З 23 лютого українці, які були змушені виїхати за межі країни через повномасштабну війну, отримали можливість подати заяву до міжнародного Реєстру збитків. Йдеться передусім про моральну шкоду – сам факт вимушеного виїзду визнається формою завданої агресією шкоди.

Хто саме може подати заяву

Мова про категорію A1.2 – вона є продовженням раніше відкритої категорії A1.1, яка стосувалася внутрішньо переміщених осіб. Тепер до Реєстру можуть звертатися ті, хто отримав тимчасовий захист або притулок в іншій державі через війну.

Фактично, якщо людина виїхала за кордон після 24 лютого 2022 року і офіційно отримала захист – вона підпадає під цю категорію.

За словами Шуляк, станом на грудень 2025 року у світі було зафіксовано 5,86 мільйона українських біженців. Тобто потенційних заявників – мільйони.

Про які саме збитки йдеться

У цій категорії заяви стосуються виключно моральної шкоди. Тобто самого факту вимушеного переміщення.

Заяви у цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією. Тобто, йдеться виключно про моральні збитки, – пояснила Олена Шуляк.

Водночас матеріальні втрати – втрата роботи, житла, доходів – подаються в інших категоріях Реєстру. Так само окремо оформлюються заяви щодо депортації дітей або дорослих.

Тобто система побудована так, щоб кожен тип шкоди мав свою "полицю".

Які ще категорії вже відкриті

Наразі до Реєстру можна подати заяви не лише щодо вимушеного виїзду. Серед нематеріальних категорій:

• серйозні тілесні ушкодження;
• сексуальне насильство;
• смерть близького члена родини;
• зникнення безвісти;
• катування;
• примусова праця або служба;
• депортація.

Окремо передбачені й матеріальні категорії. Наприклад:

• пошкодження або знищення нежитлової нерухомості;
• втрата доступу до майна на тимчасово окупованих територіях.

Найближчим часом планують відкрити можливість подання заяв і для держави та юридичних осіб.

Скільки заяв уже подано

За словами депутатки, у попередніх категоріях українці подали понад 115 тисяч заяв. Більше 30 тисяч із них уже розглянуті та внесені до Реєстру його Радою.

Очікується, що після запуску нової категорії кількість звернень зросте. І це логічно: мова про мільйони людей, які залишили країну через війну.

Як працюватиме компенсаційний механізм

Сам Реєстр не виплачує кошти. Він фіксує заяви та збирає докази. Рішення про конкретні суми ухвалюватиме спеціальна компенсаційна комісія, яку мають створити найближчим часом.

Після цього запрацює компенсаційний фонд – саме з нього здійснюватимуться виплати.

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, був створений Україною, Європейським Союзом та ще 42 країнами. Його штабквартира розташована в Гаага.

Реєстр приймає заяви щодо шкоди, завданої з 24 лютого 2022 року на території України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Коли чекати виплат

Конкретні розміри компенсацій визначатиме компенсаційна комісія після початку її роботи. Перші виплати стануть можливими після формування спеціального фонду.

Про подальші етапи – внесення заяви, її розгляд, ухвалене рішення – заявники отримуватимуть повідомлення в особистий кабінет у розділі "Зверніть увагу" та на електронну пошту.

Процес, імовірно, не буде миттєвим. Але механізм поступово вибудовується.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні з’являться нові, точніше – модифіковані банкноти номіналом 200 гривень. На їх зворотному боці, у верхній частині, розмістять напис "Слава Україні! Героям слава!".

Про це повідомили в Національний банк України.

Де саме з’явиться напис

Гасло надрукують на звороті купюри. Його не ховатимуть дрібним шрифтом – воно буде помітним, але без змін у загальній концепції дизайну. Усі інші елементи, зображення та система захисту залишаються такими ж, як і раніше.

Тобто жодних нових портретів чи кольорів. Лише доданий напис.

Коли нові купюри підуть в обіг

Випуск модифікованих 200 гривень стартує з 25 лютого. Саме з цього дня вони поступово з’являтимуться в гаманцях українців – через банки, банкомати, каси.

Варто зазначити, що старі банкноти ніхто не скасовує. У Нацбанку окремо підкреслили: спеціально обмінювати купюри попереднього зразка не потрібно. Вони залишаються повноцінним платіжним засобом.

Інакше кажучи, якщо у кишені вже лежать 200 гривень без напису – ними можна спокійно розраховуватися й далі.

Це не перша така зміна

До речі, оновлення з гаслом "Слава Україні! Героям слава!" розпочалося ще у серпні 2024 року – до 33-ї річниці Незалежності України. Тоді Національний банк України запустив у друк перші модифіковані банкноти.

Станом на лютий 2026 року напис уже є на купюрах номіналом:

• 20 гривень;
• 50 гривень;
• 500 гривень;
• 1000 гривень.

Тепер до цього переліку додається і 200 гривень.

Якщо говорити загалом, зміни відбуваються поступово. Банкноти нового зразка не з’являються одномоментно, вони входять в обіг природним шляхом – у міру друку та заміни зношених купюр.

І саме так, крок за кроком, змінюється вигляд української гривні.

Джерело: 5692.com.ua

Через складну безпекову ситуацію 24 лютого "Укрзалізниця" змінила графіки та маршрути руху пасажирських поїздів у п'яти регіонах. "Наші моніторингові групи продовжують працювати у посиленому режимі, рух поїздів організовуємо з урахуванням безпекової ситуації. Уважно стежте за сповіщеннями в застосунку Укрзалізниці та оголошеннями залізничників на вокзалах і в поїздах", – йдеться у повідомленні компанії. Масштабні зміни торкнулися рейсів на Запоріжжя, Харківщину, Донеччину, Херсонщину, Сумщину та Чернігівщину. У Запорізькій області через безпекову ситуацію тимчасово обмежено курсування поїздів до або зі станції "Дніпро-Головний". Зміни стосуються поїздів: №86/85 та №128/127 сполученням Львів – Запоріжжя; №6 Ясіня – Запоріжжя; №40/39 Солотвино – Запоріжжя. Наразі людей між Дніпром і Запоріжжям перевозять переважно автобусними трансферами. На Харківщині та Донеччині пасажири змушені прямувати від Лозової у краматорському напрямку автобусами. Пасажири поїзду №101/102 Барвінкове – Херсон будуть доставлені автобусами із Краматорська, тоді як регіональні експреси ізюмського напрямку курсують за розкладом. На півночі України регіональні поїзди Сумщини та Чернігівщини тимчасово доїжджають лише до Конотопа, а на ніжинському напрямку ввели адаптовані графіки приміського сполучення.

Увечері 23 лютого в Дніпрі пролунала гучна детонація в будівлі районного відділку поліції. Вибух пролунав у приміщенні районного відділку поліції в Амур-Нижньодніпровському районі. І що особливо насторожує – це вже другий подібний випадок за вечір, адже трохи раніше вибух чули у Миколаєві.

Близько 20:30. Лівий берег. У місцевих пабліках майже одразу почали писати, що "десь біля райвідділку щось бахнуло". Інформація ширилася швидко, але чіткої картини спочатку не було.

Що відомо офіційно

Згодом у Національній поліції підтвердили факт вибуху в адміністративній будівлі. За офіційними даними, обійшлося без постраждалих. У заяві зазначено:

Унаслідок події постраждалих немає. Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав пошкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.

Тобто люди не травмовані – і це, мабуть, головне. Але шибки повилітали, техніка пошкоджена, машина поруч теж дістала своє.

Де саме стався вибух

Спочатку говорили різне. Одні стверджували, що вибух був просто всередині кабінету. Інші – що щось спрацювало поруч із будівлею. Якщо чесно, інформація ще плаває. Пізніше з’явилося відео: на кадрах видно вибиті вікна, розкидані уламки. Повідомляють, що здетонував невідомий предмет в одному з кабінетів, але це поки без офіційних деталей.

На місці працюють вибухотехніки, криміналісти, слідчі. Усе оглядають буквально по сантиметру. Такі речі швидко не розслідуються.

Другий вибух за вечір

І от що ще додає напруги – за кілька годин до цього вибух прогримів у Миколаєві. Два інциденти за вечір. Випадковість чи ні – наразі ніхто прямо не говорить. Правоохоронці з’ясовують обставини, а будь-які висновки поки що зарано робити.

Ситуація виглядає тривожною, але деталей поки небагато. Більше конкретики, очевидно, з’явиться вже після офіційних висновків слідства.

Джерело: 5692.com.ua

Україна та Росія, схоже, підходять до того моменту, коли далі тягнути вже нікуди. Потрібно буде визначатися – або війна триває з усіма наслідками, або сторони все ж переходять до формату миру. Про це під час Justice Conference заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов.

Йдеться не про швидке примирення чи гучні обіцянки. Скоріше про точку, де рішення вже не можна відкладати. За словами посадовця, переговорний процес складний, нервовий, подекуди суперечливий. Але він рухається. Повільно, крок за кроком – до тієї самої критичної межі.

Два варіанти. Третього не озвучують

Буданов окреслив, по суті, два сценарії.

• Перший: справедливе завершення війни. Тобто мир із гарантіями безпеки для України і з відповідальністю для агресора. Не просто підпис на папері, а механізми, які реально працюють.
• Другий: якщо справедливості не буде – конфлікт може повернутися. І повернутися у ще жорсткішій формі. Бо агресія такого масштабу, як він наголосив, сама по собі не розчиняється в повітрі.

Тут, до речі, важливо розуміти одну річ. Історія знає приклади, коли "заморожені" війни знову спалахували через кілька років. І тоді ціна ставала ще вищою.

Чому "мир без відповідальності" – це ризик

Окремо керівник ОП зупинився на темі відповідальності. Україна, за його словами, веде переговори не для того, щоб просто зупинити стрілянину на якийсь час. Мета — зробити так, аби російська агресія не повторилася.

Мир без відповідальності – це лише пауза у бойових діях, а не вирішення проблеми, – підкреслив він.

Ідея зрозуміла: якщо агресор не несе наслідків, це стає сигналом не тільки для нього, а й для інших авторитарних режимів. Мовляв, можна ризикувати, можна нападати, а далі – якось домовимося. Такий сценарій у Києві вважають неприйнятним.

Роль партнерів і дипломатії

Попри складність ситуації, Україна продовжує працювати на дипломатичному фронті. Підтримка міжнародних партнерів, зокрема Сполучені Штати Америки, залишається важливою частиною цього процесу. Саме через союзників, санкційний тиск і переговорні формати Київ намагається наблизити той варіант завершення війни, який гарантує безпеку в довгостроковій перспективі.

Чи означає це швидкий фінал? Поки що ні. Але заява про "фінішну пряму" звучить як сигнал: вирішальний етап може бути ближче, ніж здається.

Джерело: 5692.com.ua

У справі про теракт у Львові, внаслідок якого загинула поліцейська та постраждали правоохоронці, з’явилася ще одна фігурантка – 18-річна мешканка Харківщини. Про це під час прес-конференції розповів заступник голови СБУ Іван Рудницький.Як готувався теракт За словами Рудницького, теракт складався з двох частин. Основною фігуранткою слідство вважає жительку Рівненської області, яка приїхала до Львова та діяла за вказівками куратора."Вона отримувала відповідні завдання куратора – купити необхідні засоби, орендувати квартиру і підготувати вибуховий пристрій", – повідомив заступник голови СБУ.За даними слідства, близько 00:10 жінка заклала пристрій біля смітника, після чого зателефонувала куратору та залишила місце події.Яку роль відіграла 18-річна дівчина з Харківщини За словами Рудницького, ще одна молода жінка, якій нещодавно виповнилося 18 років, зателефонувала на лінію 102 і повідомила про нібито крадіжку в магазині."Вона повідомила, що за визначеною адресою відбувається крадіжка і є необхідність, щоб виїхала поліція", – зазначив він.Після прибуття першого екіпажу стався вибух. Коли на місце приїхав інший екіпаж, пролунав ще один вибух.Унаслідок теракту загинула молода працівниця поліції, також є тяжко поранені, близько двох десятків правоохоронців постраждали.Пізінше Рудницький уточнив, що друга фігурантка за свою роботу отримала 2000 гривень.Затримання підозрюваних і розслідування Основну фігурантку затримали неподалік державного кордону. За словами представника СБУ, під час операції була налагоджена спільна робота Служби безпеки, Нацполіції та прикордонників."Її було затримано, після цього затримано також можливу її посібницю, яка знаходилася в місті Харків, і доставлено до Львова", – заявив Рудницький.За його словами, затримана дала добровільні свідчення та визнала свою роль у подіях.Що відомо про теракт У ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. За попередніми даними, на спецлінію "102" надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина.Перший вибух стався після прибуття екіпажу патрульної поліції, другий – коли на місце приїхав наступний наряд. Унаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей отримали поранення.Правоохоронці встановили особу, ймовірно причетну до злочину. Жінку затримали у Старому Самборі в порядку ст. 208 КПК України. Їй оголосили підозру за статтями про терористичний акт, що спричинив загибель людини, та незаконне поводження зі зброєю. Наразі триває досудове розслідування.За даними поліції, підозрювана могла закласти вибухівку у сміттєві баки та зафіксувати це на відео.Сьогодні Галицький районний суд Львова обрав їй запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.

Ввечері вівторка, 23 лютого, у одному з районних відділків поліції міста Дніпро стався вибух. Про це говорять джерела у правоохоронних органах та поліції Дніпропетровської області.Що передувало Як стало відомо РБК-Україна, сьогодні ввечері стався вибух у Дніпрі. За попередніми даними, було пошкоджено будівлю районного відділку полції.Водночас, джерело зазначло, що вибух міг статись біля будівлі, а не в середині.Що кажуть у поліції Згодом у поліції підтвердили факт вибуху, він стався в адміністративній будівлі поліції у Амур-Нижньодніпровському районі близько 20:30.Попередньо, внаслідок події постраждалих немає. Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав пошкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.Наразі на місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група відділу поліції № 1 Дніпропетровського районного управління поліції № 2. Триває встановлення всіх обставин інциденту.Теракт у Миколаєві Нагадаємо, декілька годин тому стало відомо про вибух у Миколаєві. Під час перезмінки патрульних неподалік них вибухнув невідомий пристрій. Наразі відомо про сімох поранених, двоє з яких у тяжкому стані."Це не збіг. Ворог прицільно намагається вбивати українських поліцейських, які щодня стоять на захисті людей і держави", – заявив голова Національної поліції України Іван Вигівський.Теракт у Львові Також варто нагадати, що декілька днів тому теракт стався у Львові. Там внаслідок подвійного вибуху загинула поліцейська, а ще понад 20 чоловік було поранено.СБУ та поліція оперативно затримали підкладачку вибухівки. Водночас, сьогодні стало відомо, що вона діяла не сама – нею, та спільницею з Харкова керували російськи куратори.Сьогодні Галицький районний суд Львова обрав першій підозрюваній запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.

