Чесно кажучи, Валерій Залужний ніколи не був тим, хто підбирає м’які слова, коли треба називати речі своїми іменами. І цього разу — не виняток.

На одному з безпекових форумів у Києві, де обговорювали роль української зброї у світі (форум, до речі, називається "Експорт безпеки"), Залужний виступив з промовою, яка, скажімо прямо, могла когось і вивести з зони комфорту.

Він сказав те, про що багато хто, можливо, ще мовчки мріє: мовляв, от прокинемось — і кордони Уукраїни будуть, як у 1991-му. Але Залужний має іншу думку.

Що чекає на Україну?

За словами Залужного, сподіватись на умовного "білого лебедя", який раптом усе поверне на круги своя — це марна справа. Ні 1991-й, ні 2022-й рік просто так не повернуться. Не з’явиться ніякий чарівник у блакитному гелікоптері, щоб відмотати війну назад.

І тут він говорить головне: поки у росіян є сили, ресурси, ракети і бажання, вони продовжуватимуть бити по нам. Сидіти й думати, що все якось саме собою вирішиться, — це як чекати весну взимку, не маючи навіть грубки.

Та найцікавіше починається далі. Залужний дав чітко зрозуміти: перемога — це не про один ривок. Це про системне, методичне, крок за кроком, руйнування того, що тримає Росію на плаву у цій війні.

І він не про абстрактне "перемогти" каже, а про дуже конкретне — знищити військово-економічний фундамент РФ. Тобто не просто вибити з рук зброю, а й відібрати здатність ту зброю взагалі виготовляти.

До речі, ще один момент. Він нагадав, що Росія вже давно перейшла на формат "війни на виснаження". І це для нас — серйозний виклик. Бо демографія в Україні, м’яко кажучи, не радує. А економіка… ну, ви й самі все бачите.

Тому, каже він, треба будувати інший підхід. Не війна числом, а війна розумом і технологіями. Менше людей — більше дронів, менше витрат — більше ефекту. Простими словами: вижити і вистояти ми зможемо лише через розумну, технологічну, продуману до деталей війну. Бо іншого варіанту — нема.

І тут уже не до рожевих мрій. Це не про патетику, це про холодну реальність.

Джерело: 5692.com.ua