Ситуація, знайома багатьом: у людини оформлена бронь або відстрочка, документи в порядку, а в поштовій скриньці – повістка. І перша реакція зазвичай така: це помилка, мене це не стосується.

Але все трохи складніше.

За словами адвоката АБ Адвокатське бюро Романа Сацика Ярослава Хлівного, повістка сьогодні фактично є єдиним офіційним способом комунікації з боку ТЦК. Телефонні дзвінки чи SMS юридично не врегульовані, тому їх можна не сприймати серйозно. Інша річ – письмовий виклик.

Повістка як "офіційний лист"

Повістку може отримати будь-хто, при цьому неважливо, чи є відстрочка бронювання, або чи ви перебуваєте в розшуку. Повістка виступає засобом комунікації між територіальним центром комплектування щодо питання, яке цікавить центр. Певною мірою це відголосок минулого, однак жодної норми, яка регулювала б цифровізацію комунікації між ТЦК та громадянином України, немає, – пояснює Хлівний.

Тобто навіть якщо людина має законні підстави для відстрочки, це не означає, що її "викреслили" з обліку. Повістка – це не завжди про мобілізацію. Часто це:

• уточнення облікових даних;
• проходження ВЛК;
• перевірка документів.

Іншими словами, це спосіб сказати: "Прийдіть, потрібно щось з’ясувати".

Чи можна не йти, якщо є бронь

Поширена логіка звучить приблизно так: у мене бронь, значить, нічого страшного. Але юристи застерігають – ігнорувати повістку не варто.

Повістки можуть бути різних видів. Зокрема, щодо уточнення даних, щодо проходження ВЛК. Класична позиція особи з відстрочкою чи бронювання – "так як в мене є ці документи, за повісткою мені не потрібно зʼявлятись". Але це помилка, – наголошує адвокат.

Якщо не з’явитися без поважної причини, можуть накласти штраф. Більше того – людину можуть подати в розшук через суд. І тоді питання вже стане не формальністю, а проблемою з юридичними наслідками.

Чому повістки іноді приходять "не тим"

Ще кілька місяців тому траплялися досить дивні історії. Повістки отримували навіть ті, хто вже служить у ЗСУ або нещодавно демобілізувався. Система давала збої, паперова робота плуталася з електронними реєстрами.

Зараз, за словами Хлівного, територіальні центри намагаються навести лад у комунікації та менше покладатися на старі механізми. Поступово процес переходить у цифровий формат, і кількість помилок зменшується. Хоча повністю вони ще не зникли.

Джерело: 5692.com.ua

Про дороги зараз говорять не так часто, як про фронт чи енергетику. А дарма. Бо без доріг – нікуди. І в буквальному сенсі теж.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба заявив, що фінансування ремонту автошляхів цього року – критично недостатнє. Потреби великі, а можливості бюджету – значно скромніші.

21,5 мільйона "квадратів" і лише 12,6 мільярда гривень

Якщо говорити мовою цифр, то у 2026 році потрібно оновити 21,5 мільйона квадратних метрів дорожнього покриття. Це величезний обсяг. Фактично мова про тисячі кілометрів, якщо скласти все разом.

А тепер інша цифра – 12,6 мільярда гривень. Саме стільки закладено в держбюджеті на ці роботи. І тут виникає дисонанс: масштаби ремонту одні, а фінансування – зовсім інше. Відчутно менше, ніж потрібно.

Міністерство шукатиме додаткові кошти

У відомстві прямо кажуть: без додаткового ресурсу не обійтися.

Ми обов’язково будемо звертатися за додатковим ресурсом. Це стосується прифронтових доріг, – наголосив Кулеба.

Йдеться насамперед про шляхи в районах, наближених до бойових дій. І тут дороги – це вже не про комфорт водіїв чи рівне покриття без ям. Це питання логістики, швидкого пересування техніки, доставки гуманітарних вантажів, евакуації цивільних.

Дорога як елемент оборони

Фактично автошляхи зараз виконують роль частини оборонної інфраструктури. Через них проходять маршрути постачання, ними ж вивозять людей із небезпечних територій. І коли така дорога розбита або зруйнована – це проблема зовсім іншого масштабу.

Можливо, хтось скаже, що в умовах війни ремонт доріг – не на часі. Але якщо подивитися глибше, стає зрозуміло: мова не лише про асфальт. Це про швидкість рішень, про безпеку, про можливість вчасно дістатися туди, де це критично потрібно.

