Цими днями соцмережі та різні канали в месенджерах буквально засипані повідомленнями про якогось "бота", який нібито знає все про ваше НМТ — і коли, і де воно буде. Мовляв, варто лише написати йому, кинути свої дані, і він одразу видасть відповідь. Швидко, зручно, майже магія.

Але, як це часто буває, коли щось звучить занадто добре, щоб бути правдою — найімовірніше, це брехня.

Що за "бот" і що він хоче?

Не будемо ходити навколо: цей бот просить у вас серйозні речі — прізвище, ім’я, де живете… по суті, усе, що потрібно, щоб потім видати себе за вас. І що найгірше — багато хто вже повівся. У соцмережах навіть ширять відео, ніби все працює. Але ж ми з вами розуміємо: навіть погана афера може виглядати правдоподібно, якщо її гарно подати.

Офіційно і чітко: не вірте цьому

Український центр оцінювання якості освіти вже відкрито сказав: це шахраї. Вони використовують довіру, паніку, бажання все дізнатись якомога швидше — і наживаються на цьому.

Уявіть: ви передаєте свої персональні дані комусь у Telegram, хто обіцяє дати відповідь на запитання, яке взагалі-то ще навіть не мало з'явитись у відкритому доступі. Абсурд, правда?

А тепер серйозно — ці дані можуть використати для будь-чого:

• зробити фейковий акаунт на ваше ім’я;
• отримати доступ до ваших особистих кабінетів (і не тільки до НМТ);
• або просто перепродати цю інформацію іншим «ділкам».

Тримайтеся перевірених джерел

Щоб не потрапити в таку халепу, достатньо одного простого правила: вірте лише тим джерелам, які підтверджені. Тобто — офіційному сайту Українського центру оцінювання якості освіти та їх сторінкам у соцмережах.

Інформація про місце і час тестування з’явиться в особистому кабінеті учасника НМТ — з 4 травня. Тільки там. Більше — ніде. Все інше — або фейк, або спроба вас використати.

Чому люди вірять фейкам

Ну, по-перше, тому що хвилюються. Хто ж не переживає перед НМТ? А ще — хочуть випередити інших, дізнатись усе раніше, похвалитись, показати себе "в темі".

Але, чесно кажучи, це і робить вас вразливими. У прагненні бути "першим" можна легко стати обдуреним.

Ніяких магічних ботів, які знають усе наперед, не існує. Вірте фактам, а не обіцянкам у соцмережах.

Залишайтесь пильними. І, якщо вже щось підозріле — краще тричі перевірити, ніж потім шкодувати.

Джерело: 5692.com.ua

Коли тебе принижують, перша реакція — стиснути кулаки. Не тому, що хочеться битися, а тому що всередині все кипить. Гнів накриває хвилею: від бажання відповісти різко — до тремтіння в колінах. Це нормально. Це людське. Ніхто не залізний. Але саме в такі моменти важливо не зірватися. Не дозволити чужій отруті стати твоїм способом дихати.

Чи треба "відповісти тим же"

Звучить спокусливо. От взяти й вгатити у відповідь словом так, щоб іскри посипались. Але є нюанс: у цій грі перемагає не той, хто гучніше, а той, хто стримався.

• По-перше, виглядаєш потім не героєм, а як школяр на перерві. І навіть якщо вам байдуже, що подумають оточуючі — друзі, родина, колеги, — ця ваша "миттєва реакція" може запам’ятатись надовго.
• По-друге, якщо це близька людина, то один необережний випад — і вже не подзвонить. А все через емоції.
• По-третє, незнайомець може виявитися не просто грубіяном, а неадекватом. І тоді конфлікт перейде з "психологічної атаки" в цілком реальну загрозу. Хто знає, що в того чоловіка в кишені…

Про силу кулаків — і для чого вона точно не підходить

Коли розлючений до межі, здається — ось вона, межа, зараз хтось отримає. Але бійка — це не розв'язання.

• По-перше, це дурне витрачання енергії. Як наливати воду в решето.
• По-друге, ніхто не гарантує, що ви вийдете з цього героями. А от синець чи, боронь Боже, зламаний ніс — цілком.
• І по-третє, якщо дійде до поліції, то вже не кривдник, а ви будете пояснювати, звідки травми і чому били. А це — клопоти, суд, гроші, нерви. Навіщо?

