Мінські угоди – збірна назва для двох документів. Перший, під назвою "Мінський протокол", було підписано понад 7 років тому, у вересні 2014 року. У лютому 2015-го лідери "нормандської четвірки" затвердили другі Мінські угоди, або "Комплекс заходів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі".

Проте суперечки сторін щодо найбільш суперечливих пунктів домовленостей продовжуються досі. Виконання "Мінська" є однією із головних тем міжнародних переговорів на тлі нинішньої загрози російського вторгнення в Україну.

Головне про Мінські угоди та історія домовленостей – у матеріалі РБК-Україна.

Що таке Мінські угоди

Це комплекс документів, розроблених з метою припинення військового конфлікту на сході України у 2014 році.

Обговорення заходів щодо врегулювання кризи та підписання домовленостей проходило у Мінську, через що угоди отримали свою назву. До них відносять два документи.

Перша Мінська угода від 5 вересня 2014 року

Передбачала двостороннє припинення вогню на території Донецької та Луганської областей, відведення важкого озброєння та створення зони безпеки у цих районах, розгортання моніторингової місії ОБСЄ, виведення незаконних збройних формувань з України, звільнення полонених.

Також під час першої зустрічі у Мінську домовилися про необхідність децентралізації влади в Україні та проведення позачергових місцевих виборів шляхом ухвалення Верховною радою закону про особливий статус Донбасу.

Угоду підписали учасники Тристоронньої контактної групи (другий президент України Леонід Кучма, посол РФ в Україні Михайло Зурабов, представник ОБСЄ Гайді Тальявіні) та керівники так званих "ЛДНР" (Олександр Захарченко та Ігор Плотницький).

Друга Мінська угода від 12 лютого 2015

Була затверджена на саміті лідерів "нормандської четвірки" після 17-годинних переговорів. Сторони ухвалили Декларацію з комплексом заходів із 13 пунктів:

всеосяжне припинення вогню; взаємне відведення важких озброєнь на відстань від 50 км до 140 км від лінії розмежування, залежно від типу техніки; моніторинг ОБСЄ режиму припинення вогню; прийняття Верховною радою постанови про визначення території Донбасу, на яку поширюється особливий статус; ухвалення закону, що забороняє переслідування учасників конфлікту; обмін заручників за принципом "всіх на всіх"; безперешкодне здійснення гуманітарної допомоги за міжнародним механізмом; здійснення пенсійних та інших соціальних виплат населенню Донбасу, поновлення оподаткування відповідно до законодавства України; відновлення повного контролю України за державним кордоном у зоні конфлікту з наступного дня після місцевих виборів; виведення з України іноземних військових формувань та техніки, роззброєння незаконних груп; реформа Конституції України, яка передбачає децентралізацію окремих районів Донецької та Луганської областей. Ухвалення закону про особливий статус Донбасу; проведення місцевих виборів на Донбасі під моніторингом ОБСЄ; активізація роботи ТКГ.

Комплекс заходів щодо реалізації Мінських угод погодили лідери нормандського формату: президент України Петро Порошенко, глава РФ Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд.

Після чого документ підписали представники ТКГ (Леонід Кучма, Михайло Зурабов, Гайді Тальявіні) та представники так званих "ЛДНР" (Олександр Захарченко та Ігор Плотницький).

Реалізація Мінських угод

З 2014 року виконання "Мінська" неодноразово продовжувалося через загострення збройного конфлікту та розбіжності сторін за багатьма пунктами. Імплементацію угод обговорювали на рівні Тристоронньої контактної групи та на зустрічах у нормандському форматі.

Учасникам вдалося досягти домовленостей щодо встановлення 30-км зони безпеки, моніторингу ОБСЄ, відведення озброєнь з низки населених пунктів, було розпочато процес обміну полоненими.

Також Верховною радою було визначено перелік районів Донбасу, де має встановлюватися особливий статус, та ухвалено закон "Про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО". Але він де-факто так і не набув чинності через численні розбіжності сторін.

У 2019 році мінський процес активізувався та сторони затвердили "формулу Штайнмаєра".

