Обидва фрукти, апельсини та клементини (це такий собі гібрид апельсина і мандарина), багаті на вітамін С і купу інших корисностей. Здається, ми всі знаємо, що цитрусові корисні, але цікаво подивитися на цифри.

За даними Офісу харчових добавок Національного інституту охорони здоров’я США, дорослій жінці щодня потрібно близько 75 мг вітаміну С, чоловікам – 90 мг. Якщо взяти середній апельсин вагою 140 г, він містить 82,7 мг вітаміну С – тобто покриває майже всю добову норму.

Що ще приховано всередині апельсина

Але справа не тільки в цифрах. Апельсини мають крутезну комбінацію корисностей: клітковину, магній, кальцій, фосфор, калій і навіть флавоноїди – такі антиоксиданти, які реально допомагають боротися з окислювальним стресом. Це як маленький щит для організму.

Клементини: маленькі, але теж потужні

Клементини теж не відстають: там і клітковина, і мікроелементи, і холін, і антиоксиданти. І смак у них, чесно, просто кайф – солодкі, без того терпкуватого присмаку апельсинів.

Ще один нюанс – засвоєння. Клементини здаються легшими для шлунка. А от апельсинів потрібно з’їсти менше, бо вони більші, один великий фрукт може замінити пару дрібних. Тут вже питання зручності і настрою:

• хочеться швидко перекусити – клементини;
• хочеться "ситно" і поживно – апельсин.

Що варто знати про вибір

До речі, цікаво, що ці фрукти по-різному "грають" на смакових рецепторах. Клементини ніжніші, солодші, їх легко чистити. Апельсини трохи терпкіші, ароматніші – і якщо чесно, іноді хочеться саме їх, щоб відчути цитрусовий "вибух" смаку. Вибір залежить не тільки від вітамінів, а й від настрою, звички і навіть настрою шлунка.

Джерело: 5692.com.ua

Офіс генпрокурора призначив службове розслідування щодо трьох прокурорів, родичі яких інвестували в один з найдорожчих апарт-комплексів Буковеля Glacier Premium Apartments, про що раніше повідомляли журналісти Bihus.Info. Про це йдеться у заяві Офісу генерального прокурора.За даними журналістів-розслідувачів, комплекс позиціонується як преміальний: на старті продажів вартість квадратного метра починалася від 4 тисяч доларів. Зараз усі апартаменти від забудовника розпродані, і придбати їх можна лише на вторинному ринку.Незважаючи на високу вартість, апартаменти змогли придбати члени сімей багатьох чиновників. Зокрема, журналісти виявили серед власників родичів одразу трьох прокурорів: начальника управління Волинської обласної прокуратури Олександра Синюка, прокурора Вінницької обласної прокуратури Олега Михайлини та керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпра Олександра Чечитака.Зазначені придбання можуть не відповідати рівню доходів, відображених у деклараціях, що потребує перевірки в рамках чинного законодавства, зазначили в Офісі генпрокурора.Крім цього, там повідомили про початок службового розслідування щодо Синюка, Михайлини та Чечитака. Службове розслідування проводиться відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру» та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань щодо прокурорів.

11 лютого Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14144, яким офіційно закріпила щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання. Відтепер це не просто традиція чи добра ініціатива окремих міст, а вже чітка норма, записана в законі. За документ проголосували 260 депутатів, тобто рішення пройшло без особливих сюрпризів.

Ідея, загалом, не нова – багато хто й так зупинявся о 9-й, особливо у великих містах. Але тепер це має стати спільною практикою для всієї країни, а не "хто хоче – той робить".

О котрій і що саме буде відбуватися

Тепер щодня рівно о 9:00 про початок хвилини мовчання мають повідомляти державні й приватні медіа, а також системи цивільного захисту. Тобто це може бути сигнал у гучномовцях, оголошення по радіо чи телебаченню, іноді навіть у міських системах оповіщення.

Місцева влада теж не залишається осторонь – вона повинна інформувати людей безпосередньо на вулицях, у держустановах, на підприємствах. Виходить така собі загальнонаціональна пауза. Хтось у цей момент стоїть на зупинці, хтось у кабінеті, хтось у магазині з кавою в руках – і всі на хвилину зупиняються. Принаймні в теорії.

Кого саме вшановують цією хвилиною

Хвилина мовчання присвячена пам’яті:

• військових і добровольців;
• медиків та рятувальників;
• журналістів і волонтерів;
• мирних жителів, які загинули через війну.

