Чому старий віник не можна палити або викидати: справжня сила оберегу у нашому домі

Є речі, до яких ми звикли ставитись, м'яко кажучи, без особливого трепету. Ну що там — звичайний віник, щоденний помічник у боротьбі з пилом і сміттям. Але чи знали ви, що наші пращури вважали віник не лише господарським знаряддям, а справжнім охоронцем дому? І те, як ми з ним поводимось, може вплинути на фінанси, здоров'я та навіть спокій у родині.

Віник як захисник: що ми забули про стародавні традиції

Колись віник мав значно більше значення, ніж просто предмет для підмітання підлоги. Його сприймали як своєрідний "пилозбірник" не тільки фізичного бруду, а й усього негативу, який накопичується в стінах дому. Погані новини, сварки, злі думки гостей — усе, здавалося б, непомітно "осідало" в прутиках віника.

Тому наші бабусі й дідусі дуже уважно стежили, коли настав час прощатися зі старим помічником.

Чому не можна палити старий віник

На перший погляд здається, що найпростіший спосіб позбутися старого віника — просто спалити його. Вогонь усе знищує, чи не так? Та не все так просто.

Вважалося, що спалюючи віник, людина розносить по світу всю ту негативну енергію, що роками накопичувалась у ньому. Наче роздути вітром попіл бід, який потім осідає там, де його зовсім не чекають — у вашій же оселі.

Тож палити старі віники категорично не рекомендували. Краще обрати більш "спокійний" спосіб.

А просто викинути — теж не варіант

Ще одна популярна помилка: старий віник летить на смітник разом із обгортками та іншими непотребами. Мовляв, усе одно своє відслужив. Однак за народними прикметами такий необережний жест може накликати на дім фінансові втрати, хвороби або постійні сварки між рідними.

Віник треба "провести" з повагою. Все-таки він стільки часу охороняв ваш добробут.

Як правильно попрощатися з віником

Ось що радять стародавні традиції:

  • Старий віник потрібно акуратно загорнути в ганчірку або стару тканину.
  • Винести його подалі від дому — і закопати в землю, бажано там, де рідко ходять люди. Це може бути околиця лісу, пустир або город.
  • Під час закопування варто тихенько промовити вдячні слова. Наприклад:"Дякую за службу й захист. Відпускаю тебе, забираючи біди й сміття з собою".

Нехай здається дрібницею, але в такі моменти створюється певний настрій. А настрій, як відомо, формує і реальність навколо нас.

Чому не можна тримати два віники одночасно

До речі, цікава деталь, яку часто забувають. Якщо у вас у домі стоїть два віники — старий і новий — це начебто "роздвоює" енергетичні потоки. За віруваннями, такий розрив може спричинити проблеми з грошима, сварки між близькими і взагалі певну розгубленість у житті.

Тому правило просте: старий віник має піти до того, як новий переступить поріг вашої оселі.

Як часто потрібно змінювати віник

Тут усе залежить від того, як активно ви ним користуєтесь. Але в середньому рекомендують змінювати віник раз на рік. Якраз за 12 місяців він набирає на себе стільки всього непотрібного, що вже сам стає джерелом негативу.

Ідеальний варіант — оновлювати віник навесні або на початку літа, коли природа оновлюється сама. Так і дім "перезавантажиться" на краще.

Чому важливо стежити за розташуванням віника

І ще одна важлива порада: віник має стояти правильно.

А саме:

  • Ручкою догори — це символ збереження добробуту.
  • У тихому місці, де його ніхто випадково не зачепить.
  • Не на підлозі, а трохи піднято.

Якщо ж віник валяється де попало, ще й ручкою вниз — це може викликати фінансові труднощі та сімейні негаразди.

Маленький обряд для залучення удачі

Є ще один цікавий народний секрет: раз на місяць можна легенько обприскати віник святою водою або настоями трав — наприклад, звіробою чи м’яти. Це оновлює його енергетику і допомагає "вимивати" з дому негатив.

Особливо добре працює цей ритуал у дні молодика — коли все навколо ніби отримує новий шанс.

Старий віник — це не просто господарський непотріб. Це речовий "літопис" усіх радощів і тривог вашого дому. І від того, як ми з ним попрощаємось, може залежати настрій нашої оселі на багато місяців уперед. Можливо, це всього лише красиві традиції. А можливо — одна з тих невидимих ниточок, що тримають наш світ у гармонії.

Джерело: 5692.com.ua

Що буде з тарифами на електроенергію: уряд ухвалив важливе рішення

Останнім часом здається, що кожна новина про тарифи змушує хапатися за серце — ніколи не знаєш, з чим прокинешся завтра. Але є й трохи добрих звісток.

Кабмін ухвалив рішення: тарифи на електрику в Україні залишаться без змін щонайменше до кінця жовтня. Тобто платитимемо за старими цінами, без неприємних "сюрпризів".

Про це на засіданні уряду 29 квітня заявив прем'єр Денис Шмигаль. Він уточнив, що дію спеціальних умов постачання електроенергії офіційно подовжили. Якщо просто — ніхто не буде лізти в наші платіжки до осені.

Що відомо

Тепер конкретика. Тариф лишається на рівні 4 гривні 32 копійки за 1 кВт⋅год. Тобто, якщо ви, скажімо, звикли платити влітку умовні 400 гривень за світло — сума залишиться приблизно такою ж. Звісно, якщо праску на ніч не залишити в розетці чи кондиціонер без перерви не ганяти.

А для тих, хто користується двозонними лічильниками (це коли вночі електрика дешевша), теж є добра новина: нічний тариф залишиться 2,16 грн за кВт⋅год. Чесно кажучи, у наш час будь-яка стабільність — вже як маленьке свято.

До речі, ще одна важлива річ, про яку варто знати. Багато українських родин отримують субсидії або пільги на оплату житла й комуналки. І ось тут гарна новина: субсидії з 1 травня перерахують автоматично. Тобто не треба буде бігти до органів соцзахисту, стояти в чергах чи носитися з купою документів.

Якщо говорити про цифри, то зараз таких родин в Україні — близько трьох мільйонів. І для всіх них, після завершення опалювального сезону, нові суми субсидій розрахують автоматично. Просто підлаштують під літні умови — без вашого втручання.

На сьогодні маємо таке: тарифи не чіпають, субсидії автоматично оновлюють, а світло, хоч і не задарма, але поки без додаткового здорожчання. І на фоні всього, що навколо, це, як мінімум, тримає в тонусі та не дає впасти у відчай.

Джерело: 5692.com.ua

Яка полуниця найсмачніша: вивчаємо ознаки якісної ягоди

Є така особлива мить: йдеш базаром, носом ловиш аромат, наче повітря пахне дитинством, сонцем і першим коханням. І зазвичай це означає тільки одне — сезон полуниці в розпалі! Але серед того яскравого різнобарв'я не все так просто. Як вибрати саме ту, справжню, найсолодшу ягоду, яка не розчарує? Давайте розбиратися разом.

Чи справді полуниця шкідлива

Колись ходили чутки, що полуниця — суцільна біда: алергени, проблеми з травленням, і взагалі — краще обходити стороною. Але, чесно кажучи, сучасна наука розставила все по місцях. Ніякої особливої шкоди! Навпаки — купа вітамінів, антиоксидантів і навіть речовин, що захищають серце. Тож, у сезон — можна і треба дозволити собі трошки ягідного щастя.

