У Синельниківському районі правоохоронці викрили 44-річного місцевого жителя, який намагався уникнути мобілізації шляхом використання підроблених медичних документів.

За даними слідства, у липні 2024 року чоловік, не маючи законних підстав для отримання відстрочки від призову, організував виготовлення фіктивних довідок про необхідність постійного догляду за родичем з інвалідністю.

З цією метою він звернувся до невстановленої особи, яка виготовила підроблені медичні документи. На їх підставі фігурант оформив відповідні папери, що дозволили йому уникнути мобілізації.

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 (пособництво у підробленні офіційних документів) та статтею 336 (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації) Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України заочно повідомила про підозру колишньому керівнику окупаційної «виправної колонії №4» на тимчасово окупованій території Луганської області, який причетний до катувань українських військовополонених.

За даними слідства, з жовтня 2022 року по січень 2024 року підозрюваний очолював незаконну установу, де організовував та особисто здійснював жорстоке поводження з полоненими військовослужбовцями Збройних сил України.

Встановлено, що він систематично застосовував фізичне насильство, зокрема бив потерпілих руками, ногами, гумовим кийком та молотком, а також використовував електрошокер.

Такі дії є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

На підставі зібраних доказів фігуранту заочно повідомлено про підозру за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини). Наразі тривають заходи для притягнення підозрюваного до відповідальності.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

На перший погляд усе просто: захотів – і прагнеш цього. Але якщо копнути трохи глибше, бажання – це як дзеркало. У ньому відбивається і самооцінка, і страхи, і старі образи.

Іноді вони реально мотивують рухатися вперед. А іноді… навпаки. Ніби сам себе заводиш у кут, навіть не помічаючи цього.

Психологи звертають увагу: важливо не лише те, чого ви хочете, а ще й "звідки" це бажання з’явилось.

Коли хочеться "щоб комусь стало гірше"

Знайома історія: образили – і в голові вже крутиться щось на кшталт "нехай він пошкодує". Це природна реакція.

Але є нюанс.

Такі думки не закривають ситуацію, а навпаки — тримають вас у ній. Ви знову і знову прокручуєте цю історію, ніби дивитесь один і той самий фільм.

І в результаті погано стає не комусь, а вам.

Контроль замість почуттів

Особливо це видно у стосунках.

Фрази типу "нехай він буде тільки зі мною" звучать ніби про любов. Але якщо чесно – там більше страху втратити, ніж самої любові.

Контроль рідко має щось спільне зі здоровими стосунками. Це швидше про залежність.

І тут просте правило: якщо бажання позбавляє іншу людину свободи – це вже сигнал.

Коли хочеш не своє

Інколи здається: хочу більше грошей, успіху, визнання. Але якщо трохи подумати – можливо, це просто "щоб не бути гіршим за когось".

І ось тут пастка.

Навіть якщо досягнеш цього – радості може й не бути. Бо це була не твоя ціль, а спроба наздогнати чуже життя.

А чуже життя, як відомо, погано підходить під власні потреби.

Очікування, що "само якось вирішиться"

Є ще такий тип бажань: "нехай усе налагодиться", "хочу, щоб проблеми зникли".

Звучить красиво. Але іноді за цим стоїть банальна втома і бажання нічого не вирішувати.

Трохи перепочити – нормально. Але якщо постійно перекладати все на "якось воно буде", з’являється відчуття, що ви нічого не контролюєте.

А це вже тягне за собою тривогу.

Коли не хочеться бути собою

Найскладніший момент.

Бажання на кшталт "хочу бути ким завгодно, тільки не собою" або "не хочу нічого відчувати" – це вже не про мрії.

Це про виснаження.

У такому стані не варто бігти за новими цілями. Тут швидше потрібно зупинитися і трохи відновитися.

Жорсткі формулювання і їх наслідки

"Хочу гроші за будь-яку ціну", "треба терміново змінити життя".

Звучить рішуче. Але такі бажання часто не враховують, якою ціною це може датися.

А життя іноді сприймає все буквально. Дає результат – але разом із ним і стрес, і втрати, і різкі повороти.

Не завжди приємний комплект.

Бажання зі страху

Фрази типу "аби не втратити роботу" або "аби не залишитися самому" – це вже про тривогу.

Фокус іде не на те, чого хочеш, а на те, чого боїшся.

І психіка це підхоплює: мовляв, є загроза. І починає накручувати ще більше.

"Як у всіх" – але чи треба

Кар’єра, сім’я, успіх – іноді це не мрії, а просто стандартний сценарій.

Бо "так прийнято".

