Рейтинги – річ холодна й беземоційна. Вони не зважають на пояснення, контекст чи виправдання. Цифри просто стають у ряд. І цього разу цей ряд для України виглядає вкрай важко.

Майже дно списку

У новому звіті Global Peace Index 2025 Україна опинилася на 162-му місці з 163 можливих. Фактично – передостання. Гірше лише в Росії, яка замкнула рейтинг і стала найнебезпечнішою країною світу.

Аналітики прямо вказують на головну причину: тривала повномасштабна війна та постійна військова агресія з боку Кремля. Без складних формулювань – країна живе у війні, і це автоматично тягне її вниз у будь-якому індексі безпеки.

Хто ще поруч у цьому списку

Якщо подивитися трохи ширше, то компанія у України там теж непроста. Вище в рейтингу, але все ще серед найменш мирних, розташувалися:

• Судан;
• Демократична Республіка Конго;
• Ємен;
• Афганістан.

Ізраїль, де бойові дії також не припиняються, займає 155-ту позицію. Північна Корея – 149-та, її віднесли до так званих "червоних держав", тобто країн із максимальною напругою та ризиками.

Картина, м’яко кажучи, тривожна. І водночас доволі показова.

Як рахували і за що знімали бали

У дослідженні оцінили 163 держави за 23 різними критеріями. Серед них – рівень терористичних загроз, інтенсивність внутрішніх конфліктів, участь у зовнішніх війнах, загальна мілітаризація суспільства.

Якщо перекласти це на просту мову, то рахували все те, що люди відчувають щодня: сирени, нестабільність, ризики, постійну напругу. І тут Україна, на жаль, не могла показати кращий результат.

Контраст із мирним світом

Для порівняння, верхівку рейтингу цього року знову зайняли країни, де війна – це радше сторінка з підручника історії, а не новини щодня. У першій п’ятірці:

• Ісландія;
• Ірландія;
• Нова Зеландія;
• Австрія;
• Швейцарія.

Також серед найбільш мирних – Сингапур, Португалія, Німеччина, Словенія, Фінляндія, Чехія та Японія. Інший ритм життя, інші загрози, інша реальність.

Суха статистика війни

Цей рейтинг не відкриває нічого принципово нового, але чітко фіксує стан речей: війна – це не лише фронт і зведення, а й місце країни у світових оцінках безпеки. І поки тривають бойові дії, ці цифри навряд чи зміняться.

Джерело: 5692.com.ua

Для когось Новий рік – це просто дата в календарі й ще один привід сісти за стіл. Але в українській традиції цей момент завжди мав інший зміст. Це межа. Перехід. Час, коли, як казали старші люди, важливо не лише святкувати, а й правильно поводитися, щоб не тягнути за собою старі проблеми в наступний рік.

Вогонь на столі: не декор, а знак

Свічки на новорічному столі вважалися обов’язковими не для краси. Живий вогонь сприймали як очищення. Полум’я ніби забирає з собою те, що накопичилося за рік: образи, втому, внутрішній холод.

У народі радили бодай кілька хвилин посидіти мовчки, дивлячись на свічку. Без поспіху. Уявляючи, як усе зайве згорає, а на його місце приходить спокій. Вірили, що так вогонь стає бар’єром між минулим і новим життям, не дозволяючи старим негараздам переступити межу 2026 року.

Птахи як посланці і знак достатку

З птахами в українців були особливі стосунки. Їхню поведінку пов’язували з потойбічним світом і пам’яттю про рідних. Не випадково існувало повір’я: якщо пташка стукає у вікно – це не випадковість.

Саме тому перед Новим роком обов’язково залишали корм для пернатих. Вважалося, що цей жест має одразу кілька значень:

• знак пошани до душ рідних;
• обіцянка гарного врожаю й ладного господарства;
• захист від бідності та нестачі.

Кілька жмень зерна або крихти хліба сприймалися як мовчазна угода з долею: не залишиш голодним іншого – сам не залишишся ні з чим.

Чому залишки зі столу не викидали

Святкові страви вважалися особливими. Викидати їжу після новорічного застілля означало, за повір’ями, запросити в дім нестачу. Марнотратство трактували як зневагу до праці, землі й власної долі.

Старші люди говорили прямо: якщо не цінуєш того, що маєш сьогодні, завтра можеш залишитися без цього. Тому залишки їжі намагалися або доїсти пізніше, або віддати. Але не в смітник. Турбота про стіл у святкову ніч вважалася запорукою того, що він не спорожніє протягом року.

Чому ці речі мають сенс і зараз

Навіть тим, хто не схильний вірити в прикмети, ці ритуали зрозумілі на іншому рівні. Вони вчать уважності. Вдячності. Пам’яті про коріння.

