В Киеве на 83 году жизни скончался народный депутат Украины IV созыва, глава Службы безопасности Украины в 1998–2001 годах – Леонид Деркач. Отпевание пройдет в воскресенье, 16 января, в 12.00 в Трапезном храме Киево-Печерской Лавры. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Вчера, 14 января, в 14.31 спасателей вызвали к троим рыбакам, которые были на льду и оказались отрезанными от суши недалеко от с. Шульговка (Днепровский район, Днепропетровская обл.). Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Волонтеры, неравнодушные люди и полицейские всю ночь и утро искали пропавшую в с. Привольное (Криничанский район, Днепропетровская обл.) Иванну Калинар. 12-летняя девочка накануне в пятницу, 14 января, приехала на школьном автобусе к остановке в селе, но домой не пришла. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Сотрудники госпредприятия «КБ Южное» (Днепр) начали работу над созданием перспективных ударных беспилотных летательных аппаратов (БПЛА). Они будут предназначены для поражения широкого диапазона целей. Беспилотники будут использовать с применением современной боевой схемы. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Держсекретар США Ентоні Блінкен провів у п'ятницю телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Сторони закликали Росію до деескалації щодо України.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву керівника пресслужбу Держдепу Неда Прайса.

Блінкен обговорив з генсеком НАТО подальші кроки після засідання Ради Росія-НАТО 12 січня.

"Сполучені Штати і НАТО готові знову зустрітися з Росією і прихильні продовженню дипломатичної взаємодії і зустрічного діалогу", – заявив Прайс.

У Держдепі зазначили, що Сполучені Штати та їхні союзники з НАТО єдині в прагненні до дипломатичного шляху.

"Сторони закликають Росію вжити негайних дій з метою деескалації її безперервної агресії щодо України", – йдеться в повідомленні.

Раніше прессекретар Білого дому Джен Псакі заявила, що подальший розвиток подій у ситуації навколо України залежить від кремлівського керівництва. Воно має вибрати або шлях ескалації і санкцій, або продовження дипломатичних переговорів.

Нагадаємо, 13 січня відбулася зустріч ОБСЄ та Росії щодо "гарантій безпеки". За її підсумками Москва пригрозила "катастрофічними наслідками", якщо її вимоги не будуть виконані.

При цьому 12 січня у Брюсселі відбулося засідання Ради Росія-НАТО, а днем раніше пройшла зустріч делегацій РФ і США.

Додамо, що у Кремлі незадоволені результатами двох раундів переговорів щодо "гарантій безпеки".

Цього тижня відбулися переговори щодо "гарантій безпеки". США готують жорсткі санкції проти Росії. Підозрюваний у держзраді Петро Порошенко повертається до Києва. В Україні розпочалася нова хвиля коронавірусу. Уряд запровадив регулювання цін на продукти. Український супутник запустили до космосу.

РБК-Україна зібрало головні події минулого тижня у країні та світі.

Росія обговорила "гарантії безпеки" зі США, НАТО та ОБСЄ

Переговорний тиждень щодо "гарантій безпеки" не став проривом у взаєминах Росії та Заходу. У Кремлі незадоволені результатами зустрічей. У НАТО вважають, що розбіжності між сторонами буде складно подолати. У США наголосили, що готові до продовження діалогу, але все залежатиме від рішень президента РФ.

Після зустрічі з делегацією США у Женеві 10 січня у РФ заявили, що не планують вторгнення в Україну, а американська сторона пообіцяла серйозні санкції у разі військової агресії Росії.

Через два дні у Брюсселі відбулися переговори Ради НАТО – РФ, на яких Росію закликали до деескалації. У свою чергу в РФ поставили умову, що для цього Київ має виконати мінські угоди щодо Донбасу. Країни НАТО назвали неприйнятними вимоги РФ про нерозширення Альянсу, у тому числі за рахунок України, та повернення його кордонів до рубежів 1997 року.

За підсумками зустрічі 13 січня з ОБСЄ РФ продовжила наполягати на "гарантіях" та пригрозила "катастрофічними наслідками", якщо домовитися із Заходом не вдасться.

