От уявіть собі ситуацію. Ви вирішили продати стару праску або дитячий велосипед через OLX — і тут на вас вже, по суті, "дивиться" податкова. Так-так, навіть якщо це був ваш єдиний продаж за весь рік. І от тепер здається, що навіть домашній розпродаж стане чимось, за що треба звітувати, ніби ви справжній підприємець.

Про що йдеться

Нардепка Ніна Южаніна підняла тривогу: Мінфін підготував новий законопроєкт. Його суть у тому, що всі цифрові платформи — типу OLX, ROZETKA, Prom.ua та інші — тепер мають щороку звітувати до податкової про кожного користувача, який хоч щось продав. І неважливо, скільки разів — один чи сто.

До речі, ці платформи хочуть ще й зробити податковими агентами. А це вже серйозніше. В перекладі на людську мову це означає, що вони будуть змушені автоматично утримувати з доходу продавця податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і ще й військовий збір. Тобто, отримали гроші — частину одразу вирахують, і не спитають, чому ви взагалі той диван продавали: бо переїжджаєте чи просто хотіли звільнити місце в кімнаті.

Южаніна каже: така ініціатива виглядає як надмірна. І це м’яко сказано. З її слів, Мінфін обрав з європейських норм тільки те, що вигідно державі — а от порогові значення, які захищають звичайних людей, "випали з тексту".

Що мається на увазі

У ЄС, наприклад, звітність подається лише в тому випадку, коли продавець:

• заробив понад 2000 євро,
• або здійснив 30+ продажів за рік.

А в нас, судячи з усього, хочуть податки навіть з першої проданої футболки. У прямому сенсі — з 1 гривні. І, що ще цікавіше, цю жорстку норму озвучили під час робочої групи, де обговорювали цей проєкт закону. Там, до речі, були й інші "перли", про які Южаніна навіть не захотіла згадувати публічно.

І от тепер питання: це що, кожен продавець б/в телефона має готувати податкову декларацію, мов айтішник із доходом у доларах? Чесно кажучи, це виглядає абсурдно. Тим більше зараз, коли людям і так вистачає турбот — і з цінами, і з тарифами, і взагалі з життям у реаліях воєнного часу.

Джерело: 5692.com.ua

Перед Великоднем на кухнях стає особливо людно. Хтось ставить опару ще вдосвіта, інші — шукають щось новеньке, без танців із дріжджами. Бо хочеться і смачно, і не надто клопітно. Саме така вона — сирна пасочка, ніби тепла згадка з дитинства, що пахне ваніллю й спокоєм. От серйозно, цей рецепт — ніби скарб. Золото, яке не сховаєш під подушку, бо хочеться їсти його просто гарячим.

Коли хочеться без дріжджів, але з душею

Ця сирна паска — без жодної граминки дріжджів. І знаєте, це ще й плюс: не треба вгадувати, "чи піднялось тісто", "чи вистоялося", "чи не впаде раптом, як віник після генерального прибирання". Все простіше. Але на смак — просто вау. М'яка, соковита, з легенькою кислинкою сиру, і таким ароматом, що сусіди, здається, теж хочуть святкувати з вами.

Що потрібно — список простий, але не банальний

Інгредієнти для тіста:

• 350 г домашнього сиру (краще не надто мокрого)
• 180 г м’якого вершкового масла
• 180 г цукру (можна трішки менше, якщо не любите надто солодке)
• 200 г яйця (це приблизно 4 середніх)
• 270 г борошна (вищого сорту або й цільнозернове, кому як до душі)
• 10 г розпушувача
• 100 г родзинок або, якщо хочеться яскравіше, цукатів, вишні, журавлини — на ваш смак
• 1 г куркуми — для теплого золотистого кольору
• ванільний цукор — скільки не шкода

Для глазурі (молочна, ніжна):

• 150 г згущеного молока
• 50 г сухого молока
• 40 г цукрової пудри

Замішуємо — по-простому, без заморочок

У великій мисці з’єднуємо все сухе — борошно, розпушувач, ванільку, куркуму. Масло має бути м’яким, тому заздалегідь вийміть його з холодильника. Збиваємо міксером 3–5 хвилин, поки воно не стане світлим і повітряним, ніби перший сніг на Новий рік.

Потім по черзі додаємо цукор і яйця. Масу добре перемішуємо. Далі вводимо сир — і знову міксер у руки або стара дерев’яна ложка, як у бабусі.

Родзинки й кольорові штучки

Родзинки, журавлини чи що ви там вибрали — обов’язково промити, бажано в теплій воді, і добре обсушити на рушничку. Інакше пустять вологу, й тісто буде "не дуже". Додаємо до готової маси, розподіляємо рівномірно — аби кожен шматочок був "із сюрпризом".

Як випікати — усе точно й без паніки

Тісто викладаємо у форми — паперові, силіконові, що маєте. Заповнюємо на ⅔, бо ще трохи підніметься. Ставимо в духовку, заздалегідь розігріту до 170°C. І не підглядаємо кожні 5 хвилин. Просто чекаємо. Орієнтовно — 50–55 хвилин.Перевірка — класика: дерев’яна шпажка або зубочистка. Якщо суха — значить, час виймати.

А тепер — молочна магія

Поки пасочки охолоджуються, готуємо глазур. Просто змішуємо всі інгредієнти — згущене молоко, сухе молоко і цукрову пудру. Ніяких водяних бань чи танців із ложками. Головне — добитися однорідної, гладенької маси.Ця глазур тримається ідеально. Не розтікається, не тріскає. Наче ніжна шапочка, що трішки блищить на сонці.

Ще трохи про прикраси

Хоча цей пункт — на любителя, але! Можна додати зверху сухоцвіти, шматочки фісташок, або зробити біло-рожеву візерунчасту "крапельку". І виглядає, як у Pinterest, і зроблено власноруч.До речі, деякі додають у тісто цедру лимона або апельсина — це додає свіжості. Я пробувала — цікаво виходить.

Святкова випічка — це більше, ніж просто їжа. Це — про сім’ю, тепло, спогади. Про запах, який повертає у дитинство, де все ще було простим. Паска — це маленьке диво. І навіть якщо рік був непростим, нехай цей смак нагадає: життя триває, і ми ще можемо пекти, ділитись, любити. Кожен шматочок цієї сирної паски — ніби ковток спокою, який так потрібен навесні.

Джерело: 5692.com.ua

А ви коли-небудь відчували, що життя раптом стає легшим? Наче хтось натиснув "пауза" на проблемах і "плей" на приємностях. От приблизно так себе почуватимуть ці п’ять знаків Зодіаку у квітні. І ні, це не магія — просто зірки вирішили дати їм ковток справжнього щастя.

Овен

Ну що ж, Овни, тримайтеся — квітень вас добряче підкине догори. У хорошому сенсі. Все, за що ви візьметеся, наче йде як по маслу. Ще вчора думали, що не встигнете? А вже сьогодні все зроблено — і навіть краще, ніж планували. Гроші? Можуть з’явитися там, де ви й не чекали. Робота? Буде просування або цікавий проєкт. А ще… любов. Є шанс зустріти когось, хто змусить вас частіше посміхатися.

Телець

Для Тельців квітень буде, як довгоочікуваний відпочинок після марафону. Ви стільки працювали, нервували, все тягнули на собі — і нарешті з’явиться стабільність. Уявіть собі вечір із родиною, какао в руках і повна гармонія навколо — це про вас. І в коханні з'явиться особлива теплота. Хтось давно знайомий може заговорити зовсім інакше, ніж раніше… або ж нове знайомство подарує приємне хвилювання, як у юності.

Лев

Леви, у вас буде справжнє свято душі! Здається, всесвіт вирішив слухати вас дуже уважно. Подумали про щось — раз, і воно сталося. В роботі можливі прориви: премії, похвала, визнання. Гроші можуть прийти як бонус або у вигляді цікавої нагоди. А ще у вас буде ота чарівна енергія, яка запалює інших. Люди тягнутимуться, захоплюватимуться, і ви відчуєте, що живете на повну.

