Камʼянське простилось із сержантом Олександром Бершадським

13 лютого в одній з лікарень Дніпра помер сержант Олександр Олександрович Бершадський. Поранення захисник отримав поблизу населеного пункту Матяшеве на Донеччині.

Сумною звісткою поділився міський голова Андрій Білоусов.

“Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника”, – написав мер.

Олександр Бершадський народився 4 червня 1984 року в Макіївці. У 2016 році закінчив Дніпровський державний технічний університет. Упродовж 2002-2004 років проходив строкову військову службу. Тривалий час працював на ПрАТ «Камет-Сталь». У 2014-2015 роках був учасником АТО. У перші дні повномасштабного вторгнення знов став на захист. України та її народу. 

У нього залишилися дружина, син, мати та сестра.

Панахида пройшла в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ. Поховали воїна на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Скільки потрібно заробляти, щоб не виживати, а жити: реальна вартість життя у великому місті

Офіційний прожитковий мінімум в Україні існує. Але якщо подивитися правді в очі, цих грошей вистачає хіба що на базові речі – їжу, мінімальні комунальні платежі та найдешевші ліки. Про розвиток, відпочинок чи навіть невелику фінансову подушку мова не йде.

Тому економісти все частіше говорять не про формальний мінімум, а про так званий соціальний мінімум – суму, яка дозволяє людині не лише закривати потреби, а й планувати майбутнє, донатити, лікуватися без паніки і раз на рік кудись поїхати.

І цифри тут зовсім інші.

Як змінилися фінансові очікування

Ще кілька років тому зарплата у 20–25 тисяч гривень для багатьох вважалася цілком нормальною. Не ідеал, але жити можна.

Тепер ситуація інша. Інфляція зробила свою справу. Ціни на продукти, оренду, транспорт підросли – і відчутно.

За результатами опитувань, більшість людей працездатного віку називають мінімально прийнятною суму від 30 000 до 40 000 гривень на одну людину. І це без особливих надлишків.

У Києві, Львові, Ужгороді та інших містах із дорогим житлом планка ще вища – 50 000–60 000 гривень. Бо оренда там "з’їдає" бюджет швидше, ніж здається.

Формула "50/30/20": де закінчується виживання

Фінансові аналітики часто використовують правило "50/30/20". Воно просте, але показове.

  • 50% доходу – базові потреби;
  • 30% – якість життя;
  • 20% – заощадження.

Це та межа, яка відділяє життя від зарплати до зарплати від більш-менш стабільного фінансового стану.

  • Базові потреби – це оренда, комуналка, їжа, транспорт, ліки.
  • Бажання – кафе, спортзал, одяг, підписки, невеликі подорожі.
  • Заощадження – фінансова подушка, великі покупки, донати.

Якщо 20% не відкладаються, людина фактично живе без страховки. Один форс-мажор – і все.

Куди "йдуть" 70 тисяч гривень

Спробуємо порахувати для мешканця обласного центру, який винаймає однокімнатну квартиру.

50% – приблизно 35 000 грн:

  • оренда – 15 000;
  • комунальні – 3 500;
  • продукти – близько 10 000;
  • транспорт – 4 000;
  • ліки та аптека – 2 500.

30% – близько 21 000 грн:

  • кафе, одяг, спортзал, кіно, таксі, невеликі радощі життя.

20% – 14 000 грн:

  • накопичення, відкладені кошти на відпустку або техніку, регулярні донати.

У підсумку виходить приблизно 70 000 гривень на місяць.

Це не розкіш із дизайнерськими речами чи ресторанами щодня. Це скоріше відчуття, що завтра не виб’є ґрунт з-під ніг.

А якщо житло своє

Найбільша стаття витрат – оренда. Вона часто стає тим самим каменем на шиї бюджету, особливо для молоді або ВПО.

Якщо людина має власну квартиру і не платить 15 000 гривень щомісяця орендодавцю, баланс різко змінюється.

У такому випадку для збереження тієї ж моделі "50/30/20" достатньо доходу на рівні 40 000–45 000 гривень. Рівень комфорту той самий, але фінансове навантаження значно менше.

