Чесно кажучи, багато хто сподівався, що хоча б на Великдень стане трохи спокійніше. Але, як виявилося, марно. Президент Зеленський попередив: Росія може завдати нових ударів якраз на свята. І це не здогадки чи якісь там чутки — це дані, які вже отримали наші розвідники та спецслужби.

Що відомо

Про це Зеленський говорив під час зустрічі з енергетиками, які, до речі, отримали державні нагороди. Було це 17 квітня. І сказав він тоді одне: "Знаємо, до чого готується Росія". Тобто не просто "можливо щось буде", а цілком конкретно — удари перед Великоднем і після нього цілком реальні.

До речі, важливо розуміти: мова йде не лише про обстріли енергетичної інфраструктури, хоча це теж у зоні ризику. Ворог цілиться в усе, що допомагає нам вистояти: енергосистему, міста, людей.

Президент також нагадав: те, що ми втримали енергетику вже третю зиму поспіль — це не диво, а результат злагодженої роботи. Не було блекаутів. Хоча, будьмо відверті, було дуже складно. Відключення, втрати, загрози… але ми трималися. І далі будемо.

Він прямо сказав: ми — це не тільки ППО і ЗСУ. Це і кожен, хто на своєму місці — у громаді, на роботі, вдома — робить усе, що може. Це важливо. Бо зараз немає жодних ознак того, що загроза з боку Росії зменшилась. Навпаки, виглядає так, ніби готують щось масштабніше.

Що кажуть у Європі

Європейські політики теж б’ють на сполох. Наприклад, литовський міністр Кястутіс Будріс вважає, що на Великдень нам можуть "подарувати" щось ще страшніше, ніж нещодавній удар по Сумах. Він сказав, мовляв, саме цей період може стати "переломним моментом", коли вже не можна буде закривати очі — а доведеться діяти жорсткіше, наприклад, посилювати санкції проти Росії.

До речі, деякі області України вже почали скасовувати масові заходи на Великдень. Ну бо, знаєте, краще перестрахуватись. Особливо з огляду на те, як поводиться противник — без жодного морального бар'єру, навіть на свята.

Тож маємо триматися. Не панікувати, але бути напоготові. Повідомлення від влади — це не просто формальність, а реальна інформація, яка може врятувати життя. Не ігноруйте тривоги. Не знецінюйте попередження. І пам’ятайте: навіть у найтемніший час ми вже не раз доводили — Україна тримається. І буде триматися.

Джерело: 5692.com.ua

Чесно кажучи, ми звикли довіряти рекламі: мовляв, тільки фірмові засоби врятують від вологи. Але не всі мають змогу чи бажання витрачатися на чергову баночку з обіцянками. Та й навіщо, якщо вдома під рукою вже є речі, які можуть зробити взуття водонепроникним. І не гірше за дорогі спреї. Головне — трохи терпіння і правильний підхід.

Силіконовий герметик — не лише для ремонту у ванній

Так, звучить трохи дивно. Але ж подумайте: силіконовий герметик створений, щоб тримати вологу подалі — і він з цим справляється чудово. Особливо, якщо нанести його точково: на шви, стики, місця біля підошви. Особливо добре працює на шкіряних або тканинних кросівках — там, де волога зазвичай "пробиває" першою.

Головне — не перестаратися. Тонкий шар, рівномірно розподілений, і обов’язково дати йому висохнути. Якщо все зробити акуратно, взуття отримає невидимий бар’єр, що реально працює.

Оцет + спирт = бюджетна "броня"

Цікаво, але звичайна комбінація оцту й медичного спирту — теж може стати тимчасовим рішенням. Змішайте їх у рівних частинах і залийте в пульверизатор. Обробіть зовнішню поверхню взуття, дайте висохнути — і все. Оцет створює ефект водовідштовхування, а спирт допомагає йому краще проникнути в тканину.

Підходить не для всього — наприклад, лаковане або світле взуття краще не ризикувати. Але для звичайних кросівок чи черевиків на щодень — ідеально. До речі, запах зникає вже за пів години.

Бджолиний віск: як захист, так і аромат

Цей варіант трохи трудомісткий, але один із найефективніших. Натріть поверхню взуття бджолиним воском (можна взяти звичайну свічку з пасіки — тільки не ароматизовану), потім пройдіться феном — щоб віск рівномірно розтанув і вбрався в тканину.

Після цього матеріал набуде водовідштовхувальних властивостей, а вигляд не зміниться. Особливо добре працює на тканинному взутті (типу брезентових кедів), і, що важливо — жодної хімії. Просто природа.

Олійні герметики — повільно, але впевнено

Якщо ви колись натирали дерев’яні меблі лляною олією — ви вже знаєте, як це працює. Зі взуттям — схоже. Мінеральна чи рицина олія проникає в матеріал і створює бар’єр від води. Це, так би мовити, довготривалий варіант, бо доведеться дочекатись, поки олія повністю вбереться й не залишить слідів.

Перед тим як наносити, краще протестувати десь на внутрішній частині — щоб знати, чи не зміниться колір. Але результат справді вартий того: після обробки взуття не боїться калюж і навіть мокрого снігу.

Ще кілька хитрощів

• Якщо ваші черевики вже промокають — вкладіть всередину поліетиленовий пакет між носком і устілкою. Це допоможе хоча б "дожити" до сухого місця.
• Для кросівок, які носяться щодня, можна прошити шви водонепроникною ниткою або просто пройтись по них клеєм ПВА. Не ідеально, але для села чи походу — дуже навіть.
• Є ще народний трюк — натирати поверхню милом, а потім втирати теплою тканиною. Ефект короткочасний, але врятує від несподіваного дощу.

Звісно, жоден з цих способів не замінить повноцінне фабричне просочення. Але вони справді можуть допомогти зберегти взуття сухим хоча б на якийсь час. А іноді цього якраз і вистачає — коли дорогою на роботу хапнув дощ, або коли черевики ще не встигли просохнути після вчорашньої зливи. Інколи найпростіші засоби — найкращі. Особливо, коли знаєш, як і коли їх застосувати.

Джерело: 5692.com.ua

Чи можна дізнатися щось про характер людини, просто глянувши на її фігуру? Звучить, може, й дещо поверхнево, але спостереження — річ уперта. Інколи форма тіла справді віддзеркалює деякі риси поведінки, ставлення до життя та навіть стиль у стосунках. Це не науковий догмат, але влучні збіги — є.

Розглянемо кілька типів жіночих фігур і спробуємо обережно зазирнути за лаштунки їхнього характеру. Без категоричності, звісно — лише спостереження.

Прямокутник — жінка, яка в усьому тримає дистанцію

Жінки з фігурою "прямокутник" — це, умовно кажучи, про прості лінії: вузькі стегна, плечі на одному рівні, талія майже непомітна. Але за цією зовнішньою "геометрією" часто ховається характер, у якому не одразу розберешся. Вона стримана, іноді навіть замкнута, а надмірна відкритість інших може насторожувати.

Здається, що така жінка — той самий тип, який краще сприймає чіткий порядок, ніж експерименти. Їй легше йти протоптаною стежкою, ніж прокладати нову. І якщо їй щось не сподобається — у відповідь може прозвучати фраза з колючками, після якої захочеться трохи відпочити емоційно.

Але в побуті — вона надійна. Все по поличках, без хаосу. І у виборі партнера — не кидається у вир. Часто заміж виходить пізніше, але вже точно усвідомлено.

Перевернутий трикутник — жінка, яка завжди перша

Широкі плечі, вузькі стегна — ця фігура візуально говорить: "Я сильна". І справді, жінки з таким тілом — це часто лідерки за природою. Їх не лякає конкуренція, а навпаки — додає азарту. Вона може бути безжальною в досягненні цілей і не завжди зважає на чужі інтереси.

З іншого боку, така жінка — це не лише "бойова машина". Якщо поряд є людина, яка її поважає і розуміє, вона може розкриватися як вірний друг. Їй важливо мати сильного партнера, але без диктату — скоріше союзника.

І що цікаво: попри всю свою амбітність, ця жінка вміє зберігати баланс. Кар’єра — так, важливо. Але й душевна гармонія — не останнє в її пріоритетах.

Груша — емоційна мадам із загостреним почуттям контролю

Якщо жінка має фігуру у формі груші — з більш вираженими стегнами і стрункими плечима — не поспішайте судити за зовнішністю. За її сексуальністю та харизмою часто ховається стратег. Вона прекрасно знає, як привернути увагу, та не менш добре розуміє, як керувати ситуацією.

Контроль — ось ключове слово. У стосунках, на роботі, в побуті. Якщо хтось почне діяти без її згоди або заперечить — чекайте бурі. Але якщо поважати її межі й не намагатися переламати — може бути вірною, дбайливою і навіть ніжною.

