Під час зустрічі Дениса Шмигаля й Матеуша Моравецького, сторони порушили питання видобутку газу на заході України. На думку прем'єр-міністра Польщі, це може допомогти Україні стати незалежнішою від Російської Федерації.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на пресконференцію прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького і прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

"Ми також хочемо, щоб польська нафтогазова компанія PGNiG розширювала співпрацю з українськими партнерами щодо видобутку газу на заході України, що дасть можливість ставати незалежними від Росії", – заявив Моравецький.

Польща, як додав Моравецький, підтримує територіальну цілісність України, засуджує Російську Федерацію за її агресивні дії та вітає з успішним проведенням саміту "Кримської платформи".

За словами Моравецького, рішення Суду Європейського союзу щодо заборони російській газовидобувній корпорації "Газпром" монополізувати експлуатацію OPAL (газогін, який з'єднує "Північний потік-2" з мережею газогонів Середньої й Західної Європи) допоможе Польщі стати газовим хабом.

Внаслідок масового отруєння у школі Хмельницького – постраждали 85 осіб, серед них 84 дитини. Результати лабораторних досліджень досі не готові.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Хмельницького обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України.

"За оновленою інформацією ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України", станом на 16.00 9 вересня 2021 року зареєстровано уже 85 випадків захворювання.", – відзначає пресслужба.

Відомо, що десятьох дітей й одного дорослого госпіталізували внаслідок отруєння. Ще 74 дитини лікуються амбулаторно.

Згідно з попереднім діагнозом, у постраждалих – харчова токсикоінфекція, гастроентероколіт – одночасне запальне захворювання шлунка, товстого і тонкого кишківника.

Стан госпіталізованих оцінюється як середньої важкості.

Нагадаємо, що РБК-Україна розповідало про отруєння чотирьох учнів у школі Хмельницької області.

Найближчим часом в Україні не планують запроваджувати використання бустерних доз вакцини. Статті про їх користь, не є гарантією їх ефективності.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на слова головного санітарного лікаря Ігора Кузіна в ефірі "Право на владу".

За словами Кузіна, попри велику кількість інформації щодо потенційного ефекту бустерних доз, це не підтвердує їх ефективність. Найближчим часом в Україні не планують запроваджувати їх використання.

"На цьому етапі ні. Ми дуже багато отримали інформації щодо потенційного ефекту бустерної дози. Але це перебуває лише на етапі попередніх статей, які ще не говорять про її потенційний ефект, крім одного випадку – коли бустерна доза рекомендується для людей, які хворіють на онкологічні хвороби або важкі соматичні", – відзначив головний санітарний лікар.

Щеплені однією дозою вакцини від коронавірусу будуть звільнятися від обмежень тільки в "жовтій" зоні. Для привілеїв в "червоній" знадобиться повний курс вакцинації.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на головного санітарного лікаря України Ігоря Кузина.

За його словами, більшість обмежень, які будуть в "жовтому" і "червоному" рівні небезпеки не будуть застосовуватися до вакцинованих.

"При цьому для "жовтого" рівня буде достатньо однієї дози вакцини, а для "червоного" буде потрібно повний курс щеплень", – сказав Кузін в ефірі ток-шоу "Право на владу".

Нагадавши, в Україні вводяться зелений і жовтий сертифікати вакцинації від коронавірусу. Другий з них буде використовуватися виключно всередині країни.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що українська армія готова визволити окуповані російськими силами Донецьк та Луганськ. Він зазначив, що для цього буде достатньо відповідного наказу президента.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір ток-шоу "Право на владу".

Однак, як наголосив Данілов, визволення окупованого Донбасу силовим шляхом призведе до великої кількості жертв.

"Наша армія може виконати будь-яке завдання… Якщо сьогодні наш верховний головнокомандувач дасть команду взяти Донецьк і Луганськ, то вони можуть це зробити. Але, що робити з тими десятками і сотнями тисяч людей, які можуть загинути? Хто буде нести відповідальність?", – заявив він.

У Москві відбулися чергові переговори президента Росії Володимира Путіна та глави білоруського режиму Олександра Лукашенка. Підсумком зустрічі стало узгодження всіх дорожніх карт по створенню Союзної держави.

Про що домовилися Путін та Лукашенко – в матеріалі РБК-Україна.

28 програм інтеграції

Путін та Лукашенко під час сьогоднішньої зустрічі узгодили 28 програм, які потрібні для об'єднання Білорусі з Росією. Завтра ці програми мають схвалити прем'єри обох держав під час зустрічі у Мінську, а вже у жовтні їх планують остаточно затвердити на засіданні Вищої державної ради Союзної держави.

"Вдалося домогтися значного результату на інтеграційному треку", – заявив після переговорів Путін.

Єдиний оборонний простір

Путін заявив, що обговорив сьогодні з Лукашенком єдиний оборонний простір Росії та Білорусі, який потрібен нібито для захисту кордонів Союзної держави.

"Сьогодні нами обговорювалися питання будівництва єдиного оборонного простору і забезпечення безпеки Союзної держави на зовнішньому периметрі", – сказав російський президент.

Спільний ринок газу

Росія та Білорусь у грудні 2023 року планують підписати договір про створення єдиного ринку газу, нафти, нафтопродуктів та електроенергії. Водночас на переговорах Путін вирішив зберегти ціну на газ для Білорусі на 2022 рік на рівні цього року – 128,5 доларів за тисячу кубів.

Єдина економіка

Путін та Лукашенко домовилися про єдину макроекономічну політику між Росією та Білоруссю. Крім того, країни об'єднають платіжні системи та гармонізують грошово-кредитну політику.

Обговорювали і єдину валюту, але це питання упирається в тему емісійного центру. Однак Лукашенко після переговорів заявив, що ця проблема буде вирішена.

Сторони також домовилися гармонізувати податки, а також створити орган, який буде контролювати ці процеси. Крім того, Росія та Білорусь вироблять єдині підходи до пенсій, трудового законодавства та соціального страхування.

Спільна промислова політика

Росія та Білорусь домовилися перейти до єдиної промислової політики, а також взаємно відкрити доступ до державних закупівель та державних замовлень.

Можливість єдиного парламенту

Путін не виключив, що Росія та Білорусь можуть створити спільний так званий Союзний парламент. Однак, як зазначив російський президент, це питання сьогодні не обговорювалося, бо до цього ще "потрібно підрости".

Фінансова та інша підтримка Білорусі

Росія пообіцяла збільшити фінансову підтримку Білорусі до 630-640 млн доларів з вересня 2021 року до кінця 2022 року. Росія також скасує всі карантинні обмеження на авіасполучення з Білоруссю.