Правоохоронці викрили агентурно-бойову мережу РФ, учасники якої збирали розвіддані про Сили оборони України, готували теракти та замовні вбивства на території України. Про це, з посиланням на СБУ та прокуратуру. За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, до складу мережі входили 10 осіб. Вони збирали інформацію про місця дислокації, переміщення, озброєння, техніку та особовий склад ЗСУ у Краматорському і Покровському районах Донецької області, а також на Харківщині. Крім того, фіксували наслідки ворожих ударів і передавали зібрані дані через месенджери російським кураторам. "У Краматорську агенти отримали завдання встановити заклад харчування, де часто перебувають українські військовослужбовці, щоб у подальшому здійснити там теракт. Вибуховий пристрій для цього їм скинули з безпілотника у заздалегідь визначеному місці. Також повідомляється, що учасники мережі готували замовні вбивства публічних осіб і військовослужбовців у різних регіонах України. Серед потенційних жертв – радник міністра оборони України, волонтер Сергій Стерненко, а також громадянин РФ, боєць РДК Ілля Богданов, який з 2014 року воює на боці України", – вказав Кравченко. Для підготовки злочинів учасники мережі відстежували адреси проживання та маршрути пересування майбутніх жертв. Зібрану інформацію узагальнював і передавав представникам спецслужб РФ завербований ворогом судовий експерт із Полтави. Під час спецоперації було ліквідовано озброєного кілера, учасника мережі, який чинив збройний опір. За даними слідства, він пройшов підготовку на тимчасово окупованій території Донецької області та був направлений на підконтрольну Україні територію для виготовлення і закладання саморобних вибухових пристроїв.Під час обшуків у підозрюваних вилучено вогнепальну зброю, боєприпаси, компоненти до вибухових пристроїв, засоби зв’язку та техніку з доказами співпраці з російськими спецслужбами. Один із затриманих під час допиту також визнав, що раніше вчинив підрив на автостоянці, діючи в інтересах армії РФ.Учасникам мережі інкримінують державну зраду, колабораційну діяльність, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ, підготовку до терористичного акту та незаконне поводження зі зброєю (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 7 ст. 111-1; ч. 2 ст. 114-2; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258; ч. 1 ст. 263 КК України).Суд обрав підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

Цього тижня Верховна Рада, схоже, бере вимушену паузу. Як заявив народний депутат Ярослав Железняк, шансів на повноцінну роботу парламенту майже немає.

Вівторкове засідання вже зняли з порядку денного. І, якщо вірити настроям у кулуарах, середа та четвер навряд чи щось змінять. Більше того – вперше за довгий час навіть не збирали пропозиції від парламентських комітетів.

Тобто процес, який зазвичай іде "на автоматі", цього разу просто не стартував.

Завислі рішення і гроші під питанням

На цьому фоні накопичуються інші проблеми. Парламент досі не затвердив одразу вісім важливих програм, які мали б ухвалити до кінця кварталу.

Йдеться, зокрема, про:

• Ukraine Facility;
• програми Світового банку (DPO);
• домовленості з МВФ.

Якщо говорити просто – від цих рішень залежать зовнішні кошти. А значить і стабільність бюджету.

Спроба "зрушити з місця", яка не спрацювала

Була ідея зібрати депутатів і трохи "підштовхнути" процес. На 20 березня планували зустріч в Офісі президента, де мали говорити про ситуацію.

Але не склалося – зустріч скасували.

І це, як виглядає, тільки підкреслило загальну розгубленість. Ніби всі розуміють, що є проблема, але чіткої відповіді, що з нею робити, немає.

Критика уряду і відсутність комунікації

Железняк досить різко висловився про те, як виглядає взаємодія між гілками влади.

Не було абсолютно ніякої комунікації від Уряду. Свириденко десь взагалі сховалась від цього, але встигла тричі за тиждень сходити пожалітися Зеленському на поганих депутатів. Ніякої спроби від Президента зібрати фракцію теж не було…

Фактично мова про те, що координація – на мінімумі. А без неї парламент, як механізм, починає буксувати.

Зустріч із президентом ситуацію не врятує

Навіть якщо організувати зустріч фракції з президентом, швидкого ефекту не буде – так вважає депутат.