Її дуже цінують у колективах, бо вона — не з тих, хто мовчить. Але варто пам’ятати: сперечатися з нею — це як грати у шахи з чемпіонкою. Просто не буде.

Яблуко — жінка, яка живе на повну котушку

Ось вона — душа компанії, заводій, та ще й з вогником. Фігура у формі яблука (де акцент більше на животі та верхній частині тіла) часто поєднується з відкритим, енергійним характером. Вона — з тих, хто любить життя у всіх його барвах.

Такі жінки легко знаходять спільну мову з людьми, люблять бути в центрі подій. Вони щирі, іноді навіть надто, але саме це і приваблює. Їм складно сидіти на місці — постійно треба щось організовувати, когось кудись вести.

І, як не дивно, поруч із нею часто опиняється спокійний, врівноважений чоловік. Такий собі камертон у її шаленому ритмі. Якщо це партнер, який готовий приймати її у всій повноті емоцій — союз вийде міцним.

Пісочний годинник — втілення жіночої гармонії

Цей тип фігури багато хто вважає «еталоном»: пропорційні груди і стегна, виражена талія. Але справа не лише в естетиці. Така жінка — це про баланс. Вона гнучка в спілкуванні, розуміє інших і не намагається нав’язати свою думку. Проте це зовсім не означає, що по ній можна "проїхатися".

Вона — швидше стратег, ніж боєць. Вміє відчути момент і зробити крок тоді, коли потрібно. У пріоритетах — родина. Кар’єра може бути, але не як самоціль, а як додатковий бонус до гармонійного життя.

З таких жінок виходять чудові партнерки — підтримати, надихнути, порадити. Але й вибір у неї ретельний: просто так ніхто до серця не потрапить. Вона не боїться бути одна, бо знає собі ціну.

Фігура — це, звісно, не абсолютний показник душевного складу. Але певні тенденції справді простежуються. Усе залежить від контексту, виховання, досвіду, життєвих подій. Але якщо дивитися уважно, у кожній зовнішній формі можна побачити натяк на глибше. Людська природа складна — але в цьому її краса.

Джерело: 5692.com.ua

Мабуть, кожен із нас хоча б раз стояв у супермаркеті й задумливо вдивлявся в полиці з пральними засобами: "Порошок чи гель?.. Що краще?" На вигляд усе красиво, обіцяють чистоту й свіжість, але ж хочеться не просто випрати — а щоб і тканина не зіпсувалась, і запах не дратував, і результат тішив. Тож давайте спокійно розберемося, де правда, а де маркетинг, і що реально краще підходить для щоденного прання в наших умовах.

Порошок: надійний "старожил" прання

Чому його досі люблять?

Порошок — це класика. Його особливо хвалять за здатність "вигризати" складні плями. Трава, кров, багнюка з дитячих штанців — усе це йому до снаги. Секрет — у потужних ПАРах (поверхнево-активних речовинах), які просто розносять бруд у пух і прах.

До речі, порошок найкраще працює з білими речами. У ньому часто є відбілювачі, які реально освіжають колір. Тому, якщо мова про білизну чи простирадла — він у фаворі.

Плюс ще один нюанс: порошок не надто піниться, і зазвичай потребує менше води для полоскання. Це важливо, коли у вас стара машинка або слабкий напір води.

Недоліки, про які варто пам’ятати

Але, чесно кажучи, порошок — не джин у пляшці. Через високий рівень pH він може сушити шкіру й викликати подразнення, особливо в дітей. Та й при ручному пранні він іноді розчиняється "на відчіпня", особливо в холодній воді. Отже, для делікатних тканин або кольорових речей — уже не так однозначно.

Гель для прання: зручність і делікатність

Чим він підкуповує?

Гель — це така собі рідка альтернатива порошку, яка вже давно завоювала серця тих, хто цінує акуратність. Він одразу розчиняється навіть у прохолодній воді, не залишає розводів, а речі після нього пахнуть приємно, а не "хімією".

Його особливо радять використовувати для:

• синтетики,
• чорних чи темних речей (не "вицвітуть"),
• прання при низьких температурах (економія на електриці).

А ще — він не такий агресивний до тканин, тож делікатна блузка або кофтинка «виживе» з більшою ймовірністю.

Мінуси гелю: теж не без ложки дьогтю

Проте й у гелю є нюанси. Часто в його складі — барвники, ароматизатори та консерванти, які можуть спровокувати алергію. Особливо, якщо шкіра чутлива. І, чесно кажучи, серйозні плями (от ті, які на футболках після шашликів) — він може не вивести з першого разу.

Що вибирають професіонали

До речі, працівники пралень часто поєднують обидва засоби. Наприклад: перший цикл із порошком для глибокого очищення, а потім — гель для м’якого полоскання та аромату. А дехто додає ложку соди до гелю — для посилення ефекту. Така собі пральна "хімія", тільки домашня.

Що все ж таки краще

Питання без однозначної відповіді.

• Якщо потрібно вивести плями, відбілити речі чи випрати постіль — порошок.
• Якщо прання щоденне, тканина делікатна, а річ кольорова — тоді гель виграє.

А загалом — краще мати обидва варіанти й користуватись залежно від ситуації. Це як із взуттям: не підеш же в шльопанцях у сніг, правда?

На перший погляд, вибір між гелем і порошком — дрібниця. Але за ним — здоров’я шкіри, стан улюблених речей і навіть витрати на воду та електроенергію. І тут варто довіритись не лише рекламі, а й власному досвіду, логіці і трохи — прикметам здорового глузду. Бо чистота — це не завжди просто блиск, а ще й відчуття комфорту після прання.

Джерело: 5692.com.ua

Худнути — це не обов’язково про голод, капусту й нерви на межі. І точно не про чергову дієту з соцмереж, де "мінус 5 кг за тиждень", а потім плюс 10 ще й з бонусом у вигляді проблем із травленням. Американська дієтологиня Клаудія Карберрі наголошує: все простіше. Не мучити себе, а просто змінити підхід — до тарілки, до руху, до себе.

Здорове тіло — це не марафон на місяць. Це спосіб жити. І головне — без повернень до старої ваги.

Половина тарілки — це не жарт

Звучить банально, але овочі — наші друзі. І саме вони мають займати половину тарілки, коли сідаєте їсти. Не макарони, не м'ясо, не бутерброд. А броколі, капуста, морква, цукіні чи салат — і, чесно, це не так вже й нудно, якщо трохи попрацювати зі спеціями й способами приготування.

Хочете схуднути — їжте більше овочів, ніж радить навіть МОЗ. Їх складно "переїсти", а користь — шалена.

Без білка далеко не заїдеш

Кожен прийом їжі — з білком. Без жартів. Він допомагає м'язам рости, а метаболізму — не спати. Курка, риба, яйця, квасоля, сочевиця — вибір є. Головне — не ковбаса, а справжній білок.

Порція — як ваша долоня. І це, до речі, дуже зручно. Долоня ж завжди з вами.

Вуглеводи — так, але правильні

Цільнозернові каші, хліб, рис, бобові. Не варто боятися вуглеводів — їх не треба виключати повністю. Просто обирайте ті, що не проходили "фабричне шліфування". Білий хліб, булки, солодощі — прощавайте.

Якщо орієнтуватись по тарілці — хороші вуглеводи займають четвертину.

Заправка — пастка

Деколи здається, що їси салат, а насправді — 300 ккал майонезу. Тому шукайте легкі версії соусів або готуйте самі — на йогурті, гірчиці, оливковій олії. Або просто приправи й спеції — смачно, ароматно, без шкоди.

Маленькі перекуси — велика справа

Не бігайте голодні до холодильника ввечері. Перекуси врятують. Але не чіпси. А от яблуко, банан, жменька горіхів, морква з хумусом — і сито, і не шкодить.

Краще часто й потрошку, ніж раз, але від душі (і потім зі злостивим бурчанням живота).

Газоване — до побачення

Одна пляшка коли — це ніби ви пообідали, але без їжі. Цукор + калорії = шкода. Вода — ось ваш новий друг. А якщо вода "не йде" — додайте лимон, м’яту, ягоди. Смачно й без шкоди.

Чай і кава — теж ок, головне — без відра цукру.

Звичка рахувати — не така вже й погана

Вести щоденник харчування — звучить нудно, але це реально працює. Коли бачиш, скільки солодкого ти хапаєш "на ходу", раптом стає трохи ніяково. І, до речі, додатків для цього зараз море.

Аналізуйте, коли їсте найбільше, і на чому можна "зекономити" калорії.

Періодичне голодування: не страшно, а цікаво

Не снідати о 7:00 — це нормально. Можна їсти з 11:00 до 19:00, а потім — тільки вода. Називається інтервальне голодування. Дослідження показують: воно не лише допомагає схуднути, а й оздоровлює організм.