Як виглядає "правильна" полуниця: не промахніться

Отже, коли стоїш перед прилавком, пам’ятайте про кілька простих підказок:

  • Сухі ягідки без гнилі. Якщо полуниця виглядає так, ніби її щойно виймали з дощу, краще пройти повз. Волога прискорює псування.
  • Однорідний колір. Ніяких білих "животиків" чи зеленкуватих боків! Ягода має бути рівномірно червона, ніби сама фарба літа.
  • Хвостики і листя свіжі. Якщо зелень виглядає, як зів'ялий салат, — це тривожний дзвіночок: ягоді вже не перший день.
  • Блиск і пружність. Хороша полуниця трохи блищить на сонці і на дотик — ніби пружинка. Ніяких зморщених боків чи вм'ятин!
  • Аромат. Справжня, стигла полуниця пахне так, що втриматися неможливо. Якщо доводиться нахилятися і шукати запах — краще шукати іншу.

До речі, є ще одна хитрість: у старших продавчинь часто найкраща ягода захована "під прилавком" — тож не бійтеся запитувати.

Як визначити, чи буде ягода солодкою

Є така дрібниця, на яку мало хто звертає увагу — хвостик. Якщо між ягодою та листочками є невеличка відстань — ягода, скоріш за все, стигла і солодка. А от коли листя щільно прилягає до самої ягоди, смак може бути з легкою кислинкою.

Ще один нюанс — насіння. Чим глибше воно "втоплене" у шкірку, тим краще. Це теж ознака стиглості.

А що зі смаком

Чесно кажучи, на вигляд можна визначити багато, але найкращий спосіб — розпитати продавця. Добрий господар ніколи не запропонує кислятину під виглядом медової полуниці. А якщо дозволить спробувати одну ягідку — взагалі ідеально.

Цікаві факти про полуницю, які вас здивують

  • Полуниця — не ягода? З точки зору ботаніки, полуниця взагалі не справжня ягода. Це розрослий квітколоже, а насіннячка зверху — справжні плоди.
  • Королева вітаміну С. Всього 8-10 ягід перекривають добову норму вітаміну С. Тож замість аптечних пігулок — краще з'їсти мисочку полунички!
  • Натуральний антидепресант. Завдяки вмісту серотоніну та фенолів полуниця реально піднімає настрій. Невеличка полунична "терапія" після важкого дня — працює!
  • Стиглість і погода. Цікаво, що полуниця, яка дозрівала під сонцем без дощів, майже завжди солодша. Після рясних дощів ягоди можуть стати водянистими.

Як зберігати полуницю вдома

Якщо вам вдалося купити багато полуниці (ну, хто ж утримається!), не мийте її одразу. Зберігайте сухою у холодильнику, розклавши в один шар на паперовому рушнику. І мийте тільки перед самим вживанням. Так ягода проживе хоча б на день-два довше.

Чому варто вибирати уважно

Полуниця — це, здається, така дрібниця серед літніх радощів. Але як приємно, коли перша ягода дарує справжнє задоволення, а не кислу гримасу! Тож не лінуйтеся придивлятися, нюхати, запитувати — і тоді кожна куплена полуниця буде вам на втіху.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині оголосили примусову евакуацію сімей з дітьми: подробиці

У частині Межівської сільської територіальної громади (СТГ), що в Синельниківському районі Дніпропетровської області, оголосили примусову евакуацію сімей з дітьми. Це стосується окремих населених пунктів громади.

До Дня Незалежності ветеранам і постраждалим від війни виплатять грошову допомогу: які суми передбачив уряд

До серпня ще трохи часу є, але уряд уже зараз вирішив, кому й скільки накинуть грошима до Дня Незалежності. Не всім, звісно, а тим, кого війна зачепила найбільше — ветеранам, людям з інвалідністю через бойові дії, а також родинам загиблих.

Про це в Телеграмі написав нардеп Олексій Гончаренко. Якщо коротко: Кабмін вже затвердив, скільки кому мають нарахувати. Розкид по сумах, чесно кажучи, відчутний. Хтось отримає кілька сотень гривень, а хтось — більше трьох тисяч.

Суми виплат

Якщо людина має інвалідність внаслідок війни:

  • Перша група — 3100 гривень,
  • Друга — 2900,
  • Третя — 2700.

Тобто чим тяжчий стан — тим більша підтримка. Начебто логічно, але, погодьмося, на сьогодні навіть 3100 — це крапля в морі, якщо рахувати ліки, обстеження і все інше.

Інші категорії:

  • Учасники бойових дій, постраждалі на Майдані, діти, які пережили табори — по 1000 грн,
  • Люди з особливими заслугами перед державою (там не уточнюється, але це окрема категорія) — також 3100,
  • Родини загиблих, вдівці/вдови — 650 грн,
  • Учасники війни, колишні в’язні концтаборів, ті, кого вивозили на примусові роботи, діти партизанів — 450 грн.

Ніби всі включені. Але якщо чесно — хтось отримає стільки, що вистачить хіба що на кілька пакетів гречки. Так, символічно, але без сюрпризів.

До речі, ці виплати — не щось нове. Такі гроші до державних свят (особливо до Дня Незалежності або Дня перемоги над нацизмом) уряд видає щороку. Просто кожного разу суми трохи коригують. Але глобально — це більше знак уваги, ніж реальна підтримка. Хоча, можливо, хтось саме цього знаку і чекає.

Для отримання таких виплат не потрібно особисто звертатися — зазвичай кошти нараховують автоматично через Пенсійний фонд чи соціальні служби. Але якщо є сумніви — краще перевірити в органах соцзахисту. Бували випадки, коли люди просто випадали з уваги через бюрократію.

Ну і важливий момент — точна дата надходження грошей поки не названа. Але, як правило, це за кілька днів до самого свята, тобто десь у середині серпня.

Джерело: 5692.com.ua

Мудрість проти зморшок: що справді робить жінку привабливою

Скільки разів ми бачили, як жінки з острахом рахують зморшки чи ховають сивину під тоннами фарби? І це не дивно: навколо тільки й розмов про вічну молодість. Але чесно кажучи, ця гонитва за юністю часто виглядає трохи сумно. Боятися прожитих років — усе одно що соромитись пройденого шляху. А досвід, згадайте, не купиш ні за які гроші.

Навчитись любити себе такою, якою ти є — із прожитими роками, з набутими знаннями й, можливо, кількома шрамами на серці — під силу не кожній. Але саме це і є справжня перемога.

"Золотий вік" жінки: чи існує він взагалі

Якщо прислухатися до розмов навколо, то "золотим віком" вважають період між 30 і 45 роками. Ніби от тоді вже й голова працює краще, і досвіду достатньо, і юнацька гарячковість починає відступати. Та чи справді це так?

Правда в тому, що не всі "дорослі" жінки стають спокійними і мудрими. Деякі залишаються тими ж поривчастими авантюристками, що й у двадцять. Інші ж після 30 починають заглиблюватися у філософські роздуми: "А чи правильний шлях я обрала?" або "Чому я досі не досягла того, чого хотіла?".

До речі, криза 30-35 років — яскравий тому приклад. Саме в цей час жінки часто змінюють імідж, роботу, захоплення. І не тому, що хочуть пригод. Просто намагаються втекти від відчуття: життя вже тут, а ти ніби ще не зовсім готова його приймати.

Навіщо намагатись бути молодшою, якщо можна бути щасливою

Часом здається, що боротьба зі своїм віком стає окремим видом спорту. Одягти коротку спідницю замість доречної сукні, фарбувати волосся в яскраво-рожевий колір "щоб не бути як усі", носити рвані джинси, коли вони вже більше підкреслюють втому тіла, ніж дух бунтарства…

Виглядати молодо — це прекрасно. Але коли старання виглядають натягнуто, все стає лише сумніше. Насправді, краса йде не від гладенької шкіри, а від очей, які світяться впевненістю: "Я знаю, хто я".

Тож важливо не хапатися за молодість зубами, а приймати себе — крок за кроком. Життя має бути справжнім, а не театральним.