Тому уряд планує звертатися по додаткове фінансування. Бо тих коштів, які є зараз, очевидно не вистачить, щоб закрити всі потреби.

Джерело: 5692.com.ua

У лікарні помер військовослужбовець Національної гвардії Йосиф Павлинський, поранений під час теракту у Львові в ніч на 22 лютого. Про це розповів міський голова Львова Андрій Садовий."У лікарні помер 30-річний військовослужбовець Національної гвардії України Йосиф Павлинський. Того вечора він прибув на місце вибуху разом із іншими службами. Допомагав відтісняти людей і створювати безпечний периметр. Саме в цей момент стався другий вибух", – написав мер Львова. Садовий повідомив, що чоловік був родом із села Баківці на Львівщині. У нього залишились дружина та маленька донька. Що передувало: У ніч на 22 лютого у центрі Львова, поблизу ТЦ "Магнус", пролунали вибухи. Поліція повідомила, що внаслідок вибухів є загиблі та постраждалі.Коли туди прибув ще один екіпаж правоохоронців – пролунав ще один вибух, внаслідок чого загинула 23-річна поліцейська, ще 25 осіб постраждали. Згодом поліція затримала 33-річну мешканку Рівненської області за підозрою у влаштуванні теракту у Львові. Правоохоронці також оприлюднили відео, як жінка закладала саморобні вибухові пристрої, які згодом здетонували. Станом на вечір 22 лютого у лікарнях перебували 12 людей, що постраждали внаслідок теракту.

Після зими квартира часто виглядає так, ніби трохи втомилася разом із нами. Повітря важче, кольори темніші, на підвіконні – сліди холодних місяців. І хочеться змін. Але без ремонту на пів року і без великих витрат.

Насправді іноді вистачає кількох кроків. Невеликих, але влучних.

Свіже повітря – перший крок до змін

Почати варто з елементарного – провітрювання. За зиму в кімнатах накопичуються пил, алергени, запахи кухні й батарей. Якщо відкривати вікна двічі на день хоча б на 15–30 хвилин і створювати легкий протяг, повітря змінюється буквально на очах.

До речі, для поглинання запахів можна розставити в кутах мисочки з содою або активованим вугіллям. Працює тихо, без реклами, але ефективно.

А ще – рослини. Спатіфілум, хлорофітум, алое не лише прикрашають простір, а й покращують якість повітря. Тим, хто має алергію, варто придивитися до очищувачів із HEPA-фільтрами. Вони затримують до 99,97% мікрочастинок – цифра звучить сухо, але результат відчутний.

Домашній зелений острівець

Весна і зелень – це майже синоніми. Якщо досвіду з рослинами небагато, краще не ризикувати з примхливими видами.

Можна почати з простого:

• сукуленти та кактуси, які не потребують частого поливу;
• папороті для вологих приміщень;
• герань, бегонії чи петунії для сонячного підвіконня.

Хочеться користі? Посадіть базилік, мелісу або алое. Свіжа зелень під рукою – це і красиво, і практично.

А ще варто врахувати світло. У темних кімнатах добре почуваються фікус, спатіфілум або заміокулькас. Комбінуйте різні рослини, додавайте кольорові горщики – і навіть невеликий куток перетвориться на повноцінний елемент декору.

Генеральне прибирання без "хімічної атаки"

Весняне прибирання не обов’язково означає полиці з дорогими засобами. Суміш білого оцту і води в пропорції 1:1 – універсальний варіант для скла, плитки, кухонних поверхонь.

Сода допоможе очистити раковину чи ванну і прибрати запахи. Іноді прості речі працюють краще, ніж яскраві пляшки з етикетками.

Замість одноразових рушників можна використовувати багаторазові ганчірки. Менше витрат – менше сміття. І, до речі, під час прибирання краще тримати вікна відчиненими. Повітря освіжає простір швидше, ніж будь-який ароматизатор.

Оновлення інтер’єру без ремонту

Щоб кімната виглядала інакше, не обов’язково фарбувати стіни чи міняти меблі.

Іноді достатньо:

• змінити важкі зимові штори на легкі льняні або бавовняні;
• додати подушки з яскравими або квітковими візерунками;
• поставити вазу зі свіжими квітами.

Якщо хочеться акценту на стінах, можна повісити нові рамки чи додати кілька декоративних елементів у світлих, весняних відтінках.

Головне – не перевантажувати. Кілька продуманих деталей працюють краще, ніж хаотичний набір речей.

Порядок, який не зникає через тиждень

Навести лад – пів справи. Важливо, щоб він тримався.

Переберіть речі й чесно відкладіть те, що не використовується місяцями. Прозорі або підписані контейнери допомагають швидко знайти потрібне. Відкриті полиці можна залишити для книг, рослин і декору, а закриті – для всього, що краще не показувати.

Мобільні органайзери на колесах зручно пересувати. А полиці й гачки на стінах звільняють підлогу, що особливо важливо для невеликих квартир. Простір одразу здається більшим.

Іноді для весняного оновлення не потрібен капремонт. Достатньо відчинити вікно, переставити меблі, додати трохи зелені – і дім ніби вдихає на повні груди.

Джерело: 5692.com.ua

Світ знову лихоманить. Будь-яке загострення на Близькому Сході – це не лише заголовки про ракети й політичні заяви. Це, в першу чергу, нафта, танкери, біржі. А значить – ціни на заправках, курс валют і чеки в супермаркетах. Україна, навіть воюючи вже четвертий рік, від цих процесів нікуди не сховається.

І питання не в тому, чи вплине. Питання – наскільки сильно.

Нафта і паніка: що швидше росте – ціна чи страх

Близький Схід для багатьох українців – щось далеке. Але економіка давно стала глобальною. Якщо в регіоні, де зосереджена значна частина світового видобутку нафти, починається ескалація – ринки реагують миттєво. Іноді навіть швидше, ніж потрібно.

Уже 2 березня українські АЗС підняли ціни приблизно на гривню за літр. І це лише перша хвиля. Експерти говорять про можливе зростання на 5–15%. Хоча тут важливо розуміти: часто дорожчає не сама нафта, а очікування її дефіциту.

Ключовий ризик – Ормузька протока. Через неї проходить близько 20% світових поставок нафти. Якщо її перекриють надовго – ціни можуть рвонути вгору. Якщо ні – все обмежиться нервовими коливаннями.

Аналітик Олексій Кущ зауважує: сценарії повної блокади чи масштабної війни – поки що гіпотетичні. Про них варто говорити, якщо конфлікт затягнеться на місяці.

Сергій Куюн, директор консалтингової групи А95, узагалі називає більшість прогнозів хайпом.

Гадаю, відповіді не знає ніхто. Бо ніхто не знає, скільки триватиме конфлікт і чим він закінчиться. Що робитиме Іран, зокрема в Ормузькій протоці? – написав він.

І додає важливий нюанс: високі ціни на пальне невигідні США. Дональд Трамп ішов на вибори з обіцянкою знизити вартість бензину. І вона дійсно знизилася.

Ціни на бензин в Америці – питання номер один для будь-якого політика, – нагадує Куюн.

Але український ринок має свою специфіку. У нас для підвищення цін достатньо навіть тривожних новин. Тож плюс 1–2 гривні за літр виглядають цілком реалістично. Паніка, як відомо, продається швидко.

Інфляція підтягнеться слідом

Пальне – це основа логістики. А логістика – це все: від хліба до побутової техніки. Якщо дорожчає дизель, дорожчає доставка. Якщо дорожчає доставка – бізнес перекладає витрати на споживача.

Найчутливіші категорії, які можуть відреагувати першими:

• хліб і крупи;
• молочна продукція;
• овочі;
• імпортні товари.

Навіть якщо зростання буде невеликим, 1–2% додаткової інфляції – це вже відчутно. Особливо на фоні й так високих цін.

З іншого боку, для аграрного сектору ситуація не така однозначна. Так, пальне і добрива можуть подорожчати. Але нестабільність на світових ринках часто штовхає вгору ціни на зерно й олійні культури. А це вже плюс для українських експортерів.

Тобто короткостроково – витрати. У середньостроковій перспективі – можливі додаткові доходи. Все залежить від тривалості кризи.

Долар як "тиха гавань"

Коли у світі неспокійно, інвестори тікають у долар. Так працює фінансова психологія. Якщо конфлікт переросте в довготривалу війну за участі Ізраїлю та США проти Ірану, Європі може загрожувати серйозна рецесія. Про це попереджає Олексій Кущ.

