На 1464-й день повномасштабної війни Володимир Зеленський у вечірньому зверненні знову говорив про небо. Про те саме небо, яке щоночі намагаються прорвати російські ракети й дрони.

Цього разу, за словами президента, результати були відчутні. Українська ППО збила понад 30 ракет. Більшість із них летіли по енергетиці – і це, по суті, була спроба знову вдарити по світлу й теплу.

Сьогодні є за що подякувати нашій ППО: хороші результати, були збиття – більше 30 російських ракет збиті. Більшість із них ішли саме на енергетику, і справді вдалося захистити дуже важливі об’єкти, – сказав він.

Від чого залежить стабільність захисту

Президент окремо підкреслив: такі результати – це не випадковість. Вони напряму залежать від того, чи є в системи достатній боєзапас і чи партнери виконують домовленості щодо постачання.

Фактично все тримається на двох речах:

• наявність ракет для ППО;
• вчасна допомога союзників.

Коли є достатній боєзапас у нашої ППО, коли партнери виконують те, про що домовляємось, – тоді і маємо результат, зазначив глава держави.

Тобто питання не лише в майстерності військових, хоча без неї нікуди. А й у ресурсі. Бо ракета по ракеті — це завжди математика.

Перебудова системи оборони

У зверненні пролунала ще одна важлива деталь. За останні тижні, за словами президента, вдалось змінити деякі підходи до організації повітряної оборони.

Протягом цих тижнів стали краще працювати Повітряні сили ЗСУ – деякі речі вдалося перебудувати в системі, саме в організації оборони проти таких масованих ударів, – зазначив Зеленський.

Йдеться не про одну установку чи окремий підрозділ, а про координацію в цілому. Масовані атаки – це складна мішанина з ракет різних типів, дронів, різних напрямків запуску. І якщо система реагує швидше й злагодженіше, це буквально рятує об’єкти критичної інфраструктури.

Подяка військовим і нагороди

Наприкінці звернення президент повідомив, що підписав указ про нагородження військових, які беруть участь у відбитті повітряних атак. Це і розрахунки зенітно-ракетних комплексів, і армійська авіація, і мобільні вогневі групи.

Дякую всім вам: армійська авіація, ЗРК, мобільні вогневі групи та всі, хто задіяний, – підсумував він.

Фактично мова про тих, хто працює щоночі. Без зайвого шуму, але під реальними вибухами.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція Києва затримала чоловіка, який насміхався над стихійним меморіалом загиблим захисникам на Майдані. Киянин перебуває в СЗЧ – його передали Військовій службі правопорядку. "Встановлено, що автор допису — 37-річний киянин, який перебуває у СЗЧ. Поліцейські затримали чоловіка за місцем мешкання, мотиви свого вчинку він пояснити не зміг… Затриманий зрозумів, що своєю ганебною поведінкою став "відомим" на всю країну, тож аби його не впізнали люди та не знайшла поліція, збрив вуса". Зокрема, на оприлюдненому минулої доби відео, яке чоловік поширив у соцмережах, він висміював місце пам'яті полеглим та вимагав прибрати прапорці. скриншот Пряма мова затриманого: "Вася, це центр міста! Що ти тут понатикав усяких прапорців? Ти що тут свою ж**у прикриваєш? Давай прибирай звідси все, люди тут відпочивають". скриншот На іншому відео чоловік під ніком Igor_volokha в Instagram насміхався над захисниками Маріуполя. Правоохоронці передали чоловіка військовій службі правопорядку, яка надалі визначатиме міру його відповідальності. Наразі відео уже не доступні на його сторінці у соцмережі.

У Верховній Раді готують новий пакет податкових змін. Його головна ідея – витягнути з тіні те, що роками крутиться повз бюджет. За словами співрозмовників у профільних комітетах, йдеться не про одну правку, а про цілий набір інструментів. І частина з них може відчутно зачепити як бізнес, так і звичайних людей.

Кажуть, що завдання – змусити працювати "в білу". Тобто так, щоб доходи не ховалися в конвертах, а податки доходили до казни.

Готівка під прицілом і нові ставки

Одна з ідей – жорсткіший контроль за готівковими розрахунками. Не секрет, що саме готівка часто стає зручним способом обійти офіційний облік. Тож у Раді обговорюють варіанти, як посилити нагляд за такими операціями.

Серед можливих кроків:

• розширити перелік операцій, які підпадають під фінансовий моніторинг;
• запровадити додаткові вимоги для сфер, де тіньовий обіг традиційно високий;
• переглянути ставки для окремих видів діяльності.