Коли настає найкращий час у житті жінки

Як не крути, але кожен вік має свою чарівність. Психологи кажуть: найкращий період — це той, у якому ви зараз живете. Здавалося б, банальність, але подумайте: у 20 ти відчуваєш, як в тобі б'є джерело енергії, у 30 — вже вмієш спрямовувати його у правильне русло. У 40 — знаєш собі ціну і не витрачаєш час на порожні речі.

До речі, трохи скепсису у зрілої жінки тільки додає їй шарму. Уявіть собі ту легку іронію, якою може озброїтися дама, що вже пройшла через сотню "великих драм". Це ж неймовірно привабливо.

Так що не варто боятися здати назад у виборі гардеробу чи стилю. Варто боятися лише одного — перестати бути собою.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні зростають ціни на вживані авто: у чому справа

Хто б міг подумати, що продати стареньке авто стане таким квестом? Але з 1 грудня 2024 року все змінилося. Податки, які раніше можна було обійти, тепер ловлять навіть тих, хто хотів просто "віддати машину в хороші руки". А на виході маємо — дорожчі б/у авто, більше паперів і менше нервів у продавців.

Нові податки: як тепер продається авто

Уявіть собі ситуацію: ви вирішили продати машину. Перша угода за рік — усе гаразд, нуль податків. Але якщо це вже друге авто, яке ви продаєте з січня — тримайтеся: доведеться викласти 5% податку на доходи плюс ще 5% — на військовий збір. І це тільки початок.

А от якщо ви надумаєте продати третє авто за рік (а такі є, скажімо, ті ж перекупи) — тут уже ціна питання зростає до 18% плюс ті ж 5% збору. Разом — 23% від суми. Відчуваєте, як цифри кусаються?

Цікаво, що для мопедів, мотоциклів і легкових авто діють саме такі правила. Але якщо мова про вантажівки чи причепи — тоді податки вмикаються вже з першого продажу. Без поблажок.

Перекупам не пощастило

Тут найбільше болить тим, хто заробляє на автівках — перекупникам. Вони привозять вживані авто з Європи, трохи підфарбовують, змінюють гуму — і виставляють на продаж. Але тепер, з новими ставками, їхній прибуток тане як сніг навесні. Що робити? Правильно — закладати ці витрати в ціну. А значить, кінцевий покупець платить більше. Простими словами: новий податок перекочував із кишені продавця до кишені покупця.

Згідно з даними Інституту досліджень авторинку, в березні 2025 року середня ціна на популярні бензинові б/у машини вже підросла до 6000 доларів. І це ще не межа.

Продаж за довіреністю: хитрість, яка більше не працює

А ви знали, що багато хто в Україні продавав авто "за довіреністю"? Це така собі схема — авто наче ваше, але користується ним інша людина. Формально — не продаж, отже, податків немає. Але тепер фіскали стали уважнішими.

Якщо така довіреність потім переходить у справжній продаж, а для вас це вже друга чи третя угода в році — будьте ласкаві, заплатіть по повній. І не важливо, що ви на ці гроші не жили, що це був формальний крок — податкова вважатиме інакше.

Цікаво, що останнім часом фіксують все більше випадків, коли автівки, що колись були "віддані" за довіреністю, нарешті оформляють юридично. І це означає, що власника можуть змусити сплатити податки навіть заднім числом.

Що робити, щоб не втратити гроші

Тут порада проста, хоч і трохи банальна — плануйте. Якщо маєте дві машини на продаж — не спішіть, зробіть це в різні роки. Або хоча б не упродовж одного календарного. І не довіряйте довіреностям — це вже давно не захист, а потенційна пастка.

А ще краще — радьтеся з податковими консультантами. Такими, які справді розуміють, що відбувається. Бо одна неправильно оформлена угода — і доведеться викладати суму, яку планували витратити на ремонт чи нову резину.

Отакі справи. Ринок змінився, правила жорсткіші, і виграти тепер можуть тільки ті, хто думає на кілька кроків наперед.

Джерело: 5692.com.ua