А як же реагувати по-людськи, без шкоди собі

Є купа способів. Не кожен спрацює в кожній ситуації, але мати арсенал — ніколи не зайве.

• Ігнорування. Не завжди допомагає, але іноді — річ безцінна. Особливо якщо бачите, що людину просто несе. Головне — тримати позицію до кінця, а не почати і здатися на півдорозі.
• Говорити про емоції. Скажіть, що вам неприємно, що це боляче. Можна навіть припустити, що у кривдника щось сталось. "Я бачу, ти злий, але мені боляче таке чути". Іноді це знижує градус.
• Ставити запитання. "Чому ти це сказав?" або "Ти дійсно так думаєш?" — прості фрази, які можуть вимкнути "режим нападу".
• Гумор — рятівник. Іноді добре слово з усмішкою — як холодний душ. Але не сарказм, бо той легко перетворюється на бензин у вогонь.
• Фантазія на допомогу. Уявіть кривдника у смішному образі: в картатих трусах і з фіолетовим капелюхом. Це банально, але мозок відволікається — і ви не вибухаєте.
• Зворотна реакція. Відповідаєте не гнівом, а спокоєм. Це дратує кривдників ще більше — і, можливо, вони здадуться.
• Аргументи. "Можеш пояснити, чому так думаєш?" — іноді це виводить опонента з зони "емоції" в зону "думки".
• Пошук рішення. Запропонуйте конструктив: "Що, на твою думку, я маю зробити, щоб тебе не дратувати?" — іноді це перемикає.
• Совість — теж інструмент. "А як би ти почувався, якби це сказали тобі?" — просте запитання, що іноді пробуджує людину.
• І, звісно, оригінальна відповідь. Наприклад: "Сподіваюсь, тобі стало легше" або "Це, мабуть, твоя суперсила — ображати людей". Іронія іноді спрацьовує краще, ніж тисяча пояснень.

Різні ситуації — різні підходи

Одне діло — посваритись із двоюрідним братом, інше — з колегою або випадковим перехожим.

• Родичі. Починаємо з аналізу: чому так? Якщо видно, що людина "на взводі", краще перенести розмову на потім. Якщо після кількох спроб нічого не змінюється — треба обмежити контакт.
• Кохана людина. Іноді їй треба не відповідь, а обійми. Не завжди це легко, але часто ефективно.
• Незнайомці. Тут краще — ніяких драм. Спокійно, коротко, без емоцій. Якщо агресія — тікаємо, не геройствуємо.
• Колеги. Не місце для сварок. Візьміть паузу, поговоріть ввечері.
• Начальство. Нервові боси — не рідкість. Але якщо починаються персональні образи — кажіть спокійно, що не дозволяєте таке. І в крайньому разі — готуйте "план Б".

І ще кілька важливих думок

• Не все, що вам кажуть, варто вірити.
• Зберігати спокій — це не слабкість, а сила.
• Тренуйтеся. Навіть уявно.

У кожного з нас є право на повагу — і це не примха, а життєва необхідність. Образи болять не через слабкість, а тому що ми живі. Але й відповідати на біль — не завжди означає кидатися в бій. Іноді найбільша перемога — це втримати себе, коли хочеться рознести все навколо. Вміння мовчати, коли тебе провокують, — це не тиша, а мудрість.

Ми не можемо змінити всіх людей, але можемо навчитися берегти себе. Бо в кінці дня важливо не виграти суперечку — а залишитися в мирі з собою.

Джерело: 5692.com.ua

Схоже, що кожен місяць має свій особливий відтінок — і це не лише красиво, а ще й досить символічно. Не йдеться тут про фешн чи дизайн. Мова про настрій, стан душі й навіть певні риси характеру, які ми носимо в собі — так, ніби це неба відбилось у нас через місяць нашого народження.

Кольори — як емоційний компас

Ми звикли до того, що кольори — це просто естетика. Але, чесно кажучи, вони частіше впливають на нас, ніж ми це усвідомлюємо. Існує теорія, що кожен місяць має "свій" колір. Не обов’язково вірити в це як у догму, але якщо придивитися уважніше — щось у цьому таки є.

Січень — карамельний

Цей теплий, земляний відтінок наче каже: "Повернись на землю". Для січневих людей це може бути важливо — вони часто думають масштабно, але саме карамель допомагає не втратити зв’язок із реальністю. Підходить тим, хто постійно намагається тримати все під контролем, але іноді просто потребує заземлення.

Лютий — бузковий

Місяць, коли романтика змішується з легким серпанком містики. Бузковий — ніби про ніжність, але з ноткою глибини. Ідеальний для тих, хто часто витає в хмарах і шукає відповідей не лише в логіці, а й у відчуттях. До речі, кажуть, що він заспокоює, як чашка теплого молока перед сном.

Березень — світло-блакитний

Місяць, коли світ ще напівзимовий, але в повітрі вже чути весну. Блакить березня — про легкість, як ранкова роса, і спокій, як тиха річка. Тим, хто народився в цей час, часто притаманна внутрішня м’якість, навіть якщо вони зовні здаються суворими.

Квітень — червоний

Ранній розквіт, вибух енергії — саме те, що символізує червоний. Тут не про агресію, а про натиск, пристрасть до справи, вогонь в очах. Якщо ви народились у квітні, то, можливо, від природи маєте в собі той самий мотор, який штовхає вперед навіть тоді, коли всі навколо вже здались.

Травень — зелений

Це колір листя, що тільки розпустилось. Він про баланс, відновлення і зв’язок із природою. Люди травневі часто тягнуться до стабільності, але водночас уміють "відпустити" — так, як дерево скидає листя восени, знаючи, що весна все одно прийде.

Червень — кораловий

Це поєднання теплоти, сонця й легкого флірту. Кораловий не кричить, але й не мовчить — він десь посередині, як теплий вечір, коли ніч ще не настала. Люди червня — емоційні, але в міру. Уміють дарувати тепло й заряджати оточення позитивом.

Липень — золота осика

Незвичний колір — ніби промінь сонця, що пробивається крізь ранковий серпанок. У липні народжуються ті, хто здатен на глибокі почуття. Їм властивий внутрішній світ, повний нюансів і тонкощів. Цей відтінок — про жіночність, м’якість, інтуїцію.

Серпень — помаранчевий

Спекотний, енергійний і трохи зухвалий. Помаранчевий символізує рух, дію, експресію. Якщо ви серпневий — швидше за все, не можете сидіти на місці. Це люди, які горять — не в сенсі вигорання, а в сенсі бажання жити на повну.

Вересень — блакитний

Цей колір — як небо на початку осені. Про ясність думки, тишу й спокій. Люди вересня часто обирають логіку, але не суху, а глибоку. Їм важливо все зважити й зрозуміти. Не емоції керують ними, а внутрішня гармонія.

Жовтень — фуксія

Яскравий, навіть вибуховий колір. Фуксія — це як червоне вино з прянощами: і тепло, і пристрасть, і певна загадковість. Люди, народжені в жовтні, часто мають сильну творчу жилку. Вони не бояться бути помітними, але водночас цінують глибину.

Листопад — бордовий

Це глибина. Це розкіш без крику. Бордовий говорить про внутрішню силу, про витримку. Листопадові особистості — як вино, що з роками стає тільки кращим. Вони мовчазні, але їхня присутність відчувається.

Грудень — блакитної пагоди

Ніжний, спокійний, як туман над водою. Це відтінок спостережливості, мудрості, внутрішньої тиші. Люди грудня — ті, хто бачить глибше. Їх не зіб’єш з пантелику дрібницями. Вони — як старці в легендах: мовчать, але знають.

Астропалітра року

Деякі фахівці з кольоротерапії та астрології додають до кожного місяця ще й додаткові відтінки, які можна використовувати залежно від життєвих обставин. Наприклад, березневим людям у стресі радять фіалковий — для стабілізації. А от квітневим — краще уникати темно-сірого: він гасить природну енергію.

Можна ставитись до цього з долею скепсису — і це абсолютно нормально. Але якщо поглянути глибше, то кожен колір — це спосіб відчути себе краще. Інколи просто зміна тону одягу чи інтер’єру може змінити настрій, а відтак і ставлення до життя. І можливо, саме ваш місяць народження натякає, чого вам зараз бракує найбільше — спокою, енергії, балансу чи натхнення. Тож варто спробувати прислухатись. А раптом це і є та сама тиша, у якій народжуються відповіді.

Джерело: 5692.com.ua

"Служба безпеки України повідомила про затримання дев’яти агентів, які готували теракти на території щонайменше чотирьох областей. Вибухівку мали закладати поблизу житлових кварталів, військових об’єктів, мостів та залізничних колій. Серед затриманих, зокрема, мешканець Дніпропетровщини. Керували групами куратори з російської фсб. Про це повідомили в СБУ.

Фігуранти справи діяли організовано, у кількох автономних групах. Одна виготовляла вибухівку — кустарну, з підручних матеріалів. Інша — створювала схрони, ховала вибухівку в сміттєвих пакетах, з яких її пізніше мали забрати інші виконавці.

Завдання — мінімум слідів і максимум ефекту. Вибухівку планували активувати дистанційно.

Зокрема, затримали мешканця Дніпропетровської області та жінку з Києва. Обох схопили під час закладки вибухівки. Серед затриманих також п’ятеро неповнолітніх. Усім — від 14 до 15 років.

Генпрокуратура вже повідомила чотирьом підозрюваним про підозру за двома статтями Кримінального кодексу:

• ч.2 ст. 111 — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану,
• ч.1 ст. 263 — незаконне поводження з вибуховими речовинами.

Окремо заочно оголосили підозру двом співробітникам фсб, які, за оперативними даними, координували злочини.

За інформацією СБУ, вербування відбувалося через анонімні Telegram-канали. Підліткам пропонували "легкі гроші" — виконати певні дії, зафіксувати відео, передати координати або щось заховати. Усе — максимально замасковано під звичайне “завдання”.

Джерело: 5692.com.ua

Навколо шумить, тисне й накручує — новини, суспільство, рідні, навіть власні думки. Все це непомітно вганяє нас у стан, коли зранку хочеться не каву, а ковдру на голову. Але є й хороша новина: мозок не бетон. Його можна переробити, перепрошити, переосмислити. І зробити це не так уже й складно, якщо знати кілька трюків. Отже, як обійти внутрішнього буркотуна й налаштуватися на щось світліше?

Слова формують атмосферу думок

Що ми говоримо, те ми й думаємо. А іноді навіть навпаки — сказане змушує думки підлаштовуватись. Наприклад, якщо замість "мені знову не щастить" сказати "вийшло не так, як хотілось, але я розберусь", — це вже зовсім інша картина. І справа не в тому, щоб прикидатися веселим, коли все горить, а в тому, щоб не підкидати дров у вогонь негативу. Можна думати про проблеми, а можна — про варіанти вирішення.

Книжки як емоційний антисептик

Є книги, які зчитуються як настрій — буквально вдихаєш у себе нову ідею, й щось у тобі змінюється. Мотиваційна література, художка з глибоким підтекстом, біографії — все це дає альтернативну точку зору, ніби підказує: "а ще можна й отак". Не варто недооцінювати силу історії, яка потрапила вчасно. Інколи одна фраза з книги допомагає витягнути себе з болота, де ти вже, здавалося, загруз по шию.

Люди, які піднімають, а не тягнуть

Серйозно, зверніть увагу, з ким ви найчастіше розмовляєте. Є ті, після яких наче попилом накриває — поскаржились, побурчали, ще й трохи тривоги лишили на прощання. А є ті, хто навіть у складному знаходить щось хороше. Не обов’язково уникати песимістів, але якщо вибирати, з ким пити каву чи ділитися думками, — краще нехай це будуть люди, які не додають ваги на плечі. А знімають.

Не тримай все в собі — воно псується

Емоції мають здатність накопичуватись. І коли їх багато, вони прориваються в найнесподіваніші моменти. Хтось починає кричати на касира, хтось мовчки хворіє. Щоб не доходити до такого, треба давати вихід: побігати, поплавати, розібрати шафу, покричати в подушку — що кому підходить. Це не слабкість, а сервісне обслуговування для душі.