Якщо говорити простіше, держава хоче бачити більше – хто, кому і за що платить. І робити це швидше.

Спрощена система – без "дроблення" бізнесу

Окрема тема – ФОПи та спрощена система. У парламенті знову повернулися до дискусії, чи не надто легко сьогодні великим компаніям "розпилюватися" на кілька ФОПів, щоб платити менше податків.

За попередніми напрацюваннями, частину підприємців можуть перевести на інші моделі оподаткування. Мета – скоротити можливості для заниження оборотів. Бо коли реальні доходи одні, а в документах зовсім інші – бюджет втрачає мільярди.

До речі, подібні схеми багато хто бачив на власні очі. Формально все законно. Фактично – питання відкрите.

Цифровий контроль і обмін даними

Ще один напрям – цифровізація. Планують налагодити автоматичний обмін інформацією між реєстрами, банками та податковою службою. Ідея проста: якщо людина декларує одні доходи, а витрачає зовсім інші суми, система це побачить.

Йдеться не про ручні перевірки, а про алгоритми. Машина звіряє цифри – і одразу сигналізує про невідповідність. Такий собі фінансовий "сканер".

Це може значно ускладнити життя тим, хто звик працювати в сіру.

Що кажуть у Раді про мету змін

У парламенті наголошують: мова не про посилення податкового тиску. Принаймні офіційно. Основна ціль – створити рівні правила гри, щоб чесний бізнес не програвав тому, хто оптимізує все до останньої копійки.

Крім того, за оцінками депутатів, мільярди гривень щороку проходять повз бюджет. А в умовах війни ці кошти критично важливі.

Остаточний варіант законодавчих ініціатив можуть представити вже найближчим часом. Тоді й стане зрозуміло, кого саме і наскільки зачеплять нові податкові інструменти.

Джерело: 5692.com.ua

Ще кілька років тому українців у Європі зустрічали майже без запитань. Житло, виплати, спрощені документи – усе працювало швидко. Зараз ситуація поступово змінюється. Формально підтримка залишається високою, але умови перебування стають жорсткішими.

І це відчувають багато наших співгромадян.

Інтеграція як обов’язкова умова

Як пояснює дослідниця Київської школи економіки Дарія Михайлишина, сьогодні нашим за кордоном доводиться доводити, що вони не просто "пересиджують", а намагаються стати частиною суспільства. Робота, курси мови, діти в місцевих школах – це вже не рекомендація, а фактично очікування. Якщо цього немає, ставлення може змінюватися. Повільно, але змінюється.

Окрема тема – нові біженці

І ще один момент. У деяких країнах новим біженцям складніше, ніж тим, хто виїхав у 2022-му. Особливо якщо людина вже жила в іншій країні ЄС або приїхала з регіону, який за кордоном вважають відносно безпечним. Тут починають дивитися під іншим кутом. Мовляв, це вже не зовсім втеча від війни, а пошук кращих умов.

Частково ці люди сприймаються, як економічні мігранти (які шукають країну з більш комфортним рівнем життя), а не біженці, які тікають від війни), – зазначає Михайлишина.

Формулювання жорстке, але воно звучить.

Менші виплати і жорсткіші перевірки

Соціальна допомога теж не стоїть на місці. У багатьох країнах її або скорочують, або ускладнюють умови отримання. Десь зменшили виплати, десь ввели додаткові перевірки, а десь просто чітко дали зрозуміти: без активного пошуку роботи довго розраховувати на підтримку не варто. Це не означає, що двері зачиняються. Але правила стають більш формальними, менш емоційними.

Якщо дивитися на цифри, картина не катастрофічна. За даними Євробарометра (весна 2025 року), близько 80% жителів ЄС загалом підтримують прийом українців. Тобто більшість усе ще "за". Проте різниця між країнами відчутна.

Де підтримка найнижча

Найнижчий рівень підтримки зараз фіксують у Чехії – 53%. Далі йдуть Болгарія – 69%, Румунія – 71%, Угорщина – 73% і Польща – 74%. У цих країнах українців багато, навантаження на соціальні системи велике, і це, ймовірно, теж впливає на громадську думку.

А от у Португалії підтримка сягає 91%, в Іспанії – 93%, у Данії – 94%, а Фінляндія та Швеція показують 97%. Різниця суттєва. Майже дві Європи в одній Європі.