За його словами, попередні дві такі зустрічі лише погіршили ситуацію. І якщо раніше на них приходила хоча б половина депутатів, то зараз, можливо, збереться третина.

Плюс є ще й банальна логістика:

• частина ключових фігур зараз за кордоном;
• найближче засідання тільки 7 квітня.

Тобто навіть технічно швидко щось змінити складно.

Що стоїть за кризою більшості

Окрема тема – стан самої монобільшості.

Железняк вважає, що проблема глибша, ніж просто відсутність депутатів у залі. За його словами, президент і далі сприймає фракцію як "керовану кнопками".

Але реальність інша.

Частина депутатів, особливо мажоритарники, вже набралися політичного досвіду і більше не відчувають тієї залежності, яка була на старті.

І ще один момент, який часто озвучують неофіційно: багато хто не бачить свого місця у майбутніх політичних проєктах.

"Це вже не просто парламентська проблема"

Депутат прямо говорить – мова йде не лише про кризу в Раді.

Депутати розуміють, що в наступний політичний проєкт Зеленського старих "слуг народу" не візьмуть, тому не бачать ніякого політичного майбутнього.

І далі робить ширший висновок: парламент зараз лише відображає загальну кризу управління в державі. Такий собі індикатор, який став помітним для всіх.

Невдоволення урядом усередині фракції

До речі, за інформацією зсередини, у самій фракції "Слуга народу" теж не все гладко.

Частина депутатів відкрито критикує прем’єрку Юлію Свириденко – зокрема через слабку комунікацію. І це вже впливає на голосування.

У результаті:

• урядові законопроєкти не отримують підтримки;
• навіть важливі рішення "висять".

І виходить замкнене коло.

Джерело: 5692.com.ua

Українське Міноборони відкрито озвучило логіку атак безпілотників по російських містах і тилових регіонах. Суть, якщо коротко, така: поки війна не відчувається всередині самої Росії – там не поспішають її завершувати.

Йдеться передусім про великі міста – Москву, Санкт-Петербург, Краснодар. Саме там, як вважають у відомстві, люди мають на собі відчути наслідки того, що відбувається.

"Повернути війну назад"

У Міноборони кажуть, що українські сили вже давно працюють над тим, щоб війна перестала бути для росіян "десь далеко". Ідея проста – зруйнувати відчуття безпеки у тилу.

Фактично, мова про те, щоб повернути бойові дії туди, звідки вони й прийшли.

І, судячи з останніх подій, цей процес уже набирає обертів.

• регулярні атаки дронів на Москву;
• удари по об’єктах у Ленінградській області;
• нальоти на Сочі.

Це вже не поодинокі випадки, а системна історія.

Що кажуть у відомстві

У заяві Міноборони прозвучала доволі жорстка, але показова фраза:

Є одне просте розуміння – Росія почне замислюватися про закінчення війни, коли потворам у Москві, Пітері, Краснодарі та інших великих містах стане небезпечно і некомфортно жити.

Тобто акцент не лише на військовому ефекті, а й на психологічному тиску.

Поки що це лише початок

У відомстві прямо говорять: нинішні атаки – це ще не максимум. Швидше, перевірка.

Українські сили зараз, по суті, "прощупують" систему – дивляться, де слабкі місця в ППО, як працює логістика, як реагують служби.

Тобто це ще етап аналізу, а не фінальна стратегія.

Удари по інфраструктурі

Окремий момент – це атаки на нафтобази, термінали, заводи. І тут вже є конкретний результат.

Пошкодження таких об’єктів призводить до проблем із пальним для армії РФ. А це, як не крути, б’є по можливостях вести війну.

Наприклад:

• удари по терміналах у Ленінградській області;
• пожежа на нафтопереробному заводі в Саратові, яка тривала кілька днів.

Це не просто символічні атаки.

Сигнал від Сил оборони

У Міноборони наголошують: відповідь буде системною і тривалою.

Сили оборони відплатять всім, хто приніс війну.

Фраза коротка, але доволі зрозуміла за змістом.

Джерело: 5692.com.ua

Не обов’язково проводити пів вечора біля плити, щоб нагодувати сім’ю нормальною домашньою їжею. Багато хто вже давно спростив собі життя – і це не про дорогі гаджети, а про дрібні, але дуже практичні речі.

Іноді достатньо трохи подумати наперед.

Заготовки – половина справи

Є один момент, який часто ігнорують: підготовка. Якщо її зробити один раз, потім не доведеться щоразу починати з нуля.

Наприклад:

• цибулю можна нарізати одразу на кілька разів;
• зелень теж не обов’язково різати щодня.

Все це спокійно лежить у морозилці. Дістали – і відразу в пательню. Ніяких зайвих рухів.

Смак? Багато хто каже, що різниці майже не помітно.

Вода для пасти – не головне

Звична історія: велика каструля, багато води, довге очікування. Але на практиці можна інакше.

Пасти достатньо стільки води, щоб вона просто була покрита. Все.

Закипає швидше – відповідно, і готується швидше.

Єдине, що важливо – не забувати помішувати. Інакше злипнеться, і тоді вже ніяка економія часу не врятує.

Розморожування без нервів

Буває, згадали про м’ясо в останній момент. Знайома ситуація.

Є простий варіант: холодна вода.

Кладете продукт у пакет, опускаєте в миску з водою – і за пів години вже можна працювати далі. Без мікрохвильовки, без "переварених" країв.

Засмажка наперед

Тут взагалі лайфхак, який економить купу часу.

Замість того, щоб кожного разу чистити моркву і різати цибулю – зробіть заготовку одразу на кілька днів або навіть тиждень.

Проста універсальна суміш:

• цибуля;
• морква;
• трохи олії;
• спеції.

Розклали порціями – і в морозилку. Потім просто додаєте куди треба: суп, рагу, гарнір.

Чим дрібніше – тим швидше

З овочами все логічно, але чомусь не всі це використовують.

Дрібна нарізка реально скорочує час приготування. Та сама картопля – різниця відчутна:

• менші шматки – приблизно 10 хвилин,більші – може і всі 20.

І коли поспішаєш, ці хвилини відчуваються.

Готова основа в холодильнику

Ще одна звичка, яка сильно спрощує вечір.

Якщо у вас вже є:

• варений рис;
• гречка;
• або картопля.

То вечеря – це вже не процес на годину. Додали щось до смаку – м’ясо чи овочі – і через 10–15 хвилин все готово.

І це той випадок, коли заздалегідь витрачений час реально повертається.

Джерело: 5692.com.ua

Ідея провести перші вибори після війни – це не щось абстрактне, а цілком конкретна робота з документами. І от зараз, як кажуть у робочій групі, проєкт уже більш ніж наполовину готовий.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить прямо:

Виглядає так, що 65% законопроєкту вже готові.

Тобто база є. Але до фінішу ще не дійшли.

Чому строки "попливли"

Спочатку план був доволі оптимістичний – завершити все ще до кінця лютого. Але реальність, як це часто буває, внесла свої корективи.

За словами Айвазовської, обсяг задач виявився більшим, ніж здавалося на старті. Тут не просто написати закон – треба врахувати безпеку, логістику, нові ризики. І кожен пункт тягне за собою купу деталей.

Коротко кажучи, швидко не вийшло.

Що вже пропрацьовано

Є і хороші новини. Найбільше просунулися в тих речах, які можна "порахувати і організувати":

• адміністративні процедури;
• технічні моменти проведення виборів;
• організація процесу в цілому.

Це та частина, де все більш-менш зрозуміло: як рахувати голоси, як формувати комісії, як організувати сам процес.

Голосування за кордоном: окрема історія

Один із найбільш чутливих моментів – це українці за межами країни.

Тут, за словами експертів, уже є помітний прогрес. Робота йде разом із Міністерством закордонних справ, і поступово вимальовується механізм, як дати людям можливість проголосувати.

І це логічно, бо мільйони українців зараз за кордоном. Ігнорувати їх не вийде.

Що ще "висить у повітрі"

А от далі починається складніше.

Є теми, які поки що не доведені до кінця:

• регулювання соцмереж під час виборів;
• ризики втручання Росії;
• використання криптовалюти у фінансуванні кампаній.

І тут, як зазначає Айвазовська, проблема навіть не в бажанні щось зробити, а в досвіді.

