Дональд Трамп заявив, що Володимир Путін таки виконав обіцянку щодо тимчасової зупинки атак на українську енергетику. Йшлося про коротку паузу, без гучних домовленостей і довгих термінів. Просто тиждень. І, за словами президента США, цей тиждень російська сторона витримала.

Про це Трамп говорив у Білому домі, відповідаючи на запитання журналістів. Розмова була без дипломатичних прикрас, радше у звичному для нього стилі – прямо і трохи емоційно.

"Він дотримався слова"

Трамп пояснив, що пауза тривала з неділі до неділі й на цьому завершилась. Після цього удари поновилися.

Вона була з неділі до неділі. І завершилася. І вони сильно вдарили минулої ночі. Путін дотримався свого слова в цьому. Це багато. Один тиждень… Ми б погодилися на будь-який строк. Там дуже-дуже холодно, – сказав американський президент.

Фраза про холод звучала окремим акцентом. Мовляв, навіть тиждень без масованих атак по енергетиці – це вже щось, особливо взимку, коли кожна підстанція буквально на вагу життя.

Як з’явилася ідея "енергетичного перемир’я"

Ще 29 січня Трамп публічно заявив, що особисто звертався до Путіна з проханням хоча б на тиждень припинити удари по Києву та інших українських містах. Без формальних угод, без паперів – просто прохання.

Уже наступного дня, 30 січня, у Кремлі повідомили, що Росія нібито погодилася тимчасово утриматися від ударів по українській столиці до 1 лютого. Офіційне формулювання було знайоме – "для створення сприятливих умов для переговорів". Як це часто буває, звучить м’яко, але з підтекстом.

Ніч 3 лютого: пауза закінчилася

У ніч на 3 лютого Росія здійснила масштабний комбінований удар по території України. Використовували ракети різних типів – і повітряного, і наземного базування, а також ударні безпілотники.

Якщо говорити мовою цифр, то ППО знешкодила 450 повітряних цілей із 521 запущеної. Водночас зафіксовано влучання 27 ракет та 31 ударного БпЛА. Ураження були на 27 локаціях у восьми областях країни. Основний фокус – знову енергетична інфраструктура.

Реакція Києва і переговорний фон

Після цих ударів президент Володимир Зеленський заявив, що роботу української делегації на переговорах щодо мирного врегулювання буде скориговано. Фактично це означає: те, що сталося вночі 3 лютого, не може залишитися просто фоном.

З іншого боку, сам факт так званого "енергетичного перемир’я", хай і короткого, уже став окремою темою для обговорень. Хтось бачить у цьому сигнал, хтось – звичайну паузу перед новою хвилею ударів. Висновки кожен робить свої.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні вночі, 5 лютого, ворожій війська атакували чотири райони області – Нікопольський, Павлогадський, Синельниківський та Криворізький. Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.
Більше новин на REPORTER.ua

У Києві на Хрещатику сьогодні зранку, 5 лютого, спалахнула пожежа у готелі "Дніпро". Рятувальники працюють на місці події."Рятувальники ліквідовують пожежу в Печерському районі. Загоряння сталось на 4-му поверсі готелю "Дніпро" на вулиці Хрещатик", – повідомили у КМДА.Зазначається, що на місці пожежі працюють усі необхідні аварійно-рятувальні служби.Що відомо про готель "Дніпро"Готель "Дніпро" – це чотиризірковий готель у центрі Києва, який розташований на Європейській площі столиці. До липня 2020 знаходився в юридичному підпорядкуванні Державного управління справами. Того ж року був проданий на аукціоні з 1,11 млрд гривень.Готель побудований у 1964 році на самому початку Хрещатика, на Європейській площі, неподалік від державних установ, стадіону "Динамо" і Національної філармонії. Інтер'єр і дизайн ресторану в готелі "Дніпро" виконаний архітектором Ірмою Каракіс.

В енергосистемі зараз непросто, і це вже не секрет. Після останнього масованого удару ситуація стала ще напруженішою, а дефіцит генерації досі відчутний. Саме тому є ймовірність, що графіки відключень електроенергії можуть стати жорсткішими. Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль.

За його словами, загроза не теоретична. Російська сторона, за наявною інформацією, готується до нових атак по енергетичній інфраструктурі вже найближчим часом. І це, м’яко кажучи, не додає оптимізму.

Що зараз відбувається на місцях

Відновлювальні роботи тривають у всіх регіонах країни. Без пауз і вихідних. У самому Києві, наприклад, задіяні понад 230 ремонтних бригад. До робіт також підключили ще 40 бригад "Нафтогазу". Це люди, які фактично працюють у режимі постійної тривоги, часто виїжджаючи на об’єкти одразу після обстрілів.

Роботи йдуть, але швидко закрити всі проблеми не завжди можливо. Десь обладнання пошкоджене критично, десь потрібні складні технічні рішення, а інколи просто не вистачає часу.

Тепло є не всюди, і це визнають

Окрема тема – теплопостачання. Шмигаль прямо говорить: місцева влада має чітко пояснювати людям, у яких будинках і в які терміни тепло реально вдасться повернути. Без загальних фраз і "орієнтовно найближчим часом".

При цьому є принципова позиція: якщо у будинку відновлення тепла в найближчій перспективі неможливе, мешканці мають бути з електроенергією щонайменше 18 годин на добу. Це питання не комфорту, а базових умов життя – обігрітися, приготувати їжу, зарядити необхідні прилади.

Допомога від партнерів і подяка енергетикам

Паралельно держава активніше працює з міжнародними партнерами, щоб отримати додаткове енергетичне обладнання. За словами Шмигаля, допомогу Україні вже надають понад 30 країн. Йдеться про трансформатори, генератори та інше критично важливе обладнання, без якого система просто не витримає зиму.

Наприкінці він окремо подякував енергетикам, які, за його словами, виконують титанічну роботу. І це, мабуть, той випадок, коли слова виглядають не формальні – більшість українців бачить результат цієї роботи щодня, коли світло все ж з’являється після складних ночей.

Джерело: 5692.com.ua

Є люди, які беруться за ганчірку ледь не щомісяця. А є й такі, що помили вікна навесні – і згадують про них аж перед осінню. Скло при цьому чисте, без плям, без слідів від дощу. Ніби хтось підмінив реальність.

Секрет, як виявляється, зовсім не у дорогих мийних засобах. Усе набагато простіше.

Гліцерин і ефект невидимої плівки

Уся хитрість – у звичайному гліцерині. Так, тому самому, який продається в аптеці. Достатньо додати одну столову ложку у воду – і після миття вікна поводяться зовсім інакше.

Річ у тім, що гліцерин створює на склі дуже тонку, майже непомітну плівку. Її не видно, але вона працює. Бруд ніби не має за що зачепитися, пил осідає значно повільніше, а краплі дощу не розповзаються плямами, а скочуються вниз.

Як поводяться вікна після такого миття

Після обробки гліцерином скло виглядає рівним і прозорим. Без класичних розводів, які часто з’являються після магазинних засобів.

• дощ не залишає слідів;
• пил не накопичується шарами;
• поверхня довше зберігає блиск.

Навіть у похмуру погоду різниця помітна. Скло ніби чисте саме по собі, без постійного втручання.

Як приготувати розчин без зайвих складнощів

Рецепт максимально простий. Нічого вигадувати не потрібно.

Візьміть:

• 1 літр теплої води;
• 1 столову ложку гліцерину.

Все добре перемішайте й перелийте у пляшку з розпилювачем. Важливий момент: наносити суміш варто на вже вимите й сухе скло. Розпилили – протерли серветкою з мікрофібри.

Хочеться більшого блиску – можна пройтися паперовим рушником. Не обов’язково, але ефект приємний.

Ціна питання і питання безпеки

Флакон гліцерину коштує недорого, зазвичай до 50 гривень. Зважаючи на те, що використовується буквально по ложці, вистачає його надовго. На роки – без перебільшень.

Запаху немає. Провітрювати квартиру після миття не доведеться. І ще один момент, який для багатьох важливий: гліцерин безпечний для дітей і домашніх тварин.

До речі, цю ж суміш можна використовувати й для дзеркал або скляних перегородок у ванній. Там ефект схожий.

Коли краще мити вікна, щоб не зіпсувати результат

Є нюанс, про який часто забувають. Мити вікна під прямим сонцем – не найкраща ідея. Скло швидко висихає, і можуть з’явитися патьоки.

Краще обрати похмурий день.Якщо вікна виходять на південь – мийте до 11:00 або після 15:00.

Північна сторона менш вибаглива, тут строгих обмежень немає. Дрібниця, але саме вона часто псує враження від усього процесу.

Джерело: 5692.com.ua

Тема пенсій в Україні завжди болюча. Бо коли одна людина рахує гривні до наступної виплати, а інша отримує суму, за яку можна купити авто за кілька місяців, мимоволі виникає питання: а як так вийшло. Формально ж закон є. І межа ніби теж чітка – 10 прожиткових мінімумів для тих, хто втратив працездатність. На початок 2026 року це 25,95 тисячі гривень. Здавалося б, усе зрозуміло. Але це лише на папері.

Насправді ж картина значно строкатіша. І, якщо копнути глибше, навіть трохи нервова.

Пенсії, що не вписуються у "стелю"

Станом на 1 січня 2026 року в Україні нарахували 35,2 тисячі пенсіонерів, у яких виплати перевищують той самий законний максимум. Не на кількасот гривень – а суттєво. І ні, це не поодинокі винятки.

Основна частина – це колишні силовики та військові. Їх майже 24 тисячі. Далі йдуть "чорнобильці" – трохи більше 10 тисяч осіб. І ще понад тисяча – колишні прокурори. Тобто люди, для яких у різні роки держава створювала окремі правила, пільги й винятки. І вони нікуди не зникли.

Судді та їхня особлива формула

Окрема, майже паралельна реальність – це колишні судді. Закон дозволяє їм не просто отримувати пенсію, а ще й довічне грошове утримання після відставки. І тут починається найцікавіше.

Мінімальний вік для таких виплат не визначений. Тобто формально суддя може піти у відставку – і виплати починаються. Скільки це в грошах? Середня сума на початок року – 112,39 тисячі гривень на місяць. Але були й значно більші цифри. Торік найбільша виплата сягала майже 390 тисяч гривень.

Для розуміння масштабу: середня пенсія в Україні – 6544 гривні. Різниця така, що навіть порівнювати якось ніяково.

Пенсіонери, яким ще немає 45

Є ще одна деталь, про яку згадують нечасто. У грудні 2025 року в Україні було 7,6 тисячі пенсіонерів за віком, яким ще не виповнилося 45 років. Так, формально – усе законно. Але для пересічної людини це звучить щонайменше дивно. Пенсія у нас усе ще асоціюється з завершенням трудового життя, а не з віком, коли багато хто лише набирає обертів.

Спроба притиснути надвеликі виплати

У 2025 році уряд вирішив хоч якось відреагувати. У бюджет заклали спеціальні обмежувальні коефіцієнти для пенсій, які перевищують дозволені 10 прожиткових мінімумів. По суті, це спроба пригальмувати найбільші суми, не переписуючи всю систему з нуля.

У 2026 році пішли тим самим шляхом. Аналогічний механізм знову з’явився в бюджеті. Чи змінить це ситуацію кардинально – питання відкрите. Але факт залишається фактом: надвисокі пенсії нікуди не зникли, навіть якщо їх трохи "підрізали".

Джерело: 5692.com.ua

У ДТЕК пояснили логіку російських обстрілів шахт на Дніпропетровщині і як ці атаки напряму б’ють по світлу в домівках по всій країні. Йдеться не про випадкові удари і не про хаотичний терор – тут усе значно приземленіше й холодніше за розрахунком.

Про це повідомили у пресслужбі ДТЕК, розкладаючи ситуацію, як кажуть, по поличках.

Вугілля як серце енергосистеми

Фахівці компанії нагадують просту, але часто недооцінену річ: саме на шахтах видобувають вугілля, від якого залежить робота більшості теплоелектростанцій. Це паливо – основа роботи ТЕС. Саме воно перетворюється на електрику і тепло, які доходять до квартир, лікарень, шкіл.

Якщо говорити образно, шахти – це початок довгого ланцюга. Забери одну ланку, і вся система починає сипатися.

Удар не лише по станціях

У ДТЕК наголошують: мета РФ – не тільки бити по самих ТЕС і ТЕЦ. У фокусі також шахти як ключові точки постачання. Бо навіть уявна ситуація, коли всі теплоелектростанції миттєво відремонтували, нічого не змінить без палива.

Навіть якщо всі ТЕС вдасться відновити, без вугілля вони просто не зможуть працювати, – пояснюють у компанії.

Тому атаки по шахтах – це спроба вдарити глибше, на кілька кроків наперед. Не по лампочці, а по вимикачу.

Терор, спрямований на темряву

У прагненні залишити Україну без світла російська армія вдається до відверто жорстоких дій. Один із таких епізодів стався 1 лютого в Тернівці. Тоді військові РФ завдали удару чотирма "шахедами" по автобусу "ДТЕК Павлоградвугілля", який віз гірників на роботу.

Наслідки – трагічні. Загинули 12 працівників, ще 16 людей отримали поранення. Це не була помилка чи випадковий збіг обставин.

Атака була свідомою

Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов вважає, що обстріл мав чіткий умисел. За його словами, безпілотники керувалися в режимі реального часу. Пілот першого дрона бачив транспортний засіб із людьми й усе одно пішов на атаку.

Тобто рішення було прийняте не "десь там", а тут і зараз. Усвідомлено.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні накопичилися значні борги за електроенергію – йдеться про приблизно 42 мільярди гривень. Цифра чимала, і, якщо говорити відверто, вона продовжує рости. За оцінками фахівців, лише за минулий рік заборгованість на енергоринку підскочила більш ніж на 20%. Для багатьох це стало неприємним, але вже звичним фоном повсякденних новин.

Чому борги ростуть так швидко

Про ситуацію публічно заговорив директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко. Він звернув увагу на те, що масштаби проблеми вже давно вийшли за рамки звичайних фінансових перекосів.

Тільки за минулий рік борги зросли більш ніж на 20% і дійшли до рівня близько 42 мільярдів гривень. І причина тут доволі банальна – у нас надто багато об'єктів, які формально записані як критична інфраструктура, хоча фактично такими не є, – пояснив експерт.

Інакше кажучи, система перевантажена пільгами та винятками. Платіжна дисципліна розмивається, а рахунки накопичуються – як снігова куля, що котиться з гори.

Енергоринок під тиском реальності

З іншого боку, проблема боргів не існує у вакуумі. Вона напряму пов’язана зі станом самої енергосистеми. Постійні удари по інфраструктурі, аварійні ремонти, нестача ресурсів – усе це коштує дорого. І ці витрати нікуди не зникають.

Тому не дивно, що паралельно з новинами про борги з’являються й інші сигнали тривоги.

Тарифи на горизонті 2026 року

Як уже повідомлялося раніше, у 2026 році в Україні можливе підвищення тарифів на електроенергію. Про це йдеться у прогнозах Національного банку. Причина цілком прагматична – великі потреби у відновленні та підтримці енергетичної інфраструктури.

Якщо перекласти це з мови звітів на людську, грошей у системі бракує. А борги, що ростуть, лише підсилюють цей тиск.

Джерело: 5692.com.ua

Питання втрат на війні для України завжди було болючим і, відверто кажучи, дуже непростим. Про такі речі зазвичай говорять обережно, без зайвих деталей. Але цього разу президент Володимир Зеленський вирішив усе ж озвучити оновлені цифри.

Сталося це під час інтерв’ю французькому телебаченню France 2. Розмова була різною – про війну, підтримку партнерів, ситуацію на фронті. І вже наприкінці журналісти поставили пряме запитання про втрати.

Що відомо про кількість загиблих

Якщо говорити конкретно про цифри, то Зеленський нагадав: у лютому 2025 року він уже згадував про понад 46 тисяч загиблих українських військових і близько 380 тисяч поранених з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Тепер цифра інша. За словами президента, офіційно Україна фіксує 55 000 загиблих військовослужбовців.

В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих військовослужбовців, чи то кадрових солдатів, чи то мобілізованих, становить 55 000 загиблих, – сказав Володимир Зеленський.

Йдеться саме про підтверджені дані, без припущень і попередніх оцінок.

Поранені та зниклі безвісти

Окремо президент звернув увагу на ще одну складну тему – зниклих безвісти. За його словами, таких військових чимало, і ця цифра не завжди одразу потрапляє в офіційну статистику загиблих.

Фактично йдеться про людей, доля яких досі невідома: хтось може бути в полоні, хтось – загинути без можливості швидкого підтвердження. Це ще одна реальність війни, про яку зазвичай говорять неохоче, але вона нікуди не зникає.

Чому ці цифри звучать рідко

Українська влада свідомо не часто оновлює дані про втрати. Причини тут зрозумілі – безпека, моральний стан суспільства, воєнна доцільність. Але час від часу ці цифри все ж з’являються публічно, щоб було розуміння реальної ціни спротиву.

І цього разу Зеленський озвучив їх без зайвих емоцій. Просто сухі факти, які, втім, багато що говорять самі за себе.

Джерело: 5692.com.ua

За ексначальника відділу прикордонної служби "Соломоново" Олександра Марущака сьогодні, 4 лютого, внесли заставу у розмірі 2 млн гривень. Про це заявили у пресслужбі ВАКС.Раніше сьогодні внесли заставу за ексголову Держприкордонслужби генерал-лейтенанта Сергія Дейнека, якого підозрюють у причетності до контрабанди цигарок, у розмірі 10 млн гривень.Що відомо про справу Марущака Олександр Марущак, ексначальник відділу прикордонної служби "Соломоново" на Закарпатті, є одним із ключових фігурантів гучної справи про корупцію в лавах ДПСУ.Згідно з даними слідства, він брав участь в організації схеми систематичного отримання неправомірної вигоди за сприяння у незаконному переправленні цигарок через державний кордон до Євросоюзу.Марущак фігурує у справі разом із Сергієм Дейнекою. Слідство вважає, що посадовці організували "зелений коридор" для контрабанди за грошову винагороду.Під час розслідування було встановлено, що у 2010-2014 роках топ-посадовець та начальник відділу проходили службу разом з українськими дипломатами, рідні яких були пасажирами автівок з контрабандними цигарками.Раніше Вищий антикорупційний суд призначив Марущаку тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн гривень.Нагадаємо, в МВС заявили, що найближчими днями планують провести низку кадрових змін у структурах Державної прикордонної служби в західних регіонах після корупційного скандалу з ексголовою ДПСУ Сергієм Дейнекою.