У МЗС Росії чекають відповідних пропозицій від США та НАТО протягом тижня. При цьому міністр закордонних справ Сергій Лавров уже заявив, що НАТО не може диктувати Росії куди переміщати військові частини, і питання про відведення своїх військ від кордонів України не обговорюватиметься.

США готують санкції проти Росії

До Сенату США внесли законопроект про санкції проти президента Путіна, найвищих чиновників РФ, банків, промисловості. Обмеження запровадять у разі військового вторгнення в Україну чи ескалації конфлікту з боку Росії.

Під санкції можуть потрапити глава держави Володимир Путін, прем'єр-міністр Михайло Мішустін, глава МЗС Сергій Лавров, міністр оборони Сергій Шойгу, командувачі збройних сил. Передбачено запровадження обмежень проти банків, відключення від системи грошових платежів SWIFT.

Санкції запровадять проти секторів промисловості з видобутку та виробництва нафти, газу, вугілля та інших корисних копалин. Також законопроект передбачає комплекс заходів, щоб не допустити введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2".

Окремо США готові оприлюднити звіт про активи Путіна. Він міститиме дані про доходи, вклади, банківські рахунки, ділові інтереси глави держави та членів його сім'ї в самій РФ і за кордоном.

У Росії відреагували на плани США щодо запровадження санкцій та пригрозили розривом відносин між країнами.

Криза в Казахстані

Протести в Казахстані отримали назву "Алматинської трагедії", а 10 січня в країні став днем ​​жалоби за загиблими. Комітет нацбезпеки прозвітував про стабілізацію ситуації та завершення АТО у більшості регіонів країни. У трьох областях достроково скасували режим НС, а з четверга аеропорт Алмати відновив роботу.

13 січня почалося відведення військ місії ОДКБ, російські військові мають покинути територію Казахстану до 19 січня.

У ході "зачисток" правоохоронцями було затримано близько 10 тисяч людей, із них 2 тисячі – в Алматі. Збитки бізнесу через заворушення оцінили у 220 млн доларів.

На тлі протестів у Казахстані змінився склад уряду. Президент Касим-Жомарт Токаєв оголосив п'ятирічний мораторій на підвищення заробітної плати чиновникам, доручив уряду розробити програму підвищення доходів населення та зниження безробіття.

Петро Порошенко повертається до України

Колишній президент оголосив своє повернення в Україну 17 січня. Його літак має приземлитися у понеділок о 09:00 у аеропорту "Київ" ім. Сікорського. Як повідомив сам Петро Порошенко, у день прибуття він має намір зустрітися із генеральним прокурором та прийти до суду.

Засідання Печерського райсуду у справі Порошенка для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою призначено на 11:00 17 січня. Нагадаємо, Порошенко підозрюється у держзраді та сприянні терористичним організаціям "ЛДНР".

Вручити підозру екс-президенту не вдалося, оскільки наприкінці грудня він виїхав за межі України. Незабаром у ЗМІ з'явилася інформація, що Печерський райсуд столиці дозволив затримати Порошенка для участі в засіданні щодо обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою із заставою 1 млрд гривень.

Нова хвиля COVID-19

В Україні розпочинається нова хвиля коронавірусу. За минулий тиждень кількість хворих зросла майже на 40% порівняно з кінцем грудня. У Національній академії наук України повідомили, що збільшилась частка інфікованих серед молоді до 35 років.

Головний санітарний лікар Ігор Кузін спрогнозував, що спалах триватиме з січня до квітня, переважаючим штамом буде "омікрон". Пік захворюваності припаде на лютий. При цьому посилювати карантин уряд поки що не планує.

Держрегулювання цін

Через високі темпи зростання цін на основні групи товарів Кабмін запровадив щоденний моніторинг цін на продукти, паливо, ліки. Граничний рівень роздрібної націнки на ці товари не може перевищувати 10%.

До переліку потрапило 30 товарних позицій, серед яких борошно, хліб, олія, крупи, молочні продукти, м'ясо, яйця, овочі, антибіотики, одноразові маски, бензин, скраплений газ, дизпаливо.