І тут не питання експертизи українців, бо в нас цієї експертизи немає. А треба вивчати той досвід, який практично реалізується, наприклад, у Молдові, в Румунії, в деяких інших країнах.

Тобто доводиться дивитися на чужі кейси і вже під них підлаштовувати свої рішення.

Скільки ще чекати

На завершення всього цього процесу потрібно ще трохи часу.

У робочій групі говорять про приблизно місяць або навіть півтора. І це тільки для того, щоб довести текст до фінальної версії.

Після цього – ще окрема історія з ухваленням.

Джерело: 5692.com.ua

У кількох великих містах України опалення вже почали вимикати. Зокрема, у Дніпрі та Кривому Розі сезон фактично завершили.

Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. За його словами, система вже працює не в повному режимі – залишили лише окремі об’єкти.

Дніпро та Кривий Ріг завершили опалювальний сезон. Працюють лише котельні, які живлять школи, садочки та лікарні.

Тобто для більшості мешканців батареї вже охололи.

Чому вирішили не тягнути до квітня

Причина доволі проста – погода. На вулиці теплішає, і тримати централізоване опалення далі, по суті, немає сенсу.

До речі, за словами чиновників, до кінця тижня аналогічні рішення мають ухвалити й інші міста з централізованим теплопостачанням.

Тобто процес пішов. І швидко.

Що відбувається у Києві

У столиці трохи інший сценарій, але загальний напрям той самий.

У Києві почнуть поступово відключати тепло з 24 березня. Таке рішення ухвалила міська влада, і пояснення тут теж цілком прагматичне.

Виважене та своєчасне рішення про завершення опалювального сезону впливає і на те, щоб кияни не сплачували зайве за послугу опалення в умовах потепління.

Тобто мова не лише про температуру за вікном, а й про платіжки.

Соціальні об’єкти ще залишаються з теплом

Водночас не все вимикається "під нуль".

Є винятки:

• лікарні;
• дитячі садочки;
• школи;
• пологові будинки.

Їх відключатимуть окремо – за заявками керівників. Тобто якщо десь ще холодно або є потреба, тепло можуть залишити.

Що далі

Якщо дивитися ширше, ситуація виглядає досить типовою для кінця березня. Потепління приходить раніше – відповідно і опалювальний сезон завершується швидше.

Хоча, якщо згадати попередні роки, іноді буває інакше: вимкнули – а потім різке похолодання. Але поки що, схоже, вирішили не ризикувати і не тримати тепло "про запас".

Джерело: 5692.com.ua

Останні дні на фронті стали гарячішими. Російські підрозділи, схоже, вирішили скористатися погодою і активізували наступ одразу на кількох ділянках. Про це розповів президент Володимир Зеленський після наради з військовим керівництвом.

Погода як фактор війни

Як пояснюють, більш-менш стабільні погодні умови дали можливість противнику діяти активніше. Менше багнюки – більше руху техніки.

І от результат: спроби наступу одразу на кількох напрямках.

Але тут є нюанс.

Втрати, які говорять самі за себе

За словами президента, просування як такого росіяни не показали. Зате втрати – суттєві.

Тільки за ці сім днів уже більш ніж 8 тис. убитих і важкопоранених російських солдатів.

Цифра, м’яко кажучи, велика. І вона, фактично, головний підсумок цих атак.

Кадрові рішення у російській армії

Цікава деталь, яка з’явилася після аналізу ситуації. У самій Росії почали "чистки" серед командирів.

Йдеться про звільнення на рівні бригад. Причина – реальна картина на фронті, яка, судячи з усього, не збіглася з очікуваннями керівництва.

Тобто, умовно кажучи, коли паперові "успіхи" стикаються з реальністю – хтось втрачає посаду.

Де саме тривають атаки

За словами Зеленського, ворог намагається тиснути одразу в кількох регіонах:

• Харківська область;
• Сумська область.

Крім того, окремо згадується олександрівський напрямок. Там, як повідомляється, українські десантники дають серйозну відсіч.

Що відбувається на передовій

Якщо коротко – ситуація напружена, але без проривів з боку противника.

Російські війська пробують тиснути, шукати слабкі місця, діяти швидше. З іншого боку, українські сили тримають позиції і завдають втрат.

І от тут виходить досить показова картина: активність зростає, а результат – не дуже.

Джерело: 5692.com.ua

У Південному відділі надання соціальних послуг відбувся тематичний захід "Тепло добрих сердець", приурочений до Міжнародного дня щастя.

Як зазначив міський голова, колектив закладу працює за принципом: "Дбаючи про щастя інших, знаходимо своє". Саме така атмосфера панувала і під час зустрічі, організованої для підопічних центру – людей поважного віку, одиноких пенсіонерів, а також тих, хто через війну був змушений залишити свої домівки.

Для них подібні заходи стають справжньою віддушиною: це можливість знайти нових друзів, отримати підтримку та просто поспілкуватися у колі однодумців.

Голова громади також підкреслив, що у місті системно працюють над покращенням матеріально-технічної бази соціальних установ. Зокрема, торік у будівлі цього відділу провели ремонт, замінили вікна та двері.

Оновлений простір сьогодні дозволяє проводити не лише культурні заходи, а й організовувати заняття спортом. Це особливо важливо для ветеранів праці та людей з інвалідністю, адже допомагає підтримувати здоров’я та активність.

Загалом у трьох підрозділах Центру надання соціальних послуг допомогу отримують понад 2000 мешканців громади. Робота колективу спрямована на те, щоб відвідувачі відчували увагу до своїх потреб та були інтегровані в життя громади.

Підсумком зустрічі стало створення символічного "серця щастя", яке об’єднало особисті історії учасників, їхні цінності та власне бачення щастя.

Дякую працівникам закладу за професіоналізм і душевну щедрість, а всім учасникам свята – за віру в краще та невичерпну енергію, – зазначив мер.

Джерело: 5692.com.ua

Історія з мобілізацією молодих чоловіків в Україні виглядає трохи заплутано. З одного боку – постійно звучать заяви про захист тих, кому ще немає 25. З іншого – на практиці все працює інакше.

І ось тут починається те, що юристи називають правовою колізією.

Як з’явилась ця проблема

Ситуація виникла після того, як скасували статус "обмежено придатний". Здавалося б, логічний крок – упорядкувати систему.

Але вийшло трохи інакше.

Тисячі хлопців, які раніше мали цей статус, автоматично потрапили до категорії військовозобов’язаних. Без якихось додаткових пояснень чи "перехідного періоду".

І тепер вони – у загальній системі мобілізації.

Закон є, але не працює

Тут ключовий момент.

За словами адвоката Юрія Айвазяна, закон №3939-IX мав прямо заборонити призов таких людей. Але він досі не підписаний президентом.

А це означає просту річ: документ існує, але юридичної сили не має.

Поки його не опублікують – він фактично "лежить на полиці".

Чи допомагають внутрішні документи

Дехто сподівається на внутрішні розпорядження, наприклад директиву №11379д. Мовляв, вона має захистити.

Але юристи тут досить категоричні.

• це не закон;
• це не нормативно-правовий акт;
• у суді така "папірець" не працює.

Тобто виглядає ніби є захист, але на практиці – не зовсім.

Чому ТЦК мають можливість призивати

Через цю невизначеність територіальні центри комплектування фактично діють у межах чинного законодавства.

І поки немає чіткої заборони, вони можуть мобілізувати чоловіків до 25 років, якщо ті вже перебувають у статусі військовозобов’язаних.

Тобто формально – все законно.

Штрафи за облік: ще один нюанс

Паралельно є ще одна історія, яка багатьох зачіпає.

За порушення правил військового обліку можуть накладати доволі серйозні штрафи:

• від 17 000 до 25 500 гривень.

Йдеться про речі, які здаються дрібницями: не оновив адресу, не повідомив про зміну сімейного стану чи освіти.

Але штраф – цілком реальний.

Чи можна оскаржити штраф

Є нюанс, про який не всі знають.

Адвокатка Лідія Карплюк звертає увагу: якщо ці дані вже є в державних реєстрах і ТЦК може їх отримати самостійно, накладення штрафу може бути незаконним.

У такому випадку є сенс іти до суду.

І, як показує практика, іноді це спрацьовує.

Джерело: 5692.com.ua