Які культурні заходи камʼянчани та гості міста можуть відвідати з 22 по 29 листопада, розповідаємо в нашому матеріалі. 

Основна сцена Академічного музично-драматичного театру

ім. Лесі Українки м.Кам’янського (пл. 250-річчя міста, 2)

24 листопада 18.00 –комедія «Тартюф».

26 листопада 11.00 – вистава для всієї родини «Рапунцель».

26 листопада 17.00 – комедія «Любов-любов, або як ми влетіли!».

 

 Нова сцена (вул. М. Лисенка, 24)

25 листопада 17.00 – дивна історія чарівної країни «Украдене щастя».

 

Мала сцена (вул. Ігнатія Ясюковича, 17)

25 листопада 12.00 – концерт оркестру і солістів «Українська музична палітра».

 

Музей історії міста Кам’янське (просп. Свободи, 39)

– музейні зали під час війни «Від прадавнього Степу до Кам’янського» (археологічна виставка, перша експозиційна зала);

– меморіальна виставка «Війна. Блокпост пам’яті»;

– історико-документальна виставка «Україна. Ціна Свободи»;

-історико-документальна виставка «Де серп і молот, там смерть і голод» до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні»;

– науково-пізнавальна виставка «Таємничий світ через 30 мікроскопів. «Зоопарк» під мікроскопом».

 

22 листопада 15.00 – музейні зали під час війни, екскурсія по виставці «Україна. Ціна Свободи».

23 листопада 15.00 – екскурсія по виставці «Де серп і молот, там смерть і голод».

25 листопада 09.00, 15.00 – екскурсія по виставці «Де серп і молот, там смерть і голод» (До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933рр.)

25 листопада 11.00 – година пам’яті «Чорна сповідь Голодомору» (До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933рр.).

25 листопада 14.00 – музейна КіноПлатформа, документальний фільм «Хлібна гільйотина» (Україна, реж. І.Кобрин, 2008) (До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933рр.)).

28 листопада 12.00 – музейні зали під час війни, екскурсія в експозиції «Від прадавнього Степу до Кам’янського».

29 листопада 13.00 – музейні зали під час війни, екскурсія-квест «Таємниці української осені».

 

 Кіноконцертний зал «МИР» (просп. Перемоги, 35)

22 листопада

11.30, 16.30  – пригодницька анімація «Троллі: знову разом».

14.00 – супергеройський екшн «Марвели».

19.00 – історія, заснована на реальних подіях «Перший код».

З 23 по 29 листопада

12.00 – історія, заснована на реальних подіях «Перший код».

15.00 – сімейна анімація «Бажання».

18.00 – епічна історія 16+ «Наполеон»

 

25 листопада 12.00 – шаховий турнір вихідного дня, присвячений Дню пам’яті жертв Голодоморів в Україні 1932-1933 років

 

Центральна міська бібліотека ім. Т.Г. Шевченка (просп. Т. Шевченка, 14)

22-30 листопада 10.00 – 18.00 – виставка-продаж виробів кам’янських майстринь на підтримку ЗСУ.

24 листопада 10.00-18.00 – виставка-інсталяція «І пам’яті свічка не згасне…»

24 листопада 11.00  – краєзнавчий квест.

25 листопада 11.00  – ВПО: відкритий простір однодумців. Майстерка.

26 листопада 11.00  – ВПО: відкритий простір однодумців. Майстерка. Правильне поєднання продуктів. Здорові розмови з Юрієм Козловським.

19 листопада 13.00  – презентація книги Юрія Єрмакова «50 років у пошуках талантів».

27, 28 листопада 14.00 – Школа акварелі Анастасії Пустовойтенко.

 

 Юнацький відділ центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка

(пр. Т. Шевченка, 16)

22 листопада 15.00 – день кіно.

 

Центральна бібліотека для дітей  (м. П .Калнишевського, 1а)

22-29 листопада 10.00-16.00 – робота дитячого хабу «М’ята».

 

Бібліотека-філіал №1 (вул. батальйону ім. Шейха Мансура, 30а)

22 листопада 15.00 – майстер-клас «Осінні забавки».

 

 Бібліотека-філіал №2 (вул. Вадима Пузирьова,5а)

22 листопада 10.40 – година-реквієм «Запалим пам’яті свічу»

 

Бібліотека-філіал №3 (вул. М. Чиженка,78)

23 листопада 10.00 – «Три сходинки голодомору».

 

Бібліотека-філіал №4 (вул. Звенигородська, 49)

24 листопада 11.00  –засідання клубу «Позитив+».

 

Бібліотека-філіал №5 (вул. Харківська, 67)

23 листопада 09.00-17.00  – виставка-реквієм «Холодний подих згаслої свічки».

24 листопада 11.00  – шок-урок «Про голод мовою дітей».

 

Бібліотека-філіал №8 (вул. Стовби, 1)

22 листопада 15.30 – засідання родинного клубу «Коло» –  «Година шляхетності».

 

Бібліотека-філіал №9 (пр. Перемоги, 35)

23 листопада 10.00 -18.00  –  книжкова виставка-реквієм «Скорботна свічка пам’яті святої.

24 листопада 14.00  –  засідання клубу «За покликом душі».

В Україні триває дискусія щодо майбутнього радянських пам'ятників, пов'язаних з подіями Другої світової війни. Згідно з дослідженням Фонду "Демократичні ініціативи" у співпраці з компанією "Оперативна соціологія", 37% українців вважають, що ці пам'ятники є невід'ємною частиною історії та повинні залишитися недоторканими.

