Кажуть, чорний колір — найпрактичніший. Мовляв, не видно ні плям, ні пилу, носи собі скільки влізе. Але насправді, з пральнею цієї краси більше метушні, ніж з білим. Ще кілька прань — і замість стильної темної кофти отримуєш сіренький привіт із минулого сезону. Все, магія зникає.

Чим прати, аби не "вбити" колір

Ось вам перше правило: забудьте про звичайні порошки. Особливо ті, що сиплються з пакету й обіцяють "свіжість альпійських трав". Для чорних і темних тканин ідеально підходять рідкі гелі. Вони м’якші, ніжніші і не залишають слідів на одязі. Порошок, до речі, часто забивається в тканину й утворює білі плямки — особливо на чорному, це виглядає як сіль після дощу.

Температура води — критично важлива. Якщо більше 40 градусів — ризикуєте “вигоріти” речі ще до першого сонця. Оптимально — 30–35°C, а якщо тканина делікатна, то навіть прохолодна вода буде краще. Можна уявити: ніжна чорна блузка, яка від гарячої води починає втрачати колір, ніби малюнок на старій листівці.

Засоби для плям — без хлору, будь ласка

Пляма на чорному — як на білому, тільки навпаки. Більше видно. Але й тут не поспішайте з хлорним відбілювачем. Вибирайте засоби для виведення плям без агресивних компонентів. Вони діють точково, без шкоди кольору. І краще спочатку протестувати засіб на непомітній ділянці — бо хімія штука непередбачувана.

Після — полоскати, полоскати й ще раз полоскати

Ось тут багато хто "проколовся": ніби попрали, ніби чисто, але після висихання — білі сліди. А все через те, що миючий засіб не вимився до кінця. Тож після ручного прання — кілька хвиль полоскання. Міняєте воду — і ще раз. Тканина має "зітхнути" без хімії.

Не викручуйте, як рушник у спортзалі

Коли мова про делікатні речі — забудьте про оте "викручувати до останньої краплі". Так ви тільки розтягнете тканину і ризикуєте порушити форму. Краще просто злегка відтиснути або дати воді стекти самій. Трохи більше часу — зате без втрат.

Не перекидайте всю темну білизну, як попало. Залиште місце в барабані, аби речі мали простір для руху. Інакше порошок чи гель не вимиються до кінця, а це знову — ті самі розводи.

Маленька хитрість — сіль у воду

Ось цікавий трюк, який часто використовували ще наші бабусі: додати до води трохи звичайної кухонної солі. Не для смаку, звісно, а щоб колір "вчепився" за тканину міцніше. Це як підсилювач — повертає насиченість, навіть коли річ уже трохи втратила блиск.

До речі, існують спеціальні серветки для збереження кольору під час прання. Їх кладуть у барабан разом із одягом — і вони вбирають зайвий барвник. Це особливо корисно, якщо ви вперше перете нову чорну річ і не хочете, щоб вона "перефарбувала" все навколо.

Прання темного — це вже не просто побутова рутина, а майже ритуал. Важливо зважати навіть на дрібниці: температура води, тип засобу, режим віджиму — все має значення. Бо саме в цих дрібницях ховається різниця між речами, які служать роками, і тими, що швидко втрачають вигляд. Темні речі не про поспіх. Вони про увагу. І тільки тоді вони залишаються такими ж глибокими, як і в день покупки.

Джерело: 5692.com.ua

Знайома ситуація: тільки-но почали обговорювати якусь дрібницю, і ось уже голоси підвищені, а атмосфера нагадує грозу перед зливою. Ви навіть не помітили, як банальне "а чому ти не купив хліба?" перетворилося на емоційний шторм із взаємними претензіями.

Як не потонути в емоціях

Перше правило: не дозволяйте емоціям тягнути вас на дно. Легко сказати, важко зробити? Можливо, але психологи стверджують: саме емоції дають нам підказку, чому виник конфлікт. Наприклад, якщо ви роздратовані через запізнення друга, можливо, справа не лише у хвилинах очікування, а й у відчутті, що вас не цінують.

Замість того, щоб гриміти кулаками по столу, краще спробувати сформулювати, що саме вас зачепило. Але важливо й те, як ви це скажете. Злість у голосі автоматично запускає захисну реакцію в іншої людини, а ось спокійний тон допоможе донести думку без зайвих нервів.

