Мер Кам'янського Андрій Білоусов зустрівся з представником військової частини А4741 та передав підрозділу необхідне оснащення. За зверненням військових, зокрема, закупили обладнання та електронні ключі для забезпечення командно-спостережних пунктів батальйонів надійним і захищеним інтернет-з’єднанням.

Загальна сума допомоги — 99 400 грн. Обладнання придбали за кошти працівників міської ради. Щиро дякую кожному, хто долучився! – написав міський голова.

Також сьогодні він зустрівся з кам’янчанином Андрієм, який несе службу у 113-й бригаді ТРО. Поспілкувалися про потреби підрозділу, обговорили, чим ще надо допомогти.

Від хлопців отримав символічний подарунок — гільзу від трофейної зброї, як подяку за підтримку. Наші Захисники – справжній приклад стійкості, гідності та сили. Дякую за службу та довіру. Кам’янське поряд! – додав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

9 травня, поки в Москві звично гримів парад, Львів став місцем зовсім іншого масштабу — там говорили не про силу, а про справедливість. У львівській Ратуші зібралися представники з 35 країн Європи, лідери ЄС, український уряд — і підписали важливий документ.

Назвали його просто — "Львівська декларація". Але за цими словами стоїть реальний намір: створити спеціальний трибунал, який нарешті покладе початок юридичному переслідуванню російських керівників за війну проти України.

Для кого цей трибунал

Йдеться про конкретних людей: Путіна, його прем’єра, міністра закордонних справ. Тобто тих, хто ухвалив рішення про вторгнення в Україну у 2022 році.

Це має бути окремий суд, який займеться саме злочином агресії — тією частиною, де досі лишалася "сіра зона". Бо Міжнародний кримінальний суд розслідує вже скоєні злочини — геноцид, вбивства, катування. А ось політичне рішення напасти — досі ніхто чітко не оцінив як злочин.

Два з половиною роки підготовки

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга пояснив: ця ідея — не свіжа вигадка. До неї йшли роками. Працювала ціла команда юристів з різних країн. І от тепер, коли є напрацьовані проєкти, зібрані погодження, нарешті офіційно дали "зелене світло".

Сам трибунал, найімовірніше, працюватиме в Гаазі — місті, яке вже давно асоціюється з міжнародною юстицією.

Європейські гроші — на українську зброю

Цього дня у Львові говорили не лише про трибунал. Підписали також угоду про передачу Україні частини прибутків від заморожених російських активів. Йдеться про приблизно 1 мільярд євро — не дрібниця.

Ці кошти підуть на закупівлю зброї — і, що важливо, закуповуватимуть її в українських виробників. Це рішення ухвалили ЄС, Франція, Данія та Італія.

Україна, у свою чергу, наполягає: заморожених активів замало, потрібна повна конфіскація. Щоб не лише допомогти тут і зараз, а й дати чіткий сигнал: за війну доведеться платити.

Чому саме Львів

Не випадково зустріч провели у Львові. Це місто тісно пов’язане з ідеєю міжнародного права. Саме тут у 1920-х роках здобував освіту Рафаель Лемкін — людина, яка першою вживала слово "геноцид".

То ж, певною мірою, місто повертає собі роль місця, де зароджуються великі міжнародні ініціативи.

Коли чекати на справжні суди

Найближчим часом мають підписати угоду в Люксембурзі — це буде вже юридичне закріплення старту роботи трибуналу.

А поки що у Львові ухвалили політичне рішення, яке далі перетворюватимуть на правову реальність.

Представниця ЄС Кая Каллас, яка також була на зустрічі, наголосила: це не просто парадна подія. Це справжній сигнал підтримки Україні. Особливо в той день, коли Росія на камери демонструє свої дрони на параді в Москві.

І поки одні влаштовують шоу для телебачення, інші готують документи, які можуть змінити майбутнє.

Зброя, дрони і докази

До речі, для гостей у Львові влаштували виставку. Показали уламки ракет, російські дрони, інші залишки знищеної техніки, якою обстрілюють наші міста.

Цікаво, що багато деталей виявилися цивільного призначення. Тобто їх Росія купує не як військову продукцію, а як, умовно кажучи, електроніку. Через це санкції обходять — правда, вже складніше.

Як пояснили військові, якщо раніше ці товари надходили напряму, то тепер — через кілька країн і ще кілька фірм. Це довше, дорожче і складніше.

З одного боку — бюрократія, формулювання, юридичні тонкощі. А з іншого — дуже проста суть: світ готується назвати війну війною, а її ініціаторів — злочинцями. І зробити це офіційно, з усіма доказами та вироками.

І, можливо, саме Львів стане тим містом, де усе це почалося.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам'янському приступили до ремонту дорожнього покриття на одній з вулиць приватного сектору 6-ї сотні. На місці працює техніка та люди, проводиться відсипка шлаком. Про це повідомив мер міста Андрій Білоусов.

Найближчим часом виконаємо ремонт ще 20 вулиць приватної забудови в різних районах нашого міста, де покриття знаходиться в найгіршому стані. В подальшому ця робота буде продовжена, – додав він.

Джерело: 5692.com.ua

Ми не завжди замислюємося, що саме може "запросити" у наш дім дрібних, але дуже настирливих гостей — шкідників. І мова не тільки про очевидні речі типу сміття чи залишків їжі. Деякі абсолютно звичні предмети — наче невинні, але саме вони можуть стати маяком для комах і навіть гризунів.

Тож давайте розберемось, що саме може стати приманкою для непроханих гостей.

Аромати свічок і освіжувачів — пахне для нас, але й для мух

Виявляється, навіть те, що мало би "освіжати", може зробити гірше. Якщо у вас вдома є ароматичні свічки з квітковими чи фруктовими нотками, мухи чи мурахи можуть вважати, що ви підготували для них святковий стіл. Солодкий запах для них — це як сигнал "сюди, тут їжа!". А освіжувачі повітря? Так само. Особливо, якщо вони мають запах яблук, лаванди чи цитрусу.

А ще, до речі, кошик із стиглими бананами на кухні? Мушкам-дрозофілам він буквально як запрошення на банкет.

Роутери та ігрові приставки — тепло, затишно, і навіть є крихти

Здавалося б, техніка. Але таргани і постільні клопи — ті ще хитруни. Вони полюбляють грітись біля роутерів, консолей чи мережевих фільтрів. Особливо якщо поруч (чи навіть всередині корпусу) є крихти або пил. Уявіть собі — сидите ви, граєте у щось, а за кілька сантиметрів собі тихо живе колонія тарганів. Бридко? Та ще й як.

Волога швабра чи губка — справжній SPA-курорт для тарганів

Волога — один з найпотужніших магнітів для комах. Але тут мова не про калюжі, а про мокрі швабри, залишені в кутку ванної, чи губки біля мийки, що постійно сирі. Вологе середовище — це для мух, тарганів та інших мікроорганізмів, як курорт на морі. Саме тому краще завжди сушити такі речі після використання. І не просто кидати десь у відро, а справді давати їм висохнути.

Лежанки улюбленців — затишок не тільки для кота

М’які іграшки, ковдри, подушечки для тварин… вони швидко накопичують шерсть, пил, залишки їжі (особливо, якщо пес любить жувати кісточки прямо на своїй подушці). А тепле і м’яке середовище — це те, що треба для кліщів, бліх, і навіть личинок міль. Якщо ці речі не прати хоча б раз-два на місяць, то можуть з’явитися сюрпризи, зовсім не з розряду приємних.

Еко-сумки з тканини — зручні, але іноді… "живі"

Тканинні продуктові сумки — це, звісно, тренд і турбота про довкілля. Але ось у чому підступ: у таких торбах, особливо якщо вони лежать десь у шафі й не перуться місяцями, можуть оселитися… яйця молі, жучки чи навіть таргани. Звучить як фільм жахів? Але трапляється частіше, ніж ви думаєте. Тож не лінуйтесь закинути їх у прання — хоча б час від часу.

Щілини біля розеток та вентиляція — приховані маршрути

Ми звикли думати, що шкідники пробираються тільки через двері чи вікна. А от і ні. Їх може привабити вентиляційний отвір, через який не пройде і палець, або крихітна щілина біля розетки, яку давно не використовуємо. І от через неї може прослизнути хто завгодно. Особливо, якщо десь поруч є вода, тепло чи їжа.

Безлад — улюблений хаос тарганів і мишей

Ну і класика жанру — бардак. Старі коробки, газети, пакунки, залишки їжі, сміття "на потім" — усе це створює для шкідників ідеальне середовище. Там і сховатись можна, і поїсти є що. А якщо ще й темно — взагалі рай. Тому, навіть якщо немає часу на велике прибирання, хоча б не залишайте їжу на відкритому місці і виносьте сміття регулярно.

Не варто недооцінювати дрібниці. Те, що здається побутовою дрібницею, може стати причиною навали шкідників. А далі — витрати, дискомфорт, хімікати… Тому краще вчасно підмітити ті речі, що можуть "запросити" небажаних гостей, і прибрати їх з дороги. В буквальному сенсі.

Джерело: 5692.com.ua

14 квітня в бою поблизу населеного пункту Удачне на Донеччині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Сурков Роман Олександрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Роман Сурков народився 3 березня 1983 року в Дніпродзержинську. У 2000 році закінчив ПТУ №24. У жовтні 2023 року став на захист України та її народу. Без сина лишилася мати..

Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 10 травня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Часом ми дивимось на людей довкола — у транспорті, у черзі, на роботі — і навіть не підозрюємо, що кожен із них має у нашому житті свою роль. Здається, це просто випадковість — зустрілися, поговорили, забули. Але насправді таких випадковостей майже не буває. Кожна зустріч — як пазл, що згодом складається у цілу картину нашого життя. Деякі з цих людей залишають глибокий слід, інші — ледь помітний дотик, але сенс є у кожному.

Кожен, кого ми зустрічаємо, щось нам приносить

От скільки разів ви ловили себе на думці: "Навіщо мені ця людина трапилась?" Може, вона просто зіпсувала настрій, а може — подарувала посмішку. Але істина в тому, що кожен не випадковий. Навіть ті, з ким ви перекинулися парою слів на зупинці.

Іноді здається, що це доля випробовує нас через інших. Бо все, що з нами відбувається — не просто так. Є глибші причини, які ми не завжди бачимо одразу. Але з часом — усе складається докупи.

Хтось приходить, аби розбудити

Є люди, яких ми зустрічаємо ненадовго. Але після них — як після сильного вітру: здається, що щось змінилося назавжди. Вони ніби струшують нас, дають копняка — у хорошому сенсі. Може, це буде викладач, який сказав фразу, що закарбувалася на все життя. Або друг, якого ми потім втратили, але саме він відкрив нам очі.

Такі зустрічі потрібні не для того, щоб затриматися, а щоб показати: "Гей, прокинься, пора щось міняти!"

Деякі люди — як дзеркало

Вони з’являються вчасно, щоб ми зрозуміли, де зараз знаходимося. Такі зустрічі ніби шепочуть: "Ти на правильному шляху". Вони можуть не лишитись поруч, але ми їх не забудемо. Їхні слова, вчинки, навіть мовчання — все залишає відбиток. І коли важко, ми згадуємо саме їх.

Є ті, хто змушує рости

Це не завжди приємні люди. Часто з ними важко, бо вони кидають нам виклик. Вони можуть бути суворими, прямими, навіть дратувати. Але саме завдяки їм ми вчимося. Через них ми проходимо крізь складне, але врешті стаємо сильнішими.

Можна сказати, це наші вчителі. Не в класичному сенсі, а життєвому. Вони наче підкидають нам задачку, яку треба вирішити — і ми змінюємося.