Уже 2 березня євро просів проти долара на 0,8%. Польський злотий – теж на 0,8%. Фунт стерлінгів – майже на 1%. Гривня зранку втратила позиції до долара, але втрималася щодо євро.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює: для України це означає посилення тиску на курс. Паливо – критичний імпорт. Якщо нафта дорожчає, валютні витрати зростають.

Найближчими тижнями долар може коливатися в межах 43,5–43,8 гривні. За кілька місяців – 43,8–44,8. А до осені не виключений рух до 45 гривень.

Це не обвал. Це повільне послаблення.

Україна між двома війнами

Фактично, ми отримуємо ще один зовнішній удар у період власної війни. Економіка працює в режимі постійної напруги: залежність від імпортного пального, від міжнародної допомоги, від зовнішніх ринків.

Кожна нова глобальна криза накладається на внутрішні проблеми. І ефект накопичується.

Втім, останні роки показали: українська економіка навчилася адаптуватися. Не без втрат, не без болю, але навчилася. І це, мабуть, головне.

Джерело: 5692.com.ua

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що ситуація з електроенергією стала відчутно легшою. Якщо взимку енергосистема країни "просідала" на 5–6 гігаватів, то нині дефіцит становить близько 1 ГВт. Якщо говорити простіше – це у п’ять-шість разів менше, ніж було в найскладніші холодні місяці.

Тоді, нагадаємо, багато хто жив за графіками відключень, плануючи день буквально по годинах. Хтось встигав випрати, хтось – зарядити телефони, а бізнес підлаштовував виробництво під світлові "вікна". Зараз ситуація вирівнюється.

Менше черг – легші графіки

Станом на сьогоднішній день дефіцит складає 1 ГВт, тобто в п'ять-шість разів менше, ніж було зимою. Це дозволяє, звісно, скоротити кількість черг для людей, це дозволяє дати трохи легші графіки для бізнесу, – пояснив він.

І це, по суті, означає менше нервів. Менше тієї напруги, коли не знаєш – чи встигнеш щось зробити до наступного відключення. Хоча сказати, що проблема зникла повністю – ні, такого ніхто не обіцяє.

Бізнес переходить на власну генерацію

До речі, цікава річ: бізнес за цей час не сидів склавши руки. Багато підприємств почали ставити власні джерела живлення. Сонячні станції – найпопулярніший варіант. Бо це швидко і, якщо рахувати довгостроково, відносно недорого. Панелі встановив – і працюєш, не так залежиш від загальної мережі.

Літо може принести надлишок енергії

Але тут є нюанс. Сонця в нас справді багато. І з приходом літа, каже прем’єр, може виникнути навіть надлишок електроенергії.

Але сонця в Україні багато, і з приходом сонячних днів, з приходом літа буде надлишок сонячної енергії. Його треба скомпенсовувати встановленням відповідних батарей, – підкреслив він.

Тобто справа вже не лише у виробництві, а в зберіганні. Бо вдень – надлишок, а ввечері, коли всі повертаються додому, навантаження різко зростає. І якщо не буде накопичувачів, то цей "зайвий" струм просто нікуди буде дівати. Парадоксально звучить, але так працює система.

Словом, цифри стали кращими. І це добре. Проте попереду ще питання балансу – як втримати стабільність, коли погода міняється, а споживання стрибає. Енергетика зараз живе не за календарем, а за погодою і гнучкістю рішень.

Джерело: 5692.com.ua

Навесні легше дихати, більше світла, довші дні. Але це не означає, що стане тихіше. Про це прямо сказав Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні: розраховувати на зменшення обстрілів не варто.

За його словами, росіяни не збираються ні знижувати інтенсивність ударів, ні міняти підхід. Ба більше – вони готуються бити по критичній інфраструктурі так само, як і раніше. Весна тут нічого не змінює.

Фактично для всіх регіонів зараз одне та спільне завдання на наступну зиму, також на час найближчий: весною росіяни не збираються зменшувати кількість і цинізм ударів, вони так само готуються бити по критичній інфраструктурі, – наголосив президент.

Тобто розслаблятися не час.

Уроки цієї зими: хто витримав, а хто ні

Зима була складною. Це всі відчули – хтось через графіки відключень, хтось через перебої з теплом, а хтось через аварійні ремонти вночі. Зеленський визнав: частина громад впоралася добре, змогла захистити об’єкти та підтримати людей. Деякі міста навіть показали кращий результат, ніж очікувалося. Але були й ті, хто не впорався. І це теж факт.