Співчуття як секретна зброя

Ще один лайфхак: поставте себе на місце співрозмовника. Чому він чи вона так відреагували? Можливо, у них теж був важкий день, або вони просто не помітили, що зробили щось не так. Замість "Ти завжди так робиш!" краще сказати: "Мені було б приємніше, якби наступного разу ти попереджав".

А ще можна використати гумор. Якщо сварка розгортається через якусь дурницю (типу зниклого останнього шматка піци), легкий жарт може миттєво зняти напругу.

Знайдіть точки дотику

Буває, що суперечка затягується, тому що кожен стоїть на своєму. Але якщо знайти хоча б один момент, у якому ви погоджуєтеся, це може стати мостом до примирення. Наприклад, ви обоє згодні, що вдома має бути порядок, просто уявлення про "порядок" у вас різні.

Замість того щоб доводити свою правоту, спробуйте сказати: "Гаразд, давай знайдемо рішення, яке підійде нам обом". Це працює набагато краще, ніж "Я правий, а ти ні".

Підсумки та плани на майбутнє

Щоб сварки не повторювалися за одним і тим же сценарієм, важливо не просто домовитися, а й чітко визначити, що робити далі. Якщо проблема в побуті — розподіліть обов’язки, якщо в стосунках — обговоріть очікування.

А ще можна просто запитати: "Ми нічого не забули? Ти згоден/згодна з тим, що ми вирішили?" Це закриє тему і не залишить місця для непорозумінь.

Суперечки неминучі, але те, як ми їх вирішуємо, може зміцнити стосунки або ж зруйнувати їх. Тож наступного разу, коли відчуєте, що конфлікт назріває, згадайте ці поради — і, можливо, все вдасться владнати за хвилину.

Джерело: 5692.com.ua

Щороку напередодні Великодня виникає одне й те саме питання: чи можна куштувати паску до свята, чи треба чекати, поки її освятять у церкві? У магазинах тим часом — повний вибір: маленькі, великі, з глазур’ю, без, навіть із цукатами всередині. І хоч бери прямо зараз та й з чаєм.

Здається, ще задовго до християнства наші предки пекли обрядовий хліб — на честь весни, сонця чи доброго врожаю. Але вже з приходом християнства все це отримало глибший сенс. Паска почала символізувати Воскресіння Ісуса — нове життя, перемогу над смертю, духовне оновлення.

Про той самий артос, що колись лежав у храмі

У перші християнські століття на Великдень клали на почесне місце прісний хліб — артос. Він нагадував, що Христос — серед нас, хоч і невидимо. Це не було просто частуванням, а радше знаком присутності Божої. І тільки згодом замість прісного хліба почали пекти здобний — багатший, святковіший, із ароматом домашнього тепла.

Чому паска — не просто хліб, а цілий символ

Якщо замислитися, у пасці все має значення.

• Форма? Кругла або витягнута вгору — як церковний купол.
• Інгредієнти? Найкращі з можливих: молоко, яйця, масло — як подяка за добрі часи.
• Дріжджове тісто? Воно росте, підіймається — от вам і символ Воскресіння.

А якщо хочеться скуштувати раніше

Оце найцікавіше. Бо серед людей існує така собі неписана традиція: мовляв, їсти паску до освячення — не можна. Але чи є в цьому щось грішне насправді? Ректор Відкритого православного університету, отець Георгій Коваленко, каже: не варто перебільшувати. Якщо вам захотілося трохи здобної паски до свята — то й нехай.

То вона священна чи звичайна

На фабричній упаковці ніхто не пише, що це "сакральний виріб". Це просто смачна випічка, яку може їсти будь-хто. Буває, що навіть італійське панетоне у нас продають перед Великоднем — хоча воно взагалі-то різдвяне. Люди плутають, але то не страшно.

До речі, в Італії великодній хліб має форму голубки й називається "коломба". А от той солодкий хліб із цукатами, який ми бачимо на прилавках, — це часто "панетоне", традиційна різдвяна випічка з Мілана. І все одно купують, смакують, не дуже переймаючись символікою.

А віруючі як роблять? Тут усе просто

Ті, хто дотримуються церковних традицій, купують або печуть паски перед святом, чекають Великодня, несуть до храму, освячують — і тільки тоді ставлять на стіл. Бо для них це — не просто хліб, а частина ритуалу. Але якщо людина не має змоги пекти сама — вона купить магазинну й освятить, коли буде змога. І все.

І все-таки є чимало людей, які спокійно їдять паску просто як десерт до чаю. Без церковного підтексту. Бо для них це — смачний шматочок із дитинства, і ніхто не забороняє поласувати ним за кілька днів до свята.

У когось паска — як молитва в тісті. А в когось — просто смачна здоба з глазур’ю. І обидва варіанти мають право на існування. Тут, як і в багатьох речах, усе залежить від того, що ви самі в це вкладаєте.

Джерело: 5692.com.ua

Самотність – це не просто про відсутність людей поруч. Вона може наздогнати навіть у великій родині, у компанії друзів чи на роботі серед колег. Хтось відчув її ще в дитинстві, коли батьки затримувалися на роботі, а хтось – у дорослому віці, коли в складний момент не знайшлося поруч нікого, хто б підтримав. Ми всі боїмося залишитися самі в старості, боїмося не знайти того, хто пройде цей шлях разом із нами.

Але найгірше – це страх перед неминучістю. Бо, якщо подумати, ми приходимо в цей світ самі й так само його покидаємо. Чому ж тоді так панічно прагнемо заповнити цю порожнечу?

Що таке самотність

Відомий американський психіатр Ірвін Ялом вважав страх самотності одним із головних екзистенційних страхів людини. Він виділив три рівні ізоляції:

• Міжособистісна – коли людина не може чи не хоче будувати стосунки з іншими. Це може бути пов’язано з фізичною віддаленістю, страхом відкритості або навіть просто відчуттям, що тебе не розуміють.
• Внутрішньособистісна – коли людина відгороджується від власних почуттів. Зазвичай це корінням сягає дитинства, коли батьки нав’язують своїм дітям, що вони "мають" робити, що "правильне". У результаті доросла людина вже не розуміє, чого хоче вона сама, а що – лише відгомін батьківських очікувань.
• Екзистенційна – це відчуття відчуженості, яке неможливо заповнити. Усвідомлення власної смертності робить це відчуття ще сильнішим, адже ми розуміємо, що врешті-решт ніхто не зможе подолати цей шлях за нас.

Чому самотність лякає

Якщо чесно, хто з нас погодився б залишитися останньою людиною на землі? Начебто й повна свобода – роби, що хочеш, жодних обмежень, правил чи очікувань. Але все одно ми прагнемо бути частиною суспільства. Навіть якщо не в найкращій ролі – головне, аби не на самоті.

Чому так

Бо інші люди – це не просто компанія, а й дзеркало, у якому ми пізнаємо себе. Через стосунки, розмови, суперечки та спільний досвід ми визначаємо, ким є насправді.

Часто після розставання людина кидається у нові стосунки не тому, що знайшла "того самого", а просто щоб не бути самій. Вона готова миритися з будь-якими обставинами, аби лиш не залишитися наодинці з власними думками.

Багато хто взагалі не знає, як це – бути наодинці з собою. У нас традиційно прийнято жити так: з батьківської сім’ї – одразу у власну, або від одних стосунків до інших, без паузи на усвідомлення себе.

Іноді самотність навіть корисна. Вона дає шанс заглянути в себе, розібратися, хто ти є без інших людей. Але цей момент багатьох лякає – тому що доводиться зіштовхнутися з власними страхами та невпевненістю.

Стереотипи про самотніх людей

Особливо це стосується жінок. Якщо жінка після 30-ти не у стосунках – суспільство часто натякає, що з нею "щось не так". Родичі, колеги, навіть випадкові знайомі можуть запитати: "А коли весілля?" або "А діти будуть?".

Цей стереотип іде з традиційних поглядів на роль жінки – берегині дому. Але зараз світ змінився. Бути щасливою можна і без "обов’язкового" чоловіка та дітей. Головне – розуміти, що тобі потрібно насправді.

Як подолати страх самотності

Еріх Фромм колись сказав, що справжня близькість з іншими можлива лише тоді, коли людина знає себе.

Самотність – не вирок. Вона не має бути заповнена будь-якою ціною, аби тільки "було кому подзвонити". Навпаки – варто спробувати стати цікавою собі, і тоді страх самотності втратить силу.

Джерело: 5692.com.ua

Наприкінці дня очі починають якось дивно себе поводити: щипає, пече, все розмазується. Знайоме? Таке враження, ніби в очах пісок, а ти — як у пустелі. Але це не дивно, бо більшість з нас проводить перед екранами в середньому 7 годин на добу. Якщо порахувати за рік — виходить понад 100 днів безперервного зорового марафону. Уявіть: сто днів — і весь цей час очі не відпочивають. До цього додайте пил на вулиці, недобре змиту косметику, кондиціонери, що сушать повітря — і от маємо комбо з сухості, втоми й роздратування.