Минуле — не валіза, щоб її всюди тягати

Чіплятися за старі образи або постійно крутити в голові сценарії майбутнього — це як намагатися проїхати маршрут, не дивлячись на дорогу. Так легко втратити те, що є тут і зараз. А сьогодення, до речі, не таке вже й погане, якщо дати йому шанс. Можна згадувати, можна мріяти, але головне — не жити цим. Бо життя, воно якраз тут, між кавою й коротким листом у месенджері.

Самопідтримка — не егоїзм, а базова потреба

Уміти себе похвалити — це як мати свій особистий антидепресант. Іноді достатньо сказати собі: "Молодець, ти вистояв" — і вже не так страшно. А ще краще — дозволити собі маленькі радощі: ванна з піною, вечір з фільмом, нова книга. Це не розкіш, це паливо для мозку. Бо якщо себе не підтримати — хто тоді?

Переналаштування мислення — це не разова акція, а процес. Місцями складний, іноді безрезультатний, але завжди вартісний. Ніхто не обіцяє, що буде просто. Але зрештою воно того варте: коли замість звичного "знову день почався" з'являється "що ж цікавого сьогодні буде?". Це вже не зміна настрію — це зміна якості життя. І це можливо.

Джерело: 5692.com.ua

Чи може проста інформація з медичної картки — така, як група крові — розповісти щось про нашу тривалість життя? На перший погляд здається, що це перебільшення. Але деякі вчені беруться стверджувати: зв’язок таки є. І він не завжди очевидний.

Перша група — міцна як дуб

Власники першої групи крові, схоже, мають якийсь особливий "захисний комплект" у крові. Їхні антитіла й еритроцити працюють, ніби на посту охоронця — не підпускають серйозні хвороби. Дехто з таких людей може й до 90 дожити без тяжких діагнозів. Та й мозок у них, за словами дослідників, залишається бадьорим — ніби час над ним не має влади.

Друга група — сильні, але вразливі

А ось друга група вже не така безтурботна. Люди з нею частіше підхоплюють застуду, реагують на стреси, ніби на сигнал тривоги. Є й схильність до діабету. Це не вирок, звісно, але знати про такі речі корисно — хоча б для того, щоб не лізти в льодові річки під час епідемії грипу.

Третя група — в зоні ризику

З третьою — трохи складніше. Хоч люди з нею і досить енергійні, але мають підвищений ризик онкології. Ніхто не каже, що це станеться напевно — але якесь особливе поєднання білків у крові дає підстави для обережності. Варто просто уважніше ставитись до профілактики, особливо після 40.

Четверта група — рідкісна й непроста

Четверта група — найрідкісніша серед усіх, і, на жаль, не найпростіша. Вчені зазначають, що серед її власників частіше бувають вади серця. А це вже не дрібниці — серце ж не міняєш, як батарейку. Хоча медицина зараз здатна на дива, тож регулярні обстеження — то вже як мінімум.

Група крові впливає не лише на здоров’я

До речі, є дослідження, які пов’язують групу крові з особливостями характеру та харчування. Наприклад, кажуть, що люди з першою групою більше тягнуться до м’яса, а з другою — до овочів. Це, звісно, не медичний факт, але звучить цікаво. А ще — при переливаннях та вагітності група крові може стати критично важливою.

Поки наука шукає остаточні відповіді, варто пам’ятати: група крові — не вирок і не доля. Це лише ще один фрагмент нашого "внутрішнього паспорта". Але як і з будь-якою важливою інформацією, її краще знати. Бо навіть такі дрібниці можуть допомогти вчасно звернути увагу на здоров’я — або зберегти життя.

Джерело: 5692.com.ua

Прати покривало — справа не така вже й проста, як здається. Воно велике, важке, а іноді ще й капризне. Один необережний режим — і замість охайного пледа отримаєш зіжмакану ганчірку. Але якщо підійти до справи з розумом і трохи зануритись у деталі, можна легко подовжити життя улюбленому текстилю.

Жаккард, атлас і інші "вередливі" тканини

Здавалося б, що може піти не так? Засунув у машинку, вибрав програму — і вперед. Але якщо у вас покривало з жаккарда чи атласу — краще зупиніться. Їх не варто кидати до барабану пралки, бо це, як мінімум, ризик для зовнішнього вигляду. Тут допоможе лише ручне прання — прохолодна вода до 30 градусів і якийсь м’який рідкий засіб для делікатного прання.

