24 лютого у Брюсселі, під час позачергового засідання Європарламенту, офіційно підписали кредитну угоду для України на 90 мільярдів євро. Про це повідомила глава Європарламенту Роберта Метсола у мережі X.

Сума значна. Якщо говорити просто – це ресурс, який має допомогти країні втримати ключові речі: роботу державних сервісів, оборону, безпеку. І не лише на папері.

На що підуть кошти

За словами Метсоли, гроші передбачені для:

• підтримки основних суспільних послуг;
• зміцнення обороноздатності;
• захисту спільної безпеки і свободи;
• руху до стійкого миру;
• закріплення майбутнього України в Європі.

Тобто йдеться не про разову допомогу, а про системну підтримку.

"Сила сталевого дикобраза"

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час спільного брифінгу в Києві разом із Володимир Зеленський та главою Євроради Антоніу Кошта пояснила позицію ЄС доволі образно.

Це дає Україні силу сталевого дикобраза, якого не може перемогти жоден противник, – сказала вона.

Метафора промовиста. Дикобраз невеликий, але спробуй наблизитися – отримаєш у відповідь. Фон дер Ляєн наголосила, що рішення вже ухвалене, а країни-члени дали слово. І це слово, за її словами, буде виконане незалежно від політичних нюансів.

Озброєння і терміни

Окремий акцент – військова підтримка. Пріоритетом залишаються дрони, ракети, боєприпаси та інші сучасні системи для ЗСУ. Перший пакет допомоги планують передати до Великодня.

Паралельно, як зазначила фон дер Ляєн, відбувається інтеграція європейських військово-промислових комплексів. Фактично йдеться про глибшу координацію оборонної індустрії ЄС задля довготривалої підтримки України.

Як ухвалювали рішення

Ще 19 грудня ЄС погодив масштабний фінансовий пакет на 2026–2027 роки. Кредит забезпечать через запозичення ЄС на ринках капіталу, підкріплені бюджетним резервом.

У спільних запозиченнях беруть участь 24 із 27 країн ЄС. Не приєдналися Угорщина, Словаччина та Чехія.

• 14 січня Єврокомісія представила механізм використання позики.
• 21 січня Європарламент схвалив застосування механізму "посиленої співпраці", що дозволяє ухвалити рішення без одностайної згоди всіх членів.4 лютого Рада ЄС підтримала безвідсотковий кредит.
• 11 лютого – голосування в Європарламенті.

Процес був не швидкий, але послідовний.

Позиція Угорщини

20 лютого Угорщина призупинила погодження кредиту. У Будапешті заявили, що блокування триватиме до відновлення транзиту нафти нафтопроводом "Дружба".

Попри це, 24 лютого стало зрозуміло: фінансування буде надане навіть без підтримки прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Виділення коштів заплановане на другу половину березня.

Рішення ухвалене. Тепер головне – реалізація.

Джерело: 5692.com.ua

Інформація про те, що Сполучені Штати нібито хочуть укласти мирну угоду щодо України до 4 липня, стала несподіванкою для української сторони. Принаймні так це прозвучало від Володимира Зеленського.

Президент заявив, що вперше чує про конкретну дату – саме 4 липня, День незалежності США – як можливий орієнтир для завершення війни.

Що сказав президент

Після саміту Україна – країни Північної Європи та Балтії глава держави прокоментував цю тему досить стримано.

Що стосується 4 липня і того, що США та президент Трамп хочуть закінчити війну, я можу тільки підтримати це, – зазначив він.

Водночас додав:

Для мене це нова інформація, хоча зараз інформація дуже швидко міняється….

Тобто ідею швидкого завершення війни Київ підтримує. Але про чіткий дедлайн, за словами президента, раніше не йшлося.

Перемовини і позиція України

Зеленський уточнив, що під час переговорів в Абу-Дабі та у Швейцарії справді обговорювалося бажання Сполучених Штатів завершити війну якомога швидше. Це питання піднімалося з американською стороною.

Проте важливий нюанс.

Там не йдеться, що фаст-трек пов’язаний з тим, що ми віддаємо частину своїх територій, – наголосив президент.

Інакше кажучи, швидкість не повинна означати поступки за рахунок територій. Цей акцент він зробив окремо.

Звідки з’явилася інформація про 4 липня

Раніше агентство Bloomberg з посиланням на європейських чиновників та представників НАТО повідомило, що США нібито хотіли б досягти домовленостей щодо врегулювання до 4 липня.

Йшлося саме про символічну дату – День незалежності США. Але офіційно таку рамку Вашингтон не підтверджував.

Ще у січні посол США при НАТО Меттью Вітакер заявляв, що жодних конкретних дедлайнів американська сторона не оголошувала. За його словами, Сполучені Штати зацікавлені у якнайшвидшому завершенні бойових дій, однак чітких дат не називали.

Тема дедлайнів у таких переговорах завжди виглядає складно. З одного боку – політична логіка і символічні дати. З іншого – реальні умови на фронті та позиції сторін. Поки що офіційної підтвердженої домовленості про завершення війни до 4 липня немає.

Джерело: 5692.com.ua

У Львівській області у четвер ввечері прокурор однієї з окружних прокуратур здійснив наїзд на дитину, внаслідок отриманих травм вона загинула. Про це передають облпрокуратура, генеральний прокурор Руслан Кравченко. "Сьогодні, 24 лютого, близько 19.00 поблизу села Смереків Львівського району сталася дорожньо-транспортна пригода. За попередніми даними, водій автомобіля здійснив наїзд на пішохода. Внаслідок отриманих травм потерпілий загинув на місці події. За кермом транспортного засобу перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівської області". Генеральний прокурор, у свою чергу, уточнив, що внаслідок загинула дитина, ще одна − госпіталізована. Прокурора затримали в порядку ст. 208 КПК України. За словами Кравченка, ДТП сталася у темну пору доби, водій повертався додому з роботи. Він пройшов освідування, ознак алкогольного сп'яніння не виявлено. Усі обставини події наразі встановлюються. "Я беру це провадження під особистий контроль. Зобов'язані забезпечити справедливість", – зазначив генпрокурор.

У вівторок, 24 лютого, Кам’янське долучилося до Національного дня молитви. Цей день було встановлено Верховною Радою України, аби країна відчувала єднання у духовній стійкості.

У Кам’янському цього дня в кіноконцертному залі «Мир» зібралися військовослужбовці та капелани, родини загиблих Героїв і волонтери, представники різних релігійних конфесій та парафіяни, міська й районна влада, керівники управлінь і департаментів міста. Присутні об’єдналися у спільній молитві за захисників України, за всіх, хто постраждав від війни, за родини загиблих, за дітей, за майбутнє держави та справедливий мир на українській землі.

Захід відбувся з ініціативи Духовної ради Кам’янського, до складу якої входять представники різних конфесій та релігійних організацій міста. З вуст волонтерів, жителів міста, представників влади, та громади, лунали молитви за Україну та її людей: мирних жителів, військових, які боронять нас на фронті, переселенців, робітників, що відновлюють зруйноване росією, тих, хто загинув, та багатьох інших.

«Висловлюю вдячність церквам та релігійним спільнотам за те, що упродовж усіх років війни вони залишаються надійною опорою громади, поєднуючи духовну опіку з волонтерською діяльністю, допомогою і підтримкою захисників та всіх, хто цього потребує.

Ця важлива й знакова подія об’єднала громаду в спільному прагненні миру. І я вірю, що наша спільна молитва обов’язково буде почута», – наголосив міський голова Андрій Білоусов.

«Для українців дуже характерна одна велика цінність, яка стала нашою силою. Це сила, якої боїться російський ворог – сила єдності. Хай сьогоднішня молитва буде прийнята перед лицем Божим.

І нехай темрява, що огортає нас, стане лише ніччю перед світанком. Бо після неї неодмінно зійде сонце – світанок справедливого миру та нашої перемоги», — сказав настоятель Козацької церкви Пресвятої Покрови, ієромонах Феодосій (Алісов).

Джерело: 5692.com.ua

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії цифри звучать уже не як прогнози, а як холодний підрахунок втрат. За даними Світовий банк, сума, необхідна для відновлення України, сягнула майже 588 мільярдів доларів. І це – на горизонті найближчих десяти років.

Якщо перевести в більш зрозумілу площину, то йдеться про суму, яка майже утричі більша за прогнозований номінальний ВВП України у 2025 році. Тобто фактично – три річні економіки країни. І це не перебільшення.

23 лютого уряд України разом із Групою Світового банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй оприлюднили оновлену Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення – RDNA5. Документ охоплює період від лютого 2022-го до кінця грудня 2025 року – це 46 місяців повномасштабної війни.

За цей час:

• пряма шкода вже перевищила 195 мільярдів доларів;
• ще рік тому, у попередній оцінці RDNA4, йшлося про 176 мільярдів.

Найбільш уражені сфери

Якщо коротко – найбільше дісталося житлу, транспорту та енергетиці.

Станом на кінець 2025 року 14% житлового фонду країни було пошкоджено або повністю зруйновано. Це понад три мільйони домогосподарств. Тобто мова про мільйони сімей, які або втратили дах над головою, або живуть у пошкоджених квартирах із плівкою замість скла.

В енергетиці ситуація теж ускладнилася. Після попередньої оцінки кількість пошкоджених або знищених об’єктів зросла приблизно на 21%. Постраждали:

• електростанції;
• мережі передачі електроенергії;
• системи розподілу;
• централізоване теплопостачання.

І це на фоні однієї з найсуворіших зим за останні роки. Енергетика стала буквально лінією фронту.

Транспортний сектор також відчув посилення атак. Потреби на його відновлення зросли на 24% порівняно з попереднім звітом. Залізниця та порти протягом 2025 року були під прицілом особливо активно. А без транспорту економіка, по суті, задихається.

Де потрібно найбільше коштів

Якщо розкласти 588 мільярдів за секторами, картина виглядає так:

• транспорт – понад 96 мільярдів доларів;
• енергетика – майже 91 мільярд;
• житловий сектор – близько 90 мільярдів;
• торгівля і промисловість – понад 63 мільярди;
• сільське господарство – більше 55 мільярдів.

Окремо – майже 28 мільярдів доларів на розмінування та розчищення територій від вибухонебезпечних предметів і уламків руйнувань. І хоча в цій сфері є прогрес, масштаби роботи залишаються колосальними. Фактично мова про очищення цілих регіонів.

Роль бізнесу і реформи

Цікаво, що в оцінці RDNA5 окремо підкреслюється: український приватний сектор виявився значно стійкішим, ніж багато хто очікував. Попри постійні ризики, підприємства продовжували працювати, експортувати, платити податки.

Але міжнародні партнери прямо говорять: без реформ повноцінного залучення інвестицій не буде.

Йдеться про:

• покращення бізнес-клімату;
• посилення конкуренції;
• розширення доступу до фінансування;
• зняття обмежень на ринку праці;
• адаптацію виробництва до екологічних і цифрових стандартів ЄС.

Інакше кажучи, відбудова – це не лише бетон і цегла. Це зміна правил гри.

Європейський контекст

Результати RDNA5 безпосередньо пов’язані з програмою Ukraine Facility, яка розрахована на наступні два роки і базується на процесі вступу України до ЄС. Відновлення поступово інтегрують у ширший європейський порядок денний реформ.

Тобто мова йде не лише про повернення до довоєнного стану, а про перебудову країни за новими стандартами. З іншим підходом до енергоефективності, управління, інфраструктури.

І цифра у 588 мільярдів у цьому контексті виглядає не просто фінансовою оцінкою, а масштабом виклику.

Джерело: 5692.com.ua