Тобто мова не лише про фронт у прямому сенсі. Тут і про тих, хто рятував, писав, допомагав, просто жив і опинився не в тому місці й не в той час. Фактично це про всіх, кого війна забрала з нашого звичного життя.

І, що важливо, без поділу на "важливіші" чи "менш важливі" втрати.

Окремий акцент – на Голодомор

У законі є ще один важливий момент. Щороку в четверту суботу листопада о 16:00 передбачена хвилина мовчання на вшанування жертв Голодомору. У цей самий час проходитиме акція "Запали свічку".

Тобто держава намагається зв’язати пам’ять про нинішню війну з пам’яттю про історичні трагедії. Не як окремі дати в календарі, а як частину одного великого досвіду – втрат, які формують країну, навіть якщо це звучить трохи пафосно.

Хто за все це відповідає

Технічні деталі – як саме подавати сигнал, хто і де вмикає оповіщення – визначатиме Кабінет Міністрів. А рекомендації щодо формату, змісту й символіки затверджуватиме Український інститут національної пам’яті.

Фактично маємо таку схему: уряд відповідає за механіку, інститути – за сенс. Хто що має робити в школах, держорганах, лікарнях, на підприємствах – це теж буде прописано окремо.

Коли все це почне діяти

Закон набирає чинності з дня, наступного після його офіційної публікації. Без відстрочок і довгих перехідних періодів.

І після цього щоденна хвилина мовчання стає не жестом доброї волі, а загальною нормою для всієї країни. Навіть якщо хтось спочатку сприйматиме це як формальність – з часом, ймовірно, воно вбудується в повсякденний ритм, як ранкові новини чи повітряні тривоги.

Джерело: 5692.com.ua

Зима знову нагадує про себе не лише холодом, а й постійними змінами в навчальному процесі. Морози, негода, перебої зі світлом – і от уже в багатьох містах школи переводять дітей на дистанційку. Для безпеки це, звісно, логічно. Але для батьків, які працюють повний день, ситуація виглядає трохи складніше, ніж у новинах.

Особливо це відчувається в сім’ях, де діти ще малі – до 14 років. Формально вони навчаються, але фактично сидять удома самі. А батьки в цей час мають бути на роботі, ніби нічого не сталося. І тут починається класичне українське питання: а як це взагалі вирішується по закону.

Що передбачено в законі, якщо без зайвої бюрократії

Як пояснюють у профспілці працівників авіабудування та машинобудування, в українському законодавстві така ситуація вже прописана. Не ідеально, але механізм є.

У Кодексі законів про працю, а саме в частині 14 статті 60-2, зазначено: якщо дитина до 14 років навчається онлайн на підставі офіційного рішення школи, один із батьків має право перейти на дистанційну роботу.

Ключове слово тут – "може". Тобто це не автоматично і не за замовчуванням. Потрібна згода роботодавця. Без цього – ніяк.

Як це працює на практиці, а не на папері

Формально схема виглядає так:

• батьки домовляються з роботодавцем про тимчасову дистанційну роботу;
• оформлюється наказ або розпорядження;
• працівник офіційно працює з дому, не порушуючи трудових правил.

Фактично це означає, що можна легально сидіти вдома з дитиною, поки вона навчається онлайн, і при цьому не брати відпустку, не писати заяви "за власний рахунок" і не вигадувати історії про лікарняні.

Але є нюанс, про який часто забувають: роботодавець має погодитися. Закон дає право домовлятися, але не змушує керівника автоматично переводити всіх на дистанційку.

Що варто мати під рукою, щоб не було зайвих питань

Фахівці радять не діяти на емоціях, а підготуватися. Наприклад, мати документ зі школи, де чітко вказано, що дитина переведена на онлайн-навчання. Це може бути наказ, довідка або офіційне повідомлення від навчального закладу.

У реальному житті це часто виглядає так: показали документ, пояснили ситуацію, домовилися на тиждень-два дистанційної роботи. Без скандалів і без зайвих нервів. Хоча, звісно, багато залежить від роботодавця і специфіки самої роботи.

Бо одне діло – офіс чи ІТ, а зовсім інше – виробництво або сфера послуг, де "працювати з дому" звучить трохи як фантастика.

