити на півдні країни близько 300 квадратних кілометрів. Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю AFP. Деталей він розкрив небагато, але сам факт назвав важливим.

Я не буду вдаватися в забагато подробиць, – зазначив глава держави.

І додав, що станом на сьогодні вже звільнено 300 квадратних кілометрів території. За його словами, це привід подякувати всім Силам оборони.

Про який саме період ідеться – не уточнив. Можливо, це результат останніх тижнів, можливо, більш тривалий проміжок. Публічно цифра прозвучала вперше саме так.

Перебої зі Starlink і вплив на фронт

Окремо зачепили тему перебоїв у роботі терміналів Starlink. Деякі військові блогери припустили, що успіхи на окремих ділянках могли бути пов’язані з масштабними відключеннями, які сталися після того, як Ілон Маск відреагував на звернення Києва і відключив доступ для російських сил.

Президент підтвердив, що українські військові скористалися ситуацією. Водночас визнав: проблеми з роботою зв’язку відчули і наші підрозділи.

Є проблеми, є виклики, – сказав він.

Але, за його словами, труднощі у противника були "набагато серйозніші".

На війні дрібниць не буває. Іноді навіть перебої в технологіях можуть впливати на темп подій.

Чи програє Україна війну

Окремо Зеленський відповів на питання про загальну ситуацію. Він наголосив, що говорити про поразку України зараз не можна.

Не можна сказати, що ми програємо війну. Чесно кажучи, ми її точно не програємо, точно. Питання в тому, чи переможемо ми? – зазначив Президент.

Він додав, що це "дуже дороге питання". Йдеться не лише про гроші, а й про ресурси, життя, підтримку партнерів. Кожен крок має свою ціну.

Тема Донбасу і позиція партнерів

За словами глави держави, і американська, і російська сторона у своїх сигналах говорять приблизно одне й те саме: якщо Україна хоче, щоб війна завершилася швидко, необхідно вийти з Донбасу.

Це питання залишається політично й емоційно складним. І тут, як видно з коментарів, швидких рішень немає.

Гарантії безпеки і можливий контингент

Також Президент торкнувся теми майбутніх гарантій безпеки. Київ хотів би, щоб у разі припинення бойових дій європейський військовий контингент розміщувався ближче до лінії фронту.

Ми хотіли б бачити контингент ближче до лінії фронту. Звичайно, ніхто не хоче стояти на першій лінії, і, звичайно, українці хотіли б, щоб наші партнери стояли з нами на передовій, – сказав Зеленський.

Питання непросте. Бо мова не лише про символічну присутність, а про реальну безпеку.

Ситуація на окремих напрямках

Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що на Олександрівському напрямку та поблизу Гуляйполя обстановка залишається складною. Проте українські військові проводять результативні контратакувальні та штурмові дії.

Фронт – це завжди рух і напруга. Десь є просування, десь важкі бої. Але, як видно з офіційних заяв, робота триває постійно.

Джерело: 5692.com.ua