Как ранее сообщал портал «Репортер», сотрудники полиции задержали водителя автомобиля «Мазда», который, находясь в состоянии алкогольного опьянения, сбил полицейского и «прокатил» его на капоте. Запорожский «форсаж» окончился тем, что автомобиль влетел в дерево вместе с полицейским на капоте. В машине все это время находился ребенок. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Сьогодні, 21 листопада, українці відзначають знакове державне свято – День гідності та свободи. Воно було приурочене до річниці початку Помаранчевої революції і Революції Гідності, які в різні роки істотно вплинули на хід політичних подій в Україні.

Детальніше про історію появи цієї дати – в матеріалі РБК-Україна.

Перший привід: Помаранчева революція

Відзначанню Дня гідності та свободи в Україні передували дві події. Саме в листопаді в 2004 і 2013 роках з різницею в один день українці вийшли на Майдан Незалежності, щоб показати свою незгоду з політичними процесами в країні і змінити хід історії.

22 листопада 2004 року в Києві почалися мирні акції протесту на знак незгоди з результатами другого туру виборів президента України. Напередодні, 21 листопада, Центральна виборча комісія оголосила, що з різницею в 3% переміг тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович. Однак, прихильники іншого кандидата – Віктора Ющенка – були незгодні з такими результатами, оскільки під час виборів було зафіксовано багато порушень.

Іноземні спостерігачі, опозиція та її прихильники вважали, що перемога Януковича сфальсифікована.

Тому тисячі громадян України вийшли на безстрокову акцію протесту, центром якої став Майдан Незалежності. Тут під помаранчевими прапорами було розбите наметове містечко. Акція протесту тривала близько двох місяців. В окремі дні кількість протестувальників сягала півмільйона осіб.

Фото: Помаранчева революція тривала близько двох місяців і закінчилася повторним туром виборів президента (Getty Images, commons.wikimedia.org user Oleh Petriv, wikipedia.org)

В результаті 3 грудня 2004 року Верховний суд України визнав неможливим "встановити результати реального волевиявлення виборців" і призначив третій тур виборів на 26 грудня 2004 року. В результаті повторного голосування переміг Ющенко з відривом у 8 %.

Після всіх цих подій з 2005 по 2010 рік 22 листопада відзначався в Україні як День свободи. Але Янукович скасував це свято, коли став президентом.

Друга доленосна дата – початок Євромайдану

Послідовником Дня Свободи став День гідності та свободи, заснований екс-президентом України Петром Порошенком 13 листопада 2014 року.

За іронією долі, 21 листопада 2013 року, всього на день раніше 9-ої річниці початку Помаранчевої революції українці знову вийшли на мирні акції протесту.

Цього разу громадяни країни були не згодні з рішенням уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Пізно ввечері українці відгукнулися на знаменитий пост Мустафи Найєма в Facebook із закликом вийти на Майдан. У першій акції взяли участь близько півтори тисячі осіб, у тому числі і політики від опозиції.

Згодом на акції протесту почали виходити тисячі українців не тільки в Києві, а й інших містах країни.

Спочатку мітинги Євромайдану були мирними. Однак все змінилося в ніч з 29 по 30 листопада, коли влада застосувала силу для розгону наметового містечка опозиції. Від рук беркутівців постраждали близько 80 осіб. Потім 16 січня Верховна Рада України прийняла ряд "Законів про диктатуру". В результаті цих подій протести набули антипрезидентського та антиурядового характеру.

Протягом трьох місяців Революції Гідності протестуючі українці вимагали повернути курс на євроінтеграцію і припинити застосування грубої сили до мітингувальників.

Фото: протистояння силовиків та протестувальників під час Євромайдану у 2013-2014 роках (РБК-Україна, Віталій Носач).

Кульмінацією конфліктів влади і народу стали події 18-20 лютого 2014 року. Від рук неопізнаних силовиків загинули десятки українців.

22 лютого Рада прийняла постанову, в якій заявила, що Янукович "неконституційним чином самоусунувся від здійснення конституційних повноважень" і не виконує свої обов'язки, а також призначила дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року. У ніч на 23 лютого президент втік з України.

Наступного дня голова Верховної Ради Олександр Турчинов підписав постанову про покладання на себе обов'язків президента.

Як прийнято відзначати 21 листопада

Згідно з указом президента, День гідності та свободи запроваджено "з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження і донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також на знак належної поваги патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року і в листопаді 2013 року – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави і її європейського вибору".

У цей день по всій країні проходять урочисті заходи. У Києві покладають квіти і запалюють лампадки на Алеї Героїв Небесної Сотні. Також проводиться поминальний молебень.

В Україні за минулу добу, 20 листопада зафіксували 10 635 нових випадків коронавірусу. При цьому кількість одужалих становить 14 450.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані МОЗ.

Статистика за добу

Відповідно до даних МОЗ, за минулу добу з коронавірусом було госпіталізовано – 4 048 осіб; летальних випадків – 377; одужали – 14 450.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Дніпропетровській (1242), Миколаївській (693), Одеській (655), Запорізькій (653) і Хмельницькій (598) областях.

Тестування

За вчора було здійснено тестувань:

ПЛР – 30741; методом ІФА – 5873; експрес-тестами – 29658. Загальна статистика

Загалом в Україні на коронавірус захворіли 3 332 943 осіб, одужали – 2 762 950, а померли від хвороби – 81272, проведено ПЛР-тестувань – 15 542 112.

Третій день поспіль більше видужалих 19 листопада зафіксовано 20 050 нових COVID-випадків, а одужань – 22 304; 20 листопада зафіксували 18 250 нових заражень у порівнянні з 21 979 одужаннями; 21 листопада (сьогодні) зафіксовано 10 635 нових COVID-випадків, при цьому 14 450 – одужали.

В Україні сьогодні оголошено штормове попередження. Сильний вітер прогнозується майже у всіх областях, окрім південних.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Укргідрометцентр.

За інформацією синоптиків, шквали вночі очікуються у західних та північних областях.

Крім того, вдень у більшості регіонів України прогнозуються пориви вітру 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий).

Разом з тим у Києві та Київській області пориви вітру також сягатимуть 15-20 м/с.

Нагадаємо, в Україні через погіршення погоди без світла залишився 94 населених пункти у п'яти областях України.

Додамо, вчора в Черкаській області через погіршення погоди без світла залишилися 10 населених пунктів.

Разом з тим, в Чернігівській області вчора штормовий вітер повалив дерева. В результаті рух по деяких трасах було перекрито.

Вдень 19 листопада проросійські бойовики обстріляли з гранатометів і мінометів селища Катеринівка і Новозванівка в Луганській області. Зруйновані житлові будинки та господарські будівлі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресцентр штабу операції Об'єднаних сил (ООС).

Обстріл населеного пункту Катеринівка стався з 12:30 до 12:45. Бойовики застосували станковий протитанковий гранатомет СПГ-9. Вогонь вівся з боку селища Молодіжний.

Всього було зроблено 4 постріли. Внаслідок обстрілу пошкоджено житловий будинок, господарські приміщення та прилеглу територію.

Цього ж дня, в період з 22:25 до 22:45, проросійські бойовики обстріляли населений пункт Новозванівка. Противник застосував міномети калібру 120 мм.

Вогонь вівся з боку тимчасово окупованого населеного пункту Калинове. Зафіксовано попадання 5 мін. в результаті обстрілу пошкоджено два житлових будинки та господарські будівлі.

Факти обстрілів задокументовані спостережною групою української сторони СЦКК. Матеріали передані Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні.

Фото: бойовики обстріляли Катеринівку і Новозванівку (facebook.com/pressjfo.news)

Нагадаємо, за минулу добу, 19 листопада, бойовики 17 разів порушили "тишу". Загинув український військовий.

Зазначимо, раніше на Донбасі загинув старший солдат Уберт Мрачковський через кульове поранення. Йому було 33 роки.

Пентагон уклав контракти на розробку гіперзвукових ракет. США мають намір посилити захист від гіперзвукових атак.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Коммерсантъ".

Пентагон оголосив, що американські оборонні гіганти Raytheon, Lockheed Martin і Northrop Grumman отримали контракти на розробку ракет, які можуть захистити Сполучені Штати від гіперзвукових атак.

Гіперзвукові ракети, як і традиційні балістичні ракети, можуть літати більш ніж у п'ять разів швидше швидкості звуку (5 махів).

Але вони більш маневрені, ніж їхні балістичні аналоги, і можуть відстежувати низьку траєкторію в атмосфері, що ускладнює захист від них.

За заявою Пентагону, ці три контракти були присуджені на розробку плануючих перехоплювачів і разом коштують понад 60 млн доларів.

Директор програм стратегічних систем ВМС США віце-адмірал Джонні Вулф повідомив, що США збираються розгорнути гіперзвукові системи в армії у 2023 фінансовому році. Атомні підводні човни будуть оснащені гіперзвуковими ракетами у 2028 році, есмінці отримають гіперзвукову зброю у 2025 році.

У ВООЗ стурбовані зростанням захворюваності COVID-19 в Європі. Директор Європейського бюро ВООЗ доктор Ханс Клюге попередив, що до березня може бути зареєстровано ще 500 000 смертей, якщо не будуть вжиті термінові заходи.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на BBC.

Доктор Клюге зазначив, що збільшення кількості носінь масок має істотно допомогти.

Заява була зроблена на тлі інформації про те, що кілька європейських країн повідомляють про рекордно високий рівень зараження і вводять повний або частковий локдаун.

Доктор Клюге сказав, що на поширення захворюваності також впливають такі фактори як зимовий сезон, недостатнє охоплення вакцинацією і переважання більш заразного штаму "Дельта".

Він закликав до збільшення вакцинації та реалізації основних заходів охорони здоров'я та нових методів лікування, які допоможуть протистояти поширенню коронавірусу.

Раніше ми писали, що штам "Дельта" становить 99% від усіх випадків COVID-19 по всьому світу.

Імпорт електроенергії з Білорусі в Україну відновиться 21 листопада. Інформацію розмістили на сайті Європейської мережі операторів передачі електроенергії (ENTSO-E).

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на DW.

На 21 листопада імпорт планується обсягом 415 МВтч – такий же обсяг Білорусь поставляла з 9 по 17 листопада, до чергового припинення поставок. Добовий обсяг електроенергії, яку Білорусь експортує в Україну, становить близько 2% від загального обсягу споживання електроенергії в країні.

Поставки електроенергії в Україну з Білорусі відбуваються з регулярними перебоями. Востаннє вони поновилися 6 листопада з 5 МВтч, а з 9 листопада їх обсяг вийшов на рівень 415 МВтч.

За оцінками екс-глави українського Міненерго Ольги Буславець, втрата 400 МВтч при існуючих погодних умовах істотно не впливає на енергобаланс країни.

У 2021 році Україна відновила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Проте вже в травні український президент Володимир Зеленський підписав закон про право національного регулятора у сфері енергетики обмежувати цей імпорт.

Раніше ми писали, що Білорусь припинить постачання електроенергії в Україну.

Американські патрульні катери наближаються до України. Вантажний корабель Ocean Grand з двома патрульними катерами класу Island вже перетнув протоку Дарданелли.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters.

Корабель вийшов з Балтімора і прямує в Одеський порт.

Українські моряки вже пройшли підготовку за розширеною програмою на судах в США.

Нові катери Island є частиною американського пакету заходів безпеки для України, вартість якого перевищує 2,5 мільярда доларів. Така підтримка з боку США триває з 2014 року.

Раніше ми писали, що США передали Україні два патрульних катери.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав заяви президента Болгарії Румена Радєва про нібито "російський" Крим ударом по двосторонніх відносинах. Глава МЗС пояснив болгарському лідеру, що таке "справжня драма".

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter Кулеби.

"Своїми необачними висловами він (президент Болгарії – ред.) завдав удару дружнім українсько-болгарським відносинам, підставив Болгарію під критику ЄС і підіграв російській пропаганді", – написав міністр.

Кулеба розповів Румену Радєву, що таке справжня драма. За словами міністра, це якщо Росія напала на Болгарію, відхопила шматок території і вбила тисячі людей.

Нагадаємо, 19 листопада Радєв у ході дебатів зі своїм опонентом на президентських виборах заявив, що Крим на цей момент нібито належить Росії та санкції проти Москви є неефективними.

Зазначимо, 20 листопада Радєв пояснив свої слова про Крим, заявивши, що в них "немає жодної драми". При цьому президент Болгарії ще раз наголосив, що окупований Росією півострів – це російська територія.

Як повідомляло РБК-Україна, МЗС України вимагало офіційного спростування заяви Радєва про нібито "російський" Крим.