Хто з нас не мріяв про гарну рівну засмагу — таку, щоб аж світитись у дзеркалі, ніби щойно з відпустки на островах? Сонце завжди асоціюється з літом, теплом, життям. Але з віком ці романтичні уявлення трохи тьмяніють — і не тому, що ми старіємо душею, а тому, що шкіра вже не така "бойова", як у 20.

Справа в тому, що з роками наша шкіра втрачає свою природну "броню". Колагену менше, зволоження гірше, пігменту — теж. І навіть короткий час на сонці може не лише погіршити стан шкіри, а й запустити процеси, які… ну, скажімо, не дуже добре закінчуються. Дерматологи кажуть прямо: сонце може не просто провокувати, а й запускати розвиток онкозахворювань шкіри.

Звучить страшно? Можливо. Але краще знати й бути готовим, ніж потім шкодувати. Бо ризики — реальні.

До речі, в зоні ризику не лише ті, хто трохи старший

Є ще категорії людей, яким краще взагалі уникати активного сонця:

• світлошкірі люди зі світлим волоссям і очима (такі найчастіше не засмагають, а просто обгорають — іноді за лічені хвилини),
• ті, у кого понад 100 родимок на тілі — шанси "пропустити" небезпечну трансформацію зростають,
• власники диспластичного невуса — це така "підозріла" родимка, яка за певних умов може перерости у щось серйозніше.

Якщо чесно, багато хто навіть не знає, скільки у нього родимок, і не дуже заморочується їх перевіркою. Але варто хоча б раз на рік навідатись до дерматолога — особливо перед активним сонячним сезоном.

Цікава деталь — чому саме після 45 років

Не тому, що це якась магічна межа. Просто після цього віку організм загалом змінюється. Шкіра тоншає, втрачає еластичність, імунний захист стає менш потужним. І якщо в молодості клітини ще можуть "прощати" ультрафіолетові удари, то далі — вже ні.

Ультрафіолет проникає глибше, запускає процеси мутації в клітинах, і навіть маленька плямка, яку ви раніше не помічали, може з часом перерости у щось на кшталт базаліоми чи меланоми. А це — вже зовсім інша історія.

А що ж тоді робити

Засмага — це не табу. Але підхід має бути розумним:

• уникати прямого сонця з 11:00 до 16:00 — саме в цей час воно найагресивніше,
• користуватись сонцезахисним кремом із SPF не менше 30 (а краще 50),
• не лежати під сонцем довше 20–30 хвилин,
• обирати тінь або легкий одяг, який прикриває плечі, спину та шию,
• і, головне, регулярно перевіряти родимки.

Маленький відступ — про вітамін D

Багато хто боїться втратити засмагу і… вітамін D. Але, чесно кажучи, для його синтезу достатньо 10–15 хвилин перебування на сонці вранці чи під вечір — і навіть не обов’язково з оголеними плечима. А якщо ви зовсім у тіні — завжди можна додати його у вигляді добавки (після консультації з лікарем, звісно).

Ще трохи про креми

Не всі сонцезахисні креми однакові. Якщо вам 50, і шкіра вже не така щільна, як колись, обирайте креми із фізичними фільтрами (наприклад, оксид цинку або діоксид титану). Вони утворюють захисну плівку на поверхні шкіри і буквально "відбивають" сонце. Так, вони трохи білять, але захищають краще.

Любов до сонця — це нормально. Але коли йдеться про здоров’я, треба вміти сказати собі "стоп" або хоча б "з обережністю". Шкіра — наш бар’єр, наш захист. І з віком цей бар’єр слабшає.Тож нехай сонце буде другом, а не ворогом. Просто не забувайте — друг буває і надто палким.

Джерело: 5692.com.ua

Горілка — це не лише про застілля, тости і… наступний день з мінералкою. Цей прозорий напій із характером має ще один, зовсім несподіваний бік — практичний. Можливо, хтось іще сумнівається, але з горілки виходить чудовий помічник у побуті. Не п'є, не сперечається, а користі — море.

Отже, ділимося п’ятьма способами, як звичайна горілка з полиці бару може згодитися у господарстві. І не лише там.

Дезінфекція без зайвих слів

Чесно кажучи, хто з нас не шукав щось "натуральне, але щоб працювало"? Горілка — саме з цієї серії. Якщо її налити в пульверизатор (можна і без нього, просто ганчірка), вона чудово впорається з кухонними поверхнями, кранами, унітазом чи ванною.

У ній достатньо спирту, щоби знищити більшість бактерій і вірусів. І так, вона не пахне хімією. Що теж важливо.

Боротьба з плямами — як маленький побутовий детектив

Є такі плями, які здаються приреченими. Але варто взятися за справу з горілкою — і шанс на порятунок є.

Нанесіть трохи горілки на пляму (тільки спершу десь на невидимому куточку перевірте), зачекайте кілька хвилин — і потім легенько промокніть. Спирт розчиняє жирні або пігментні забруднення, що глибоко всмокталися.

До речі, цей спосіб іноді рятує не лише одяг, а й оббивку на дивані. Перевірено.

Запахи, прощавайте

Є такі "аромати", які не вивітрюються, а, здається, вгризаються. Наприклад — кеди після літньої спеки. Тут горілка знову вистрілює як джокер.

Залийте її в пляшку з розпилювачем і побризкайте взуття, килими, спортивну форму. Вона не замаскує, а знищить бактерії, які і створюють неприємний запах.

А якщо хочеться ще й приємного шлейфу — додайте кілька крапель ефірної олії. Лаванда, м’ята, цитрусові — вибір за вами.

Від комах — простіше, ніж мазати хімією

Цікавий факт: комахи не в захваті від запаху спирту. І це чудова новина для тих, хто не хоче труїти себе аерозолями.

Що треба:

• півпляшки води
• стільки ж горілки
• кілька крапель олії цитронели або евкаліпта

Змішати, налити у флакон — і готово! Пшикайте на шкіру чи одяг перед вечірнім виходом у двір або на природу. Москіти втікатимуть, як від старої газети.

Горілка на кухні — не тільки у чарці

Неймовірно, але цей інгредієнт може працювати і в стравах. У тесті для пирогів, наприклад, горілка випаровується під час випікання, але перед тим робить тісто ніжним і хрустким.

А ще — у соусах. Декілька крапель можуть "витягнути" смак, зробити його глибшим, насиченішим. Але головне — не переборщити. Бо тоді вже буде не витончена страва, а вечірка.

А ще — несподівані варіанти використання

• Що цікаво: горілку можна використати як засіб проти лупи. Просто втирайте у шкіру голови (знову ж таки, краще змішати з якоюсь настоянкою — наприклад, календули).
• А ще — у вазі з квітами. Крапля горілки у воді продовжить їм життя (і зменшить бактерії).
• І навіть при болі у горлі — але тут уже краще порадитися з лікарем, бо "народна медицина" не завжди грає в плюс.

Горілка — це, здається, єдиний продукт, який може бути і антисептиком, і освіжувачем, і кулінарним підсилювачем. І все це — без складних інгредієнтів чи витрат. У нашому побуті часто вирішальну роль відіграють не дорогі засоби з реклами, а прості речі, що вже давно стоять у шафі. Просто треба подивитись на них під іншим кутом.

Джерело: 5692.com.ua

Мабуть, кожному знайоме те відчуття: щойно міняєш постіль, все таке чисте, свіже, аж хочеться пірнути в ліжко — і тут… опа, пляма. Незрозуміло звідки, але вона є. Можливо, кава розлилася, може, малюк пустував, а може, просто час зробити генеральне прибирання. Але факт залишається фактом — плями на матраці псують настрій і викликають підсвідомий дискомфорт.

Догляд за матрацом — це не просто про чистоту. Це про комфорт, здоров’я і банальне бажання лягти в ліжко без думки "оце ж треба…". Якщо доглядати за матрацом регулярно, він без проблем прослужить вам до десяти років. Особливо якщо він якісний — а зараз їх роблять доволі добротними.

Коли краще чистити матрац

Якщо говорити з практичної точки зору — принаймні двічі на рік. Але ще краще — звертати увагу на стан матраца щоразу, коли міняєте постіль. Хоча б раз на тиждень. Бо свіжа пляма — це як свіжий слід: стер і все, а от застаріла… отут уже доведеться попітніти.

Що може знадобитися

Багато чого — але все знайдеться вдома:

• мікрофіброва ганчірка або старий рушник (але не паперовий — він тільки зробить гірше),
• харчова сода,
• оцет (звичайний, 9%),
• рідке мило або миючий засіб для посуду,
• м’яка щіточка,
• пилосос або хоча б ручна насадка,
• спеціальний ензимний засіб (за бажанням, але дуже виручає при "дитячих пригодах").

Не терти, а промокати

От щось трапилося прямо зараз? Не панікуйте. Не потрібно одразу хапатися за щітку. Просто промокніть пляму тканиною, щоб вбрати якомога більше рідини. Це справді працює.

Пилососимо — обов’язково

Навіть якщо пляма вже підсохла, пилосос — must have. І не лише тому, що це естетично. Пил, крихти, шерсть — усе це може стати "добривом" для бактерій і неприємних запахів. А якщо є харчова сода — посипте, залиште на кілька хвилин і потім пропилососьте.

Оцет+мило = домашній суперзасіб

Змішайте в рівних частинах воду і оцет, додайте краплю рідкого мила. Розпиліть цей розчин на пляму. Дайте йому трохи "попрацювати" (хвилин 10). Потім знову акуратно промокніть. До речі, цей спосіб універсальний — і для старих, і для свіжих плям.

Якщо пляма з характером…

У разі, якщо маєте справу з наслідками нічних пригод малюка чи домашнього улюбленця, допоможе ензимний засіб. Його можна знайти в будь-якому супермаркеті. Він не просто прибирає запах — він розщеплює білки, які цей запах створюють.

Не шкодуйте соди

Це чарівна пудра для матраців. Після очищення рясно посипте матрац харчовою содою — вона вбере вологу, нейтралізує запахи й дасть антисептичний ефект. Через 10–15 хвилин знову пилососьте.

Сушіть як слід

Це не те, що можна пропустити. Матрац повинен добре просохнути. Інакше буде гірше. Тому або лишіть його на день біля відкритого вікна, або використайте вентилятор. Лише після повного висихання застилайте ліжко.

Цікаво, але факт

Більшість людей ніколи не чистить свій матрац за весь період його експлуатації. Уявіть тільки — скільки пилу, мікробів, залишків поту і шкіри там накопичується за роки! Це як ніколи не мити улюблену чашку… лише спати в ній.

Матрац — це не просто основа ліжка. Це простір, де ми проводимо третину життя. Турбота про нього — це турбота про себе. Регулярне чищення — дрібниця, яка має величезне значення для якості сну, гігієни і навіть здоров’я. І пам’ятайте: легше запобігти, ніж потім боротися.

Джерело: 5692.com.ua

Іноді улюблена страва просить змін — трохи перцю, краплю фантазії й добру порцію смаку, що запам’ятається. І саме плов — та страва, яка дозволяє такі експерименти без скандалів на кухні. Бо рис усе стерпить, якщо поруч із ним добрий м’ясний шмат, духмяні спеції… і щось таке, чого ніхто не чекав. От, наприклад, гриби. А до них — ще й курага. І лимончик. Так, саме він.

Чесно кажучи, на перший погляд — якесь кулінарне непорозуміння. Але як тільки ця комбінація потрапляє в казан — усе стає на свої місця.

Готуємо плов із грибами, курагою та лимоном — покроково

Що треба мати під рукою:

• грибів свіжих — грамів 500 (печериці підійдуть, а якщо маєте гливи чи щось лісове — взагалі супер)
• м’яса — 400 грамів (свинина, курятина, що є під рукою)
• морквини — три середні, не надто молоді
• цибуля — три головки, без фанатизму
• рису — 300 грамів, щоби не забагато, але й не сухо
• кураги — 100 грамів, можна трохи більше, якщо любите солодкувату нотку
• половинка лимону — буде ідеально, з цедрою ще краще
• часник — одна головка, така, щоб не розпадалась
• спеції — що душа забажає (зіра, чорний перець, коріандр — усе піде)

Ріжемо

М’ясо й гриби — на шматочки. Не треба дрібнити, дайте їм простір. Гриби — на чверті або товсті пластинки, особливо якщо вони великі. М’ясо — кубиками, щоб у ложку влазило й ще місце для рису було.

Смажимо, тушкуємо, гріємо душу

На пательні або в казані розігріваємо олію. Спершу кидаємо м’ясо, а вже через пару хвилин — гриби. Смажимо до легкої золотинки. Потім — дрібно порізану цибульку. Не шкодуємо часу: вона має стати м’якою, ніби після ванни.

Ще через 5 хвилин кидаємо натерту або нарізану соломкою моркву й курагу, порізану навпіл або на смужки. Усе разом — під кришку, нехай дружать. Пахне вже добре, правда?

Додаємо воду, рис і цитрусову свіжість

Як тільки все трохи підсмажилось і запахи злились в одне ціле — заливаємо гарячою водою. Орієнтовно 600–700 мл — не переборщіть. Слідом — промитий рис і сік половинки лимона. Можна й трохи цедри додати, якщо хочете аромат із характером.

