Рух перекриють задля безпеки водіїв та пішоходів.
Більше новин на REPORTER.ua

Двоє мешканців області 25 та 34-х років вимагали у потерпілого 35 тисяч доларів, застосовуючи психологічний тиск та погрози насильством.
Більше новин на REPORTER.ua

Патрульні посадили їх у службове авто, щоб зігріти, доставили до відділення поліції та викликали медиків.
Більше новин на REPORTER.ua

Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили 24-річну уродженку Дніпра на незаконних оборудках. Зловмисниця підшукувала осіб – громадян інших країн – у яких були проблеми з документами щодо законного перебування у країні, та обіцяла їм за додаткову плату «вирішити це питання».
Більше новин на REPORTER.ua

Питання припинення вогню знову повертається у публічний простір, але без рожевих окулярів. Росія, як і раніше, демонструє обережність, затягує паузи й уникає чітких відповідей. Про це президент України Володимир Зеленський сказав у розмові з журналістами, коментуючи реальні настрої та закулісні процеси навколо можливого перемир’я.

Перемовини, які не афішують

Під час спілкування главу держави прямо запитали: чи готують США та їхні союзники нові важелі тиску, щоб змусити Москву погодитися на припинення вогню.

Зеленський підтвердив, що контакти тривають. Не гучно, без гучних заяв, але постійно.

Американці точно ведуть перемовини з рускімі. Проговорюють різні варіанти. Поки що Росія крутить носом, але партнери у нас достатньо сильні, деякі з них особливо, і зможуть носа відкрутити, якщо захочуть, – зазначив президент.

Фраза, до речі, швидко розлетілася соцмережами. Бо сказано образно, по-людськи, без дипломатичного туману.

Хто і як може тиснути

З одного боку, Росія робить вигляд, що її нічого не лякає. З іншого – вона чудово розуміє, хто сидить за столом перемовин. Українські партнери – це не абстрактні спостерігачі, а держави з економічними, військовими й політичними інструментами впливу.

Йдеться не лише про санкції.

• це і військова допомога;
• і фінансові рішення;
• і міжнародна ізоляція, яка поступово стискає простір для маневру.

Саме на це, ймовірно, і натякає президент, говорячи про "сильних партнерів".

Між паузами і тискомСитуація виглядає так: Росія тягне час, перевіряє межі дозволеного, дивиться, хто втомиться першим. Але паралельно з цим зростає зовнішній тиск. Не різко, не миттєво, а системно. І в якийсь момент поле для ухиляння може просто закінчитися.

Це не обіцянка швидкого результату. Радше твереза оцінка реальності, без прикрас.

Політика без романтики

У підсумку Зеленський дає зрозуміти: Україна бачить гру такою, якою вона є. Без наївних очікувань, але й без відчаю. Перемовини йдуть, партнери на місці, важелі впливу нікуди не зникли. А от питання, коли саме їх використають на повну, залишається відкритим.

Джерело: 5692.com.ua

Антиукраїнські заяви одного з чеських політиків несподівано дали зворотний ефект. Після новорічного звернення Томіо Окамури, в якому він відкрито виступив проти підтримки України, у Чехії почався справжній сплеск пожертв на допомогу Збройним силам України.

Замість того щоб відвернути людей, ці слова лише підлили олії у вогонь. І, здається, багато хто сприйняв їх як сигнал: якщо Україну намагаються принизити чи відштовхнути – значить, час підтримати ще сильніше.

Цифри, які говорять самі за себе

Як розповів керівник громадської ініціативи Dárek pro Putina Мартін Ондрачек, суми донатів після скандальної промови різко пішли вгору.

• 1 січня чехи переказали близько 780 тисяч крон.
• Уже наступного дня – майже 954 тисячі.

Для періоду одразу після свят це, без перебільшення, рекорд. Якщо згадати початок минулого року, то тоді надходження були у кілька разів меншими. Різниця відчутна навіть без калькулятора.

Повторюваний ефект

За словами Ондрачека, це далеко не перший такий випадок. Схема знайома і, на жаль, дуже стабільна: щойно в публічному просторі з’являються образливі слова, погрози або відверто проросійські меседжі щодо України – кількість донатів зростає.

Можливо, частина людей робить це на емоціях. Хтось – принципово. А хтось просто не хоче мовчки спостерігати, коли країну, що воює за виживання, намагаються виставити тягарем для Європи.

Політичний скандал і його наслідки

Сам скандал спалахнув після того, як Окамура у своєму новорічному зверненні закликав згорнути підтримку України. Його риторику в Києві відкрито назвали проросійською, а в самій Чехії вона викликала хвилю обурення.

Іронія в тому, що замість тиші чи підтримки власної позиції політик отримав протилежний результат – активізацію громадян, які вирішили діяти не словами, а конкретною допомогою.

Суспільна відповідь

Поведінка чеського суспільства вкотре показала: навіть у мирних країнах люди уважно стежать за тим, що відбувається навколо війни в Україні, і не готові ковтати будь-яку риторику. Коли політичні заяви переходять межу, відповідь може бути тихою, але дуже відчутною – у вигляді зростання підтримки там, де вона справді потрібна.

Джерело: 5692.com.ua

У застосунку «Резерв+» з’явилася нова функція для військовозобов’язаних – сповіщення про надсилання паперової повістки ТЦК поштою. Про це повідомили у Міністерстві оборони України.
Більше новин на REPORTER.ua

Новина про викриття підпільної школи в столиці швидко вийшла за межі чергового скандалу. Йдеться не просто про порушення освітніх правил, а про значно глибшу проблему, яка напряму стосується безпеки держави. Саме так цю історію зараз сприймають в уряді.

