23 квітня в одній з лікарень міста Дніпро помер старший сержант Безгінов Сергій Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким померлого захисника.

Сергій Безгінов народився 18 квітня 1976 року в селі Малий Орчик на Харківщині. Упродовж 1994-1996 років проходив строкову військову службу. Тривалий час працював на ДП "Стальзавод ТАС". У березні цього року став на захист України та її народу. У нього залишилися дружина, донька, мати, сестра та брат.

Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 3 травня о 13:30 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 14:30 на кладовищі по вул. Романківській.

Джерело: 5692.com.ua

Батьківство — це не контракт на послуги і не роль у театрі. Це марафон, у якому ваш голос або звучить вагомо, або просто губиться десь між "не забудь шапку" і "вимкни мультики". Та що робити, якщо одного дня ви раптом помітили, що дитина більше не слухає? І не тому, що не чула. А тому, що… вже й не вірить.

Причина такої "втрати авторитету" — не завжди в гаджетах чи впливі оточення. Часто вона сидить тихо у щоденних дрібницях: у словах, які нічого не означають, у вічних компромісах, у наших "ну добре", сказаних з втомою замість впевненості.

Ось чотири звичні помилки, які можуть тихо, але впевнено віддалити дитину від вашого впливу.

Слова без ваги — як повітряні кульки

Уявіть: ви погрожуєте скасувати похід на день народження, бо діти знову влаштували сварку. Але через годину здаєтеся, бо вам же теж хочеться на свято. Знайоме?

Анна, мама трьох дітей, зізнається:

Я сто разів казала: не підемо — і все. Але потім мені самій шкода. І в результаті — і на свято йдемо, і торт з’їдають. Хто кого переміг?

Проблема: діти дуже швидко вчаться відрізняти слова від справ. Якщо ваші погрози завжди закінчуються поступками — вони просто перестають вас серйозно сприймати.

Рішення: замість імпульсивних реакцій — пауза. Вийдіть з кімнати, видихніть. І вже спокійною головою вирішіть, як діяти. І якщо таки довелося змінити своє рішення, подайте це не як "здали позицію", а як логічну домовленість. Наприклад: "Йдемо, бо я пообіцяла допомогти. Але завтра буде обмеження на телефон".

Замість вимоги — прохання. І дитина це добре відчуває

"Дочко, допоможеш попрати речі?" — звучить мило. Але для дитини це не наказ і не обов’язок. Це — опція. Тобто можна — а можна і ні.

Мами часто бояться виглядати "злими". І натомість обирають форму прохання. Мовляв, "не хочеться конфлікту". Але як тоді дитина має зрозуміти, що це її зона відповідальності?

Проблема: дитина починає трактувати ваші прохання як побажання. А коли ви раптом починаєте обурюватися — їй щиро незрозуміло, чому ви злитесь.

Рішення: не бійтеся чітко формулювати завдання. Не "можеш винести сміття?", а "після вечері — винеси сміття". Не наказним тоном, але впевнено. І головне — регулярно, а не коли згадаєте. Режим і сталі правила — ключ до поваги.

Ви відкриваєте простір для торгів — і дитина цим користується

О, ця класика: "ще одна серія і спати". А потім ще "половинка мультика". І замість 20 хвилин — вже майже година перед екраном. Знайомо?

Регіна, мама трирічного сина, ділиться:

Він просто геній переконання. Каже: "А якщо я подивлюся ще 10 хвилин і все?" І я, чесно, здаюсь. Бо він же такий милий…

Проблема: ви відкриваєте простір для переговорів, де правила — це вже не правила, а гнучкий сценарій. І дитина швидко освоює роль режисера.

Рішення: встановлюйте межі і не відступайте. "Один мультик — і все" має значити саме це. Пояснюйте причину, але не торгуйтеся. Дайте зрозуміти, що деякі рішення не обговорюються.

Ви боїтеся зіпсувати настрій — і поступаєтесь

П’ятирічна донька влаштувала сцену, бо в кафе не виявилось улюбленого чізкейку. І замість того, щоб спокійно вийти або пояснити ситуацію, ви купуєте щось інше — аби тільки припинити сльози.

Проблема: коли ми заспокоюємо дитину "смаколиками" чи поступками, ми фактично закріплюємо зв'язок — "істерика = результат".

Рішення: краще назвати почуття, ніж "гасити" їх покупками. Скажіть: "Я знаю, ти засмутилась. Це нормально. Але зараз його немає — оберемо щось інше". Не тіште — підтримайте. Це буде набагато цінніше.

Дитинство — це не тільки про іграшки, солодощі і свята. Це ще й про внутрішню опору, яка формується завдяки батькам. Якщо ми щодня поступаємося, плутаємо правила з побажаннями і не тримаємо слово — ми даємо дитині хибний досвід. Наша сила — не в жорсткості. А в послідовності. І в умінні бути щирими, навіть коли це незручно. Бо авторитет — це не "треба мене слухатись", а "я твоя точка опори, навіть коли навколо все хитке".

Джерело: 5692.com.ua

Олександр Усик — ім’я, яке сьогодні знає кожен, навіть той, хто ніколи не цікавився боксом. Але, схоже, час гучних боїв цього легендарного українця добігає кінця. Так, саме так: Усик знову підтвердив, що завершить свою професійну кар’єру найближчим часом. І, що найцікавіше, вже навіть відомо, хто буде його останніми суперниками.

Почнемо з першого

19 липня — тримайте цю дату в голові. Саме тоді Олександр знову зустрінеться на рингу з британцем Даніелем Дюбуа. Так-так, це буде реванш. Бо попередня зустріч, хоча й завершилась перемогою Усика, лишила багато запитань. Згадайте хоча б ту ситуацію з ударом нижче пояса — тоді ледь не дійшло до скандалу. І хоча наш боксер тримався до кінця та виграв технічним нокаутом у дев’ятому раунді, британська сторона досі не вгамувалась. Мовляв, удар був цілком легальний, і взагалі, все не так було…

Цього разу все буде по-іншому. Усик, схоже, не просто готується — він заряджений на максимум. І причина очевидна: цей поєдинок має стати однією з його фінальних нот.

А далі — ще цікавіше

Після Дюбуа, якщо нічого не зірветься, Олександр планує завершити кар’єру боєм з… Тайсоном Ф’юрі. От де буде справжнє шоу! Вони вже двічі зустрічались на рингу, і обидва рази Усик вийшов переможцем. Так що, здається, це буде третя серія легендарного протистояння. Своєрідна фінальна крапка.

Коли саме відбудеться бій із Ф’юрі — поки невідомо. Але Усик дав чітко зрозуміти: саме з ним він хоче завершити шлях професіонала. І це виглядає дуже символічно. Закрити кар’єру перемогою над Ф’юрі — ну скажіть, хіба не красиво?

До речі, щодо реваншу з Дюбуа

Його планують провести в Лондоні, на стадіоні Вемблі. Якщо все піде за планом, то це буде видовищно. Усик буде захищати одразу кілька титулів: WBA, WBO, WBC та IBO. А Дюбуа, до речі, володіє поясом IBF. Так що боротьба буде серйозна.

Усик вже не раз доводив, що здатен пройти будь-кого. І судячи з його настрою, ці два останні бої він хоче зробити незабутніми. Можливо, для когось це лише спорт, але для нього — це фінальний акорд в кар’єрі, яка вже стала частиною історії.

Отакі новини. Час готуватись до великого фіналу.

Джерело: 5692.com.ua

Пліснява — це не просто "негарна пляма" в кутку ванної. Це сигнал, що у квартирі щось пішло не так: забагато вологи, погана вентиляція або просто час не на вашому боці. Вона з’являється нишком — на швах плитки, гумових килимках, ущільнювачах. І, якщо її не чіпати, починає жити своїм життям.

Часто в хід ідуть натуральні засоби — сода, оцет, ефірні олії. Але коли грибок уже "в’ївся", потрібна важка артилерія. І тут нам прийде на поміч старий добрий відбілювач. Так, той самий, що пахне хлором і асоціюється з прибиранням по-радянськи. Але саме він іноді може зробити те, чого не вдається модним еко-засобам.

То як використати відбілювач без шкоди для себе і домочадців? Розкладаємо все по поличках.