Спеції та фінальна термічна магія

Доводимо до кипіння, а далі — на середній вогонь хвилин на 10. Кидаємо улюблені спеції — тут уже за відчуттям. Хтось любить з гостринкою, а комусь подавай ніжність. Ще 5 хвилин — і час виключати.

Часник і терпіння

Очищаємо головку часнику — знімаємо лише верхній шар, але зубчики залишаємо цілими. Кладемо зверху прямо в рис. Накриваємо все щільно — і залишаємо на годину. Без плити, без метушні. Просто дайте плову настоятись. Це як вино — чим спокійніше, тим краще.

Цікавинка в тему

До речі, курага — це не просто солодкий акцент. Вона ще й нейтралізує важкість м’яса, допомагає перетравлювати їжу. Із лимоном — це майже аптечна формула. А ще: у середньоазійських кухнях подібні поєднання — не дивина, а традиція. Там цінують баланс між ситністю й свіжістю. Тож ми тут не фантазуємо, а надихаємось світовою мудрістю.

Коли кухня наповнюється запахом грибів, тушкованої моркви, спецій і ледь вловимого лимонного шлейфу — стає зрозуміло: готується не просто їжа. Готується момент тиші, коли всі замовкають, щоб насолодитись першою ложкою. У цій страві — тепло, несподіванка і трохи дитинства. Можливо, саме це ми шукаємо в кожному плові.

Джерело: 5692.com.ua

Стереотипи — річ уперта. Ще донедавна вважалося: от тобі 30 — і вже час подумати про теплі шкарпетки та серіали замість вечірок. А що вже казати про зовнішність… начебто після 25-ти краса починає йти на спад. Але, як виявилося, усе зовсім не так. Навпаки!

Цікаве дослідження з Великої Британії трохи порушило спокій соцмереж і стало привідом для розмов у кав’ярнях. Британські соціологи вирішили з’ясувати, коли жінка виглядає найпривабливішою. Результат? Досить несподіваний.

31 — вік, коли краса не просто зовнішня, а глибока

Отже, за підсумками опитування, проведеного серед двох тисяч людей (чоловіків і жінок), більшість визнала: найбільш привабливо жінка виглядає саме в 31 рік. Не 18, не 25 — саме тоді, коли вже є певний життєвий досвід, впевненість у собі, а іноді — й своя дитина на руках.

До речі, багато хто з опитаних навіть вважає 31-річних привабливішими за молодших дівчат. Неочікувано, правда? Але якщо вдуматися — цілком логічно.

У 20 років ми ще шукаємо себе. У 25 — пробуємо нові стилі, зачіски, робимо помилки. А от у 31 вже чітко знаємо, що нам пасує, а що — ні. Це як вдало зібраний образ: все на своєму місці, нічого зайвого, кожен штрих — зі смаком.

Що впливає на сприйняття краси

Соціологи пояснюють: краса — це не лише обличчя чи фігура. Вона значно глибша. Це:

• впевненість у собі — не та, що кричить, а спокійна, внутрішня.
• стиль — той, що не копіює, а підкреслює індивідуальність.
• життєвий досвід — той самий, що навчив реагувати на критику з усмішкою.
• енергія та баланс — між кар’єрою, родиною, собою.

Можливо, саме ця "комбінація" робить образ цілісним. Як гарно підібрана мелодія — без фальші.

Цікаво ще й ось що…

• Згідно з тим же опитуванням, найщасливішими жінки почуваються у 28. Можливо, тоді й настає момент, коли "все на своєму місці": ніби й молодість ще поруч, і розуміння себе вже є.
• У 32 роки більшість британок задоволені родинним життям, а у 33 — фінансами. Тобто зовнішня краса тут іде рука об руку з внутрішнім відчуттям спокою.
• А от після 30, кажуть, настрій часто псує… дзеркало. Перші зморшки, сивина. Але чесно: хіба кілька ліній на обличчі — це мінус?

А як щодо нашої культури

У нас теж поступово змінюється уявлення про жіночий вік. Слово "бальзаківський" звучить уже не як вирок, а як комплімент. Сьогодні жінки у 30+ — успішні, яскраві, з досвідом, що додає глибини. І так, вони красиві. Не просто красиві — цікаві, а це набагато більше, ніж просто картинка з обкладинки.

