Багато хто сприймає решітку в духовці як щось другорядне – мовляв, поставив форму чи сковорідку і забув. Але якщо трохи поекспериментувати, вона відкривається зовсім з іншого боку. І, до речі, іноді навіть замінює кухонну техніку.

Коротше, не така вже вона проста.

Овочі без зайвого клопоту

Є один простий варіант, який часто недооцінюють – запікання овочів прямо на решітці. Без форми, без зайвого посуду.

Картопля, баклажани, перець – усе це можна класти просто на прути. Шкірка трохи підсушується, аромат стає більш насиченим, і виходить щось схоже на овочі з вогнища. Якщо колись пробували – зрозумієте, про що мова.

Імпровізований тостер

Цікаво, що решітка легко справляється з роллю тостера. Хоча звучить трохи дивно.

Схема така:

• вниз ставиться деко з папером;
• між прутами вставляються скибки хліба.

І через приблизно 15–20 хвилин отримуєте підсмажені тости. Не ідеально рівні, як із тостера, але свій шарм у цьому є.

Шашлик вдома – реально

Якщо немає мангалу – це не вирок.

Берете шпажки, нанизуєте м’ясо і викладаєте їх прямо на решітку. Важливий момент – знизу обов’язково поставити деко, щоб жир і сік не капали куди не треба.

До речі, можна додати овочі – вийде щось ближче до повноцінної страви, а не просто м’ясо.

Домашні "такос" без складнощів

Ще один цікавий варіант – використати решітку для формування закусок у стилі "такос".

Береться лаваш, вирізається круг, а далі його просто перекидають через прути решітки, щоб він трохи провисав. У духовці він підсушується і тримає форму.

Начинка – вже як піде:

• фарш із цибулею;
• трохи томатної пасти;
• сир зверху.

Нічого складного, але виглядає вже цікавіше, ніж звичайний лаваш.

Курячі гомілки "на підвісі"

Є ще один спосіб, який виглядає трохи незвично. Курячі гомілки можна не просто класти, а буквально "підвішувати" на решітці.

Перед цим їх, звісно, варто замаринувати або хоча б натерти спеціями. Під низ ставиться деко, і туди ж можна закинути картоплю – вона вбиратиме соки з м’яса.

В результаті виходить одразу дві страви. І без зайвих рухів.

Джерело: 5692.com.ua

13 квітня в одному із районів обласного центру знадобилася допомога надзвичайників. Як з’ясувалося, літня жінка впала у підвальне приміщення під балконом та самостійно не могла вибратися.

Рятувальники спустилися до бабусі та допомогли їй вибратися на зовні. Від медичної допомоги врятована відмовилася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні зранку, 14 квітня, у місті Бровари Київської області стався вибух у приватному секторі. За попередніми даними, вибухнув саморобний вибуховий пристрій. Правоохоронці вже затримали підозрюваних у причетності до інциденту.

За словами джерел, подія має ознаки теракту, водночас інформація про постраждалих наразі уточнюється. Обставини вибуху встановлюються. Інші вибухи в містах УкраїниНагадаємо, 23 березня у Бучі Київської області стався подвійний вибух, унаслідок якого були поранені двоє поліцейських.

Згодом зловмисника, причетного до атаки, затримали, а вже 24 березня суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою без права застави. У поліції зазначили, що сценарій цього нападу схожий на теракт у Львові, де загинули двоє правоохоронців, а ще 25 отримали поранення. Тоді зловмисники використали схему з фейковим викликом на "102", щоб влаштувати засідку.

Правоохоронці встановили виконавців львівського теракту: затримали жінку, яка заклала саморобний вибуховий пристрій за обіцянку погасити її кредит, а також її спільницю, яка здійснила виклик. Подібні інциденти фіксували і в інших регіонах. У Миколаєві вибух на АЗС поранив сімох патрульних, а у Дніпрі стався вибух у будівлі райвідділу поліції, о

Злочин стався у січні в квартирі в Самарському районі Дніпра. На місці події працювала слідчо-оперативна група відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2.

У ході досудового розслідування поліцейські встановили, що між чоловіками виник конфлікт, в ході якого підозрюваний завдав 44-річного потерпілому удар сокирою по голові, після чого завдав кілька ножових поранень. Від отриманих травм чоловік помер.

Після скоєного зловмисник залишив потерпілого без допомоги, а згодом викликав швидку.

Правоохоронці затримали фігуранта в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та вилучили знаряддя злочину — сокиру.

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

Українські військові вперше змогли зайти на позицію російських сил без участі піхоти. Усе зробили дистанційно – дрони та наземні роботизовані комплекси. Люди в атаку не йшли.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, це вже не якісь експерименти, а реальність, яка прямо зараз формується на фронті.

Операція без піхоти: як це виглядало

Як пояснив Зеленський, позицію противника вдалося взяти виключно за допомогою техніки – НРК і безпілотників.

Вперше в історії цієї війни ворожу позицію було взято винятково безпілотними платформами – НРК і дронами. окупанти здалися в полон, і цю операцію виконали без участі піхоти та без втрат із нашого боку, – сказав він.

Якщо уявити це простіше: замість людей вперед пішли машини. І спрацювало.

Скільки вже працюють бойові роботи

Цікаво, що такі системи – це не поодинокий випадок. За словами президента, лише за три місяці українські роботи виконали понад 22 тисячі завдань.

Серед них – "ратель", "терміт", "ардал", "рись", "змій", "протектор", "воля". Назви різні, але суть одна: вони беруть на себе найризикованіші ділянки.

• понад 22 тисячі виходів;
• тисячі потенційно врятованих життів;
• робота там, де людині було б надто небезпечно.

Іншими словами, понад 22 тисячі разів збережено життя – у найнебезпечніші зони замість воїна йшов робот, – підкреслив Зеленський.

Коли дрони рятують полонених

До речі, подібні історії вже траплялися і раніше. Наприкінці березня бійці 225-го окремого штурмового полку показали, як за допомогою дронів вдалося виручити українських полонених.

Ситуація виглядала майже як із кіно: безпілотники фактично загнали в пастку російського конвоїра, і в цей момент наші військові змогли вирватися.

Коротко – техніка спрацювала як інструмент для порятунку.

Темпи ростуть

І ще один момент. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нещодавно зазначав, що використання роботизованих систем стрімко збільшується.

Якщо порівнювати:

• у березні вони виконали на 50% більше завдань, ніж у лютому.

Тобто тенденція очевидна — таких операцій стає більше. І, схоже, це лише початок.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні знову заговорили про можливий податок для власників електрокарів. Поки що це лише ідея, але її вже обговорюють на рівні парламенту.

Про ініціативу розповів народний депутат від фракції "Слуга народу" Юрій Камельчук в ефірі "Ранок. Live". І, судячи з його слів, питання не з’явилось на пустому місці.

Чому взагалі підняли тему податку

Якщо подивитися на цифри, картина досить показова. Ще кілька років тому електромобілів в Україні було близько 20 тисяч. Зараз – уже під 300 тисяч. Ріст, м’яко кажучи, відчутний.

І тут виникає нюанс.

Власники бензинових і дизельних авто фактично платять у бюджет через паливо – податки закладені у кожному літрі. А от електрокари такої "прихованої" плати не мають. І саме це, схоже, і стало причиною розмов про окремий механізм.

Камельчук пояснив це доволі прямо: мовляв, у майбутньому можуть придумати інший спосіб, як ці кошти збирати.

Де ризики для ринку

Але не все так просто. І тут починається найцікавіше.

Фахівці з Інститут досліджень авторинку кажуть: ідея має свої підводні камені. Формально – все виглядає логічно, бо гроші потрібні для Дорожнього фонду. Але фактично ринок електромобілів може отримати удар.

Чому так:

• електроенергія вже дорожчає;
• різниця між електро та паливом поступово зменшується;
• економія вже не така очевидна, як раніше.

Якщо додати ще й податок – електрокар може втратити свою головну "фішку", тобто дешевшу експлуатацію.

Скільки зараз коштує їздити

Якщо говорити мовою цифр, то картина виглядає приблизно так:

• бензинове авто: близько 584 грн на 100 км;
• дизель: орієнтовно 630 грн;
• електромобіль (на публічній зарядці): 520–600 грн.

Тобто різниця є, але вона вже не така разюча, як це було, скажімо, 3–5 років тому.

І тут важливий момент. Найбільше можуть постраждати ті, хто заряджає авто не вдома. Бо домашня зарядка зазвичай дешевша. А от публічні станції – це вже майже на рівні пального.

Що роблять інші країни

Цікаво, що в інших країнах підхід трохи інший. Навіть навпаки.

Попри те, що в Україні з 2026 року повертають 20% ПДВ на імпорт електрокарів, багато держав продовжують стимулювати цей сегмент.

Наприклад:

• у Німеччина діють пільги та державні субсидії;
• у США можна отримати податковий кредит до 7 500 доларів;
• Франція пропонує бонуси та вигідний лізинг;
• Норвегія взагалі робить ставку на пільги в інфраструктурі.

Тобто десь електромобілі намагаються заохотити, а не обкладати новими платежами.

І на цьому фоні українська дискусія виглядає, скажімо так, трохи інакше.

Джерело: 5692.com.ua

Протягом ночі російські війська понад 10 разів атакували три райони Дніпропетровської області безпілотниками та артилерією.

Про це повідомив очільник Дніпро ОВА Олександр Ганжа.

“Одна людина дістала поранень. Понад 10 разів ворог атакував три райони області безпілотниками та артилерією.

▪️На Нікопольщині бив по самому Нікополю, Покровській, Мирівській і Червоногригорівській громадах. Горіли приватний і садовий будинки.

