У Дніпрі до суду скерували обвинувальний акт щодо двох батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу. Їх обвинувачують у систематичному катуванні шістьох дітей віком від 3 до 10 років.

За даними слідства, з 2019 по 2024 рік дорослі били та принижували вихованців, обмежували їх у їжі, годували хлібом і водою, саджали на ланцюг та змушували імітувати поведінку тварин. Дітей не називали на ім’я, а використовували образливі й нецензурні прізвиська.

Серед зафіксованих випадків — побиття ременем із металевою пряжкою, палицями та лозинами. Дітей змушували стояти колінами на гречці та ходити по камінню до крові. Дівчат стригли наголо. Одного з хлопців після прогулянки із собакою покарали, надягнувши на нього ошийник. Також дітей використовували як безоплатну робочу силу під час ремонтів на дачі вихователів.

Про те, що відбувалося в родині, стало відомо лише після того, як найстарший із вихованців вступив до навчального закладу та наважився розповісти про пережите.

Наразі функціонування дитячого будинку сімейного типу припинили. Усіх шістьох дітей влаштували до нових прийомних сімей.

Обвинуваченим інкримінують катування, вчинене групою осіб. Їхню вину має встановити суд.

Більше новин на REPORTER.ua

Вищий антикорупційний суд взяв під варту адвоката Олександра Дидича — ще одного підозрюваного у межах операції НАБУ та САП «Карфаген». Альтернативою арешту суд визначив заставу у розмірі 15 млн грн. Рішення 8 вересня ухвалив слідчий суддя ВАКС Ігор Строгий.

Термін дії запобіжного заходу — до 2 листопада 2026 року. За даними слідства, Дидич був довіреною особою співробітника Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви, який у матеріалах НАБУ фігурує під псевдонімом «Канцлер». Крім того, дружина Дидича є сестрою Кропиви.

У разі внесення 15 млн грн застави адвокат повинен буде здати паспорти для виїзду за кордон, утримуватися від спілкування з низкою визначених судом осіб та носити електронний браслет. У чому підозрюють ДидичаДидичу інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію майна — йдеться про особливо тяжкі злочини. За версією сторони обвинувачення, після слідчих дій у липні в іншому кримінальному провадженні фігуранти почали обговорювати, як переоформити активи, щоб приховати їхню фактичну належність.

Слідство стверджує, що з юридичних питань щодо обліку та переоформлення майна Кропива консультувався саме з Дидичем. Зокрема, адвокат нібито рекомендував зареєструвати дружину водія Кропиви Сергія Куцого як ФОП та переоформити на неї апартаменти в Поляниці. За версією слідства, Дидич також допомагав створювати пояснення щодо походження коштів.

Таким чином, слідство вважає, що однією з функцій Дидича було приховування фактичної належності активів шляхом їх перереєстрації на інших осіб. Напередодні арештували водія Кропиви7 вересня ВАКС також узяв під варту Сергія Куцого — водія Кропиви, який на оприлюднених записах НАБУ фігурує як «Камрад». Альтернативою арешту стала застава у розмірі 3 млн грн.

За версією слідства, Куций входив до організації Кропиви, забезпечував безпеку під час його поїздок і зустрічей, використовував незареєстровані номерні знаки, отримував гроші від осіб, пов'язаних із колцентрами, та передавав їх Кропиві. Також Куцого підозрюють в участі у легалізації активів. Слідство, зокрема, досліджує переоформлення апартаментів у Карпатах на пов'язаних із ним осіб.

Кропиві визначили заставу 120 млн грнСамого Сергія Кропиву ВАКС раніше також відправив під варту — до 2 листопада з альтернативою внесення 120 млн грн застави. НАБУ та САП вважають його організатором схеми. Ще одна фігурантка справи — Єлизавета Івахненко, яка на записах фігурує як «Муза», — 7 вересня була взята під варту з можливістю внесення 20 млн грн застави.

Вона заперечувала причетність до злочинної організації. Що відомо про операцію «Карфаген»НАБУ та САП заявили про викриття п'ятьох осіб, яких підозрюють у створенні, керівництві або участі у злочинній організації та легалізації майна. За версією антикорупційних органів, учасники схеми систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання у діяльність шахрайських колцентрів.

Отримані кошти, як стверджує слідство, використовували для придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна на понад 20 млн грн. Ще понад 10 млн грн, за даними САП, були розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємницької діяльності. Окремо слідство встановило перереєстрацію нерухомості, зокрема апартаментів біля Карпат мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн, на третіх осіб для приховування фактичного власника.

Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду. За матеріалами: Центр протидії корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура

У Запоріжжі суд зобов’язав громадську організацію повернути школі нежитлове приміщення площею 142 кв. м вартістю 2,5 млн грн. Прокуратура довела, що орендар тривалий час не використовував його за призначенням.

У школі навчаються 250 дітей, серед них 16 учнів з особливими освітніми потребами. Також працює група подовженого дня та гуртки. Наявного укриття закладу недостатньо для повноцінної організації очного навчання.

Приміщення, яке повернули школі, громадська організація фактично не використовувала ще від початку повномасштабного вторгнення. Крім того, воно перебувало в незадовільному санітарно-технічному стані.

Міський департамент освіти неодноразово вимагав розірвати договір оренди та повернути майно, однак орендар цього не зробив. Тоді прокуратура звернулася до суду.

Господарський суд Запорізької області задовольнив позов у повному обсязі: договір оренди розірвали, а приміщення зобов’язали повернути закладу освіти. Його планують використовувати як укриття для школярів.

Більше новин на REPORTER.ua

Вищий антикорупційний суд обрав колишньому голові наглядової ради державного Sense Bank Миколі Гладишенку запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 млн грн. Він є підозрюваним у справі "Форест Гамп", яка стосується, за версією слідства, легалізації 150 млн грн для внесення застави за фігуранта справи "Мідас". Відповідне рішення ухвалив слідчий суддя ВАКС Віктор Маслов.

Гладишенко має п'ять днів для внесення застави. Якщо цього не станеться, прокурор зможе звернутися до суду з клопотанням про застосування більш суворого запобіжного заходу. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила взяти колишнього голову наглядової ради Sense Bank під варту з можливістю внесення 20 млн грн застави, зокрема з огляду на його майновий стан.

Суд обрав м'якший запобіжний захід. Гладишенку встановили низку обмеженьКрім застави, суд поклав на підозрюваного процесуальні обов'язки. Зокрема, Гладишенко не повинен залишати Київ, має здати паспорти для виїзду за кордон та утримуватися від спілкування з іншими фігурантами справи "Форест Гамп".

Також суд заборонив йому відвідувати низку визначених приміщень. Що слідство закидає ексголові наглядової ради Sense BankЗа даними прокурора, Гладишенко нібито контролював з боку Sense Bank проведення операцій, необхідних для внесення застави за колишнього міністра Германа Галущенка, щоб під час операцій не виникло перешкод з боку банку. За версією сторони обвинувачення, до цього процесу він, зокрема, залучив тодішню керівницю департаменту фінансового моніторингу Sense Bank Людмилу Снігур.

НАБУ та САП раніше заявляли, що в межах операції "Форест Гамп" розслідують легалізацію близько 150 млн грн готівки. За версією слідства, гроші через низку підставних компаній були введені в легальний обіг і надалі використані для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Гладишенко раніше заперечував причетність до неправомірних дій у Sense Bank.

Він заявляв, що кошти для застави надходили до банку безготівково з інших банків, а процедури фінансового моніторингу працювали автоматично. Гладишенко очолив наглядову раду після суперечливого конкурсуРаніше Курс України повідомляв, що Гладишенко спочатку не потрапив до шортлиста кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank через нижчу оцінку порівняно з іншими претендентами. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради представник рекрутингової компанії AMROP розповів, що після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої конкурсна комісія попросила додатково розглянути кандидатуру Гладишенка та ще одного претендента.

У червні 2025 року Кабмін призначив Гладишенка незалежним членом наглядової ради державного Sense Bank, а в жовтні того ж року він став її головою. У серпні 2026 року уряд спочатку відсторонив його, а згодом достроково припинив повноваження. За матеріалами: Центр протидії корупції, трансляція засідання ВАКС

10 вересня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Виїмка, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Донцов Іван Олександрович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Іван Донцов народився 20 січня 2002 року в Кам’янському. У 2019 році закінчив СПТУ №15. Тривалий час працював на ПрАТ «Камет-Сталь». У червні 2025 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися батьки та брат.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Більше новин на REPORTER.ua

На сайті Кабінету Міністрів України зареєстрували електронну петицію із пропозицією знизити граничний вік перебування на військовій службі під час воєнного стану з 60 до 55 років для рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.