Різниця відчутна.

Джерело: 5692.com.ua

На 4-ту річницю повномасштабної війни з Росією у Кам’янському вшанували пам’ять загиблих

24 лютого, у четверту річницю від початку повномасштабного вторгнення російської окупаційної армії в Україну, у Кам’янському вшанували пам’ять тих, хто віддав найдорожче за нашу країну – своє життя.

На площі Янголів Перемоги (колишня Визволителів), біля пам’ятного меморіалу загиблим воїнам, міський голова Андрій Білоусов разом із родинами полеглих захисників, представниками громадської організації «Голос Героїв» та мешканцями Кам’янського віддали шану Героям.

«Завдяки надлюдським зусиллям, стійкості та мужності наших воїнів держава вистояла і продовжує боротьбу. Але свобода та кожен мирний ранок у нашому місті мають надзвичайно високу ціну. Наші Герої віддали життя за майбутнє країни, наших людей. І спільне завдання громади – побудувати це майбутнє таким, яким Герої хотіли його бачити: вільним, сильним і справедливим.

Дякуємо за мужність і витримку кожному, хто боронить країну та підтримує тил. І вічна пам’ять тим, хто назавжди в строю», – підкреслив міський голова.

Джерело: 5692.com.ua

Міський голова Камʼянського Андрій Білоусов привітав мусульманську громаду з Рамаданом в мечеті «Аль-Басір»

Міський голова Андрій Білоусов привітав мусульманську громаду Кам’янського з Рамаданом в мечеті «Аль-Басір». 

Про це стало відомо із повідомлення Андрія Білоусов у телеграм-каналі.

“Взяв участь в Іфтарі. У священний для мусульман місяць Рамадан ця вечірня трапеза є символом не лише віри, а й єдності  нашої громади. 

У цей непростий час подібні зустрічі підкреслюють солідарність нашого багатонаціонального міста та важливість взаємної поваги між усіма спільнотами Кам’янського. Висловлюю вдячність мусульманській громаді за активну благодійну діяльність та всебічну підтримку наших захисників і цивільного населення. 

Окремі слова подяки бійцям Батальйону імені Шейха Мансура. Наша співпраця триває вже багато років, і ми високо цінуємо той внесок, який воїни батальйону роблять у захист незалежності та територіальної цілісності України. Ви – надійні соратники та вірні друзі українського народу. Продовжуємо спільно працювати заради досягнення справедливого миру та нашої Перемоги”, – написав Білоусов.

Економія на кухні та в побуті: 5 корисних лайфхаків із содою, про які мало хто знає

Сода на кухні є майже у всіх, але чесно кажучи, мало хто замислюється, що цей білий порошок може замінити цілу купу покупних засобів. Якщо використовувати її правильно, витрати помітно скоротяться, а зайві пляшки та пакети з хімікатами не доведеться купувати.

Сода замість розпушувача

Про користь соди всі чули, але мало хто знає, що її можна сміливо застосовувати у випічці замість розпушувача. Готові суміші, які продаються у магазині, часто дорожчі, хоча роблять те ж саме.

Додаєте одну чайну ложку – і тісто виходить пухким, м’яким. Якщо в рецепті немає кислих компонентів, як оцет або лимонний сік, тоді кількість соди краще зменшити вдвічі та додати трохи кислоти, щоб запустити реакцію.

Менше шампуню – довше чисте волосся

Здається, дивно, але сода допомагає економити і на шампуні. Повністю замінити її не можна, але можна трохи зменшити витрати.

Додайте чайну ложку соди до порції шампуню та вимийте голову. Вона глибше очищає шкіру, видаляє жир і волосся довше залишається свіжим. В результаті голову можна мити рідше – економія наочно.

Чистка килимів і усунення запахів

У прибиранні сода теж рятує. Наприклад, замість дорогих засобів для килимів: змішайте порошок із трохи води до густої кашки, нанесіть на пляму, залиште на півгодини, потріть щіткою і пропилососьте.

Видаляє сліди напоїв, бруду або котячих пакостей і одночасно нейтралізує запахи. Зручно й економно.