Шви між плиткою: найуразливіше місце у ванній

Якщо ви хоч раз бачили, як темніє силікон між плитками, то знаєте — це не бруд, це грибок. І ось що з цим робити:

• Змішуємо воду і відбілювач у рівних пропорціях. Наприклад, по 50 мл.
• Переливаємо все це в пульверизатор (звичайна пляшечка з розпилювачем чудово підійде).
• Обприскуємо проблемні шви, залишаємо на 10–15 хвилин, потім промиваємо водою.

До речі, не варто одразу хапатися за щітку — дайте розчину трохи "попрацювати". А ще краще — використовуйте рукавички та провітрюйте кімнату.

Гумовий килимок: прихований розсадник плісняви

На перший погляд — просто шматок гуми. Але під ним, особливо якщо ванна не має хорошої вентиляції, з часом заводиться справжній "міні-екосвіт" плісняви.

Щоб килимок не став джерелом неприємного запаху (а ще гірше — алергії), варто час від часу замочувати його в спеціальному розчині:

• Беремо 4 літри холодної води.
• Додаємо 25 мл відбілювача на основі хлору.
• Замочуємо килимок на 3 години, а потім ретельно промиваємо водою.

І от вам проста профілактика, без дорогих спреїв та паніки.

Ще кілька поверхонь, які "люблять" грибок

Пліснява не обмежується тільки ванною. Ось ще кілька місць, де вона часто з’являється, хоча ми про це й не думаємо:

• Віконні ущільнювачі. Особливо взимку, коли на вікнах постійний конденсат.
• Пральна машина. Так, у відсіку для порошку чи гумовому ущільнювачі дверцят теж заводиться грибок.
• Пластикові ємності, які стоять у підвалах. Навіть якщо там "нічого не росте", краще раз на сезон їх обробити.

До всіх цих поверхонь також можна застосовувати розчин відбілювача, але з обережністю: краще зробити спочатку тест на непомітній ділянці.

На що звернути увагу при роботі з відбілювачем

Хоч відбілювач і ефективний, але варто пам’ятати про безпеку:

• Не змішуйте його з іншими миючими засобами — це може призвести до токсичних парів.
• Завжди працюйте в рукавичках і бажано в масці.
• Уникайте потрапляння на кольорові тканини чи поверхні — відбілювач може їх зіпсувати.

А ще — якщо у вас вдома є маленькі діти або домашні улюбленці, після прибирання обов’язково провітріть приміщення.

Якщо пліснява не зникає: коли пора бити на сполох

Є випадки, коли домашні методи не дають результату. Наприклад:

• Плями з’являються знову через кілька днів.
• Є постійний запах сирості, навіть якщо видимих грибків немає.
• Площа ураження росте.

У таких ситуаціях краще звернутися до фахівців з дезінфекції або провести огляд вентиляційної системи — бо, можливо, причина глибше, ніж здається.

Пліснява — це сигнал про проблему в мікрокліматі вашого житла. І хоча відбілювач — доступний і швидкий інструмент, не варто обмежуватись лише поверхневим прибиранням. Пам’ятайте: боротьба з наслідками не замінить усунення причини. А чисте, сухе й провітрене приміщення — найкраща профілактика.

Джерело: 5692.com.ua

Починаючи з 1 травня, Пенсійний фонд знову взявся за перегляд субсидій. Звична справа — щовесни, як тільки опалювальний сезон закінчився. Але цього року, як і раніше, є нюанси: комусь призначення продовжать автоматично, а когось це може неприємно здивувати — доведеться йти подавати документи.

Хто нічого не робить — і все одно отримує

Якщо у вас усе стабільно: субсидію вже призначали, за комуналку боргів немає, склад родини не змінювався, а майно не додалося — тоді можете зітхнути спокійно. ПФУ самостійно перерахує допомогу й продовжить її до кінця квітня 2026 року.От і все. Ніяких черг, довідок і походів до сервісного центру.

Але не всім пощастило

Є категорії людей, яким доведеться заявити про себе заново. Ось кілька прикладів, коли без особистого звернення не обійтись:

• якщо в домі живуть переселенці (ВПО),
• якщо ви орендуєте житло, а не є власником,
• якщо у квартирі фактично живе менше людей, ніж прописано,
• або якщо вам потрібна допомога не на стандартні послуги, а на дрова, скраплений газ чи інше паливо.

