Якщо з дитинства ви берете ложку в ліву руку, телефонуєте лівим вухом і машинально відкриваєте двері лівою — привіт, ви серед 10–15% людей на планеті, яких ідентифікують як лівшів. Це не добре й не погано — просто інакше.

Цікаво, що нині лівшів уже ніхто не намагається "перевчити", як це було раніше. Тож спостерігати за їхньою поведінкою і звичками стало набагато легше. І деякі з цих спостережень справді змушують замислитись.

Генетика — лише частина історії

Чому хтось народжується лівшею — питання відкрите. Учені кажуть, що у 25% випадків у цьому "винні" гени. Тобто, якщо в родині є лівші, ймовірність, що і дитина такою буде, трохи зростає. Але далеко не завжди — навіть близнюки можуть мати різну "ведучу" руку.

Є також теорії про вплив гормонів ще до народження. Наприклад, високий рівень тестостерону або сильний стрес у матері під час вагітності можуть вплинути на формування роботи півкуль мозку — а це, у свою чергу, і визначає, якою рукою людина буде зручно тримати ручку чи чашку.

Півкулі мозку — це не лише про логіку і творчість

Мозок — штука складна. Колись вважалося, що у правшів за мову відповідає ліва півкуля, а у лівшів — права. Звучить логічно, правда? Але, як часто буває, все виявилося трохи заплутанішим.

Дослідження показали: навіть у лівшів мовний центр частіше "живе" в лівій півкулі — так само, як і у правшів. У середньому лише 7% ліворуких дійсно мають виражену мовну активність у правій півкулі. Тож чіткої схеми тут немає.

Чи правда, що всі лівші — геніальні художники або винахідники

Це — міф, який зручно звучить, але має слабке підґрунтя. Так, у 90-х роках було одне цікаве дослідження: мовляв, лівші-чоловіки краще справляються з творчими завданнями. Але подальші спостереження не підтвердили однозначного зв’язку між ліворукістю та талантом до мистецтва, математики чи винахідництва.

Простіше кажучи — серед геніїв є і правші, і лівші. І навіть амбідекстри — ті, хто однаково вправно користується обома руками. Тож тут усе радше про особистість, ніж про руку.

Тонша душа чи просто інший погляд на життя

Цікаво, що психологи звернули увагу: серед підлітків-лівшів частіше зустрічається підвищена емоційність, тривожність і навіть замкнутість. Наприклад, вони частіше погоджувались із твердженнями типу: "я сильно переймаюся, якщо щось пішло не так", або "мене надто чіпляє критика".

А от правші, згідно з тими ж дослідженнями, виявляли більше наполегливості та впертості у досягненні мети. Але — увага — не варто узагальнювати. Це лише тенденції. Можливо, справа у тому, що лівші звикли постійно "пристосовуватись" до праворукого світу, і це додає стресу.

Бачити світ лівіше — буквально

Тут справді цікаво. Багато мов несвідомо надають перевагу "правому": правий — значить правильний, чесний, вірний. А лівий? Часто має негативні конотації. Це теж залишає відбиток.

З іншого боку, лівші фізично віддають перевагу лівому — як боку, так і простору. Наприклад, під час виборів, якщо прізвища кандидатів написані зліва направо, лівша, не задумуючись, може швидше обрати того, хто ліворуч. Це не навмисне — просто мозок підказує: "Оце твоє".

Жити лівшею у правшовому світі — це як іти тротуаром проти натовпу. Можна, але трохи складніше. Починаючи з банальних ножиць і мишки для комп’ютера — і до сприйняття в колективі. Але з іншого боку — саме в цьому і криється унікальність. Лівші мислять трохи інакше, бачать інше, і часто — це дає їм перевагу там, де більшість навіть не подумає шукати новий шлях. От і все. Якщо ви — лівша, просто будьте собою. І пам’ятайте: іноді "не так, як усі" — це найкращий варіант.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо вірити народній мудрості, то ім’я дитини — це більше, ніж просто слово в паспорті. Воно як внутрішній компас, який з дитинства задає тон усьому життю: характеру, успіху, а іноді навіть фінансовому становищу. Не дивно, що багато батьків намагаються підібрати ім’я, що наче притягує добробут — не магією, а глибоким сенсом.

Яке ім’я "звучить" як золото

Ім’я Злата, мабуть, не потребує зайвих пояснень. Тут усе на поверхні — і "золото" в самому звучанні, і цінність, що закладена в значенні. Таку дівчинку складно уявити в тіні. Вона або яскрава, або дуже спокійна — але з тією внутрішньою гідністю, яка не потребує зайвих слів.

Дарувати чи володіти: Дара і Дар'я

Деякі імена мають цікаві корені. Наприклад, Дара (чи Дар'я) — це не просто про “подарунок”, як часто плутають. Насправді воно походить ще з перської мови й означає щось типу "володіє майном", "багатий". Тобто це вже не про "принесли — подарували", а про "має і вміє з тим дати раду". І так, Дар'я — не зовсім те саме, що Дарина. Хоча схожість є, але філологи розводять ці поняття.

Кіра і Марта — жіночі імена з підтекстом власниці

Цікаво, що у багатьох традиціях майнове становище асоціювалося з жінками, які мають владу в домі. Наприклад, ім’я Кіра має грецьке коріння й означає "пані". А от Марта — з арамейської — буквально "господиня". Обидва ці імені в минулому відображали не тільки статус у родині, а й соціальну вагу. Тобто не просто ім’я, а соціальна декларація.

Василина й Вікторія — шлях до трону і перемоги

Деякі імена ніби створені для лідерства. Наприклад, Василіса (або Василина) походить із грецького слова "васілеус", що означає "цар". Це ім’я вже натякає на амбіції, статус і, ймовірно, гідне фінансове становище. А Вікторія — це взагалі про перемогу в будь-яких сенсах. Як кажуть, переможець не ділиться — переможець керує.

Фортуна, Феліція, Саїда — трохи екзотики з багатим змістом

Не обов’язково обмежуватись українськими або класичними іменами. Деколи варто звернути увагу на менш популярні, але дуже глибокі варіанти. Наприклад:

• Феліція — з латини перекладається як "успішна" чи "щаслива". У багатьох асоціюється з радощами життя, стабільністю та, знову ж таки, добробутом.
• Фортуна — тут узагалі без коментарів: ім’я римської богині удачі й достатку. Удача — річ мінлива, але в імені вона звучить доволі надійно.
• Саїда — в арабському звучанні це "та, що щаслива, успішна". Можливо, і не найпоширеніше в наших краях ім’я, але звучить красиво і з глибоким змістом.

Ім’я — це не гарантія мільйонів, але воно, без перебільшення, формує "перше слово" особистості у світі. Обираючи ім’я для доньки, варто зупинитися й подумати не тільки про моду чи милозвучність, а й про той сенс, який буде з нею на все життя. Іноді одна лише літера може змінити настрій усієї долі.

Джерело: 5692.com.ua