В Криворожском районе два человека получили серьезные ранения, подняв часть кассетных снарядов с земли. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Количество открытых правоохранительными органами производств по рейдерству в 2022 году в целом и, в частности, во время военного положения существенно снизилось. Так, за 5 месяцев текущего года учтено 51 уголовное производство по статьям, связанным с рейдерством (ст. 205-1, 206, 206-2 Уголовного Кодекса Украины). Это почти в 10 раз меньше, чем за аналогичный период 2021 года. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Росія використовує їжу як зброю у війні з Україною і одноосібно несе відповідальність за глобальну продовольчу кризу.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на резолюцію саміту ЄС.

Європейська Рада зажадала від Росії негайно припинити атаки на сільськогосподарські об'єкти і вивезення зерна, а також розблокувати Чорне море, зокрема, Одеський порт, щоб дозволити експорт зерна і комерційні судноплавні операції.

Європейська рада підтримує зусилля Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй з цього приводу, а також підкреслює, що санкції ЄС проти Росії дозволяють вільний обіг сільськогосподарської продукції та харчування і доставлення гуманітарної допомоги.

Крім того, європейські лідери закликали Єврокомісію і країни-члени ЄС у взаємодії з міжнародними партнерами та організаціями, зокрема, в рамках ООН і G7 сприяти вирішенню продовольчої небезпеки.

Лідери ЄС у прийнятому документі рішуче засудили невиборчі атаки Росії проти цивільного населення та цивільної інфраструктури та закликали Росію негайно та безумовно вивести всі свої сили та військове обладнання з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

У ЄС нагадали про виділення нової макрофінансової допомоги до 9 млрд євро, а також пообіцяли докласти зусиль, щоб прискорити постачання озброєння.

Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Франція спільно з країнами ЄС опрацьовує маршрут вивезення зерна з України через Румунію. Йдеться про 22 млн тонн зернових.

До цього в Іспанію прибула перша партія українського зерна за маршрутом через Балтійське море.

Також повідомлялося, що в Україні готують потужності для тимчасового зберігання зерна.

Крім того, Анкара запропонувала Москві провести переговори між Україною, Росією, Туреччиною та ООН щодо створення коридорів для вивезення зерна із заблокованих українських портів.

Міноборони Туреччини запровадило так звану дипломатію "червоної лінії" для вирішення зернової кризи, викликаної військовим вторгненням Росії в Україну. Так, Анкара, Київ і Москва сформували відкритий канал зв'язку, щоб розв'язувати проблему з вивезенням українського зерна.

Штурмові операції Лисичанська не забезпечить Росії вирішальної переваги у війні, як і можливе захоплення Сєвєродонецька. Темпи наступу окупантів найближчими тижнями значно знизяться.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики припускають, що російські загарбники в найближчі тижні припинять наступи, що дозволить українським захисникам почати контрнаступ.

Відзначається, що протягом останніх декількох днів російські війська досягли значних успіхів в районі Сєвєродонецьк-Лисичанськ, але українські сили в основному досягли своєї мети в битві, уповільнивши наступ російських сил.

На думку експертів, тимчасова втрата Сєвєродонецька і Лисичанська не стане серйозним поворотним моментом у війні.

Ключові висновки аналітиків ISW:

Білоруські сили проводять мобілізаційні навчання вздовж українського кордону, але навряд чи вступлять у війну в Україні через їх слабкі можливості і негативні внутрішні наслідки військової участі з боку Росії. Російські війська, ймовірно, наблизилися до південних околиць Лисичанська і підсилюють своє угруповання навколо Сєвєродонецька, щоб завершити захоплення Сєвєродонецька і Лисичанська. Ці досягнення навряд чи забезпечать російським силам вирішальну перевагу в подальших операціях в Україні і ще більше погіршать Російські шанси. Загарбники продовжують спроби оточити українське угруповання в Гірському і золотому і, ймовірно, намагаються взяти під контроль ці населені пункти. Окупанти, ймовірно, перекрили наземні українські лінії зв'язку вздовж траси Т1302 і використовують недавні досягнення вздовж шосе для посилення штурму Лисичанська. Російські війська накопичили техніку і продовжували нарощувати оборонний потенціал уздовж південного напрямку.

Нагадаємо, російські окупанти продовжують вести обстріл по цивільній інфраструктурі ряду населених пунктів.

Раніше голова Луганської ОВА Гайдай заявляв, що росіяни продовжують стягувати резерви до Сєвєродонецька і в напрямок Тошківка-Золоте.

Також ми писали, що росіяни захопили Тошківку Луганської області і намагаються оточити українські війська в районі траси Лисичанськ-Бахмут.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Рівно 4 місяці тому в Україні розпочалася війна. Вторгнення військ РФ 24 лютого кардинально змінило життя мільйонів громадян. Навіть у регіонах, де вже немає бойових дій, українці продовжують жити в умовах воєнного стану з обмеженнями. У нових реаліях стали недоступними багато магазинів і послуг, виник дефіцит бензину, з прилавків зникла сіль, зріс курс валют.

Про всі зміни, які відбулися в нашій країні за чотири місяці війни – у матеріалі РБК-Україна.

Черги на АЗС та бензин по талонах

Масові ракетні атаки РФ по нафтобазах у всій країні призвели до дефіциту автомобільного палива. У травні на автозаправках виникли кілометрові черги, але купити навіть 10 літрів бензину було практично неможливо.

Паливо продавали за корпоративними картами та талонами з лімітами обсягу. Ціна за літр бензину також зросла. Через ажіотаж на деяких АЗС вартість досягала 80 гривень.

Фото: черга за бензином у Києві (Getty Images)

У червні ситуація почала покращуватись, постачальники налагоджують логістику. Черги на заправках залишаються, але бензин можна купити до 52 гривень за літр, дизпаливо 55-58 гривень.

Через паливну кризу українці стали частіше обирати альтернативні види транспорту. З квітня більш ніж утричі зріс попит на електросамокати, гіроскутери, електромобілі.

Курс долара зріс

Після повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну Нацбанк зафіксував офіційний курс долара на довоєнному рівні (29,25 грн) і спочатку заборонив продаж валюти населенню. Купити та продати валюту можна було лише в обмінних пунктах та на "чорному" ринку в середньому за курсом 37-38 грн/долар.

21 травня обмеження НБУ було скасовано, після чого курс в обмінниках знизився із 38 до 35,5 грн. На даний момент середній банківський курс долара складає 35,45 грн.

Основною причиною падіння курсу гривні під час війни стало фінансування дефіциту держбюджету за рахунок емісії гривні Нацбанком.

Дефіцит солі

Сіль зникла з прилавків магазинів після того, як головний виробник продукту в країні "Артемсіль" припинив діяльність через бойові дії. Паніка серед покупців призвела до того, що у деяких магазинах ціна на сіль злетіла до 90 грн.

За рахунок імпорту з європейських країн дефіцит солі має зникнути. Як заявляють в "Асоціації постачальників торгових мереж", ціна на неї зросте, але це суттєво не позначиться на гаманцях українців. Роздрібна вартість солі буде на рівні 25–30 грн за кілограм.

Фото: дефіцит солі виник через зупинку виробництва на "Артемсіль" (Getty Images)

Закрився McDonalds

Заклади фастфуду перестали працювати у всіх містах України 24 лютого. В адміністрації мережі повідомили, що на цей крок були змушені піти заради безпеки персоналу, і знову відчинять свої двері після закінчення воєнних дій.

Однак через 4 місяці війни з'явилася інформація, що McDonalds може повернутися до України вже цього літа. Співробітникам розсилають анкети із запитанням про готовність вийти на роботу у серпні.

Які магазини призупинили роботу

Через війну в Україні тимчасово закрито популярні магазини одягу міжнародних модних брендів Zara, Bershka, Oysho, Pull&Bear, Stradivarius, H&M. Також закрито магазин меблів та декору IKEA.

Деякий час не працювали брендові магазини компанії Argo (Benetton, Mango, Desigual, Parfois, Sisley, Lee Coper, Vero Moda), проте вже повернулися до українських покупців.

Що українці купують під час війни

У перші місяці війни покупці надавали перевагу товарам першої необхідності (продуктам харчування, медикаментам). Але за даними НБУ, зараз зростає попит на промислові товари, одяг та послуги.

У ПриватБанку також повідомляють про відновлення споживчого ринку. Найчастіше українці купують продукти харчування (понад 50% загального обсягу оплати покупок картками).

При цьому в травні значно зросли обсяги оплат у кафе та ресторанах – на 54%, магазинах техніки та електроніки – на 41% та мережах АЗС – на 27%.

Проте продавці електроніки зазначають, що незважаючи на тенденцію до відновлення ринку, попит упав на 40%, порівняно з довоєнним. Найменше купують великогабаритну техніку (телевізори, побутову техніку).

Українці за кордоном

З 24 лютого у пошуках безпеки за кордон виїхало понад 8 млн українців. Переважна частина з них вирушила до країн ЄС.

За даними ООН, найбільша кількість біженців прибула до Польщі – 4,14 млн. 814 тисяч громадян України виїхали до Угорщини, 691 тисяча – в Румунію, 525 тисяч – до Словаччини. До Молдови поїхало 507,5 тисячі людей.

Фото: Біженці у Польщі (Getty Images)

Однак на даний момент на прикордонних пунктах кількість тих, хто повертається додому, перевищує кількість тих, хто виїжджає. З 28 лютого в Україну повернулося 2,84 млн людей. Так, із Польщі повернулася майже половина переселенців – 2,073 млн.

Програми виплат переселенцям

Українці, які були змушені покинути свої домівки через війну, можуть розраховувати на грошову допомогу від держави та міжнародних організацій.

Наразі працює програма щомісячних виплат для ВПО з окупованих територій та зон бойових дій по 2-3 тисячі гривень, яку можна оформити через додаток "Дія" або офлайн в УСЗН.

На платформі є Допомога є можливість подати заявку на отримання грошової допомоги від міжнародних організацій (ЮНІСЕФ, Червоний хрест, ООН). Заявки можуть подати люди, які знаходяться на тимчасово окупованих, деокупованих територіях чи територіях, на яких відбуваються активні бойові дії, а також ВПО.

Європейська рада провела засідання щодо надання Україні, Молдові та Грузії статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. З Молдовою рішення було однозначним, а Грузії поставили умови.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Європейської ради Шарля Мішеля у Twitter.

Він зазначив, що Єврорада прийняла рішення надати Молдові та Україні статус кандидата в ЄС під час засідання і назвав цей момент історичним.

При цьому у випадку з Грузією Мішель наголосив, що необхідно буде вирішити певні проблеми.

"Єврорада вирішила визнати європейську перспективу Грузії та готова надати статус кандидата, як тільки будуть улагоджені невирішені питання", – написав Мішель.

За його словами, майбутнє Грузії у будь-якому разі пов'язане з Євросоюзом.

Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Європейська рада надала Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Це рішення одноголосно підтримали всі лідери ЄС під час саміту у Брюсселі 23 червня.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Україна, Молдова та Грузія швидко візьмуться за реформи і виконають "домашнє завдання" щодо вступу в ЄС,

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters, про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Вона переконана, що рішення щодо статусу кандидата зміцнить Україну та ЄС перед лицем російської агресії.

"Не може бути кращої ознаки надії для громадян України, Молдови та Грузії в ці смутні часи. Я глибоко переконана, що наше рішення, яке ми прийняли сьогодні, зміцнює всіх нас. Воно зміцнює Україну, Молдову і Грузію перед обличчям російської агресії", – заявила він.

Фон дер Ляйєн підкреслила, що ЄС згуртований і сильний перед обличчям зовнішніх загроз.

Нагадавши, Єврорада надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Дане рішення одноголосно підтримали всі лідери ЄС під час саміту в Брюсселі 23 червня.

Президент Володимир Зеленський вже відреагував на рішення лідерів ЄС і заявив, що Україна чекала статус кандидата на вступ "120 днів і 30 років".

Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель заявив, що Європейський союз негайно запускає процедуру підготовки інтеграції України.

Російські війська з реактивних систем залпового вогню обстріляли Запорізьку області, є руйнування.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram Запорізької ОВА

Унаслідок обстрілу постраждала інфраструктура одного з районів області.

"Росіяни вразили об'єкти інфраструктури в районі одного з населених пунктів. Інформацію про руйнування уточнюють, в місті прильотів не зафіксували", – йдеться в повідомленні.

Інформація про руйнування і постраждалих уточнюється. На місці працюють співробітники ДСНС.

Оновлено 01:44

Голова Запорізької ОВА Олександр Старух повідомив в Telegram, що обстріл був по передмістю обласного центру.

Нагадаємо, увечері 23 червня у Запоріжжі були чутні вибухи після сигналу повітряної тривоги.

Раніше стало відомо, що у четвер, 23 червня, в Покровську Донецької області було чути вибух.

Пізніше мер Покровська Руслан Требушкін розповів, що над містом українські військові збили ворожу ракету.

Також повідомлялося, що контратаки ЗСУ в найближчі тижні будуть ще більше загрожувати російським окупантам у Херсоні та на Запоріжжі.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.