Хурма: все про користь, вітаміни та незвичне походження зимової ягоди

Хурма давно і тихо закріпилася у нашому зимовому раціоні. Вона лежить поруч із мандаринами, гранатами, яблуками – ніби щось звичне, без сюрпризів. Але якщо придивитися уважніше, цей яскравий плід не такий простий. У ньому чимало клітковини, вітамінів A і C, а також антиоксидантів, які підтримують серце, зір, імунну систему й навіть допомагають стримувати різкі стрибки цукру в крові.

Ягода чи все-таки фрукт

З ботанічної точки зору хурма – ягода. Так, звучить трохи несподівано, але вона росте на деревах роду Diospyros і за класифікацією ближча до томатів, ніж до яблук. У побуті, звісно, її всі називають фруктом – і це нікого не бентежить.

Колір хурми може бути різним: від світло-жовтого до глибокого помаранчево-червоного. Форма теж "гуляє" – кругла, приплюснута, іноді схожа на маленький гарбуз або жолудь. Можливо, ви помічали це на прилавках.

Сорти, які ми бачимо найчастіше

Хурму вирощують у Китаї та Японії вже понад дві тисячі років. За цей час з’явилися сотні сортів. У світі найвідоміші Фую та Хачія, а в Україні частіше говорять про Шарон і Корольок.

  • Фую – солодка і не терпка, її можна їсти навіть твердою.
  • Хачія – повна протилежність: поки не достигне, смак різкий, терпкий, тому її частіше використовують у стравах.
  • Шарон – це хурма, яка проходить спеціальну обробку, щоб прибрати терпкість. У результаті вона стає м’якою і дуже солодкою.
  • Корольок – окрема історія. Це плід, що формується з чоловічої квітки. М’якуш у нього темний, іноді майже коричневий, смак солодкий, без терпкості.

Коли хурму краще їсти

Нетерпкі сорти можна їсти як твердими, так і м’якими. А ось терпку хурму варто залишити дозрівати до стану, коли вона буквально "тане" в руках і набуває насиченого кольору.

Сезон хурми – осінь і зима. Вона добре заходить не лише в солодких стравах, а й у салатах, із сирами чи навіть м’ясом. Для багатьох це непогана заміна бананам або апельсинам, які вже трохи набридли.

Що корисного всередині

Поєднання антиоксидантів, вітамінів A та C робить хурму цілком логічною частиною збалансованого харчування. Калорій у ній небагато, а клітковини – навпаки, достатньо, тож вона часто фігурує у раціонах для контролю ваги.

Якщо говорити мовою цифр, одна хурма середнього розміру (близько 168 г) містить:

  • 118 калорій;
  • 31 г вуглеводів;
  • менше 1 г білка;
  • майже без жиру;
  • близько 6 г клітковини.

Серце і судини

Клітковина в хурмі може впливати на рівень холестерину, а це вже напряму пов’язано зі здоров’ям серця. Насичений колір плоду – ознака бета-каротину, який асоціюється зі зниженням ризиків серцево-судинних хвороб.

Крім того, антиоксиданти в хурмі пов’язують із нижчим тиском, менш вираженим запаленням і зменшенням рівня "поганого" холестерину ЛПНЩ.

Підтримка зору

Вітамін А – ключовий елемент для здоров’я очей, і хурма його містить у помітній кількості. До того ж у шкірці є лютеїн – речовина, яка допомагає захищати зір від вікових змін.

Цукор під контролем

Флавоноїди, які є в хурмі, мають антиоксидантні та антидіабетичні властивості. Вони допомагають зменшувати утворення продуктів кінцевого глікозилювання – сполук, що виникають при "зустрічі" цукру з білками або жирами в крові. Саме ці процеси пов’язують і з розвитком діабету, і з його ускладненнями.

Роль клітковини

Розчинна клітковина з хурми може:

  • знижувати ризик серцевих захворювань;
  • допомагати контролювати холестерин;
  • вирівнювати рівень цукру в крові.

Надлишок холестерину – це завжди ризик інсульту чи інфаркту, і тут клітковина відіграє не останню роль.

Як їсти, щоб було більше користі

Хурма добре "дружить" із корисними жирами. Якщо поєднувати її з горіхами, авокадо чи насінням, каротиноїди засвоюються краще. А отже, і користь для організму зростає.

Її можна їсти як перекус або додавати в різні страви – як солодкі, так і солоні. Тут уже справа смаку.

Шкірка: їсти чи знімати

У шкірці хурми зосереджена значна частина антиоксидантів – каротиноїдів, лютеїну та інших. Навіть після сушіння вона не втрачає своїх властивостей, а іноді й стає ще "концентрованішою".

Але є нюанси. Якщо хурма недостигла або терпка, шкірку краще зняти – через високу кількість танінів. Саме вони дають те саме відчуття в’язкості. Під час дозрівання таніни переходять у нерозчинну форму, і терпкість зникає.

Також варто пам’ятати: надлишок клітковини й танінів може викликати важкість у шлунку, гази чи дискомфорт. І, звісно, шкірку слід добре мити – як і будь-які фрукти.

Міра має значення

Надмірне споживання хурми – у кількостях 1,5–2 кг на день – може призвести до серйозних проблем із травленням: від утворення безоарів до кишкової непрохідності та закрепів. Саме тому лікарі радять обмежитися одним плодом на день.

Розумне споживання

Хурма може бути корисною частиною щоденного раціону, якщо підходити до неї без крайнощів і з урахуванням особливостей організму.

Джерело: 5692.com.ua