Один з медзакладів Дніпропетровщини цьогоріч за підтримки ЮНІСЕФ став енергонезалежним. Безперебійну роботу тепер забезпечують інвертори, сонячні панелі та система з акумуляторними батареями. Завдяки цьому лікарня під час блекаутів буде зі світлом та опаленням. Регіональний директор ЮНІСЕФ Едуард Бегбедер та Голова представництва Фонду в Україні Анн-Клер Дюфей відвідали лікарню і зустрілися з начальником Дніпропетровської ОВА Олександром Ганжею.

«Підтримка ЮНІСЕФ наших медзакладів – це про стійкість регіону. Дякую організації за допомогу в питаннях енергозабезпечення та водопостачання. За кожним з цих проєктів – здоров'я та безпека наших дітей», – зазначив Олександр Ганжа.

Щороку в медзакладі лікують понад 400 тисяч дітей. Щодня роблять до півсотні складних операцій. Безперебійну роботу тепер забезпечують інвертори, сонячні панелі та система з акумуляторними батареями. Завдяки цьому лікарня під час блекаутів буде зі світлом та опаленням.

«Надана допомога – лише частинанашої широкоїпрограми: протягом 2026 року ЮНІСЕФ забезпечилиальтернативними системами живлення 11 лікарень та амбулаторій у Дніпропетровській області», – повідомила Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.

На території медзакладу цьогоріч планують облаштувати й свердловину для автономного водопостачання. На вікнах – встановити спеціальні металеві ролети із дистанційним керуванням та наклеїти захисну плівку, яка оберігає від уламків. Також у планах ЮНІСЕФ – реконструкція дитячої реанімації і створення простору одужання, який буде другим в Україні.

Більше новин на REPORTER.ua

НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура передали до суду справу "Чисте місто" щодо ймовірної земельної корупції у Києві. У справі дев'ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені. Про це 6 жовтня повідомило Національне антикорупційне бюро України.

За версією слідства, злочинна організація фактично взяла під контроль ухвалення земельних рішень столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову. До групи, як стверджує НАБУ, входили посадовці Київської міської державної адміністрації та депутати Київради. Одним із механізмів була так звана "туалетна схема".

На земельній ділянці реєстрували примітивну споруду, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом – нібито для обслуговування цієї нерухомості. За даними НАБУ, протягом 2023-2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва вартістю понад 70 млн грн. Антикорупційні органи заявляють, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

Слідство також встановило, що учасники організації застосовували засоби конспірації: спеціальний зв'язок, псевдоніми та контрспостереження. Масштабну операцію "Чисте місто" НАБУ і САП провели у лютому 2025 року. Як писав Kurs, серед фігурантів розслідування тоді називали колишнього депутата Київради Дениса Комарницького, заступника голови КМДА Петра Оленича та голову земельної комісії Київради Михайла Терентьєва.

У січні 2026 року НАБУ і САП оголосили про завершення досудового розслідування. Передача обвинувального акта до суду стала наступним процесуальним етапом справи. НАБУ наголошує, що обвинувачені вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

Україна у перші 13 тижнів 2026/27 маркетингового року суттєво скоротила поставки ріпаку до Європейського Союзу, водночас різко збільшивши експорт продуктів його переробки – ріпакової олії та шроту. Про це свідчать дані Європейської комісії про торгівлю олійними культурами за період з 1 липня до 27 вересня 2026 року. За цей час країни ЄС імпортували з України 336,05 тис. тонн ріпаку.

За аналогічний період попереднього маркетингового року поставки становили 599,9 тис. тонн. Таким чином, обсяг скоротився приблизно на 44%. Частка України в загальному імпорті ріпаку до Євросоюзу зменшилася з 59,2% до 38,6%.

Водночас Україна залишилася найбільшим постачальником цієї культури до ЄС. Наступними були Австралія з часткою 21,2%, Канада – 14%, Молдова – 10,8% та Сербія – 7,3%. Загалом Євросоюз за перші 13 тижнів сезону імпортував 871,54 тис. тонн ріпаку – на 14% менше, ніж 1,013 млн тонн роком раніше.

На противагу сировині поставки української ріпакової олії до ЄС різко зросли. За 1 липня – 27 вересня вони досягли 96,82 тис. тонн проти 44,58 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону – тобто збільшилися приблизно у 2,2 раза. Україна забезпечила 75,6% усього імпорту ріпакової олії до Євросоюзу.

Роком раніше її частка становила 60,6%. Загальний імпорт цього продукту країнами ЄС зріс на 74% – до 128,04 тис. тонн. Ще швидше змінилася роль України на ринку ріпакового шроту.

ЄС імпортував з України 63,65 тис. тонн цього продукту проти 34,03 тис. тонн роком раніше, що відповідає зростанню приблизно на 87%. Частка України в імпорті ріпакового шроту до ЄС зросла з 18,8% до 68,6%. При цьому загальний імпорт ріпакового шроту в Євросоюз, навпаки, скоротився майже вдвічі – до 92,75 тис. тонн проти 180,64 тис. тонн роком раніше.

Таким чином, на початку нового маркетингового року структура українських поставок ріпакового сегмента до ЄС помітно змінилася: експорт самої олійної культури скоротився, тоді як поставки продукції її переробки різко зросли. Єврокомісія зазначає, що статистика формується на основі системи митного нагляду TAXUD та оновлюється щотижня. Дані митних декларацій згодом можуть уточнюватися або коригуватися.

За матеріалами: Європейська комісія, Trade monitoring through customs surveillance data

Лідер «Громадської сили» Загід Краснов звернувся до центральної влади аби та терміново ухвалила справді дієві механізми.

“Наша влада просить гроші на війну в усього світу, а ці гроші в неї під боком. Як так?” — зазначає політик.

Заклики прем’єр-міністра щодо пріоритетності витрат на оборону не працюють — мери міст продовжують мити асфальт, висаджувати квіти та перекладати бруківку у скверах.

Уряд має ухвалити рішення на рівні держави, що всі кошти місцевих бюджетів, за виключенням захищених статей, підтримання в належному стані критичної інфраструктури і ліквідації російських атак мають бути спрямовані на Сили оборони України.

“Збереженні життя наших воїнів та мирного населення важливіші за нову бруківку у скверах,” — підкреслив Загід Краснов.

Повне відео дивіться у Telegram-каналі політика.

Більше новин на REPORTER.ua

Україна очікує отримати дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими реактивними безпілотниками у необхідних масштабах не раніше кінця листопада. Про це заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко розповів під час розмови, фрагменти якої 6 жовтня оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко. На запитання, коли Повітряні сили очікують постачання необхідної кількості перехоплювачів реактивних дронів, Черевашенко відповів: "Не раніше кінця листопада".

При цьому такі засоби вже застосовуються. За словами заступника командувача Повітряних сил, українські військові вже мають успішні перехоплення повітряних цілей на відстані понад кілометр."Ми мали збиття і на дальності 1400 метрів, реактивні дрони та "Бандеролі" ми збивали до 800 м", – повідомив Черевашенко. Однак для системної протидії реактивним БпЛА кількість відповідних засобів необхідно суттєво збільшити.

Додатковою проблемою є висота польоту окремих російських безпілотників. За словами Черевашенка, деякі цілі можуть летіти на висоті близько 7 км, тоді як наявні дрони-перехоплювачі наразі здатні працювати приблизно до 6 км. Заступник командувача Повітряних сил пояснив, що російський дрон, який прямує, наприклад, із півночі чи сходу в напрямку Києва, має пройти щонайменше два ешелони ППО та окремий ешелон дронів-перехоплювачів.

Ефективність такого захисту залежить, зокрема, від щільності насичення засобами ураження. Однією з проблем Черевашенко назвав нестачу ракет для зенітних комплексів, здатних працювати по цілях на відповідних висотах. Зокрема, йдеться про комплекси "Оса".

За його словами, нинішнє виробництво ракет не покриває потреб Сил оборони, тому його необхідно масштабувати. Для боротьби з реактивними дронами використовують і винищувачі F-16. Черевашенко назвав їх одним із найефективніших засобів протидії таким БпЛА, однак інтенсивне застосування літаків призводить до швидкого витрачання їхнього технічного ресурсу та збільшує потребу в обслуговуванні.

Ще одним елементом захисту є автоматизовані вогневі установки. За словами Черевашенка, такі системи можуть за даними радарів або інформаційно-телекомунікаційних систем автоматично наводитися на ціль і супроводжувати її, тоді як рішення про відкриття вогню залишається за оператором. За матеріалами: Олексій Гончаренко

Укрзалізниця планує з 20 жовтня припинити курсування двох далеких поїздів, які сполучали південний схід країни із заходом: № 79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів та № 31/32 Запоріжжя – Перемишль. Причина — погіршення безпекової ситуації, яке призвело до помітного зниження пасажиропотоку.