Питання тимчасового захисту

Окрема історія – тимчасовий захист. Польща вже заявила, що планує завершити його дію для українців 4 березня 2026 року, хоча загальноєвропейське рішення передбачає продовження до 2027-го. Це створює певну напругу, бо люди не завжди розуміють, на які правила орієнтуватися.

Загалом картина така: підтримка є, але вона вже не безумовна. Тепер важливо не лише те, звідки ти приїхав, а й те, як швидко намагаєшся стати частиною нового середовища. Європа не відвернулася, але стала більш вимогливою. І це, мабуть, головна зміна останнього року.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві розвитку громад та територій України підготували законопроєкт, який може суттєво змінити життя мешканців багатоквартирних будинків, де досі не створено ОСББ. Ідея така: для кожного такого будинку автоматично створюватимуть нову юридичну особу.

Про це розповіла заступниця міністра Наталія Козловська. Якщо коротко – держава хоче, щоб у кожного будинку був свій офіційний "представник", навіть якщо співвласники не об’єдналися в ОСББ.

Просте товариство співвласників: як це працюватиме

Нова структура матиме назву "просте товариство співвласників". Вона формуватиметься автоматично для всіх багатоповерхівок без ОСББ і діятиме від імені власників квартир та нежитлових приміщень.

Фактично, співвласники й будуть засновниками цього товариства. Але окремо збиратися і щось реєструвати, як це відбувається з ОСББ, не доведеться – усе має створюватися за замовчуванням.

І ось що важливо. За цією юридичною особою планують закріпити:

• сам будинок;
• усі допоміжні споруди;
• земельну ділянку під ним.

Тобто з’явиться офіційна структура, яка відповідатиме за спільне майно, облік комунальних послуг для потреб будинку, укладення договорів з управителем і навіть вибір форми управління.

Земля під будинком: кому вона належатиме

Окремий пункт стосується землі. Законопроєкт передбачає, що земельна ділянка під багатоквартирним будинком буде закріплена за співвласниками – незалежно від того, чи є ОСББ.

Ця земля не зможе бути продана або використана не за призначенням. Іншими словами, двір чи територія під будинком формально стають "своїми" для мешканців, а не абстрактною державною власністю.

Тарифи як для населення, а не для бізнесу

Ще одна деталь, яка може вплинути на гаманці. У документі пропонується визначити ОСББ і нові товариства співвласників як побутових споживачів комунальних послуг.

Що це означає на практиці? Оплата електроенергії та газу – за тарифами для населення, а не для підприємств. Різниця, як відомо, може бути відчутною.

Якщо говорити просто: будинок не вважатиметься "юридичною особою-бізнесом", яка платить більше, а залишиться в категорії звичайних споживачів.

Єдиний реєстр і база житлового фонду

Також законопроєктом передбачено створення єдиного реєстру управління багатоквартирними будинками та бази даних житлового фонду громад.

Йдеться про систематизацію інформації – хто управляє будинком, у якому стані житловий фонд, які форми управління застосовуються. Фактично це спроба зібрати все в одну систему, а не тримати дані "по різних папках".

Частина ширшої реформи

У міністерстві зазначають, що закон "Про управління житловим фондом" є складовою реформи житлової політики. Її стартували після підписання Президентом 12 лютого 2026 року закону "Про основні засади житлової політики".

Тобто мова не про окрему ініціативу, а про продовження змін у сфері управління житлом. І, ймовірно, це лише один із етапів великого процесу.

Джерело: 5692.com.ua

Повне витіснення російських підрозділів із Дніпропетровщини – це не гасло, а питання часу. Принаймні так вважає військовий ЗСУ з позивним "Мучной", який поділився оцінкою обстановки у Telegram.

За його словами, українські сили поступово перехоплюють ініціативу. Не ривком, не одним ударом, а крок за кроком. І саме така тактика, схоже, дає результат.

Олександрівський напрямок: удар по логістиці

Найбільш відчутні зміни відбулися на Олександрівському напрямку. Там, як зазначає "Мучной", російські підрозділи фактично відрізали від маршрутів постачання в районі Братське – Герасимівка – Андріївка – Остапівське.

А без логістики, як відомо, довго не воюють.

Йдеться про неможливість:

• проводити повноцінну евакуацію;
• здійснювати ротацію особового складу;
• підвозити боєкомплект.