Президент прямо сказав, що це було видно. Тож тепер головне – не шукати винних, а взяти досвід тих регіонів, де система спрацювала, і масштабувати його.

Дві ключові задачі держави

Зараз, за словами глави держави, потрібно реалізувати дві частини загальнодержавної стратегії:

• підготуватися до можливих ударів уже найближчим часом;
• підготуватися до наступної зими так, щоб не допустити катастроф і серйозних збоїв.

Мова не лише про ППО. Йдеться про ширший підхід: планування, координацію, конкретні завдання для військових і дипломатії. Тобто не діяти "по ситуації", а мати чіткий план. І не на папері.

Енергетика: запасний план має стати основним

Окремо Зеленський зупинився на питанні енергетики. Альтернативні джерела генерації, додаткові потужності, резервні варіанти теплопостачання – усе це більше не може бути теорією.

Альтернативи генерації та теплопостачанню, додаткові джерела енергії, реальний захист, враховуючи силу всіх загроз, – усе це має бути, – зазначив він.

Якщо говорити простіше, кожне місто має розуміти: що робити, якщо завтра знову прилетить. Де резерв, де підстраховка, де швидка реакція. Бо критична інфраструктура – це не абстракція. Це світло в оселі, тепло в батареях, вода в крані.

Плани стійкості вже на столі

Президент подякував регіонам і громадам, які вже підготували свої плани стійкості. Також відзначив роботу уряду – і за цю зиму, і за підготовку до наступної.

Тобто процес іде. Але розрахунок один: готуватися так, ніби удари продовжаться. Бо, судячи з заяви, саме до цього і варто бути готовими.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському відбулася робоча нарада щодо залучення інвестицій в інфраструктурні проєкти міста на 2026 рік. Під час зустрічі обговорили ключові напрями фінансування та конкретні об’єкти, які планують реалізувати найближчим часом.

За словами міського голови, навіть у складних умовах громаді вдається демонструвати результат.

Завдяки професійній роботі команди нам вдається залучати значні ресурси та продовжувати покращувати наше місто навіть у такі складні часи, – наголосив мер.

Він також підкреслив, що Кам’янське посідає одне з перших місць в Україні за обсягом залучених коштів до бюджету у розрахунку на одного мешканця.

Медична галузь

Цього року розпочинається повна реконструкція Лівобережної поліклініки. Проєкт передбачає комплексне оновлення будівлі: ремонт і утеплення фасаду, модернізацію внутрішніх приміщень, заміну ліфтів та благоустрій прилеглої території.

Крім того, стартує дворічний проєкт капітального ремонту дитячої лікарні – стаціонару та поліклініки. Будівлі планують повністю модернізувати як зовні, так і всередині.

Ми не говоримо про косметичні зміни – йдеться про повне оновлення медичних закладів, щоб вони відповідали сучасним стандартам, – зазначив очільник міста.

Освіта

У сфері освіти після модернізації п’яти харчоблоків підготовлено ще п’ять нових проєктів. Також місто бере участь у конкурсах на будівництво сучасних укриттів "з нуля" ще у трьох навчальних закладах.

Сподіваємося на позитивне рішення щодо цих об’єктів найближчим часом, – повідомив мер.

Вуличне освітлення

Одним із ключових напрямів 2026–2027 років стане повна модернізація вуличного освітлення. Завдяки перемозі в конкурсі місто планує перевести вулиці, двори та приватний сектор на енергоефективні LED-системи з сучасним управлінням.

Це не лише питання безпеки та комфорту мешканців, а й суттєва економія електроенергії та бюджетних коштів, – підкреслив міський голова.

Оновлення трамвайного парку

Також завдяки виграному гранту розпочинається повне оновлення трамвайного парку. Кам’янське отримає 17 сучасних низькопідлогових вагонів. Десять із них надійдуть уже цього року, а перші три вийдуть на лінії протягом березня та квітня.

Ми системно працюємо над тим, щоб міська інфраструктура розвивалася, а кожен визначений напрям мав практичну реалізацію, – підсумував мер.

У міській раді наголошують: робота над залученням інвестицій триває, і кожен із запланованих проєктів перебуває на етапі практичної реалізації.

Джерело: 5692.com.ua

1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалила рішення, яке для когось може здатися технічним, а для когось – символічним. Український правопис офіційно затверджено як єдиний стандарт. Тобто відтепер саме цей текст працює в правовому полі держави, а попередні постанови втрачають чинність.

