Пальне дорожчає по всій країні: АМКУ почав перевірку операторів АЗС

Останніми днями українські водії помітили неприємну тенденцію – ціни на пальне на автозаправках поповзли вгору. У деяких мережах літр бензину чи дизелю подорожчав одразу на кілька гривень. Для багатьох це стало несподіванкою, адже ще недавно ціни виглядали більш-менш стабільними.

На ситуацію вже відреагував Антимонопольний комітет України. У відомстві заявили, що зараз уважно відстежують ситуацію на ринку світлих нафтопродуктів. Мета перевірки – з’ясувати, чи не було порушень законодавства про економічну конкуренцію під час підняття цін на початку березня 2026 року.

У Комітеті наголошують: якщо з’являться ознаки змови або інших антиконкурентних дій з боку операторів АЗС, реагування буде.

Чому держава не може просто "заморозити" ціни

Водночас у АМКУ пояснили одну важливу річ. В Україні ціни на світлі нафтопродукти державою не регулюються напряму. Тобто уряд не встановлює фіксовану вартість бензину чи дизелю.

Є ще один фактор, про який часто згадують експерти. Український ринок майже повністю залежить від імпортного пального. А це означає, що будь-які коливання на світових ринках – ціни на нафту, логістика, ситуація в регіонах видобутку – рано чи пізно відбиваються на табло українських заправок.

У Комітеті також зазначили, що подорожчання пального зараз спостерігається не лише в Україні. За їхніми словами, така тенденція характерна для більшості країн Європи.

Підвищення вартості пального має загальноєвропейський характер і спостерігається не лише в Україні, – пояснили в АМКУ.

Експерт: ціни піднялися майже одночасно

Водночас деякі фахівці бачать ситуацію трохи інакше.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу на синхронність подорожчання. За його словами, ціни на заправках різко зросли саме на початку тижня – у понеділок та вівторок.

Не паніка спричинила підвищення цін на нафтопродукти, а синхронне нічим не виправдане зростання цін у понеділок-вівторок на 2-3 гривні за літр основними гравцями ринку. Вже після цього з'явився ажіотажний попит. Не потрібно плутати наслідки із причинами, – пояснив експерт.

Фактично, за його словами, люди почали масово заправлятися вже після того, як побачили нові цифри на стелах АЗС.

Логістика і часовий лаг

Є ще один нюанс, про який часто забувають, коли говорять про пальне. Ринок працює з певною затримкою.

Омельченко пояснює: між змінами на світових нафтових ринках і цінами на українських заправках зазвичай проходить близько трьох тижнів. Причина проста – логістика, доставка та запаси пального, закуплені раніше.

За його словами, цей лаг становить приблизно 20-25 днів.

Тому експерт переконаний, що нинішнє різке подорожчання не має прямого зв’язку з поточними подіями на світових ринках.

Він також наголошує: дефіциту пального в Україні зараз немає. А криза навколо Ормузької протоки, яка впливає на світові ринки, навряд чи затягнеться надовго, адже вона економічно невигідна більшості країн. За його словами, вигоду з такої нестабільності отримує передусім росія.

Чи варто скуповувати бензин у каністри

Через новини про можливе подорожчання деякі водії почали запасатися пальним. На заправках іноді можна побачити людей, які наповнюють каністри.

Експерт вважає, що така поведінка може виявитися передчасною.

Отже, ті автовласники, що зараз заповнюють каністри по 70 грн. плюс за літр А-95 можуть скоро пожалкувати, – зазначив Омельченко.

На його думку, нинішня ситуація показала і слабкі місця паливного ринку.

Ця криза проявила усі недоліки ринку – ринкову владу небагатьох за потурання АМКУ та Мінекономіки та під маскуванням боротьби із детінізацією та збільшенням надходженням до Держбюджету. Про споживачів взагалі ніхто не думає, натомість вони і є основою ринку, – сказав він.