Про це йдеться у дописі транспортної компанії в Threads.

Нагадаємо, що поїзд № 79/80 «Січеслав» курсує зі столиці до Львова через Київ.

Поїзд № 31/32 Запоріжжя – Перемишль курсує через станції Кам’янське-Пасажирське, П’ятихатки, Олександрію, Знам’янку-Пасажирську, станцію Ім. Тараса Шевченка, Смілу, Білу Церкву, Бердичів і Львів. Його цінували за те, що він давав змогу дістатися до Польщі без пересадок, тож після скасування пасажирам доведеться планувати поїздку інакше.

Для тих, хто їздив поїздом № 79/80, залишаються альтернативні напрямки до Львова. Це поїзди № 39/40, 5/6, 3/4, 85/86, 41/42, 61/62, 261/262 та 127/128.

Для пасажирів поїзда № 31/32 доступні варіанти поїздки з пересадкою у Львові або Києві.

Квитки на скасовані поїзди відсутні у продажу з 20 жовтня.

Більше новин на REPORTER.ua

Внаслідок автомобільної аварії одна людина загинула, ще чотири отримали травми. Серед постраждалих – двоє неповнолітніх хлопців 16 та 17 років.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 6 жовтня о 2:20. Попередньо встановлено, що 32-річний водій автомобіля BMW X5 рухався з боку селища Меліоративне в напрямку с. Піщанка Самарівського району. На заокругленні проїзної частини праворуч він втратив контроль над керуванням, виїхав за межі проїзної частини та зіткнувся з деревом. Транспортний засіб перекинувся. Водій загинув на місці, чотири пасажири автівки були доставлені до лікарні.

Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

Більше новин на REPORTER.ua

Вночі, 5 жовтня, ворог атакував безпілотниками обласний центр. Внаслідок обстрілу поранень зазнали п'ятеро людей — троє чоловіків і дві жінки.

За допомогою автодрабин та кисневих пристроїв надзвичайники врятували ще одинадцятьох мешканців, зокрема двох дітей, із задимленої будівлі. Психологи ДСНС надали допомогу 33 громадянам, серед яких троє неповнолітніх.

Через влучання в девʼятиповерховий будинок сталося займання квартири на пʼятому поверсі та балкона на шостому. Надзвичайники ліквідували пожежу на загальній площі 50 кв. м.

Аварійно-рятувальні роботи завершені. Комунальні служби міста проводять відновлення.

Більше новин на REPORTER.ua

В Амур-Нижньодніпровському районі міста чоловік обікрав приватний будинок, коли його власників не було вдома.

Наприкінці липня до поліції звернулася 60-річна жителька із заявою про крадіжку з її будинку. У ході розслідування правоохоронці з’ясували, що до злочину може бути причетний 32-річний місцевий мешканець, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини.

Як встановили слідчі, чоловік переліз через паркан домоволодіння, після чого розбив вікно та проник до будинку. Скориставшись відсутністю власників, він викрав мобільний телефон, ноутбук та золоті прикраси.
Слідчі відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 зібрали докази причетності чоловіка до кримінального правопорушення та завершили досудове розслідування.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Обвинувальний акт направлено до суду. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Більше новин на REPORTER.ua

Родини першокласників ще можуть оформити державну допомогу «Пакунок школяра». Міністерство соціальної політики нагадало, що заяву потрібно подати до 1 листопада.

За даними міністерства, станом на 6 жовтня українці вже подали понад 196 тисяч заяв. Майже 186 тисяч із них погоджені.

Скільки виплачують і на що можна витратити

Розмір допомоги становить 5 000 грн на дитину, яка цього року пішла до першого класу. Кошти призначені для підготовки до навчання.

У Мінсоцполітики зазначають, що гроші можна використати на необхідні для школи речі: канцелярію, книжки, одяг і взуття.

Як подати заяву

Оформити «Пакунок школяра» можна онлайн через застосунок Дія. Для тих, хто не користується цифровим сервісом, залишається офлайн-варіант – звернення до сервісного центру Пенсійного фонду України.

Кінцевий термін подання заяви – 1 листопада. Якщо родина ще не звернулася по виплату, варто не відкладати оформлення, щоб встигнути пройти перевірку та отримати рішення.

Джерело: 5692.com.ua