Організація Договору про колективну безпеку повинна сьогодні почати виводити свої війська з Казахстану, де вони знаходяться в рамках "миротворчої" місії. Місія ОДКБ була розпочата 6 січня на прохання президента Казахстану.

Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Коли почнеться виведення військ

Як заявляв казахстанський президент Касим-Жомарт Токаєв, виведення "миротворчих" військ, у тому числі Росії, має розпочатися 13 січня. Станом на 20: 00 за київським часом у Казахстані розпочалася наступна доба.

Війська яких країн перебувають у Казахстані: Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан.

Генеральний секретар ОДКБ сьогодні зустрівся з Токаєвим і пообіцяв, що виведення "миротворців" з Казахстану почнеться в визначені казахстанським президентом терміни.

Очікується, що виведення військ ОДКБ з Казахстану завершиться через 10 днів.

Чому в Казахстані іноземні війська

На початку січня цього року в Казахстані спалахнули масові протести через підвищення цін на скраплений газ, які переросли в заворушення і збройне протистояння з силовиками.

Після того, як демонстранти почали захоплювати адміністративні будівлі, президент Токаєв попросив ОДКБ ввести війська в Казахстан. Першими на заклик про "допомогу" відгукнулася Росія, а за нею Білорусь. Пізніше свої війська відправили Вірменія, Таджикистан і Киргизстан.

Нагадаємо, в Казахстані почали достроково скасовувати надзвичайний стан, але поки не у всіх регіонах.

Громадянам США на тлі військової активності Росії на кордоні з Україною та в окупованому Криму рекомендували утриматися від подорожей на півострів, Донецьку та Луганську область. Американцям радять стежити за новинами та офіційними повідомленнями.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державний департамент США.

"Державний департамент продовжує радити громадянам США переглянути питання про поїздки в Україну через збільшені загрози з боку Росії",- йдеться в повідомленні.

У дипвідомстві зазначили, що інформація про подальшу незвичайну військову активність Росії біля кордонів України, в окупованому Криму і на Донбасі продовжують надходити. Американцям нагадали, що Умови безпеки можуть змінитися практично без повідомлення.

"Громадяни США в Україні повинні знати, що подальші військові дії Росії в будь-якій точці України серйозно вплинуть на здатність посольства США надавати консульські послуги", – уточнили в Держдепартаменті.

У відомстві рекомендували американцям регулярно стежити за місцевими та міжнародними повідомленнями і новинними каналами в соціальних мережах.

Нагадаємо, 12 січня в Брюсселі пройшло засідання Ради Росія-НАТО. В ході зустрічі Москва не взяла на себе зобов'язання щодо відведення військ від кордону України.

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз трас прокоментувала підсумки засідання Ради Росія-НАТО. За її словами, подальші кроки стануть вирішальними для безпеки в Європі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства закордонних справ Великої Британії.

"Те, що відбудеться далі (після засідання Ради Росія-НАТО – ред.), буде мати вирішальне значення для миру і безпеки в Європі", – цитує пресслужба заяву трас.

Глава МЗС підкреслила, що для Росії єдиний шлях вперед – це деескалація і участь у конструктивних дискусіях.

Трас також зазначила, що вторгнення Росії в Україну стане серйозною помилкою і дорого обійдеться її економіці. Вона додала, що Москва продовжує порушувати взяті на себе зобов'язання.

Нагадаємо, 12 січня у Брюсселі пройшло засідання Ради Росія-НАТО. Ситуація навколо Україна стала однією з головних зустрічі – її обговорення зайняло 1,5 години.

В Индустриальном суде Днепра закончилось рассмотрение дела об убийстве. На скамье подсудимых оказался местный житель, который во время застолья убил своего товарища, нанеся ему удары деревянной рукояткой и кастрюлей. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

В Интернете появилась новая мошенническая схема – на это раз злоумышленники действую под «маской» сети торговых центров «Эпицентр». Доверчивым гражданам предлагают ответить на легкие вопросы, а за это «сулят» им большие деньги. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Сегодня, 12 января, в с. Новопетровка Бердянского района водитель автомобиля «ВАЗ» совершил наезд на 10-летнюю девочку. От полученных травм ребенок погиб на месте происшествия в карете скорой помощи. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Сегодня, 12 января, около 12.10 в Першотравенске произошел пожар на территории лицея №2, находящийся на ул. Юбилейной. Пока пожарные выезжали на вызов, сотрудники учебного заведения оперативно эвакуировали детей из задымленного помещения. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг акцентував на важливості переговорів з Російською Федерацією. Вважає, що у Європі існує ризик виникнення збройного конфлікту.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на слова Столтенберга під час пресконференції.

За словами Столтенберга, НАТО занепокоєне через загрозу виникнення нового конфлікту у Європі, у зв’язку з чим робить усе можливе, аби запобігти цьому.

"Існує реальний ризик виникнення нового конфлікту у Європі. Саме тому зустрічі з Росією такі важливі. Ми повинні робити те, що можемо, аби запобігти цьому конфлікту. Саме тому ми надсилаємо чіткий сигнал Росії, ми готові сісти за стіл переговорів, назвати цілий список занепокоєнь щодо розміщення ракет і так далі, щоб запобігти новому збройному конфлікту", – заявив генсек Альянсу.

Водночас як зауважив Столтенберг, НАТО й надалі попереджає Росію про серйозні наслідки для неї, якщо вона вдасться до повномасштабного вторгнення на територію України.

"Одночасно ми подаємо сигнал Росії про те, що якщо вона застосує силу проти України, то будуть серйозні економічні та політичні санкції. Важливо сказати, що Україна – це наш партнер, хоч і не член НАТО", – відзначив Столтенберг.

Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що на думку прем’єр-міністрп Латвії Криш’яніспа Каріньша, війна між Росією та НАТО "практично немислима".

Також РБК-Україна розкривало усі важливі подробиці "першого раунду" переговорів між США й Росією щодо "гарантій безпеки".

Зустріч "нормандської четвірки" на рівні лідерів країн може відбутися найближчим часом. Відновлення переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі ініціювали Франція та Німеччина. З минулої зустрічі глав держав минуло вже понад два роки.

Докладно про майбутні переговори та історію нормандського формату в матеріалі РБК-Україна нижче.

Нормандські переговори повертаються до "робочого режиму"

7 січня президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонували провести нову зустріч глав держав у нормандському форматі протягом найближчих тижнів.

Пізніше у МЗС Франції заявили, що нормандський формат повертається до робочого стану. У січні представники Франції та Німеччини вже провели консультації у Києві та Москві.

Як повідомив глава французького МЗС Жан-Ів Ле Дріан, на столі переговорів знаходяться такі питання, як обмін полоненими, гуманітарні перспективи, відведення важкого озброєння.

Україна готова до активізації переговорів, Росія висунула умову

Президент Володимир Зеленський заявив про готовність до прийняття рішень у рамках нового нормандського саміту. За словами глави держави, настав час предметно домовлятися про припинення конфлікту.

У свою чергу російська сторона також повідомила про готовність предметно домовлятися. Однак у Кремлі вважають, що спочатку необхідно виконати раніше досягнуті домовленості.

Володимир Путін назвав умовою проведення наступної нормандської зустрічі виконання "конкретних кроків київської влади щодо реалізації мінського "Комплексу заходів", але які саме ці кроки глава РФ не уточнив.

Коли і чому було створено нормандський формат

Після анексії Криму та початком збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році, на той момент президент Франції Франсуа Олланд виступив із миротворчою місією.

Олланд запросив до Нормандії для проведення переговорів главу РФ Володимира Путіна та президента України Петра Порошенка. Канцлер Німеччини Ангела Меркель також підтримала зусилля щодо врегулювання кризи та була присутня на зустрічі.

Перші переговори "нормандської четвірки" у такому складі відбулися 6 червня 2014 року. З того часу лідери країн зустрічалися ще 5 разів – у Мілані, Мінську, двічі у Парижі та Берліні. Саме у Німеччині у 2019 році пройшла остання особиста зустріч лідерів.

Надалі нормандські переговори проходили лише на рівні радників. У вересні 2020 року представники лідерів "четвірки" зустрілися в Берліні. Пізніше переговори перейшли в онлайн-формат.

Рішення "нормандської четвірки"

Одним із найважливіших став лютневий саміт у Мінську у 2015 році. Протягом 17 години лідери країн обговорювали комплекс заходів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі – Мінські угоди. Вони передбачали припинення вогню, відведення військ та озброєнь з лінії розмежування, обмін полоненими, допуск місії ОБСЄ до моніторингу ситуації, децентралізація влади, прийняття Україною закону про особливий статус Донбасу.

За підсумками переговорів у жовтні 2015 року Мінські угоди продовжили на 2016-й. Також під час тієї зустрічі глава МЗС Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр запропонував механізм надання окремим районам Донецької та Луганської областей особливого порядку місцевого самоврядування та проведення там місцевих виборів – "формула Штайнмаєра".

У 2016 році зустріч "нормандської четвірки" відбулася у Берліні на тлі конфліктної ситуації з відведенням озброєнь на трьох дільницях лінії розмежування на Донбасі. Учасники переговорів спробували перезапустити Мінський процес, але безуспішно. Переговори відновилися лише через три роки.

На саміті 2019 року у Парижі Україну представляв новообраний президент Володимир Зеленський. На саміті обговорили нову послідовність запровадження Мінських угод та затвердили "формулу Штайнмаєра". Також президент України озвучив "червоні лінії" – неможливість федералізації та впливу на вектор розвитку України.

Учасники переговорів

До складу учасників нормандських самітів входять глави держав та урядів, міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії, політичні радники.

Діючі учасники нормандського формату – президенти Володимир Зеленський, Еммануель Макрон та Володимир Путін, федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц. Глави МЗС – Дмитро Кулеба (Україна), Жан-Ів Ле Дріан (Франція), Сергій Лавров (Росія), Анналена Бербок (Німеччина).

Політичним радником Володимира Зеленського у нормандському форматі є Андрій Єрмак, радник від Росії – Дмитро Козак, від Німеччини – Йєнс Плетнер, від Франції – Еммануель Бонн.

Колишні учасники нормандських самітів – Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд, Зігмар Габріель, Франк-Вальтер Штайнмаєр, Лоран Фабіус, Жан-Марк Еро, Хайко Маас, Вадим Пристайко, Павло Клімкін.

Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон підтримав залучення США до переговорів у нормандському форматі.

Раніше повідомлялося, що помічник держсекретаря США Карен Донфрід заявила, що Вашингтон поки не планує приєднуватися до нормандського формату, однак мають намір його підтримувати.

Заяви російської сторони про те, що їй потрібні гарантії безпеки у зв'язку з інтеграцією України до НАТО, є дезінформацією і пропагандою. Оскільки Київ не шукає конфлікту з Москвою.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг заступника Державного секретаря США Венді Шерман за підсумками засідання Ради Росія-НАТО.

"Росія сконцентрувала понад 100 тисяч солдатів біля кордону з Україною. Москва дотримується все більш агресивної риторики, поширюючи дезінформацію і пропаганду, що це Україна шукає конфлікту, а не Росія. Це неправда. Це Росія вторглася до України в 2014 році, це Росія продовжує розпалювати війну на Сході України, яка коштувала вже майже 14 тисяч життів", – зазначила вона.

Зазначимо, генсек НАТО Єнс Столтенберг на своєму брифінгу заявив, що ідея про те, що Україна нібито становить загрозу для Росії, перевертає ситуацію з ніг на голову, оскільки саме Росія є найбільшою країною Європи з найчисленнішою армією і розвиненим озброєнням.

Нагадаємо, раніше Столтенберг за підсумками зустрічі з російською стороною заявив, що НАТО може посилити присутність на східному фланзі, якщо Росія нападе на Україну.

При цьому він наголосив на важливості таких переговорів, оскільки є загроза нової війни в Європі.