Терези

Терези, ви відчуєте, ніби хтось легенько прибрав з плечей тягар. Спокій повернеться. Ви почнете частіше усміхатися — і не тому, що треба, а бо щиро. Поїздки, зустрічі, несподівані приємності — усе це буде впродовж місяця. І ще — якщо у вас було якесь бажання, мрія, яка, здавалося, давно забула дорогу до реальності — саме час їй з’явитися.

Стрілець

Квітень для Стрільців — це як пригода з книги, яку не хочеться відкладати. Ви будете на хвилі: натхненні, вільні, відкриті до всього нового. Знайомства, угоди, цікаві ідеї — все йтиме до вас, наче ви магніт. І найприємніше — усе це буде не просто красиво виглядати, а ще й справді тішити. Ви ніби головний герой власної історії, де щасливий фінал — гарантований.

Звісно, не всі вірять у зірки, але іноді вони справді дивують. І, можливо, саме зараз — той самий момент, коли варто трохи розслабитися і дозволити життю тішити вас дрібницями, приємними збігами та теплом у серці.

Джерело: 5692.com.ua

Буває, що ми зростаємо поруч, ділимося цукерками, ліземо під один плед і навіть сваримось через іграшки… А потім минають роки, і вже мовчимо місяцями. Брат чи сестра — наче колись рідна людина, а тепер — чужа. Це не завжди про зраду чи сварку. Часто — про щось давніше, глибше. Щось, що лишилося в дитинстві й не дало спокою навіть у дорослому житті. І ось ми мовчимо. Бо так легше. Чи здається, що легше.

Зв'язок, що зникає непомітно

У дитинстві все виглядало простіше: спільні мультики, сімейні фото на дачі, трохи ревнощів — але ж то дрібниці, правда? Та коли виростаєш, стає помітно: щось тріснуло. І не сьогодні. Відчуження між братами та сестрами часто починається ще в ранньому віці, але "дозріває" вже в дорослому.Часом люди просто уникають болісних розмов, бо не хочуть розгрібати той емоційний мотлох, що роками лежав під килимом родинної тиші.

Коли з дитинства тягнеться тінь

Почуття несправедливості — штука підступна. Якщо в родині хтось був "зручним" або "улюбленцем", це може залишити в іншого відчуття, ніби його постійно ставили на другий план. І навіть якщо батьки не робили цього навмисне, саме так воно запам’яталось.Здається, що інший мав більше любові, більше похвали, більше права бути собою. А тебе — недочули, недобачили.

Велика вікова прірва

Коли між братами чи сестрами різниця у віці — скажімо, понад п’ять-сім років — спільних спогадів обмаль. Один ще будував халабуди, а другий вже здавав ЗНО. У дорослому житті це часто виливається у байдужість. Не через злість, просто — "ми дуже різні".І поки один одружується, інший ще в TikTok’у. От і все.

Якщо дитинство було не зовсім казкою

Багато хто не любить згадувати дитячі роки. У когось — сварки, у когось — насильство, причому іноді саме з боку брата чи сестри. Травми з того часу не просто зникають. Вони сидять тихо, але міцно. І доросле життя часто стає втечею — від людини, що нагадує про біль.Розрив стосунків у такому випадку — це спосіб зберегти психіку, а не покарати когось.

Коли любов давали "на вибір"

Якщо в дитинстві доводилось виборювати кожен шматочок уваги, це запам’ятовується надовго. Один — у центрі, інший — десь збоку. І навіть у дорослому віці може залишатися відчуття, що ти не був настільки "вартісним", як твій брат чи сестра.У таких історіях навіть той, кого "любили більше", згодом відчуває провину. Бо в душі розуміє: щось було не так.

Брат-булер або сестра-саркастка

Не завжди дитяче суперництво — це легкі шарпанини чи змагання за пульт від телевізора. Іноді — це насмішки, приниження, образи, які повторювались роками. І хоча суспільство часто закриває очі, мовляв, "так буває", наслідки бувають серйозними.З роками люди просто кажуть: ні, досить. І обирають спокій замість спілкування.