А є просто мандрівники на нашому шляху

Такі люди — на один день, на одну розмову. Десь у маршрутці, на касі в магазині, у лікарняній черзі. Ви можете навіть не дізнатись їхнього імені. Але одна фраза від них — і ви думаєте про це півдня. А іноді — й усе життя.

Ці короткі зустрічі можуть здатися дрібницями. Але вони — як краплі дощу, що згодом формують ріку змін.

А потім трапляються ті, хто з нами назавжди

Це особлива категорія. Люди, які ніби прийшли надовго. І що важливо — не просто залишаються, а змінюють нас глибоко. Це може бути хтось із сім’ї, найкращий друг, коханий або навіть мудрий наставник.

Ми з ними ніби на одній хвилі. І хоча життя змінюється, ці люди — як орієнтир. Їхні погляди на світ схожі з нашими. Ми ростемо разом, долаємо труднощі, ділимося мріями.

Зрештою, не важливо, наскільки довго тривала зустріч. Важливо — що вона залишила після себе. Ми — це не тільки наші рішення й досвід. Ми — це ще й всі ті люди, які з’явилися на нашому шляху. Випадково чи ні — кожен із них зробив нас трохи іншими.

Джерело: 5692.com.ua

Каструлі з нержавіючої сталі — це, без перебільшення, улюблений посуд у багатьох господинь. Вони витривалі, гарно тримають тепло, не бояться часу. Але… навіть найміцніша сталь капітулює перед підгорілою кашею чи молоком, яке втекло, коли ви на хвилину відвернулися. І от тоді починається битва — не з пригаром, а з відчаєм: як відмити так, щоб і каструлю врятувати, і руки не стерти до мозолів? До того ж — без агресивної хімії, бо навіщо вона нам на кухні?

Нижче зібрали перевірені способи з простих, доступних речей, які, здається, завжди під рукою. А ще трохи особистих лайфхаків — може, зекономлять вам час, нерви й каструлю.

Топ-3 домашніх засоби, які рятують каструлі з нержавійки без жодної "хімії":

Сода + вода = класика жанру

Цей спосіб — як "годинник" серед усіх засобів: простий, недорогий і працює завжди.

Візьміть 3-4 столові ложки звичайної харчової соди, засипте її в ту саму нещасну каструлю, залийте літром води і поставте на вогонь. Прокип’ятіть хвилин 10-15 — буде легкий шипучий ефект, ніби всередині щось булькотить від обурення.

Коли каструля охолоне, злийте рідину — і отут головне не починати терти щіткою, як одержимі. Просто візьміть звичайну м’яку губку (та, що не дряпає), капніть трохи засобу для миття посуду — і вперед. З мого досвіду, навіть старий пригар розходиться, як туман після дощу.

До речі: якщо дуже сильне підгоряння, можна залишити цей "содовий розчин" на ніч. Ранок буде приємнішим.

Оцет + вода — запах не дуже, але ефект вражаючий

Якщо вам не лячно трохи "попаритися" оцтовими парами — цей метод для вас. Півсклянки оцту (звичайного, 9%) змішайте з півлітром води, вилийте в каструлю й доведіть до кипіння. Так, запах буде той ще — тому краще вікна відчинити або витяжку ввімкнути.

Коли закипить — зніміть з вогню і дайте трохи охолонути. Потім — помийте, як звичайно. Особливо добре працює проти білих вапняних плям, що лишаються від жорсткої води. Каструля після цього блищить, ніби тільки з магазину.

Нюанс: якщо є нагар, можна додати 1 ч.л. соди в ту ж рідину — реакція буде весела, але чистка ще ефективніша.

Сіль + господарське мило + лимонна кислота — домашній "атомний мікс"

Якщо все інше не допомогло, спробуйте цей варіант. Він звучить трохи дивно, але працює на ура. Потрібно:

• 2 ст.л. кухонної солі,
• 1 ст.л. тертого господарського мила (беріть справжнє, 72%, те, що трохи смердить — воно найефективніше),
• 1 ч.л. лимонної кислоти.

Усе змішуєте в мисці, заливаєте окропом і переливаєте в ту саму каструлю. Хай постоїть хвилин 30. Потім все злийте, промийте — і от вам результат. Важко повірити, але навіть плями після старої смаженої гречки "відходять", як нічний кошмар.

Порада з досвіду: якщо каструля дуже глибока, зробіть трохи більше розчину, щоб він покривав усю пляму.

А тепер — кілька додаткових фішок, які варто знати

• Шкірка лимона — не тільки для чаю. Протріть нею дно каструлі після миття — і буде блиск, як у нової. Та ще й запах приємний.
• Сухий гірчичний порошок (так, той, що колись у ваннах використовували). Працює як натуральний абразив. Насипте трохи на вологу губку — і обережно потріть. Особливо добре для дна зовні.
• Картопляна шкірка — дивно, але допомагає. Якщо прокип’ятити її в каструлі, то і пригар м’якшає, і запахи йдуть.
• Газована вода типу Sprite або 7UP — якщо нічого нема під рукою, вилийте пляшку напою у каструлю, доведіть до кипіння. Цукор і кислоти зроблять свою справу. А вам лишиться тільки домити залишки.

Чисті каструлі — це не тільки про естетику. Це, насамперед, про безпеку їжі й повагу до себе. Бо щось підгоріле може зіпсувати не тільки смак обіду, а й настрій на весь день. А ще — гарна каструля рідко ламається і служить довго. Тому, піклуючись про неї, ми, по суті, дбаємо про свій дім. А вдома, як відомо, має бути затишно.

Джерело: 5692.com.ua

Цього літа в Україні, схоже, спека знову покаже свій характер. І якщо вірити прогнозам, температура може бути в середньому на 1–1,5 градуса вищою, ніж звичайно. Здавалося б, не така вже й страшна цифра, але повірте — різниця відчутна.

Про це розповів метеоролог Ігор Кібальчич. За його словами, є десь 70–75% ймовірності, що літо 2025 буде теплішим за норму. І от тут цікаво: не кожен місяць буде однаково гарячим. Наприклад, червень, можливо, трохи полоскоче нас ранковою свіжістю, а от липень із серпнем — тримайтесь, бо буде справжній пекельний батл.

Коли очікувати пік спеки

Як показує багаторічна статистика, найгарячіший період — це з 15 липня по 15 серпня. Саме тоді фіксують найвищі температури і вдень, і вночі. Якщо у вас є кондиціонер — готуйте його заздалегідь, бо без нього буде, м’яко кажучи, душно.

А дощі будуть?

Так, але не все так просто. Цього року можливі частіші грози. І це не просто "грім гуркнув — дощ пройшов". Іноді природа влаштовує справжні погодні шоу: із градом, шквалами, а подекуди й зі смерчами. Звучить тривожно, та, на жаль, така тенденція для України вже стала звичною.

Словом, ситуація така: якщо хтось планував втекти в тінь — доведеться добре шукати, бо літо, схоже, прийде не просто гарячим, а й емоційним.

З іншого боку — можливо, в когось це ще й ідеальний час для морського відпочинку. Хоча перед поїздкою варто перевірити не лише валізу, а й прогноз. Бо навіть на курорті не завадить знати: чи сьогодні буде спека, чи "злива зі спецефектами".

От така вона, українська погода — з характером.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні разом з усією європейською спільнотою ми відзначаємо День Європи. Саме 9 травня 1950 року французький міністр Роберт Шуман запропонував європейським країнам об’єднати свої економіки, почавши з важкої промисловості.

Це була відповідь на трагедію Другої світової і метою цього кроку було унеможливити підготовку окремої країни до нової війни. Так розпочалася історія Європейського Союзу — як проєкту довіри, співпраці та відповідальності за мир на континенті.

Сьогодні ЄС об’єднує країни, які поділяють спільні цінності: демократію, верховенство права, повагу до людської гідності й свободи. Щиро дякуємо нашим європейським партнерам за підтримку та солідарність. Разом ми будуємо мирне, вільне й сильне майбутнє. З Днем Європи! – написав мер Кам'янського Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua