На Донбасі дівчина через мінне поле втекла з окупованих районів Донецької області (ОРДО). Вчора пізно ввечері вона вийшла на позиції українських військових.

Про це йдеться в повідомленні на сайті Міністерства внутрішніх справ.

Повідомляється, що вчора близько 23:00 на позиції Збройних сил України з боку так званої "ДНР" біля селища Верхньоторецьке вийшла 16-річна дівчина. Вона разом з бабусею, яка є її опікуном, проживає в окупованій Горлівці і має паспорт так званої "Донецької народної республіки".

За даними поліції, неповнолітня з друзями свідомо перетнула мінні поля і вийшла на лінію розмежування біля Верхньоторецького.

"Вона повідомила про бажання проживати на території неокупованої України. За словами дівчини, вона має родичів в Західній Україні", – йдеться в повідомленні.

Зараз з нею працює ювенальна поліція і соціальна служба.

"Її оглянули медики, тілесних ушкоджень не має. З дівчиною працюють психологи. До встановлення всіх обставин неповнолітня перебуватиме у притулку під наглядом поліцейських та працівників органів опіки дітей", – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, раніше глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна не зупиниться в питаннях досягнення режиму припинення вогню на Донбасі, оскільки це стосується життя людей.

Також повідомлялося, що бойовики вдаються до провокацій на ділянках розведення сил на Донбасі.

На Донбасі з початку поточної доби, 28 травня, збройні формування Російської Федерації п'ять разів порушували режим припинення вогню. В результаті ворожих обстрілів поранення отримав один український військовий.

Про це повідомляє штаб операції Об'єднаних сил.

За минулу добу, 27 травня, на Донбасі бойовики дев'ять разів порушували "тишу". Зокрема, бойовики вели вогонь по позиціях українських військових поблизу Пісків, Причепилівки, Новгороського, Мар'їнки, Новотошківського. Застосовували міномети 120-го та 82-го калібрів, озброєння бойових машин піхоти, протитанкові гармати, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Як раніше писало РБК-Україна, за вчора в внаслідок обстрілів загинув один український військовий.

З початку поточної доби противник обстріляв з мінометів 82-го калібру позиції ООС поблизу Авдіївка, а біля Водяного – ще й з ручних протитанкових та підствольних гранатометів. В районі населеного пункту Грнатіно ворог використовував великокаліберні кулемети. Також в цьому напрямку по наших позиціях з БПЛА було скинуто два постріли ВОГ-17. У напрямку Пісків бойовики стріляв зі стрілецької зброї.

"Внаслідок ворожого вогню один військовослужбовець зі складу Об'єднаних сил отримав кульове поранення. Воїну оперативно надали домедичну допомогу та евакуювали до лікувального закладу. Стан здоров'я пораненого – задовільний", – повідомили в штабі.

На обстріли бойовиків українські військові відкривали вогонь. Про всі факти порушень повідомлено представників місії ОБСЄ.

"Українські військовослужбовці і надалі контролюють ситуацію в районі проведення операції Об'єднаних сил", – додали в штабі.

Також повідомлялося, що в ОБСЄ фіксують провокації з боку бойовиків на ділянках розведення сил на Донбасі.

Погода в Україні 28 травня різко погіршилась. Синоптики оголосили штормове попередження, а також будуть град та грози.

Про це повідомляє прес-центр Державної служби з надзвичайних ситуацій, посилаючись на УкрГідрометцентр.

В Україні, крім заходу, грози (на півдні та сході місцями), вдень у північних, більшості центральних областей в окремих районах град та шквали 15-20 м/с. (I рівень небезпечності, жовтий).

У Київській області 28 травня грози, вдень місцями по області град та шквали 15-20 м/с. Також Київ сьогодні накриє гроза.

Зазначимо, суху погоду прогнозують лише в Одеській області. На решті території країни будуть дощі, місцями з грозами.

Як прогнозувалось, сьогодні частина країни прогріється до + 28 градусів, але синоптики прогнозують сильні грози, зливи, місцями можливий град.

Крім того, синоптики УкрГідрометцентру спрогнозували, якою буде погода в червні.

РБК-Україна також писало, що кліматологи зафіксували прихід до Києва метеорологічного літа.

Правозахисники Human Rights Watch повідомили про переслідування родичів жертв катастрофи літака МАУ зі сторони Ірану. Іранські служби безпеки вдавалися до затримань родичів жертв авіакатастрофи, допитів та залякувань.

Про це йдеться у звіті Human Rights Watch.

З жовтня 2020 року по січень 2021 року правозахисники розмовляли з 31 родичем жертв авіакатастрофи та людьми, які знають, як іранська влада ставилася до членів родин загиблих.

Зокрема, 16 родичів загиблих заявили, що співробітники іранських спецслужб погрозами змушували їх не спілкуватися з іноземними ЗМІ або стежили за тими, хто відвідував місця поховань жертв авіакатастрофи.

Їх затримували та залякували, повідомили правозахисники.

Нагадаємо, суд Онтаріо визнав, що Іран здійснив теракт, атакувавши український літак в січні 2020 року.

Видання NYT писало, що влада Ірану з самого початку знала причину катастрофи літака МАУ ("Міжнародних авіаліній України") у січні 2020 року. І перші три дні навмисно приховував її.

Раніше секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що Іран навмисно збив літак, щоб зупинити ескалацію військового конфлікту з США.

Опубліковані в ЗМІ норми нібито "законопроекту про олігархів" не є текстом самого документа. Текст реального документа ще не готовий.

Про це в коментарі РБК-Україна заявив радник глави офісу президента Михайло Подоляк.

За його словами, робота над законопроектом триває і офіційної презентації документа або його реєстрації в парламенті ще не було.

"Законодавча робота – це процес, у якого є свої етапи. Початок цього процесу – реєстрація законопроекту в парламенті або хоча б його офіційна презентація. Це точно не відбувається в формі публікації чиїхось фантазій про можливий законопроекті або в формі "зливу" в якесь зі ЗМІ якихось ніким не підтверджених і взагалі незрозумілих варіантів. Те, що опубліковано сьогодні в ЗМІ, не є текстом підготовленого законопроекту", – заявив Подоляк.

Радник керівника ОП зазначив, що як тільки законопроект буде презентовано і зареєстровано в парламенті, почнеться робота в комітетах, після чого документ повинен пройти перше і друге читання.

"Фінальний документ в більшості випадків змінюється, пройшовши всі етапи законодавчої роботи. Тому зараз не можна говорити беззастережно про те, яким буде закон про деолігархізацію, ініційований президентом Володимиром Зеленським, після його ухвалення парламентом", – пояснив він.

Подоляк додав, що конкретні норми законопроекту ще будуть "доповнюватися, деталізуватися і шліфуватися". Це, за його словами, відбувається і зараз на етапі підготовки.

"Раціональні пропозиції до законопроекту будуть розглянуті і проаналізовані депутатами і в рамках парламентських процедур. Для президента і для суспільства принципово одне – щоб епоха олігархів і їх деструктивного впливу на державу закінчилася вже в цьому році", – резюмував він.

Нагадаємо, минулого четверга президент Зеленський заявив, що цього тижня буде опубліковано текст його законопроекту про олігархів. А сьогодні ЗМІ поширили нібито норми цього законопроекту.

Як писало РБК-Україна, розробка законопроекту про олігархів була анонсована президентом після засідання РНБО ще в середині квітня.

У четвер, 27 травня, адміністрація президента Сполучених Штатів Джо Байдена поінформувала Росію про те, що США не будуть знову приєднуватися до ключового пакту про контроль над озброєннями. Рішення Білого дому не зміниться, незважаючи на те, що зараз йде підготовка зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна.

Про це повідомляє Associated Press.

Чиновники США заявили, що заступник держсекретаря Венді Шерман повідомила росіянам, що адміністрація Байдена вирішила не відновлювати дію Договору з відкритого неба, який дозволяв спостережні польоти над військовими об'єктами в обох країнах.

Рішення означає, що тільки один великий договір з контролю над озброєннями між ядерними державами – новий договір СНО-залишається в силі. 45-1 президент США Дональд Трамп нічого не зробив для продовження нового договору СНО, термін дії якого закінчився б на початку цього року, але після вступу на посаду Байдена, нова адміністрація швидко домоглася його продовження на п'ять років і почала розгляд питання про вихід з договору з відкритого неба.

Шерман поінформував заступника Міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова про рішення США не повертатися до Договору з відкритого неба. Чиновники не були уповноважені обговорювати це питання публічно і говорили на умовах анонімності.

Відзначимо, що договір з відкритого неба – це багатостороння угода, що дозволяє здійснювати вільні польоти неозброєних розвідувальних літальних апаратів в повітряному просторі країн-підписантів.

Договір був укладений 24 березня 1992 року в столиці Фінляндії представниками 23 держав-членів ОБСЄ. Серед підписантів були США і Росія.

Нагадаємо, в середині січня Міністерство закордонних справ Росії повідомило, що РФ виходить з Договору з відкритого неба. В якості причини виходу зазначено відсутність прогресу в усуненні перешкоди для роботи договору в нових умовах.

22 листопада минулого року США офіційно вийшли з Договору з відкритого неба. У Вашингтоні заявили, що причиною цьому стало невиконання Росією своїх зобов'язань в рамках цього Договору.

21 травня колишній президент США Дональд Трамп оголосив про вихід з Договору з відкритого неба. Трамп заявив, що Росія не дотримується угоди.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в поведінці Білорусі та Росії є подібності. Зокрема, це стосується придушення демократичних процесів.

Про це він сказав під час візиту до Португалії, передає прес-служба НАТО.

За його словами, Білорусь і Росія "пригнічують демократичні протести, опозицію, використовують кібератаки".

Столтенберг зазначив, що в НАТО повинні приймати це всерйоз, тому що така поведінка неприйнятна для тих цінностей Альянсу. "Тому НАТО продовжить адаптуватися, підтримувати своїх партнерів у Грузії та Україні", – додав він.

Напередодні, Столтенберг заявив, що НАТО стежить за ситуацією щодо примусової посадки в Білорусі літака Ryanair і повідомленням про затримання засновника Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича. Альянс зажадав міжнародного розслідування даної ситуації.

Крім того, Столтенберг в розмові про дослідження проблем світу підкреслив важливість військового стримування. Як приклад він навів відносини Росії і НАТО.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що українська влада ухвалила рішення про припинення авіасполучення з Білоруссю без жодних вагань. За його словами, дії Олександра Лукашенка не залишили Україні іншого вибору.

Про це йшлося в ефірі ток-шоу "Право на владу".

"У цій ситуації з примусовою посадкою літака Ryanair і арештом відомого журналіста Протасевича, не було жодних вагань. Щойно ми звели до купи всю інформацію, доповіли президенту, відбулася нарада і рішення було ухвалено миттєво. І рішення було ухвалено до того, як ЄС рекомендував припиняти авіасполучення з Білоруссю. Бо, на жаль, Лукашенко не залишив нам іншого вибору, ми повинні захищати національні інтереси України", – сказав міністр.

Кулеба зазначив, що Україна зацікавлена в тому, щоб поруч була демократична Білорусь, але українська влада повинна дбати про національну безпеку.

Нагадаємо, 23 травня Білорусь примусово посадила літак Ryanair, щоб затримати опозиційного журналіста Романа Протасевича. Після цього Україна оголосила про припинення авіасполучення з Білоруссю.

Також РБК-Україна писало, що в Україні оцінили наслідки припинення авіасполучення з Білоруссю.

Наглядова рада ПриватБанку обрала Герхарда Бьоша новим головою правління банку. Він отримає посаду після погодження Національним банком України.

Про це повідомила прес-служба ПриватБанку.

"Наглядова рада ПриватБанку з радістю повідомляє про призначення пана Герхарда Бьоша у якості нового Голови Правління ПриватБанку. Завершення цього конкурсного відбору є важливим фактором для подальшого розвитку та успіху банку", – йдеться у заяві банку.

Що відомо про Герхарда Бьоша

Герхард Бьош закінчив Віденський університет, отримавши ступінь магістра соціально-економічних наук. У період з 1993 по 2004 рік він працював на керівних посадах у різних банках, а у 2004-2006 роках перебував на посад керівника департаменту світового казначейства та ринків в Райффайзен Центральбанк.

У березні 2006 року Бьош отримав посаду заступника голови правління Райффайзен Центральбанку. З листопада 2010 року він був першим заступником голови правління Райффайзен Банку Аваль.

Нагадаємо, нещодавно у Нацбанку України назвали мінімальні строки для приватизації ПриватБанку.

Додамо, у квітні ПриватБанк програв суд заводу свого колишнього власника Ігоря Коломойського.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про загрозу від зближення Білорусі з Росією. За його словами, це загрожує національній безпеці України.

Про це йшлося в ефірі ток-шоу "Право на владу".

Як зазначив міністр, влада України враховує цю загрозу під час ухвалення своїх рішень.

"Бо, безумовно, подальше зближення Білорусі з Росією – це симетричне зростання загрози використання Білорусі Росією для нарощування агресії проти нашої держави. Це той ризик, який ми повинні завжди враховувати при ухваленні рішень", – сказав він.

Нагадаємо, завтра, 28 травня, білоруський президент Олександр Лукашенко полетить у Сочі, щоб поговорити з президентом Росії Володимиром Путіним.

До цього Лукашенко заявляв, що Білорусь та Росія можуть завершити створення Союзної держави вже восени 2021 року.

Зазначимо, Естонська розвідка попереджала Україну про загрозу нападу російських військ з території Білорусі.