З 1 вересня 2023 року Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква офіційно перейшли на новоюліанський календар. Це призвело до змін у датах багатьох церковних свят, серед яких і Покрова Пресвятої Богородиці. Якщо раніше цей важливий день святкувався 14 жовтня, то відтепер українці відзначатимуть його на 13 днів раніше – 1 жовтня, передає 5692.com.ua.

Що таке Покрова Пресвятої Богородиці?

Покрова Пресвятої Богородиці – це свято, яке українці вшановують з давніх часів. Його коріння сягає часів Київської Русі, коли християнство стало основною релігією. За легендою, свято пов’язане з подіями у Константинополі, коли місто облягали війська князя Аскольда. Місцеві жителі шукали захисту у Влахернському храмі, де зберігалася риза Діви Марії. Під час молитов Богородиця з'явилася в небі й накрила їх своєю покровою, омофором, захистивши від ворогів. Після цього загарбники не могли бачити вірян, і місто було врятоване. За легендою, князь Аскольд та його воїни стали свідками дива і прийняли християнство.

Святий Андрій Блаженний, який молився за захист міста, також побачив це видіння. Ця подія набула великого значення в релігійному житті, а сам день Покрови став символом захисту та надії на заступництво Богородиці.

Перенесення дати святкування: новий підхід до церковних свят

Зміна дати Покрови Пресвятої Богородиці викликала деякі питання вірян. Перехід на новоюліанський календар є частиною процесу оновлення церковного життя в Україні, що має на меті синхронізувати святкування з іншими православними церквами світу. За новим календарем, Покрову святкуватимуть 1 жовтня.

Ця дата має ще більше значення, оскільки на 1 жовтня тепер припадає й інші важливі свята: День захисників і захисниць України та День українського козацтва. Ці свята історично пов’язані з Покровою, оскільки козаки особливо вшановували Богородицю як свою покровительку.

Що можна і не можна робити на Покрову?

Хоча Покрова не входить до 12 найбільших церковних свят, в Україні цей день має особливе значення. Традиційно, цей період знаменує завершення осінніх польових робіт та підготовку до зими. Селяни готувалися до холодного періоду, переводячи худобу з пасовищ до хлівів, закінчуючи всі важливі господарські роботи.

На Покрову також розпочинається сезон весіль, оскільки осінь – час достатку та завершення робіт на землі. В давнину існувала віра, що весілля, проведене в цей день, гарантує молодій парі щастя й захист Богородиці. Наречену часто пов'язували з покровом, що символізував захист та турботу Богоматері.

Однак, як і в будь-яке релігійне свято, на Покрову існують певні заборони. У цей день не рекомендується займатися важкою фізичною працею, як-от рубання дров або будівництво. Також не варто лаятися, сваритися чи ображати інших людей. День слід присвятити молитвам, добрим вчинкам та родинному спілкуванню.

Традиції святкування

Українці здавна шанували Покрову як свято, що символізує захист і заступництво. Традиційно, в цей день родини йдуть до церкви, щоб помолитися Богородиці про мир, захист і добробут. В деяких регіонах України збереглися обряди освячення хліба, води та інших продуктів.

Козаки, для яких Покрова мала особливе значення, часто будували церкви на честь Богородиці. Вони вірили, що саме завдяки її заступництву здобували перемоги над ворогами. У сучасній Україні це свято також пов’язане із вшануванням воїнів, які захищають країну від агресії.

Джерело: 5692.com.ua

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав країни Західної Європи переглянути свою політику щодо соціальної підтримки українських чоловіків призовного віку, які перебувають на території Європейського Союзу. Цей заклик, зроблений під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії, спрямований на стимулювання повернення чоловіків до України для виконання своїх зобов'язань перед державою. Політик наголосив, що нинішня політика низки європейських країн шкодить обороноздатності України та її економічній стабільності, передає 5692.com.ua.

Основні аргументи Радослава Сікорського

Міністр Сікорський звернув увагу на те, що значна частина українських чоловіків призовного віку перебуває за кордоном і отримує фінансову допомогу від країн ЄС, що фактично дозволяє їм уникати мобілізації в Україні. Як приклад, він навів Німеччину, де українські чоловіки отримують соціальні виплати у розмірі понад 500 євро на місяць, а з урахуванням компенсації за житло ця сума може перевищувати 1000 євро. Подібні виплати, за його словами, можуть надаватися й у таких країнах, як Нідерланди та Франція.

Сікорський вважає, що така політика є несправедливою і недоцільною, оскільки українські чоловіки, які підлягають мобілізації, мають повернутися на Батьківщину для захисту своєї держави. Він підкреслив, що Польща не надає подібної соціальної допомоги чоловікам призовного віку і закликав інші європейські країни наслідувати цей приклад.

Позиція офіційного Києва

Ініціативу польського міністра підтримала й українська влада. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час виступу на тій самій панельній дискусії YES висловився на підтримку цієї пропозиції. Він зазначив, що обмеження соціальних виплат чоловікам, які повинні проходити службу в армії, є доцільним кроком для посилення обороноздатності України та сприяння мобілізаційним заходам.

Джерело: 5692.com.ua