Сода в котячому лотку

Якщо вдома кіт, сода допомагає економити на наповнювачі. Насипте трохи на дно лотка перед основним шаром – запахи нейтралізуються, і міняти його доводиться рідше. Безпечно для тварини і не шкодить здоров’ю.

Догляд за зубами

Сода допомагає освіжити подих і трохи відбілити емаль. Змішайте 3–4 чайні ложки порошку з водою до кашки, можна додати кілька крапель олії м’яти. Але важливо: не робіть це щодня, аби не пошкодити емаль – сода абразивна і не замінює пасту повністю.

Прання та плями

Під час прання сода теж корисна. Додайте пів склянки до прального порошку, щоб підсилити його ефект. Для складних плям замочіть речі на ніч у воді з содою, потім виперіть. Білизна освітлюється, тканина стає свіжішою і без подразнень, як після засобів з хлором.

Джерело: 5692.com.ua

Захищаючи Україну загинув солдат Олександр Савкін 

15 лютого під час виконання бойового завдання поблизу Добропілля на Запоріжжі загинув солдат Олександр Олегович Савкін. 

“Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника”, – написав міський голова Андрій Білоусов.

Олександр Савкін народився 29 квітня 1985 року в Дніпродзержинську. У 2001 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював на Дніпропетровському заводі металургійного обладнання (зараз – ПрАТ «Дніпроважмаш»). У січні 2025 року став на захист України та її народу. 

У нього залишилися дружина, син, донька та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида пройшла 23 лютого в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ. Поховали  воїна на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

5 мільярдів у заторах: інженер підрахував ціну блокпостів для економіки України

Інженер і маркетолог Сергій Шишкін вирішив подивитися на блокпости не з точки зору безпеки, а з позиції математики. Він підрахував, у скільки країні обходяться постійні зупинки авто в тилових регіонах. Сума вийшла немаленька – близько 5 мільярдів гривень на рік.

І мова не про будівництво самих конструкцій. А про час і пальне.

55 секунд, які множаться на мільйони

Свій аналіз Шишкін побудував на даних GPS-трекінгу та відкритій статистиці. За його словами, навіть якщо уявити "ідеальний" блокпост без черг і перевірок, водій усе одно витрачає мінімум 55 секунд. Це гальмування, повна зупинка перед знаком "Стоп" і розгін назад до нормальної швидкості.

Звучить дрібницею. Менше хвилини.

Але якщо таких зупинок тисячі щодня, а машин – сотні тисяч, цифра починає рости, як на дріжджах. Сам Шишкін підрахував, що особисто проводить у зупинках приблизно 3,5 години щомісяця. І це лише один водій.

Якщо ж рахувати по країні, то через постійні розгони та гальмування Україна щодня спалює обсяг пального, який можна порівняти з п’ятьма великими бензовозами. За рік це й набігає майже 5 мільярдів гривень.

Економіка проти логістичних "точок тертя"

Інженер звертає увагу на просту річ: будь-яка точка, де транспорт зупиняється, уповільнює економіку. Він прямо говорить:

Створення будь-якої точки тертя, в даному випадку логістичної, уповільнює економіку.

І тут справа не лише в пальному. Це й затримки вантажів, зриви графіків, нерви водіїв. У масштабах воєнної економіки кожна хвилина й кожен літр мають значення.

До речі, 5 мільярдів гривень – це приблизно 100 тисяч найпростіших дронів, якщо рахувати по 50 тисяч за одиницю. Такий порівняльний приклад Шишкін наводить, щоб показати масштаб.

Чому саме знак "Стоп" грає ключову роль

Ключовий фактор збитків – обов’язкова повна зупинка перед кожним блокпостом. Навіть якщо перевірки немає і дорога вільна, машина повинна зупинитися.

У підсумку виходить парадокс: країна говорить про економію енергії, складнощі з пальним, а водночас сама створює механізм додаткового споживання.

Шишкін навіть називає це своєрідними "внутрішніми санкціями", які держава наклала на себе.

Яку альтернативу пропонують

Замість суцільних фізичних зупинок інженер пропонує перейти до сучасних методів контролю:

  • камери автоматичної фіксації номерів;
  • інтелектуальні системи моніторингу;
  • вибіркові перевірки замість тотальних.

Ідея проста: контроль залишається, але без обов’язкової зупинки кожної машини.

Можливо, це не універсальне рішення для всіх регіонів, особливо прифронтових. Але в тилових областях така модель, на його думку, могла б зменшити втрати без шкоди для безпеки.

Чому дискусія тільки починається

Тема блокпостів зазвичай сприймається виключно як питання оборони. Проте аналіз із боку економіки додає новий кут зору. У воєнних умовах ресурс – це не абстракція, а конкретні гроші, пальне, техніка.

І якщо навіть 55 секунд на кожному блокпості перетворюються на мільярди гривень, питання ефективності таких механізмів виглядає вже не теоретичним, а дуже практичним.

Джерело: 5692.com.ua

Закон про житлову реформу набрав чинності: що це означає для власників квартир

В Україні почав діяти Закон "Про основні засади житлової політики" №4751-IX. Документ подають як фундамент для великого оновлення житлового фонду та запуску нових програм підтримки. Але найбільше розмов точиться не про програми, а про виселення і переселення.

У Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради пояснюють: закон одночасно гарантує захист житлових прав і відкриває двері для масштабної реновації. І ось тут починаються нюанси.

Суд залишається, але механізми змінюються

Виселити людину або обмежити її право користування житлом, як і раніше, можна тільки через суд. Це базове правило ніхто не скасовував.

Проте якщо йдеться про державне чи комунальне житло, процедура переселення стала простішою. Якщо будинок визнають аварійним або таким, що підлягає знесенню, мешканцям мають запропонувати "придатне приміщення".

І тут виникає логічне питання. Що таке "придатне"? Квартира з такою ж площею і в тому ж районі? Чи будь-яке житло з дахом над головою, навіть якщо воно на околиці міста? Чітких критеріїв у законі поки що немає. Саме на це звертають увагу юристи департаменту.

Приватне житло: формально все по-старому, але є нюанси

Власників приватизованих квартир також це зачіпає. Судовий порядок виселення зберігається, однак уряд досі не затвердив конкретні критерії, за якими житло можуть визнати непридатним.

Фактично поки немає чіткої методики, будь-яка експертиза може стати аргументом у спорі. І тут багато залежатиме від того, як ці норми почнуть застосовувати на практиці.

Окрема історія – іпотека та борги. Якщо квартира перебуває під заставою або накопичилися значні борги, процедура виселення тепер може проходити швидше. Судова тяганина, яка раніше тягнулася роками, здатна скоротитися в рази.

Реновація: красиві слова і питання про компенсацію

Держава задекларувала курс на оновлення застарілого житлового фонду. Старі "хрущовки", аварійні будинки – усе це планують поступово модернізувати або замінювати.

Але якщо житло вилучають, має бути компенсація. Стаття 351 Цивільного кодексу України прямо говорить: вилучення можливе лише за умови попереднього та повного відшкодування.

Втім, новий закон не прописує чіткої формули, як саме рахувати цю компенсацію. У департаменті зазначають:

Проте новий закон не містить чіткої формули розрахунку компенсації, що створює правову невизначеність.

Тобто принцип є, а механізм – поки що в тумані.

Поняття "споживча якість житла": що це взагалі означає

Документ вводить нове формулювання – споживча якість житла. Йдеться про відповідність приміщення вимогам безпеки, комфорту, енергоефективності.

Теоретично це крок до сучасного житла – з утепленими фасадами, нормальними комунікаціями та без аварійних перекриттів. Але все впиратиметься в контроль. Бо одна справа – написати стандарт, інша – реально його дотримуватися.

Кінець старої системи черг

Стара модель із безкоштовними квартирами від держави фактично йде в минуле. Разом із новою реформою поступово відходить і Житловий кодекс радянського зразка – із чергами, ордерами та довгим очікуванням "свого часу".

Поки ще діє закон про приватизацію, у людей залишається можливість оформити житло у власність. Але система соціального житла в тому вигляді, до якого звикли десятиліттями, стає історією.

Неприватизовані квартири і спадщина

Є ще один важливий момент. Неприватизована квартира формально не входить до спадкової маси. Проте родичі можуть спробувати відстояти право на неї через суд.

Існують винятки, які дозволяють оформити власність у судовому порядку, навіть попри загальну заборону на спадкування комунального майна. Але це вже питання конкретної ситуації та юридичної стратегії.

Джерело: 5692.com.ua

“Час змінювати стратегію”: Залужний пояснив, чому традиційна мобілізація більше не ефективна

Колишній головнокомандувач ЗСУ, нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що звичний для нас підхід до мобілізації вже не відповідає реаліям сучасної війни. За його словами, масове залучення людей як основний інструмент більше не дає того ефекту, на який розраховували раніше.

Він переконаний: країні потрібна не лише мобілізація людей, а й технологічна та економічна мобілізація – тобто постійна робота на випередження у сфері озброєнь, виробництва, інновацій.

Чому стара модель більше не працює

Залужний прямо зазначив: "Досвід і Росії, і наш показує, що традиційний підхід до мобілізації в сучасній війні вже абсолютно себе вичерпав".

Йдеться про війну іншого типу – тривалу, високоінтенсивну, з величезним навантаженням на ресурси. І найцінніший ресурс тут – люди.

Техніку можна виготовити, докупити, модернізувати. А от людські втрати швидко не компенсуєш. Підготовка військового – це місяці, іноді роки. І навіть найкраща підготовка сьогодні не гарантує виживання.

Поле бою стало "прозорим"

Окремо Залужний звернув увагу на те, як змінилося саме поле бою. За його словами, воно фактично контролюється автоматизованими системами та роботизованими комплексами.

Поле бою стало прозорим і контролюється в автоматичному режимі роботами, вірогідність виживання саме людини вже не залежить від якості її підготовки та веде до неминучих втрат, що вимагає дистанціювання людини від цієї kill zone, – пояснив він.

Інакше кажучи, зона активних бойових дій перетворилася на простір, де техніка бачить усе. Дрони, розвідсистеми, високоточна зброя. Людина в такому середовищі стає надто вразливою.

Мобілізація як чутлива тема

Він також зауважив, що мобілізація – це не лише військове питання, а й соціальне. У війні на виснаження вона напряму впливає на стійкість суспільства.

Не випадково, за словами Залужного, Росія уникає масштабної мобілізації. Це питання внутрішньої стабільності.

Тут важливо розуміти: мова не лише про кількість людей у строю, а про довіру, мотивацію, готовність суспільства підтримувати війну роками.

Альтернатива: технологічна та економічна мобілізація

Майбутні війни, переконаний ексголовком, навряд чи виглядатимуть як багатомільйонні мобілізації минулого століття.

Йдеться більше про технологічну та економічну мобілізацію як запоруку нерозривного процесу забезпечення і підтримання технологічної переваги над противником, – зазначив він.

Фактично це означає:

  • розвиток роботизованих систем;
  • інвестиції у виробництво високоточної зброї;
  • масштабування оборонної промисловості;
  • швидке впровадження інновацій.

Сьогодні роботи вже не лише допомагають, а й виконують штурмові завдання, евакуацію, навіть можуть брати противника в полон. Технології поступово забирають на себе функції, які раніше виконувала виключно людина.

Обмін життів на тактичні успіхи – більше не варіант

Залужний фактично поставив крапку в дискусії про стару логіку війни.

Модель ведення війни, яка передбачає розмін людських життів на тактичні успіхи, більше не є логічною і доступною опцією. На сучасному високотехнологічному полі бою, насиченому високоточними системами ураження, такий підхід неприйнятний не лише з морального погляду, а й з погляду тактичної ефективності.

Тобто справа не лише в етиці. Це ще й питання результату. Якщо втрати не дають стратегічного зламу – система не працює.

Які зміни готує влада

Паралельно з цими заявами в Україні обговорюють реформу системи комплектування. За словами народного депутата Єгор Чернєв, Міністерство оборони готує масштабні зміни.

