Для забезпечення належного рівня якості та безпеки пасажирських перевезень у межах Кам’янської міської територіальної громади створили тимчасову робочу групу для перевірки технічного стану транспорту, що працює на міських маршрутах загального користування.

Її очолив перший заступник міського голови Олександр Чернишов. Також у складі представники профільного управління міської ради, поліції, Державної служби України з безпеки на транспорті та представники депутатського корпусу.

До переліку перевізників, які підлягатимуть технічному огляду, увійшли:

• 1. КП КМР "Транспорт";
• 2. ТОВ "Інтерспецмаркет";
• 3. ПП "Експрес-2001";
• 4. ТОВ "Євромаршрут".

Основне завдання — забезпечити безпеку, комфорт і надійність перевезень для мешканців. За результатами перевірок буде підготовлено звіт та вжито необхідних заходів для усунення виявлених недоліків і покращення якості транспортних послуг у громаді, – написав мер Кам'янського Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Є люди, які ще з малечку ніби "не як усі" — рішучі, далекоглядні, мов магнітом притягують до себе можливості. І хоч успіх — це завжди мікс таланту, праці та моменту, нумерологія стверджує: дата народження може підказати напрямок.

Ні, це не магія. Це — закономірність, заснована на тисячах спостережень. Якщо ви чи хтось із ваших рідних народилися саме в одну з цих шести дат, можливо, у вас уже є "вбудований компас", що веде до досягнень.

1 або 4 число: природжені капітани і майстри стабільності

Є щось особливе в людях, народжених першого числа. Вони — як командири корабля, які ще в дитинстві тягнулися до відповідальності. Відчуття, ніби вони завжди знають, куди плисти. Не бояться рішень, навпаки — часто беруть їх у свої руки, поки інші ще зважують "за" і "проти".

А от четверте число — зовсім інша енергія. Це не блискавка і не вибух, це фундамент. Люди, які прийшли у світ цього дня, зазвичай мають загартований характер, здатність тримати удар і крок за кроком будувати свій шлях. Не завжди яскраво — але надійно, мов бетон. Їхній успіх часто не з неба падає, а викладається роками праці, причому — з довірою до себе і до "вищого керівництва".

7 або 9 число: інтуїція, що приносить дивіденди

Сімки — це ті, кого життя наче вчить слухати себе. У них тонке чуття, і часто буває: людина ще нічого не знає, а вже "відчуває", що треба робити. Це інтелектуали, яким варто обирати вузьку сферу й копати глибоко — бо саме там відкривається їхня сила.

А дев’ятки? Це вже про серце. Про здатність співпереживати, про бажання допомогти, навіть коли це не вигідно. І, що цікаво — гроші до них липнуть. Ніби навзаєм за доброту: хтось лишив спадок, хтось подякував, життя само відкриває гаманці. Але такі люди рідко замикаються на матеріальному — їм важливо, щоб користь від їхніх можливостей отримували й інші.

18 або 19 число: сила масштабів і рішень

Ці дати — про тих, хто вміє мислити великими категоріями. Вісімнадцятого часто народжуються харизматики, які без зайвих слів ведуть за собою. Вони бачать не тільки "що тут і зараз", а й "куди це все веде". Якщо їх цілі співпадають з внутрішніми переконаннями — вони можуть звернути гори. Але якщо йдуть "не своїм шляхом" — можуть згоріти.

Дев’ятнадцяте — це вже про рух і ризик. Це люди, які готові діяти, поки інші вагаються. Іноді — зухвало, іноді — з інтуїцією акціонера, що купує акції до того, як про них дізнається світ. Великі проєкти, угоди, рішення — це для них не щось лячне, а природне середовище.

А тепер — на мить зупиніться

Звісно, не варто сприймати ці дати як автоматичний білет до Олімпу. Але якщо ви бачите свою дату серед цих шести — це вже підказка. Можливо, час уважніше придивитися до себе: до рішень, які відкладаєте; до здібностей, які досі ховали на потім; до амбіцій, які вже давно на порозі. Бо, зрештою, успіх — це не лише про вдачу. Це про внутрішнє ядро. І про момент, коли нарешті вирішуєш — пора.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо глянути на цю страву вперше — здається, що перед вами просто красиво оформлений салат. Але насправді в "Кояш" (а це слово з татарської перекладається як "сонце") закладено щось більше, ніж набір продуктів. Це ніби домашній пазл: шматочки м’яса, овочів, прянощів, а поверх — млинцеві рулетики, як теплі сонячні промені. З першого погляду — ошатно. А от коли розбираєш його по інгредієнтах — стає зрозуміло, чому він такий популярний.