Формально це виглядає як чергова урядова процедура. Але якщо придивитися, йдеться не лише про коми та апострофи. Йдеться про рамку, в якій існує мова країни. Про рішення повідомили на офіційних ресурсах Комісії.

Як готували нову редакцію

Робота над оновленням почалася ще у квітні 2025 року. Тоді створили спеціальну робочу групу. До неї увійшли науковці з Інституту мовознавства імені О. О. Потебні, представники Мовно-інформаційного фонду НАН України, викладачі провідних університетів.

Тобто це була не історія "зібралися і за тиждень переписали". Процес розтягнувся в часі й, як зазначають у Комісії, був максимально відкритим.

• Під час громадського обговорення надійшло близько 1400 пропозицій від громадян.
• 27 органів державної влади надали свої експертні зауваження.
• Долучилися й наукові та освітні установи.

Частину ідей врахували. Десь уточнили формулювання, десь підправили структуру, внесли технічні правки. Не революція, але й не формальність.

Очищення від впливів держави-агресора

Окрему увагу приділили ілюстративній частині правопису. З документа прибрали приклади, пов’язані з РФ. Це рішення пояснюють бажанням усунути будь-які залишки впливу держави-агресора навіть на рівні прикладів у мовному стандарті.

Цікаво, що при цьому фахівці наголошують: самі правила мови залишилися стабільними. Редакційні зміни не зачіпають усталених норм. Тобто не йдеться про кардинальну зміну написання слів чи повернення до якихось архаїчних форм. Швидше – про наведення ладу.

Коли документ набуде чинності

Новий текст правопису буде оприлюднений на сайті Комісії. Це відбудеться одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів, яка визнає такою, що втратила чинність, попередню постанову від 22 травня 2019 року №437.

Інакше кажучи, один документ скасовують – інший починає діяти. Без пауз.

Робота триватиме

У Комісії підкреслюють, що на цьому процес не завершується. Мова – жива система, вона змінюється, реагує на події, на технології, на суспільні процеси. Тому вдосконалення правопису та розв’язання проблемних моментів продовжуватиметься і надалі.

Бо правопис – це не лише підручник. Це відображення того, як країна говорить про себе.

Джерело: 5692.com.ua

Паперові гривні номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень зразків 2003 – 2007 років виходять на пенсію. З 2 березня 2026 року ними не розплатишся ні в магазині, ні в кафе, ні в банку. Нацбанк офіційно вилучає їх з обігу й переводить на монети.

«Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій», – йдеться в офіційному повідомленні НБУ.

Втім, паніки не буде. Часу на обмін – достатньо. Навіть якщо знайдеш стару десятку в старій куртці через п'ять років, її приймуть.

Три способи позбутися старих купюр

Нацбанк передбачив кілька варіантів обміну – безкоштовно, без обмежень за сумою:

• У будь-якому банку України – до 26 лютого 2027 року включно. Рік у запасі.
• В уповноважених банках («Ощадбанк», «ПриватБанк», «Райффайзен Банк», «ПУМБ») – до 28 лютого 2029 року. Три роки.
• Безпосередньо в Національному банку – безстроково. Навіть через десять років прийдуть і обміняють.

Цікаво, що регулятор не обмежує терміни обміну в головній установі. Знайшов стару гривню в 2035-му? Приходь у НБУ – там чекають.

Чому паперові дрібниці йдуть у минуле

Банкноти номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень давно стали рідкістю в роздрібній торгівлі – люди майже не використовують їх у щоденних розрахунках. Середній термін придатності такої купюри – лише 2,5 роки, після чого вона розривається, витирається, стає непридатною. Більшість банкнот, що залишилися в обігу, вже нагадують ганчірки.

«В обігу вже багато років перебувають обігові монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Тривалість обігу монет – значно довша ніж банкнот і становить близько 20-25 років. Перехід на розрахунки відповідними обіговими монетами вже звичний для громадян, він не створює для них незручностей, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам», – наголошує регулятор.

Монети служать у 8 – 10 разів довше паперових грошей. Це скорочує витрати на друк, транспортування, зберігання й обробку готівки – економія для держави, зручність для банків, менше потертих купюр у гаманцях громадян. До того ж якість грошей в обігу покращується: замість розірваних паперових клаптиків – міцні металеві монети, які переживуть не одне десятиліття.

Джерело: 5692.com.ua