Навіщо очам турбота

Про зуби ми дбаємо щодня, бо боїмося карієсу. А очі? Вони ж не гірші. В повіках є спеціальні мейбомієві залози, які продукують жирову плівку. Вона — як щит: не дає сльозам випаровуватись, захищає слизову від пересихання вночі й навіть допомагає чітко бачити. Якщо ці залози заб’ються — зір починає "плакати" по-своєму: сухість, свербіж, почервоніння.

Якщо ігнорувати, буде гірше

Коли залози засмічені, слизова пересихає, а захист слабшає. Відчуття — наче щось лізе в очі, очі червоніють, печуть. Згодом це може вилитися в серйозні захворювання повік, типу блефариту. А це вже історія не на день-два, а на довгий курс лікування з краплями, мазями і без макіяжу.

Очистити — значить зберегти

Очищення очей — це не лише про демакіяж. Це ще й про боротьбу з пилом, мікрочастинками з повітря, які осідають на шкірі повік щодня. До речі, чоловікам це теж стосується — пил не обирає за гендером. Особливо варто бути обережними людям, які живуть поруч з будівництвом чи їздять громадським транспортом.

Косметика: не зняла — пошкодуєш

Залишки косметики — це не просто плями на подушці. Це прямий шлях до запалення. Неякісні засоби можуть висушити шкіру навколо очей, викликати свербіж і підвищену чутливість до світла. А ще — дратують слізну плівку, яка, по суті, головний бар’єр проти інфекцій.

Сухість ока — не жарт

Інколи людину з вираженим синдромом сухого ока навіть можуть відправити на лікарняний. Цифрове навантаження треба зменшувати. Просто відірватися від екрана, вийти надвір, подивитись на щось живе. Часте моргання допомагає — саме воно зволожує очі, не крем і не краплі.

Масаж для вік — як йога для душі

Мейбомієві залози часто забиваються. Але їм можна допомогти. Невеличкий масаж — і секрет знову починає виходити. Це буквально 1-2 хвилини двічі на день. А ефект — помітний: очі менше втомлюються, слизова краще зволожується.

Що потрібно для догляду

• Аптечний гель або пінка для повік без агресивних речовин.
• Стерильна серветка і тепла вода (50–60°C) — ідеально для компресу.— Чисті руки (краще з милом).
• Трохи терпіння і 10 хвилин вашого часу.

Як робити компрес — покроково

• Помийте руки.
• Підігрійте воду до 50–60°C.
• Серветку (не відкриваючи) занурте в теплу воду.
• Дістаньте, прикладіть до повік на 5–7 хвилин.
• Акуратно протріть очі.

Масаж: швидко і просто

• Нанесіть краплю гелю на палець.
• Масажуйте верхню повіку — від носа до скроні.
• Нижню — навпаки, від скроні до носа.
• Повторюйте 1–2 рази на день.

Не забуваймо про профілактику

• Раз на рік — до офтальмолога.
• Не лізьте до очей руками з вулиці.— Макіяж — змивати обов’язково.
• Уникайте косметики, яка викликає подразнення.
• При застуді — лінзи краще залишити вдома.
• І головне — не ігноруйте сигнали втомлених очей.

Очі — це не просто "вікно в світ", а ще й ніжний механізм, який дуже легко пошкодити. Ми звикли до цифрового життя, але наші очі — ні. Вони не пристосовані до постійного екранного навантаження. І коли в них щось пече, дере чи болить — це не випадковість, а сигнал: "Гей, зупинись!". Регулярна гігієна очей — як ранкова кава: наче дрібниця, але без неї все не те. І в цьому випадку — краще попередити, ніж потім шукати спеціаліста. Бо бачити ясно — це те, чого точно не хочеться втрачати.

Джерело: 5692.com.ua

9 квітня — той самий день, коли емоції трохи виходять за межі. Ніби все навколо звичайне, але щось усередині свербить. То слово зачепить, то погляд видасться надто різким. І найгірше — можна образитися через дрібничку. А потім сам не розумієш, чому так спалахнув.

Про обережність у стосунках

Це не найкращий момент для відвертих розмов чи спонтанних зізнань. Люди — навіть ті, що завжди поруч — можуть не так зрозуміти. Скажеш одне, а почують зовсім інше. Тому краще мовчати, ніж потім розгрібати образи. Ну, або бодай зважити кожне слово, ніби граєш у шахи.

