На Закарпатті судитимуть колишню директорку дитячого будинку-інтернату, яку звинувачують у приховуванні фактів сексуального насильства над вихованцями.Слідство встановило, що чиновниця знала про систематичне сексуальне насильство, яке вчиняв 17-річний вихованець інтернату щодо трьох малолітніх хлопчиків у віці 9 та 14 років, проте не повідомила про це правоохоронним органам та не забезпечила захист потерпілих.Незважаючи на обізнаність про ці факти, чиновниця сприяла залученню юнака до виконання функцій організатора дитячих розваг та заходів для дітей молодшого віку, де він вчиняв сексуальне насильство над дітьми.Про факти насильства повідомили вихователі, яким довірилися діти, після того як директор проігнорувала отриману інформацію.Потерпілі були допитані та підтвердили, що насильство тривало протягом тривалого часу. Обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника вже направлено до суду.Колишній директорці інкримінують невиконання професійних обов'язків із охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбайливого та несумлінного ставлення до них, що спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілих. Справу вже призначено до розгляду в суді.За місяць міжвідомчих перевірок установ опіки та сімейних форм виховання в Україні виявлено системні недоліки захисту дітей, які призвели до смертей, насильства та багаторічних знущань.Також раніше було відомо, що Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини протягом 2025 року провів понад 800 моніторингових візитів по всій країні, перевіряючи дотримання прав людини, зокрема прав дітей. Майже у кожному випадку моніторингу виявляли порушення.

Вихованка кам’янської ДЮСШ №3 Марина Левадна продемонструвала відмінну підготовку на престижних юніорських змаганнях серії ITF — DeSki Warsaw Cup 2026 (J60).
Більше новин на REPORTER.ua

В Україні стався землетрус магнітудою 4,8 бала. Поштовхи відчули у південно-східних областях України та Криму. З посиланням на дані Європейсько-середземноморського сейсмологічного центру (EMSC).Сьогодні, 2 лютого 2026 року, у Криму та на південно-східній частині України відчули землетрус. Магнітуда підземних поштовхів на півострові склала 4,8 бала, а епіцентр знаходився на глибині 10 км.Землетрус, як показують мапи сейсмологів, стався у Азовському морі.За даними сейсмологів, землетрус стався приблизно за 78 км на західний північний захід від Керчі та 35 км на північний захід від міста Щолкіно. Поштовхи були зафіксовані о 11:47 за місцевим часом.За класифікацією землетрусів, магнітуда яких становить від 4,0 до 4,9 бала, відноситься до легких (шкала Ріхтера). Він помітний людям у будинках, можуть хитатися підвіконня, люстри, посуд; серйозних руйнувань при такому землетрусі зазвичай немає.При цьому Головний центр спеціального контролю за шкалою Ріхтера оцінює його у 5,1 бала (район півострова Крим). За класифікацією, цей землетрус відноситься до сильно помірних.Місцеві ЗМІ пишуть, що підземні поштовхи відчули жителі Запоріжжя. Зокрема у багатоповерхових будинках.Також, попередньо, коливання були відчутні й в Дніпрі та на Донеччині.Нагадаємо, що 19 січня землетрус фіксували на території Хмельницької області.Найсильніший землетрус цього року відчули на Закарпатті.А в Чернівецькій області в середині грудня підземні поштовхи сталися магнітудою (за шкалою Ріхтера) 2,2 бала.

Кабінет міністрів призначив Леоніда Музикуса тимчасово виконуючим обов’язки голови Державної служби геології та надр України. Відповідне розпорядження від 30 січня 2026 року №97-р оприлюднено на Урядовому порталі.«Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку голови Державної служби геології та надр України, виконання обов’язків голови Державної служби геології та надр України на першого заступника голови зазначеної Служби Музикуса Леоніда Євгеновича», – йдеться в повідомленні.Як повідомлялося, 7 січня Кабінет міністрів звільнив Олега Гоцинця з посади голови Державної служби геології та надр України.Гоцинець обіймав посаду з листопада 2024 року. До того він працював начальником департаменту надрокористування АТ «Укргазвидобування», найбільшого надрокористувача України. За сумісництвом був менеджером проєктів НАК «Нафтогаз України». Також є експертом Державної комісії по запасах корисних копалин.