Навіть спроби просунутися до цих населених пунктів завершуються для противника вогневим ураженням. Як підсумував військовий:

Гарнізон опинився в оперативній пастці, без стабільної артерії тилу будь-яка оборона приречена на виснаження.

Фактично лінія зіткнення змістилася ближче до Нечаївки. Це означає, що попередні позиції противник втримати не зміг.

Ризик локального оточення

Подальший розвиток подій для російських підрозділів виглядає непростим. За оцінкою "Мучного", вони або спробують підтягнути резерви з району Данилівки, або готуватимуть відхід із Вишневого.

Інакше можливі серйозні проблеми – локальне оточення або розрив підрозділів на окремі ізольовані групи.

Бої за контроль над рубежами оборони там уже тривають. І ситуація змінюється буквально щодня.

Гарячі точки: Вербове, Степове, Калинівське

Село Вербове українські військові продовжують утримувати. Водночас тривають запеклі бої за Степове та Калинівське.

Противник намагається втримати тактичні вузли, які дозволяють йому стримувати подальше просування, але інтенсивність зіткнень свідчить про поступову втрату ініціативи з їхнього боку, – зазначив військовий.

Тобто російська сторона ще чинить опір, але вже без тієї впевненості, яка була раніше. Якщо дивитися на загальну динаміку, ініціатива повільно переходить до ЗСУ.

Вплив на сусідні напрямки

Цікаво, що успіхи на Олександрівському напрямку дали можливість дещо стабілізувати ситуацію і на Запорізькому. Зокрема, українські сили змогли провести зачистку та стабілізаційні заходи у Піщаному та Зарічному.

Втім, Запорізький напрямок залишається складнішим. Там ситуація напруженіша, і бойові дії мають іншу динаміку.

Але якщо тенденція, про яку говорить "Мучной", збережеться, то повне витіснення противника з території Дніпропетровщини виглядає питанням часу, а не принципової можливості.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпровському районі Києва, що на лівому березі Дніпра, почали відновлювати теплопостачання, яке певний час було відсутнє через удари росіян по критичній інфраструктурі. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко."У частину будинків Дніпровського району, які були без теплопостачання після минулих нищівних обстрілів ворога, почали повертати тепло", – заявив Кличко.За його словами, комунальники продовжують працювати цілодобово, щоб відновити подачу тепла в усі багатоповерхівки.Проблеми з опаленням у КиєвіНагадаємо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в Києві після масованих атак росіян через влучання уламків збитих балістичних ракет найбільше постраждали дві теплоцентралі – ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Але вже найближчими днями роботу ТЕЦ частково відновлять.Так, 12 лютого внаслідок чергової масованої ракетної атаки Росії на Київ без теплопостачання залишилися загалом 3700 будинків.В Києві і до цього були проблеми з опаленням через ворожі атаки. Так, в ніч на 3 лютого російські окупанти обстріляли енергетичні об’єкти міста, зокрема Дарницьку ТЕЦ. Повідомлялося, що частина будинків у Дарницькому та Дніпровському районах Києва може залишатися без теплопостачання до кінця зими.Водночас опалення потроху відновлюють. Так, 10 лютого стало відомо, що у Деснянському районі Києва повернули тепло до багатоповерхівок після масованого ворожого удару. Водночас кілька будинків досі без опалення через технічні проблеми.

У 2026 році українські автошляхи, схоже, житимуть у режимі економії. І дуже жорсткої. На всю дорожню галузь у бюджеті передбачено 12,5 млрд грн. Але якщо відняти супутні витрати, на сам ремонт і утримання доріг залишиться близько 10 млрд.

А тепер трохи сухої арифметики. Потреба – приблизно 90 млрд грн. Тобто профінансовано фактично десяту частину. Решта – у кращому випадку "якось потім".

10 мільярдів замість 90: що це означає на практиці

Голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин прямо пояснив: грошей обмаль, доведеться обирати найболючіші точки. Бо цих коштів має вистачити і на аварійні ремонти, і на зимове утримання трас – посипання, розчищення, техніку.

Якщо говорити без чиновницьких формулювань, то йдеться лише про 10–15% від реальної потреби галузі.

Тобто не про оновлення покриття, не про масштабні реконструкції, а про елементарне – щоб дороги зовсім не розсипались і по них можна було хоч якось їхати.

Пріоритети під час війни

Влада не приховує: головний пріоритет – фінансування Збройних сил. І це, очевидно, визначає розподіл коштів. Великі інфраструктурні проєкти відкладають. Наразі мова лише про підтримання "життєздатності" ключових маршрутів.