Джерело: 5692.com.ua

У Києві внаслідок російської комбінованої ракетно-дронової атаки вночі у четвер, 12 лютого, ще майже 2600 багатоповерхівок залишилися без тепла. Про це інформує міський голова Києва Віталій Кличко.За його словами, внаслідок пошкодження обʼєктів критичної інфраструктури, у які цілили росіяни, без тепла залишилися багатоповерхівки як на лівому, так і на правому берегах столиці, зокрема в Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах.Комунальники вже працюють над відновленням теплопостачання в ці будинки.Як нагадав міський голова, понад 1100 багатоповерхівок у Деснянському та Дарницькому районах після минулих обстрілів теж перебувають без тепла. Туди через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ подати теплоносій неможливо.Нагадаємо, у Києві госпіталізували двох людей, поранених внаслідок комбінованої російської атаки вночі 12 лютого.

У кожного в гардеробі є та сама біла сорочка, скатертина чи тюль, яка з часом набуває не надто приємного жовтуватого відтінку. Тканина може залишатися міцною і якісною, але вигляд псує настрій. Не поспішайте ховати річ у дальній ящик. Існує простий народний спосіб, який реально "оживляє" білі тканини, і вам не доведеться бігти за дорогими хімічними відбілювачами.

Простий рецепт білосніжності

Все, що потрібно – відро з теплою водою. Далі:

• чверть склянки перекису водню;
• повна склянка харчової соди;
• чайна ложка гелю для миття посуду.

Ретельно перемішайте, занурте пожовклі речі і залиште на годину. Якщо пожовтіння ледь помітне, вистачить і 30 хвилин.

До речі, цей засіб не лише освітлює тканину, а й прибирає неприємний запах, що з’являється після тривалого зберігання. Після замочування просто виперіть річ у машинці на звичному режимі.

Чому важлива правильна сушка

Маленька хитрість: відмовтеся від автоматичної сушки. Висока температура може "запечатати" залишки бруду у волокнах. Білі речі люблять сонце і свіже повітря, тому сушіть їх природним шляхом. Здається, це дрібниця, але результат помітний одразу: тканина стає свіжою і сяючою, як нова.

Ще кілька порад для господинь

Якщо хочете закріпити ефект, тримайтеся кількох правил:

• Використовуйте тільки сухі поверхні для замочування.
• Не стукайтеся з фарбованими або лакованими тканинами
• енергія природи нібито не проходить через штучний шар.

Спробувавши цей метод один раз, швидше за все, ви й надалі віддаватимете перевагу домашнім засобам перед магазинними відбілювачами.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді ухвалили закон, який напряму стосується молодих військових, що пішли служити за програмою "Контракт 18–24". Мова йде про право на річну відстрочку від мобілізації після завершення контракту. Тобто не одразу знову повістка, а цілий рік паузи.

Закон поширюється на військовозобов’язаних і резервістів віком від 18 до 25 років, які під час воєнного стану підписали контракт строком на один рік і відслужили його повністю.

Кому дають відстрочку і як це виглядає на практиці

Якщо перекласти з юридичної мови на людську, схема така:

• людина 18–25 років пішла служити за контрактом;
• відслужила рік;
• звільнилася;
• протягом наступних 12 місяців її не можуть мобілізувати примусово.

У цей період призов можливий лише за власним бажанням. Тобто, якщо хтось захоче повернутися в армію раніше — це не забороняється. Але примусово ніхто не тягне.

Фактично держава каже: відслужив чесно — маєш право на паузу. Без сюрпризів і різких поворотів.

Навіщо взагалі вводили таку норму

Ця ідея з’явилася не на порожньому місці. Молоді контрактники часто боялися одного простого моменту: відслужу рік, а потім одразу мобілізація без перерви. І виходить, що контракт ніби добровільний, але на практиці перетворюється на безперервну службу.

Новий закон трохи знімає цю напругу. Він дає зрозумілі правила гри наперед: є контракт, є його кінець, є гарантований рік без мобілізації. Принаймні на папері все виглядає доволі логічно.

Що кажуть у Міноборони

Міністр оборони Михайло Федоров, коментуючи ухвалення закону, назвав його важливим кроком для формування професійної армії та справедливих умов служби для молоді.

За його словами, це ще й питання довіри: держава має показати, що правила не змінюються посеред дороги, і що добровільна служба не означає автоматичну "службу без кінця".

Водночас у Міноборони визнають, що це лише частина змін. Є ще низка норм, які потрібно доопрацювати, щоб система контрактної служби працювала стабільно, без сірих зон і двозначностей.

Що це означає в реальному житті

Якщо дивитися без пафосу, закон робить службу трохи більш передбачуваною. Для когось це можливість після армії повернутися до навчання. Для когось – знайти роботу, відновити здоров’я, просто пожити цивільним життям без постійного очікування нової повістки.