В Україні може з'явитися реєстр дронів, який функціонуватиме як державна інформаційна система, аналогічна реєстрації транспортних засобів, але з урахуванням специфіки БПЛА. Про це в інтерв'ю розповів голова Національної поліції Іван Вигівський.ПодробиціРаніше Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності схвалив законопроект, який встановлює правила користування БПЛА та рекомендує прийняти його за основу в першому читанні, а потім доопрацювати до другого.У поліції заявили про необхідність урегулювати питання контролю всіх польотів БПЛА."Йдеться про правопорушення, скоєні за допомогою БПЛА. Якщо з використанням дрона буде пошкоджено майно, завдано тілесних ушкоджень людям, за це має бути адміністративна та кримінальна відповідальність. А такі факти є. І тяжкість таких правопорушень зростає з року в рік", – сказав Вигівський.На його словах, Нацполіція підтримує та ініціює комплексні законодавчі зміни, початок яким має покласти цей законопроект.Про що цей проект закону?"Він включає обов'язкову реєстрацію БПЛА, внесення їх до Державного реєстру повітряних суден та облік у підрозділах Національної поліції. А також нормування правил польотів, зокрема ідентифікацію користувачів та вимоги до документів, що дають право на польоти.Тому що людей, які вміють користуватися дронами, понад сотні тисяч лише в Силах оборони, і не виключено, що з часом криміналітет захоче когось із цих людей до себе залучити. Бо не потрібно снайперів, якихось складних процесів вигадувати. FPV-дрон – це найкращий спосіб для злочинців, щоб когось ліквідувати або пошкодити майно. Тому ми повинні бачити детекцію дронів, які злітають, і знати, хто ними керує", – пояснив голова Нацполіції.Вигівський також зазначив, що законопроектом передбачена адміністративна відповідальність за експлуатацію незареєстрованих дронів, польоти без документів або в стані сп'яніння та кримінальна відповідальність, якщо такі порушення завдадуть шкоди людям або значних матеріальних збитків.Використання дронівНа словах голови Нацполіції, після завершення воєнного стану люди, які мають відповідні сертифікати на керування дронами та у кого вони будуть, подаватимуть заявку на здійснення польотів."Наприклад, журналісти хвилюються, що їм будуть заважати робити зйомки за допомогою квадрокоптерів. Ніхто цього не планує робити. Просто потрібно буде заздалегідь подати заявку. Зараз так само відбувається. Бо якщо дрон впаде комусь на голову, за це має бути відповідальність", – пояснив він.РеєстрВигівський зазначив, що державний облік безпілотних повітряних суден вже передбачено Повітряним кодексом України, а після скасування воєнного стану планується його розширення та деталізація відповідно до законодавчих змін."Реєстр дронів функціонуватиме як державна інформаційна система, аналогічна реєстрації транспортних засобів, але з урахуванням специфіки БПЛА. Реєстрація планується в електронному форматі – через державну онлайн-платформу або додаток "Дія".Під час реєстрації оператор або власник вноситиме: свої персональні та контактні дані, технічні характеристики дрона (тип, маса, виробник).Після реєстрації дрону буде присвоєно унікальний номер, який буде прив'язаний до конкретного безпілотника та може наноситися на нього фізично або зберігатися в електронному вигляді.Реєстр не буде публічним. Власник матиме доступ лише до своїх даних, тоді як повний доступ отримають уповноважені державні та правоохоронні органи. Це необхідно з міркувань безпеки", – розповів він.Також, на словах голови Нацполіції, буде чітко розмежована відповідальність.Незалежно від того, чи є дрон власним, службовим чи позиченим, відповідальність за політ несе той, хто ним керував.Якщо людина не захоче реєструвати дрон і використовуватиме його, то буде адміністративна відповідальність. А якщо будуть негативні наслідки такого використання – кримінальна.