Реакція парламенту

Своє невдоволення ситуацією висловив і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він звернувся до представників паливного бізнесу із закликом діяти відповідально.

Розумію, що це бізнес, а бізнес – завжди бізнес, і головна його мета – прибуток. Водночас в країні, де йде війна та половина країни на генераторах, у такого потужного бізнесу як ваш є ще і певна соціальна функція, яка не дозволяє використовувати панічні настрої задля надприбутків, – заявив він.

За словами депутата, нинішній стрибок цін має дуже слабкий зв’язок із подіями на Близькому Сході.

Всі ж розуміють, що стрибок цін на паливо, яке ви продаєте, наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий зв'язок з війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу, – підкреслив Гетманцев.

Він також закликав операторів ринку переглянути свою позицію, щоб не довелося звертатися до Антимонопольного комітету з офіційними скаргами.

Джерело: 5692.com.ua

США звернулися до України по допомогу у боротьбі з іранськими “шахедами”

Сполучені Штати звернулися до України з проханням допомогти у протидії іранським ударним безпілотникам типу "Shahed". Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

Йдеться про ситуацію на Близькому Сході. Там, як видно, теж уважно дивляться на досвід України. І, схоже, не дарма.

За словами Зеленського, партнери хочуть зрозуміти, як саме українські військові навчилися збивати ці дрони. Бо, як показала практика, "Shahed" – штука досить підступна. Летить довго, шумить характерно, але іноді пробивається крізь оборону.

Що саме може запропонувати Україна

Українська сторона, за словами президента, готова допомогти. Причому мова не лише про поради чи консультації.

Було озвучено, що можуть передати:

  • певні технологічні рішення;
  • обладнання для боротьби з дронами;
  • а також направити українських спеціалістів.

Зеленський сказав про це прямо:

Доручив надати необхідні засоби та забезпечити присутність українських спеціалістів, які можуть гарантувати необхідну безпеку. Україна допомагає партнерам, які допомагають нашій безпеці, захисту життів наших людей.

Фактично це означає, що український досвід можуть використати і в інших регіонах. Там, де теж є ризик атак подібними дронами.

Досвід, отриманий під час війни

Тут варто розуміти одну річ. Україна не просто "читала інструкцію", як боротися з такими безпілотниками. Весь цей досвід з’явився, на жаль, у реальних умовах війни.

Росія активно використовує "Shahed" для атак по українських містах. Енергетична інфраструктура, склади, інколи навіть житлові квартали – під удар потрапляло багато об’єктів.

І от у цій ситуації українські військові та інженери поступово напрацьовували свої методи:

  • змінювали тактику роботи ППО;
  • вдосконалювали системи радіоелектронної боротьби;
  • підлаштовували техніку під нові загрози.

Іншими словами, навчалися буквально "на ходу". Інколи ціною дуже непростих уроків.

Чому це стало цікавим для інших країн

Тема іранських дронів зараз хвилює не тільки Україну. На Близькому Сході також уважно придивляються до цієї загрози.

Деякі держави вже думають, як посилити свою протиповітряну оборону. Варіанти різні – від закупівлі нових систем до модернізації існуючих.

І тут український досвід, який накопичувався роками, може стати корисним. Не теоретично, а цілком практично.

Про що Зеленський говорив раніше

До речі, це не перший раз, коли Київ говорить про готовність допомагати іншим державам у боротьбі з іранськими безпілотниками.

Зеленський раніше вже заявляв, що Україна здатна передати свій досвід протидії таким дронам. Причому не лише технічний.

Водночас він натякав і на інший аспект. Співпраця з країнами Близького Сходу може супроводжуватися дипломатичними кроками.

Йдеться, зокрема, про можливу участь регіональних лідерів у спробах вплинути на завершення російсько-української війни. Іншими словами – військові технології тут переплітаються з політикою. Так буває доволі часто.

Джерело: 5692.com.ua