Якщо розмір — як у весільного шатра

Деякі покривала — це не просто шмат тканини, а справжній текстильний гігант. Якщо ваш плед займає пів квартири, прати його вдома — то ще той квест. У такому разі краще сходити до пральні самообслуговування. Там машини з великим барабаном, які не спотворять форму і не зроблять із вашого покривала безформну кульку.

Вибір режиму — як стратегія

Якщо все ж вирішили прати вдома, не полінуйтесь обрати відповідний режим. Він має залежати від тканини, фарбування, волокон, декоративних елементів. Делікатне прання — зазвичай безпрограшний варіант. Такий підхід допомагає зменшити зношення й уникає зайвих складок. Якщо користуєтесь порошком, не зайвим буде й посилене полоскання — воно прибере залишки хімії, щоб шкіра не страждала.

Сушіння — без поспіху

Не варто викидати покривало на сонце, ніби це килимок на балконі. Ультрафіолет руйнує волокна, особливо натуральні. Сушити краще в тіні, при нормальній вологості — щоб тканина зберегла форму, не пересушилась і не почала тріскатись, як стара газета.

Акрил — ваш спокійний варіант

Якщо не хочете мороки — обирайте акрилові покривала. Їх можна прати як вручну, так і в машині. Вони не деформуються, не линяють, і загалом поводяться доволі чемно. Пляму? Візьміть губку і піну з господарського мила — зазвичай цього достатньо.

Гобелен — різний буває

Гобелен з бавовни — майже безпроблемний. Вода до 40 градусів, будь-який рідкий засіб — і все чудово. А от синтетичний варіант уже капризніший. Там дивимось на бирку і не вигадуємо велосипед.

Вовна — краще не з водою

Із вовною справа тонка. Її краще взагалі не прати, а чистити. Але якщо вже дуже треба, то тільки холодна вода і рідкий засіб без хлору. Не викручуйте — дайте воді стекти природно. Як сушити? У горизонтальному положенні, щоб не витягнулось, як жуйка в кишені.

Сатин — тримає форму, але є нюанси

Сатинові покривала доволі витривалі. Можна прати до 60 градусів, але без відбілювачів. І знову — ніякого викручування. Сушимо природно, а прасуємо — з відпарюванням, щоб не лишалось заломів.

До речі, щоб яскраві покривала не втратили колір, перед першим пранням можна замочити їх у прохолодній воді з сіллю (приблизно столова ложка на літр). Це "запечатує" фарбу у волокнах. Деякі бабусі так завжди робили з вишиванками.

І ще трішки з людського досвіду

Якщо сумніваєтесь — краще зайвий раз почитати етикетку. Вона, як дорожній знак: може й не застрахує, але направить у правильний бік. І не соромтесь пробувати — іноді звичний засіб, але інший режим змінює все.

Прання покривала — це не просто побутова дрібниця. Воно впливає і на комфорт, і на довговічність речей, і на наш спокій. Неправильний режим — і вже доведеться купувати нове, викидати гроші на вітер. А ще — викидати спогади, бо деякі речі несуть тепло не лише тіла, а й серця. І нехай це лише тканина — але догляд за нею говорить про наше ставлення до дому.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі на Вокзальній площі, неподалік центрального залізничного вокзалу, сталася бійка між двома чоловіками, внаслідок якої один із них зазнав ножового поранення. Інцидент трапився у вівторок, 15 квітня, близько обіду. Обидва учасники конфлікту були одягнені в камуфляжну форму. Про це повідомляє ГУ Нацполіції у Дніпропетровській області.

За попередніми даними, у ході словесного конфлікту один із чоловіків дістав ніж і завдав опоненту удару. Потерпілого з тілесними ушкодженнями оперативно доставили до медичного закладу. Його стан наразі не розголошують.

На місці події працювала слідчо-оперативна група. Правоохоронці встановлюють обставини інциденту, а також особи учасників конфлікту. Подію зареєстрували до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.

Наразі інформація щодо затримання ймовірного нападника або правова кваліфікація події відсутні. Поліція обіцяє надати оновлені дані після завершення першочергових слідчих дій.

Джерело: 5692.com.ua