І навіть якщо все це отримати, може з’явитися дивне відчуття: ніби щось не те. Наче досяг, а радості нема.

І це, мабуть, найнеприємніше.

Які бажання працюють краще

Є й хороша сторона.

Бажання можуть реально допомагати, якщо підходити до них трохи усвідомленіше.

Зазвичай "здорові" бажання:

• не шкодять іншим;
• не обмежують свободу людей;
• йдуть із внутрішнього "хочу", а не з "так треба";
• не вимагають жертв через силу;
• підтримують, а не знецінюють.

І ще один простий момент.

Іноді допомагає подумки додати: "нехай це прийде спокійно і без зайвих проблем".

Без зайвих драм.

Джерело: 5692.com.ua

Подія сталася в селі Чорненкове Покровської територіальної громади. До поліції звернулася 42-річна місцева жителька, яка повідомила про зникнення грошових заощаджень із її будинку.

Правоохоронці встановили, що востаннє заявниця бачила свої кошти ще минулого року. У ході проведення оперативно-розшукових заходів поліцейські з’ясували, що до жінки часто навідувався її хрещеник. Скориставшись довірою родички, він протягом певного часу викрав із будинку понад 5500 доларів США та 1300 євро.

Отримані кошти зловмисник витратив на власні потреби. Загальна сума завданих збитків становить понад 230 тисяч гривень.

Слідчі повідомили 19-річному фігуранту про підозру за ч. 4 ст. 185 (крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану) Кримінального кодексу України.

Наразі обвинувальний акт скеровано до суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кам’янському вантажівка збила мотоцикліста: постраждалого госпіталізовано;

Поліцейські Кривого Рогу розшукують батьків малолітньої дитини, яку було виявлено без супроводу дорослих;

Розкрадання 19 мільйонів гривень на «Південмаші»: підозрювані у розкраданні вийшли під заставу.

Більше новин на REPORTER.ua

Тролейбуси не працюють у Херсоні внаслідок російської атаки уночі 8 квітня. Про це інформує голова міської адміністрації Ярослав Шанько. "У Херсоні тимчасово не працюють тролейбуси. Внаслідок російських атак пошкоджено контактну мережу", – йдеться у повідомленні.

За словами чиновника, тривалість аварійно-відновлювальних робіт залежатиме від обсягів пошкоджень і безпекової ситуації."Зважайте на цю інформацію при користуванні громадським транспортом. Про відновлення руху тролейбусів ми повідомимо додатково", – підсумував Шанько.

У Верховній Раді України вирішили оновити правила гри для боржників. У вівторок, 7 квітня 2026 року, депутати підтримали законопроєкт №14005 – одразу і в другому читанні, і в цілому. За проголосували 250 нардепів.

Якщо коротко, держава хоче зробити виконавче провадження більш "цифровим" і менш затягнутим. Тобто менше паперів і біганини, більше автоматичних процесів.

Що змінюється: ставка на цифру

Основна ідея – перевести частину процедур у цифровий формат. Не все, але ключові етапи.

Йдеться про те, щоб:

• пришвидшити розгляд справ;
• скоротити строки виконання рішень;
• зменшити бюрократію.

І тут, до речі, логіка проста: коли система працює швидше, борг "наздоганяє" людину теж швидше.

Реєстри з’єднають між собою

Одна з найбільш відчутних змін – інтеграція Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами.

Що це означає на практиці:

• виконавці бачитимуть більше інформації про боржника;
• доступ до даних про рахунки, майно, активи стане ширшим;
• банки, фінансові установи і навіть платіжні сервіси будуть "в одній системі".

Тобто сховати активи стане складніше. Раніше можна було щось "загубити" між різними реєстрами, тепер це, ймовірно, не спрацює.

Обмеження для боржників: що додали

Новий закон вводить і додаткові обмеження.

Наприклад:

• якщо людина є в реєстрі боржників, вона не зможе вільно продавати чи передавати майно;
• також обмежується можливість передавати його в заставу.

Фактично майно "заморожується" до моменту вирішення питання з боргом.

Але є й зворотна сторона: якщо борг погашено – інформацію автоматично видаляють з реєстру, а арешти знімаються. Без зайвих заяв і походів по інстанціях.

Єдине житло: коли можуть забрати

Це, мабуть, найбільш чутливий момент.

Нардеп Ігор Фріс пояснив, що закон дозволяє звертати стягнення навіть на єдине житло боржника. Але – з обмеженнями.

• якщо борг менший за 432 тисячі гривень – житло не чіпають;
• для військових під час воєнного стану і ще рік після – така норма не діє.

Тобто тут залишили певні "запобіжники", хоча тема все одно непроста.

