Міський голова Кам'янського зустрівся з представниками родин військовополонених та безвісти зниклих захисників. До обговорення також долучилися заступники мера та керівники профільних департаментів. Розмова вийшла не формальною – більше про конкретні кроки й те, як місто може підтримати ці сім’ї.

Під час зустрічі опрацювали низку ідей, які озвучили самі родини. Частину з них уже погодили до реалізації.

Серед основних – створення "Клумби Надії". Це має бути простір пам’яті з державною символікою та іменами захисників.

Також йшлося про організацію показу документального фільму про трагедію в Оленівці.

Окремо обговорили проведення виставки, присвяченої оборонцям Маріуполя.

Крім того, у міському просторі планують створити мурал. Його розглядають як постійне нагадування про ціну свободи та силу людей, які чекають своїх рідних.

Андрій Білоусов наголосив, що кожне звернення родин – це не просто питання чи прохання.

Життя в постійному очікуванні рідних – це надважке випробування, яке сьогодні проходять тисячі українських сімей. Розуміємо, що за кожним зверненням стоїть не просто запит, а надія на повернення близьких та потреба у підтримці громади. Наше завдання – бути поруч і сприяти тому, щоб імена наших героїв були постійно присутні в інформаційному просторі міста, – зазначив мер.

За підсумками зустрічі голова громади доручив відповідним департаментам забезпечити повний організаційний і технічний супровід озвучених ініціатив.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом усе частіше з’являються новини про те, що жінок різних професій активно ставлять на військовий облік. І мова не лише про медиків чи військові спеціальності – список значно ширший.

До нього входять, наприклад:

• кухарі;
• бухгалтери;
• психологи;
• перекладачі;
• менеджери.

Тобто фактично звичайні цивільні професії. І тут багато хто дивується: ще вчора працювала собі людина в офісі чи кафе, а сьогодні вже в базі ТЦК.

Чому з’являється "розшук"

Після постановки на облік починається інша історія. Якщо жінка не з’являється до ТЦК, її можуть внести до розшуку. І таких випадків, як кажуть юристи, стає дедалі більше.

Інколи це виглядає трохи дивно. Людина могла навіть не знати, що її вже поставили на облік, а потім раптом дізнається про якісь санкції.

Штрафи: є, але не завжди працюють

Формально за неявку передбачені штрафи. Суми, до речі, не маленькі.

Але є нюанс.

Суди часто стають на бік жінок і скасовують ці штрафи. Причини різні – від процедурних порушень до банальної неузгодженості норм. Тобто штраф виписали, але це ще не означає, що його доведеться платити.

Найбільша проблема – знятися з обліку

І от тут починається найскладніше.

Якщо потрапити до системи відносно просто, то вибратися з неї – майже квест. Законодавство, по суті, не дає чіткого механізму, як жінці знятися з військового обліку.

Юристи прямо говорять: процедура або не прописана, або прописана настільки розмито, що на практиці не працює.

І виходить дивна ситуація – штраф можуть скасувати, але сам облік залишається.

Як усе почалося

Масова постановка жінок на облік стартувала ще після наказу Міноборони у 2021 році. Тоді й затвердили перелік спеціальностей, які підлягають обліку.

З того часу список не виглядає таким уже вузьким – там десятки професій, і більшість із них далекі від армії у звичному розумінні.

Що кажуть експерти

Фахівці сходяться в одному: нинішня ситуація – це класичний приклад правової "дірки".

З одного боку:

• облік ведеться;
• вимоги є;
• санкції застосовуються.

З іншого:

• чітких правил виходу немає;
• суди скасовують штрафи;
• виникають постійні суперечки.

Тому зараз усе більше говорять про необхідність змін у законодавстві. Бо без цього такі історії тільки накопичуватимуться.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні люди, які роками працювали – по 35, 40 і більше років – можуть оформити статус ветерана праці. Але тут є нюанс: автоматично його ніхто не присвоює. Тобто навіть якщо стаж є, доведеться трохи побігати з документами.

Якщо коротко, право мають:

• чоловіки зі стажем від 40 років, жінки – від 35;
• пенсіонери, які мають відзнаку "Ветеран праці";
• люди з інвалідністю I–II груп, якщо є хоча б 15 років стажу;
• ті, хто працював у складних або шкідливих умовах;
• окремі категорії людей із серйозними захворюваннями чи інвалідністю з дитинства.

Тобто перелік не маленький. Але, з іншого боку, кожен випадок перевіряють окремо.

Медичні бонуси: не лише про лікарні

Медична частина пільг виглядає, мабуть, найбільш відчутною.

Йдеться про такі речі:

• можливість обслуговуватись у тій поліклініці, де людина працювала раніше;
• безкоштовне зубопротезування (щоправда, без дорогих матеріалів);
• щорічні обстеження;
• обслуговування без черги – і в лікарнях, і в аптеках;
• санаторії або компенсація за них.

І тут цікавий момент: іноді ці пільги реально працюють, але все залежить від регіону і конкретної установи.

Робота і відпочинок: невеликі, але приємні нюанси

Якщо людина ще працює, для неї теж є певні "плюшки".

Наприклад:

• відпустку можна брати тоді, коли зручно;
• плюс до цього – ще до 14 днів додаткової відпустки, але без оплати.

Не сказати, що це щось кардинальне, але іноді такі дрібниці сильно виручають.

Житло і земля: що передбачено

Окрема історія – житлові питання. Тут держава теж обіцяє певну підтримку.

Серед основного:

• першочергове отримання житла (якщо є потреба);
• допомога з ремонтом;
• забезпечення паливом;
• можливість отримати земельну ділянку;
• звільнення від земельного податку.

Звучить серйозно. Але, як часто буває, реалізація залежить від місцевих програм і бюджету.

Інші переваги, про які не всі знають

Є ще кілька моментів, які часто випадають з уваги:

• пріоритет у отриманні кредитів на будівництво житла;
• перевага при вступі до кооперативів;
• швидше встановлення домашнього телефону.

Зараз телефон, може, і не така вже важлива річ, але правило досі існує.

Важливий нюанс з оформленням

І ось тут ключове: статус ветерана праці потрібно оформлювати окремо. Сам по собі стаж нічого не "вмикає".

Крім того, у різних містах можуть діяти додаткові програми – десь дають більше, десь менше. Тому умови можуть трохи відрізнятися.

Джерело: 5692.com.ua

Ранковий удар по Дніпру 24 березня 2026 року поранив 13 людей. Троє з них – діти: дев'ятирічна дівчинка, дванадцятирічний підліток і півторарічний малюк.

Начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа оновив дані про постраждалих. Більшість лікуються вдома, під наглядом лікарів. Троє потребували негайної госпіталізації.

«Загалом внаслідок ворожого удару дістали поранень 13 людей. Троє з них госпіталізовані», – йдеться у повідомленні очільника ОВА.

Троє дітей під обстрілом

Медики надали допомогу дев'ятирічній дівчинці – її стан задовільний. Дитина лікуватиметься вдома. Ще двоє дітей – дванадцятирічна дівчинка та півторарічний хлопчик – також на амбулаторному лікуванні. Їхньому життю нічого не загрожує, запевняють медики.

Втім, троє неповнолітніх поранені під час обстрілу міста. Діти опинилися в епіцентрі атаки на цивільні квартали Дніпра – факт, який викликає тривогу.

Лікарі працюють як на місцях влучань, так і в медичних закладах міста. Частина поранених отримала допомогу безпосередньо на місці події, решта – в лікарнях. Більшість після огляду повернулися додому для подальшого лікування.

Цікаво, що цей обстріл – не поодинокий випадок. РФ атакувала Дніпропетровщину понад 20 разів напередодні, поранила жінку. За останню добу ворог завдав понад 60 ударів по регіону – є жертви та значні руйнування інфраструктури. Атаки на цивільні об'єкти стають щоденною реальністю для мешканців Дніпропетровської області, а влада координує роботу служб порятунку та медичних бригад у зонах обстрілів.

Джерело: 5692.com.ua

Скільки ваших приватних розмов осіло на серверах Google? Питання не риторичне – голосовий асистент компанії записує набагато більше, ніж ви думаєте.

«Окей, Google» працює просто: смартфон постійно слухає навколо, чекає на ключову фразу. Технічно дані мають летіти на сервери тільки після активації команди. Але система помиляється. Часто.

Фоновий шум, телевізор, розмова поруч – будь-що може спровокувати хибне спрацювування. І тоді фрагменти ваших особистих діалогів опиняються в записі. Власники iPhone можуть не хвилюватися – у їхньому випадку ймовірність прослуховування нижча. А ось користувачі Android майже напевно передають Google свої голосові дані, пише Tech Crunch.

Навіщо Google ваш голос

Офіційна версія звучить переконливо.

Офіційно Google збирає голосові дані для поліпшення розпізнавання мови – щоб сервіси краще розуміли акценти, мови та мовлення в шумному середовищі.

Тренування алгоритмів, адаптація до різних акцентів, покращення точності в гучних місцях. Все логічно. Втім, фахівці з кібербезпеки бачать ширшу картину: ці самі дані стають основою для персоналізованої реклами.

Згадали в розмові про відпустку на морі? Через годину побачите рекламу готелів. Будь-яка інформація про ваші інтереси, плани чи проблеми перетворюється на товар. Алгоритми аналізують не лише команди асистенту, а й контекст – слова, інтонації, паузи. Результат: детальний профіль, який знає про вас більше, ніж деякі друзі.

Як перевірити, чи стежать за вами

Ключ до контролю – налаштування «Активність голосу та аудіо»у вашому акаунті Google. Компанія каже, що функція вимкнена за замовчуванням. Реальність інша.

Багато користувачів вмикають її самостійно під час першого налаштування телефону, машинально погоджуючись з усіма умовами. Перевірте статус прямо зараз. Зайдіть у налаштування Google-акаунта, знайдіть розділ конфіденційності. Функція активна – вимкніть її. Це зупинить майбутні записи.

Але є нюанс. Файли, які вже збережені на серверах, нікуди не подінуться автоматично. Їх потрібно видаляти вручну – через той самий розділ налаштувань. Можна стерти всю історію або вибрати конкретний період. Цікаво, що Google надає доступ до всіх записів – ви можете прослухати, що саме зафіксував ваш телефон. Часто там виявляються несподівані фрагменти: розмови, які ви навіть не пов'язували з асистентом.

Одноразового вимкнення недостатньо. Рекомендується перевіряти налаштування конфіденційності кожні кілька місяців – оновлення системи іноді скидають параметри. Очищення історії голосових команд має стати звичкою, як чистка кешу браузера.

Зручність голосового управління має ціну. Технології розпізнавання справді покращуються завдяки даним користувачів. Але ваша приватність – теж цінний ресурс, і контроль над нею залишається у ваших руках.

Джерело: 5692.com.ua

Виявляється, знайомі мелодії можуть робити більше, ніж просто створювати фон. Вони буквально допомагають людям краще відчувати одне одного. Дослідження Єльської медичної школи показало цікаву річ: коли двоє людей дивляться в очі під гармонійну музику, їхній мозок ніби підлаштовується під спілкування.

І це не якась абстрактна теорія – усе перевірили на практиці.

Простий експеримент – несподіваний ефект

Уявіть ситуацію: двоє сидять навпроти, мовчать і просто дивляться одне одному в очі. Без музики це може бути трохи ніяково. А от якщо в цей момент звучить спокійна, знайома мелодія – відчуття змінюються.

Саме так і було в експерименті. У ньому взяли участь 20 пар дорослих людей. Вони слухали музику й одночасно підтримували зоровий контакт, а вчені тим часом відстежували, як працює їхній мозок.

Було два варіанти звуку:

• гармонійний (звичні акорди, як у популярній музиці);
• хаотичний (ті самі ноти, але перемішані без логіки).

І знаєте що? Ефект з’являвся тільки в першому випадку.

Коли музика звучала передбачувано, мозок ніби "видихав" і починав більше концентруватися на людині поруч.

Що відбувається в голові

Під гармонійні мелодії активніше працювали ті ділянки мозку, які відповідають за:

• розуміння емоцій;
• зчитування міміки;
• увагу до співрозмовника.

Тобто мозок, грубо кажучи, переставав "залипати" на звуках і переключався на спілкування.

І це ще не все. Після кожного етапу учасників питали, наскільки вони відчули контакт із партнером. Найвищі оцінки були саме тоді, коли поєднувались дві речі: зоровий контакт і гармонійна музика.

Один ритм на двох

Є ще один цікавий момент. Під час прослуховування однакової музики мозок двох людей починав працювати більш синхронно. Наче вони ловлять одну хвилю.

Музика, по суті, задає спільний ритм – і вже на цьому фоні легше "зчитувати" одне одного без зайвих слів.

Але не для всіх

До речі, є виняток. І він доволі незвичний.

Існують люди, які мають нормальний слух, але взагалі не відчувають емоцій від музики. Цей стан називається музичною ангедонією. Для них пісні – це як шум. Без настрою, без "мурашок".

При цьому в інших сферах усе нормально: вони можуть радіти їжі, спілкуванню, природі. Просто музика не зачіпає.

Джерело: 5692.com.ua

Затриманий підозрюваний у здійсненні подвійного теракту в Бучі стверджує, що його завербували через комп'ютерну гру. Про це йдеться у повідомленні Національної поліції. "За словами підозрюваного, він познайомився з невідомим у комп'ютерній грі. Згодом, ймовірно, представником РФ було запропоновано вчиняти підриви на території області та надано покрокові інструкції з виготовлення вибухових пристроїв", – йдеться у повідомленні. За інформацією правоохоронців, 24 березня рано вранці до поліції звернулася місцева жителька, яка повідомила про вибух, унаслідок чого в її будинку було пошкоджено вікна та фасад. Також вибух зачепив газові мережі. Саморобний вибуховий пристрій спрацював поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців для слідчих стався другий вибух. Двоє правоохоронців отримали поранення. Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Друга вибухівка знаходилась поруч, і її підірвали дистанційно. Поліції та СБУ затримали 21-річного виконавця злочину.

Правоохоронці викрили агентурно-бойову мережу РФ, учасники якої збирали розвіддані про Сили оборони України, готували теракти та замовні вбивства на території України. Про це, з посиланням на СБУ та прокуратуру. За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, до складу мережі входили 10 осіб. Вони збирали інформацію про місця дислокації, переміщення, озброєння, техніку та особовий склад ЗСУ у Краматорському і Покровському районах Донецької області, а також на Харківщині. Крім того, фіксували наслідки ворожих ударів і передавали зібрані дані через месенджери російським кураторам. "У Краматорську агенти отримали завдання встановити заклад харчування, де часто перебувають українські військовослужбовці, щоб у подальшому здійснити там теракт. Вибуховий пристрій для цього їм скинули з безпілотника у заздалегідь визначеному місці. Також повідомляється, що учасники мережі готували замовні вбивства публічних осіб і військовослужбовців у різних регіонах України. Серед потенційних жертв – радник міністра оборони України, волонтер Сергій Стерненко, а також громадянин РФ, боєць РДК Ілля Богданов, який з 2014 року воює на боці України", – вказав Кравченко. Для підготовки злочинів учасники мережі відстежували адреси проживання та маршрути пересування майбутніх жертв. Зібрану інформацію узагальнював і передавав представникам спецслужб РФ завербований ворогом судовий експерт із Полтави. Під час спецоперації було ліквідовано озброєного кілера, учасника мережі, який чинив збройний опір. За даними слідства, він пройшов підготовку на тимчасово окупованій території Донецької області та був направлений на підконтрольну Україні територію для виготовлення і закладання саморобних вибухових пристроїв.Під час обшуків у підозрюваних вилучено вогнепальну зброю, боєприпаси, компоненти до вибухових пристроїв, засоби зв’язку та техніку з доказами співпраці з російськими спецслужбами. Один із затриманих під час допиту також визнав, що раніше вчинив підрив на автостоянці, діючи в інтересах армії РФ.Учасникам мережі інкримінують державну зраду, колабораційну діяльність, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ, підготовку до терористичного акту та незаконне поводження зі зброєю (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 7 ст. 111-1; ч. 2 ст. 114-2; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258; ч. 1 ст. 263 КК України).Суд обрав підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

Цього тижня Верховна Рада, схоже, бере вимушену паузу. Як заявив народний депутат Ярослав Железняк, шансів на повноцінну роботу парламенту майже немає.

Вівторкове засідання вже зняли з порядку денного. І, якщо вірити настроям у кулуарах, середа та четвер навряд чи щось змінять. Більше того – вперше за довгий час навіть не збирали пропозиції від парламентських комітетів.

Тобто процес, який зазвичай іде "на автоматі", цього разу просто не стартував.

Завислі рішення і гроші під питанням

На цьому фоні накопичуються інші проблеми. Парламент досі не затвердив одразу вісім важливих програм, які мали б ухвалити до кінця кварталу.

Йдеться, зокрема, про:

• Ukraine Facility;
• програми Світового банку (DPO);
• домовленості з МВФ.

Якщо говорити просто – від цих рішень залежать зовнішні кошти. А значить і стабільність бюджету.

Спроба "зрушити з місця", яка не спрацювала

Була ідея зібрати депутатів і трохи "підштовхнути" процес. На 20 березня планували зустріч в Офісі президента, де мали говорити про ситуацію.

Але не склалося – зустріч скасували.

І це, як виглядає, тільки підкреслило загальну розгубленість. Ніби всі розуміють, що є проблема, але чіткої відповіді, що з нею робити, немає.

Критика уряду і відсутність комунікації

Железняк досить різко висловився про те, як виглядає взаємодія між гілками влади.

Не було абсолютно ніякої комунікації від Уряду. Свириденко десь взагалі сховалась від цього, але встигла тричі за тиждень сходити пожалітися Зеленському на поганих депутатів. Ніякої спроби від Президента зібрати фракцію теж не було…

Фактично мова про те, що координація – на мінімумі. А без неї парламент, як механізм, починає буксувати.

Зустріч із президентом ситуацію не врятує

Навіть якщо організувати зустріч фракції з президентом, швидкого ефекту не буде – так вважає депутат.

За його словами, попередні дві такі зустрічі лише погіршили ситуацію. І якщо раніше на них приходила хоча б половина депутатів, то зараз, можливо, збереться третина.

Плюс є ще й банальна логістика:

• частина ключових фігур зараз за кордоном;
• найближче засідання тільки 7 квітня.

Тобто навіть технічно швидко щось змінити складно.

Що стоїть за кризою більшості

Окрема тема – стан самої монобільшості.

Железняк вважає, що проблема глибша, ніж просто відсутність депутатів у залі. За його словами, президент і далі сприймає фракцію як "керовану кнопками".

Але реальність інша.

Частина депутатів, особливо мажоритарники, вже набралися політичного досвіду і більше не відчувають тієї залежності, яка була на старті.

І ще один момент, який часто озвучують неофіційно: багато хто не бачить свого місця у майбутніх політичних проєктах.

"Це вже не просто парламентська проблема"

Депутат прямо говорить – мова йде не лише про кризу в Раді.

Депутати розуміють, що в наступний політичний проєкт Зеленського старих "слуг народу" не візьмуть, тому не бачать ніякого політичного майбутнього.

І далі робить ширший висновок: парламент зараз лише відображає загальну кризу управління в державі. Такий собі індикатор, який став помітним для всіх.

Невдоволення урядом усередині фракції

До речі, за інформацією зсередини, у самій фракції "Слуга народу" теж не все гладко.

Частина депутатів відкрито критикує прем’єрку Юлію Свириденко – зокрема через слабку комунікацію. І це вже впливає на голосування.

У результаті:

• урядові законопроєкти не отримують підтримки;
• навіть важливі рішення "висять".

І виходить замкнене коло.

Джерело: 5692.com.ua

Українське Міноборони відкрито озвучило логіку атак безпілотників по російських містах і тилових регіонах. Суть, якщо коротко, така: поки війна не відчувається всередині самої Росії – там не поспішають її завершувати.

Йдеться передусім про великі міста – Москву, Санкт-Петербург, Краснодар. Саме там, як вважають у відомстві, люди мають на собі відчути наслідки того, що відбувається.

"Повернути війну назад"

У Міноборони кажуть, що українські сили вже давно працюють над тим, щоб війна перестала бути для росіян "десь далеко". Ідея проста – зруйнувати відчуття безпеки у тилу.

Фактично, мова про те, щоб повернути бойові дії туди, звідки вони й прийшли.

І, судячи з останніх подій, цей процес уже набирає обертів.

• регулярні атаки дронів на Москву;
• удари по об’єктах у Ленінградській області;
• нальоти на Сочі.

Це вже не поодинокі випадки, а системна історія.

Що кажуть у відомстві

У заяві Міноборони прозвучала доволі жорстка, але показова фраза:

Є одне просте розуміння – Росія почне замислюватися про закінчення війни, коли потворам у Москві, Пітері, Краснодарі та інших великих містах стане небезпечно і некомфортно жити.

Тобто акцент не лише на військовому ефекті, а й на психологічному тиску.

Поки що це лише початок

У відомстві прямо говорять: нинішні атаки – це ще не максимум. Швидше, перевірка.

Українські сили зараз, по суті, "прощупують" систему – дивляться, де слабкі місця в ППО, як працює логістика, як реагують служби.

Тобто це ще етап аналізу, а не фінальна стратегія.

Удари по інфраструктурі

Окремий момент – це атаки на нафтобази, термінали, заводи. І тут вже є конкретний результат.

Пошкодження таких об’єктів призводить до проблем із пальним для армії РФ. А це, як не крути, б’є по можливостях вести війну.

Наприклад:

• удари по терміналах у Ленінградській області;
• пожежа на нафтопереробному заводі в Саратові, яка тривала кілька днів.

Це не просто символічні атаки.

Сигнал від Сил оборони

У Міноборони наголошують: відповідь буде системною і тривалою.

Сили оборони відплатять всім, хто приніс війну.

Фраза коротка, але доволі зрозуміла за змістом.

Джерело: 5692.com.ua