До лікарів звернувся 40-річний чоловік, постраждалий через удар по району напередодні вдень. Йому надали меддопомогу, лікуватиметься амбулаторно.

▪️У Миколаївській громаді Синельниківського району пошкоджена інфраструктура.

▪️Атакували росіяни і Кривий Ріг. У місті виникла пожежа. Пошкоджена інфраструктура,”— йдеться в повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

Влада наразі не планує опускати планку мобілізаційного віку нижче 25 років. Тобто для молодших чоловіків – без змін. Так само, як і з правилами виїзду за кордон для тих, кому від 18 до 23 років: їх переглядати не збираються.

Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. І, якщо коротко, позиція доволі чітка – зараз ці питання навіть не обговорюють.

Що кажуть в ОП про ситуацію з мобілізацією

За словами Паліси, останні місяці показали певне покращення. Якщо дивитися на загальну картину, то приблизно десять місяців поспіль є позитивна динаміка – і по мобілізації, і по рекрутингу.

Він пояснив це тим, що вдалося закрити частину "дірок" у самій системі призову. Десь підправили процеси, десь підсилили рекрутинг. І це, як не дивно, дало результат.

У нас уже протягом 10 місяців значно краща ситуація стосовно мобілізації і позитивна динаміка, яка дозволяє Силам оборони відчувати себе краще, ніж минулого року, – зазначив він.

Якщо говорити простіше, ситуація не ідеальна, але вже не така напружена, як раніше.

Чи торкнуться зміни молоді до 25 років

Окремо підняли питання молодших чоловіків – тих, кому ще не виповнилося 25. І тут відповідь теж без особливих сюрпризів.

• Ні зниження віку мобілізації;
• Ні нових обмежень чи послаблень щодо виїзду за кордон.

Паліса підкреслив це досить прямо:

На даний момент по обох позиціях – це не розглядається.

Тобто, принаймні зараз, ніяких різких кроків у цьому напрямку не планується.

Що з реформою ТЦК

Паралельно з цим триває робота над реформою територіальних центрів комплектування. Про це згадала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, напрацювання ще тривають. Коли все буде готово – документ покажуть народним депутатам. Яким саме буде цей варіант реформи, поки що не уточнюється.

І тут, чесно кажучи, більше запитань, ніж відповідей. Але, як це часто буває, деталі з'являються вже ближче до фіналу.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ уже готується до розмов із європейськими партнерами — мова йде про створення спільної системи протиповітряної оборони. Якщо коротко, ідея така: зробити єдину "парасольку" над країнами, яка зможе швидше реагувати на загрози.

Каже, що вже цього тижня мають відбутися переговори. І, судячи з тону, питання не відкладатимуть у довгий ящик.

Чому це важливо

Зеленський наголошує: інтеграція в європейську систему безпеки – це не просто політична риторика. Це, по суті, стратегічний вибір.

Або Україна стає частиною загальної системи захисту, – або, як він різко висловився, хтось у Європі може опинитися ближче до "русского мира", ніж хотілося б.

Звучить доволі прямо. І, мабуть, не випадково.

Український досвід: що вже є

Як не крути, за роки війни Україна серйозно прокачала свої можливості у сфері ППО. Йдеться не лише про збиття ракет, а й про цілу екосистему:

• робота радарів;
• системи РЕБ;
• координація між різними елементами оборони;
• перехоплення цілей, включно з дронами-камікадзе.

Фактично, це вже не просто окремі рішення, а комплексна система. І саме її Україна пропонує інтегрувати з європейською.

Не тільки Європа: де ще працюють українські рішення

Цікаво, що українські напрацювання вже використовують і за межами континенту. Зокрема, у країнах Близького Сходу.

Серед партнерів:

• Саудівська Аравія;
• ОАЕ;
• Катар.

Там уже працюють українські перехоплювачі. І, схоже, це тільки початок.

Також інтерес проявляють:

• Туреччина;
• Кувейт;
• Оман.

Тобто попит є. І досить серйозний.

Безпека як економіка

Окремий момент, який Зеленський підкреслив – це гроші. Так, саме гроші.

Співпраця у сфері оборони – це не тільки про захист, а й про економіку:

• довгострокові контракти;
• стабільні надходження в бюджет;
• доступ до ресурсів і технологій партнерів.

Він прямо каже: це "паливо" для країни в умовах глобальної нестабільності. І, до речі, спосіб отримати ті види озброєння, яких Україні зараз бракує.

Джерело: 5692.com.ua

6 квітня 2026 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кіндратівка, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Гавриленко Роман Володимирович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Роман Гавриленко народився 25 листопада 1995 року в Херсоні. У 2012 році закінчив середню загальноосвітню школу № 9 м.Херсон. Працював на Херсонському суднобудівному заводі. У лютому 2024 року став на захист України та її народу. У нього залишилися син, мати та сестра.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua