В Україні, схоже, вирішили серйозно підкрутити правила гри для територіальних центрів комплектування. У Верховній Раді готують законопроєкт, який має зробити спілкування між військовими та цивільними більш зрозумілим – без недомовок і, що важливо, без сторонніх "персонажів" у формі.

Бо, як показує практика, історії з псевдопредставниками ТЦК – це вже не поодинокі випадки. Людей це насторожує. І не дивно.

Жетони як нова норма

Одна з ключових ідей – запровадження нагрудних жетонів із унікальними номерами. Тобто кожен представник ТЦК матиме свій "ідентифікатор", який не можна буде ні сховати, ні зняти під час виконання обов’язків.

– виглядає досить просто, але логіка тут очевидна: якщо є номер, є й відповідальність.

Фактично це як бейдж у банку чи супермаркеті, тільки в більш серйозному контексті. Побачив номер – розумієш, з ким маєш справу.

Як тепер мають спілкуватися з громадянами

Документ прописує і сам процес комунікації. Не формально, а прямо по пунктах:

• представитися: назвати повністю ім’я, прізвище, по батькові;
• озвучити свою посаду;
• за вимогою показати службове посвідчення.

Є нюанс. Передавати посвідчення в руки ніхто не зобов’язаний, але показати так, щоб людина могла нормально роздивитися фото й текст – обов’язково.

І тут, до речі, важливий момент. Якщо раніше хтось "на словах" міг назватися ким завгодно, то тепер такий номер уже не пройде.

Чому взагалі виникла ця ініціатива

Причина доволі приземлена. Останнім часом з’явилось чимало історій, коли люди у військовій формі без жодних розпізнавальних знаків намагаються діяти від імені ТЦК.

Інколи це закінчується банальним вимаганням грошей. Інколи – більш серйозними речами, аж до незаконного утримання.

Що це змінить на практиці

Ідея проста: зробити процес більш прозорим. Щоб людина чітко розуміла, хто перед нею – реальний військовий чи хтось, хто лише намагається ним виглядати.

Плюс ще один момент. Якщо у представника ТЦК є конкретний номер жетона, будь-яку конфліктну ситуацію вже можна "прив’язати" до конкретної особи.

Тобто відповідальність стає не абстрактною, а персональною.

І це, ймовірно, має трохи заспокоїти напругу, яка останнім часом відчувається у суспільстві навколо мобілізації.

Джерело: 5692.com.ua

Володимир Зеленський заявив, що країна фактично вперше за всю історію незалежності отримала не просто можливість тримати оборону, а діяти наперед. Йдеться не лише про захист, а про більш активну позицію – коли ти не чекаєш удару, а здатен його попередити.

Цю тезу президент озвучив під час виступу до Дня працівника оборонно-промислового комплексу. І, якщо чесно, акцент був не стільки на гучних словах, скільки на тому, що вже зроблено.

"Маємо достатньо зброї"

За словами глави держави, нинішній рівень озброєння дозволяє Україні впевнено відбивати атаки з боку Росії.

Україна вперше в історії має достатньо озброєння, щоб захищатись від ударів Росії, – наголосив він.

І тут важливий момент: мова не тільки про кількість, а й про якість. Бо, погодьтесь, просто мати зброю – це одне, а мати сучасну, ефективну – зовсім інше.

Порівняння з 2014 роком і не тільки

Президент окремо підкреслив, що нинішні позиції країни значно сильніші, ніж були на початку війни у 2014 році. Та й якщо копнути глибше – навіть у ХХ столітті подібного рівня можливостей у держави не було.

Тобто ситуація змінилася кардинально. І це відчувається не лише на фронті, а й у підходах до ведення війни.

Перенесення війни на територію ворога

Ще одна важлива деталь – Україна вже має потенціал діяти за межами власної території. Президент прямо сказав:

Україна змогла вистояти в повномасштабній війні та захищається достойно, сучасно й з можливістю переносити війну на територію ворога, у Росію.

Фактично це означає зміну логіки самої війни. Не тільки стримування, а й тиск у відповідь.

Що саме вдалося наростити

Якщо розкласти по поличках, то за останній час серйозно просунулися одразу кілька напрямків:

• власні ракети (і їх стає більше);
• наземні роботизовані системи;
• засоби радіоелектронної боротьби;
• військове програмне забезпечення;
• бронетехніка та артилерія.

І це не якісь окремі проєкти – це вже система, яка поступово складається в єдину картину.

ППО проти балістики – наступна ціль

Окремо Зеленський згадав про ще один складний виклик. Йдеться про створення української протиповітряної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети.

Завдання, м’яко кажучи, не з простих. Але його вже прямо називають одним із ключових для оборонної галузі.

Джерело: 5692.com.ua