Послаблення для зон бойових дій

Є й окремий пункт для людей, які живуть або жили в складних умовах.

Закон передбачає:

• скасування арештів за комунальні борги;
• якщо це території бойових дій або тимчасово окуповані.

І це, напевно, одна з тих норм, які враховують реалії сьогоднішнього життя.

Чому закон приймали зараз

Документ не новий – у першому читанні його підтримали ще у листопаді 2025 року. Але остаточно ухвалили тільки зараз.

І тут є нюанс: цей закон – частина зобов’язань України перед ЄС у рамках програми Ukraine Facility.

Тобто реформа не лише внутрішня, а й пов’язана з фінансовою допомогою та євроінтеграцією.

Що ще готують у фінансовій сфері

До речі, паралельно готують ще один документ – законопроєкт №14327. Його розглядатиме профільний комітет.

Йдеться про:

• зміни у фінансовому моніторингу;
• створення реєстру банківських рахунків громадян.

Цей крок потрібен для наближення до стандартів ЄС і подальшого приєднання до SEPA.

Якщо простіше, це про те, щоб фінансова система України працювала за європейськими правилами.

Джерело: 5692.com.ua

За даними слідства, 56-річний чоловік добровільно погодився на співпрацю з представниками рф, які вийшли на нього через месенджер Telegram.

Він передавав відомості щодо проведення на території області випробувань сучасних зразків озброєння, зокрема іноземних танків, артилерійських снарядів, а також одного з ключових для обороноздатності країни оперативно-тактичного ракетного комплексу — із зазначенням місць проведення випробувань та обсягів виробництва.

Інформацію чоловік передавав через месенджер Telegram, використовуючи різні акаунти та додаючи фотоматеріали.

Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, мобільні телефони та електронні носії інформації, що містять технічну документацію оборонного призначення.

Чоловіка затримано в порядку ст. 208 КПК України.

За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру за фактом державної зради (ч. 2 ст. 111 КК України).

Наразі суд обрав йому безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Досудове розслідування триває. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кам’янському вантажівка збила мотоцикліста: постраждалого госпіталізовано;

Поліцейські Кривого Рогу розшукують батьків малолітньої дитини, яку було виявлено без супроводу дорослих;

Розкрадання 19 мільйонів гривень на «Південмаші»: підозрювані у розкраданні вийшли під заставу.

Більше новин на REPORTER.ua

7 квітня до поліції надійшло повідомлення про зникнення неповнолітнього в Новокодацькому районі міста. 5 квітня близько 00:30 хлопець вийшов з дому та до теперішнього часу його місцезнаходження невідоме.

Про це повідомили у пресслужбі ГУ НП у Дніпропетровській області.

• Прикмети хлопця: на вигляд 16–17 років, зріст близько 175 см, худорлявої статури, карі очі, темне волосся до плечей.

• Був одягнений: сіра кофта з довгим рукавом, сірі джинси, темна куртка, чорні кросівки.

Усім, хто володіє будь-якою інформацією про місцеперебування Давіда Василенка, 2012 року народження, просимо повідомити до поліції за телефонами: 102, (096) 884 83 94.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні готують серйозне перезавантаження правил мобілізації та роботи територіальні центри комплектування. Про це говорить, зокрема, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, вже найближчим часом – орієнтовно протягом місяця – покажуть велику реформу.

І тут одразу кидається в очі цифра: близько 2 мільйонів військовозобов’язаних планують прибрати з офіційного розшуку. Звучить ніби полегшення. Але не все так прямо.

2 мільйони в розшуку: що з ними робитимуть

Якщо вдуматися, сама ця цифра – сигнал, що система давно перевантажена. Поліція фізично не може розшукати таку кількість людей, навіть якби дуже хотіла. Тому й вирішили, грубо кажучи, "перезапустити" підхід.

Але важливо: це не амністія.

Тобто статус "у розшуку" можуть зняти, але відповідальність нікуди не зникає. Швидше змінюється інструмент — від старого, силового, до більш системного і, ймовірно, менш помітного, але дієвого.

Що прийде замість розшуку

Замість поліцейських списків обіцяють інший механізм. Більш формалізований.

• окрема процедура для тих, кого знімуть з розшуку;
• чіткий алгоритм: що робити далі, куди йти, які строки;
• нові адміністративні обмеження.

Давид Арахамія натякав і на можливі "пом’якшення". Наприклад, якщо людина сама приходить – можуть пробачити штрафи. Але водночас готують і жорсткіші речі.

Тобто, якщо коротко: не ловитимуть на вулиці — але створять умови, коли ігнорувати систему стане складніше.

Банківські рахунки: що вирішили

До речі, була ідея блокувати банківські картки тим, хто ухиляється. Багатьох це, м’яко кажучи, напружило.

Але наразі цю норму не підтримують у парламенті. Тобто масового блокування рахунків поки не планується.

Хоча питання, ймовірно, ще може повертатися в дискусії.

Менше "облав" на вулицях

Окремий момент – зміна підходу до роботи самих ТЦК. Силові затримання на вулицях, які всі бачили в новинах чи, може, й наживо, серйозно б’ють по довірі до процесу.

Тепер це хочуть зменшити.

Прямо говориться про скорочення таких випадків і перехід до іншої моделі.

Цифровізація замість ручного контролю

Новий акцент – на технології. І це, мабуть, ключова зміна.

Планують:

• перевести максимум процесів у цифровий формат;
• об’єднати реєстри та бази даних;
• автоматизувати контроль.

Зокрема, через Резерв+ людина зможе відслідковувати свій статус. А держава – накладати санкції без особистого контакту.

Йдеться про штрафи, обмеження доступу до деяких послуг. І все це – частково автоматично.

Менше людського фактору – менше корупції. Така логіка.

Коли покажуть реформу

Очікується, що повну презентацію зроблять до кінця травня. І, якщо дивитися на тенденцію, держава фактично визнає: старі методи – ті самі "облави" і нескінченні списки розшуку – працюють погано.

Замість цього будують систему, де тиснуть не фізично, а юридично й технічно. Так, щоб ухилятися було не вигідно і, скажімо так, незручно.

Джерело: 5692.com.ua

У вівторок, 7 квітня, Верховна Рада України підтримала у другому читанні закон, який, по суті, відкриває двері до об’єднання енергоринку України з європейським. Рішення не символічне – "за" проголосували 245 депутатів, тобто запас голосів був більш ніж достатній.

Що це означає на практиці

Голова профільного комітету Андрій Герус пояснив усе доволі просто: Україна рухається до повної синхронізації своєї енергосистеми з Євросоюзом.

• є надлишок – продаємо в Європу;
• не вистачає – купуємо звідти.

І тут, до речі, важливий момент: мова не лише про торгівлю, а й про стабільність. Бо коли система працює не ізольовано, а як частина великої мережі – це, умовно, як мати запасний генератор у сусіда.

Ціни для людей: чи буде сюрприз

Один із авторів документа, Андрій Жупанин, окремо наголосив – закон не змінює тарифи для населення. Тобто прямо зараз платіжки через нього не підскочать.

Хоча, якщо подивитися ширше, ситуація з тарифами все одно рухається вгору. Уже є прогнози, що з 2026 року електроенергія дорожчатиме приблизно на 20% щороку. На сьогодні цифри такі:

• 4,32 грн за кВт-год – стандартний тариф;
• 2,16 грн – нічний.

І тут у багатьох виникає логічне питання: а як це все співвідноситься? Поки що відповіді радше стратегічні, ніж практичні.

Гроші та підтримка від Європи

Є ще один нюанс, про який говорять не так гучно, але він важливий. У разі виконання цього закону Україна може отримати близько 500 млн євро в рамках програми Ukraine Facility.

Сума немаленька. І, схоже, це один із тих випадків, коли реформи напряму "прив’язані" до фінансової допомоги.

Що саме змінює закон

Якщо розкласти документ на конкретні пункти, то виглядає це так:

• з 1 травня 2027 року планують прибрати прайс-кепи (обмеження цін) на ринку;
• конкурси на нову генерацію залишаються щонайменше до 2028 року;
• норма про сальдування тарифу для систем зберігання енергії діятиме ще 10 років;
• більше прозорості ринку і ширші права для споживачів.

Звучить технічно, але суть у тому, що ринок поступово підганяють під європейські правила гри.

Інтеграція ринків: що це взагалі таке

Окремо варто згадати про інтеграцію так званих "короткострокових" і балансуючих ринків. Це ті механізми, які дозволяють швидко реагувати на зміни — наприклад, коли різко зростає споживання або падає генерація.

Після об’єднання з ЄС:

• зросте ліквідність ринку;
• торгувати електроенергією стане простіше;
• ефективніше використовуватимуться міждержавні лінії;
• Україна отримає доступ до європейських резервів.

І от тут вже мова не тільки про гроші, а й про енергетичну безпеку.

Коли чекати реальних змін

За оцінками Міністерство енергетики України, повноцінна синхронізація ринків може відбутися на початку 2027 року.

Тобто це не історія "завтра прокинулись – і все працює". Швидше довгий процес, який уже запущений.

Джерело: 5692.com.ua