Краса — це не пік, не вершина, після якої йде спад. Це процес. Вона змінюється разом із нами, з нашим досвідом, болями, перемогами, звичками, усмішками. І найкращий вік? Ймовірно, той, коли жінка дивиться в дзеркало і каже: "Мені добре. Я подобаюсь собі". Неважливо, скільки їй років.

Джерело: 5692.com.ua

Можливо, ви з таким вже стикались — наче нічого особливого не робили, а спина час від часу ниє. Особливо після навантаження або навіть… після кашлю. Чесно, звучить дивно, але це може бути сигналом, що в хребті щось пішло не так. І так, ми зараз про ту саму міжхребцеву грижу.

Зовні ви цього не помітите, але всередині все серйозно. Біль може бути тупий, різкий, прострілюючий — залежно від ситуації. А буває, що взагалі ніяких відчуттів, поки не стає пізно: коли вже не встати з ліжка або починаються проблеми з ногами, руками чи навіть тиском.

Що таке ця "грижа" і чому її всі бояться

Хребет, якщо спрощено, — це наче вежа з хребців, а між ними — такі собі "подушки" (міжхребцеві диски), які амортизують і дозволяють нам згинатися. Усередині кожного диска — м’яка речовина (пульпа), ніби начинка в пончику. І от якщо зовнішнє кільце ослабло або тріснуло — ця "начинка" може вилізти назовні. Оце і є грижа.

І хоча здається, що це просто якесь "випинання", насправді вона тисне на нерви, порушує кровообіг, викликає запалення. Найгірший сценарій — ураження нервової системи або навіть параліч. Не лякаємо, але попереджаємо.

Звідки береться ця біда

Причин чимало, і деякі — доволі буденні:

• сидите годинами, не змінюючи позу;
• постійно тягнете щось важке;
• маєте зайву вагу або проблеми з поставою;
• перенесли травму спини;
• спите мало — організм не встигає відновитися;
• або вже є хронічні проблеми типу остеохондрозу.

Здається, пів країни в зоні ризику.

Як зрозуміти, що щось не так

Тут усе непросто, бо симптоми не завжди очевидні. Але є деякі "дзвіночки", на які варто звернути увагу:

• періодичний біль у попереку чи шиї;
• різкий "простріл" при русі;
• біль, що віддає в ноги чи руки;
• оніміння пальців, слабкість у кінцівках;
• збої в роботі сечового міхура або кишківника;
• раптові головні болі, запаморочення, нестабільний тиск.

Так, звучить лячно. Але ще гірше — ігнорувати. Якщо щось подібне помічаєте регулярно — не відтягуйте. Запис до терапевта або ортопеда — перший крок. Часто вистачає просто огляду й опитування, іноді — МРТ чи рентгена, щоб точно зрозуміти, що до чого.

Що робити, якщо таки підтвердили грижу

Без паніки. У більшості випадків операції не потрібно. Все починається з простого:

Полегшити біль

Тут допомагають звичайні знеболювальні (ібупрофен, напроксен). Якщо не діють — лікар може призначити щось сильніше, зокрема міорелаксанти або препарати для зняття нервової напруги.

Переналаштувати життя

Лікар майже гарантовано порекомендує лікувальну фізкультуру. Це не "фітнес", а вправи на зміцнення глибоких м’язів, що тримають хребет. І так, вас навчать, як правильно щось піднімати і як не робити різких рухів.

А що з операцією

Різати будуть тільки в крайніх випадках — якщо біль не минає більше 6 тижнів, або якщо вже порушені функції організму. Зазвичай видаляють тільки те, що тисне на нерви. Повністю диск прибирають рідко.

А можна обійтися альтернативою

Є методи, які дехто хвалить:

• Акупунктура — для когось реально знімає біль, хоча наука ще не дала чіткої відповіді.
• Хіропрактика — мануальні вправи, але тут треба обережно. Якщо робити безконтрольно — може бути гірше.
• Масаж — тимчасово полегшує стан, якщо робить фахівець.
• Йога — особливо корисна для відновлення гнучкості та зменшення стресу.

Проте все це — лише доповнення, а не заміна нормального лікування.

Міжхребцева грижа — це не вирок, але й не жарти. Вона не виникає за день-два, і не зникає миттєво. Тут важливе не лише лікування, а і спосіб життя: більше руху, менше перенапруги, увага до себе. Бо, як то кажуть, "спина — одна, а диванів у житті багато". І треба мати змогу на них хоча б зручно сидіти.

Джерело: 5692.com.ua