Її суть полягає в тому, що Донбас має тимчасово набути "особливого статусу" на момент проведення там місцевих виборів, а на постійній основі – після визнання ОБСЄ результатів цих виборів. На саміті "нормандської четвірки" у Парижі сторони підтримали внесення "формули Штайнмаєра" до українського законодавства.

Проте в учасників переговорів залишилися розбіжності – зокрема Україна продовжувала наполягати на тому, що вибори слід проводити лише після виведення збройних формувань та відновлення державного контролю над кордоном. Відповідно до позиції Росії, розпочати повернення контролю за кордоном необхідно наступного дня після виборів.

Що відбувається зараз

Восени 2021 року Росія стягнула до українських кордонів багатотисячний військовий контингент. Ситуація навколо України стала головною загрозою безпеці в Європі та темою міжнародних переговорів.

Західні лідери виступили за активізацію "нормандського формату" для врегулювання кризи. Україна та Росія також заявили про готовність до реалізації Мінських угод.

При цьому глава МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що українська сторона ніколи не погодиться з російським трактуванням "Мінська", яке має на увазі реінтеграцію в Україну територій ОРДЛО як окремих утворень з правом вето на прийняття будь-яких рішень на національному рівні.

Також міністр закордонних справ повідомив, що Україна не піде на прямий діалог із так званими "ДНР" та "ЛНР", як того хоче РФ, оскільки це не передбачено Мінськими угодами. Кулеба зазначив, що висуваючи цю вимогу, Росія прагне позбутися статусу сторони конфлікту і перетворити себе на посередника на Донбасі.

У свою чергу глава РФ Володимир Путін у розмові з прем'єром Британії Борисом Джонсоном та президентом Франції Еммануелем Макроном звинуватив Україну в "саботажі" виконання Мінських домовленостей. Також російський президент заявив, що альтернативи угодам немає, і Україна має їх виконувати.

Раніше повідомлялося, що до Держдуми РФ внесли проект звернення до президента Путіна з проханням визнати так звані ЛДНР. Але у Кремлі розкритикували цю ініціативу, оскільки вона може "спровокувати посилення напруженості".

З 25 січня на дорогах Києва з'явилися поліцейські автомобілі для прихованого патрулювання. Ці "фантоми" їздять вулицями та "нишком" контролюють дотримання водіями швидкісного режиму. Чи законно це?

У матеріалі РБК-Україна Авто читайте, як працюють поліцейські автомобілі-фантоми, наскільки їх діяльність відповідає нормам законів і чи можна оскаржити виписаний ними штраф у суді.

Як працюють поліцейські автомобілі-фантоми

На сьогодні Патрульна поліція використовує автомобілі-фантоми тільки в Києві – це чотири кросовери Skoda Kodiaq без поліцейського забарвлення і будь-яких розпізнавальних знаків. Але якщо придивитися, в бамперах спереду і ззаду, в решітці радіатора, а також під лобовим склом можна помітити мініатюрні проблискові маячки. "Фантоми" патрулюють Київ з 25 січня. Надалі поліція не має наміру розкривати марки та моделі таких машин.

Виїзд поліцейських автомобілів – фантомів на патрулювання (відео: Facebook заступника начальника патрульної поліції Олексія Білошицького)

Як ми розповідали раніше, обладнання, заставлене на цих машинах прихованого патрулювання, дозволяє фіксувати одночасно до 50 цілей, що рухаються як в попутному, так і в зустрічному напрямку. При цьому "фантом" необов'язково має їхати, він також може фіксувати порушення, стоячи на місці.

Які штрафи можуть виписати автомобілі-фантоми

В автоматичному режимі фантоми можуть фіксувати тільки перевищення швидкості. Згідно з Кодексом України Про адміністративні правопорушення, при перевищенні максимально дозволеної швидкості на 20-50 км/год штраф становить 340 грн, якщо дозволений ліміт перевищено на 50 км/год і більше, штраф становить 1700 грн.

У перші 10 днів після винесення адміністративної постанови можна сплатити штраф з 50-відсотковою "знижкою" (170 і 850 грн відповідно).

Також екіпажі "фантомів" можуть зупиняти автомобілі, фіксуючи більш серйозні правопорушення з двох камер, так що суми штрафів можуть бути більш значними. Серед таких порушень – проїзд на червоний сигнал світлофора або розворот через "суцільну".

Приклад адмінпостанови, винесеного на підставі фіксації перевищення швидкості поліцейським автомобілем-фантомом

Наскільки законні штрафи від фантомів

Як зазначають у Патрульній поліції, всі спецавтомобілі для прихованого патрулювання сертифіковані та можуть законно фіксувати порушення ПДР. Однак після винесення перших адмінпостанов на підставі відео з фантомів деякі автомобілісти почали сумніватися в законності їх роботи.

"У законодавстві України існує правова колізія. Відповідно до статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", інформація про автоматичну фото – і відеотехніку повинна розташовуватися на видному місці, чого в фантомах забезпечити не можна, – зазначає Юрій Прохода, адвокат і співзасновник проекту "Київ Автомобільний".

"А ось в постанові Кабінету Міністрів № 833, який регламентує фіксацію порушень ПДР в автоматичному режимі, "фантоми прописані". Але постанова – це лише підзаконний акт", – додає юрист.

Зі свого боку, в Патрульній поліції заявляють, що встановлене на "фантомах" обладнання для фіксації порушень ПДР пройшло всі необхідні сертифікаційні та метрологічні повірки, а правова колізія при використанні таких машин відсутня.

Обладнання для фіксації порушень швидкості, встановлене в поліцейських автомобілях-фантомах (Фото: Патрульна поліція)

"Законом "Про Національну поліцію" передбачені різні методи контролю швидкості, – акцентує перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. – Патрулювання фантомами ведеться тільки на ділянках, які позначені дорожніми знаками 5.76, що сигналізують про фіксацію порушень в автоматичному режимі".

Такі знаки зазвичай встановлюються разом із супровідними табличками із зазначенням відстані, на якому може виконуватися контроль швидкісного режиму.

Іншими словами, поліцейські автомобілі-фантоми повинні вести патрулювання тільки на таких ділянках і в зоні дії знаків.

Як оскаржити штраф за перевищення швидкості від автомобіля-фантома

А ось якщо водієві "прилетить" адмінпостанова про фіксацію "фантомами" порушення швидкості в місці поза зоною дії знака 5.76, то з'являється підстава для оскарження штрафу.

Процедура оскарження штрафу від "фантомів" нічим не відрізняється від будь-якого іншого адміністративної постанови. Зробити це можна протягом десяти днів з дня набрання постановою чинності, тобто з дня повідомлення порушника поштою, або телефоном, месенджеру та ін.

Втім, навіть ті водії, хто захоче звернутися до суду, в результаті можуть відмовитися від цієї ідеї.

"Через гостру нестачу суддів процедура розгляду адміністративної справи про порушення ПДР може сильно затягнутися, – зазначає Юрій Прохода. – Судового засідання можна чекати 2-3 місяці".

Що буде далі з автомобілями-фантомами

Поліцейські автомобілі-фантоми покликані приструнити любителів швидкої їзди та покращити безпеку на дорогах. Про те, що українські автомобілісти порушують багато, говорять перші цифри про штрафи. За перші десять днів роботи чотири "фантоми" винесли понад 12 тисяч адміністративних постанов.

У поліції впевнені, що для комплексного ефекту від фантомів потрібно істотно збільшити їх кількість на дорогах.

"У 2022 році кількість автомобілів під прикриттям має збільшитися до 30 одиниць. Марки та моделі нових фантомів ми тримаємо в секреті. Вже цього року фантоми з'являться і в інших містах України, – розповідає Олексій Білошицький.

"При цьому перед відправкою машин з Києва в конкретне місто ми будемо інформувати громадськість додатково", – додає Білошицький.

Курс на "фантомізацію" вже взято, тому з цим явищем ми будемо стикатися все частіше. Але про головні результати роботи – зниження кількості ДТП і постраждалих в них – можна буде говорити тільки через кілька місяців.

