Жінка розповіла, що не має роботи, їй соромно за свої вчинки, але вона не має грошей для відшкодування магазину.
Більше новин на REPORTER.ua

Останніми днями в інформаційному просторі знову почали ширитися чутки: мовляв, держава планує відкрити територіальні центри комплектування ледь не в кожному селі. Звучить тривожно, але, як це часто буває, реальність значно прозаїчніша. Народний депутат Олександр Федієнко вирішив публічно розставити акценти й пояснити, що насправді стоїть за новим законопроєктом.

Звідки взявся шум навколо законопроєкту

Причиною обговорень став законопроєкт №14320, який з’явився на сайті Верховної Ради. Документ стосується удосконалення системи військового управління. І, як часто трапляється, ще до детального аналізу почалися гучні висновки.

Сам Федієнко описав ситуацію доволі прямо:

На сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт. Удосконалення органів військового управління. Звісно, одразу знайшли зраду, журналісти зателефонували, що начебто тепер у кожному місті, селі, буде відкриватись центр комплектування.

Що насправді пропонують змінити

За словами депутата, цей законопроєкт не про масове створення нових ТЦК і точно не про посилення мобілізації. Йдеться радше про внутрішню "перенастройку" системи, яка й так працює в складних умовах війни.

Федієнко називає документ "логічною відповіддю на каскадні управлінські проблеми", що виникли після адміністративної реформи та в умовах воєнного стану. Тобто змінюють не правила для громадян, а розподіл повноважень між структурами.

Як це виглядає простими словами

Нардеп пояснив ситуацію максимально приземлено, без юридичних конструкцій.

Тепер по суті, простими словами. Коротко: ні, не в кожному місті й не в кожному селі, – наголосив він.

Як було раніше:

• існують районні та міські ТЦК та СП;
• при них працюють відокремлені підрозділи в менших населених пунктах;
• ці підрозділи часто не мають юридичних повноважень і не можуть ухвалювати базові рішення самостійно.

Фактично це ті самі відділення у містах і селищах, які колись були райцентрами до реформи 2020 року.

Що зміниться для людей на місцях

Одна з ідей законопроєкту – зробити систему менш громіздкою для громадян. Якщо документ ухвалять, людям не доведеться долати десятки кілометрів, аби вирішити елементарні питання.

За словами Федієнка, мова йде про ситуації, коли мешканцям сіл або невеликих міст доводилося їхати 40–80 кілометрів до районного ТЦК. Тепер частину базових функцій планують залишити ближче до місця проживання.

Про ризики теж говорять

Водночас депутат не ідеалізує ініціативу. Він прямо визнає, що на місцях можуть виникати корупційні ризики. Саме тому документ ще не пройшов розгляд профільного комітету і, по суті, перебуває на старті законодавчого шляху.

Як підкреслює Федієнко, профільний комітет із законопроєктом ще не працював, а отже остаточні формулювання можуть змінюватися.

Точка балансу

Поки що мова не йде про тотальне розростання ТЦК по всій країні. Швидше – про спробу навести лад у системі, яка роками перебудовувалась і зараз працює в умовах війни та нестачі ресурсів.

Джерело: 5692.com.ua

Через влучання російського FPV-дрону постраждали двоє чоловіків віком 64 та 66 років.
Більше новин на REPORTER.ua

Бойлер працює за простою логікою: нагрів – підтримання температури – знову нагрів. Чим вищу цифру ви виставили, тим більше електроенергії він "з’їдає". Кожен додатковий градус – це постійна робота ТЕНа, навіть коли здається, що вода давно гаряча.

До того ж гаряча вода швидше віддає тепло через стінки бака. Через це автоматика частіше вмикається, особливо якщо в родині активно користуються душем, кухнею, пральною машиною. У підсумку бойлер ніби не відпочиває взагалі.

Високі температури і приховані проблеми

Режими на рівні 70–80 градусів виглядають привабливо: мовляв, води вистачить усім. Але на практиці це прискорений знос деталей. Найбільший ворог бойлера – накип. Чим гарячіша вода, тим швидше солі осідають на ТЕНі та внутрішніх стінках бака.

З часом це призводить до гіршого нагріву, збільшення споживання електроенергії й дорогого ремонту. Тобто економія "на максимумі" виходить доволі умовною.

Оптимальний діапазон для дому

Фахівці й виробники сходяться на одному варіанті – 50–60 градусів. Саме цей діапазон вважають найбільш збалансованим:

• температура понад 50 градусів стримує розвиток бактерій;
• обмеження до 60 градусів зменшує утворення накипу;
• знижується ризик опіків у побуті.

Для щоденних потреб цього більш ніж достатньо.

Скільки тепла потрібно насправді

Якщо подивитися на реальне використання, то для душу зазвичай комфортні 37–40 градусів. Для миття посуду часто вистачає близько 45 градусів – сучасні мийні засоби чудово працюють і без окропу.

Та й не варто забувати, що вода з бойлера майже завжди змішується з холодною. Тому гріти її "про запас" до максимуму сенсу мало.

Як підібрати режим без зайвих експериментів

Найпростіший варіант – встановити 50 градусів і поспостерігати кілька днів. Чи вистачає гарячої води всім, чи не виникає дискомфорту. Якщо відчувається нестача, температуру можна підняти на кілька градусів – без різких стрибків.

Баланс між комфортом і рахунками

Грамотно виставлена температура – це не лише про економію світла, а й про довший ресурс бойлера та спокій у побуті. У таких речах виграє не той, хто гріє сильніше, а той, хто обирає розумний режим.

Джерело: 5692.com.ua

У ніч на 29 грудня російські військові атакували Нікопольський та Синельниківський райони
Більше новин на REPORTER.ua

Зима щоразу підкидає одне й те саме випробування: ніби йдеш обережно, дивишся під ноги, а підошва раптом поводиться як скло. Тонка крижана плівка на тротуарах робить навіть знайомий маршрут небезпечним. І тут згадується одна стара, майже забута побутова хитрість, якою користувалися ще наші прабабусі.

Стара аптечна дрібниця з неочікуваним ефектом

Йдеться про звичайний аптечний йод. Не для ран і не для температури, а для взуття. Якщо спрямувати його, як то кажуть, у правильне русло, він здатен зменшити ковзання на ожеледиці. Секрет простий: йод трохи підсушує поверхню та створює легку мікрошорсткість. У побуті це знають давно, але до зимових чобіт чомусь доходять не всі.

Як саме обробити підошву

Тут усе без складних маніпуляцій:

• берете ватний диск або шматочок звичайної вати;
• капаєте на нього три краплі йоду;
• протираєте підошву там, де вона найбільш гладка: середину, носок і п’яту.

Після цього взуття варто залишити на кілька хвилин, зазвичай 5–10 вистачає, щоб поверхня повністю висохла.

Що відчувається на вулиці

Ефект помітний майже одразу. Підошва вже не така "скляна", з’являється відчуття легкого зчеплення з льодом. Це, звісно, не заміна професійним льодоступам, але для міських доріжок різниця відчутна. Особливо корисно для нових чобіт із гладкою гумовою підошвою – саме вони часто підводять у перші тижні зими.

На що варто звернути увагу

Є нюанс. Йод іноді залишає світлі сліди на окремих видах гуми. Тому краще не поспішати й спочатку перевірити засіб на маленькій ділянці підошви. Якщо колір не змінюється – можна обробляти все взуття. Для шкіряних або текстильних підошов цей спосіб не підходить.

Як часто повторювати

Таку обробку має сенс оновлювати раз на кілька днів. Особливо після миття взуття, адже вода поступово змиває ефект. Легке повторення — і потрібне зчеплення повертається.

Про безпеку, яка починається з дрібниць

У зимовий період подібні дрібні хитрощі вирішують більше, ніж здається. Це і безпека, і зекономлений час. Бо коли надворі слизько, виходити доводиться раніше й рухатися повільніше. А кілька крапель звичайного йоду іноді допомагають пройти свій шлях спокійніше.

Джерело: 5692.com.ua

Із 1 січня 2026 року для розрахунку окладів запроваджують новий коефіцієнт – 2,5. Якщо говорити просто, базові зарплати у сфері соцзахисту фактично множать на два з половиною.

• соціальний менеджер: було 8 243 грн, стане 20 607 грн;
• фахівець із соціальної роботи: замість 6 773 грн – 16 932 грн.

У відсотках це приблизно плюс 150%. Для людей, які роками працювали майже на ентузіазмі, це виглядає як різка зміна правил гри. Про ці цифри офіційно повідомили в Мінсоцполітики, без особливих прикрас, але й без заниження масштабів.

Чому саме вони

У міністерстві пояснюють: рішення не взялося з повітря. Соціальні працівники – це ті, хто щодня має справу з чужими проблемами, кризами, травмами. Реабілітація, допомога сім’ям, підтримка людей у складних життєвих обставинах – усе це не про формальні папери, а про постійне емоційне навантаження.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін публічно наголосив, що підвищення оплати – це не бонус і не подарунок, а спроба чесно оцінити складність такої роботи. За його словами, держава має підтримувати тих, хто щодня підтримує інших.

Паралельні реалії держслужби

На тлі нових окладів соцпрацівників оприлюднили й статистику зарплат у державних органах за 2025 рік. І тут картина, м’яко кажучи, контрастна. Найвищі доходи – не в міністерствах, а в колегіальних органах, де штат менший, зате посад із керівним статусом більше.

ТОП-5 органів за середніми зарплатами виглядає так:

• НКРЕКП: у середньому 94,1 тис. грн за рік, у вересні – 87 тис.
• НАЗК: 92,9 тис. грн за рік, у вересні – 99,1 тис.
• Антимонопольний комітет: 86,8 тис. грн за рік, у вересні – 93,5 тис.
• Апарат Верховної Ради: 77,2 тис. грн за рік, у вересні – 72,6 тис.
• Рахункова палата: 73,1 тис. грн за рік, у вересні – 72,3 тис.

Цікава деталь: міністри й прем’єр-міністерка в цей список не входять, бо формально їхні посади не належать до державної служби.

Конкретні імена та суми

Для повноти картини наводять і персональні приклади. Член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік отримував у середньому 264 217 грн на місяць. Це одна з найвищих зарплат серед держслужбовців.

Для порівняння:

• прем’єр-міністерка Юлія Свириденко – 90 662 грн у вересні 2025 року;
• перший віцепрем’єр Михайло Федоров – 90 545 грн;
• віцепрем’єр Тарас Качка – 90 142 грн;
• віцепрем’єр Олексій Кулеба – 90 833 грн;
• держсекретар Кабміну Костянтин Мар’євич – 97 743 грн.

Найбільшу зарплату серед держслужбовців у вересні отримав заступник Мар’євича Віталій Чапля – 130 058 грн. Вагому частину цієї суми склала надбавка за вислугу років, понад 44 тис. грн. Він є учасником бойових дій і до роботи в уряді служив у Державній прикордонній службі.

Баланс відповідальності й оплати

Підвищення зарплат соціальним працівникам і водночас публікація доходів топчиновників ще раз показали різницю між різними сегментами державної служби. Для одних це роки стабільно високих виплат, для інших – нарешті спроба наздогнати реальність, у якій ціни й навантаження давно змінилися.

Джерело: 5692.com.ua

За словами Рютте, у центрі переговорів стоїть не дата припинення вогню і навіть не формулювання угоди. Головне – гарантії безпеки. Які саме, в якому форматі і хто за них відповідатиме – це те, навколо чого зараз і крутиться вся дискусія.

Він наголошує: після припинення бойових дій Україна має отримати такі запобіжники, які зроблять нову атаку неможливою або, принаймні, фатальною для агресора. Йдеться про ситуацію, коли повторний удар по Україні стане для Кремля катастрофою, а не черговою авантюрою.

Ключове питання переговорів – це гарантії безпеки. Ми маємо забезпечити, щоб Україну більше ніколи не атакували після припинення вогню чи мирної угоди, – підкреслив Рютте.

Роль Трампа у переговорах

Окремо генсек НАТО зупинився на фігурі Дональда Трампа. На його думку, саме Трамп є тим політиком, який здатен реально вплинути на Володимира Путіна. Не через дипломатичні формули, а через силу особистого тиску і політичної ваги.

Рютте зазначив, що Трамп уже продемонстрував здатність посадити Путіна за стіл переговорів. І, що важливо, він вважає його єдиним, хто може не просто говорити про мир, а змусити Кремль погодитися на нього.

Він хоче завершити війну в Україні. І він єдиний, хто зрештою може змусити Путіна укласти мир, – сказав Рютте,

додавши, що поважає Трампа саме за цю позицію.

Компроміси без ілюзій

Разом із тим Марк Рютте не приховує: будь-яка мирна угода – це завжди компроміси. Ілюзій тут бути не повинно. Але ці компроміси, за його словами, не можуть відбуватися за рахунок безпеки України.

Він підкреслює, що Трамп це розуміє. Ба більше, той, за словами генсека НАТО, чітко усвідомлює загрозу з боку Росії і погоджується з тим, що гарантії безпеки мають бути обов’язковою частиною домовленостей.

Він повністю розуміє загрозу, яку несе Росія. І погоджується з тим, що без реальних гарантій безпеки мирна угода не має сенсу, – зазначив Рютте.

Точка неповернення

Уся логіка цих заяв зводиться до одного: мир має бути таким, після якого війна не повернеться. Не через рік, не через п’ять і не після зміни політичної кон’юнктури. Саме тому питання безпеки для України розглядається не як додаток, а як фундамент.

Мова йде про чіткий сигнал Москві – повторення агресії матиме надто високу ціну.

Джерело: 5692.com.ua

Попередньо, внаслідок ДТП травмовано 65-річного водія автобуса. Також тілесні ушкодження отримали працівники поліції.
Більше новин на REPORTER.ua

У результаті вибуху гранати двоє чоловіків віком 24 та 40 років отримали поранення.
Більше новин на REPORTER.ua