Суд зменшив заставу з майже 120 мільйонів гривень до майже 20 мільйонів для колишнього судді Олексія Тандира, якого судять за смерльну ДТП у 2023 році, внаслідок якої на блокпосту загинув 22-річний нацгвардієць. З посиланням на коментар прессекретаря Київської міської прокуратури Ірини Винокурової.Рішення ухвалив 17 лютого Київський апеляційний суд.Як пояснила Винокурова, суд розглядав апеляційні скарги прокуратури та захисту Тандира.Прокурори просили повернути запобіжний захід у вигляді арешту без права на заставу. Тандир просив звільнити його з СІЗО під особисте зобов'язання, а його адвокати просили скасувати запобіжний захід взагалі.У підсумку суд залишив для колишнього судді запобіжний захід – тримання під вартою з правом застави, зменшивши її розмір зі 119 млн 880 тис. грн до 19 млн 968 тисяч грн.

В Україні запускають масштабний перегляд усіх державних сервісів – від міністерств до місцевих ЦНАПів. Ідея проста на словах, але амбітна на практиці: прибрати зайву паперову тяганину та зробити так, щоб у будь-якому кабінеті країни людина отримувала послугу за однаковими правилами.

Про старт ініціативи повідомили в Міністерство цифрової трансформації України. Інформацію також поширив Антикризовий медіа-центр.

Як пояснюють у відомстві, зараз у державі немає єдиного ресурсу, де було б зібрано повний перелік усіх публічних послуг. Через це виникає дублювання процедур, а громадянам доводиться носити ті самі довідки з кабінету в кабінет. Ситуація знайома багатьом: один орган просить папір, який уже є в іншому. І так по колу.

Що саме планують зробити

Новий підхід передбачає кілька кроків. Деякі з них звучать технічно, але сенс доволі приземлений – навести лад.

План такий:

• протягом місяця провести повну інвентаризацію всіх державних послуг;
• за допомогою штучного інтелекту знайти дублювання та штучні бар’єри;
• максимально перевести сервіси у цифровий формат та рухатися до моделі Paperless;
• ухвалювати рішення на основі реальних даних, а не припущень.

Якщо говорити простіше, держава хоче спочатку порахувати, що саме вона пропонує громадянам, а вже потім вирішити, що з цього справді потрібно, а що давно застаріло.

Що зміниться після аудиту

За результатами перевірки частину сервісів можуть ліквідувати. Інші – оновити. Ідея в тому, щоб результат отримання послуги був максимально швидким, без зайвих кроків.

У пресслужбі Мінцифри пояснюють:

Ми формуємо нову норму. Неважливо, в якій державній установі ви отримуєте послугу, – стандарт якості та процес надання буде єдиним. Скринінг допоможе формувати політику, створювати умови, які підлаштовуються під потреби людей.

Тобто мова не лише про скорочення паперів, а й про зміну самої логіки роботи установ. Щоб сервіс був передбачуваним – сьогодні, завтра, в будь-якому місті.

Навіщо це в ширшому контексті

Окрім внутрішнього порядку, аудит розглядають як крок до інтеграції України в єдиний цифровий ринок ЄС. Чим більш стандартизованими й прозорими будуть послуги, тим легше їх адаптувати до європейських вимог.

Фактично йдеться про побудову моделі держави, де більшість процесів відбувається "в тлі". Людина подає заявку – і система сама обмінюється даними між реєстрами, без вимоги приносити довідку про довідку.

Побачимо, як це працюватиме на практиці. Але сам намір переглянути всю систему цілком – це вже сигнал, що точковими змінами вирішити проблему бюрократії більше не планують.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки та Національна поліція протягом доби затримали агента РФ, який скоїв теракт в Одесі вранці 16 лютого цього року. З посиланням на прес-центр СБУ.За матеріалами справи, зловмисник виготовив саморобну бомбу та заклав її під днище позашляховика, який був припаркований біля під'їзду багатоквартирного будинку.Внаслідок вибуху пошкодження отримав власник транспортного засобу, який перебував неподалік."Як встановило розслідування, підготовкою теракту займався завербований ворогом 33-річний безробітний, який потрапив у поле зору рашистів під час пошуку "легких заробітків" у Телеграм-каналах", – йдеться в повідомленні.Після вербування агент отримав від куратора з РФ детальну інструкцію щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою (СВП) з підручних засобів.Комплектуючі для бомби фігурант придбав у господарських магазинах. Далі зробив з них вибухівку, яку забезпечив мобільним телефоном для дистанційного підриву.Згодом агент провів до-розвідку на місці запланованого теракту, заклав СВП під автомобіль та встановив поруч замаскований смартфон. З його допомогою окупанти відстежували ситуацію навколо "цілі" та здійснили дистанційний підрив.Під час обшуку за місцем проживання затриманого вилучено компоненти для виготовлення СВП та смартфони, з яких він контактував з російським куратором.Наразі слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Раніше повідомлялося, що поліцейські працюють на місці вибуху в Київському районі Одеси. Наразі відомо, що постраждала одна людина.

Центральне управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ у листі від 09.02.2026 № 116/2/1/51/ВихЗПІ надало відповідь на запит щодо зйомки дій груп оповіщення. Йдеться про ті групи, до складу яких входять представники ТЦК та СП, поліції, інколи – органів місцевого самоврядування.

У документі одразу нагадали про частину другу статті 19 Конституція України: органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти виключно в межах і на підставі закону. Тобто будь-які обмеження мають мати чітку правову основу.

Чи є пряма заборона

І ось тут виникає цікава деталь. Прямої норми, яка б забороняла знімати сам процес вручення повістки на вулиці, у законодавстві немає. Сам факт фіксації – не під забороною.

Але. Є нюанси щодо того, що саме потрапляє в кадр і як ця інформація потім використовується. Бо одне — зняти для себе, як доказ у разі спору. Інше – викласти відео з геолокацією, орієнтирами і коментарями в соцмережі.

Кримінальний кодекс: де проходить межа

У відповіді згадуються дві статті Кримінального кодексу.

• Стаття 114-1 Кримінальний кодекс України. Вона стосується перешкоджання законній діяльності Збройних Сил в особливий період. Якщо зйомка супроводжується агресією, фізичним блокуванням дій військових або закликами не виконувати вимоги – це вже може трактуватися як перешкоджання.
• Стаття 114-2 того ж кодексу. Тут мова про поширення інформації щодо переміщення, руху або розташування ЗСУ чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості. І якщо така інформація не була офіційно оприлюднена.

У листі підкреслено: працівники ТЦК та СП є військовослужбовцями. Тому, якщо в кадр випадково або навмисно потрапляє місце їхньої дислокації, блокпост, техніка чи конкретна точка проведення мобілізаційних заходів, це може розцінюватися як розкриття місця розміщення особового складу.

І вже тоді питання буде не до самої камери, а до змісту відео.

Державна таємниця і мобілізація

Окремо згадано Закон України "Про державну таємницю", зокрема статтю 8. У ній йдеться про те, що певна інформація у сфері оборони може належати до державної таємниці – зокрема дані щодо мобілізаційного розгортання.

Оскільки ТЦК та СП безпосередньо залучені до мобілізаційних процесів, фіксація специфічних моментів їхньої роботи теоретично може бути кваліфікована як розголошення інформації з обмеженим доступом. Все залежить від деталей.

Бодікамери вже обов’язкові

Цікавий момент: наказом Міністерства оборони від 06.08.2024 № 532 запроваджено обов’язкове використання бодікамер представниками ТЦК у складі груп оповіщення. Тобто вони мають здійснювати безперервну відеофіксацію під час роботи.

Фактично держава вже забезпечила свій механізм запису того, що відбувається.

Право громадян на інформацію

Водночас у відповіді нагадують і про Закон України "Про інформацію". Стаття 21 гарантує громадянам право збирати інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень.

Тобто право фіксувати дії посадових осіб існує. Але воно не безмежне і стикається з іншими нормами – зокрема тими, що стосуються безпеки та оборони.

Серед рекомендацій, які фактично озвучені:

• уникати прямих трансляцій;
• не вести панорамну зйомку місцевості;
• припиняти запис, якщо попереджають про наявність режимного об’єкта поруч.

Бо закон часто суворіше реагує саме на поширення інформації, а не на сам факт зйомки для власного використання, наприклад як доказу в суді.

Якщо виник спір

У випадку, якщо громадянин вважає, що його право на доступ до інформації порушене, можна скористатися механізмом оскарження. Стаття 23 Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачає можливість звернення до керівника органу, до вищої інстанції або безпосередньо до суду.

Тобто питання зйомки – це не чорно-біла історія. Прямої заборони немає, але є цілий пласт норм, які можуть бути застосовані залежно від обставин.

Джерело: 5692.com.ua

Прокурори повідомили про підозру дев'яти посадовим особам комунальних підприємств столиці за фактами неналежної роботи, внаслідок чого тисячі киян протягом зими отримали численні травми та витратили десятки тисяч гривень на лікування або ремонт розбитих автомобілів. Про це заявила Київська міська прокуратура. Протягом грудня 2025 року – лютого 2026 зі скаргами на травмування до медичних закладів звернулося 6169 громадян, серед травмованих 321 дитина. Госпіталізовано 1155 осіб, з них дітей – 66. Причиною травмування цих людей стала неналежна обробка тротуарів та доріг засобами проти ожеледиці. Всі зазначені вулиці обслуговують столичні комунальні підприємства. Тому їх керівникам прокурорами повідомлено про підозри в службовій недбалість:в.о. керівника ДЕУ Подільського району Києва (ч. 1 ст. 367 КК України);керівнику КП "ДЕУ Голосіївського району м. Києва" (за ч. 2 ст. 367 КК України);директору КП "Київводфонд" ( ч. 1 ст. 367 КК України).керівнику КП "ДЕУ Деснянського району" (ч. 1 ст. 367 КК України).в.о. керівника ДЕУ Дарницького району м. Києва (ч. 1 ст. 367 КК України)в.о. начальника КП "ДЕУ Солом'янського району м. Києва" (ч. 2 ст. 367 КК України)керівнику КП "ДЕУ Печерського району м. Києва" (ч. 1 ст. 367 КК України).керівнику КП "ДЕУ Дніпровського району (ч.2 ст. 367 КК України)в.о. керівника КП "Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (ч. 1 ст. 367 КК України) Прокуратура наводить кілька показових історій громадян. Подільський район. Літня жінка посковзнулася та впала, отримавши переломи обох кісток лівої гомілки. Витрати на лікування склали 57 тис. гривень. Ще одна пішохідка впала та зламала шийку стегна, витративши на лікування 45,5 тис. гривень. Чоловік посковзнувся та отримав перелом двох кісток лівої ноги. Витрати на лікування – 50 тис. гривень. На цій же вулиці жінка впала на слизькій ділянці дороги та отримала перелом п'яткової кістки правої ноги в трьох місцях. На лікування вона вже витратила 24,7 тис. гривень. Голосіївський район. Через слизьку дорогу, не оброблену засобами проти ожеледиці, водія одного автомобіля занесло в стовп, іншого – у бетонне огородження. Загальна сума збитків сягає майже 1 млн гривень. Святошинський район. Пенсіонерка, яка прийшла до бювета набрати води, посковзнулася та отримала перелом шийки правої плечової кістки зі зміщенням. Їй зробили операцію, що разом з лікуванням коштувало 240 тис. гривень. Деснянський район. На тротуарі жінка посковзнулася та впала, отримавши перелом великогомілкової кістки зі зміщенням та пошкодженням колінного суглоба, їй належить операція. Ще одна жінка впала на сходах у підземний перехід та зламала праву ногу, а інший пішохід має зламану руку. Дарницький район. Із заявами звернулися семеро осіб, серед них дитина, яка через падіння на слизькій дорозі отримала перелом лівої ключиці зі зміщенням та літня жінка, яка під час виходу з маршрутного таксі впала та отримала складний перелом гомілки. Її чекає оперативне втручання з установкою металевих гвинтів. Солом'янський район. Двоє чоловіків посковзнулися та впали неподалік від зупинки громадського транспорту. Один з них порізав руки, оскільки ніс пакет із банками, у іншого – перелом одного з хребців хребта. Потерпілий заявив цивільний позов на 500 тис. гривень і вимагає від комунальників компенсації. Печерський район. На пішохідному переході посковзнувся та впав чоловік, отримавши переломи руки. Витрати на лікування склали 25 тис. гривень. Жінка при падінні отримала переломи лівої ноги. Витрати на лікування – 89 тис. грн. Інша жінка, отримавши через падіння травми, витратила на лікування 35 тис. грн. Дніпровський район. Через слизькі дороги відбулися два ДТП, внаслідок яких автомобілі отримали серйозні пошкодження. Крім того, в різний час травмувалися 5 пішоходів – жінка отримала перелом кульшового суглоба, чоловік – перелом ребра. Ще двоє пішоходів мають перелом шийки правої стегнової кістки та вивих правого суглоба. Їхнє лікування триває. Шевченківський район. На тротуарі пенсіонерка посковзнулася та впала, отримавши закритий перелом кісток правої гомілки зі зміщенням. Їй зробили операцію, що разом з лікуванням коштувало понад 40 тис. гривень. Ще одна жінка під час падіння зламала зап'ястя правої руки зі зміщенням. Дівчина-підліток на слизькій дорозі отримала розрив заднього рога меніска правого колінного суглоба, ще одна пішохідка – перелом гомілки в трьох місцях. Зазначено, що досудове розслідування у зазначених кримінальних провадженнях проводять слідчі районних управлінь поліції під процесуальним керівництвом окружних прокуратур міста Києва.