У Миколаєві на території непрацюючої автозаправної станції стався вибух, внаслідок чого поранення дістали семеро співробітників патрульної поліції, двоє з них перебувають у тяжкому стані. Про це заявив голова Національної поліції Іван Вигівський. Зазначається, що вибух стався о 18:10 на території непрацюючої автозаправної станції. Наразі відомо, що внаслідок інциденту постраждали семеро співробітників Управління патрульної поліції. За словами голови Національної поліції Івана Вигівського, патрульні прибули на перезмінку та припаркували на території свої автомобілі, коли стався вибух. Двоє поранених перебувають у тяжкому стані, медики надають їм допомогу. У Нацполіції зазначили, що розцінюють ці події як цілеспрямовану атаку на правоохоронців. "Позавчора теракт проти поліцейських стався у Львові. Це не збіг. Ворог прицільно намагається вбивати українських поліцейських, які щодня стоять на захисті людей і держави". У поліції додали, що вважають вибух спробою дестабілізувати ситуацію в країні та атакою на систему правопорядку. Оновлено: Президент Володимир Зеленський повідомив, що отримав перші доповіді правоохоронців щодо вибуху в Миколаєві. За його словами, правоохоронці з'ясовують усі обставини події, зокрема, перевіряють версію теракту. Президент доручив Нацполіції та СБУ інформувати суспільство про необхідні деталі. Що передувало: 23 лютого суд у Львові арештував мешканку Рівненщини Ірину Саветіну, яку підозрюють в організації вибухів у Львові, в результаті яких загинула поліцейська. Нагадаємо: Уночі на 22 лютого у центрі Львова поліція приїхала на виклик на вулиці Данилишина, поблизу ТЦ "Магнус" – після цього пролунав вибух. Коли туди прибув ще один екіпаж поліції, пролунав ще один вибух. 23-річна поліцейська загинула, постраждали ще 25 людей. Згодом Нацполіція затримала жінку, яка влаштувала теракт у Львові. Станом на вечір неділі у лікарнях перебувають 12 людей, які постраждали внаслідок теракту у Львові в ніч на 22 лютого, двоє з постраждалих – у дуже важкому стані. Президент Володимир Зеленський повідомив, що теракт у Львові організувала Росія, виконавці були завербовані через соцмережу Telegram. За даними розвідки, росіяни збираються й надалі організовувати подібні напади.

Антикорупційні органи повідомляють, що викрили на хабарництві працівника одного з міжрайонних відділів Служби безпеки України. Про це передають Спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАБУ. 23 лютого за процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ на одержанні неправомірної вигоди викрили працівника одного з міжрайонних відділів Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області. З'ясувалося, що посадовець одержав 68 000 доларів за вирішення питання про зняття з розшуку в ТЦК та СП двох громадян з подальшим оформленням ї відстрочки для двох громадян, а також за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на приховування зазначеної протиправної діяльності. Відстрочку мали оформити через завідомо неправдиві документи про наявність трьох дітей, фіктивні свідоцтва про народження яких начебто повинні були видаватись за кордоном. Наразі тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання про повідомлення особі про підозру та застосування запобіжного заходу, зазначають у прокуратурі.

Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід підозрюваній у теракті в центрі міста. Її взяли під варту на 60 діб без права внесення застави. Про це передає Офіс Генпрокурора.Рішення суду За даними слідства, клопотання прокурорів Львівської обласної прокуратури було задоволене.33-річній мешканці Рівненської області обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці без альтернативи застави.Що відомо про теракт У ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. Попередньо, на спецлінію "102" надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина.Після прибуття першого екіпажу патрульної поліції стався вибух. Другий вибух пролунав після прибуття наступного екіпажу.Внаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей отримали поранення.Затримання та підозра Правоохоронці встановили особу, ймовірно причетну до злочину. Жінку затримали в порядку ст. 208 КПК України у Старому Самборі.Їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України – терористичний акт, що спричинив загибель людини, а також незаконне поводження зі зброєю. Наразі триває досудове розслідування.Пізніше поліція повідомила, що жінка, ймовірно, заклала вибухівку у сміттєві баки та зафіксувала це на відео.