Громадяни України, що повертаються з полону, можуть оформити відстрочку від мобілізації лише один раз у ЦНАП, після чого вона автоматично подовжується кожні 90 днів. За посиланням на Міністерство оборони України.Хто має право на автоматичне подовженняПраво на автоподовження мають: особи, позбавлені волі через збройну агресію проти України; військовослужбовці, звільнені з полону.Порядок оформлення спрощено постановою Кабінету Міністрів № 560 з 1 листопада 2025 року: повторні заяви та додаткові візити до ЦНАП у більшості випадків більше не потрібні.Як працює автоматичне подовженняАвтоподовження відбувається за умови правильного вказання терміну дії відстрочки в облікових даних: Якщо встановлено конкретну дату завершення (наприклад, 30 березня), автоматичне подовження не здійснюється. Якщо термін відповідає періоду мобілізації ("до завершення мобілізації" в додатку Резерв+), відстрочка оновлюється на 90 днів під час чергового подовження.Механізм працює лише за наявності актуальних даних. Якщо дата вказана некоректно, її потрібно уточнити в ЦНАП.Що робити, якщо відстрочка не подовжиласяЯкщо автоматичне подовження не відбулося, це може свідчити про відсутність або неактуальність даних. У такому разі потрібно: оновити інформацію в ЦНАП або; звернутися до будь-якого зручного ЦНАП з відповідними документами.Підтвердження наявності відстрочкиОсновним підтвердженням є електронний військово-обліковий документ у додатку Резерв+. Паперові довідки з печаткою більше не видаються.За відсутності доступу до смартфона документ можна сформувати та роздрукувати: у додатку Резерв+; через портал Дія; звернувшись до ТЦК та СП або до ЦНАП, якщо потрібна позначка про відстрочку.

Вибух стався у приміщенні ТЦК та СП в Коломиї Івано-Франківської області вночі 18 лютого. Подію кваліфіковано як терористичний акт, встановлюються всі деталі інциденту. Про це розповіли у пресслужбі СБУ в Івано-Франківській області.Що передувалоСьогодні вранці у мережі з'явилась інформація про вибух у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Коломиї, що в Івано-Франківській області.Місцеві мешканці у соцмережах почали писати про те, що вночі було чути гучний вибух у приміщенні ТЦК. Там повилітали вікна, ба більше, вибухова хвиля, нібито була такох сили, що пошкоджень зазнали не лише вікна самого центру, а й деякі конструкції внутрішніх кабінетів.Що кажуть в СБУЗа попередніми даними слідства, вибух стався сьогодні близько 01:15. Унаслідок інциденту постраждалих немає, однак будівля зазнала пошкоджень.СБУ вже відкрила кримінальне провадження за статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).Наразі співробітники Служби безпеки спільно з Національною поліцією проводять комплексні заходи для встановлення всіх обставин події та осіб, причетних до вибуху.

У 2026 році українці з різних конфесій або ті, хто має родичів за кордоном, святкуватимуть Великдень двічі. Католицька Пасха припаде на 5 квітня, а православна та греко-католицька – на 12 квітня. Різниця – рівно тиждень.

Чому так? Католики користуються григоріанським календарем, а православні – юліанською пасхалією. Обидві традиції вважають Пасху першою неділею після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Через різницю календарів дати іноді збігаються, іноді ні. Цього року вони віддалені на сім днів.

Православний календар Великодня

Для православних і греко-католиків в Україні пасхальний цикл 2026 року виглядає так:

• 23 лютого – початок Великого посту
• 25 березня – Благовіщення
• 29 березня – Вербна неділя
• 4 квітня – Лазарева субота
• 9 квітня – Чистий четвер
• 10 квітня – Страсна п'ятниця
• 11 квітня – Велика субота
• 12 квітня – Великдень
• 13 – 19 квітня – Світлий тиждень
• 21 квітня – Радониця (поминальний день)

В ніч з 11 на 12 квітня відбудеться головне духовне дійство. Віруючі підуть на нічні богослужіння, чекатимуть освячення вогню, співу «Христос воскрес», освячення кошиків. Хто не піде вночі, прийде на ранкову службу у неділю. Потім родини зберуться за столом, розговлятимуться, дзвонитимуть близьким і обмінюватимуться вітаннями.

Світлий тиждень і Радониця

Після Великодня починається Світла седмиця – тиждень, який у церкві вважають продовженням свята. У 2026 році він триватиме з 13 до 19 квітня. У храмах звучатимуть святкові пісні. Люди частіше зустрічатимуться з родичами, завершуватимуть ті зустрічі, які не встигли провести в неділю.

21 квітня – Радониця, день поминання померлих. Багато сімей відвідають кладовища, впорядкують могили і згадають близьких.

Цікаво, що Пасха 2026 року припадає на ранні дні квітня. Це означає, що погода вже м’яка, дні довші, але сезон відпусток ще не почався. Для багатьох це вигідно: легше спланувати поїздку до рідних або сімейну зустріч, не поєднуючи свято з літніми канікулами.

Вихідні та робочі дні

Варто знати: через воєнний стан додаткові вихідні після великих свят офіційно не дають. Отже, понеділок 13 квітня 2026 року для більшості залишиться робочим днем – якщо роботодавець не змінить графік. Багато хто намагатиметься вмістити поїздки та святкування в самі вихідні.

Для родин, де є і католики, і православні, 2026 рік створює особливу ситуацію. Спочатку святкують 5 – 6 квітня, а за тиждень – знову 11 – 12 квітня. Часто це означає два етапи сімейних зустрічей: окремо для різних гілок родини або в Україні та за кордоном.

Втім, для тих, хто тримається традицій, головне не дата, а зміст свята і можливість зібратися з близькими.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки затримала в Київській області ще одного агента російської військової розвідки. Зловмисник готував нові ракетні атаки рашистів по теплових електростанціях столичного регіону України. За посиланням на пресцентр СБУ.За даними кіберфахівців СБУ, спочатку фігурант отримав завдання від окупантів таємно обійти периметр однієї з ТЕС, щоб відстежити її технічний стан після попереднього обстрілу.Під час вилазки він мав у режимі реального часу "звітувати" окупантам про все побачене на території енергооб'єкта з фіксацією на фото технологічних споруд та обладнання.Співробітники Служби безпеки затримали агента "на гарячому", коли він проводив додаткову розвідку поблизу потенційної "цілі". На місці події у нього вилучено смартфон, на який він фотографував зовнішній стан ТЕС.Як встановило розслідування, замовлення РФ виконував 26-річний мешканець Фастівського району, який раніше відбував покарання за вбивство неповнолітньої дівчини.У поле зору російських спецслужб рецидивіст потрапив у Телеграм-каналі з пошуку "легких заробітків"."За обіцянку швидкого заробітку він погодився скоригувати повітряні атаки рашистів по енергетичній інфраструктурі Київської області, щоб знеструмити та залишити без теплопостачання більшу частину регіону", – йдеться у повідомленні.Під час обшуку на смартфоні затриманого виявлено анонімний чат із куратором від групи, з яким він спілкувався в режимі "зникаючих" повідомлень.Слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув'язнення з конфіскацією майна.

За останні два роки хліб в Україні подорожчав приблизно на 40%. Цифра звучить сухо, але якщо згадати, скільки коштував батон ще у 2023-му, різниця відчувається без калькулятора. Те саме стосується і борошна – воно теж додало в ціні майже стільки ж.

Про це свідчить галузевий аналіз та дані спілки "Борошномели України". І якщо коротко – 2024 і 2025 роки стали для споживачів непростими. Виробництво буксувало, енергоносії дорожчали, логістика ускладнювалася, сировина теж не дешевшала. У результаті – синхронне зростання цін на те, що українці купують майже щодня.

Скільки саме додали ціни

У 2024 році хліб подорожчав у середньому на 20–22%. У 2025-му – ще на 19–23%. Разом і виходить ті самі близько 40% за два роки.

Найбільше зросла ціна на пшеничний хліб вищого ґатунку – плюс 44%, до приблизно 63,5 грн за кілограм. Житній хліб додав 45% і зараз коштує близько 50,6 грн/кг. Батон подорожчав трохи менше – на 34%, до 30,9 грн за кілограм.

А на полицях супермаркетів преміальні сорти вже перетнули межу у 100 грн за кілограм. Для багатьох родин це вже не "звичайна покупка", а скоріше продукт із категорії "не щодня".

Через це змінюється поведінка споживачів. Хтось переходить на простіші сорти, хтось уважніше дивиться на акції. А хтось дістає з шафи хлібопічку. Домашня випічка знову набирає популярності – бо, якщо порахувати, іноді це справді вигідніше.

Виробники без прибутку

І тут є парадокс. Попри високі ціни в магазинах, виробники борошна працюють майже без маржі.

Декларована ціна пшеничного борошна зросла приблизно на 40%, але реальна ціна продажу часто на 10–15% нижча. У середньому це 13 700–13 900 грн за тонну.

Якщо розкласти по цифрах: пшениця другого класу коштує близько 10 300 грн за тонну, переробка – ще приблизно 2 500 грн. У підсумку чиста рентабельність млинів не перевищує 3%. Це дуже мало. Фактично підприємства працюють на межі – без можливості вкладати кошти в модернізацію чи розвиток.

Менше виробництва, менше експорту

Виробництво борошна продовжує скорочуватися. У 2025 році 14 найбільших підприємств країни виготовили 527,2 тис. тонн продукції – це на 4% менше, ніж роком раніше.

Експортна ситуація ще складніша. Обсяги впали до 66,8 тис. тонн – це найнижчий показник з 2006 року. Основні причини – логістичні обмеження та проблеми з повноцінним доступом до морських портів.

У результаті українське борошно постачається переважно до Молдови та країн ЄС. Географія звузилася, валютна виручка зменшилася, а можливості для масштабування обмежені.

Чи стане легше у 2026 році

Попри складну картину, аналітики припускають, що у 2026 році темпи зростання цін можуть сповільнитися. Можливо, ціни навіть стабілізуються – але різкого здешевлення не очікують. Швидше за все, вони залишаться на нинішньому рівні.

Є кілька факторів, які можуть стримати подорожчання:

• надлишок зерна всередині країни. Через труднощі з експортом можуть накопичитися перехідні залишки пшениці на рівні 8–10 млн тонн. Це створює тиск на внутрішній ринок і не дає цінам різко зростати;
• світова ситуація. Очікується рекордний урожай пшениці – близько 819 млн тонн. Уже зараз світові ціни знижуються третій місяць поспіль;
• якість врожаю 2025 року. Українська пшениця показала високі якісні характеристики, що дозволяє виробляти борошно без додаткових витрат на поліпшувачі. А це знижує собівартість.

Тобто певні передумови для стабілізації є. Інше питання – чи перекриють вони витрати на енергію, логістику та інші чинники, які останні роки тиснули на галузь.

Джерело: 5692.com.ua

У парламенті вирішили нарешті навести лад у словах, якими ми описуємо місцеву владу. Бо виходить дивна річ: країна вже кілька років живе за новим адміністративно-територіальним устроєм, а в законах досі можна натрапити на "сільради", "міста районного значення" чи ті самі "селища міського типу". Формально вони є, фактично – ні.

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав урядовий законопроєкт № 14318 і рекомендував ухвалити його за основу. Рішення ухвалили 16 лютого. Це ще не фінал, але сигнал зрозумілий: терміни з минулого поступово йдуть у небуття.

Чому це стало питанням саме зараз

Після реформи децентралізації 2020 року карту України фактично перекроїли. Кабмін визначив адмінцентри та затвердив території 1 469 громад, а восени відбулися перші місцеві вибори в новому форматі. Громади запрацювали. Повноваження перерозподілили. Життя пішло далі.

Але закони – штука інертна. У багатьох із них залишилися старі формулювання, які обмежують повноваження рад межами конкретного населеного пункту. Хоча тепер громада – це ширша територія, не лише одне село чи місто. І от виходить, що в реальності орган самоврядування відповідає за всю громаду, а в законі ніби діє в межах старих рамок. Незручно. І, м’яко кажучи, створює колізії.

Що пропонують змінити

Законопроєкт передбачає внесення змін одразу до 6 кодексів і 64 законів України. Обсяг чималий. Суть – прибрати з нормативних актів застарілі категорії адміністративно-територіальних одиниць і закріпити єдиний підхід.

Планується:

• юридично вилучити поняття "місто обласного значення" і "місто районного значення";
• відмовитися від формулювання "селище міського типу";
• прибрати згадки про "сільради" та подібні конструкції;
• замінити розпорошені поняття на одне базове – територіальна громада.

Тобто замість кількох паралельних реальностей – одна. Принаймні на папері.

Повноваження – по всій території, а не "в межах таблички"

Документ також уточнює повноваження органів місцевого самоврядування відповідно до принципу повсюдності. Якщо простіше – рада громади має діяти на всій території громади, а не тільки в адміністративних межах окремого населеного пункту.

Це, до речі, впливає на практичні речі: землю, забудову, управління комунальним майном. Бо коли в одному законі написано одне, а в іншому – трохи інакше, починається плутанина. А плутанина в юридичних питаннях зазвичай означає довгі погодження і судові спори.

Джерело: 5692.com.ua

В середу, 18 лютого, у більшості областей України очікується значне погіршення погодних умов. Через це розпочинає роботу Штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Про це говорить заява Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.Зазначається, що складні метеорологічні явища охоплять майже всі області, за винятком західних: Одеська область: прогнозуються дуже інтенсивні опади, ожеледь та сильні пориви вітру. Оголошено II рівень небезпеки, помаранчевий; центральні та східні регіони: на Миколаївщині, Кіровоградщині, Полтавщині, Черкащині та Сумщині прогнозуються значний сніг та дощ. Оголошено I рівень небезпеки, жовтий. Пориви вітру до 15-20 м/с очікуються у більшості південних, центральних та східних областей, також на дорогах буде сильна ожеледиця."Завдання Штабу – оперативне реагування на загрози та належна організація протидії ускладненням дорожнього руху", – йдеться у заяві.Штаб працюватиме цілодобово, до його складу увійшли представники Агентства відновлення, ДСНС, Нацполіції та Укртрансбезпеки.Погода знову погіршиться Згідно з прогнозом синоптикині Наталки Діденко, в середу, 18 лютого, новий циклон із Балкан принесе у більшість областей України ускладнення погодних умов. Зокрема, очікуються снігопади, хуртовини, посилення вітру та поступове підвищення температури повітря.Нагадаємо, синоптики прогнозують, що цей тиждень принесе українцям різкі температурні контрасти. Йдеться про "температурні гойдалки" від сильних морозів до короткочасного потепління, а також хвилі снігопадів і ожеледиці в окремих регіонах країни.Зазначимо, у Сумах оголосили надзвичайну ситуацію природного характеру через різке потепління, інтенсивні опади та танення снігу. Внаслідок підтоплень вода зайшла у житлові масиви, об’єкти критичної інфраструктури та приватні домоволодіння.

Заступник міністра енергетики України Анатолій Куцевол та американські сенатори Річард Блументаль та Шелдон Вайтгаус відвідали пошкоджену внаслідок російських атак ТЕЦ у Києві. Про це передає Міністерство енергетики України.Куцевол поінформував американських партнерів про наслідки ворожих ударів по об’єкту, який до обстрілів забезпечував теплопостачання понад 1000 багатоквартирних будинків, а також шкіл, дитячих садків, лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури Києва.Також він подякував Сполученим Штатам за гуманітарну допомогу, яка вже надійшла до України. Як зазначається, а цей час Україна отримала три вантажі гуманітарної допомоги загальною вагою близько 5 тонн. Загальний обсяг грантового внеску США до Фонду підтримки енергетики України становить 35,5 млн євро.Фото: МіненергоПід час пресконференції, яка відбулася напередодні, Блументаль заявив, що Росія відкрила "полювання" на компанії США в Україні.Також він вважає, що США повинні надавати Україні більше військової допомоги, оскільки очільник Кремля Владімір Путін не зацікавлений у завершенні війни.

