У Києві з 10 вересня комендантська година триватиме з 01:00 до 05:00 – на одну годину менше, ніж зараз. Одночасно у столиці подовжать роботу громадського транспорту, дозволять роботу бізнесу відповідно до нового режиму повітряних загроз і введуть додаткові обмеження на проведення масових заходів. Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко за підсумками рішень Ради оборони столиці.

За його словами, зміни ухвалені відповідно до рішення уряду та низки ініціатив міста щодо функціонування Києва в умовах погіршення безпекової ситуації. Комендантська година стане коротшою З 10 вересня комендантська година у столиці діятиме з 01:00 до 05:00. Відповідно графік роботи громадського транспорту подовжать на одну годину.

Водночас графік роботи закладів громадського харчування, розважальних закладів і торговельно-розважальних центрів не змінюватиметься. Крім того, під час комендантської години місто організує чотири автобусні маршрути для перевезення пасажирів від Центрального залізничного вокзалу. Необхідність такого рішення у мерії пояснили регулярними затримками поїздів, через які пасажири можуть прибувати до столиці вже після початку нічних обмежень.

Кличко також нагадав, що з 3 вересня під час комендантської години у Києві вже дозволено рух транзитного великогабаритного транспорту. Бізнес і міські сервіси зможуть працювати під час жовтого рівня Суб'єкти господарювання різних форм власності зможуть працювати відповідно до нового рішення уряду щодо режиму функціонування міст залежно від рівня повітряної загрози. Під час жовтого рівня небезпеки Київ продовжить надавати основні міські послуги.

Зокрема, працюватимуть центри надання адміністративних послуг та установи, які надають соціальні послуги. Заклади освіти та медичні установи продовжать працювати відповідно до раніше затверджених протоколів безпеки. Раніше влада анонсувала запровадження двох рівнів реагування на повітряні загрози – жовтого та червоного.

Для них передбачають різні алгоритми роботи транспорту, державних установ і бізнесу залежно від характеру небезпеки. Частину масових заходів тимчасово заборонять Водночас через погіршення безпекової ситуації у столиці тимчасово заборонять проведення розважальних та фізкультурно-спортивних заходів на відкритих територіях. Заборона також поширюватиметься на такі заходи у спорудах, де немає укриттів.

Таким чином, загальний графік роботи ресторанів, розважальних закладів і ТРЦ не змінюється, однак можливість проведення масових заходів залежатиме від наявності належного укриття. Усі затверджені зміни набудуть чинності з 00:00 10 вересня. За словами Кличка, місто вже проводить необхідні організаційні заходи для переходу на новий режим роботи.

Окремо Рада оборони Києва затвердила нові правила роботи метрополітену та руху через мости під час повітряних загроз залежно від рівня небезпеки. За матеріалами: Віталій Кличко

Після російської атаки на Дніпро 6 вересня в лікарні залишається 49-річний чоловік. Він перебуває у стані середньої тяжкості, медики надають йому необхідну допомогу.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

Внаслідок атаки загинув 69-річний чоловік. Ще троє постраждалих лікуються амбулаторно.

Більше новин на REPORTER.ua

Жителя Мелітопольського району, який добровільно вступив до незаконного правоохоронного органу, створеного окупаційною владою рф, підозрюють у воєнному злочині. За даними слідства, він брав участь у катуванні цивільного чоловіка, погрожував йому розправою та заволодів його майном.

Після окупації частини Запорізької області на базі захопленого підрозділу Нацполіції російські окупанти створили незаконний правоохоронний орган. У червні 2024 року місцевий житель добровільно вступив до нього та переслідував громадян України, які не підтримували окупаційну владу.

За даними слідства, в одному із сіл Якимівської громади чоловік разом із представниками російських збройних формувань незаконно проник до будинку директора комунального закладу. Під час так званого «обшуку» потерпілому обмежили свободу пересування, після чого підозрюваний бив його руків’ям пістолета та руками.

Потерпілого закували в кайданки, незаконно утримували та перевозили до різних місць, де схиляли до співпраці з окупаційною адміністрацією. Згодом чоловіка вивезли до лісосмуги, де підозрюваний та інші учасники продовжили його бити руками, ногами та прикладом автомата. Крім того, фігурант стріляв поруч із потерпілим і погрожував йому фізичною розправою у разі відмови співпрацювати з окупаційною владою.

Під час незаконного утримання чоловіка підозрюваний також заволодів його золотим ланцюжком.

За зібраними доказами фігуранту заочно повідомили про підозру за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України – воєнні злочини. Санкція статті передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють в організації незаконного переправлення людей через державний кордон України.

За даними слідства, чоловік запропонував військовозобов’язаному допомогти незаконно виїхати до Румунії поза пунктами пропуску. Спочатку клієнт мав прибути до Чернівців, звідки його планували доправити до прикордонної території та надалі переправити через кордон.

Правоохоронці затримали чоловіка під час отримання 5000 доларів. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Більше новин на REPORTER.ua

Офіційний Київ ініціював позачергове засідання Ради Україна-НАТО у Брюсселі та передала союзникам перелік термінових потреб у засобах протиповітряної і протиракетної оборони. Україна закликає партнерів прискорити поставки напередодні засідання у форматі "Рамштайн", яке відбудеться 8 вересня. Про це повідомило Міністерство оборони України.

Позачергове засідання відбулося у штаб-квартирі НАТО на рівні постійних представників за ініціативою української сторони. Головував на ньому генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв та заступник головнокомандувача ЗСУ бригадний генерал Сергій Собко представили союзникам оцінку актуальних повітряних загроз і перелік найбільш нагальних потреб України у засобах ППО та ПРО.

За словами Боєва, зараз для України критично важливо не лише те, скільки озброєння можуть надати партнери, а й швидкість його надходження."Своєчасність наразі важливіша за обсяги", – наголосив заступник міністра, додавши, що дрони та системи ППО значною мірою визначатимуть перебіг майбутньої зими. Київ просить перейти до "оперативно необхідного"За підсумками засідання українська сторона закликала союзників перейти від рішень, які є лише політично можливими, до того, що є оперативно необхідним для оборони країни. Насамперед йдеться про швидке надання додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони і засобів для перехоплення російських ракет та безпілотників.

Останніми місяцями питання ППО залишається одним із головних напрямів військової підтримки України. На початку вересня заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекеринська також закликала союзників збільшувати внески у програму PURL та шукати можливості передавати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони зі своїх запасів. Україна нагадала про €70 млрд допомогиОкремо Київ закликав партнерів до кінця 2026 року мобілізувати ресурси, необхідні для виконання заявленого НАТО рівня військової підтримки України у розмірі щонайменше €70 млрд.

Раніше Марк Рютте повідомляв, що союзники домовилися забезпечити щонайменше €70 млрд підтримки Україні цього року і такий самий рівень – наступного року. Українська сторона також наголосила, що посилення ППО України безпосередньо працює на безпеку самого Альянсу, оскільки зменшує російський військовий потенціал і ризик поширення загроз на територію країн НАТО. ППО стане однією з головних тем "Рамштайну"Потреби України у протиповітряній та протиракетній обороні обговорюватимуть уже 8 вересня під час наступної зустрічі Контактної групи з питань оборони України (UDCG), відомої як формат "Рамштайн".

До групи входять понад 50 країн, зокрема всі члени НАТО, партнери Альянсу та Європейський союз. Сам формат "Рамштайн" не є органом НАТО, однак Альянс бере участь у координації допомоги Україні, а засідання групи неодноразово проводилися у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Таким чином, позачергове засідання Ради Україна-НАТО стало безпосередньою підготовкою до переговорів 8 вересня, на яких Київ розраховує отримати конкретні рішення щодо додаткових засобів ППО та ПРО.

За матеріалами: Міністерство оборони України, НАТО

2 вересня близько 22:30 у Заводському районі Запоріжжя між двома чоловіками виник конфлікт. На місце події прибули патрульні, слідчо-оперативна група та медики.

За даними поліції, 22-річний чоловік разом із сестрою обговорював сімейне питання. До розмови втрутився 44-річний чоловік, який почав робити молодику зауваження, а згодом схопив його за одяг.

Під час конфлікту молодик завдав чоловікові кількох ударів. Внаслідок побиття 44-річний потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований.

Поліцейські затримали нападника. Йому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження.

Більше новин на REPORTER.ua

Вищий антикорупційний суд взяв під варту Єлизавету Івахненко, яка фігурує у справі НАБУ та САП "Карфаген" під псевдонімом "Муза". Альтернативою суд визначив заставу в розмірі 20 млн грн, хоча прокурор просив встановити її на рівні 50 млн грн. Про рішення суду повідомив Центр протидії корупції, представники якого стежили за засіданням ВАКС 7 вересня.

Івахненко підозрюють у справі про ймовірне "кришування" мережі шахрайських колцентрів та легалізацію коштів. Одним із ключових фігурантів цього провадження є заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Єлизавета Івахненко в залі суду.

Фото: t.me/fuckcorruptionСАП заявила про легалізацію 21,6 млн грнПід час засідання прокурор САП заявив, що Кропива за участю Івахненко організував легалізацію та відмивання 21,6 млн грн. За версією слідства, частину цих коштів використовували для придбання нерухомості у Києві та Одесі. Прокурор також повідомив, що протягом квітня-червня 2026 року на рахунок матері Івахненко надійшло 1,78 млн грн.

Самій Івахненко слідство інкримінує сприяння Кропиві у придбанні автомобіля Mercedes-Benz 2023 року випуску за кошти, походження яких правоохоронці вважають злочинним. Серед матеріалів, представлених у суді, були записи розмов Івахненко та Кропиви щодо квартири в Одесі, оформленої на матір Івахненко. Сторона обвинувачення вважає ці розмови одним із доказів фактичного користування майном та приховування його реального власника.

Прокурор розповів про плани перейти на держслужбуСАП також навела в суді запис розмови, в якій Івахненко обговорювала можливість роботи на державній службі. За словами прокурора, йшлося, зокрема, про потенційну посаду заступника міністра освіти України або роботу у фонді. Обґрунтовуючи необхідність тримання під вартою, сторона обвинувачення вказувала на тісний зв'язок Івахненко з Кропивою, їхній рівень витрат та майно, яке, на думку прокурора, не відповідало офіційним доходам.

Прокурор також заявив у суді, що Івахненко знайома з генеральним прокурором Русланом Кравченком та перебувала з Кропивою в компанії Кравченка під час поїздки до Мадрида. Ці обставини сторона обвинувачення наводила в межах аргументації щодо ризиків. Самі по собі вони не свідчать про причетність генпрокурора до кримінального провадження.

Івахненко заперечила участь у злочинній організаціїВиступаючи в суді, Івахненко заявила, що не знала про існування злочинної організації та про свою нібито участь у ній. Вона підтвердила знайомство з Кропивою, однак відмовилася відповідати на питання про характер їхніх стосунків. Коментуючи записи розмов, представлені стороною обвинувачення, Івахненко заявила, що частина з них "вирвана з контексту".

Днем раніше, 6 вересня, ВАКС узяв під варту самого Сергія Кропиву до 2 листопада. Суд дозволив йому вийти під заставу в розмірі 120 млн грн, тоді як прокурор САП просив визначити заставу в 200 млн грн. За даними НАБУ та САП, злочинну організацію створили в середині 2025 року.

Слідство стверджує, що її учасники систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання у роботу шахрайських колцентрів, а отримані кошти легалізовували через нерухомість, коштовності, інше майно та рахунки близьких осіб. Наразі у справі встановлено п'ятьох підозрюваних. Попередня правова кваліфікація стосується створення та участі у злочинній організації і легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Слідство триває. Вина підозрюваних може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду. За матеріалами: Центр протидії корупції, НАБУ

Кабінет Міністрів України оновив правила роботи підприємств і громадського транспорту під час повітряних тривог. Уряд запровадив два рівні загрози – «Жовтий» та «Червоний», від яких залежатиме режим роботи.

«Жовтий» рівень оголошуватимуть у разі загрози атаки безпілотників. За таких умов підприємства та громадський транспорт зможуть продовжувати роботу, якщо дотримані вимоги безпеки, а працівники й відвідувачі мають доступ до укриттів.

«Червоний» рівень діятиме у разі загрози ракетного або комбінованого удару. У такому випадку роботу підприємств і транспорту мають зупиняти, а людей – переводити до укриттів.

Також громади мають збільшити кількість доступних укриттів та пришвидшити встановлення додаткових мобільних споруд. У Дніпрі розташування укриттів можна переглянути на «Відкритій мапі Дніпра».

Нові правила також передбачають, що рішення про роботу конкретних об’єктів під час тривог ухвалюватимуть з урахуванням рівня загрози та вимог безпеки.

Більше новин на REPORTER.ua

6 вересня у Дніпрі на перехресті вулиць Калинової та Вітчизняної сталася ДТП за участю трьох автомобілів – Ford, Honda та ЗАЗ-пікапа.

Станом на 18:30 машини залишалися на проїзній частині та займали дві смуги руху. Два автомобілі стояли у напрямку ТРЦ «Караван», ще один – у протилежному напрямку.

Наразі усі обставини ДТП встановлюють правоохоронці. Інформації про постраждалих не надходило.

Більше новин на REPORTER.ua

Кількість загиблих внаслідок ворожої атаки по СТО у Дніпровському районі 5 вересня зросла до двох. У лікарні помер 33-річний чоловік, який отримав тяжкі поранення під час удару.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

Медики до останнього боролися за його життя, однак травми виявилися надто важкими. Ще четверо людей дістали поранень.

Більше новин на REPORTER.ua