Годувати птахів, берегти їжу, запалювати свічку – це маленькі дії, які задають настрій. Вони ніби нагадують: зміни починаються не з гучних обіцянок, а з дрібних, але усвідомлених кроків.

Тиха сила традицій

Дотримання старих новорічних прикмет не гарантує дива, але допомагає увійти в новий рік з іншим внутрішнім станом. А іноді саме цього і бракує, щоб життя поступово почало змінюватися в кращий бік.

Джерело: 5692.com.ua

Поки дипломати сперечаються про формули миру й папери з підписами, у самій Британії поступово змінюється настрій суспільства. І ці зміни, якщо придивитися уважніше, доволі показові.

Підтримка, яка вже не теорія

Все більше британців схиляються до думки, що після можливого миру Україну не можна залишати сам на сам із ризиками. За свіжими даними опитування, близько 40% мешканців Великої Британії готові підтримати відправлення своїх військових в Україну – саме як запобіжник від нової агресії Росії. Для порівняння: ще восени таких людей було помітно менше.

Якщо говорити простою мовою, частина суспільства перестає сприймати це як абстрактну зовнішню політику. Мовляв, якщо домовилися – значить, треба й стежити, щоб домовленості не злетіли в перший же місяць.

Переговори без України – слабка ідея

Цікаво й інше. Лише приблизно кожен п’ятий опитаний підтримує формат переговорів між США та Росією без участі України. Решта або сумніваються, або прямо не сприймають таку модель. І тут, здається, логіка проста: вирішувати долю країни за її спиною – поганий сигнал, незалежно від красивих слів.

Ще промовистіша цифра – рівень довіри до Путіна. Лише 19% британців вірять, що Росія дотримуватиметься будь-якого перемир’я. Фактично, це сигнал про глибокий скепсис, який уже складно ігнорувати.

Гарантії безпеки як головна умова

Абсолютна більшість – майже дев’ять із десяти – переконані: без реальних гарантій безпеки жодна мирна угода не матиме сенсу. Не формальних обіцянок, не загальних заяв, а саме механізмів, які працюють.

До речі, 72% респондентів прямо говорять про страх: якщо Україна програє, Росія не зупиниться і піде далі, вже по інших країнах Європи. Цей аргумент дедалі частіше звучить не лише в експертних колах, а й серед звичайних людей.

Готовність брати відповідальність

Окремий момент – роль самої Британії. Майже 70% опитаних хочуть, щоб Лондон був серед тих держав, які контролюватимуть виконання можливого припинення вогню. І це значно більше, ніж середній показник по Європі.

Фактично, мова йде не про символічну підтримку, а про готовність брати на себе відповідальність. Не на словах, а на практиці.

Чіткий сигнал суспільства

Усе це разом виглядає як досить прямий меседж: британське суспільство дедалі менше вірить у паперові домовленості й дедалі більше – у необхідність реальних гарантій для України. Без ілюзій, без зайвого оптимізму, але з чітким розумінням ризиків.

Джерело: 5692.com.ua

Намерзлий холодильник – це та сама побутова дрібниця, яка з часом починає дратувати. Спочатку тонкий шар льоду, потім ще трохи, а далі вже морозилка виглядає так, ніби там зберігають айсберги. І все це закінчується вимкненням, тазиками з водою і зіпсованими планами.

Звідки береться лід

Корінь проблеми – конденсат. Волога постійно осідає на стінках холодильника й морозильної камери. Їй, по суті, нікуди подітися, тому з часом вона замерзає.

Спочатку цього майже не помітно. Потім шар льоду стає товстішим, продукти починають примерзати до стінок, а полиці виглядають так, ніби їх обтягнули склом. І тут уже без розморожування нікуди.

Фольга як несподіване рішення

Є простий трюк, який не потребує ні майстра, ні спеціальних засобів. Звичайна харчова фольга.

Схема проста:

• наріжте фольгу на невеликі квадрати;
• приклейте їх на ті місця в холодильнику або морозилці, де лід з’являється найчастіше.

Фольга не дає волозі затримуватися на поверхні. Конденсат не накопичується так активно, а значить і льоду стає менше. Якщо ж він усе-таки з’явиться, простіше зняти фольгу і замінити її новою, ніж влаштовувати повне розморожування.

Менше льоду – легше життя

Коли морозилка обростає льодом, компресор починає працювати з більшим навантаженням. Холодильник ніби постійно "доганяє" потрібну температуру. А це – зайва електроенергія і зношення деталей.