Кардинально різні світи

Хтось — технар, хтось — мрійник. Один — родинний, інший — самітник. Якщо характер, стиль життя, цінності різняться, іноді важко знайти спільну мову. І хоч це не завжди означає конфлікт, з часом контакти зникають самі собою.Бо ж не будеш дзвонити людині, яка живе зовсім іншим життям, ніби на іншій планеті.

Де не вчили говорити по-людськи

У деяких родинах сварки — це крик, двері навстіж і мовчанка на тиждень. А потім усі роблять вигляд, що все норм. Якщо з дитинства не навчили вирішувати конфлікти словами, то в дорослому віці часто зберігається звичка: або терпіти, або рвати зв’язок.Бо домовитись по-іншому просто не вмієш.

Спільні радощі, яких не було

Найсильніші зв’язки — це спільні позитивні спогади. Якщо дитинство — суцільні сварки, переїзди, холодні вечері й вічна напруга, то й теплих ниточок між братами-сестрами не залишилось. А без них важко щось будувати.Тому часто спілкування просто зникає, бо немає до чого повертатись у спогадах.

Коли мовчання між братами й сестрами триває роками, воно стає важчим за будь-яке слово. Можна намагатись зрозуміти — чому так, коли все почалося, хто винен. Але іноді відповідь не така важлива, як чесність перед собою. Не кожну історію можна полагодити, але кожну варто прожити без самообману. Бо навіть тиша — це теж відповідь.

Джерело: 5692.com.ua

Ще кілька років тому руде волосся вважали рідкістю, але сьогодні воно впевнено займає позиції у світі моди. Червонуваті, мідні, золотисті – варіантів безліч! Але чи справді цей відтінок пасує кожному? І головне – як обрати свій ідеальний тон, щоб не розчаруватися?

Кому пасує рудий

Чесно кажучи, рудий – той ще вередун. Він не всім «йде на поступки», але правильний відтінок знайдеться для кожного.

Очі:

Карооким та зеленим очам найкраще пасують насичені мідні відтінки. Блакитноокі – друзі золотистого рудого.

Відтінок шкіри:

• Світла шкіра – універсальна, можна гратися з будь-якими варіантами.
• Оливкова – більше любить золотисті та каштанові варіанти.
• Смаглява – ідеально поєднується з теплими карамельними та медовими тонами.

Тож перш ніж бігти в салон, гляньте в дзеркало – і подумайте, який рудий вам під силу "приручити".

Плюси та мінуси рудого волосся

Що хорошого:

• Додає обличчю виразності – шкіра виглядає "живішою".
• Очі стають яскравішими.
• Підкреслює індивідуальність – ви точно не залишитесь непоміченими!

Що може не сподобатись:

• Виділяє всі почервоніння та пігментні плями на обличчі.
• Швидко вимивається, тому потребує частого оновлення.
• Вимагає ретельного догляду – не всі готові до цього.

Тож перед зміною іміджу варто зважити всі "за" і "проти".

Трендові руді відтінки

Ви чули про блоранж? Це мікс блонду та рудого – пастельний, ніжний, підходить багатьом.

А ще в моді:

• Кориця та пряна вишня – для брюнеток, які хочуть щось нове.
• Неоновий мандарин – варіант для найсміливіших.
• Класичний мідний – головний хіт останніх сезонів.

Як зберегти рудий колір

Зізнаємось чесно – це не просто. Але якщо дотримуватися правил, вогняні пасма довше тішитимуть око.

• Мінімум сонця – ультрафіолет "з’їдає" колір. SPF для волосся – ваш друг.
• Без перегріву – гаряча вода та укладки прискорюють вимивання фарби.
• Правильний догляд – спеціальні шампуні та маски допоможуть зберегти колір.
• Рідше мийте голову – є ж сухі шампуні!

З чим носити руде волосся

А тепер про стиль. Рудий – самодостатній, але з деякими кольорами виглядає просто вау!

• Зелений – найкращий друг рудого, особливо смарагдовий.
• Фіолетовий – глибокий, розкішний контраст.
• Темно-синій – робить образ вишуканішим.
• Гірчично-жовтий, кавовий, чорний, білий – класичні варіанти, які завжди в тему.

Руде волосся – це стиль, характер і трохи виклик. Це не просто колір, а ціла історія, яку ви носите на собі. Якщо готові до змін – сміливо експериментуйте! І пам’ятайте: догляд та правильний відтінок вирішують усе.

Джерело: 5692.com.ua

Прання постільної білизни — це не просто про чистоту. Це ще й про те, як довго вона залишиться яскравою, м’якою й приємною на дотик. Можна, звісно, щоразу купувати новий комплект, але навіщо витрачатися, якщо можна просто дотримуватись кількох базових правил?

Бавовна: просте, але примхливе полотно

Бавовняну білизну не любить гаряча вода. Навіть якщо дуже хочеться "все як слід випрати", краще обрати прохолодну воду й режим на кшталт "ручного прання". Чесно кажучи, це рятує не лише тканину, а й ваш настрій після сушіння. А ще — не лінуйтеся вивертати речі навиворіт. Це просте діло, але як захист для кольору — просто золото.

Як часто змінювати — і чи є різниця між зимою і літом

Здається, відповідь очевидна, але ні. Влітку, коли тіло більше пітніє, варто міняти білизну частіше — хоча б раз на 2-3 дні. Узимку, коли піт — рідкість, а ковдра гріє по максимуму, можна розтягнути цей термін до тижня. Але якщо спите з домашніми улюбленцями — краще частіше, без жартів.

Не змішуйте все в одне — кольори теж хочуть поваги

Ніколи не пускайте в один барабан білу білизну разом із червоною або, скажімо, гірчичною. Колір може "поплисти", й навіть найкращі засоби для виведення плям потім не врятують. І ще — сортуйте за типом тканини. Бо, наприклад, шовк зовсім не в захваті від товариства з грубим бавовняним простирадлом.

Температура: 40 — це нове 90

Виварювання — це вже, здається, з минулого. Достатньо 40 градусів, щоб вбити більшість мікробів і не зіпсувати текстуру тканини. До речі, не кидайте все підряд і не набивайте машинку до краю — білизна тоді не просто не випереться, вона ще й злипатиметься одна з одною.

Сушіння: чому не можна "забути" про білизну в машинці

Якщо після прання білизна довго лежить у барабані, вона втрачає вигляд. Заломи, неприємний запах, вологість — усе це псує і тканину, і настрій. Краще одразу повісити на свіже повітря, особливо якщо є змога — на балконі чи у дворі. Навиворіт — обов’язково, щоб сонце не "вигризло" кольори.

Прасування — справа не проста

Здається, що прасувати просто — але ні. Якщо на білизні є вишивка чи якісь делікатні деталі, їх краще гладити з вивороту. Бавовну — навпаки, з лицьового боку. І ще — не всі тканини витримують максимальну температуру праски. Зважайте на символи на етикетках, вони не просто так там намальовані.

Ароматизоване прання

Деякі господині додають до полоскання кілька крапель ефірної олії — наприклад, лаванди чи евкаліпта. Це не лише приємно пахне, а ще й створює відчуття свіжості, коли лягаєш у ліжко. Головне — не переборщити: дві краплі — максимум, інакше буде "перенасичений букет", а не ніжний аромат.

Не всі звертають увагу, але варто періодично чистити сам барабан пральної машини — залишки мийного засобу й ворс можуть псувати й колір, і текстуру білизни. Один цикл з оцтом або лимонною кислотою раз на місяць — і машинка як новенька.

Постіль — це не просто тканина. Це простір, де ми відновлюємо сили, мріємо, іноді навіть плачемо. І якщо ставитись до неї зневажливо — вона віддячить тим самим. Сіра, витерта, без запаху свіжості — хіба це те, в чому хочеться спати? Турбота про білизну — це, по суті, турбота про себе. Тихо й без пафосу. Просто — з повагою.

Джерело: 5692.com.ua