Буває так: ви щось говорите дитині, а вона ніби й не чує. Просите прибрати іграшки – тиша. Запитуєте, як справи у школі – знову жодної реакції. І це вже не просто "не слухається", а ніби повний ігнор. Чому так відбувається? Чесно кажучи, тут справа не тільки у вихованні. Причини можуть бути зовсім неочевидними.

Давайте розберемося, чому діти інколи "вимикають звук" на слова батьків і що з цим можна зробити.

Вони просто не встигають усвідомити ваші слова

Маленьким дітям складно обробляти інформацію так само швидко, як дорослим. Уявіть: ви їм щось кажете, а мозок у цей момент ще зайнятий обдумуванням мультика, який вони щойно дивилися. І хоч здається, що вони вас чують, насправді інформація просто не доходить.

Що робити? Перед тим як щось важливе сказати, приверніть увагу дитини. Підійдіть ближче, встановіть зоровий контакт, а потім говоріть. Це допоможе їй краще сфокусуватися.

Вони зайняті "своїм" і не можуть перемикнутися

Дорослий може одночасно слухати, думати, щось робити. А от у дітей з цим складніше. Наприклад, якщо дитина грається чи читає книгу, а ви в цей момент даєте їй вказівку, вона просто не перемикається так швидко, як вам здається.

Вихід: дайте дитині секунду на адаптацію. Скажіть: "Я хочу, щоб ти мене зараз послухав. Добре?" І тільки після цього пояснюйте, що потрібно зробити.

Вони не розуміють, чому це важливо

Дорослі мають свої аргументи: прибирати треба, бо вдома має бути чисто, уроки потрібно зробити, бо завтра контрольна. А діти? Їм ці аргументи можуть здаватися просто словами.

Як зацікавити? Додайте мотивації. Наприклад: "Якщо приберемо швидше, встигнемо пограти" або "Давай швидко зробимо уроки, а потім подивимося мультик". Це працює краще, ніж просто "Зроби це".

Вони звикли, що можна не реагувати

Якщо дитина не раз чула одне й те ж прохання, але наслідків за невиконання не було – вона просто звикає вас "не чути". Наприклад, ви просите вимкнути планшет, а вона не реагує. І що відбувається? Часто нічого – тому вона так і продовжує.

Що робити? Бути послідовними. Якщо попросили щось зробити, дочекайтеся виконання або покажіть, що наслідки будуть (наприклад, якщо планшет не вимкнули – він забирається на певний час).

Вони втомлені, голодні або не в настрої

Ну погодьтеся, навіть дорослі після важкого дня можуть "відключатися" від усього. Діти теж втомлюються, особливо після школи чи садочка. Інколи їх ігнор – це просто сигнал, що їм треба перепочити.

Що можна зробити? Переконатися, що дитина не перевтомлена, перш ніж давати їй нові завдання. Іноді варто дати 10 хвилин на відпочинок – і вона стане більш слухняною.

Вони не звикли думати самі

Інколи батьки настільки звикають контролювати все, що дитина просто перестає самостійно аналізувати ситуацію. Наприклад, ви постійно нагадуєте: "Одягни шапку", "Збери рюкзак", "Зроби уроки". І що? У дитини формується звичка чекати вказівок або просто їх ігнорувати, бо ж ви скажете ще раз.

Як виправити? Замість команд – питання. Наприклад: "Що ти ще маєш зробити перед виходом?" або "Як думаєш, що буде, якщо ти не зробиш уроки?" Це допоможе дитині розвивати самостійне мислення.

Як змінити ситуацію

• Говоріть коротко і чітко. Довгі монологи – не для дітей.
• Показуйте наслідки. Якщо щось не зроблено – має бути логічний результат.
• Підключайте мотивацію. Пояснюйте, навіщо це потрібно.
• Давайте час на реакцію. Не всі можуть одразу перемкнути увагу.

Якщо зробити все правильно, то дитина не тільки почне вас слухати, але й стане більш відповідальною. І головне – будьте терплячими. Бо виховання – це марафон, а не спринт.

Джерело: 5692.com.ua