Не просто яскравий вигляд, а пікантний характер

Те, що "Кояш" виглядає святково — факт. Але головне в ньому не зовнішність, а суть. Уявіть собі: ніжна курка, трохи грубувата яловичина, яйця, корейська морква з характером, гостринка часнику, кислинка огірочків, хруст горішків. І все це — під ніжною сметанною заправкою. Звучить ситно? Бо так і є.

Про млинці окрема історія

Млинці тут не просто для краси. Вони створюють певну «рамку» для страви. Коли зверху викладаєш рулетики — виглядає наче витвір, а не просто салат. До речі, якщо є бажання зробити млинці з ароматом — додайте кріп прямо в тісто. Воно, між іншим, готується максимально просто: яйце, молоко, трішки олії та борошна — і от воно, легке рідке тісто. На сковорідку, підрум’янити, охолодити. Все.

Коли структура важлива

Салат збирається не шарами, а все перемішується разом. Це зручно, особливо якщо хочеться подати швидко, без зайвої естетики. Але ось з чим важливо не схибити — нарізка. Все має бути або соломкою, або подібного формату. Тоді й смак збалансований, і вигляд охайний. Огірки, яйця, м’ясо, навіть морква — хай усе буде приблизно однієї довжини. Це як в оркестрі: кожен виконує свою партію, але в одному ритмі.

Горіхи — не просто хрумкі

Обсмажені волоські горіхи — тут як спеція. Їх небагато, але саме вони додають салату якогось "дорослого" відтінку. Хрумкий акцент, трохи гіркуватості, що врівноважує жирність сметани й м’ясо.

Трохи зелені — трохи життя

Кріп — він тут не лише для краси. Він освіжає. І, до речі, його можна або додати до самого салату, або частину вмішати в млинцеве тісто, а частину — притрусити згори.

Етапи приготування — як конструктор

• Млинці. Змішуємо яйце, молоко, сіль, олію, борошно — і печемо на сковорідці, злегка змащеній олією. 3–4 тоненькі млинці — і готово.
• М’ясо. Відварюємо курку та яловичину, охолоджуємо, ріжемо соломкою.
• Цибуля. Якщо велика — на чвертькільця, якщо середня — на півкільця. Обсмажуємо до золотавості.
• Овочі й яйця. Морква — корейська, можна купити, а можна зробити самостійно. Огірки й варені яйця — теж соломкою. Огірочки бажано відтиснути, аби не пускали сік.
• Горіхи. Обсмажити без олії, охолодити, порізати.
• Сметана + часник. Це наш соус. Ніжний, але з характером.
• Збірка. У глибокій мисці все змішуємо (крім млинців, вони — окрема прикраса). Солимо до смаку.
• Оформлення. Млинці ріжемо смужками, згортаємо в рулетики. А далі — викладаємо на салат, як кому до душі. Можна прикрасити ще зеленню чи навіть смужками з помідорів. Якщо хочете покрити всю поверхню рулетиками — зробіть удвічі більше тіста.

Остудіть і подавайте. Кояш найкращий тоді, коли трохи постоїть у холодильнику.

Дехто каже, що в охолодженому вигляді смаки краще зливаються в одне ціле. І справді — на наступний день він ще кращий. А вигляд завжди такий, ніби ви готували його для гостей.

"Кояш" — не просто салат, це своєрідна гастрономічна композиція. Баланс смаків, продумана текстура, візуальна естетика — усе тут на своєму місці. Його склад може здатися складним, але в кожному етапі є своя логіка. І якщо ви цінуєте не лише смак, а й задум, форму, рівновагу — цей салат вартий вашої уваги.

Джерело: 5692.com.ua

Можна скільки завгодно жартувати про зірки, але іноді здається, що вони й справді щось знають. Особливо тоді, коли чергова спроба побудувати стосунки закінчується на етапі першої сварки або ще раніше — у повідомленнях без відповіді. І тут виникає цілком логічне питання: "Що зі мною не так?"

Астрологія, звісно, не дає універсальних рішень. Але вона, як мінімум, дозволяє подивитись на себе збоку — трохи чесніше. Бо іноді справа не в "не пощастило", а в нашій власній тіні, яку ми не хочемо помічати.

Овен — стрибнути в обійми, не подивившись на людину

Овни — як сірник: раз — і вже горить. Вони легко захоплюються, миттєво включаються в романтику, а от з витримкою — трохи гірше. Через це можуть закохуватись у людей, які зовсім не підходять. Просто не було часу придивитись. І поки інші ще думають, Овен уже вигадує спільне майбутнє. Але потім приходить розчарування — іноді гірке.

Телець — збудувати фортецю, а потім нікого не впускати

Тельці прагнуть стабільності, й це чудово. Але в гонитві за надійністю вони часто створюють навколо себе таку собі "зону безпеки", в яку важко пробитися. Партнер може відчути, що поруч — не кохана людина, а холодна стіна з вимог і перевірок. І хоч у душі в Тельця щире бажання бути з кимось, зовні — це радше схоже на кастинг на вакантну посаду.

Близнюки — у всьому трохи, але ніде не глибоко

Близнюки — це легкість і цікавість. Вони швидко знаходять спільну мову, легко заводять розмову, сміються, жартують… Але глибина? Вона часто губиться десь між новими знайомствами. Коли приходить час брати на себе відповідальність, внутрішній голос шепоче: "Може, ще рано?". І так — знову по колу.

Рак — терпіння, яке стає пасткою

Раки щиро хочуть тепла й взаємності. І через це часто терплять занадто довго. Ідеалізують, закривають очі, виправдовують. А потім раптом помічають: з ними не поводяться добре, але піти вже страшно. Бо "а раптом більше нікого не буде?". А буде. Але спочатку треба навчитися поважати себе не менше, ніж кохати іншого.

Лев — голова високо, а серце — в тіні

Леви люблять яскраво. Їм важливо відчувати, що їх бачать, помічають, цінують. Але ця потреба в увазі може перекрити інші сигнали — ті, що йдуть від серця. Якщо в стосунках немає щирості, а лише оплески — чи це справжня любов? Левам варто приглушити трохи світло рампи, щоб почути тихий голос справжніх почуттів.

Діва — план на стосунки, як чек-лист

Діви — перфекціоністи. Вони вміють аналізувати, бачити деталі, помічати дрібниці… А ще — помічати всі недоліки партнера. Цей внутрішній "контролер" може так заглушити романтику, що від неї лишиться тільки логіка. А любов — це трохи інше. Там не все про порядок, іноді — навпаки.

Терези — баланс ціною себе

Терези хочуть миру. Гармонії. Щоб усім було добре. Але в цьому "добре" часто забувають про себе. Бо легше погодитись, аніж сваритись. Легше промовчати, ніж з’ясовувати. І так поступово стираються власні бажання. А потім з’являється відчуття, що кохання є, а щастя в ньому — ніби й немає.

Скорпіон — за щитом сильності ховається вразливість

Скорпіони — ті ще загадки. Їх не так просто розгадати. Часто здаються холодними, стриманими, трохи відстороненими. Але всередині — море емоцій. Проблема в тому, що не всі готові довго чекати, поки цей айсберг розтане. А іноді треба просто чесно сказати: "Я боюсь, але хочу довіри".

Стрілець — свобода важливіша за пару

Стрільці — це драйв, рух, цікавість. Вони завжди в пошуку: себе, пригод, нових вражень. Але іноді це "вічне кочування" заважає зупинитись біля когось надовго. Страх бути "прив’язаним" перемагає бажання бути поруч. Хоча глибокі стосунки — не кайдани. Вони — партнерство. Якщо це справжнє.

Козоріг — контроль замість відчуттів

Козороги часто підходять до кохання так, ніби це інвестиційний проєкт. Все має бути логічно, обґрунтовано, з прогнозами й розрахунками. Але серце — не бізнес. Іноді замість оцінки "чи підходить мені ця людина?" варто просто запитати: "А чи я щось відчуваю, коли ми разом?".

Водолій — все розуміє, але ніби не проживає

Водолії — дуже розумні, креативні, неординарні. Але в коханні часто тримають дистанцію. Все аналізують, розкладають на частини, наче конструктор. А почуття — це ж не формула. Людині поруч хочеться тепла, простоти, обіймів, а не лише цікавих розмов. Іноді варто просто бути поруч — без зайвих слів.

Риби — душа розчиняється в іншому, аж до зникнення себе

Риби вміють любити так, як у піснях — до болю, до краю, до сліз. Але ця ніжність часто межує з самозреченням. Вони легко забувають про себе, коли поруч той, кого люблять. А потім — розчарування. Бо якщо тебе в стосунках нема, то й кохання якесь однобоке. Варто тримати берег, навіть коли пливеш у чиїхось почуттях.

І якщо раптом ви впізнали себе в одному з цих описів — це не ярлик і не вирок. Це дзеркало. З нього можна або відвернутись, або подивитись уважно і почати щось міняти. Бо справжнє кохання не падає з неба. Його будує той, хто вже встиг зрозуміти себе.

Джерело: 5692.com.ua

Коли пральна машина раптом зависає, зупиняється на півдорозі й тримає білизну у водяному полоні — це не просто дрібна технічна несправність. Це ситуація, яка може обернутися цвіллю, запахом болота з барабана і повним розчаруванням. Особливо коли дверцята вперто не відкриваються. Що робити, коли система дає збій, а вода стоїть як у ставку після дощу? Майстер із ремонту ділиться реальними порадами — без зайвої теорії.

Як діяти, коли пралка зависла на півдорозі

Спершу — не панікуйте. Так, це банально, але часто ми одразу вмикаємо тривогу, навіть не глянувши, чи є шанс, що машина просто "замислилася". Спробуйте запустити режим зливу. Просто натисніть кнопку і зачекайте кілька хвилин. Якщо почули знайомий звук насоса — це хороший знак. Значить, просто був збій у програмі, і техніка ожила. Так буває, особливо якщо були перепади напруги або короткочасне вимкнення світла.

Вимкнення з мережі: безпека — понад усе

А от якщо тиша — наступний крок обов’язковий: повністю вимкніть машину з розетки. Це не лише питання обережності — якщо проблема в насосі або щось пішло не так всередині, краще не ризикувати. Вода і електрика — суміш, яку краще не перевіряти на собі.

Аварійний злив: як "врятувати" білизну вручну

У більшості сучасних моделей пральних машин є спеціальна ніша внизу — часто схована за маленькою панеллю. Там може бути маленький шланг (так, той самий аварійний), яким і можна злити воду вручну. Знайдіть ємність: миска, каструля, навіть таз — підійде будь-що. Обережно витягніть шланг, відкрийте його — і вода почне повільно стікати. Головне — тримати посудину нижче рівня барабана. Інакше нічого не вийде.Після цього можна буде відкрити дверцята і, нарешті, дістати білизну.

Якщо шланга немає — план Б

Буває, що шланг відсутній або закритий наглухо. Не біда. Спробуйте інший варіант:

• Обережно від’єднайте зливний шланг, який зазвичай підключений до каналізації.
• Опустіть його в ємність, яка стоїть на підлозі (нижче рівня барабана).
• І все — вода самопливом почне стікати. Не дуже зручно, але дієво.

Важливо знати: після того, як ви злили воду, не поспішайте одразу запускати прання знову. Якщо машинка зупинилась неспроста — можливо, десь проблема з насосом або електронікою. Краще хоча б візуально оглянути техніку або звернутись до спеціаліста.

Історія про "закритий люк і повен барабан" — не з розряду страшилок, а звична ситуація, з якою стикаються власники навіть нових моделей. Але з розумінням алгоритму дій і холодною головою з неї легко вийти. А ось ігнорування — прямий шлях до плісняви, неприємного запаху й зайвих витрат. Не зволікайте з діями: техніка — технікою, але ваш спокій — понад усе.

Джерело: 5692.com.ua

Сонцезахисні окуляри — це не просто шматок пластику зі скла. Це про стиль, повагу до себе та до оточення. Але як часто ми замислюємося: чи правильно ми носимо цей аксесуар? Уявіть: дорога оправа, акуратний образ — і раптом ці окуляри теліпаються на маківці, ніби випадково забута шпилька. Стилісти б зітхнули. А хтось би й пожартував: "На що нам мода, якщо зручно?". Але чи справді це зручно — і що про це думає етикет? Давайте розберемось.

Окуляри не замінять обідок — навіть якщо дуже хочеться

Можливо, ви помічали: багато хто носить окуляри на голові, мов обруч для волосся. Здається, нічого страшного — підняв угору і наче вирішив проблему. Але саме тут і криється каверза. У світі стилю така "звичка" вже давно визнана моветоном. Тобто поганим тоном, як би м’яко не звучало.

Ця мода з’явилася ще на початку 2000-х, коли всі хотіли демонструвати бренди — незалежно від погоди. Дощ? Та нічого. Ніч? Та байдуже — головне, щоб всі бачили напис "Gucci" на скроні. А далі вже й звичка виробилася: зручно ж — волосся не лізе в очі, а футляр шукати лінь. Але результат часто виглядає, м’яко кажучи, не дуже: окуляри зсунуті на тім’ї, волосся сплутане, образ — розхристаний.

До речі, окуляри, які регулярно носять "на голові", швидше розхитуються, втрачають форму й стають менш зручними. А ще — брудняться від шкірного жиру та косметики. Не дуже приємна перспектива, правда?

Сонце зникло — окуляри теж мають зникнути з обличчя

Є золоте правило: темні лінзи доречні тільки за наявності сонця. Все просто. Якщо надворі пасмурно, або ж ви зайшли у приміщення, окуляри краще зняти. І не тому, що "так заведено", а тому що це елементарна ввічливість.

Особливо це стосується ситуацій, коли ви з кимось знайомитесь або розмовляєте. Контакт очима — річ важлива. Без нього спілкування втрачає довіру. Якщо ви продовжуєте сидіти в окулярах у кафе чи на зустрічі, можете здатися непривітними або навіть зверхніми. Або, що ще гірше — закритими й нечесними.

До речі, очі передають більше емоцій, ніж слова. І темні окуляри можуть стати бар’єром між вами та світом — навіть коли ви цього не хочете.

Поцілунки з окулярами — випробування не з приємних

І ще один момент, який рідко обговорюють уголос, але багато хто з цим стикався: спробуйте поцілувати когось, не знявши окуляри. Ну як вам? Скло, яке врізається в ніс або щоку, напівзакрите обличчя партнера — романтикою тут і не пахне.

До того ж, окуляри — особистий аксесуар, а поцілунок — момент близькості. Краще вже нехай між вами буде менше "пластику". Виглядає це простіше, чесніше й тепло. Тож якщо на горизонті — обійми, поцілунок чи щось подібне, окуляри — в футляр, або хоча б — у кишеню.

А що ж каже етикет — і навіщо це взагалі знати

Здається, багато хто вважає, що етикет — це щось із минулого. Але насправді це не про старі книжки чи світські прийоми. Це про комфорт у спілкуванні. Коли ви знаєте, як поводитися з аксесуарами, ви не просто виглядаєте краще — ви менше нервуєте, не ловите здивовані погляди і виглядаєте доречно в будь-якій ситуації.

Наприклад:

• Не чіпайте окуляри щохвилини. Це нервує співрозмовника — здається, що ви неуважні або нещирі.
• Не залишайте їх на столі в кафе. Це виглядає трохи… недбало.
• Користуйтесь футляром. Так, це не завжди зручно, але ваші лінзи скажуть вам "дякую".

Як правильно доглядати за окулярами — трохи практики

Окей, з етикетом розібралися. А що з практикою? Бо якщо окуляри скрізь — у волоссі, в кишенях, на столику в офісі — то й вигляд у них відповідний.

Ось кілька порад, які продовжать життя вашим окулярам:

• Протирайте тільки мікрофіброю. Футболка — не варіант. Вона залишає подряпини.
• Не носіть їх на шиї — особливо на резинці. Це виглядає… як у фізрука з 90-х.
• Уникайте залишати їх у машині під сонцем. Лінзи можуть деформуватись від температури.

І ще нюанс: якщо оправа металева — вона швидше гріється. От уявіть — сіли в авто, взяли окуляри, а вони гарячі, як сковорідка. Не дуже приємно, правда ж?

До речі: окуляри — це не просто захист, а частина образу

Не забуваймо, що окуляри — це ще й важлива частина стилю. Вони можуть підкреслити риси обличчя або, навпаки, зіпсувати все враження. І тут важливо, щоб аксесуар виглядав охайно, доречно і не "грав сам за себе".

Коли ми носимо їх, як завгодно — на маківці, на потилиці, навіть на спині (а й таке буває), ми не додаємо стилю. Ми показуємо, що не зовсім розуміємо, як цей аксесуар "працює". А це вже не про моду — це про відсутність смаку.

Сонцезахисні окуляри — це дрібниця, яка може сказати про людину більше, ніж здається. Їхній стан, спосіб носіння, поведінка з ними — все це елементи культури. Поваги до себе, до речей і до інших. У світі, де зовнішність часто говорить за нас першою, ці деталі мають значення. Іноді навіть більше, ніж слова.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогоднішній день виглядає не як просто черговий вівторок, а як психологічна віха, яку варто пройти з гідністю. Випробування будуть не завжди явними, а іноді — болючими. Особливо в стосунках із тими, кого ми вважали "своїми".

Невдоволення, що накопичувалося останніми днями, сьогодні може вистрелити. Причому не в тих, хто винен, а в тих, хто поруч. І це вже небезпечно. Варто тримати себе в руках, навіть якщо всередині все кипить. Бо сказане на емоціях — як сіль на рану. Не факт, що потім хтось захоче вас зрозуміти.

Овен

Звична вам емоційність сьогодні може зіграти злий жарт. Якщо хтось навмисно провокує — найкраща реакція — ніякої реакції. Холодна стриманість — це те, що зламає плани недоброзичливців. Хай самі й розбираються в своєму болоті.

Телець

Здається, у повітрі зависло напруження. Особливо — у парі. Сьогодні краще просто мовчати або змінити тему, ніж почати розбір польотів. Інакше — вибух, шкода і довгі тижні відновлення після сварки. Потрібно вміти промовчати, навіть якщо дуже хочеться "висловити все".

Близнюки

Не всі новини варті довіри. Хтось може сказати щось "ненароком", але так, щоб зачепити. Не ведіться. Навіть якщо мова йде про близьких. Запитайте себе: а кому вигідно, щоб ви це почули саме зараз?

Рак

Відчуття, що сили кудись випаровуються? Це не хвороба — це перевантаження. Можливо, пора переглянути свій ритм? Працювати без перепочинку — це як тягти мішок з піском, коли поруч — візок. Тіло просить паузу, дайте йому її.

Лев

Сьогодні краще уникати спілкування з тими, хто вас емоційно "висмоктує". Навіщо витрачати енергію на тих, хто лише провокує? Краще спрямувати сили на справи, які принесуть результат — як вдома, так і на роботі.

Діва

Якщо хтось несподівано запропонує вам щось вигідне — не поспішайте радіти. Особливо якщо ця людина — не з вашого кола довіри. Інтуїція сьогодні підкаже більше, ніж логіка. Бо за зовнішнім блиском може ховатись банальне шахрайство.

Терези

Замість говорити — краще слухати. Справді. Навіть мовчазні люди сьогодні можуть випадково поділитись цінною інформацією. Але її почує лише той, хто не перебиває. А це може бути щось, що змінить ваше уявлення про ситуацію.

Скорпіон

Навіть якщо хтось попросить — не лізьте в чужі стосунки. Вам може здаватися, що ви допомагаєте, але потім саме ви станете "винуватими". Порада — це як ніж: якщо взяли його не за ту сторону — поріжетеся.

Стрілець

Навіть якщо день дався важко, не варто "запивати" це келихом вина. Алкоголь сьогодні лише додасть зайвих слів і непотрібних зізнань. А от відносини після цього можуть уже не відновитись. Тому краще чай, ванна і тиша.

Козоріг

Будьте уважні до того, що говорите. Зараз усе сказане може потім "відлунювати" в найнеочікуваніших місцях. Один невдалий коментар — і хтось змінить до вас ставлення. Варто зважити кожне слово, особливо в офісі чи родині.

Водолій

Фінансові справи сьогодні — зона турбулентності. Якщо планували укласти важливий договір чи взяти кредит — краще відкласти. Сьогодні день не для грошей. Виглядає заманливо, але ризик втратити — надто високий.

Риби

Своє особисте життя — це не серіал для сторонніх. Навіть якщо дуже хочеться поділитися — обирайте тих, кому справді довіряєте. Бо потім ваші історії можуть вийти "в ефір" зовсім не там, де ви хотіли. І вже без вашого дозволу.

Є речі, які ранять до кісток — наприклад, коли "свої" раптом стають чужими. Але якщо бути чесними самі з собою, то такі стосунки вже давно тримались на зубочистках. Замість блиску — мовчання, замість підтримки — байдужість. Тому, хоч як би це боляче не звучало, але якщо сьогоднішній день принесе остаточний розрив — можливо, це просто кінець того, що давно мало завершитись.

Джерело: 5692.com.ua

Чисте лобове скло — це не просто про естетику. Це — про безпеку. У погану погоду чи вночі кожна розводина на склі може зіграти злий жарт. А якщо до цього додати ще й той знайомий скрегіт "двірників", від якого хочеться вийти з машини й піти пішки — то картина зовсім невесела. Але, чесно кажучи, часто проблема не в самих щітках. І не завжди потрібно бігти в магазин за новими. Тут питання глибше — і про бруд, і про звички догляду.

Як прибрати скрегіт "двірників" і не дратуватись щоразу, коли йде дощ

Взимку на скло летить усе підряд: сіль, пісок, залишки реагентів. Додайте до цього воду, яка замерзає, та щітки, що зносять усе це по поверхні скла. Не дивно, що навіть новенькі "двірники" до весни вже не працюють як треба. Скриплять, лишають розводи, іноді навіть стрибають по склу, ніби намагаються втекти від бруду.

Але причина не тільки в гумі щітки. Часто проблема — в самому склі.

Жирна плівка, яку не видно

От ви миєте скло, а розводи залишаються. Чому так? Бо на склі утворюється тоненький шар з бруду, жирів, залишків солі. Його не видно, але "двірники" це відчувають одразу. І починають скрипіти, ніби натякають: "Почисти мене нормально".

Рішення тут просте, але ефективне:

• берете пляшечку нашатирного спирту (тільки обережно, запах різкий),
• розводите на літр води,
• заливаєте це в розпилювач,
• і проходитеся по склу, не шкодуючи сил.

А далі — мікрофіброю натираєте до характерного "скрипу чистоти". І це не жарт: якщо скло скрипить під мікрофіброю — значить, ви дісталися до справжньої поверхні, без плівки.

Щітки теж потребують турботи

Щітки теж варто помити. Не просто сполоснути, а зняти й промити в теплій мильній воді. А ще краще — замочити хвилин на 10 у розчині соди (десь ложка на літр води), щоб витягти всю накопичену хімію з пористої гуми.

Після цього ретельно промити, просушити — і назад на авто.

