Іноді одне прізвище може сказати більше, ніж цілий родовід. Особливо, якщо уважно придивитися до того, від чого воно походить. В українській традиції звично вважати, що прізвище передається по батькові — але життя, як воно є, часто писало інший сценарій. Бувало, що саме жінка ставала тією, хто тримав на собі всю родину. І тоді саме її ім’я ставало головним — закарбовувалося у прізвищі дітей і нащадків.

І це не просто винятки. Це — тиха пам’ять про жіночу силу, яку ми часто недооцінюємо.

Замість батькового — мамине: як це стало можливим

У ті часи, коли чоловіки вирушали на війну, не поверталися або просто зникали з родинної історії, на плечі жінки лягала не лише хатня робота, а й відповідальність за весь рід. Вона годувала, виховувала, вирішувала, стояла горою за своїх. І не дивно, що люди починали ототожнювати родину саме з її ім’ям. Так з’являлися прізвища, які несли у собі жіноче начало — матроніми (так їх називають у мовознавстві, хоча в народі про це майже не чули).

Знайомі імена — незвичні прізвища

Ось кілька прикладів таких прізвищ. Можливо, ви впізнаєте якесь своє або родичів.

• Ганна — одне з найдавніших імен. І не просто старе, а таке, що несло в собі м’якість і гідність. Із нього виростають Ганич, Ганенко, Ганчук. Тобто, умовно кажучи, "діти Ганни".
• Галина — спокійна, тиха, врівноважена. А прізвища Галенко, Галкевич, Галич — ніби зберігають у собі цю внутрішню рівновагу.
• Варвара — сильна, незалежна, з загадковим відтінком. Варваренко, Варварчук, Варварюк — звучить так, ніби ці люди точно знають, чого хочуть.
• Катерина — символ чистоти та твердого характеру. Відомі Катериненко, Катеринич, Катериненчук — прізвища з гідністю.
• Василина — наче жіночий королівський титул. Василинюк, Василинин, Василиненко — прізвища, що пахнуть владністю та шаною.

Жінка — не лише берегиня, а й лідер

Лінгвісти, які досліджують наші прізвища, зазначають: у багатьох випадках материнське ім’я ставало основою не через традицію, а через життєві обставини. І тут уже йшлося не просто про пам’ять, а про фактичне лідерство жінки в роді. Здавалося б, звичайна річ, а насправді — історичний документ.

Ось кілька типових прізвищ такого походження:

• Ганзенко, Гандзюк — від імені Ганна (або її варіантів на кшталт Гандзя).
• Гапченко — від Гапка (це така ніжна форма Агати).
• Любащенко, Любченко, Любарщук — з імені Люба, яке несе у собі тепло, як старе вовняне пальто.
• Євдошенко — від Євдокії.
• Івженко — похідне від Іванни (або Івжі).
• Марущак, Марущенко, Марусяк — народна Марія тут стала головною.
• Натальченко, Наталуха, Наталенко — Наталя, як основа родового імені.
• Оксанич, Оксанчук — утворені від Оксани.
• Ольжич, Ольжиченко — рідкісні, але колоритні прізвища, що тягнуться до Ольги.

Прізвище як пам’ять про жіночу силу

Знаєте, часто ми думаємо, що наші прізвища — це просто набір звуків. Але якщо копнути глибше, то можна побачити справжню історію. Не тільки про професії чи походження, а й про ролі, які в житті грали наші предки. І коли в прізвищі чується жіноче ім’я — це, як на мене, знак особливої шани.

Це ніби нагадування: колись у вашому роді була жінка, яка не просто варила борщ і закривала вікна перед дощем, а тримала все на собі. І саме її ім’я залишилось із вами назавжди.

Тож якщо у вас прізвище на кшталт Варваренко чи Наталуха — це не просто красиво. Це глибоко. Це — пам’ять про жінку, яка вела за собою.

Джерело: 5692.com.ua

Усе дорожчає. Це не новина. Але от що справді лякає — коли твої гроші знецінюються швидше, ніж ти встигаєш їх витратити. У квітні 2025 року офіційна інфляція в Україні сягнула 15,1%. І це лише "офіційно". На побутовому рівні — це чергове здорожчання хліба, молока й усього, що в кошику кожного з нас.

А тепер уявіть: мінімальна зарплата досі тримається на рівні 8 000 гривень. Ну, тобто, її ніхто не рухав, хоча ціни давно вже "поїхали вперед". Та схоже, що в уряді нарешті щось клацнуло — заговорили про індексацію.

На сайті Верховної Ради з'явився законопроєкт, у якому пропонують з 1 липня 2025 року підняти мінімальну зарплату. І не просто трошки — аж до 10 800 гривень. Автори посилаються, до речі, на останні розрахунки прожиткового мінімуму — мовляв, саме така сума (10 800 грн) є мінімально необхідною для життя, згідно з оновленою методологією.

Чому це важливо

Зараз оті 8 000 грн — це лише 74,1% від того самого прожиткового мінімуму. А це вже, між іншим, тягне на порушення Конституції. Так, саме тієї самої 22 статті, яка гарантує, що держава не має зменшувати існуючий рівень прав і свобод. Виходить, що замість того, аби допомагати — ще й права порушують?

Зрозуміло, що ситуація не проста. З одного боку — війна, економіка тримається на чесному слові. З іншого — люди реально виживають, а не живуть. І коли зарплати не вистачає навіть на базові речі, не до патріотичних лозунгів.

Тому, швидше за все, це підвищення — не "жест доброї волі", а спроба закрити очевидну дірку в соціальній політиці.

До речі, про податки. Тут важливий нюанс — ці 8 тисяч гривень називали "без ПДВ", хоча формально це не зовсім коректне формулювання щодо зарплат. Та все ж, у новому законопроєкті йдеться саме про "чисту" суму в 10 800. Тобто, якщо його ухвалять, працівники на мінімалці таки відчують різницю.

А як буде насправді — покаже час. Але той факт, що інфляція зростає, а зарплати стоять — не дає надії на світле завтра без змін. І, чесно кажучи, уже давно було пора щось робити.

Джерело: 5692.com.ua

З першими променями весняного сонця у повітрі з’являється не тільки запах розквіту, а й перші непрохані гості — оси. Вони не просто гудять над солодким варенням чи лізуть у каву на балконі. У деяких випадках ці смугасті комахи можуть стати серйозною загрозою — особливо для людей з алергією. І хоча оси виконують важливу роль у природі, з ними краще тримати дистанцію. Особливо тоді, коли вони починають влаштовувати собі "домівки" біля вашого.

Для чого ж вони взагалі потрібні

Здається, багато хто вважає ос просто агресивними літаючими створіннями, що тільки й чекають, щоб когось ужалити. Але насправді все трохи складніше. Оси — це своєрідні "санітари" в природі: вони винищують мух, гусінь, попелицю й інших шкідників. Тож, як не дивно, але вони нам допомагають. А ще запилюють рослини — майже як бджоли, тільки менш симпатичні.

Коли чекати навалу

Оси "прокидаються" десь у квітні — тоді вони ще тихі, мляві й шукають місце для гнізда. Зате вже у травні починають активно будуватись. А ближче до серпня — все, тримайся: смугасті стають надто нав’язливими, літають усюди, і часто з’являються саме там, де люди їдять або п’ють щось солодке.

Кусають — не тому що злі, а коли бояться

Якщо оса відчує, що її щось або хтось загрожує — вона буде захищатись. Укус болючий, але зазвичай не небезпечний. Шкіра трохи почервоніє, з’явиться набряк — неприємно, але терпимо. Проте якщо у вас є алергія, тоді вже інша справа. Укус може спровокувати серйозну реакцію, навіть небезпечну для життя. Іноді досить випадково проковтнути осу в склянці компоту, щоб опинитися в лікарні.

Чим відлякати ос натурально, без хімії

Рослини-репеленти

Якщо ви хочете, щоб оси навіть не наближались до вашого подвір’я — спробуйте створити для них "несмачну атмосферу". Наприклад, посадіть лаванду або м’яту — запах цих рослин ос просто дратує. Базилік, орегано, жасмин — теж працюють. До речі, навіть помідори відганяють не тільки ос, а й комарів — подвійна користь!

Рідкий дим: запах, який виганяє навіть найнахабніших

Цікаво, але оси не люблять запах диму. Якщо не хочете палити багаття під кожним деревом, купіть рідкий дим (так-так, такий продається). Залийте його в пляшку з розпилювачем і обробіть місця, де зазвичай з’являються комахи. Щоправда, запах сильний, не кожному до вподоби. І ще одне — доведеться бризкати кілька разів на день, бо аромат швидко зникає.

Лимон — не лише для чаю

Оси не переносять запаху лимона. Якщо є можливість — наріжте кілька часточок і покладіть у невеликі тарілочки на балконі, столі в саду чи навіть на підвіконні. Це — простий і приємний спосіб утримати комах подалі.

Ефірні олії — і для настрою, і проти ос

Ще один варіант — ефірні олії. Особливо добре працюють гвоздика, розмарин, лемонграс і чайне дерево. Можна зробити невеликі саше або просто поставити ароматичні дифузори. Деякі запалюють спеціальні свічки — теж непоганий варіант. Головне — щоб запах був стійкий. До речі, такий підхід не тільки захистить від ос, але й додасть затишку вашій терасі.

Хоч оси й відіграють важливу роль у природі, ми маємо право захищати свій простір. І добре, що це можна зробити без шкоди для самих комах. Варто лише трохи потурбуватись про атмосферу навколо дому — і оси, ймовірно, самі зрозуміють, що тут їм не раді.

Джерело: 5692.com.ua

У часи, коли ціни в магазині змінюються швидше, ніж погода у квітні, усе більше людей повертаються до того, що перевірене роками — домашнє господарство. І кури — це не просто пір’я і кудкудакання на подвір’ї. Це стабільне джерело білка, а ще й частина родинного бюджету, яку можна контролювати власноруч. Але рано чи пізно кожен, у кого на обійсті десяток чи більше курей, замислюється: "А хто з них дійсно несе, а хто просто так зерно переводить?"

Як зрозуміти, хто насипає в гніздо, а хто — лише висиджує настрій

Тримати курей — справа не така вже й проста, як здається з боку. Підгодувати, почистити, доглянути — все це треба робити щодня. Але коли з гнізд починаєш збирати значно менше яєць, ніж маєш курей, з’являється логічне питання: "А може, хтось просто сидить собі для годиться?"

Та не поспішайте з висновками. Є один хитрий спосіб, яким ще наші бабусі користувалися — і працює він, до речі, досить непогано.

Отже, що треба зробити:

• зберіть шкаралупу від яєць (тільки добре вимиту, щоб не приваблювати курей до канібалізму),
• подрібніть її дрібно-дрібно, наче робите панірування,
• насипте трохи в окрему мисочку, без інших кормів,
• поставте посеред курника чи у знайомому їм місці.

Результат не змусить чекати. Ті кури, що активно несуться, — злітаються, клюють ту шкаралупу з таким апетитом, що здається, ніби це найсмачніше, що вони бачили за день. А от ті, що яйця бачать тільки у снах — або зовсім не підійдуть, або злегка клюнуть і підуть собі далі.

Чому це працює: проста наука і трохи спостережень

Кури, які активно несуться, втрачають багато кальцію — шкаралупа яйця на 90% складається саме з нього. А організм — штука розумна. Щоб не вичерпати внутрішні запаси, курка автоматично шукає джерело кальцію у кормі. От і виходить, що шкаралупа — це для неї не просто смаколик, а необхідність.

А ті, що не несуться, — їм той кальцій не горить. Тож і шкаралупу вони їдять хіба з цікавості. А найчастіше — ігнорують.

А що якщо курка їсть шкаралупу, а яєць не несе

Таке, чесно кажучи, теж буває. Наприклад, курка може бути "на паузі" — після линьки або взимку, коли день короткий. Або пережила стрес — нові кури, хижак у дворі, грім чи будь-яка зміна — теж впливають. У такому разі варто трохи почекати й подивитися, чи не почне знову нестися.

З іншого боку — старість. Якщо курці вже за два роки, то, цілком можливо, вона просто вже своє "відклала". Тут уже самі вирішуйте, тримати її "на пенсії" чи… ну, самі знаєте.

Як ще можна виявити яйценесу

Окрім шкаралупи, є ще кілька ознак:

• Гребінь червоний, великий, зволожений — це добрий знак. У старих і ненесучих він блідий, зів’ялий.
• Під хвостом — широке відстань між кісточками таза (можна помацати) — якщо два-три пальці проходить, значить, місце для яйця є.
• Поведінка — активна, кудкудакає, крутиться біля гнізд — значить, щось планує. А якщо тільки їсть та сидить у кутку — готуй бульйон.

Цікаве до роздумів: про яйця і не тільки

• А ви знали, що у курки цикл яйцекладки пов’язаний зі світлом? Якщо день короткий, курка гальмує. Саме тому взимку яйця — як золото. Хтось вирішує цю проблему лампами з підсвіткою, а хтось — просто чекає весни.
• Ще цікавий факт: якщо в курнику з’явиться одна курка, яка клює яйця (таке буває), то ця шкідлива звичка поширюється, як вірус. Такі курки вже не просто непотрібні — вони стають небезпечними. Їх варто або ізолювати, або… Ну, ви зрозуміли.

Домашнє господарство — це не тільки про піклування, а й про ефективність. Кожна курка — це ресурс. Тому знати, хто справді дає результат, а хто лише створює видимість, — це не жорстокість, а звичайна господарська мудрість. Іноді треба прийняти непросте рішення, щоб усе інше працювало як слід.

Джерело: 5692.com.ua

Сумка — це не просто аксесуар, у який можна вкинути телефон і ключі. Для багатьох жінок вона стає своєрідним талісманом, символом впевненості, стилю й навіть особистої енергії. У ній — і наша організованість, і наш характер, і, здається, трохи нашого щоденного щастя. Тому й підходити до вибору сумки треба не поспішаючи — ніби шукаєш не річ, а супутницю на кожен день.

Як вибрати сумку, яка буде "працювати" на вас

Матеріали: не тільки про зовнішність

Так, перше, що кидається в очі — це вигляд. Але не менш важливо те, як сумка "відчувається". Натуральна шкіра або якісний текстиль — це не лише про естетику. Це про довговічність і відчуття, що річ дійсно має вагу (не тільки в руках, а й у житті).

Є таке спостереження: речі з добрих матеріалів не тільки служать довше, а ще й притягують до себе позитив — ніби ти інвестуєш не просто в річ, а в свій спокій.

Колір — більше, ніж просто декор

Червона сумка — це не просто про сміливість. Це про бажання бути помітною, не губитися серед сірого. Зелена — тиха, але вперта. Синя — як ковток повітря, коли хочеться спокою. Колір сумки може сказати більше, ніж здається.

До речі, психологи радять мати кілька варіантів, навіть якщо здається, що "ось ця одна — ідеальна". Різні кольори — це різні настрої, різні дні, різні ми.

Форма і розмір: тут про зручність, але й про енергію

Зручність, без сумніву, — ключовий момент. Але є один нюанс: порожня сумка — як недописаний лист. Вона може створювати відчуття порожнечі й, як кажуть деякі, навіть притягувати дрібні негаразди.

Тому — не варто купувати величезну торбу "на всяк випадок", якщо вона потім буде тільки дзеленчати ключами на дні. Ліпше менше, та зі змістом.

Дизайн — на рівні інтуїції

Це той випадок, коли варто довіритися не логіці, а серцю. Якщо сумка викликає посмішку — от вам і сигнал. Не поясниш, чому, але іноді просто "ваша" — і крапка.

А якщо вагаєтесь, відчуваєте якесь напруження — може, і не ваша це історія. З річчю, яку носиш щодня, не має бути сумнівів. Вона має надихати, а не тиснути.

Сумка — це більше, ніж місце для дрібниць. Це — продовження особистості. Вона говорить за нас, ще до того, як ми встигаємо щось сказати. Саме тому варто вибирати її з розумом, серцем і трохи з інтуїцією. Бо навіть такі дрібниці можуть формувати наш день — а іноді й майбутнє.

Джерело: 5692.com.ua

Чесно кажучи, не кожна зупинка поліцією пов’язана з тим, що ви щось зробили не так на дорозі. Так, звісно, правила дорожнього руху — це святе. Але навіть якщо ви їдете "як по книжці", патрульні можуть подати знак зупинитись.

Виявляється, у поліції є цілий перелік ситуацій, коли вони можуть це зробити. І не завжди там ідеться про порушення. Тому, якщо не хочете, щоб зупинка стала для вас сюрпризом — варто знати хоча б основні причини.

Поведінка за кермом викликає підозру

Уявіть: машина попереду раптово змінює смугу, потім різко гальмує, потім знову набирає швидкість — і так кілька разів поспіль. А ще моргає поворотником, хоча не звертає. Або й узагалі їде назад посеред дороги. Звучить, м’яко кажучи, підозріло, правда?

У таких випадках поліція має право зупинити водія. Бо, з одного боку, це може бути новачок, який плутається в педалях. А з іншого — водій, який сів за кермо не зовсім тверезим. Тож краще перевірити, ніж потім мати справу з аварією.

Авто вкрите пилом — не лише неестетично, а й порушення

Буває, що номерний знак просто не видно — настільки він забруднений. Те саме з фарами: якщо вони в грязюці, то світять погано, а це вже небезпека на дорозі. Поліція може зупинити навіть за це.

До речі, бувають водії, які принципово не миють авто взимку або в дощ. Мовляв, усе одно забрудниться. Але якщо бруд закриває щось важливе — номер чи світло — чекайте на розмову з інспектором.

Скло настільки темне, що нічого не видно — зупинка гарантована

Темні вікна — то справа смаку, але є межі. В законі чітко прописано: лобове скло має пропускати щонайменше 75% світла, а передні бокові — не менше 70%. Дзеркальна плівка взагалі поза законом.

Якщо скло виглядає як чорне дзеркало — майже стовідсотково вас зупинять. І не тому, що комусь не сподобалось, а тому, що так вимагає закон. Ну і, відверто кажучи, поліція хоче бачити, хто за кермом.

З вихлопної труби валить дим? Час на перевірку

Іноді авто стає схожим на паровоз: із вихлопної труби тягнеться чорний або сизий дим. Це — вже технічна проблема. І, згідно з правилами, поліція має повне право зупинити таку машину.

Особливо це стосується вантажівок, які перевозять щось велике. Навіть якщо все прив’язано і задокументовано, інспектор може зупинити авто, щоб пересвідчитися: ніхто нічого не порушує.

Здавалося б, нічого не порушив — а зупинили. Але, якщо подивитись на ситуацію ширше, все логічно. Поліція не тільки ловить порушників, а й стежить за тим, щоб дорога була безпечною. Іноді це вимагає зупинки навіть тих, хто просто… трохи забруднив номер або має тоноване скло.

Важливо: бути ввічливим, не нервувати і мати все в порядку з документами. А далі — усе вирішиться без проблем.

Джерело: 5692.com.ua

Навіть коли навколо війна, комунальні платіжки — як швейцарський годинник: приходять вчасно й не забувають нагадати про борги. Багатьом українцям здається, що під час таких буремних подій хтось, можливо, й закриє очі на заборгованість. Але, на жаль, реальність інакша: правила гри знову стали жорсткішими.

Після певного періоду послаблень держава повернулася до старих порядків. А отже — борг є, і за нього можуть перекрити воду. Як це працює і що робити, якщо з крану вже не тече вода — розповідаємо простою мовою.

За якими правилами нам подають воду

Насправді, все доволі чітко прописано: вода у вашій оселі з’являється не просто так, а завдяки договору між вами (споживачем) і тим, хто її постачає. Такий собі паперовий обмін обов’язків: виконавець зобов’язується постачати воду без перебоїв і з дотриманням усіх норм, а ви — вчасно платити.

Юристка Тетяна Даниленко пояснює: Закон "Про житлово-комунальні послуги" плюс постанови уряду — це базис. І всі умови договору мають їм відповідати. Тобто, ніхто не може придумати свої внутрішні правила, які йтимуть у розріз із законом.

Пеня: скільки накапає, якщо забули сплатити

Якщо раптом ви пропустили платіжку, готуйтеся: на борг починає нараховуватись пеня. Але не лякайтеся одразу — вона зовсім не космічна. Усього 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.

Простими словами: якщо ви винні 1000 грн, то за день затримки додасться лише 10 копійок. Проте, накопичити зайвого все одно можна, бо сума пені може зрівнятися з самою заборгованістю — не більше.

Але є нюанс. Якщо, наприклад, вам не виплачують зарплату або держава затримала субсидії — пеню вам не нарахують. Головне — мати це підтверджено документально. Без довідок довести щось буде складно.

А ось і найголовніше: коли можуть відключити воду

Це звучить трохи дико, але навіть за борг у 1 гривню постачальник уже має законне право відключити вам воду. Серйозно. Тут справа не в сумі, а у самому факті прострочення.

Механізм такий: якщо ви не сплатили вчасно — вам надсилають письмове попередження. І от якщо за 30 днів після цього нічого не змінюється — воду можуть перекрити.

Тобто, формально — вже через місяць після листа-попередження у вас із крану може перестати текти вода. І ніхто не питатиме, скільки саме ви винні.

Чи змінилися правила під час війни

На початку великої війни, у березні 2022 року, уряд постановою №206 зробив певні послаблення: тимчасово заборонили нараховувати пеню, штрафи та навіть припиняти надання послуг за борги.

Але на жаль, наприкінці 2023 року ці пільги скасували — щоправда, не всюди. Якщо ви живете в районі, де йдуть бойові дії або територія тимчасово окупована — правила залишаються м’якими.

В усіх інших випадках — повернулись до звичайної процедури. Інакше кажучи: більшість українців знову можуть отримати попередження і, якщо борг не погашений, залишитися без води.

Що робити, якщо воду вже відключили

Спершу — не панікувати. Якщо борг ви вже погасили — або хоча б уклали угоду про реструктуризацію (тобто домовились платити частинами) — постачальник зобов’язаний відновити водопостачання. Причому не колись там, а вже наступного дня після врегулювання питання.

Головне — не відкладати, бо навіть день без води може перетворитися на справжній квест, особливо якщо є діти чи літні батьки.

Краще, звісно, не доводити до крайнощів. Але якщо вже трапилось — діяти швидко, домовлятись і повертати комфорт у свій дім.

Джерело: 5692.com.ua

В одному з київських районів — Солом’янському, точніше у мікрорайоні Відрадний — останні кілька тижнів ситуація неспокійна: раптово почали хворіти люди, і не просто на ГРВІ, а на гепатит А. Станом на 12 травня вже підтверджені 34 випадки. Половина з них — діти.

Крім того, через спалах хвороби в одному з сіл Закарпатській області заборонили масові заходи до 21 червня. Там ввели карантин у школах та посилили перевірки.

Школи закривають, дітей ізолюють

Відомо, що інфіковані школярі відвідували три різні школи в Солом'янському районі. Навчання там тимчасово перевели в онлайн, а фахівці буквально прочісують усе довкола в пошуках джерела інфекції. Перевіряють воду — не тільки з крана, а й ту, що в бюветах і навіть ту, що з пляшок у шкільних укриттях.

Цікаво, що попередні аналізи показали: вода — в нормі. Тобто проблема, ймовірно, не в ній. А де тоді? Саме над цим зараз і ламають голову епідеміологи. До речі, Центр контролю захворювань вже звернувся до Київводоканалу по додаткову інформацію.

Поки що, щоби не гаяти час, перевіряють всіх, хто міг мати контакт із хворими. Так виявили ще 18 нових випадків серед понад 200 людей.

Що ж таке той гепатит А

Можливо, ви чули цю назву раніше — хвороба Боткіна. Це вірус, який б'є по печінці. Найприкріше — він дуже легко передається: через воду, їжу і просто через брудні руки. От реально — помив не тією водою зелень або не помив руки перед тим, як готувати — і вірус пішов гуляти по організму.

Інфекція може мати різні симптоми. Хтось переносить її легко, а у когось — починається температура, слабкість, діарея, блювота, болі в животі, потемніння сечі, і найстрашніше — пожовтіння шкіри та очей (так звана жовтяниця).

Причому не всі одразу мають ознаки. Іноді людина вже заражена, але ще нічого не підозрює. А це означає — встигає заразити інших.

А як ним узагалі можна заразитися

Все просто і водночас страшно: випив води, яку колись хтось "забруднив" — і от тобі біда; хтось хворий приготував їжу — вірус уже в тарілці; недостатньо вимиті овочі, фрукти — ризик високий.

Ще вірус передається при тісному фізичному контакті та навіть під час сексу. Така собі "підступна" інфекція, яка любить недоглянуті руки і антисанітарію.

Найгірше те, що в місцях, де проблеми з водопостачанням або каналізацією — ризики інфікування в рази більші. А ще — в школах і дитячих садках, де діти в тісному контакті щодня. Там хвороба розлітається моментально.

Кого найчастіше вражає

За статистикою, першими ловлять вірус діти. Але це не означає, що дорослі в безпеці. Захворіти може будь-хто — особливо якщо живете з інфікованою людиною; відвідуєте місця зі слабкою санітарією; їздите в регіони, де гепатит А — часта річ; або маєте звичку не мити руки.

Чи можна вберегтись

Так. І навіть не так вже й складно.

По-перше, є вакцина. В Україні вона не обов’язкова, але доступна. Її можна зробити і дітям, і дорослим. Лікарі наполягають — краще не ризикувати. Особливо, якщо дитина ходить у садок або школу.

По-друге, старе-добре правило: мийте руки. Особливо після туалету й перед їжею. Здавалося б, елементарне, але скільки людей цим нехтує…

По-третє — вода. Пийте тільки кип’ячену або бутильовану. А кип’ятити треба не одну хвилинку — хоча б десять. І, звісно, перед вживанням ретельно мийте овочі, фрукти та зелень.

До речі, вірус гине при кип’ятінні за 5 хвилин, але в холодній воді може жити місяцями.

Що робити, якщо ви контактували з хворим

Не панікувати, але й не зволікати. Обов’язково зверніться до сімейного лікаря. Навіть якщо симптомів поки що нема — краще перевіритись. Бо інкубаційний період — від двох до чотирьох тижнів.

До речі, після перенесеної хвороби в людини формується довічний імунітет. Але навіщо проходити через весь цей жах, якщо можна просто зробити щеплення?

Фахівці кажуть: якщо швидко знайдуть, звідки пішла інфекція, вакцинують усіх, хто був у контакті, і проведуть дезінфекцію — хвилю захворювань зупинять за кілька тижнів.

Та є і зворотна сторона: якщо затягнуть із заходами — можуть з’явитися нові осередки.

Тому профілактика — це не просто слово зі шкільного підручника. Це реально важлива річ.

Джерело: 5692.com.ua

11 травня в Центральному районі Дніпра 15-річний підліток пограбував чоловіка посеред вулиці. Правоохоронці затримали зловмисника менше ніж за годину після скоєння злочину. Про це повідомляє ГУ Нацполіції області.

За даними поліції, близько 19:00 на вулиці Привокзальній хлопець вирвав з рук потерпілого мобільний телефон та втік. На місце інциденту одразу виїхала слідчо-оперативна група.

Отримавши прикмети нападника, правоохоронці розпочали розшук. Уже протягом години підозрюваного виявили і затримали біля одного з будинків на проспекті Дмитра Яворницького.

Як повідомили в Дніпровському районному управлінні поліції №1, хлопцеві вже оголошсили підозру за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України — грабіж, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Джерело: 5692.com.ua

Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія, ймовірно, погодиться на 30-денне припинення вогню. Україна ж дала чіткий сигнал: ми готові. Але як завжди, все впирається в Москву.

Під час короткої розмови з журналістами, Трампа запитали, чи варто очікувати нових санкцій, якщо Путін знову "вдасть, що не чув". І тут Трамп без тіні сумніву відповів:

Я думаю, він погодиться. Справді. В мене таке відчуття.

Можливо, це інтуїція, а можливо — політичний хід.

Про яке саме перемир’я мова

Ще 10 травня у Києві зібралась так звана "коаліція рішучих" — країни, які підтримують Україну в цій війні не лише словами. Після зустрічі був телефонний дзвінок Трампу. І вже за результатами розмови Україна заявила: ми готові припинити вогонь на 30 днів — з 12 травня.

Європейські лідери теж чітко дали зрозуміти Москві: або погоджуйтесь, або буде ще жорсткіше.

Реакція з Кремля

Водночас Путін запропонував повернутися до переговорів у Стамбулі — тих самих, що зависли ще у 2022 році. І, мовляв, продовжити звідти, де зупинились.

Звучить красиво. Але всі розуміють, що це чергове затягування часу. І водночас — спроба уникнути відповідальності за відмову від перемир’я.

А що Туреччина

Туреччина не втратила шансу підняти свою міжнародну вагу: одразу заявила, що готова знову бути посередником. Але посередництво — це лише платформа. Без бажання сторін — воно нічого не варте.

Президент України заявив чітко: ми відкриті до переговорів, але тільки після припинення вогню.

Трамп, здається, справді вірить, що Путін погодиться. Може, знає щось, чого не знаємо ми.

Джерело: 5692.com.ua