Поліцейські з'ясували, де він може проживати та зв'язалися з його дружиною. Громадянина доставили до місця мешкання та передали рідним.
Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці повідомили про підозру колишньому начальнику одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Київської області, який незаконно вилучав транспортні засоби у підприємців. Про це йдеться у повідомленнях ДБР та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Слідство встановило, що в березні 2022 року посадовець без законних підстав вилучив 8 автомобілів у двох підприємств, які займаються вантажними перевезеннями. Транспорт він забирав без належних документів, прикриваючись потребами Збройних сил України. Згодом за його вказівкою склали акти приймання-передачі заднім числом нібито для передачі автомобілів до військових частин. Водночас фактично цей транспорт до підрозділів не надходив, а вилученим майном фігурант розпорядився на власний розсуд. Внаслідок вказаних протиправних дій підприємствам було завдано збитків на суму понад 4 млн грн. У ДБР зазначають, що наразі підприємцям повернуто три транспортні засоби, які передали для забезпечення потреб ЗСУ. Дії колишнього посадовця кваліфікували за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення влади в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

Після початку повномасштабної війни багато українців опинилися в ситуації, коли довелося виїхати з дому – хтось за кордон, хтось у безпечніші регіони. Квартири стоять порожні, а платіжки, як не дивно, продовжують приходити. І тут виникає логічне питання: а чи треба платити за те, чим фактично не користуєшся, і чи можна взагалі якось позбутися старих боргів.

Коли можна не платити за комуналку

Закон усе ж таки передбачає певні послаблення. Якщо житло не використовується більше місяця, власник або орендар має право звернутися до постачальників і попросити зменшити або тимчасово припинити нарахування за окремі послуги.

Йдеться передусім про те, що напряму залежить від споживання:

• газ;
• вода;
• електроенергія;
• вивезення сміття.

Але тут є нюанс. Потрібно не просто сказати "я там не живу", а підтвердити це документально. Наприклад:

• довідка про перебування за кордоном;
• документ про навчання чи роботу в іншому місті;
• інші офіційні папери, які показують, що людей у квартирі реально немає.

І ще важливий момент: звертатися треба до кожного постачальника окремо. Один лист – не панацея.

За що все одно доведеться платити

А от із деякими платежами, як би не хотілося, нічого не вийде. Навіть якщо квартира стоїть порожня роками.

Мова про:

• централізоване опалення;
• утримання будинку і прибудинкової території.

Ці нарахування йдуть незалежно від того, живе там хтось чи ні. Логіка проста: будинок опалюється, ліфт працює, дах ремонтують – значить, платять усі власники. І саме тут зазвичай накопичуються найбільші борги.

Старі борги і строк давності

Часто можна почути щось на кшталт: "Та ті борги вже старі, їх мають списати". Але на практиці все не так просто.

В Україні діє строк позовної давності – загалом це три роки. Тобто постачальник має право звернутися до суду і стягувати борг лише в межах цього періоду.

Але важливий момент: борг не зникає автоматично. Ніхто його сам по собі не "обнуляє".

Це право потрібно заявляти саме в суді. Інакше суд може спокійно ухвалити рішення про стягнення всієї суми – навіть якщо частині боргу вже п’ять чи сім років.

Як правильно діяти в суді

Коли приходить повідомлення про відкриття судового провадження, це той самий момент, коли ще можна щось змінити. Саме тоді подається заява про застосування строку позовної давності.

Якщо трохи запізнилися – не критично. Поки суд не виніс рішення, це клопотання все ще можна подати.

Навіть якщо рішення вже є, його дозволено оскаржити в апеляції. А якщо людина дізналася про нього пізніше – можна просити поновити строк на оскарження. І вже там знову піднімати питання позовної давності.

Якщо кредитор таки пішов до суду

Зазвичай комунальні підприємства не дуже люблять суди – це довго, дорого і з паперами мороки більше, ніж здається. Тому спершу пропонують реструктуризацію або домовленості.

Але якщо справа вже в суді, це означає, що налаштовані серйозно: хочуть стягнути не тільки сам борг, а ще й:

• штрафи;
• пеню;
• судові витрати.

У такій ситуації краще не панікувати, а розкласти все по поличках:

• перевірити, за який період борг;
• порахувати, чи не минуло три роки;
• окремо подивитися на штрафи (для них часто діє строк в один рік);
• підготувати документи, які можуть зменшити суму.

І вже з цим іти в суд, а не просто мовчки чекати рішення.