Правоохоронці викрили двох посадовців територіальних центрів комплектування Волині, які за гроші оформлювали військовозобовʼязаним бронювання та прибирали відмітки про порушення військового обліку. Про це передають у Офісi генпрокурора та Нацполіції. Як з'ясувало слідство, двоє посадовців – оператор відділення районного ТЦК та провідний інспектор відділу обласного ТЦК – отримали 2,5 тисячі доларів від чоловіка за коригування даних в системі "Оберіг" з метою подальшого бронювання. Ще 1,5 тисячі доларів вони взяли за скасування відмітки про порушення обліку. У прокуратурі зауважили, що після цього один зі спільників висловив невдоволення занадто низькою ціною, яку назвав його "колега". Після передачі коштів обох посадовців затримали, повідомили про підозру й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Що передувало:Правоохоронці заочно повідомили колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК та СП та його тещі про підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна.

У 2025 році українці дедалі частіше розраховувалися картками – у супермаркетах, кав’ярнях, сервісних центрах. Про це повідомили в Національний банк України, і цифри там, якщо придивитися, доволі показові.

Яким був середній чек

Середній чек у звичайному магазині склав 354 гривні. Торік було 330. Начебто різниця невелика, але якщо множити це на щоденні покупки – набігає. Інтернет-платежі теж підросли: у середньому 608 гривень проти 561 роком раніше. А от перекази з картки на картку трохи зменшилися – 1 864 грн проти 1 958 грн у 2024-му. Можливо, люди стали частіше кидати невеликі суми – на комуналку батькам, на збір, на якісь побутові речі. Таке життя.

Де розраховуються найчастіше

До речі, понад сім із десяти безготівкових операцій – це покупки саме в торговельних і сервісних мережах. Якщо точніше, 74,3% від кількості всіх операцій. За сумою – трохи більше половини, 50,9%. Це понад 6,7 мільярда операцій на майже 2,38 трильйона гривень. Масштаб, чесно кажучи, важко навіть уявити. Кожна друга гривня, яка проходить через картку, – це розрахунок у магазині.

Перекази між картками

Перекази між картками займають 26,3% від загальної суми безготівкових операцій – понад 1,2 трильйона гривень. Але за кількістю їх значно менше – 7,3%. Тобто переказів не так багато, зате вони більші за сумою. Логічно: продукти – це 300–400 гривень, а от, скажімо, оренда чи допомога родині – вже тисячі.

Онлайн-платежі: частка зростає, але не домінує

Онлайн-покупки поки що не домінують. 13,9% від кількості операцій і 16,4% від суми – це понад 1,2 мільярда транзакцій на майже 770 мільярдів гривень. Інтернет росте, але супермаркет біля дому все ще перемагає. Люди люблять бачити товар на власні очі. А може, просто звичка.

Готівка також зростає

І що цікаво – попри активні карткові розрахунки, готівка нікуди не зникла. За даними НБУ, у 2025 році її обсяг в обігу зріс на 12,6%, це плюс 103,9 мільярда гривень. Станом на 1 січня 2026 року в країні було 926,3 мільярда гривень готівки. Тобто ми живемо одразу в двох реальностях: приклав картку – і все, або ж дістав купюри з гаманця. І так, і так працює.

Обмеження на перекази

Окрема історія – обмеження на перекази. У грудні 2025 року діяли ліміти: 100 тисяч гривень на місяць. Для клієнтів із категорії "високого ризику" – 50 тисяч. Це теж впливає на те, як і скільки люди переказують. Фінансова система зараз під мікроскопом, і це відчувається.

Загалом картина така: картки стали звичкою, майже рефлексом. Але й готівка вперто тримається. І середній чек повільно, але зростає. Це, мабуть, найпростіший індикатор того, що витрати – а разом із ними й ціни – не стоять на місці.

Джерело: 5692.com.ua