Багато хто, тільки-но задумавшись про собаку, відразу уявляє щось типу лабрадора, хаскі чи французького бульдога. Мовляв, породистий — це статусно, гарно, "як у кіно". Але ветеринарка Ганна Форман нагадує: краса — не гарантія здоров’я. Чистокровні собаки, на жаль, мають тенденцію до спадкових хвороб. І тут уже не до фотосесій — суми в рахунках за лікування можуть серйозно здивувати.
Витрати — це не тільки корм і повідець
Купити собаку — це ще пів справи. Основна гра починається потім: корм, щеплення, ветеринар, лікування, амуніція, гігієна, грумінг… Список можна продовжувати, але суть одна — навіть без надзвичайних ситуацій витрати будуть стабільні. А якщо ще й пес породи з "букетом" генетики — приготуйтесь до додаткових нулів у чеках.
Час — другий ключ до собачого щастя
Взяти собаку і залишити її саму вдома на цілий день — це як купити вазон і не поливати. Звучить жорстко, але по-іншому не скажеш. Пес — це істота, яка звикла до зграї, до присутності. Якщо ви працюєте по 10 годин і живете самі, можливо, варто подумати ще раз. Бо собакам не варто бути самим довше, ніж 4 години. А хто в сучасному світі має таку розкіш — бути вдома постійно?
Ізоляція псує не лише людей
Собаки — як діти. Їм потрібна увага, розваги, спілкування. Якщо вони сидять самі, без руху, без контакту, з часом починають ламатися емоційно. Тривожність, деструктивна поведінка, навіть депресія — усе це може бути. І тут уже ні дорогий корм, ні суперповідець не допоможуть. Якщо ваш улюбленець привик бути поряд, а потім раптом лишається сам, його світ буквально валиться.
Породистість як пастка
Здається, що порода — це плюс. Але часто це як красивий фасад із проблемами всередині. Чистокровні собаки виводилися для конкретних цілей, часто через інбридинг. А це — прямий шлях до вроджених хвороб. Дисплазія, алергії, проблеми з серцем… І це не винятки, а скоріше правило. Просто не всі про це говорять відкрито.
А якщо просто підібрати песика
До речі, серед безпородних собак (так званих "дворняг") теж є неймовірні улюбленці. Часто вони міцніші, витриваліші і менше хворіють. Зрозуміло, що це не завжди так, але тенденція є. Та й, чесно кажучи, дати дім песику з притулку — це такий особливий кайф, що не зрівняється ні з яким сертифікатом родоводу.
А що з характером
Породисті собаки — це ще й певний набір інстинктів. Хаскі — тягне, бультер'єр — бореться, лабрадор — постійно щось гризе. І не тому, що "не вихований", а тому що він такий за природою. Якщо вибираєте собаку тільки за зовнішністю, потім можете отримати вдома не друга, а маленький ураган. Не всі власники готові з цим справлятись.
То кого ж тоді заводити
Питання не в тому, яка порода. А в тому, чи готові ви до собаки. Час, гроші, терпіння, простір — усе має значення. Іноді найкращий собака — це той, хто не має породи, але має вдячне серце і вірні очі. Форман просто каже: добре подумайте. Бо собака — це не м'яка іграшка, яку можна відкласти на поличку.
Ніхто не каже, що всі породисті собаки хворі, а всі безпородні — здорові. Але загальні ризики — різні. І вибір повинен бути не з емоцій, а зі знанням справи. Бо відповідальність — це не лише купити щось гарне, а зробити так, щоб це гарне не страждало.
Джерело: 5692.com.ua