Джерело: 5692.com.ua

У Києві близько 200 будинків залишаються без опалення, більшість із них на правому березі міста. Про це в телеефірі сказала речниця КМВА Катерина Поп.«Станом на зараз близько 200 будинків залишається без опалення, більшість із них на правому березі міста Києва. Щодо Деснянського району, то ситуація з подачею теплопостачання в будинки покращилася, максимальна кількість бригад була залучена до робіт саме в цьому районі. Тому у Деснянському районі теплопостачання подається майже до всіх будинків, треба вийти лише на температурний режим, щоб у мешканців Деснянського району температура в домівках піднялася», – сказала Поп.Водночас вона не взялася прогнозувати, коли тепло й світло повернеться до домівок киян у повному обсязі.«Погодні умови дуже складні, дуже важко відпрацьовувати аварії в мережах, у внутрішніх будинкових мережах, враховуючи температурний режим і перепади напруги. Тому поки що зарано говорити про повернення від жорстких до стабільних звичайних графіків для нас. Але щодня в штабі з ліквідації надзвичайно ситуації в енергетиці обговорюється, які є варіанти повернення до стабільних графіків», – зазначила речниця КМВА.Як повідомлялося, у ДТЕК повідомили, що ситуацію в енергосистемі вдалося стабілізувати, і Київ повертається до тимчасових графіків вимкнення світла.

Про це зазвичай дізнаються випадково. Хтось із рідних каже: вночі ти щось говорив. Або сміявся. Або сердився так, ніби з кимось сперечався. І найцікавіше – людина сама нічого не пам’ятає. Ні слова, ні інтонації. Для багатьох це звучить кумедно, майже як сімейний жарт. Але не завжди все так просто.

Коли сон перестає бути тихим

Розмови уві сні – річ доволі поширена. Просто більшість про це не знає. Хтось бурмоче щось невиразне, хтось вигукує окремі фрази, а іноді доходить і до криків. У більшості випадків це не загрожує здоров’ю. Але якщо такі епізоди повторюються часто або стають емоційно насиченими, варто придивитися уважніше.

Мозок працює, навіть коли тіло спить

Лікарі пояснюють це досить просто: мозок не завжди "вимикається" повністю. Особливо під час фази швидкого сну. Саме тоді з’являються яскраві сновидіння, серце б’ється швидше, дихання стає нерівним. І мовний центр може активізуватися – ніби хтось забув закрити кран. Слова виходять назовні, хоча людина спить.

Кілька секунд – і тиша

Зазвичай такі нічні розмови тривають недовго. Інколи це буквально пара секунд, інколи – трохи довше, до пів хвилини. Після пробудження в голові порожньо. Ніяких спогадів. У когось це стається раз на рік, у когось — раз на тиждень. А буває, що це тягнеться роками, і тоді вже складно вдавати, що нічого не відбувається.

Причина є, але не завжди очевидна

Точної відповіді, чому люди говорять уві сні, медицина досі не має. Проте є спостереження. Такі прояви частіше зустрічаються у людей із психічними або неврологічними порушеннями. Зокрема, при хворобі Паркінсона, посттравматичному стресовому розладі чи розладах поведінки під час сну. Це не означає, що кожна нічна фраза – привід для паніки, але зв’язок все ж простежується.

Стрес робить свою справу

Окремо варто згадати про звичні речі, які ми часто недооцінюємо. Постійна напруга, тривожність, емоційне виснаження, робота без нормального відпочинку. Алкоголь, інші речовини, хронічний недосип – усе це впливає на якість сну. Мозок ніби не може заспокоїтися до кінця, і нічні розмови стають одним із наслідків.

Генетика і вік

Є ще один момент, про який говорять лікарі. Схильність до говоріння уві сні може передаватися у спадок. Саме тому діти та підлітки стикаються з цим значно частіше, ніж дорослі. У багатьох із віком такі прояви слабшають або зникають зовсім, без будь-якого лікування.

Коли вже не до жартів

У більшості випадків розмови уві сні не становлять небезпеки. Але вони можуть заважати нормально висипатися – і самій людині, і тим, хто поруч. Якщо нічні епізоди стають регулярними, супроводжуються сильними емоціями, криками чи різкими рухами, фахівці радять звернутися до спеціаліста. Не для того, щоб налякати, а щоб виключити серйозні порушення сну або психічні розлади.

Джерело: 5692.com.ua