Не приймай усе близько до серця

Чесно кажучи, сьогоднішні конфлікти — більше про нашу вразливість, ніж про реальну загрозу. Хтось просто сказав щось у повітря, а нам це вже здається особистою атакою. Варто пригальмувати й згадати, що не всі мають на меті нас образити.

Овен

Відпочинок — це не слабкість, а розумна стратегія. Навіть якщо це будній день і справ по горло, знайдіть спосіб видихнути. Може, не вдасться взяти вихідний, але бодай закрити ноутбук раніше, вимкнути телефон і дозволити собі годинку тиші. Це як маленький ремонт у голові — дуже потрібний.

Телець

Зупинка — це ще не поразка. Якщо відчуваєте, що професійний шлях завів у глухий кут — не панікуйте. Іноді найкраще рішення — розвернутися на 180 і почати спочатку. Новий напрямок може виявитися саме тим, що треба. Головне — не чіплятися за старе тільки тому, що "вже почав".

Близнюки

Добро — не валюта. Сьогодні варто допомагати, не чекаючи "дякую". Як тільки з’явиться очікування у відповідь — магія зникає. Допомога з розрахунком — це вже угода. А справжнє добро живе там, де нічого не вимагають назад.

Рак

Песимізм сьогодні сильніший, ніж зазвичай. Все здається похмурим, навіть якщо насправді нічого страшного не відбувається. Це просто енергетика дня така — важка, тягуча. Не робіть остаточних висновків про життя саме сьогодні. Це як дивитися фільм, коли в кімнаті вимкнули світло — все здається страшнішим.

Лев

Почати — це вже перемога. День дуже підходить для запуску чогось нового. Якщо давно носите в голові якусь ідею — час її витягти на світ. Не чекайте ідеального моменту, бо він може ніколи не настати. Почніть хоч із чорновика.

Діва

Другий шанс — це не слабкість, а мудрість. Є люди, яких хочеться викреслити зі свого життя після сварки. Але якщо хтось дійсно кається і тягне руку — можливо, варто дати йому ще один шанс. Зрештою, і ви не ідеальні. Та й ображатися — то додатковий тягар.

Терези

Своя сорочка — ближча до тіла. Не кидайтеся рятувати всіх навколо, забуваючи про себе. Якщо постійно вирішувати чужі проблеми, свої починають бурчати в кутку й вимагати уваги. Баланс — не тільки слово з назви вашого знака, а ще й реальна потреба сьогодні.

Скорпіон

Угоди з нерухомістю? Зелене світло. Якщо давно мріяли купити, продати чи навіть просто підшукати новий варіант житла — день якраз про це. Пропозиції можуть бути краще, ніж очікували. Але не забувайте перевірити документи — емоції емоціями, а обережність ніхто не скасовував.

Стрілець

Родина — зараз головне. Рідні сьогодні як ніколи потребують вашої присутності. Можливо, не фізично — а хоча б морально. Поговорити, вислухати, обійняти. Навіть проста фраза "я з тобою" зараз може змінити багато. Робота почекає, чесно.

Козоріг

Професіоналізм — ваш козир сьогодні. Начальство приглядається. І якщо є шанс показати себе — варто його не втратити. Зробити трохи більше, трохи краще, трохи ретельніше. Це може бути кроком до чогось значно більшого. Або хоча б хорошим приводом для похвали.

Водолій

Час навести лад у домі. Якщо давно крутиться в голові ідея ремонту або змін у квартирі — це воно. Сьогодні не обов’язково починати з молотка — достатньо списку справ і хоча б трохи мотивації. А далі все якось піде.

Риби

Пора сказати "па-па" шкідливим звичкам. Здоровий спосіб життя не починається з понеділка. Він починається з рішення. І сьогодні — доволі непоганий день для цього. Хочете сісти на дієту чи кинути курити? Чудово. Просто зробіть перший крок — далі буде легше.

Цей день — як тонка грань між спокоєм і зривом. Він вчить нас не хапатися за перше почуття, що спливає, і не кидатися з головою в емоції. Десь краще змовчати, десь — дати другий шанс, а десь — просто побути з рідними. Здається, нічого надзвичайного, але з таких дрібниць і складається те, що ми називаємо рівновагою.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні ввечері в Дніпрі пролунали вибухи — це була чергова атака ворожих безпілотників. Як повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак, внаслідок удару виникли пожежі, а також зафіксували пошкодження приватних будинків і автомобілів.

За попередніми даними, внаслідок атаки постраждали шестеро людей. Стан однієї з потерпілих — жінки — оцінюють як важкий, наразі вона перебуває під наглядом лікарів, які надають їй необхідну допомогу.

Рятувальні служби працюють на місці подій, триває уточнення інформації щодо масштабів руйнувань та стану постраждалих. Влада закликає жителів залишатися в укриттях під час повітряних тривог та довіряти лише офіційним джерелам інформації.

UPD: Станом на 23:38 у Дніпрі вже 10 постраждалих. Шестеро з них – госпіталізовані. Одна пацієнтка "важка". Решта – у стані середньої тяжкості.

У людей різані рани, осколкові ураження, забої, черепно-мозкові травми. Деяким знадобилася допомога через сильний стрес, – написав Сергій Лисак.

О 23:52 стало відомо про 14 постраждалих через атаку БпЛА на Дніпро. Їм від 18 до 87 років. Половина потерпілих – ушпиталені. Одна людина залишається у важкому стані, решта – у середньому.

Джерело: 5692.com.ua

Ще до Великодня — а в нас це вже майже за традицією — у магазинах починають з’являтись паски. Вітрини майже ломляться: з цукатами, з родзинками, глазуровані, аж блищать. І от тут багато хто, стоячи між полицями з хлібом, мимоволі зупиняється: а чи можна, власне, її вже їсти? Чи треба дочекатися самого свята?

Тема ця на перший погляд не надто складна, але виявляється — не все так однозначно.

Звідки взялася паска — не просто хліб, а символ

Багато хто думає, що паска — це щось типу солодкого кекса, просто святкового. Але її історія, як виявляється, сягає ще дохристиянських часів. Ще тоді люди мали традицію випікати особливий хліб для обрядів. І вже з приходом християнства ця традиція змінилася, набула нового значення.

Цікаво, що у перших християн був інший обрядовий хліб — прісний, його називали артосом. Його не їли просто так, це був символ — наче знак, що Христос з нами.

З часом рецепт змінився: у хід пішло здобне тісто, дріжджі, масло, молоко — все найкраще, що було в хаті. І тут символіка тільки посилилася: дріжджове тісто піднімається — як душа, що оживає. Паска стала символом оновлення, нового життя.

Що означає великодній хліб — і чому він саме такий

Паска — це не просто про смак. Вона вся з символів, буквально з кожного боку:

• Форма — кругла або як висока бочка. А це, до речі, не просто так — такої форми куполи церков.
• Інгредієнти — багаті, щедрі. Не тому що “щоб смачніше було”, а як прояв вдячності Богу за все, що маємо.
• І саме тісто — воно росте. А це вже про оновлення, про надію, про воскресіння.

До речі, хліб у християнстві — тема важлива. Пам’ятаєте Таємну вечерю? Там Христос розламав хліб і сказав, що це його тіло. Тобто паска — це не просто солодка випічка, а ще й духовний символ.

А як щодо того, щоб з’їсти паску ще до Великодня

Ось тут починається найцікавіше. У народі побутує така думка: їсти паску до того, як її освятили — не можна, гріх. Але чи справді так жорстко?

Протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, ректора Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, каже, що все не настільки суворо, як здається.

За його словами, якщо хтось вирішив поласувати пасочкою за кілька днів до Великодня — це не трагедія. Це просто випічка. Навіть виробники не підписують її як “освячену” чи “сакральну”.

Іноді в магазинах трапляються навіть італійські паски — оті панетоне, що насправді більш різдвяні. А ще є "коломба" — у формі голубки, саме її в Італії печуть на Великдень. Люди часто плутають усе це, але суть залишається: це просто солодкий хліб. І їсти його до свята — не гріх.

Для віруючих — трохи інший підхід

Але, як зауважив отець Георгій, якщо мова йде про віруючу людину, яка готується до свята з постом і молитвою, то вона, звісно, чекатиме. Купить паску або спече самотужки — і вже після освячення скуштує її як частину великоднього столу.

А хтось інший — з'їсть її просто як булочку до кави. Без гріха і докорів сумління. І це нормально. Бо все залежить не від дати, а від того, з яким наміром і ставленням це робиться.

Паска — це дійсно щось більше, ніж просто хліб. Але й ставлення до неї може бути різним. Для когось це святиня, для когось — смачний десерт. Або і те, і те водночас.

Головне — розуміти, чому ми робимо те, що робимо.

Джерело: 5692.com.ua