У Дніпрі чоловіку повідомили про підозру за серію крадіжок

У Дніпрі правоохоронці повідомили про підозру 42-річному місцевому жителю, який скоїв низку крадіжок на території Індустріального району міста.

За даними слідства, у березні підозрюваний вночі проник до продуктового магазину, пошкодивши вхідні двері, та викрав грошові кошти з каси. Після цього він залишив місце злочину на автомобілі.

Крім того, чоловік за аналогічною схемою проник до перукарні, звідки викрав мобільні телефони та гроші.

Встановлено, що підозрюваний раніше вже був засуджений за майнові злочини та мав непогашену судимість.

Слідчі повідомили йому про підозру за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

Від іржі до нальоту: як відмити підвіконня без шкоди пластику

Пластикові підвіконня, з одного боку, зручні – легкі, недорогі, ставиш вазони і не думаєш. Але є нюанс. Їхня поверхня, хоч і виглядає гладкою, насправді має дрібні пори, куди з часом забивається все підряд: вода, мінерали, залишки ґрунту, добрива.

Звідси й ті самі кола під горщиками – руді, жовтуваті, інколи навіть з сіруватим відтінком. І просто протерти ганчіркою – не варіант. Воно ніби є… але не відходить.

Спосіб №1: сода + оцет

Класика, яку багато хто недооцінює.

Що робити:

  • щедро насипати соду прямо на пляму;
  • зверху додати трохи оцту.

Піде реакція, з’явиться піна – це нормально. Саме вона "витягує" бруд із глибини.

Далі:

  • почекати хвилин 5–10;
  • обережно потерти губкою;
  • змити водою.

Важливий момент: не треба дряпати сухою содою, бо можна залишити мікроподряпини. А потім ці подряпини тільки сильніше збирають бруд.

Спосіб №2: перекис від жовтих слідів

Якщо підвіконня не просто брудне, а ще й пожовтіло – тут уже потрібен інший підхід.

Перекис водню працює як м’який відбілювач. Без різкого запаху і без агресії до пластику.

Як застосувати:

  • змочити ватний диск;
  • прикласти до плями, як компрес;
  • залишити приблизно на 10–15 хвилин.

Після цього достатньо протерти. І, що цікаво, поверхня ще й трохи продезінфікується.

Спосіб №3: меламінова губка

Це взагалі окрема історія.

Меламінова губка працює як гумка для олівця – тільки для бруду. Без хімії.

Що робити:

  • змочити губку водою;
  • пройтись по плямі легкими рухами.

Іноді навіть дивуєшся, як вона це робить. Витягує бруд із пор, куди звичайні засоби просто не дістають.

Спосіб №4: мило + зубна паста

Для складних випадків. Коли підвіконня шорстке і бруд буквально "в’ївся".

Схема така:

  • нанести густий розчин господарського мила;
  • зверху додати трохи білої зубної пасти;
  • залишити хвилин на 20.

Після цього – пройтись старою зубною щіткою.

Паста працює як м’який абразив, а мило розчиняє залишки органіки. Разом – досить ефективно.

Чого краще не робити

І тут важливо, бо можна зробити тільки гірше.

  • ацетон або розчинники: вони буквально "з’їдають" верхній шар пластику;
  • металеві щітки чи скребки: подряпини залишаться назавжди;
  • хлор на постійній основі: спочатку ніби допомагає, а потім пластик ще швидше жовтіє.

І потім уже нічого не допоможе нормально.

Як уникнути цих плям надалі

Трохи профілактики – і проблем стане значно менше.

  • використовуйте піддони під вазони, бажано глибші;
  • можна покласти силіконовий або пробковий килимок;
  • раз на кілька місяців пройтись восковим поліролем.

Останній варіант, до речі, працює цікаво: вода просто не затримується, скочується, і бруд не встигає "в’їдатися".

Джерело: 5692.com.ua

Звідки гроші: рієлторів зобов’язали звітувати про походження капіталу покупців нерухомості

У 2026 році угоди з нерухомістю в Україні фактично переходять у нову реальність. Фінансовий моніторинг тепер – не формальність і не "для галочки", а обов’язкова частина процесу. Рієлтори, бухгалтери, консультанти – усі, хто дотичний до таких операцій, вже отримують сигнали: правила гри трохи змінилися, і під них треба підлаштовуватись.

У Міністерство фінансів України пояснюють: мова не про нові жорсткі заборони, а про впорядкування того, що й раніше існувало. Але тепер – більш системно і, що важливо, у цифрі.

Чому увага саме до рієлторів

Цікаво, що основний акцент зробили саме на посередниках. Логіка тут проста: саме рієлтор першим бачить клієнта і може помітити щось підозріле ще до підписання договору.

Іноді це дрібниці. Наприклад, дивна поведінка або документи, які не зовсім "б’ються" між собою. А іноді – серйозні сигнали.

Тому контроль вирішили будувати від першої ланки.

Три базові кроки, без яких ніяк

Вимоги, якщо розкласти їх на прості речі, не виглядають надто складними. Але виконувати їх доведеться.

  • стати на облік у Держфінмоніторингу;
  • перевіряти клієнтів за принципом "знай свого клієнта";
  • повідомляти тільки про підозрілі операції.

Тобто ніхто не змушує перевіряти кожного "до останньої копійки". Але якщо щось виглядає нетипово – це вже привід придивитися уважніше.

Як саме перевірятимуть клієнтів

Один із ключових моментів – так званий ризик-орієнтований підхід.

Інакше кажучи, не всіх підряд перевіряють однаково. Рієлтор сам оцінює ситуацію: якщо угода виглядає звичною — мінімум дій. Якщо щось насторожує – включається більш глибока перевірка.

Тут важливі три речі:

  • звідки гроші;
  • чи логічна сама угода;
  • як поводиться клієнт.

Якщо хоча б один із цих пунктів "просідає", можуть виникнути питання.

До речі, у Мінфіні це формулюють так: "Завдання Мінфіну — не створювати додаткове навантаження, а забезпечити зрозумілі правила".

Що буде за ігнорування

Ігнорувати нові вимоги – не варіант.

Штрафи, як зазначають у відомстві, можуть бути більшими, ніж заробіток із конкретної угоди. Тобто ризик явно не виправданий.

Хоча наразі регулятор дає певний "перехідний період". Є можливість виправити помилки без серйозних санкцій, якщо діяти швидко і без затягування.

Цифровізація і Е-кабінет

Ще одна деталь, яка може здатися технічною, але насправді важлива – перехід у цифровий формат.

Через електронний кабінет можна:

  • зареєструватися;
  • подати необхідні дані;
  • вирішити більшість організаційних питань.

Тобто менше паперів, більше онлайн-процесів. Ідея зрозуміла: зробити систему швидшою і менш бюрократичною.

Що з "законом про рієлторів"

Паралельно в парламенті продовжуються дискусії щодо окремого закону про рієлторів. І там теж цікава еволюція підходів.

Голова профільного комітету Олена Шуляк наголошує: жодного примусу чи створення монополій не буде.

Люди не повинні сплачувати за ту послугу, яку вони не споживали, – підкреслює вона.

Тобто, якщо людина хоче купити чи орендувати житло самостійно – це її право. І закон не має цьому заважати.

Куди рухається ринок

Якщо подивитись ширше, всі ці зміни – спроба вивести ринок нерухомості з тіні.

Без різких рухів, але поступово: більше прозорості, більше відповідальності, більше контролю за грошима.

Ідея така – щоб угоди були зрозумілими для всіх сторін. І для держави теж.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція Дніпра розшукує 14-річного Олександра Зелінку: прикмети

15 квітня неповнолітній хлопець пішов з місця мешкання в селищі Царичанка та досі не повернувся. Наразі його місцеперебування невідоме.

Про це повідомили у пресслужбі ГУ НП у Дніпропетровській області.

  • Прикмети: зріст 170 см, середньої статури, блакитні очі, темне волосся.

  • Був одягнений: сині джинси, блакитна кофта, сині кросівки.

Усім, хто володіє будь-якою інформацією про місцеперебування Олександра Зелінки 2011 року народження, прохання повідомити до поліції за телефонами: 0982516591 або 102.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

Загиблі та постраждалі у Нікопольському та Дніпровському районах: безпекова ситуація в області станом на ранок 16 квітня

Нікопольський район. З вечора і до ранку ворог атакував дронами й артилерією райцентр, Покровську сільську, Мирівську та Червоногригорівську громади.

У Червоногригорівській громаді загинув 37-річний чоловік, двоє чоловіків по 28 років у важкому стані. У Нікополі постраждав 66-річний чоловік. Також по допомогу звернувся 47-річний чоловік з Покровської громади.

Сталися пожежі. Пошкоджений багатоквартирний та приватний будинки, будівля, що не експлуатувалася, авто.

Дніпровський район. За уточненою інформацією у Дніпрі постраждали 30 людей. Окрім Дніпра внаслідок атаки БпЛА у Новоолександрівській громаді постраждала дівчинка 14 років. Зруйнована прибудова до будинку, пошкоджена приватна оселя.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

Зеленський відповів, чи піде на другий термін після закінчення війни

Тему майбутніх виборів в Україні піднімають регулярно. І цього разу вона знову прозвучала – під час візиту президента Володимира Зеленського до Німеччини. Там він дав інтерв’ю телеканалу ZDF, де й зачепили, по суті, головне: чи піде він на другий термін після завершення війни.

Відповідь – не зовсім пряма. І, можливо, це навіть очікувано.

Відповідь без чіткої крапки

Якщо коротко, Зеленський не сказав ні "так", ні "ні".

Він зазначив, що все залежить від цілої низки речей – як саме і коли завершиться війна, яким буде настрій у суспільстві, і чи захочуть українці бачити його далі на посаді.

Прозвучала думка, яка вже не раз з’являлась у його заявах: рішення не може бути відірваним від реальності. Тут не про "вирішив і пішов", а швидше про складний пазл, де багато деталей.

Родина – фактор, який не обійти

Є ще один момент, який він окремо підкреслив. І він більш особистий.

Президент сказав, що не планує вирішувати це самостійно. Мовляв, перед таким кроком обов’язково поговорить із сім’єю – дружиною та дітьми. Бо, як він визнав, робота президента фактично "з’їла" значну частину часу, який міг би бути з ними.

І тут, якщо подумати, це звучить доволі по-людськи. Не лише політика, а й життя поза нею.

Чому зараз виборів немає

До речі, важливий нюанс, який іноді губиться у заголовках. Під час війни в Україні вибори не проводяться. Це питання безпеки і законодавства.

Тому всі ці розмови – скоріше про майбутнє, яке поки що виглядає доволі невизначено.

Що він казав раніше

Якщо озирнутись трохи назад, позиція Зеленського не змінилася кардинально.

Ще на початку року він говорив приблизно те саме: інколи думає про участь у виборах, але остаточного рішення немає. І знову ж – усе впирається у завершення війни.

Тобто нових гучних заяв тут не пролунало. Швидше підтвердження вже знайомої лінії.

Думки ззовні

Цікаво, що на цю тему висловлюються й інші. Наприклад, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що наступним президентом може стати саме "лідер воєнного часу".

І прямо називає Зеленського, зазначаючи, що він проявив себе сильніше саме в умовах війни, ніж у мирний період.

Історія з британським радником

Паралельно з цим з’являється ще одна деталь, вже з міжнародного контексту.

За інформацією The Times, у квітні до Києва може приїхати Морган Максвіні – колишній керівник апарату Кіра Стармера.

Його цікавить тема використання штучного інтелекту у виборчих процесах. І, за словами людей з його оточення, він нібито "їде, щоб допомогти Зеленському". Хоча що саме мається на увазі – питання відкрите.

А що з Будановим

Ще одне ім’я, яке періодично спливає у розмовах про майбутні вибори – Кирило Буданов.

Його теж не раз питали, чи бачить він себе у політиці. Але відповідь доволі стримана. В інтерв’ю Bloomberg він пояснив, що зараз зосереджений на своїй роботі – координації та організаційних питаннях.

І додав, що думати про політику, коли на кону стоїть саме існування держави, – не на часі.

Джерело: 5692.com.ua

Вночі ворог масовано атакував Дніпро ракетами та дронами: є загиблі та постраждалі

Сьогодні вночі, 16 квітня, ворог атакував Дніпро ракетами та дронами. Бив по житлових кварталах у центрі міста. 2 людини загинули, 27 постраждалих. Серед них – діти.

Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

Сталися пожежі, пошкоджені 4 багатоквартирні та приватний будинок, офіс, 6 гаражів, пансіонат для літніх, технікум, автівки, підприємства.

«Важка ніч. Дякую кожному, хто допомагає», – написав Лукашук.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

НАТО готує пакет підтримки: Україні обіцяють $60 млрд у 2026 році

У 2026-му Україна може отримати масштабну військову допомогу від країн НАТО – мова йде про суму близько 60 мільярдів доларів. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. І якщо коротко – ставка робиться на те, що зараз найболючіше: небо і далекобійність.

Куди підуть гроші

Основні пріоритети визначені доволі чітко. За словами Рютте, фінансування мають спрямувати насамперед на:

  • системи протиповітряної оборони;
  • безпілотники різного типу;
  • боєприпаси з більшою дальністю ураження.

Фактично, йдеться про те, що дозволяє або закривати небо, або діставати ворога там, де раніше це було складно. І тут, як кажуть, без сюрпризів — саме ці напрямки зараз постійно згадуються і військовими, і експертами.

Рютте прямо наголосив:

Ми повинні забезпечити, щоб Україна отримала необхідну підтримку… союзники мають інвестувати більше, щоб досягти цілі у 60 мільярдів доларів.

Окремо про гроші ЄС

Є ще один нюанс, який, можливо, не всі одразу помітили. Частина коштів може надходити через кредитні механізми Євросоюзу. Але тут позиція НАТО досить жорстка: ці гроші не повинні замінювати вже існуючу допомогу.

Інакше кажучи – це має бути "плюс зверху", а не перерозподіл того, що і так планувалося.

Будь-які кошти з кредиту ЄС повинні бути додатковими, – підкреслив генсек.

Закупівлі зброї: як це працює

До речі, у 2026 році продовжить діяти механізм PURL. Якщо пояснити простіше – це схема, коли країни НАТО купують американське озброєння і передають його Україні.

Така модель уже використовувалась раніше, і, схоже, її вирішили не згортати. Логіка тут зрозуміла: швидше закупити і передати, ніж запускати довгі виробничі цикли з нуля.

Проблема, про яку говорять відкрито

Є і менш приємна частина всієї цієї історії. Усередині НАТО не всі однаково активно допомагають Україні.

Рютте фактично визнав це прямо:

Занадто мало країн несуть занадто велике навантаження.

І це, за його словами, потрібно змінювати. Очікується, що на саміті Альянсу в Анкарі це питання стане одним із ключових – мовляв, потрібно зробити систему підтримки більш справедливою і передбачуваною.

Чому це важливо зараз

Контекст тут очевидний: війна триває, і потреби не зменшуються. Навпаки, вони стають більш складними і дорогими. ППО, дрони, далекобійні боєприпаси – це вже не просто "бажано", а критично необхідно.

І, схоже, в НАТО це розуміють. Рютте підсумував досить прямо: підтримка України зараз важлива як ніколи.

Джерело: 5692.com.ua

Успіхи на південному фронті: Україна впроваджує інноваційні методи ведення бою

В Україні поступово запускають новий підхід до ведення бойових дій – і він, якщо коротко, про синергію. Тобто не окремо піхота, не окремо дрони, а все разом, в одній системі.

У Міністерстві оборони пояснюють: йдеться про так звані дроново-штурмові підрозділи. Це коли повітряні безпілотники, наземні роботи і військові працюють як єдиний механізм. Не по черзі, а одночасно.

Ідея, якщо вдуматися, доволі проста – мінімізувати ризики для людей і максимально використати техніку там, де це можливо.

Перші результати на фронті

Це вже не теорія. Такі підрозділи вже застосовують у боях, зокрема на півдні.

За даними Міноборони, саме завдяки цьому підходу з лютого вдалося звільнити значні території. Тобто мова не про експеримент, а про реальний інструмент, який дає результат.

До речі, якщо згадати, ще рік-два тому дрони більше сприймались як допоміжна штука. Зараз – це фактично окремий "рід військ". І роль тільки зростає.

Позицію взяли без піхоти

Окремий момент, який виглядає майже як сюжет з фільму.

Українські сили змогли захопити позицію російських військ без участі піхоти. Тобто взагалі без людей на передовій у цей момент – тільки безпілотники і наземні роботизовані системи.

Про це говорив Володимир Зеленський. І, по суті, це один із перших таких випадків.

Якщо перекласти на просту мову – техніка вже може виконувати частину завдань, які раніше були можливі лише ціною ризику для життя.

Що роблять наземні роботи

Наземні роботизовані комплекси, або коротко НРК, зараз використовують доволі активно.

  • підвезти боєприпаси;
  • евакуювати поранених;
  • підтримати вогнем;
  • працювати в місцях, де людині занадто небезпечно.

На Покровському напрямку, наприклад, такі системи вже стали звичною частиною роботи. Розвідники показують, як це виглядає на практиці – і це, чесно, вже більше схоже на технологічну війну, ніж на класичну.

Менше ризику для людей

Ключовий момент у всій цій історії – безпека військових.

Чим більше роботи беруть на себе дрони і роботи, тим менше людей потрапляє під прямий вогонь. Це, мабуть, головна логіка всіх змін.

Паралельно з цим зростає і ефективність операцій. Бо техніка не втомлюється, не панікує і може працювати там, де людині складно навіть просто пересуватись.

Технології як ставка на майбутнє

У ГУР прямо говорять: розвиток таких систем – це не разова ініціатива, а довгострокова стратегія.

Тобто ставка робиться саме на технології. І не тільки на дрони в повітрі, а й на наземні платформи.

До речі, військові навіть закликають підтримувати подібні проєкти – бо попит на такі рішення тільки росте.

Тисячі місій уже виконано

Ще один показовий факт.

За словами міністра оборони Михайла Федорова, ще у лютому наземні роботи виконали близько 7 тисяч місій. І це не якісь тестові виїзди, а реальна робота на передовій.

Вони беруть на себе найнебезпечніші ділянки. Там, де раніше доводилось ризикувати життям військовим.

Джерело: 5692.com.ua

Залишилися мати та сестра: у лікарні помер Захисник з Камʼянського Євген Євтушенко

10 квітня 2026 року в одній з лікарень Кам’янського помер солдат ЗСУ Євтушенко Євген Олександрович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Євген Євтушенко народився 6 лютого 1977 року в Кам’янському. У 1995 році закінчив СПТУ №4. Тривалий час працював на ВО «Придніпровський хімічний завод». У січні 2025 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати та сестра.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua