European Union Agency for Fundamental Rights оприлюднила новий звіт, і цифри там, відверто кажучи, непрості. Йдеться про українок, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення Росії. Здавалося б, люди рятувалися від війни – але навіть за кордоном частина з них знову стикається з небезпекою.

За даними дослідження, кожна четверта українська жінка, яка була змушена покинути дім, пережила фізичне або сексуальне насильство з початку війни. І що особливо болісно – у 62% випадків це сталося вже в одній із країн Євросоюзу. Тобто після втечі. Після всіх блокпостів, валіз, нічних переїздів і страху за дітей.

Мільйони виїхали, але безпека – не гарантія

Після 24 лютого 2022 року близько 2,5 мільйона жінок і дівчат отримали тимчасовий захист у державах ЄС. Це величезна цифра. За нею – реальні історії: хтось оселився в Чехії, хтось у Німеччині, хтось у Польщі. Нове житло, нова мова, нові правила. І водночас – нові ризики.

Директорка FRA Сірпа Раутіо прямо заявила:

Держави-члени ЄС повинні забезпечити, щоб жінки отримували захист, підтримку та справедливість за те, що вони пережили, щоб вони могли відновити своє життя.

Що саме відбувається

Звіт базується на опитуванні понад 1200 українок у 2024 році – серед тих, хто проживає в Чехії, Німеччині та Польщі. Окремо провели ще й глибинні інтерв’ю з 30 жінками, які пережили насильство.

Якщо говорити конкретно:

• 25% українок зазнали фізичного або сексуального насильства від початку війни;
• 62% із них – уже на території ЄС;
• 9% – під час самої втечі;
• 39% пережили насильство в Україні, часто з боку; російських військових.

А ще 51% опитаних розповіли про сексуальні домагання. Причому 23% з них – онлайн. І цей показник вищий, ніж серед жінок у ЄС загалом. Тобто навіть в інтернеті частина українок стає мішенню.

Мова як привід для агресії

Окрема деталь, яка, можливо, когось здивує. 54% жінок розповіли, що стикалися з негативною реакцією або навіть нападом після того, як публічно говорили українською мовою. Найчастіше такі випадки фіксували у Чехії та Польщі.

Це не завжди фізичне насильство. Іноді це приниження, образи, тиск. Але коли людина і так у стані стресу, навіть словесна агресія ранить.

Пропозиції допомоги, які насторожують

Майже кожна четверта українка повідомила, що отримувала пропозиції житла або роботи з ознаками можливої експлуатації. Тобто під виглядом допомоги могла ховатися спроба скористатися вразливістю.

Такі речі часто виглядають невинно: "безкоштовне проживання", "легка робота без знання мови". Але за цим можуть стояти зовсім інші наміри. І це ще одна причина, чому питання захисту не можна вважати другорядним.

Джерело: 5692.com.ua

Провели чергове засідання виконавчого комітету міської ради. До порядку денного увійшло 35 питань.

Виконавчий комітет ознайомився зі звітом директора департаменту фінансів міської ради про виконання бюджету громади за 2025 рік та затвердив план заходів щодо наповнення бюджету громади у 2026 році.

Заслухано доповідь про роботу зі зверненнями громадян. Зокрема, минулого року на розгляд виконавчих органів міської ради надійшло понад 6 тисяч звернень громадян, що на 1,3 тисячі менше порівняно з 2024 роком. Більшість звернень стосувалися комунальної, житлової та соціальної сфер.

Затверджено перелік проєктів рішень міської ради, що вносяться на розгляд найближчої сесії міської ради.

Внесено зміни до складу низки консультативно-дорадчих органів міської ради, прийнято рішення про надання житлової площі в гуртожитках комунальної власності та внесення змін до обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Також розглянуто низку питань, підготовлених службою у справах дітей, щодо надання статусу дитини-сироти, статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, тощо.

Джерело: 5692.com.ua

В Українському гідрометеорологічному центрі опублікували коротку кліматичну характеристику березня в Україні та поділились загальним попереднім прогнозом на перший місяць весни.Середні температури на початку весниЗгідно з оприлюдненою короткою кліматичною характеристикою березня, середня місячна температура повітря в Україні складає:у більшості регіонів – від 0 до 6 градусів морозу;в Одеській області, у Криму та на Закарпатті – місцями від 1 до 4 градусів тепла.Абсолютні температурні мінімумиУкраїнцям розповіли, що абсолютний мінімум температури в березні становить:в цілому по Україні – від 23,7 до 36,1 градуса морозу;у Волинській, Вінницькій, Чернігівській та Луганській областях – місцями від 37,2 до 39,0 градусів морозу;в Одеській області та в Криму – місцями від 14,5 до 21,5 градуса морозу.Абсолютні температурні максимумиТим часом абсолютний максимум впродовж першого місяця весни є таким:по Україні – від 12,3 до 21,9 градуса тепла;в Одеській та Вінницькій областях, а також у Криму – місцями від 23,0 до 24,4 градуса тепла;на високогір'ї Карпат – від 9,5 до 11,1 градуса тепла.Коли температура переходить "за нуль"Спеціалісти Укргідрометцентру повідомили, що в цілому перехід середньої добової температури повітря через 0 градусів – у бік підвищення – відбувається:на більшості територій України – в другій та третій декадах лютого;у західних, північних, центральних та східних областях – локально у першій декаді березня;в Одеській області, у Криму та на Закарпатті – місцями у першій декаді березня.Скільки опадів буває у перший місяць весниСередня місячна кількість опадів у березні, згідно з інформацією УкрГМЦ, складає:по Україні – близько 22-49 мм;у Карпатах, на Закарпатті та в горах Криму – близько 53-89 мм;на високогір'ї Карпат – близько 104-108 мм.Яким може бути березень поточного рокуНасамкінець синоптики поділились попереднім (орієнтовним) прогнозом середньої місячної температури повітря та кількості опадів у березні 2026 року в Україні.Так, середня місячна температура очікується близько 1-7 градусів тепла, що є в межах норми."Що в межах норми", – пояснили українцям.Тим часом для західних, Житомирської, Вінницької та Одеської областей – на 1,5-2,5 градуса вище за норму.При цьому місячна кількість опадів впродвж березня очікується:по Україні – близько 30-53 мм;у гірських районах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської областей та в горах Криму – місцями 60-98 мм – це в межах норми.

В Україні розгортається доволі масштабна історія – рахують і перевіряють усе державне та комунальне житло, яке теоретично можна віддати людям, що були змушені виїхати зі своїх домівок. Йдеться про реалізацію закону №4080. Ідея проста на словах, але складна в деталях: створити один спільний Реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб.

Якщо коротко – держава намагається зрозуміти, скільки в неї реально є квадратних метрів, які не стоять мертвим вантажем.

Що вже зроблено

Від Фонд державного майна України та місцевих громад передали майже 12 тисяч об’єктів для обстеження. Цифра звучить сухо, але якщо уявити – це тисячі будівель по всій країні. Старі адмінприміщення, гуртожитки, нежитлові споруди, будинки, які роками стояли закритими.

І що важливо: частину з них можна привести до ладу. Десь вистачить косметики, десь доведеться міняти дах і комунікації. Але це не руїни, які без шансів.

Фінансування планують шукати і в держбюджеті, і серед міжнародних партнерів. Бо, як показує практика, гуманітарні пакунки – це добре, але дах над головою – важливіший.

Як проходить перевірка

Обласні та районні комісії буквально їздять і дивляться все на місці. Фото, відео, технічні акти. Фіксують:

• в якому стані будівля;
• чи є пошкодження;
• чи можна її відновити;
• скільки приблизно це коштуватиме.

Тобто це не формальна "галочка", а доволі приземлена робота. Іноді неприємна – бо не все виглядає оптимістично.

Позиція народного депутата

Народний депутат Сергій Козир говорить про це як про фундамент для реальної житлової політики.

Аудит житла – це актуальна тема для всіх внутрішньо переміщених осіб. За рахунок цього майна державі вдасться сформувати достатній обсяг житла й надати його людям не тимчасово, а на постійній основі, – зазначає він.

Фактично йдеться про перехід від тимчасових рішень до системних. Не на кілька місяців. А з розрахунком на роки.

І тут важливий момент. За словами Козиря, після завершення інвентаризації можна буде чітко показати міжнародним донорам: ось об’єкти, ось обсяг робіт, ось кошторис. Не абстрактна допомога, а конкретний проєкт.

Багато міжнародних партнерів готові вкладатися саме в соціальну сферу – у відновлення, ремонт і будівництво житла. Це дає можливість поступово переходити від продуктових наборів до системних рішень, – пояснює він.

Яким буде це житло

Об’єкти планують поділити на кілька категорій. Без зайвої романтики:

• ті, де потрібен мінімальний ремонт;
• ті, що потребують середнього втручання;
• і ті, де доведеться робити капітальне відновлення.

І вже від цього залежатиме, скільки часу і грошей потрібно.

До речі, часто згадують гуртожитки. Кількість студентів зменшилась, частина молоді виїхала за кордон – а будівлі стоять. І не всі вони використовуються ефективно. Частина пустує. Частина поступово руйнується.

Це, по суті, готовий ресурс. Питання лише в організації.

Інтерактивна мапа: як це працюватиме

Наступний етап – запуск інформаційної системи. Тобто не просто список на папері, а інтерактивна мапа.

Уявімо ситуацію: людина евакуюється з Херсон, чи з Покровськ, або з Куп’янськ. Вона заходить на мапу і бачить, де є доступне житло. Не навмання їхати "кудись", а розуміти – тут є вільні квартири, тут є можливість працевлаштування, тут школа чи садок.

Ідея виглядає логічною. Хоча, звісно, все залежатиме від того, наскільки швидко система реально запрацює і наскільки прозоро працюватиме.

Чому це більше, ніж просто база даних

Якщо дивитися ширше, створення Реєстру – це спроба перейти від хаотичних рішень до довгострокової стратегії. Бо питання житла для ВПО – це не місяць і не два. Це роки.

І, можливо, головне тут навіть не сам перелік об’єктів, а розуміння реального ресурсу держави. Скільки є житла. В якому воно стані. Що можна відремонтувати. Що дешевше відбудувати заново.

Це вже не гуманітарна історія. Це питання внутрішньої стабільності та зменшення міграційних ризиків.

Джерело: 5692.com.ua

У Великій Британії досить жорстко відповіли на чергові заяви з Москви про нібито плани передати Україні ядерну зброю.

Як повідомляє Sky News, в уряді Великої Британії ці звинувачення назвали спробою відволікти увагу від дій Росії в Україні. Прямо сказали: це неправда.

У заяві пролунало й таке:

Це очевидна спроба Володимира Путіна відвернути увагу від своїх жахливих дій в Україні. У цьому немає жодної правди… Ми продовжуватимемо наші зусилля задля забезпечення справедливого та тривалого миру.

Формулювання стримане, але сенс зрозумілий – Лондон відкидає все без винятку.

Що саме заявляла Москва

Цікаво, що ці заяви з’явилися після слів російської СЗР, яка й озвучила версію про передачу Україні ядерних засобів. При цьому жодних підтверджень не надали. Просто сказали – і все.

А далі в інформаційний простір увійшов Дмитро Медведєв. Він припустив, що якщо подібне станеться, Росія може застосувати ядерну зброю проти Британії, Франції та України "за необхідності". Формулювання ніби умовне, але звучить різко. І саме на це, мабуть, і розраховано – на емоцію.

Європейська дискусія про стримування

З іншого боку, паралельно в Європі дійсно триває дискусія про посилення спільного ядерного стримування. Не про передачу боєголовок Україні, а про безпеку самого континенту. Під час Мюнхенська конференція з безпеки канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон говорили про необхідність переосмислення європейської системи стримування.

Макрон навіть вжив формулювання про потребу "переосмислити ядерне стримування", враховуючи й звичайні далекобійні ракети. Тобто мова радше про стратегію, баланс сил, захист Європи. Але в російській інтерпретації це подається інакше – значно різкіше.

Інформаційна напруга і політичний контекст

Власне, зараз складається відчуття, що маємо дві паралельні лінії. Перша – це європейські дискусії про безпеку. Друга – гучні заяви з Москви про нібито передачу ядерної зброї Україні. Між ними – велика відстань, але в інформаційному просторі все зливається в одну напружену картину.

І знову ж, доказів конкретних намірів передати Україні ядерну зброю ніхто не показав. Є слова, є погрози, є політичні сигнали. А фактичної бази – поки що ні.

Джерело: 5692.com.ua

Від початку повномасштабного вторгнення через monobank українці переказали на збори 123 млрд грн. Цю статистику оприлюднив співзасновник банку Олег Гороховський.

Сума звучить майже нереально. Сто двадцять три мільярди. Якщо уявити це не як абстрактні цифри, а як тисячі маленьких переказів по 50, 100, 500 гривень – картина стає зовсім іншою. Це не один великий донор. Це країна.

Слова на тлі четвертого року війни

Гороховський у своєму дописі не обмежився сухою статистикою. Він написав:

4 роки повномасштабної війни. Нескінченний біль, горе та лють. Слів уже бракує. Жалю теж. Українці, дякую вам за те, які ви є. Сподіваюся, ця статистика донатів викличе у вас гордість у такий важкий день – день, який ніяк не закінчиться. Слава Україні!

Емоцій багато. І вони зрозумілі – четвертий рік великої війни, а день, як він пише, "який ніяк не закінчиться".

Рік за роком: як зростали донати

Якщо розкласти ці 123 млрд грн по роках, виходить така динаміка:

• перший рік – 13,7 млрд грн;
• другий – 33,6 млрд грн;
• третій – 41,6 млрд грн;
• четвертий – 34,3 млрд грн.

Цікаво, що найбільший обсяг припав саме на третій рік. Можливо, це пов’язано з масштабними кампаніями чи великими зборами на конкретні потреби. А можливо, просто з тим, що культура донатів стала частиною щоденного життя.

Скільки людей долучилися

Ще одна цифра, яка змушує зупинитися – 14 044 558 людей задонатили хоча б раз. Фактично кожен третій українець.

Через сервіси банку за цей час провели 2 683 078 зборів. А організаторів зборів у системі зареєстровано понад 12 мільйонів – це і звичайні люди, і благодійні фонди.

Тобто донат – це вже не виняткова історія, а масове явище. Хтось скинув 20 гривень на авто для підрозділу, хтось відкрив власну банку на дрони, хтось донатив щомісяця, бо "так треба". І так день за днем.

Ці 123 мільярди – це не лише про фінанси. Це про звичку допомагати, навіть коли важко.

Джерело: 5692.com.ua