В одному з районів міста громадяни виявили підозрілий предмет схожий на вибухонебезпечний.

Сапери ДСНС ідентифікували його як залишки снаряду від реактивної системи залпового вогню.

Піротехніки оперативно вилучили та транспортували уламки до спеціально підготовленого місця для подальшого знешкодження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

20 000 $ за фіктивне працевлаштування для втечі з країни: правоохоронці викрили ще одну схему;

Філатов закликав врегулювати обіг короткоствольної зброї після стрілянини в Києві;

У Дніпрі чоловік їхав у маршрутці з пістолетом в руках: подробиці від поліції.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді України зараз чекають на документ від Міністерство оборони України, який може серйозно змінити правила гри для військових. Мова не про масову демобілізацію – цього не буде. Натомість пропонують іншу логіку: служиш певний час, а потім отримуєш гарантований "перепочинок" у цивільному житті.

Ідея, по суті, проста, але для багатьох вона звучить як щось нове.

Чіткі терміни служби: без "на невідомо скільки"

Як пояснив народний депутат Федір Веніславський, парламент очікує комплексний законопроєкт. Не точкові зміни, а одразу цілий пакет – щоб закрити кілька болючих питань.

Серед головного:

• контракти на фіксований строк;
• можливі варіанти: 2, 3 або навіть 5 років;
• зрозумілі правила їх укладання.

Тобто служба вже не виглядатиме як щось без кінцевої дати. І це, до речі, для багатьох критично важливо.

Рік "на цивілці": як це може працювати

Після завершення контракту військовий, за задумом, зможе взяти паузу – мінімум рік у цивільному житті. Не умовно, а гарантовано.

Це виглядає як своєрідний баланс. Відслужив – повернувся до звичайного життя, відновився, побачив родину, вирішив свої справи. А далі вже – новий етап.

Можливо, хтось скаже, що одного року мало. Але навіть такий варіант – вже не "безкінечна служба", як часто зараз сприймається.

Чому про демобілізацію не говорять

І тут важливий момент. У парламенті прямо кажуть: масового звільнення військових поки не буде.

Причина досить очевидна – безпекова ситуація. Російська армія не зменшується, навпаки. І якщо різко скоротити чисельність ЗСУ, ризики можуть зрости.

Тобто тут логіка жорстка, але зрозуміла: спочатку безпека, потім усе інше.

Без мобілізації система не запрацює

Є ще один нюанс, про який говорять відкрито. Нові правила – це не магія.

Щоб хтось міг піти на відпочинок, хтось має прийти на його місце.

Саме тому:

• мобілізація залишається ключовим елементом;
• без постійного поповнення армії ротація неможлива;
• "перепочинок" працює тільки в системі, де є заміна.

Інакше це просто не зійдеться.

Чи зміниться мотивація

До речі, у владі розраховують, що такі зміни можуть вплинути на настрої людей. Бо коли є чіткий строк і зрозумілий "вихід", рішення йти на контракт виглядає менш страшним.

Не всім, звісно. Але для частини людей це може стати аргументом.

Коли чекати рішень

За словами Веніславського, відповідні ініціативи можуть з’явитися вже найближчим часом. Далі – стандартна історія: обговорення, правки, голосування.

І тільки після цього стане зрозуміло, як саме ці правила працюватимуть на практиці.

Джерело: 5692.com.ua

Повідомлення про загоряння автомобіля надійшло до поліції 27 березня близько 21:49. На місце події прибули правоохоронці відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції спільно з працівниками ДСНС, які ліквідували пожежу.

Під час огляду місця злочину поліцейські вилучили фрагменти горіння для експертного дослідження.

У результаті проведених заходів за підтримки колег з Одеси, поліцейські затримали 38-річного чоловіка, причетного до вчинення підпалу.

18 квітня фігуранту повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України.

20 квітня судом підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

20 000 $ за фіктивне працевлаштування для втечі з країни: правоохоронці викрили ще одну схему;

Філатов закликав врегулювати обіг короткоствольної зброї після стрілянини в Києві;

У Дніпрі чоловік їхав у маршрутці з пістолетом в руках: подробиці від поліції.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді вирішили чітко розставити акценти: антисемітизм більше не просто "погана поведінка", а цілком конкретна підстава для кримінальної відповідальності. Народний депутат Ігор Фріз пояснив, що йдеться не про щось унікальне чи вигадане – Україна, по суті, рухається тим самим шляхом, що й країни Євросоюзу.

Ідея проста: якщо є мова ненависті або дії, які принижують людей за релігійною чи етнічною ознакою, це має мати наслідки. І не символічні.

Як це працює в Європі

Якщо придивитися до практики ЄС, там усе доволі жорстко. У більшості країн антисемітизм – це частина ширшої категорії злочинів ненависті. І покарання можуть бути різні:

• у Німеччині – до 5 років тюрми за підбурювання чи заперечення Голокосту;
• у Франції – штрафи або до року ув’язнення;
• в Австрії – аж до 10 років за пропаганду нацизму;
• у Польщі – до 3 років за мову ненависті;
• в Угорщині – до 3 років за заперечення злочинів нацизму;
• у Румунії – до 5 років за антисемітську пропаганду.

Цікаво, що мова не лише про слова. У деяких випадках людині можуть заборонити обіймати певні посади – тобто наслідки виходять далеко за межі штрафу.

Чому тут згадують Євросоюз

Фріз звертає увагу на один важливий момент: у ЄС це не просто рекомендації. Є конкретний документ – Рамкове рішення Ради ЄС 2008/913/JHA. Воно зобов’язує країни вводити кримінальну відповідальність за заперечення Голокосту та інші прояви расової чи релігійної ворожнечі.

Тобто, якщо коротко, це така собі "база правил", яку всі мають виконувати.

І, до речі, Єврокомісія не обмежується паперами. Там постійно наголошують: закон має працювати, а не просто лежати в кодексі.

Що змінилося в Україні

В Україні вирішили не вигадувати велосипед і внести зміни до вже існуючої статті – 161 Кримінального кодексу. Тепер серед форм дискримінації прямо згадується антисемітизм.

Це, по суті, означає одне: якщо раніше деякі речі могли "розчинятися" в загальних формулюваннях, то тепер вони чітко названі своїм іменем.

Коли закон став реальністю

14 квітня закон №2037-ІХ підписав президент Володимир Зеленський. Хоча сама історія документа тягнеться ще з 2022 року – тоді його підтримала Верховна Рада.

Тобто процес був не швидкий. Але, схоже, його довели до логічного завершення.

Джерело: 5692.com.ua

13 лютого 2026 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Борівське, що на Харківщині, загинув солдат ЗСУ Василенко Олександр Юрійович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Олександр Василенко народився 18 червня 1983 року в Кам’янському. У 2001 році закінчив СПТУ №22. Тривалий час працював на АТ «ДНІПРОАЗОТ». У травні 2024 року став на захист України та її народу. У нього залишилися дружина та син.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України затримала військовослужбовців одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеси 21 квітня. Цю інформацію підтвердили в пресслужбі Одеського обласного ТЦК та СП. В пресслужбі СБУ це поки не коментують.

За даними джерел видання в СБУ, затримали вісьмох представників Пересипського ТЦК та одного дільничого. За їхніми даними, вони вимагали 50 тисяч доларів.

13 квітня поблизу Костянтинівки на Донеччині, захищаючи рідну землю від загарбників, загинув старший матрос Лисиця Олександр Сергійович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Лисиця народився 5 липня 1996 року в Покровську на Донеччині. У 2014 році закінчив Технологічний фаховий коледж м.Дніпро. Працював на ПрАТ ШУ "Покровське". У квітні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати, сестри та брат.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 22 квітня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

9 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка на Сумщині загинув солдат Гальчанський Олексій Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олексій Гальчанський народився 25 вересня 1987 року в Кам’янському. У 2007 році закінчив Індустріальний технікум. Тривалий час працював будівельником. У січні минулого року став на захист України та її народу.

Без єдиного сина залишилася мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 22 квітня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:20 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

15 квітня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Семенівка на Донеччині, внаслідок влучання FPV-дрону, загинув солдат Енвальт Руслан Станіславович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Руслан Енвальт народився 7 липня 1986 року в Кам’янському. У 2005 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював водієм на АТЦ. У жовтні минулого року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, донька та син.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 22 квітня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:20 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні вже зараз обережно попереджають: наступний опалювальний сезон може бути важчим, ніж попередній. І тут, як не крути, головний фактор – погода.

Про це сказав перший заступник голови парламентського Комітету з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко. Тобто мова йде не про абстрактні прогнози, а про оцінку від людей, які безпосередньо займаються енергетикою.

Вся справа у морозах

Ситуація, здається, може хитатися буквально від температури за вікном. Чим сильніші морози – тим більші ризики для системи опалення.

І навпаки, якщо зима буде м’якшою, то навантаження на енергетику буде значно легшим.

Фактично все зводиться до простого сценарію: яка буде температура – так і пройде сезон.

Обережні прогнози і реальність

Кучеренко прямо говорить, що багато чого залежить від погоди. І навіть трохи з іронією додає, що залишається "молитися на погоду".

Його цитата звучить так:

Єдине, що можемо – молитися на погоду. Якщо буде 0…-5°C, це вже інший сценарій. Хоча й при таких температурах сидіти без тепла теж не дуже приємно.

І справді, навіть легкий мінус – це вже серйозне навантаження на систему.

Що це означає на практиці

Якщо спростити, то зараз ситуація виглядає так:

• при помірній зимі система витримує легше;
• при сильних морозах навантаження різко зростає;
• будь-які перебої одразу стають відчутними для людей.

До речі, це не щось нове для енергетики – кожна холодна зима завжди перевіряє систему на міцність.

Варто зазначити, що такі заяви зазвичай не робляться для нагнітання паніки. Скоріше це спроба заздалегідь налаштувати людей на реалістичні сценарії.

Бо енергосистема – річ чутлива. І інколи достатньо кількох днів сильного холоду, щоб ситуація стала напруженою.

Джерело: 5692.com.ua