З фольгою температура тримається стабільніше. Холодильник не перевантажується, працює рівніше і, відповідно, служить довше. Дрібниця, але приємна.

На що ще варто звернути увагу

До речі, подібні дрібні хитрощі часто економлять більше часу й грошей, ніж здається на перший погляд. Як і з пранням постільної білизни, де помилки роблять роками, або з накипом у чайнику, який можна прибрати звичайним фруктом.

Побут іноді вирішується не технікою, а кмітливістю.

Побут без зайвого льоду

Такий простий підхід не скасовує правил користування холодильником, але дозволяє зменшити проблему, яка знайома майже кожному. Іноді п’яти хвилин і шматка фольги справді достатньо, щоб полегшити собі життя.

Джерело: 5692.com.ua

У США говорять про шанс домовленостей між Україною та росією ще до завершення року. Про це заявив держсекретар Марко Рубіо під час брифінгу, наголосивши: процес непростий і без гарантій, але надія є.

Роль США у переговорах

За словами Рубіо, нині Вашингтон намагається зрозуміти, чи існують точки перетину, де сторони бодай теоретично можуть зійтися. Йдеться не про тиск, а про пошук можливих варіантів. Мовляв, це забирає багато часу й енергії, і робота триває.

Коротко кажучи, США пробують з’ясувати – чи є взагалі простір для розмови.

Що означає "щось дати і щось отримати"

Держсекретар прямо сказав: ніхто не бачить сценарію, де одна зі сторін просто капітулює. А отже, мова може йти лише про дипломатію. У такій логіці кожна сторона має чимось поступитися і водночас щось отримати.

Ми намагаємося зрозуміти, що росія може дати і що вона очікує отримати. Те саме – щодо України, – пояснив Рубіо.

Формула, можливо, звучить сухо, але іншої, за його словами, поки що не існує.

Терміни та реальність

Рубіо не приховує: домовленості можуть і не відбутися. Проте він сподівається, що якщо це реально, то рішення вдасться знайти ще цього місяця, до кінця року. Без гучних обіцянок, без гарантій.

Він також підкреслив важливий момент – остаточне рішення не буде залежати від США. Його ухвалюватимуть Україна та росія самі.

Межі впливу

Американська сторона, як дають зрозуміти в Держдепі, не планує підміняти собою сторони конфлікту. Їхня роль – посередницька: аналізувати, зводити позиції, перевіряти, чи можливий компроміс.

А далі – як складеться.

Дипломатичне вікно

Ситуація виглядає так, що дипломатичний шлях залишається єдиним, про який говорять відкрито. Без ілюзій, без швидких рішень, але з розумінням, що іншого варіанту наразі не проглядається.

Джерело: 5692.com.ua

20 грудня в Кам’янському протягом усього дня зберігатиметься хмарна погода. За прогнозами синоптиків, від ранку й до вечора небо буде вкрите суцільною хмарністю, опадів не очікується.

У нічні та ранкові години температура повітря становитиме близько +1°C. Вдень стовпчики термометрів коливатимуться в межах 0…+1°C, такі ж показники прогнозують і ввечері. Відчуватиметься температура дещо нижчою – до -2°C.

Атмосферний тиск протягом доби залишатиметься стабільним – 764–766 мм рт. ст. Вологість повітря буде високою – від 89% до 95%. Вітер слабкий і помірний, 1,3–2,4 м/с. Ймовірність опадів упродовж дня не перевищуватиме 11%.

За кліматичними спостереженнями за останні 130 років, найвища температура 20 грудня у Кам’янському становила +10°C (1968 рік), найнижча – -22°C (1895 рік).

Загалом погода буде спокійною, без різких змін і погодних ускладнень.

Джерело: 5692.com.ua

20 грудня на території Дніпропетровської області, зокрема у Кам’янському, діятимуть графіки стабілізаційних відключень електроенергії. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному сайті ДТЕК.

Водночас енергетики застерігають: упродовж дня час і тривалість відключень можуть змінюватися без попереднього повідомлення споживачів. Тому мешканцям радять ставитися до оприлюднених графіків з обережністю та за можливості планувати свої справи з урахуванням можливих коригувань.

Джерело: 5692.com.ua

27 листопада 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання загинув солдат військової частини А7400 Міщенко Федір Олексійович.
Більше новин на REPORTER.ua

За процесуального керівництва Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру посадовцю департаменту логістики одного з підприємств оборонного сектору. Йому інкримінують зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України).
Більше новин на REPORTER.ua

Співробітники контррозвідки Служби безпеки України затримали на Дніпропетровщині ще одного російського агента, який намагався збирати розвіддані про переміщення військової техніки Сил оборони.
Більше новин на REPORTER.ua