Звісно, не всім підійде. Але варто спробувати, якщо вам складно тримати режим.

Більше вдень, менше ввечері

Правда в тому, що їсти багато на ніч — не найкраща ідея. Не тому, що "воно там відкладається", а тому, що вночі ви не рухаєтесь. А от вдень — сніданок та обід — саме час "наїдатися".

А якщо не виходить — спробуйте дрібне харчування: 4–5 разів на день невеликими порціями.

Трошки задоволення — обов’язково

Ну яка користь від життя без улюбленого морозива? Раз на тиждень — можна. Треба! І келих вина, і трохи шоколаду — якщо без фанатизму. Інакше ви не витримаєте, зірветеся — і вся система полетить.

Схуднення — це не про суперсилу чи залізну дисципліну. Це про поступові зміни, які ви готові прийняти надовго. І про розуміння свого тіла. Коли харчування перестає бути боротьбою, а стає нормою — тоді й приходить той самий результат, про який мріялось роками.

Джерело: 5692.com.ua

Свято світлого Воскресіння — не лише про храми, писанки та святковий стіл. Це ще й день, коли українці споконвіку придивлялися до світу навколо: яка погода, які птахи повернулись, як поводиться навіть… курка. Бо у дрібницях — знаки, і народ завжди вмів їх розпізнати.

Що небо "говорить" на Великдень

Наші бабусі й дідусі починали Великодній ранок не з телефона і соцмереж, а з неба. Подивився у вікно — і вже щось зрозуміло.

• Якщо сонце зранку яскраве — буде рік легкий, родючий. Люди вірили: це знак, що Бог благословляє землю і працю.
• А от хмари, дощ чи холод — до важкого літа.
• І ще одна цікава прикмета: якщо на Великдень гримить — отже, врожай буде хороший, бо природа "прокидається" не лише лагідно, а з силою.

Освячення пасок і… дощ? Гриби чекають

Є одна дуже колоритна прикмета: якщо під час освячення пасок раптом задощить — це не біда, а навпаки.У народі говорили: "Паска під Божою росою — гриби вродять густо". Мовляв, дощ на великодньому кошику — як знак щедрого літа на грибні походи. До речі, це перекочувало ще з дохристиянських вірувань, коли будь-які погодні явища під час обрядів сприймали як "повідомлення згори".

Пасхальне яйце — більше, ніж просто крашанка

Знаєте, у що вірили наші предки? Якщо випадково розбилася крашанка — це до щастя. Звісно, не коли вона з рук упала і все побризкало (хоч і таке бувало), а коли тріснула сама — це наче натяк: оновлення прийшло, і життя набирає нових обертів. Яйце ж взагалі в багатьох культурах — символ життя, переродження. Тож і у нас воно має магічний підтекст.

Птахи на Великдень — не просто фон природи

Пташки у великодніх прикметах — це як месенджери між небом і землею.

• Якщо на Великдень прилетіли ластівки — все, весна вже повністю вступила у свої права.
• А якщо курка раптом сіла на яйця саме у це свято — чекали на прибутки в родині. Бо що, як не нове життя, є ознакою змін?

А от ще цікавіше — зозуля. Якщо дівчина чула її спів саме у Великодню неділю — кажуть, цьогоріч буде весілля. Не на 100%, звісно, але звучить як добрий прогноз.

Дзвін дзвонів і діти-щасливчики

Є давній звичай: хто перший після служби вдарить у церковний дзвін — той ловить щастя на весь рік. У деяких селах навіть справжнє "полювання" було — всі поспішали до дзвіниці. А ще говорили, що діти, народжені у Великодній тиждень — особливі. Вони ніби під захистом самого неба: здорові, добрі, доленосні. У народі таких дітей навіть кликали "сонячними".

Прикмети як дзеркало світосприйняття

Хтось скаже: це все бабусині байки. Але, чесно кажучи, в цих знаках — ціла система світогляду. Не магія, не забобони. А спосіб відчути себе частиною світу, який живе в ритмі з природою. Ми ж, у щоденному поспіху, часто забуваємо про цей зв'язок. А у Великдень — нагода згадати.

Світле Воскресіння — це не лише релігія, це й точка дотику між духовним і земним. Між молитвою і польотом пташки. Між паскою і хмаринкою на небі. Ці прикмети — як давній шепіт предків, який досі чутно, якщо тільки трохи приглушити шум сучасності.

Джерело: 5692.com.ua