Результати дослідження

Дослідження показало, що 28,7% респондентів висловили думку, що слід прибрати лише ключові радянські символи з пам'ятників, залишаючи основну структуру недоторканою. Ще 28,5% вважають, що рішення щодо майбутнього пам'ятника має бути ухвалено з урахуванням історії, зовнішнього вигляду та того, на честь кого він був встановлений. 19,4% вважають, що слід залишити лише ті пам'ятники, які розташовані на території поховань, а 13,6% виступили за повний демонтаж усіх пам'ятників, які не знаходяться на музейних або цвинтарних територіях, вбачаючи їх як частину пропагандистської кампанії.

Зауважимо, що 3,3% відповідей були класифіковані як "інше", 1,5% респондентів висловили байдужість до цього питання, а 2,5% не дали конкретної відповіді.

Однак важливо враховувати, що питання вшанування пам'яті про Другу світову війну розглядається в ширшому контексті. За результатами опитування, 48,5% вважають, що потрібно вшановувати всіх, хто боровся з нацизмом та всіх жертв війни. Тим не менш, 33,2% підкреслюють необхідність пам'ятати про українців, які внесли свій вклад у перемогу в Червоній армії. Деякі респонденти (27,8%) вказали на важливість в ушануванні пам'яті, уникаючи пафосу та мілітаризації , а 25% вважають, що головною фокусом повинні бути історії конкретних людей.

Опитані також висловили свою думку щодо встановлення 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом. За результатами, 62,1% українців повністю підтримують це свято, 17,1% скоріше підтримують, 5,6% взагалі не підтримують, а 4,5% є байдужими до цього питання.

Дослідження, проведене на замовлення Українського інституту національної пам'яті, враховувало думку 1 875 респондентів.

Джерело: 5692.com.ua

У вівторок, 21 листопада, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №9591, який визначає новий етап в розвитку освіти країни. Документ вирішує питання щодо визнання освіти, здобутої на тимчасово окупованих територіях, та надає можливість її використання українцям для подальшого навчання в українських закладах освіти.

Що передбачає закон

Головна мета закону – створення механізму верифікації та визнання знань, отриманих на окупованих територіях. Він дозволить уряду створити ефективну систему атестації для громадян, які змушені були здобувати освіту в умовах тимчасової окупації. Важливим аспектом є те, що цей закон відкриває двері для мешканців окупованих територій на шляху до подальшого навчання в українських освітніх закладах або отримання освітнього ступеня.

Процедура атестації буде здійснюватися в українських закладах освіти, визначених урядом. Це дозволить оцінити знання та компетенції осіб, що здобували освіту в умовах війни.

Також важливою деталлю є визначення переліку спеціальностей, за якими атестація не буде допускатися.

Важливо підкреслити, що результати навчання, отримані на окупованих територіях, можуть бути визнані в обсязі не більше 75% від загального обсягу освітньої програми. Це дозволить зберегти стандарт якості та врахувати специфіку умов, в яких здобувалася освіта.

Джерело: 5692.com.ua

Уранці, 22 листопада, мер Кам'янського Андрій Білоусов звернувся до мешканців міста та розповів про поточну ситуацію.

Він зазначив, що ніч минула спокійно, надзвичайних подій на території міста не зафіксовано.

Крім того, міський голова повідомив, що, за інформацією начальника Дніпропетровської ОВА, Оборонці з ПвК «Схід» збили два шахеди над Синельниківським та Кам'янським районами.

Дякуємо нашим захисникам. Допомагаємо ЗСУ та працюємо на Перемогу. Вдалого всім дня та мирного неба! – написав Андрій Білоусов у своєму Telegram-каналі.

Джерело: 5692.com.ua

Найпоширенішими причинами ДТП на дорозі є перевищення швидкості, проїзд на червоне світло та недотримання дистанції. Але фахівці вважають, що на ймовірність аварії впливає ще один фактор – бренд автомобіля.

Які автомобілі найчастіше потрапляють в аварії, пише РБК-Україна з посиланням The Guardian.

Як брендінг впливає на ймовірність аварій

Фахівці соціального маркетингу з Університету Західної Англії провели дослідження, щоб з'ясувати, власники яких марок найчастіше потрапляють в ДТП. Вони проаналізували понад 400 тисяч аварій, які сталися на території Великобританії і прийшли до висновку, що у порушення правил дорожнього руху велике значення грає маркетинг.

Річ у тім, що деякі виробники автомобілів з метою просування своїх продуктів публікують відео та фото, які пропагують спортивний стиль водіння.

Крім того, дизайн деяких марок авто вказує на те, що машиною потрібно їздити швидко. Саме це потім може стати причиною неприємностей на дорозі.

Попри те, що виробники дотримуються усіх встановлених норм, вчені університету вважають, що їм слід переглянути деякі маркетингові методи, пов'язані з екстремальним водінням.

Список небезпечних марок

Як показала статистика, найчастіше винуватцями аварій через агресивне водіння були водії таких марок авто:

• Porsche;
• BMW;
• Subaru.

Найрідше вчиняють ДТП з цієї причини, за словами експертів, власники Skoda та Hyundai.

Як попередити ДТП на дорозі

Зменшити ймовірність аварій допомагає дотримання водіями таких простих рекомендацій:

• перевірка справності всіх систем автомобіля перед поїздкою;
• уникнення розмов по телефону за кермом, перегляду відео та інших зовнішніх подразників;
• дотримання дистанції;
• використання поворотників під час перестроювання в інший ряд;
• звернення уваги не тільки на світлофор при перетині перехресть;
• особлива уважність під час появи на дорозі авто зі спецсигналами.

Джерело: 5692.com.ua