Паперова трудова книжка поступово відходить у минуле – тепер її переводять у цифровий формат. Сканкопію можна завантажити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду. І зробити це має право не лише сам працівник, а й роботодавець. Тобто якщо ви не дуже дружите з електронними сервісами, теоретично цим може зайнятися бухгалтерія або відділ кадрів.

Після того як документи опрацюють, інформація з’являється у вашому особистому кабінеті. Не одразу, звісно, але з’являється. І це, мабуть, найпростіший спосіб перевірити, чи все гаразд.

Де саме шукати інформацію

Щоб побачити свої дані, потрібно зайти на портал і авторизуватися. Варіантів кілька:

• за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• через BankID (фактично – підтвердження через ваш банк);
• або використовуючи "Дія.Підпис".

Далі алгоритм не складний. На головній сторінці зліва є розділ "Електронна трудова книжка". Натискаєте – і переходите до вкладки "Дані ЕТК". Саме там і зберігається вся історія вашої офіційної роботи.

Якщо говорити простіше – це як електронний архів вашого стажу.

Які вкладки варто перевірити

У розділі є кілька підрозділів. Кожен відповідає за своє:

• "Записи трудової книжки (за СПОВ)". Тут відображається інформація, яку роботодавці подавали у звітах. Дані доступні, починаючи з 1 січня 1998 року. Тобто якщо ви працювали офіційно після цієї дати — записи мають бути.
• "Відцифрована ЕТК". У цьому пункті видно інформацію, яку внесли після перевірки сканованої паперової книжки. Це вже результат саме оцифрування.
• "Скан-копії трудової книжки". Тут зберігаються завантажені зображення сторінок – ті, які ви або роботодавець подавали.

Іноді люди плутають ці вкладки, бо назви схожі. Але логіка така: окремо – звітні дані, окремо – скани, окремо – вже опрацьована інформація.

Де подивитися страховий стаж

На головній сторінці кабінету також є показник "Загальний страховий стаж" у вкладці "Страхові дані, наявні в РЗО". Це сумарний стаж у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Цифра там оновлюється автоматично. Якщо бачите, що стаж менший, ніж очікували, варто перевірити записи в електронній трудовій – можливо, якісь періоди ще не враховані.

Що робити, якщо виникли питання

Є ще один розділ – "Мої звернення". У пункті "Повідомлення" можна перевірити, на якому етапі розгляд вашої сканкопії. Якщо спеціалісти виявили помилки або неточності (скажімо, нечитабельний запис чи відсутність підпису), вони залишають коментар.

Там усе зазначають досить конкретно. Тож у разі потреби можна виправити недоліки і подати документи повторно.

Іншими словами, перевірка займає кілька хвилин, але дає розуміння, чи ваш трудовий стаж уже "в цифрі", чи ще чекає своєї черги.

Джерело: 5692.com.ua

Риба – один із найцінніших продуктів у раціоні. Омега-3 жирні кислоти, якийсний білок, мінімум калорій. Втім, не всі види однаково безпечні для здоров’я. Деякі накопичують токсини, інші вирощуються в сумнівних умовах, треті просто не варті своїх грошей через низьку поживну цінність.

5692 із посиланням на Tastsng Table розібрався, які види риби краще обминати в супермаркеті – і чому.

Консервований тунець: проблема ртуті

Тунець – улюблена риба для салатів і швидких перекусів. Дешево, смачно, доступно.

Проблема в іншому: тунець – хижак, який живе довго і накопичує у м’ясі ртуть. Особливо небезпечно це для вагітних жінок і дітей – ртуть пошкоджує нервову систему. Якщо вже купуєте консерви, шукайте на етикетці skipjack (смугастий тунець) – у ньому ртуті менше, ніж у жовтоперого. Ще краще – продукція із сертифікатами сталого рибальства: це гарантує, що рибу виловлювали відповідально.

Тілапія без документів

Одна з найдешевших риб у світі. Низькокалорійна, майже без ртуті. Звучить ідеально?

Не зовсім. Омега-3 у тілапії мало – набагато менше, ніж у лососі чи скумбрії. А головне питання – де і як її виростили. Найбільші ризики – продукція з Китаю. Там часто використовують сумнівні корми, антибіотики, вирощують рибу в забруднених водоймах.

Безпечнішою вважають тілапію із сертифікованих господарств Колумбії, Індонезії чи Тайваню. Перевіряйте етикетку: якщо країни походження немає – краще не брати.

Дешеві види лосося: кета та горбуша

У магазинах часто продають кету та горбушу як «доступну альтернативу лососю». Технічно це теж лососеві, але харчова цінність зовсім інша.

Менше жиру, менше омега-3, менш виражений смак. До того ж ці види легко пересушити під час приготування – через низький вміст жиру вони стають «ватними». Якщо для вас важливі поживна цінність і смакові якості – краще доплатити за якісніший лосось. Горбуша підійде хіба що для бюджетних страв, де смак риби не на першому плані.

Атлантична тріска: жертва перелову

У 90-х роках популяція атлантичської тріски впала катастрофічно через надмірний вилов. Сьогодні лише окремі промисли вважають контрольованими – решта досі під загрозою.

Альтернатива – тихоокеанська тріска. Вона з більш стабільних популяцій і часто дешевша.

Азійський сом: хімія у воді

Пангасіус, basa, swai – різні назви одного виду. Ця риба масово надходить із В’єтнаму та Китаю.

Експерти б’ють на сполох: у вирощуванні часто використовують хімічні речовини, антибіотики, гормони росту. Санітарні умови на фермах – окрема тема. Цікаво, що в деяких країнах ЄС імпорт азійського сома обмежений саме через ці ризики. Якщо хочете білу рибу – краще візьміть тихоокеанську тріску чи хек.

Як обрати безпечну рибу

Фахівці радять дотримуватись простих правил:

• Перевіряйте країну походження на упаковці. Немає інформації – не купуйте.
• Шукайте сертифікати відповідального рибальства чи аквакультури (MSC, ASC).
• Віддавайте перевагу дикій рибі або тій, що вирощена в контрольованих умовах.
• Не зловживайте великими хижими видами – вони накопичують токсини.
• Розумно чергуйте види: не їжте тунець щодня, змінюйте рибу в раціоні.

Риба залишається корисним продуктом – якщо обирати розумно. Такими темпами можна і здоров’я зберегти, і гроші не викинути на вітер.

Джерело: 5692.com.ua

Багато хто переконаний: якщо кіт мурчить – значить, він щасливий. Лежить собі клубочком, заплющив очі, гуде, як маленький моторчик – що ще треба для повної ідилії. Але все не так однозначно.

Фахівчиня з поведінки тварин Ліз Марден, яка працює з котами вже понад 15 років, звертає увагу: люди часто неправильно тлумачать сигнали своїх улюбленців. І муркотіння – один із них.

Чому кіт насправді мурчить

За словами експертки, коти муркочуть з різних причин. Так, одна з них – задоволення. Коли тварина розслаблена, в безпеці, їй тепло і спокійно, муркотіння може бути ознакою комфорту.

Але важливий контекст.

Коти насправді муркочуть з кількох причин. Так, одна з них – це те, що вони щасливі та задоволені. Однак це має бути контекстуально, – пояснює Ліз Марден.

І ось тут стає цікаво. Кіт може мурчати і тоді, коли йому зовсім не добре.

Муркотіння як спосіб впоратися зі стресом

Дивно звучить, але муркотіння може з’являтися під час стресу або навіть після травм. Це своєрідний механізм самозаспокоєння.

Експертка зазначає:

Частота муркотіння насправді може допомогти природним системам відновлення організму, особливо таких речей, як м’язи, сухожилля та зв’язки. Тож коти, які отримали травми, мурчать, щоб допомогти пришвидшити природне загоєння свого організму.

Тобто муркотіння – це не лише емоція, а ще й фізіологія. Організм тварини буквально використовує вібрації для відновлення.

Як зрозуміти, що щось не так

Найскладніше – відрізнити "приємне" муркотіння від тривожного. Коти не скажуть прямо, що їм болить. Іноді зміни мінімальні, майже непомітні.

Варто звернути увагу на:

• зміну рівня активності;
• дивну поставу або скутий рух;
• частіше нявкання чи, навпаки, мовчазність;
• надмірне вилизування певної ділянки тіла.

Якщо муркотіння з’явилося разом із такими ознаками, можливо, справа не в радості. Тварина може намагатися впоратися з болем або дискомфортом.