Тут важливо не тягнути — усі зміни у складі родини чи в майновому стані треба повідомляти максимум за 30 днів. Не встигнете — субсидію можуть і не дати. А потім ще доведеться пояснювати, чому.

Доходи — теж під мікроскопом

Пенсійний фонд не просто дає гроші — він уважно дивиться, скільки ви заробили. І цього разу рахують середній дохід за третій та четвертий квартали 2024 року. Якщо ви на пенсії, дивляться на суму за березень 2025-го.

Тобто: не важливо, скільки ви заробляли зараз у квітні — важить те, що було трохи раніше.

Куди бігти з паперами

Якщо ви — з тих, кому все ж треба оформлювати субсидію з нуля або через зміни, ось варіанти, як подати документи:

• можна просто прийти до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду,
• надіслати документи поштою (так, ще існує і такий варіант),
• або зробити все онлайн — через портал ПФУ, "Дію", ЦНАП чи навіть орган місцевої влади.

До речі, весь процес регулюється старою постановою Кабміну — №848 від ще 1995 року. Але суть у тому, що в Пенсійному фонді вже давно все налаштовано, щоб більшість питань вирішувалась без зайвих рухів. Головне — не затягувати й бути уважним до дрібниць.

Хочете дізнатись, чи нарахували вам субсидію? Можна просто перевірити це онлайн на portal.pfu.gov.ua. Без черг, нервів і зайвих слів.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо у вас вдома живе кіт, то ви точно бодай раз ловили цей момент: граєтесь з ним, усе йде добре, як раптом — хоп! — він схоплює вашу руку передніми лапами, згортається калачиком і починає лупити задніми лапками, ніби б'є по подушці. З боку — кумедно. Але, чесно кажучи, іноді навіть боляче. То що це було? Забава, агресія, інстинкт?

Спробуймо розібратися, чому кіт раптом перетворюється на маленького бойового хом’ячка.

Від мисливця до пухнастого гладіатора: звідки ці рухи

Це не просто дурощі — така поведінка має глибоке коріння. У природі кіт використовує задні лапи як інструмент для захоплення й "обеззброєння" здобичі. Уявіть: хижак схопив жертву передніми лапами, а потім починає бити її задніми — так він швидше знесилює суперника. Природний механізм, закладений еволюцією.

У домашніх умовах усе виглядає трохи м'якше, але суть лишається: улюбленець просто "тренується" або грає так, як колись боровся за виживання.

А якщо це не гра? Сигнали, що кіт не жартує

Цікаво, що не завжди такі рухи — це гра. Іноді це спроба захиститись. Наприклад, коли кіт лежить на спині, лапи — напоготові, очі блищать, а хвіст б'є по підлозі. Це — не запрошення до обіймів. У такі моменти він, швидше за все, відчуває загрозу. Навіть якщо ця "загроза" — ваша рука.

Кіт може атакувати задніми лапами у таких випадках:

• якщо ви торкнулися його там, де йому неприємно (живіт — класика);
• коли гра перейшла межу комфорту;
• або якщо він просто втомився, а ви продовжуєте лоскотати його іграшкою.

На що звертати увагу, перш ніж кіт "вибухне"

Перед тим як ваш улюбленець почне штовхати лапами, він зазвичай подає кілька сигналів. Якщо знати, на що дивитись — можна уникнути "неприємностей":

• Вуха прилягають до голови — ознака напруги або роздратування.
• Раптово розширені зіниці — у котів це часто знак збудження або страху.
• Хвіст активно рухається, іноді б’є по поверхні — тривожний дзвіночок.
• Тіло напружене, кіт уважно слідкує за вами — він готовий до дії, тож краще відступити.

Коли варто втрутитися

Якщо ви бачите, що улюбленець переходить межу — гра стає надто агресивною, або в нього починає "зривати планку", краще перервати гру. Не сварити — просто відволікти. Дайте йому іншу іграшку, м'ячик чи мишку — хай перенаправить енергію. Коти — створіння дуже чутливі. Те, що вам здається розвагою, для них може бути "бойовим режимом". А щоб уникнути непорозумінь — варто читати їхню мову тіла.

Котячі "удари карате" задніми лапами — це не забаганка, не злість і точно не маніпуляція. Це — частинка їхнього дикого коріння, яка ще жива навіть у найпухнастіших домашніх улюбленцях. Спостерігати за цим — наче бачити, як природа оживає просто у вас на дивані. Треба лише трохи розуміння — і ви зможете гратись без подряпин.

Джерело: 5692.com.ua

Можна скільки завгодно говорити про тренди та бренди, але є взуття, яке просто шкода викидати. Воно вже давно стало частиною повсякденності: розношене, зручне, "улюблене до дірок", як то кажуть. І от раптом — неприємна тріщина на підошві. Здається, все — фінал. Але насправді ще ні.

Серед купи побутових дрібниць, які ми часто недооцінюємо, є справжні рятівники. Один із них — звичайна харчова сода. Її знають як усмоктувач запахів із холодильника чи помічницю в боротьбі з жиром на плиті. Але мало хто підозрює: ця проста речовина може врятувати і взуття.

Також знадобиться суперклей — той самий, який колись склеїв вам палець або наклейку на холодильник. У парі з содою він утворює справжній "ремонтний цемент", що здатен закрити навіть глибоку тріщину в підошві. І ось як це зробити — без майстерні, вдома, самотужки.

Покроковий спосіб відновлення тріснутої підошви: сода + суперклей

Підготуйте взуття

Перше й головне — воно має бути повністю сухим. Волога перешкоджає нормальному зчепленню клею з матеріалом. Якщо треба, поставте черевик на батарею або залиште на ніч у сухому приміщенні.

Знежирте тріщину

Протріть тріснуту частину ваткою з рідиною для зняття лаку або медичним спиртом. Можна навіть використовувати звичайний оцет. Це прибере жир і пил, які можуть зіпсувати результат.

Сода — у справу

Посипте тріщину харчовою содою. Вона не просто заповнює порожнини, а й вступає у реакцію з суперклеєм, утворюючи щось на кшталт пластмасового шва.

Додаємо суперклей

Нанесіть клей просто поверх соди. Він миттєво вступить у реакцію. Не гайте часу — одразу притисніть обидві частини підошви одна до одної. Тримайте кілька хвилин — або зафіксуйте за допомогою стяжки.

Чекаємо

Дайте всьому просохнути хоча б годину. Краще — залишити взуття на ніч, щоб шов повністю «схопився».

Що варто врахувати

• Такий ремонт — тимчасове рішення. В середньому, як показує практика, він витримує 2–4 місяці помірного носіння.
• У дощ або мокрий сніг краще не ризикувати. Суперклей боїться вологи, тож для негоди — запасайте іншу пару.
• Якщо взуття зимове або має товсту підошву, метод може не спрацювати — краще звернутися до майстра.

Цікаві факти, про які мало хто знає

• Харчова сода використовується в промисловому склеюванні для прискорення твердіння суперклеїв — це не лайфхак з TikTok, а справжня хімічна реакція.
• Аналогічний метод використовують навіть в автомайстернях, коли треба швидко "прихопити" пластик чи гуму.
• Сода діє як наповнювач — наче мінішпаклівка, що дає додаткову міцність.

Коли не варто використовувати цей метод

• Якщо тріщина доходить до самої середини підошви, краще не ризикувати — клей не витримає навантаження.
• Якщо це взуття для дітей — з безпекою краще не експериментувати.
• Якщо це ваша єдина пара на сезон — не полінуйтеся звернутися в майстерню. Ціна питання невелика, а якість буде на порядок краща.

Врешті-решт, ремонт взуття вдома — це не лише про економію. Це про свідомий підхід до речей, які ще можуть послужити. У світі, де речі часто стають "одноразовими", іноді варто зупинитися і спробувати їх зберегти. І хоча сода з клеєм — не панацея, це простий спосіб дати ще один шанс тому, що для вас важливе. Бо не завжди варто одразу йти в магазин — іноді достатньо просто трохи подумати, озирнутися… і згадати, що в тій кухонній шухляді є все необхідне.

Джерело: 5692.com.ua