Авторка петиції вважає, що таке рішення допоможе зберегти здоров’я громадян та підвищити боєздатність війська. На її думку, у людей віком від 55 до 60 років частіше виникають вікові зміни та хронічні захворювання, які можуть впливати на фізичну витривалість. Водночас представники цієї вікової групи часто є кваліфікованими фахівцями, важливими для цивільної економіки та критичної інфраструктури.

Також авторка пропонує надати військовослужбовцям право звільнятися з військової служби за власним бажанням після досягнення 55 років.

Для розгляду петиція має набрати 25 тисяч голосів. Станом на 8 вересня її підтримали 16 151 людей. Водночас в Офісі Президента спростували чутки про можливу зміну мобілізаційного віку.

Більше новин на REPORTER.ua

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що проблеми у процесі мобілізації накопичувалися в Україні з 2022 року. За його словами, на початку 2024 року кількість звернень громадян щодо можливих незаконних затримань і примусового доставлення до територіальних центрів комплектування різко зросла.

Лубінець зазначив, що явище, яке згодом отримало назву «бусифікація», мало стати сигналом для зміни підходів до мобілізації. Він попередив, що якщо подібні випадки триватимуть, поодинокий спротив може набути масового характеру.

За словами омбудсмена, у 2022 році значна частина громадян добровільно долучалася до Сил оборони, усвідомлюючи необхідність виконання конституційного обов’язку. Натомість у подальшому, на його думку, акцент змістився на виконання кількісних планів мобілізації.

Лубінець також заявив про системні проблеми та корупційні ризики у процесі мобілізації. Він стверджує, що через орієнтацію на кількість до війська могли потрапляти люди, які за станом здоров’я або іншими обставинами не мали бути призвані.

Омбудсмен наголосив на необхідності змінити підходи до мобілізації та посилити довіру громадян до цього процесу.

Більше новин на REPORTER.ua

На Закарпатті прикордонники затримали 24-річного громадянина росії, який незаконно перетнув державний кордон України. Чоловіка виявили приблизно за 400 метрів від кордону – він рухався зі Словаччини в Україну поза пунктами пропуску. Зупинити його допоміг службовий собака.

Затриманий, уродженець Чеченської Республіки, не мав документів, що посвідчують особу. Під час перевірки прикордонники встановили, що раніше його примусили підписати контракт зі збройними силами рф та направили до однієї з військових частин. Звідти чоловік втік, після чого за підробленими документами виїхав до країн Європи.

Тривалий час він проживав у Європі, а згодом вирішив потрапити до України в обхід пунктів пропуску.

На чоловіка склали протокол за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП – незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України. Його помістили до пункту тимчасового тримання Чопського прикордонного загону.

Після завершення необхідних процесуальних заходів чоловіка мають передати правоохоронним органам Словаччини у порядку реадмісії.

Більше новин на REPORTER.ua

За процесуального керівництва Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра повідомлено про підозру 26-річному місцевому мешканцю за фактами зґвалтування неповнолітньої особи та грабежу, поєднаного із погрозою насильства (ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України).

За даними слідства, 29 серпня 2026 року чоловік познайомився із 17-річною дівчиною в одному з парків Дніпра. Під час спілкування підозрюваний, погрожуючи фізичною розправою, завів дівчину в безлюдне місце та зґвалтував її. Після цього чоловік змусив потерпілу зняти та віддати золоті прикраси.

Надалі підозрюваний покинув місце скоєння злочину. Дівчина розповіла про скоєне матері, яка звернулася до правоохоронців.

У ході слідчих дій особу підозрюваного було встановлено. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Більше новин на REPORTER.ua

Поліцейські разом із капеланами евакуювали трьох літніх жителів Новомиколаївської громади Запорізької області. Люди зважилися виїхати через постійні російські атаки та масштабні руйнування в населених пунктах.

Із села Мар’янівка правоохоронці вивезли 71-річного Миколу. Чоловікові було особливо важко залишати своє господарство та врожай, однак він вирішив, що безпека важливіша за майно.

Також евакуації потребувало літнє подружжя – 81-річний Анатолій та його 80-річна дружина. Під час виїзду російський дрон кілька разів намагався атакувати евакуаційний екіпаж. Поліцейські відкрили вогонь зі стрілецької зброї та збили безпілотник.

Усіх евакуйованих безпечно доставили до транзитного центру в Запоріжжі, де їм нададуть необхідну допомогу.

Більше новин на REPORTER.ua