Позиція Кабміну

Віцепремʼєр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна заявила, що перш ніж робити остаточні висновки, необхідно дочекатися офіційних результатів розслідування Служби безпеки України. Мова йде про навчальний заклад, який журналісти виявили на території монастиря УПЦ МП у Голосіївському районі Києва.

В ефірі "Суспільне. Новини" вона підкреслила, що подібні речі не можна розглядати як побутову самодіяльність чи невинну ініціативу. За її словами, цей випадок є прямим викликом національній безпеці.

Чому це небезпечно

Як пояснила Бережна, спроби впливати на українських дітей через радянські підручники, а також викладання російської мови під виглядом "словʼянської", несуть серйозну загрозу. Тут мова не лише про освіту, а про формування світогляду, ідентичності, поглядів.

Правоохоронці зараз встановлюють, хто саме дозволив існування такого закладу і хто координував його роботу. Коло причетних, за словами чиновників, ще уточнюється.

Що виявили під час розслідування

Згідно з оприлюдненими даними, у так званому сімейному клубі незаконно навчалися близько 60 дітей. Формально вони числилися учнями двох київських шкіл, але ці документи виявилися фіктивними.

Освітній омбудсмен Надія Лещик звернула увагу на цілу низку порушень, серед яких:

• індоктринація неповнолітніх;
• елементи пропаганди;
• можливе незаконне отримання державних освітніх субвенцій через підроблені папери.

Картина, мʼяко кажучи, виглядає тривожною.

Реакція силових та освітніх структур

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий уже дав доручення провести термінові перевірки тих закладів, які фактично прикривали діяльність підпільної структури. Паралельно СБУ розпочала досудове розслідування. Процес відбувається під керівництвом ювенальних прокурорів, що додатково підкреслює серйозність ситуації.

Раніше слідчі Головного управління СБУ у Києві та Київській області офіційно підтвердили старт кримінального провадження щодо цієї школи.

Гібридні методи під прикриттям освіти

Історія з підпільною школою у Києві вкотре показує, що гібридна війна не обмежується фронтом. Використання церковних і псевдоосвітніх структур для впливу на дітей є одним із інструментів дестабілізації. Україна, на відміну від росії, робить ставку на контроль і захист прав дітей на обʼєктивну освіту та власну ідентичність, і саме цим шляхом держава має намір іти далі.

Джерело: 5692.com.ua

У Синельниківському районі Дніпропетровської області з 6 січня оголошено примусову евакуацію сімей з дітьми з 13 населених пунктів Дубовиківської громади. Рішення ухвалене у зв’язку з ускладненням безпекової ситуації.
Більше новин на REPORTER.ua

Останнім часом тема мобілізації в Україні звучить усе гостріше. І справа вже не лише у війні чи втомі суспільства. Все частіше конфлікт між ТЦК та цивільними виходить за рамки побутових суперечок і переростає у відкриту словесну, а іноді й юридичну війну. Черговий спалах стався після жорсткого коментаря Київського територіального центру комплектування на тлі нападів на його працівників.

Риторика, що розділила

У своєму офіційному повідомленні ТЦК дозволив собі формулювання, які багатьох відверто шокували. Осіб, що уникають призову, назвали "сірою масою" та "бляклим плебсом", а ухилянтів фактично поставили в один ряд із ворогами та вбивцями. Для державної структури це виглядало надто різко, навіть на тлі війни.

Саме ця заява й стала тригером для хвилі обурення. Правозахисники та частина суспільства побачили в такій лексиці не боротьбу за порядок, а небезпечне знецінення людей.

Цифри, які важко ігнорувати

На цьому фоні особливо показовими виглядають дані, які озвучив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Якщо у 2022 році до омбудсмена надійшло лише 18 звернень щодо дій ТЦК, то у 2024-му їх стало понад 3400. Різниця – не просто статистична, вона сигналізує про системну проблему.

За словами Лубінця, йдеться не про поодинокі випадки, а про повторювані порушення, які фіксуються в різних регіонах.

Про що скаржаться люди

Серед найпоширеніших порушень, які підтверджує омбудсмен:

• незаконне фізичне утримання громадян;
• вилучення особистих речей і документів;
• обмеження свободи пересування;
• застосування сили без законних підстав.

Окремим болючим питанням стали військово-лікарські комісії. Часто рішення про придатність ухвалюють формально, за паперами. А вже у військових частинах таких мобілізованих визнають непридатними через реальний стан здоров’я і повертають назад. Людина ж у цей момент опиняється між двома системами.

Де зникає діалог

Правозахисники звертають увагу: ситуація загострюється ще й через відсутність нормального діалогу. Представники ТЦК говорять про обов’язок кожного захищати державу, що в умовах війни звучить логічно. З іншого боку, громадяни все частіше вказують на ігнорування базових процесуальних прав – права на адвоката, коректний медогляд, дотримання процедури.

Ці дві позиції ніби рухаються паралельно, але не перетинаються.

Позиція омбудсмена

Дмитро Лубінець наголошує: відповідальність за порушення закону має бути однаковою для всіх. Так, війна триває, і мобілізація є необхідною. Але це не скасовує вимоги діяти в межах закону та поважати права людини.

Він підкреслює, що силові методи й емоційна риторика не можуть замінити правові механізми.

Межа, яку не варто переходити

Радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та нехтування юридичними процедурами лише поглиблюють розрив між армією і суспільством. У цій ситуації дедалі гостріше постає питання балансу – де закінчується державна безпека і починається свавілля, здатне підірвати довіру до самої ідеї захисту країни.

Джерело: 5692.com.ua