Куди підуть гроші:

• прифронтові напрямки, зокрема Херсонщина, райони Ізюма та Барвінкового, де дороги використовуються для евакуації поранених і постачання військових;
• міжнародні траси, якими йде експорт та імпорт, щоб не зупинилися логістичні потоки.

Фактично це стратегічні артерії. Решта мережі – у режимі очікування.

Критичні ділянки вже зараз

Окремо згадують Одеську трасу – ситуація там, за словами керівництва агентства, вже складна. І водії це відчувають не з чуток. Нерівності, латки, тимчасові рішення.

До речі, фінансування скорочується не вперше. У 2023 році через Дорожній фонд на галузь спрямовували 46 млрд грн. Тепер суми значно менші. Фактично дорожня система працює в режимі виживання.

Якщо коротко: у 2026-му масштабного відновлення чекати не варто. Йтиметься про підтримку основних транспортних шляхів, без яких країна не зможе функціонувати.

Джерело: 5692.com.ua

Про низькі пенсії говорять роками. І це вже ні для кого не новина: виплати в Україні залишаються одними з найменших у Європі. Але мало хто замислюється, що навіть у цих умовах суму можна трохи підкоригувати на свою користь. Не чарівною паличкою, звісно. Проте цілком законно.

І головне – не чекати, що держава сама все порахує і додасть.

Є кілька механізмів, які реально працюють. Деякі з них підходять тим, хто ще працює, інші – навіть тим, хто вже отримує пенсію.

Додаткові внески: коли платиш сам – отримуєш більше

Зазвичай за найманого працівника ЄСВ сплачує роботодавець. Людина працює – внески йдуть автоматично. Але якщо є бажання збільшити майбутню пенсію, можна укласти договір із Пенсійним фондом і платити внески самостійно.

Фактично мова про добровільну доплату до системи.

• більша сума внесків;
• більша база для розрахунку;
• відповідно, вища пенсія.

Особливо це актуально для тих, хто тимчасово не працює офіційно. Наприклад, фриланс, підробітки без оформлення або пауза в кар’єрі. Щоб не втрачати страховий стаж, можна щомісяця платити мінімальний внесок ЄСВ. Тоді місяць зараховується до стажу.

Якщо говорити просто: не буде "дірки" в трудовій історії. А стаж, як відомо, впливає і на право вийти на пенсію вчасно, і на її розмір.

Працювати довше – отримувати більше

Ще один варіант – відкласти вихід на пенсію. Схема доволі зрозуміла: у 60 років можна не оформлювати виплати, а продовжити працювати. Зарплата залишається, пенсія – ні. Але пізніше вона буде більшою.

За кожен повний місяць такої відстрочки додається 0,5% до розрахованої пенсії. Якщо порахувати:

• рік дає плюс 6%;
• п’ять років – уже 30%.

А після п’яти років коефіцієнт зростає до 0,75% за місяць. Тобто людина, яка вирішить працювати до 70 років, може отримувати майже на 90% більше від початково нарахованої суми.

Звісно, це підходить не всім. Робота буває різна – фізично важка чи емоційно виснажлива. Але для тих, хто має можливість працювати довше, це один із найпомітніших способів підвищити виплату.

Благодійні внески для пенсіонерів

Є і менш відомий механізм. Він стосується тих, хто вже на пенсії.

Родичі або навіть сторонні люди можуть робити благодійні внески до Пенсійного фонду на користь конкретного пенсіонера. Закон дозволяє це. Сума ділиться так:

• 30% іде до загального фонду;
• 70% додається до пенсії тієї людини, на чию користь зроблено внесок.

Тобто фактично це офіційна можливість підтримати батьків чи близьких, якщо є така потреба. Не готівкою "в руки", а через механізм Пенсійного фонду.

Чому це стає актуальним

Пенсійна система в Україні працює за принципом солідарності: нинішні працівники утримують нинішніх пенсіонерів. Але демографія змінюється, платників внесків меншає, а навантаження зростає.

Тому розраховувати лише на базову державну пенсію – ризиковано. Хтось відкладає кошти самостійно, хтось інвестує, а хтось використовує законні інструменти, передбачені системою.

Вибір залишається за кожним. Але можливості є.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні, 26 лютого, на мостовому переході через річку Дніпро трапилось ДТП за участю автомобіля Шкода та Тойота Прадо. Аварія без постраждалих. На місці працює поліція.

Джерело: 5692.com.ua