Трюк із захисним шаром: просто, але ефективно

Цікаво, що скло можна "захистити". Наприклад, багато хто використовує для цього розчин звичайного "Lenor" без запаху. Розводять у воді, наносять на скло, розтирають, потім змивають.

Цей трюк працює, бо кондиціонер створює на склі плівку, яка не дає бруду так швидко прилипати. І щітки ковзають плавніше. Не ідеальний засіб, але як бюджетне рішення — цілком.

А якщо не допомагає — можливо, час на заміну

Буває, що після всіх маніпуляцій щітки все одно "танцюють" по склу чи лишають смуги. Тут, як не крути, треба перевірити саму гуму: вона могла втратити пружність або мати тріщини.

Особливо це стосується дешевих каркасних моделей. Вони можуть зношуватись вже через кілька місяців. Іноді допомагає замінити лише гумку, якщо конструкція дозволяє. Але часто — простіше купити нову пару.

Профілактика — ваш найкращий друг

Щоб не повертатись до цього щосезону, просто не запускайте ситуацію:

• регулярно мийте скло та щітки,
• перевіряйте стан гуми,
• і не відкладайте заміну, якщо бачите пошкодження.

Це не просто про комфорт. Це — про вашу видимість на дорозі. А отже — про безпеку.

Погане скло — це як запотіле розуміння: наче й бачиш щось попереду, але не чітко. А в русі це може коштувати надто дорого. Не чекайте, поки "двірники" почнуть кричати вам про проблему своїм скреготом. Краще — почуйте їх тихе попередження раніше.

Джерело: 5692.com.ua

Чи можливо поєднати солодке задоволення та правильне харчування? Так, але лише тоді, коли вміємо мислити трохи ширше за звичні рамки. Бо здоровий спосіб життя — це не тільки зелений салат на обід і крокомір на телефоні. Це ще й вміння не впадати у крайнощі. Не треба відмовлятися від смаколиків повністю, варто просто навчитися їх "перекроювати" під свої потреби. Саме так і виникає вівсяне печиво, яке не просто корисне — воно, здається, навіть трохи лікує душу.

Вівсяне печиво без докорів сумління

Ті, хто бодай раз пробував відмовитися від звичайного печива, знають — настає момент, коли тягне до солодкого, як магнітом. І ось тут важливо мати в запасі "план Б". Наприклад — домашнє печиво з вівсянки, банану і горіхів. Просте, без цукру, зате зі смаком, який точно не змусить вас сумувати за магазинними батончиками.

Що потрібно мати під рукою

Ну, по суті, нічого надприродного:

• банани — 2 стиглі, навіть трохи перестиглі — вони солодші;
• вівсяні пластівці — 2 склянки (краще дрібного помелу, але й класика згодиться);
• яйця — 2 штучки;
• горіхи — які любите, ті й кладіть (грецькі, фундук, мигдаль — усе годиться);
• стевія — на смак, але без фанатизму;
• сода — десь пів чайної ложки;
• сік лимона — приблизно чайна ложка;
• кунжут — можна трохи зверху для хрумкої скоринки.

Цікаво: хтось додає корицю або трохи кокосової стружки — для аромату. Це вже справа смаку.

Як це готується — без магії, але з душею

• Спочатку банани. Їх треба розім’яти виделкою в пюре. Можна й блендером, але чесно — стара добра виделка цілком справляється.
• Далі яйця. Додаєте їх до бананової маси. Не бійтесь, що буде рідко — вівсянка все вбере.
• Окрема історія — горіхи. Їх можна трохи підсушити на сухій сковорідці, щоб смак був виразніший. Потім подрібнити — не в пил, але й не занадто крупно.
• Вівсянка. Якщо вона груба — можна трохи змолоти в блендері. Якщо ніжна — можна додавати так.
• Додаємо соду і відразу — сік лимона. Так маса буде легшою, і печиво трохи підніметься.
• Змішуємо все до однорідності. Тісто буде тягуче, але не рідке. Якщо здається, що рідке — додайте ще трохи вівсянки.
• Сформуйте печиво. Найзручніше робити це мокрими руками — тоді не липне до долонь. Можна ліпити кульки або просто викладати ложкою.
• Духовка — 180 градусів. Орієнтовно 10-12 хвилин, але краще дивіться на колір. Як тільки стане золотистим — вимикайте.

А тепер трішки цікавого

• Це печиво можна зберігати до трьох днів у контейнері. Але, чесно, воно рідко доживає навіть до вечора.
• Можна експериментувати: додати натерте яблуко або моркву — буде ще соковитіше. Або трохи чорного шоколаду — але дуже темного, без цукру.
• Діти теж їдять із задоволенням. Особливо, якщо разом ліпити — для них це наче гра, а вам менше роботи.

Це печиво — не просто перекус. Це — мікроакт турботи про себе. Такий собі жест "я вартий більшого, ніж черговий цукровий батончик з автомата". І хоч здається, що справа дрібна, але з таких дрібниць і складається стиль життя. Спробуйте — і, можливо, це стане вашою маленькою звичкою, яка дбає про вас щодня.

Джерело: 5692.com.ua

Миші в погребі — це не лише про дірки в мішках з картоплею чи погризені яблука. Це сигнал: десь у системі нашого побуту виникла тріщина. Недоглянутий вхід, запах їжі, волога — і ось, непрохані "гості" вже обживаються в самому серці господарства. Але не все так безнадійно. Є чимало перевірених способів, як вигнати гризунів із погреба без отрут і нервів. Головне — розуміти, як вони думають, і діяти з холодною головою, але з народною мудрістю в кишені.

Чого бояться миші більше, ніж кота

Цікаво, але багато хто навіть не здогадується: у мишей дуже чутливий нюх. І деякі запахи для них буквально нестерпні — настільки, що вони готові залишити насиджене місце. Серед "ароматів-вигнанців" — риб’ячий жир, мускатний горіх, камфора, гвоздика, а також звичайний гас.

• Змочіть ганчірки в цих рідинах — можна вибрати один аромат або змішати кілька — і розкладіть їх по кутах, уздовж стін, особливо в темних закутках і біля нірок, якщо видно.
• У погребі запах триматиметься довго — особливо, якщо двері не прочиняються щогодини, тож миші швидко втратять бажання ночувати поруч.

До речі, гас і риб’ячий жир мають ще одну цікаву властивість: вони "прилипають" до поверхонь і довго не вивітрюються. Це як природний відлякувач, що працює на автопілоті.

Чому попіл — це не просто про піч

Можливо, це звучить дивно, але старий добрий попіл — грізна зброя в боротьбі з мишами. Він не лише подразнює шкіру гризунів, а ще й заважає їм пересуватись. Вони буквально "влазять" у нього лапками, і це їм дуже не подобається.

• Насипте попіл у тих місцях, де миші найчастіше з'являються — приблизно по відру на 5–10 квадратних метрів.
• Для більшого ефекту, іноді посипають його під стіни й біля входу до погреба — щоб "на старті" вони вже розвертались і тікали.

Це метод без запаху, але з відчутним результатом.

Пижмо, полин і спогади з дитинства

Є у мишей ще одна слабкість — вони не переносять гіркуватих, різких запахів деяких трав. А українські бабусі це знали ще до появи ультразвукових відлякувачів.Пижмо, полин, м’ята — ці трави миші обходять десятою дорогою.

• Розкладайте свіжі або висушені пучки в різних місцях погреба.
• Дехто навіть "набиває" ними старі панчохи чи марлеві мішечки — так зручніше їх розміщувати між банками або мішками.

Колись пижмом навіть перекладали снопи пшениці в стодолі, аби не втратити врожай — і це справді працювало.

Саморобна приманка, яка не пробачає помилок

Тут уже не про запах, а про харчову пастку.Змішуємо прості інгредієнти, які є на кожній кухні:

• Будівельний гіпс або шпаклівка
• Манка або борошно
• Трохи олії (для аромату й кращого "ефекту принади")

Все це ретельно перемішується й викладається в неглибоку мисочку. Поруч — ще одна ємність з водою.Як тільки миша скуштує "ласощів" і зап’є водою — суміш твердне в шлунку, і далі вже все зрозуміло.Цей метод, чесно кажучи, не з приємних, але коли ситуація критична — варто знати про нього.

А що ще може допомогти

• М'ята перцева в олії. Її можна капнути на ватяні диски й розкласти в темних місцях. Запах освіжає повітря і діє, як сигнал "не заходь".
• Оцет і ефірні олії. Розчин оцту з водою (1:1) можна розпилити по периметру підлоги. Для посилення ефекту додайте кілька крапель олії гвоздики або чайного дерева.
• Закриті вентиляції. Часто гризуни заходять через отвори для провітрювання. Варто поставити дрібну металеву сітку.
• Світло. Якщо маєте змогу — вмикайте хоча б раз на день світло в погребі. Миші — тварини сутінкові, вони не люблять освітлених просторів.

Миші — це не просто "проблема в підвалі". Це лакмусовий папірець стану простору, де ми зберігаємо свій труд. І якщо ми не стежимо за деталями — запахами, щілинами, залишками їжі — гризуни це точно помітять першими. Але гарна новина в тому, що методи боротьби не обов’язково мають бути токсичними чи дорогими. Народна логіка, спостережливість і трохи терпіння — і погріб знову стане тим самим місцем, де все по поличках.

Джерело: 5692.com.ua