З іншого боку, армія все одно зберігає можливість залучати тих, хто сам захоче продовжити службу. Тобто баланс між потребами оборони і правами конкретної людини намагаються втримати хоча б у мінімальних межах.

Не ідеально, але вже не так жорстко, як було раніше.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна погодилась на пропозицію США провести черговий раунд мирних переговорів уже наступного тижня. Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg. Якщо без зайвої дипломатичної мови – зустріч планують провести у Сполучених Штатах, орієнтовно у вівторок або середу.

Щоправда, поки що залишається відкрите питання, чи взагалі погодиться на такий формат Росія. Принаймні, офіційної відповіді від Москви ще немає.

Територіальне питання як ключове

За словами Зеленського, основна тема майбутніх переговорів – це саме території. Тобто не загальні заяви про мир чи наміри, а конкретна, болюча і, мабуть, найскладніша частина всієї розмови.

Фактично йдеться про те, що сторони нарешті намагатимуться говорити не навколо, а прямо по суті. Без цього, як би не хотілося, далі рухатися складно.

Ідея вільної економічної зони на Донбасі

Окремо президент згадав пропозицію США щодо створення вільної економічної зони на Донбасі. Тема, м’яко кажучи, спірна. Зеленський прямо сказав, що ні Україна, ні Росія особливого захоплення цією ідеєю не демонструють.

Жодна зі сторін не підтримує ідею вільної економічної зони – ні росіяни, ні ми. У нас різні погляди на це. І домовленості були такими – давайте повернемося з уявленням про те, як це може виглядати, на наступну зустріч, – пояснив він.

Тобто ідею не відкинули остаточно, але й реального бачення, як це має працювати, поки що немає.

Хто має контролювати територію

Ще один момент, на якому Зеленський зробив акцент, – питання управління цією потенційною зоною. Він підкреслив, що США мають чітко визначити свою позицію, але принцип для України простий.

Якщо це наша територія – а це наша територія – то країна, якій вона належить, повинна нею керувати, – сказав президент.

Без складних формулювань: контроль має залишатися за Україною. І тут, схоже, компромісів не передбачається.

Як можуть оформити мир

Зеленський також розповів, що адміністрація Дональда Трампа нібито наполягає на тому, щоб усі документи про припинення війни підписувалися одночасно, одним пакетом.

Україна ж, у разі досягнення домовленостей, має схвалити мир або через голосування в парламенті, або через загальнонаціональний референдум. Тобто остаточне рішення все одно залишиться за суспільством.

На даний момент ми також обговорюємо план послідовності всіх наших дій, включаючи підписання документів. Я думаю, що після нашої наступної зустрічі має бути досягнуто порозуміння, – зазначив Зеленський.

Механізм припинення вогню

Президент нагадав, що попередні переговори в ОАЕ були зосереджені переважно на механізмі припинення вогню і ролі США в його контролі. Але там сторони так і не змогли остаточно погодити деталі.

У росіян одне формулювання, у нас інше, у американців третє. Є розуміння, що буде здійснюватися моніторинг, але є також розуміння, що необхідно доопрацювати формулювання і деталі, – пояснив він.

Інакше кажучи, всі ніби за припинення вогню, але кожен бачить його по-своєму.

Післявоєнна економіка і ризик шоку

Окрім війни, на переговорах можуть торкнутися і теми післявоєнного відновлення. Йдеться про так званий "пакет процвітання" – комплекс економічних пропозицій для України.

Для цього до делегації приєднається міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.

Зеленський при цьому попередив: без чітких джерел фінансування після завершення війни країна може зіткнутися з серйозним економічним ударом. Потрібні будуть мільярди – на відбудову, соціальні програми і оборону.

Він додав, що навіть заморожені російські активи не перекриють усі потреби, тому без участі Європи довгострокова стабілізація виглядає малоймовірною.

Ідея прямих переговорів у Москві

На цьому тлі з’явилась і ще одна, досить резонансна інформація. Telegram-канал Ukraine context, який пов’язують із керівником ОП Кирилом Будановим, написав, що розглядається варіант прямої поїздки української делегації до Москви.

Причина проста: нинішня російська переговорна група, за їхніми даними, не має реального впливу і не може ухвалювати ключові рішення. Через це процес фактично завис.

Звучали навіть пропозиції, що спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть виступити "гарантами безпеки" і організувати переліт делегацій через Варшаву до аеропорту "Внуково", де можливі прямі переговори з Путіним.

Поки що це виглядає радше як сценарій на папері, але сам факт, що така ідея обговорюється, вже багато про що говорить.