Тому гудіння кота – це не завжди про щастя. Іноді це сигнал, що йому потрібна увага.

Джерело: 5692.com.ua

26 лютого на дніпровські колії виїде перший повністю низькопідлоговий трамвай місцевого виробництва. К1Т306 від «Татра-Юг» – трисекційна машина, яка вміщує 254 пасажири одночасно.

Зараз трамвай проходить обкатку. Мер Борис Філатов поділився відео, як машина рухається містом перед запуском у регулярну експлуатацію.

Чим К1Т306 відрізняється від старих моделей

Низька підлога – головна фішка. Люди з обмеженими можливостями, батьки з візками, літні пасажири зможуть заходити без перешкод. Трисекційна конструкція дає простір всередині салону – не потрібно протискатися крізь натовп.

Цікаво, що це лише початок. Місто закупило ще чотири таких трамваї – всі п'ять придбали через тендер у рамках програми «Міський громадський транспорт ІІ» (спільний проект Мінрозвитку та Європейського інвестиційного банку). Ціна одного трамвая – 1,689 млн євро.

Що ще оновлюють у Дніпрі

Втім, на трамваях справа не закінчується. Для міста також закупили 15 нових тролейбусів з кузовами Akia. Такими темпами Дніпро системно модернізує громадський транспорт – робить його зручнішим та доступнішим для всіх категорій пасажирів.

Запуск К1Т306 – крок до інклюзивності міського транспорту. Час покаже, наскільки ефективно працюватимуть нові машини в реальних умовах.

Джерело: 5692.com.ua

Зарплата розтанула за тиждень. Знову. Хоча, здається, нічого зайвого не купували.

Езотерики кажуть: справа не в сумі доходу. Справа в тому, як ви поводитеся з грошима щодня. Народні прикмети – не забобони бабусь. Це правила, які передавалися поколіннями. І ті, хто їх дотримується, помічають: гроші справді тримаються краще.

Ось три заборони, які краще не порушувати.

Зарплата ночує вдома

Отримали гроші? Не витрачайте нічого до ранку.

Це найдавніше правило фінансової мудрості. Щойно отримані кошти мають переночувати вдома – повністю, без жодних витрат. Навіть копійки. Чому? Наші пращури вірили: гроші своєю енергією заповнюють оселю, приносять достаток і закладають фінансову основу на весь місяць. Витратили частину того ж дня – зв'язок обривається.

І тоді всі покупки протягом місяця стають марними: гроші йдуть легко, безслідно, не приносячи ні задоволення, ні користі.

Окрема заборона – позики. У перший день зарплати не позичайте гроші нікому. Навіть близьким. Навіть «до завтра». Вважалося: позичені саме в цей день кошти відкривають у вашому гаманці «дірку». І фінансова енергія витікатиме з нього весь місяць.

Звучить містично? Втім, ті, хто дотримується цього правила, часто зауважують: гроші справді тримаються краще, коли їм дають переночувати вдома.

Стіл – не для купюр

Кухонний стіл у народній традиції – престол домашнього затишку, енергетичне серце оселі. Тому до нього існували суворі вимоги.

На столі завжди порядок. Посуд, їжа, прибори – прибирати до ночі обов'язково. Одяг, сумки, чужі речі на стіл не класти взагалі. Чим менше безладу на столі, тим вільніше циркулює фінансова енергія в домі.

Але найголовніша заборона – гроші.

Класти купюри чи монети на кухонний стіл не можна. Навіть на хвилину. Навіть якщо «просто поки руки зайняті». Якщо ніде більше немає місця – покладіть гроші на підлогу. Це звучить дивно, але народна мудрість пояснює просто: підлога нейтральна, а стіл сакральний.

Цікаво, що наші предки не передавали гроші з рук в руки після заходу сонця. Розрахунок відбувався інакше: гроші клали на прилавок, стілець або будь-яку поверхню, а людина сама їх брала. Контакт «рука в руку» у темний час доби вважався небезпечним для фінансового добробуту обох сторін.

Купюра, яку не витрачають

Це правило знали майже в кожній українській родині, але сьогодні про нього забули.

У гаманці завжди має лежати одна особлива купюра – та, яку ви ніколи не витратите і не розміняєте. Наші предки називали її «нерозмінною». Вірили: вона притягує до гаманця нові гроші, не даючи йому спустіти повністю. Таку купюру ховають в окрему кишеню, щоб випадково не витратити.

Логіка проста. Порожній гаманець притягує порожнечу. Гаманець із грошима притягує гроші. Купюра-талісман гарантує, що ваш гаманець ніколи не буде абсолютно порожнім – а отже, фінансова енергія завжди матиме до чого «прибитися».

Як правильно вибрати купюру-талісман? Оберіть номінал, який здається вам значущим – не найменший і не найбільший. Подивіться на цифри: обирайте ті купюри, на яких є ваша дата народження або інша важлива для вас дата.

Покладіть її в окремий відділ гаманця, щоб випадково не сплутати з іншими. Ніколи не витрачайте її – навіть у найскрутніший момент. Якщо купюра зносилася – замініть її на нову, стару спаліть або порвіть. Але «нерозмінна» завжди має бути з вами.

Чи справді ці прикмети працюють? Скептики скажуть: це просто психологія. Людина, яка дотримується таких правил, автоматично стає уважнішою до грошей. А уважність до фінансів завжди веде до кращого їх контролю. Можливо, вони праві. Але чи не в цьому й полягає мудрість наших предків – навчити поваги до грошей через прості, зрозумілі ритуали?

Джерело: 5692.com.ua

Чотири роки від початку повномасштабного вторгнення. Дата важка, без пафосу. І поки в Україні це відчувається буквально щодня, у різних містах світу люди знову вийшли на вулиці – не для галочки, не для фото. А щоб нагадати: війна не закінчилась.

Париж: тисячі на вулицях

У столиці Франції на марш солідарності з Україною зібралося близько двох тисяч людей. Синьо-жовті прапори майоріли серед історичних будівель, а плакати нагадували: війна триває, і підтримка не має слабшати.

Головна думка звучала чітко – допомога Києву повинна залишатися пріоритетом. Санкції проти Кремля мають посилюватися, а не розмиватися політичними компромісами. Люди скандували гасла, тримали портрети загиблих, дехто прийшов із дітьми. Атмосфера була радше зосереджена, навіть трохи напружена.

Вашингтон: вимоги до Білого дому

У столиці США сотні людей зібралися на мітинг, про що повідомив телеканал CNN. Після виступів учасники рушили до резиденції російського посла. Це був не просто символічний жест – це був сигнал.

Серед промовців були представники ЄС і України. Вони говорили про необхідність збільшити військову допомогу, розширити санкційний тиск і передати Україні додаткове озброєння, зокрема ракети Tomahawk, які раніше відмовився надавати президент Дональд Трамп. На плакатах також з’являлися слова підтримки українському спортсмену Владиславу Гераскевичу.

Вимоги звучали прямолінійно: більше рішучості, менше зволікань.

Окленд: пам’ять і відповідальність

У новозеландському Окленді акція мала більш камерний, але не менш емоційний характер. Учасники нагадали: минуло чотири роки від початку повномасштабної війни та дванадцять років з 2014-го, коли почалася російська агресія.

Представники місцевої волонтерської групи заявили:

Сьогодні ми знову зібралися в Окленді на знак солідарності з Україною – чотири роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії та дванадцять років з моменту початку війни Росії проти України у 2014 році. Щороку ми стоїмо тут, сподіваючись, що це буде остання річниця, яку ми відзначаємо таким чином. І все ж – ми знову тут. Але ми збираємося не лише для того, щоб пам'ятати. Ми збираємося, щоб наполягати на справедливості. Наполягати на відповідальності. І наполягати на майбутньому, де агресія не винагороджується.

Під час виступів окремо говорили про незаконну депортацію українських дітей. За різними оцінками, щонайменше 20 тисяч дітей були примусово вивезені з окупованих територій. Їх розлучають із родинами, змінюють документи, нав’язують іншу ідентичність. Дітей передають у російські сім’ї, державні заклади або так звані "табори перевиховання".

Фактично йдеться про спробу стерти національну приналежність. І це звучало в Окленді дуже чітко. За оцінками, сьогодні під окупацією перебувають близько 1,6 мільйона українських дітей.

Фінляндія: символи у центрі Гельсінкі

24 лютого у Фінляндії піднімуть прапор України поруч із національним прапором на будівлі уряду та на Сенатській площі в центрі Гельсінкі. Про це повідомляє Yle.

У синьо-жовті кольори підсвітять будівлі уряду і МЗС, мерію, Гельсінський собор та головний корпус університету. На сходах собору відбудеться акція свічок пам’яті "Valoa Ukrainaan" – охочих запрошують приносити лампадки.

Це жест підтримки, який у Фінляндії вже став традиційним за ці роки війни.

Австралія: серія заходів у великих містах

В Австралії Союз українських організацій анонсував серію заходів у Канберрі, Сіднеї, Мельбурні, Брісбені, Гобарті та інших містах. Програма стартувала 12 лютого з виступу посла України Василя Мирошниченка у Національному пресклубі Канберри. Заплановані кінопокази, мітинги, інформаційні кампанії.

В організації зазначили:

Поки Росія продовжує свою злочинну кампанію з підкорення українців шляхом систематичних атак на цивільну енергетичну інфраструктуру – виходьте на вулиці. Запрошуйте інших. Покажіть, що Австралія підтримує Україну.

Усі ці події – різні за масштабом, стилем, кількістю людей. Але їх об’єднує одна річ: небажання звикнути до війни. Річниця повномасштабного вторгнення для багатьох у світі — це спосіб нагадати своїм урядам і собі самим, що агресія не може залишатися безкарною. І що підтримка України — це не емоція одного дня, а позиція, яку потрібно тримати довго.

І, можливо, саме в цьому сенс цих маршів – не дати темі розчинитися в новинах.

Джерело: 5692.com.ua

Масована атака Росії в ніч з 21 на 22 лютого показала зміну пріоритетів. Замість традиційних ударів по енергетичній інфраструктурі, якими Кремль намагався знекровити Україну протягом зими, тепер основний фокус – на об'єктах логістики. Про це пише Інститут вивчення війни (ISW).

Цього разу залізнична та водна інфраструктура стали головними мішенями. Президент Володимир Зеленський підтвердив: основними цілями стали об'єкти логістики, зокрема залізниці та системи водопостачання.

Цифри нічної атаки

За даними Повітряних сил ЗСУ, упродовж ночі країна-агресор випустила по Україні 347 ракет і безпілотників. Ворог застосував 297 ударних дронів різних типів – серед них близько 200 «Шахедів». Ракетна складова налічувала 50 боєприпасів: гіперзвукові «Циркони», балістичні «Іскандер-М» та «С-400», крилаті «Х-101», «Іскандер-К» і «Х-59/69».

Українська протиповітряна оборона спрацювала ефективно – збила 274 безпілотники та 33 ракети. Майже всі крилаті ракети типу «Х-101» знищені, як і всі «Іскандер-К» та «Х-59/69».

Що стоїть за зміною стратегії

Аналітики ISW вважають, що зміна цілей атак може означати адаптацію російської стратегії після спроб масованими ударами знищити українську енергетику взимку. Втім, експерти застерігають: Росія, ймовірно, продовжить завдавати ударів по енергосистемі, поєднуючи їх з атаками на логістичні та критично важливі об'єкти.

Фахівці інституту наголошують, що Кремль змістив акцент із руйнування енергосистеми України на удари по логістиці – зокрема залізничній та водній інфраструктурі. Така тактика може бути спрямована на паралізацію транспортних артерій, якими Україна забезпечує постачання на фронт і підтримує життєдіяльність тилових регіонів. РФ може й надалі комбінувати такі удари зі спробами виснаження енергетичної інфраструктури – це означає, що Україні доведеться готуватися до багатовекторних атак одночасно.

Такими темпами російська армія намагається знайти нові вразливі точки в українській інфраструктурі, адаптуючись до зміцнення захисту енергооб'єктів. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв про так зване «енергетичне перемир'я», яке, судячи з останніх подій, тривало недовго.

Джерело: 5692.com.ua

4 лютого, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Березове на Дніпропетровщині, загинув солдат Свириденко Ринат Дмитрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Ринат Свириденко народився 24 грудня 1998 року у Горлівці на Донеччині. У 2009 році закінчив середню загальноосвітню школу №26.

У нього залишилися батьки та сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 24 лютого о 13:00 в Церкві Святої рівноапостольної княгині Ольги УПЦ (вул.Андріївська, 7). Поховають воїна 13:40 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні з 1 листопада 2025 року і до початку весняно-літнього нерестового періоду 2026 року заборонено ловити рибу у зимувальних ямах. Це ті найглибші місця водойм, де риба перезимовує. Мета проста – дати їй шанс вижити та безпечно розмножитися навесні.

Зловити рибу взимку можна, але важливо знати, де саме і якими снастями. Порушення правил може обернутися не тільки штрафом, а й реальними проблемами із законом, включно з обмеженням волі.

Які штрафи загрожують рибалкам

Державна екологічна інспекція України пояснює:

• За вилов риби у зимувальних ямах штраф від 34 до 170 гривень.
• За риболовлю у період осені-зими до завершення нересту – від 340 до 680 гривень із конфіскацією снастей та риби.
• Якщо шкода від риболовлі серйозна, діє стаття 249 КК: штраф від 17 тисяч до 84 тисяч гривень і навіть до трьох років обмеження волі.

Здається, не варто ризикувати і вийти «на великий улов» у заборонені місця, бо ціна може бути надто високою.

Де ловити можна

Не все так суворо – ловити рибу поза зимувальними ямами дозволяється. Інспекція нагадує про дозволені снасті:

• зимові вудки;
• жерлиці;
• донні вудки;
• поплавкові вудки.

Важливо: один рибалка може використовувати не більше 7 гачків.

Лютнева заборона на щуку

Від 15 лютого 2026 року заборонено ловити щуку до 31 березня. Причина – біологічна: у щуки ранній нерест, а перед ним іде процес дозрівання ікри та молок. В цей час риба дуже вразлива, і вилов загрожує її популяції.

Тобто ловити можна, але потрібно уважно вибирати вид риби та місце – інакше можна нашкодити самому собі та рибі.

Що варто запам’ятати рибалкам

• Ловити рибу у зимувальних ямах заборонено до весни.
• Поза зимувальними ямами можна – але з дотриманням правил і кількості гачків.
• Заборона на щуку діє з 15 лютого до кінця березня.
• Штрафи можуть коливатися від кількох десятків гривень до десятків тисяч, а серйозне порушення карається обмеженням волі.

От і все. Здається, трохи уваги до правил – і зимова риболовля пройде без неприємностей.

Джерело: 5692.com.ua

Роботу наземного електротранспорту у столиці, який не працює понад 40 днів, зможуть відновити, коли ситуація в енергосистемі після російських ударів стабілізується. Про це йдеться у відповіді Департаменту транспортної інфраструктури КМДА на запит. "Відновлення руху електротранспорту можливе після підтвердження енергетиками стабільного електропостачання та за наявності умов для безпечної експлуатації інфраструктури", – йдеться у відповіді. Зазначається, що КП "Київпастранс" задіяло максимально можливий людський і технічний ресурс – на маршрути пасажирського транспорту щодня виїжджає орієнтовно 96% наявних автобусів. Також у звичайному режимі працює метро. У Департаменті транспортної інфраструктури додали, що вони спільно КП "Київпастранс" розробили план дій на випадок надзвичайних ситуацій, пов'язаних із відключенням електроенергії. Він передбачає, що: • на основних (з найбільшим пасажиропотоком) напрямках руху електротранспорту запускають дублюючі автобусні маршрути; • схеми руху автобусів визначають із урахуванням пасажиропотоку; • рішення приймаються залежно від ситуації (наявності електроживлення, стану доріг, безпекових умов тощо). Водночас зазначається, що повністю замінити електротранспорт автобусами складно, оскільки це різні за масштабом системи перевезень. "Для перевезень задіюють наявний автобусний рухомий склад і максимально можливу кількість водіїв. Така ж ситуація склалась і у приватних перевізників, які обслуговують міські автобусні маршрути загального користування у столиці", – йдеться у відповіді на запит. У Департаменті додали, що також на роботу транспорту впливає загальна кадрова ситуація в умовах воєнного стану. "Підприємства працюють із обмеженим кадровим ресурсом, адже держава не дає 100% броні для водіїв КП "Київпастранс", що вкрай негативно впливає, як на транспортну роботу на і на ремонти рухомого складу", – йдеться у відповіді на запит. Водночас у Департаменті наголосили, що, попри все це, комунальні підприємства транспортної та дорожньої галузі, водії громадського транспорту та енергетики працюють у посиленому режимі та роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію у місті.