Франція виділить Україні 1,2 млрд євро на проекти розвитку. Гроші будуть надані в рамках нової програми фінансового співробітництва між країнами.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення на сайті президента.

Зазначимо, сьогодні на брифінгу президент України Володимир Зеленський назвав ці гроші макрофінансовою допомогою, але ці кошти виявилися програмним фінансуванням.

"Економічна підтримка дуже важлива, і ми дуже цінуємо такий крок солідарності з іншими країнами. Потужний крок з боку Еммануеля, з боку Франції, – виділення 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні. Це дійсно допоможе нам стабілізувати економіку. Ми і зараз вже непогано йдемо, але це потужний крок для економічної стійкості України", – говорив Зеленський.

У свою чергу французький президент Еммануель Макрон заявив, що гарантія на 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги дається "з вірою і підтримкою, як запорука стабільності і безпеки" України.

Як уточнили в Офісі президента України, 1,2 млрд євро програмного фінансування виділяються додатково до виділеної макрофінансової підтримки в 1,2 млрд євро від ЄС.

"Міністерство економіки і фінансів Франції надасть Уряду України 200 млн євро кредиту, а також фінансові гарантії на 1 млрд євро. Під ці гарантії наша держава зможе отримати кредити у французьких банках на пільгових умовах", – йдеться в повідомленні.

Як заявив заступник голови ОП Ростислав Шурма, гроші можуть бути спрямовані на конкретні проекти розвитку, погоджені з французькою стороною. Також ці проекти передбачають залучення французьких постачальників і підрядників.

Крім того, сьогодні були підписані документи з фінансування та постачання в Україну електровозів компанії Alstom на суму 900 млн євро, пожежно-рятувальної техніки та будівництва патрульних катерів для ДСНС, на що передбачено окреме фінансування.

Нагадаємо, на початку лютого Єврокомісія схвалила надання Україні фінансової допомоги на 1,2 млрд євро.

Також повідомлялося, що перший транш на 600 млн євро нададуть без додаткових умов.

Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що зараз світ стоїть на порозі повномасштабної війни. Однак, він вважає, що Росія чинить тиск, щоб обговорити з Києвом безпеку в Європі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференція.

"Для Росії важлива не Україна. Для Росії важлива архітектура безпеки в Європі. Архітектура, яку поставили під сумнів. Ми вважаємо, що Росія прагне чинити тиск на Україну, щоб сісти за стіл переговорів про систему безпеки в Європі, яка зараз поставлена під сумнів", – заявив Боррель.

При цьому він додав, що не вважає, що Росія вторгнеться в Україну.

"Я б не сказав, що ми стоїмо на порозі повномасштабної війни на зразок Другої світової. Не думаю, що Росія вторгнеться в Україну – як Гітлер вторгся в Радянський союз в 1941 році", – заявив Боррель.

Нагадаємо, раніше глава Міноборони України оцінив можливість ескалації з боку Росії.

Крім того, Міноборони вважає обстріл Києва малоймовірним.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Кулеби головою Київської обласної державної адміністрації (ОДА). Документ опублікований на сайті глави держави.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Офіс президента.

"Призначити Кулебу Олексія Володимировича головою Київської обласної державної адміністрації", – йдеться у президентському указі №48/2022 від 8 лютого 2022 року.

Іншим указом Зеленський звільнив з посади голови Київської ОДА Василя Володіна.

Нагадаємо, 2 лютого уряд погодив призначення Олексія Кулеби на посаду голови Київської ОДА.

Олексій Кулеба народився 1983 року в Києві. 2005-го закінчив Київський національний економічний університет (магістр з міжнародної економіки). Потім упродовж трьох років був аспірантом Національної академії державного управління при президентові України.

На громадських засадах працював радником генерального директора комунального підприємства з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду Києва. Обіймав посаду директора Департаменту міського благоустрою Київської міської державної адміністрації (КМДА). Останнім часом виконував обов'язки першого заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень.