В Україні зафіксовано нову фішингову кампанію: шахраї розсилають електронні листи зі шкідливими вкладеннями, які імітують офіційне листування від Національного банку України.
Більше новин на REPORTER.ua

У Києві наразі працюють понад 1340 пунктів незламності та 104 пунктів обігріву, які були розгорнуті останніми днями силами ДСНС на 70 локаціях. Про це заявила директорка Департаменту комунікації МВС Мар’яна Рева.Вона зазначила, що наразі ситуація у Києві з електро- та теплопостачанням залишається складною, саме тому підрозділи МВС у співпраці з місцевою владою продовжують розгортати пункти незламності та пункти обігріву:"На даний час у Києві розгорнуто понад 1340 пунктів незламності, серед яких – об’єкти соціально-відповідального бізнесу, які також працюють як пункти незламності. Паралельно ще силами ДСНС розгортаються пункти обігріву і надання допомоги. Ми збільшили їх кількість до 104. І розміщені вони на 70 локаціях міста Києва. Найбільше їх зосереджено на лівому березі, де наразі важка ситуація з тепло-, водо-, та електропостачанням у домівках людей", – сказала Рева.У пунктах незламності та обігріву можна зігрітися, отримати психологічну допомогу від психологів ДСНС та Нацполіції, випити гарячих напоїв та залишити заявку на отримання гарячої їжі. У співпраці ДСНС, Червоного Хреста, волонтерської організації World Central Kitchen вдалося організувати доставку гарячої їжі до пунктів обігріву. Лише за вчора понад 6500 порцій було роздано людям.Рева також зауважила, що на лівому березі на двох локаціях розгорнуті наметові містечка з ліжкомісцями. Вони передбачені для людей, яким потрібна домедична допомога або які мають медичні показання. До приїзду медичної служби ці люди можуть перебувати в пунктах обігріву.Робота з розгортання пунктів обігріву буде продовжуватися.Також впроваджуються заходи для ефективної організації патрулювання в пунктах незламності та обігріву, у тому числі залучаються рятувальники та сили Нацполіції. "Людей станом на зараз вистачає як серед рятувальників, так і серед поліцейських. Резерви також сформовані. У випадку погіршення ситуації, нам є кого залучити додатково", – наголосила Рева.

Лідерка парламентської фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко потрапила у поле зору правоохоронців у листопаді минулого року, коли з’явилася інформація про спроби у Верховній Раді перекупити народних депутатів з тим, щоб вони вийшли з фракції «Слуга народу». Про це заявив в інтерв’ю керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.«У листопаді 2025 року. Тоді з’явилася інформація про спроби у Верховній Раді перекупити народних депутатів з тим, щоб вони вийшли із фракції «Слуга народу» або голосували не так, як хоче монобільшість. Така інформація була не лише в нас. У медійному просторі були повідомлення, що Служба безпеки проводила профілактичні розмови з депутатами, які намагалися запропонувати іншим вихід з фракції або інші речі, щоб фактично парламент колапсував і не виконував свою ключову функцію», – зазначив Клименко.Він додав, що в межах інших проваджень була отримана інформація про те, що відбуваються спроби підкупу народних депутатів. «У нас уже були протоколи негласних слідчо-розшукових дій на підтвердження, що це дійсно відбувається. Тому ми звернулися до генпрокурора, і 27 листопада він вніс за цим фактом відомості до ЄРДР», – зауважив він.На запитання, чому справу щодо лідерки «Батьківщини» порушили саме в її день народження 27 листопада, Клименко відповів: «Так співпало. Ми не відстежуємо, в які дати дні народження, річниці весілля чи професійні ювілеї у наших фігурантів, для нас це не має значення».Він зазначив, що не було проблем зі внесенням відомостей до ЄРДР генпрокурором Русланом Кравченком по Тимошенко з огляду на непрості стосунки НАБУ і САП з Офісом генпрокурора після затримання детектива Руслана Магамедрасулова.«Ми знаходимося на своїх посадах і повинні виконувати визначені законом обов'язки. Якщо є нормально аргументована позиція про склад злочину, то це потрібно вносити і розслідувати», – наголосив він.Керівник САП відмовився відповісти на запитання стосовно народного депутата, який «писав» Тимошенко.«Через особливості нашої роботи я не можу підтвердити чи спростувати інформацію про те, що з нами хтось співпрацював. Якщо ми будемо розкривати деталі роботи і взаємодії будь із ким, то до нас ніхто не буде звертатися і ми перестанемо виконувати свої функції. І для чого це робити? Щоб цей інформаційний привід пожив дві години, а ми потім втратили свою репутацію? Це ж безглуздо», – підкреслив Клименко.Як повідомлялося, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру очільниці депутатської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам. ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн.Тимошенко під час обрання їй запобіжного заходу у ВАКС заявила, що її «писав» нардеп від «Слуги народу» Ігор Копитін.16 січня Копитін зазначив, що не бере участі в політичних іграх і не коментує дії правоохоронних органів.

Першу кримінальну справу відносно народного депутата за отримання грошей «у конвертах» за голосування у парламенті порушила іще генпрокурорка Ірина Венедіктова незадовго до свого звільнення з посади у липні 2022 року. Про це заявив в інтерв’ю керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.«Перше кримінальне провадження відносно народного депутата зареєструвала ще колишня генпрокурорка Ірина Венедіктова під кінець свого перебування на посаді за заявами, які надійшли наприкінці 2021 року. Це був перший епізод, який почали розслідувати», – зазначив він.«За нашими даними, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році депутати якийсь час не отримували виплат «в конвертах». Коли ми дізналися, що вони поновилися, то продовжили працювати у цьому напрямку. Періодично відомості до ЄРДР відносно народних депутатів вносили генпрокурор Андрій Костін і нинішній генпрокурор Руслан Кравченко. І вже у грудні 2025 року ми повідомили про підозру п’ятьом депутатам», – додав Клименко.На запитання, які суми отримували депутати «в конвертах», керівник САП відповів, що до повномасштабного вторгнення були періоди, коли виплати «в конвертах» сягали і 20 тис. дол. на місяць.«Ми говоримо про конкретних народних депутатів, яким повідомили про підозру. За тими даними, які маємо, у першій половині 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, таких виплат не було. Потім вони поновилися і депутати отримували по 1-2 тис. дол. на місяць за голосування в парламенті за визначені законопроєкти. Потім виплати зросли до 5 тис. дол. Могли накладатися і штрафні санкції. Тоді "зарплата" зменшувалася до 3 тис. дол.», – розповів Клименко.На запитання, чому від моменту реєстрації першої кримінальної справи відносно нардепа і повідомленням про підозру минуло 3,5 роки, Клименко відповів, що не всі генеральні прокурори готові одразу погоджувати клопотання і надавати дозволи на проведення спецзаходів. А також не завжди є можливість проводити спецзаходи, оскільки для цього потрібно володіти оперативною обстановкою.Як повідомлялося, наприкінці 2021 року директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник поінформував, що у бюро перебуває понад десять заяв, у яких йдеться про отримання народними депутатами грошей "у конвертах".За даними ЗМІ, 27 грудня 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру пʼятьом депутатам від фракції Слуга Народу – Юрію Кісєлю, Євгену Пивоварову, Ігорю Негулевському, Ользі Савченко та Михайлу Лабі. Народним депутатам інкримінують отримання грошей за потрібні голосування у парламенті.

Відсьогодні Київська область переходить від мережевих обмежень до графіків погодинних відключень електроенергії. Про це заявила Група ДТЕК."Енергетикам вдалося стабілізувати ситуацію з електропостачанням Київщини. Водночас вона залишається складною й може змінюватися", – йдеться у повідомленні.Енергетики просять після появи світла не вмикати потужних приладів у перші 30 хвилин і користуватися технікою по черзі. Це допоможе уникнути перевантажень і повторних аварій.Як повідомлялося, 16 січня частина Одеської області перейшла від аварійних знеструмлень до графіків погодинних відключень. На іншій частині продовжують діяти мережеві обмеження.Перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль 23 січня заявив, що найближчими днями енергетики зможуть поступово перейти від аварійних до погодинних відключень.

Вчора вдень, 25 січня, близько 15:12, сталося загоряння в одному з населених пунктів Запорізького району. На місці події рятувальники з'ясували, що в квартирі на першому поверсі двоповерхового будинку горять домашні речі на загальній площі 15 кв. м.
Більше новин на REPORTER.ua

Прокурори Офісу Генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт щодо громадянина РФ – керівника одного з найбільших авіабудівних підприємств країни-агресора, яке працює на потреби її армії. За посиланням на ОГП.Слідством встановлено, що з 2022 року голова ПАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація» забезпечував стабільну роботу оборонного авіавиробництва та сприяв реалізації політики РФ у сфері військово-промислового комплексу.Під його керівництвом підприємство здійснювало виробництво, ремонт та модернізацію військової та спеціальної авіаційної техніки, яку збройні сили РФ систематично застосовують під час повномасштабної агресії проти України.Йдеться, зокрема, про бойові та стратегічні літаки Су, МіГ, Ту, Іл, а також іншій авіаційній техніці військового призначення.

На українсько-польському кордоні стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Польщі. Про це заявила Державна прикордонна служба України.За даними ДПСУ, збій у роботі баз даних стосується всіх пунктів пропуску, що межують з Львівською та Волинською областями. Наразі спеціалісти працюють над усуненням технічних проблем. Про відновлення роботи повідомлять додатково.За даними ДПСУ, станом на 10:30 накопичення транспортних засобів у напрямку виїзду та в'їзду не зафіксовано.Нагадаємо, у п’ятницю, 23 січня, польські фермери влаштували акцію протесту поблизу пункту пропуску "Долгобичув – Угринів" на кордоні з Україною. При цьому проїзд до кордону не блокувався.Як повідомлялося, польські фермери 23 листопада почали протестувати у Медиці перед кордоном з Україною через занепокоєння щодо підписання Євросоюзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами, але згодом призупинили протест. Під час своїх протестів серед іншого вони також згадували про нібито надмірний наплив продукції з України.

Сьогодні вночі, 26 січня, до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення, що у селі Богуслав Богданівської сільської територіальної громади Павлоградського району зайнялася церква.
Більше новин на REPORTER.ua

На вулиці Хрещатик у Шевченківському районі Києва в понеділок, 26 січня, виникла пожежа у чотириповерховій офісній будівлі, внаслідок чого фіксується сильне задимлення. За посиланням на Київську міську державну адміністрацію.Загоряння виникло на першому поверсі приміщення, між другим і третім поверхами відбулося руйнування перекриття.У КМДА зазначають, що рятувальники ліквідують вогонь у центрі столиці.В адміністрації не уточнили додаткових деталей. Інформації про постраждалих немає.