У Тегерані заявили, що через підтримку Ізраїлю Україна нібито втрутилася у війну проти Ірану. А значить – мовляв, тепер вся українська територія може розглядатися як "законна ціль".

Слова прозвучали доволі жорстко. І, чесно кажучи, виглядають як новий виток політичної напруги, хоча Україна й без того вже кілька років живе в умовах великої війни з Росією.

Що саме сказали у Тегерані

Голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі заявив, що Україна нібито допомагає Ізраїлю. Зокрема, за його словами, мова йде про підтримку у сфері безпілотників.

Іранський політик пояснив свою позицію через міжнародне право. Він послався на статтю 51 Статуту ООН, яка дозволяє державам захищатися у разі загрози чи нападу.

Формулювання пролунало так: Україна, мовляв, втрутилася у війну, а тому може стати ціллю для ударів.

Коротко кажучи – риторика дуже агресивна.

У Києві нагадали про іншу сторону цієї історії

В українському Центрі протидії дезінформації відповіли на такі заяви доволі швидко. Там нагадали факт, який складно заперечити: саме Іран передав Росії дрони Shahed ще у 2022 році.

І це були не поодинокі поставки.

Ці безпілотники потім почали регулярно з’являтися у нічних атаках на українські міста. Енергетична інфраструктура, житлові будинки, склади, інші об’єкти – усе це не раз ставало мішенню для тих самих Shahed.

Тому нинішні заяви Тегерана у Києві виглядають, м’яко кажучи, дивно. Фактично країна, яка вже допомагає Росії зброєю, тепер говорить про "самооборону".

Джерело: 5692.com.ua

Тема податків на бензин і дизель знову спливла на рівні уряду. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко сказала, що зараз у Кабміні фактично сидять і рахують різні варіанти – що буде, якщо змінити податки на пальне. Мова йде про дві речі, які безпосередньо впливають на цифри на табло заправок: ПДВ та акциз.

Поки що – без конкретного рішення. Ніхто нічого не скасовує і не зменшує прямо зараз. Просто уряд дивиться різні сценарії, прикидає цифри, іноді навіть дуже обережно.

І це зрозуміло.

Ціна на заправках і гроші в бюджеті

Свириденко пояснила досить просто: якщо податки на пальне знизити, то теоретично бензин або дизель можуть трохи подешевшати. Не факт, що кардинально, але певний ефект можливий.

Але тут з’являється інша історія – бюджет.

Кожна гривня податку, яка зараз закладена у вартості пального, іде до державної казни. А в умовах війни ці гроші – не умовні цифри на папері. Це оборона, зарплати військовим, соціальні виплати, підтримка економіки. Список довгий.

Тому уряд зараз, по суті, стоїть перед класичним вибором:

• трохи полегшити життя водіям і бізнесу;
• або не чіпати доходи бюджету.

І, чесно кажучи, рішення тут не з тих, які можна прийняти за один день.

Які варіанти лежать на столі

У Кабміні розглядають одразу кілька можливих підходів. Деякі з них виглядають так:

• невелике коригування податкових ставок;
• тимчасове зниження податків на певний період;
• більш точкові рішення, які можуть пом’якшити тиск цін на бізнес.

Словом, різні комбінації. Урядники намагаються не допустити ситуації, коли одне рішення потягне за собою інші проблеми. Бо паливний ринок – штука досить чутлива. Варто змінити один елемент, і хвиля може піти по всій економіці.

Є ще один фактор – світові ціни

До речі, вся ця дискусія може активізуватися набагато швидше, якщо почнуть рости ціни на нафту у світі. Таке вже бувало – барель дорожчає, і через певний час водії в Україні бачать нові цифри на стелах заправок.

Є й інший момент. Якщо раптом міжнародна фінансова допомога почне надходити повільніше або з паузами, то уряду доведеться ще уважніше ставитися до будь-якого зниження податків. Бо тоді кожна гривня доходів бюджету буде буквально на вагу.

Джерело: 5692.com.ua