Джерело: 5692.com.ua

Звичка постукати по дереву, аби не наврочити або "закріпити" успіх, – одна з найвідоміших забобонних практик у світі. Здається, навіть ті, хто вважає себе раціональним, іноді автоматично шукають дерев’яну поверхню після того, як розповіли комусь про плани чи похвалилися успіхом.

Витоки традиції: духи в стовбурах

Більшість фольклористів сходяться на думці, що звичка стукати по дереву сягає глибокої давнини. Кельти, германці та інші давні народи вірили, що в деревах живуть духи або боги. Стукіт був способом покликати їх на допомогу або подякувати за захист. А гучний звук нібито відлякував злих духів, які могли підслухати розмову та зіпсувати удачу.

Страх наврочити: чому це працює

Ця прикмета пов’язана з давнім страхом перед заздрісними силами. У багатьох культурах вважалося, що хвалитися власним щастям привертає увагу злих сил або долю. Стук по дереву допомагає "заземлитися", знизити тривогу і відчути, що ти контролюєш ситуацію.

Сучасна наука пояснює це так: психологи вважають, що ритуальні рухи допомагають зменшити стрес і дають мозку сигнал завершеності дії. Нейробіологи додають, що такі жести активують зони мозку, відповідальні за безпеку, створюючи відчуття захисту.

Регіональні особливості

Звичай відомий у всьому світі, але роблять його по-різному.

• У Великій Британії та США кажуть "touch wood" або "knock on wood" і торкаються будь-якої дерев’яної поверхні.
• В Італії частіше "tocca ferro" – торкнутися заліза.
• В Україні та Східній Європі традиційно стукають тричі і часто плюють через ліве плече для відлякування нечистої сили.

Мета в усіх випадках схожа: створити ілюзію захисту, що допомагає мозку заспокоїтися.

Правила ритуалу

Народні прикмети радять:

• Не стукати по фарбованому або лакованому дереву, бо нібито штучне покриття блокує зв’язок з енергією природи.
• Використовувати сухе дерево для захисту від вроків, тоді як живе дерево підходить для подяки.

Сьогодні стук по дереву скоріше культурний код і звичка, ніж віра у магію. Проте він нагадує нам, наскільки глибоко в свідомості закріплені наші зв’язки з природою і віруваннями предків.

Джерело: 5692.com.ua

Останніми днями в соцмережах знову пішла хвиля розмов про нібито підвищення тарифів на світло і тепло. Люди почали активно пересилати повідомлення, мовляв, уже готують нові платіжки з більшими сумами. Але в Міністерстві енергетики цю інформацію офіційно спростували. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації, який якраз і перевіряє подібні вкиди.

Мораторій діє і ніхто його не скасовував

У Міненерго нагадали просту річ: мораторій на підвищення тарифів для населення працює ще з 2022 року. І він нікуди не зникає. Ба більше, цей мораторій буде чинним не лише протягом воєнного стану, а ще й шість місяців після його завершення.

Тобто тарифи на газ, тепло і гарячу воду для побутових споживачів наразі не переглядають. Жодних рішень про їх зміну не ухвалювали і, як запевняють у відомстві, навіть не планують найближчим часом.

Законопроєкт, який налякав людей

Окремо в міністерстві прокоментували історію із законопроєктом №13219. Саме його в інтернеті часто подають як "доказ", що тарифи от-от злетять. Але тут, як кажуть, трохи не туди дивляться.

У Міненерго пояснили, що цей документ взагалі не про платіжки для населення. Він стосується змін у правилах роботи виробників електроенергії з відновлюваних джерел, тобто так званої "зеленої" енергетики. До цін для звичайних споживачів це прямого стосунку не має.

Хто насправді тримає фіксовані ціни

Фіксований тариф для людей зараз забезпечується через спеціальний механізм. Держава покладає відповідні обов’язки на компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Саме вони фактично компенсують різницю, щоб ціна для населення залишалась стабільною.

І важливий момент: цей механізм не пов’язаний із підтримкою "зеленої" енергетики. Тобто навіть якщо там щось змінюється, на рахунках у платіжках це не відображається.

Про що просять у міністерстві

У Міненерго закликають не довіряти всьому, що активно розлітається у соцмережах. Особливо коли йдеться про тарифи – тема чутлива, і на ній легко маніпулювати. Тому радять орієнтуватися тільки на офіційні джерела і не поширювати неперевірену інформацію, яка лише сіє паніку.

Джерело: 5692.com.ua