Український супутник у космосі

13 січня на мисі Канаверал відбувся запуск у космос українського супутника "Січ-2-30". Апарат було розроблено та виготовлено на "КБ "Південне" спільно з іншими українськими підприємствами. "Січ-2-30" вивела на орбіту ракета Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска.

Супутник отримуватиме цифрові зображення поверхні Землі, що важливо як для оборони країни, так її економічних галузей. Термін його роботи не менше 5 років. Проте існування апарату залежатиме від балістичних показників, зокрема і висоти орбіти.

За минулу добу, 14 січня 2022 року, зафіксовано понад 10 тисяч випадків COVID-19. Такий показник захворюваності тримається вже третій день поспіль.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Міністерства охорони здоров'я.

Повідомляється, що за вчора зафіксовано 10 569 нових підтверджених випадків COVID-19 (з них дітей – 727, медпрацівників – 229). Також за минулу добу:

госпіталізовано – 1 682 особи; летальних наслідків – 127; одужали – 6 172 особи; зроблено тестів – 76 984.

Також за минулу добу 90 817 осіб було вакциновано. Першу дозу отримали 30 498 осіб, другу – 43 127, додаткову – 659, бустерну – 16 533.

З початку вакцинальної кампанії щеплено 14 972 000 осіб.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні повністю щеплено від COVID-19 майже 92% освітян.

А вчені назвали симптом коронавірусу, який фіксують лише у вакцинованих.

Ежегодно 19 января православные христиане отмечают Крещение Господне – одно из важнейших таинств в христианской церкви. Через крещение человек становится членом Церкви, присоединяется к сообществу верных, и получает возможность участвовать во всех остальных таинствах Церкви, и прежде всего, в Евхаристии. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

США мають у своєму розпорядженні дані про підготовку Росією приводу для вторгнення в Україну. Здійснити провокацію під чужим прапором планує група військових.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг прессекретаря Пентагону Джона Кірбі.

"У нас дійсно є дуже достовірна інформація про те, що Росія активно працює над приводом для вторгнення в Україну", – сказав Кірбі, не вдаючись до подробиць.

Росія завчасно підготувала групу оперативників щодо операції під чужим прапором. Вона виглядатиме як напад на них чи російськомовних людей в Україні, щоб створити привід для вторгнення.

Нагадаємо, раніше представник адміністрації Білого дому повідомив телеканалу CNN про підготовку Росією бойовиків для здійснення провокації на Донбасі під чужим прапором.

Зазначимо, джерело телеканалу додало, що Росія почне провокації за кілька тижнів до вторгнення в Україну, яке може статися з середини січня по середину лютого.

Подальший розвиток подій у ситуації навколо України залежить від кремлівського керівництва. Воно має обрати або шлях ескалації та санкцій, або продовження дипломатичних переговорів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг прессекретар Білого дому Джен Псакі.

Вона підкреслила, якщо в Кремлі вирішать вдертися в Україну, "це матиме економічні наслідки, які вийдуть далеко за межі тих, що мали місце у 2014 році".

Якщо в Москві погодяться брати участь у дипломатичних контактах і переговорах, "ми дуже відкриті до цього і сподіваємося, що вони так і зроблять", зазначила прессекретар Білого дому.

"Це залежить від президента Путіна і Росії, щоб визначити, яким буде подальший шлях. Ми готові незалежно від того, яке рішення вони приймуть", – зазначила офіційний представник адміністрації.

Раніше держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що США готові до продовження діалогу щодо "гарантій безпеки" з Росією, однак тепер все залежить від того, яке рішення прийме президент РФ Володимир Путін.

Нагадаємо, 13 січня відбулася зустріч ОБСЄ та Росії щодо "гарантій безпеки". За її підсумками Москва пригрозила "катастрофічними наслідками", якщо її вимоги не будуть виконані.

При цьому 12 січня у Брюсселі пройшло засідання Ради Росія-НАТО, а днем раніше пройшла зустріч делегацій РФ і США.

Додамо, що у Кремлі незадоволені результатами двох раундів переговорів щодо "гарантій безпеки".