Комітет Верховної Ради вирішив повернути Кабміну законопроєкт про поліграф для людей з окупованих територій, які прагнуть працювати в державних органах. Рішення ухвалили майже без обговорень – одноголосно.

Правозахисниця Альона Луньова розповіла, що це сталось на засіданні Комітету з питань організації влади та місцевого самоврядування. Законопроєкт №14320 хоче змінити одразу 16 законів – щоб чітко прописати, як працювати з людьми, які під час окупації взяли інше громадянство.

Цікаво, що серед ключових положень – обов’язкова перевірка на поліграфі для тих, хто з окупованих територій йде на держслужбу. І ще одне – обмеження доступу до посад для тих, хто за час окупації отримав паспорт РФ.

Але тут не обійшлося без нюансів. Представник СБУ сказав, що є питання до законопроєкту, і голова комітету підтвердила – надійшло щонайменше 13 зауважень. Тож проєкт повертають на доопрацювання.

Чому поліграф не завжди "бачить правду"

Чесно кажучи, багато хто думає, що поліграф – це магічний детектор брехні. Насправді – ні. Він фіксує фізіологію: серцебиття, дихання, потовиділення, тиск. Тобто, людина може реагувати просто на стрес чи страх, а не на те, що каже неправду.

Сучасні прилади – це комп’ютери, які записують усі ці реакції і віддають експерту. І поліграфолог вже сам вирішує, чи можна щось сказати про брехню, спираючись на різницю реакцій.

В Україні ця справа регулюється дуже детально: є стандарти, методики, вимоги до підготовки фахівців. І, до речі, не можна тестувати людей у стані сильного болю, психічного виснаження, вагітних – бо результати просто не будуть правдиві.

Перевірка переселенців – ризики дискримінації

Тепер про самий спірний момент. Перевірка переселенців на поліграфі виглядає як дискримінація. Чому? Бо зачіпає конкретну групу людей через те, де вони жили під час окупації. І багато хто там опинився не за власним вибором — виживати треба було.

Використання поліграфа як "квитка" на держпосаду ставить таких людей у нерівні умови, позбавляє їх тих гарантій, які є у кримінальному провадженні. А ще – реакції на стрес або травму можуть бути неправильно трактовані як ознаки брехні, що робить всю історію ще більш ризиковою.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні обговорюють ідею, яка для багатьох сільських жителів давно не новина. Йдеться про невеликі кредити для пенсіонерів через відділення "Укрпошти". Те, що зараз існує напівофіційно, можуть перевести у формат повноцінної фінансової послуги.

Як це працює вже сьогодні

Гендиректор Укрпошта Ігор Смілянський публічно визнав річ, про яку в селах і так знають: листоноші інколи фактично виручають людей до пенсії. Якщо грошей не вистачає – на ліки, хліб, якісь дрібні покупки – пенсіонеру можуть видати товар із відтермінуванням.

Схема проста, навіть трохи по-старому домашня:

• сума записується в зошит;
• після надходження пенсії борг закривається.

Ніяких договорів, відсотків чи банківських карток. Фактично – довіра і запис ручкою на папері. Формально такої послуги в правилах немає, але на практиці вона існує роками. Особливо там, де до найближчого банку десятки кілометрів.

Що планують змінити

Ідея полягає в тому, щоб зробити ці невеликі позики офіційними. Якщо буде створено власний банк при "Укрпошті", механізм мікрокредитів хочуть оформити як законну фінансову послугу. Мова не про великі суми – швидше про кілька тисяч гривень, які автоматично списуватимуться одразу після зарахування пенсії.

Тобто схема залишиться схожою, але вже без зошитів і усних домовленостей. З’явиться юридична рамка, прозорі умови, можливо — фіксовані правила нарахування.

Питання банку ще відкрите

Проєкт "Укрпошта.Банк" поки що перебуває на етапі обговорення. Остаточного рішення немає. Але сама дискусія показує: держава шукає способи розширити фінансові послуги для людей старшого віку, особливо в селах.

Цікаво, що для багатьох пенсіонерів це не виглядатиме чимось новим. Вони й так іноді користуються таким "кредитом", тільки без офіційної назви. Різниця буде в тому, що механізм стане легальним і, ймовірно, контрольованим.

Джерело: 5692.com.ua

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що саме Сполученим Штатам вдалося зробити те, чого не змогли інші – посадити Україну та Росію за стіл переговорів. За його словами, Америка наразі є "єдиною країною на землі", яка спромоглася організувати такий формат діалогу.

Цю позицію він озвучив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Угорщини Віктор Орбан. Контекст зрозумілий: обговорювали війну в Україні та можливі шляхи її завершення.

"Чому ж нам не аплодують"

Окремо Рубіо зупинився на реакції міжнародної спільноти на дії президента США Дональд Трамп. За його словами, замість підтримки Білий дім отримує критику. І це його дивує.

Це одна з небагатьох війн, які я коли-небудь бачив, де деякі люди в міжнародній спільноті засуджують вас за спробу допомогти припинити війну, – заявив він.

Тобто логіка проста: якщо хтось намагається зупинити війну, то, мовляв, чому це викликає роздратування, а не схвалення. У Вашингтоні це сприймають як парадокс.

Чи продовжать США участь у процесі

При цьому Рубіо дав зрозуміти – США не планують відступати. Америка й надалі братиме участь у переговорах, але за однієї умови: якщо її роль залишатиметься позитивною і конструктивною. Інакше кажучи, якщо Вашингтон бачитиме сенс у своїй присутності.

Тут важливо інше – за словами держсекретаря, саме США стали тією стороною, яка змогла зрушити процес із мертвої точки. Чи погодяться з цим у Європі або в Києві – питання відкрите.

Позиція України

На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський висловив чітку позицію: поступки в територіальному питанні не означають завершення війни. Навпаки – це може стати серйозною помилкою.

Зеленський наголосив, що домовлятися про мир шляхом віддачі українських територій Росії – це не шлях до стабільності. Бо якщо поступитися зараз, гарантій безпеки на майбутнє це не дає.

І от у цьому місці позиції звучать по-різному. США говорять про процес і спробу посадити сторони за стіл переговорів. Україна – про те, що сам зміст можливих домовленостей має значення не менше, ніж сам факт переговорів.

Джерело: 5692.com.ua

Міністр освіти Оксен Лісовий у розмові з Яніні Соколовою прямо сказав: університети можуть "заробляти великі гроші" на схемах ухилення від призову. Сумні цифри – йдеться про сотні мільйонів доларів за рік. Здається, деякі заклади перетворили освіту на бізнес з обхідними шляхами для чоловіків, які могли б потрапити під мобілізацію.

Аспірантура як "золотий квиток"

Перша лазівка, яку прикрили, була аспірантура. Там просто стрімко зросла кількість студентів на десятки тисяч. Іноді університети приймали чоловіків понад 25 років сотнями, поза межами ліцензійних обсягів, брали гроші, видавали довідку і… просто забували про них. Соцмережі та телеграм-канали тоді вибухнули цифрами і пропозиціями, ймовірно, багато хто ще пам’ятає ці оголошення про аспірантуру "за гроші".

За оцінкою МОН, тільки на цій схемі "аспірантів" недобросовісні університети могли заробити до 255 мільйонів доларів за рік. Після того як це виявили на найвищому рівні, аспірантуру відслідкували і обмежили.

Інші "схеми" не менш хитрі

Але проблема не обмежується аспірантурою. Є ще кілька схем: "вічний студент", фейкові університети та коледжі, "загублені" атестати про середню освіту, які дають право на вступ до ПТУ. І Лісовий каже, що боротьба з ними йде систематично – покроково, без пауз.

Освітяни та виїзд за кордон

Ще одна тема – викладачі-чоловіки, які виїжджають за кордон. Лісовий зазначив, що це можливо, але лише за офіційними робочими відрядженнями. Якщо у вас є навчальна програма, семінар, конференція чи літня школа, і ви чесний викладач, а заклад не відомий тим, що хтось виїхав і не повернувся – звертаєтеся і отримуєте дозвіл.

Міністр додає: МОН стежить, де студенти не повертаються з-за кордону і де все гаразд уже кілька років поспіль. Такі дані допомагають відрізняти заклади, які реально працюють, від тих, що займаються сумнівними схемами.

Джерело: 5692.com.ua

Від початку 2026 року Державна служба зайнятості України зафіксувала понад 83 тисячі вакансій. Цифра чимала. І якщо подивитися уважніше, стає зрозуміло: роботодавці насамперед шукають людей на цілком конкретні, практичні професії – без зайвої романтики.

Найбільше пропозицій – для водіїв, продавців і підсобних робітників. Тобто для тих, хто забезпечує щоденну роботу транспорту, магазинів, складів і виробництв. Фактично це ті професії, без яких економіка не рухається.

Де вакансій найбільше

Якщо розкласти по цифрах, картина виглядає так:

• водій автотранспортних засобів – понад 3 тисячі вакансій. Йдеться і про перевезення пасажирів, і про доставку вантажів;
• продавець продовольчих товарів – майже 3 тисячі пропозицій. Це робота з прийманням, зберіганням і продажем продуктів;
• підсобний робітник – більше 2,4 тисячі місць на виробництвах, будівництвах і складах;
• продавець-консультант – приблизно 2,2 тисячі вакансій у торгових залах;
• прибиральник службових приміщень – 2,1 тисячі пропозицій у школах, адмінбудівлях та інших установах;
• кухар – близько 2 тисяч вакансій у закладах харчування та на підприємствах;
• бухгалтер – 1,8 тисячі запитів на спеціалістів із фінансового й податкового обліку;
• швачка – 1,5 тисячі вакансій у сфері легкої промисловості;
• сестра медична (брат медичний) – майже 1,3 тисячі пропозицій;
• спеціаліст державної служби – 1,2 тисячі вакансій в органах місцевого самоврядування.

Тобто попит концентрується довкола торгівлі, транспорту, обслуговування та базових адміністративних функцій. Без складних формул – усе доволі приземлено.

Чого хочуть шукачі роботи

З іншого боку, цікаво подивитися, куди найчастіше подаються самі безробітні.

Найбільший інтерес – до вакансій продавців продовольчих товарів і підсобних робітників. На кожну з цих позицій зафіксовано по 8,2 тисячі запитів. Це багато.

Професія прибиральника службових приміщень також залишається популярною – майже 4,8 тисячі людей виявили зацікавлення.

Можливо, причина в тому, що ці вакансії доступніші з точки зору кваліфікації та швидшого працевлаштування. Не всі готові чекати місяцями або проходити довгі конкурси.

Специфічні вакансії: поодинокі пропозиції

Окремий пласт – це 2730 специфічних вакансій, кожна з яких представлена лише однією або двома пропозиціями.

Тут можуть бути вузькі спеціалісти, технічні експерти або професії, що потребують рідкісних навичок. Такий сегмент ринку менш помітний, але він існує. І конкуренція там, ймовірно, інша – не масова, а точкова.

Де перетинаються очікування і реальність

Загальна картина показує: роботодавці активно шукають працівників у сферах, які забезпечують повсякденне життя країни. А шукачі роботи найчастіше обирають ті ж напрями – торгівлю, підсобні роботи, сферу благоустрою.

Ринок праці виглядає досить прагматично. Без гучних трендів, але з чітким запитом на робочі руки.

Джерело: 5692.com.ua