Серед запланованого:

  • реформування ТЦК;
  • нова система контрактів із чіткими термінами служби;
  • посилення відповідальності за самовільне залишення частини;
  • підвищення базового грошового забезпечення;
  • диференційовані доплати залежно від спеціалізації.

Найвищі доплати, як очікується, отримають представники дефіцитних і найнебезпечніших напрямків – піхота, ДШВ, пілоти, айтівці. Водночас бойові виплати обіцяють зберегти.

Контрактна модель замість мобілізації

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що держава готова перейти на контрактну армію замість мобілізаційної моделі. Але є умова – достатнє фінансування.

Контрактна служба потребує значних коштів. Йдеться не лише про зарплати, а й про соціальні гарантії, страхування, забезпечення. Для такого переходу, за словами президента, потрібна підтримка Європейського Союзу.

У підсумку дискусія про мобілізацію поступово переходить у ширший формат – якою має бути армія майбутнього і як зберегти людей у війні, де техніка бачить і вражає швидше, ніж людина встигає зреагувати.

Джерело: 5692.com.ua

Не лише холод: 5 реальних причин, чому тремтять маленькі собаки

Коли бачиш, як маленький песик тремтить так, що здається, він ось-ось розсиплеться на шматочки, перша думка – холод. Але, чесно кажучи, все не так просто. Експерти з поведінки тварин кажуть, що тут замішано більше чинників, ніж здається на перший погляд.

Якщо ви гуляєте зі своїм ретривером, він крокує впевнено, немов король на прогулянці. А маленька чихуахуа сусіда підстрибує і тремтить без видимої причини – і це настільки помітно, що хочеться його обійняти й зігріти.

Фізика проти крихіток

Карло Сіракуза, фахівець з поведінки тварин у Ветеринарній школі Пенсильванського університету, зазначає: у клініках власники мініатюрних собак частіше скаржаться на тремтіння. Навіть якщо досліджень прямо не було, спостереження підказують – дрібні тваринки реально тремтять частіше.

Все через тіло. Маленькі собаки розсіюють багато тепла, бо їхнє тіло компактне, а площа поверхні велика у порівнянні з масою. Щоб підтримувати внутрішню температуру, їм потрібна додаткова енергія.

Джон Спікман з Абердинського університету (Велика Британія) у 2003 році показав цікаву річ: маленькі собаки спалюють на 60% більше енергії на грам тканини тіла, ніж великі. Отже, поки німецький дог може спокійно стояти у легкому холоді, крихітному папійону доведеться тремтіти раніше.

Холод під ногами

Сіракуза додає: невеличкі собаки перебувають ближче до підлоги, де холодне повітря накопичується інтенсивніше. Тож навіть якщо в кімнаті тепло для вас, для песика може бути прохолодно.

Щоб зрозуміти, чи причина саме в цьому, слід спостерігати. Якщо собака тремтить у спокої, коли навколо тихо, ймовірно, холод – основна причина. Іноді ж вібрації можуть з’являтися через сон чи легку тривогу, але зазвичай вони короткочасні.

Якщо ж причина холод, забезпечте тепло: лежанка з підігрівом, ковдра, затишне місце. Але якщо песик тремтить і в теплі – час шукати інші причини.

Не лише про температуру

Іноді тремтіння сигналізує про неврологічні проблеми або побічні ефекти ліків від алергії чи тривожності. Існує навіть так званий "синдром маленького білого тремтіння" – ідіопатичний генералізований треморний синдром. Незважаючи на назву, це може стосуватися будь-якої породи і будь-якого забарвлення, але дрібні собачки страждають на це частіше.

Ще один цікавий момент – стрес від людей. Маленьку собаку легше підняти, легше ігнорувати її сигнали страху, сміятися з її крику. І коли гормони стресу включаються, м’язи скорочуються, і пес починає тремтіти.

Поради власникам

Тож наступного разу, коли побачите маленького песика, який тремтить, згадайте: це може бути холод, стрес або фізіологічна особливість. Накрийте його теплою ковдрою, спостерігайте, і якщо нічого не допомагає – варто відвідати ветеринара.

Джерело: 5692.com.ua

Інформаційний портал міста Кам'янське

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.