13 травня в селі Хутірське Дніпровського району сталася пожежа в приватному домоволодінні. Вдень до Служби порятунку надійшло повідомлення про займання на вулиці Центральній, передає ГУ ДСНС області.

Як з’ясувалося, горів дах літньої кухні. Вогонь охопив площу близько 10 квадратних метрів.

Під час гасіння пожежі рятувальники вивели з будівлі двох людей — чоловіка 1980 року народження та жінку 1977 року народження. Їх оглянули медики, однак госпіталізація не знадобилась.

Полум’я вдалося ліквідувати. До гасіння залучили 10 рятувальників і 2 одиниці техніки.

Джерело: 5692.com.ua

Росія вкотре витягує з шухляди давно знайомі вимоги й подає їх як "головні теми" майбутніх переговорів з Україною. Зокрема, у Кремлі знову почали з "денацифікації" і визнання окупованих територій своїми.

Про це заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков, повідомляє Telegram-канал "ТАСС".

Що відомо

Якщо коротко, то 15 травня в Стамбулі мають відбутись переговори. А Росія вже зараз попереджає: мовляв, ось про що говоритимемо — про "реалії на місцях" і як їх Україна має визнати. Переклад із дипломатичної: йдеться про те, щоб Київ визнав Крим, Донбас і інші захоплені території російськими.

До речі, Рябков знову вкинув у інформаційний простір всі улюблені тези Кремля — "виправдання" війни, байки про "першопричини конфлікту" та необхідність "денацифікації київського режиму". Що мається на увазі під цим — до кінця не зрозуміло, бо самі росіяни часто плутаються у власних поясненнях.

Наша мета — стійке врегулювання, з урахуванням нових реалій, включно з входженням нових територій до складу РФ, — заявив Рябков.

Складається враження, що російська сторона вважає: якщо повторювати ці формулювання достатньо довго, вони колись стануть правдою. Але поки що це більше схоже на затертий до дірок сценарій, який не спрацьовує вже кілька років.

Що відбувається із самими переговорами

І тут починається найцікавіше. Бо, з одного боку, Путін відмовився від підтримки плану припинення вогню, який просували Україна, США та країни з так званої "коаліції рішучих". Вони пропонували зупинити вогонь з 12 травня.

З іншого боку — Кремль нібито хоче "мирних переговорів". Щоправда, тільки на своїх умовах.

Зеленський натомість сказав: перемовини — так, але лише якщо Росія реально припинить обстріли. З його слів, початком для діалогу має стати саме перемир’я. Не обіцянки, а конкретні дії.

Ще один момент — український президент заявив, що готовий особисто приїхати до Стамбула, аби взяти участь у переговорах на найвищому рівні. Це досить сміливий крок, враховуючи нестабільність ситуації.

Проблема в іншому: Путін наразі мовчить. Не зрозуміло, чи він взагалі націлений на зустріч, і якщо так — то кого саме Кремль пришле на ці перемовини. Бо поки маємо лише заяви від Рябкова, а не підтвердження від першої особи.

Джерело: 5692.com.ua

Плями від йоду — це як дрібна халепа, яка легко перетворюється на велику проблему. Одного разу перекинеш бульбашку чи ляпнеш при обробці подряпини — і от тобі на: буро-оранжева пляма, яку важко чимось вивести. Особливо прикро, коли це трапляється на улюбленій сорочці чи нових джинсах. Йод дуже підступний — він швидко вбирається у волокна тканини й може залишити слід надовго. Але, на щастя, є кілька перевірених способів, які реально допомагають. І сьогодні поговоримо не про міфи, а про ті методи, які справді працюють.

А як же сухе молоко

Можливо, звучить трохи дивно, але так — сухе молоко може стати справжнім рятівником, якщо йод щойно потрапив на тканину. В чому тут фокус? А в тому, що білки в молоці можуть частково нейтралізувати активні речовини йоду. Потрібно взяти:

• теплу воду;
• сухе молоко (звичайне, з магазину);
• трохи терпіння.

Розмішуєте порошок з водою так, щоб утворилась консистенція схожа на густу сметану. Наносьте це все на пляму щедро, без жодної жалі. Лишіть хвилин на 30 (можна й довше — гірше не буде). Потім змиваєте водою і відправляєте річ у прання.

До речі, якщо пляма ще свіжа, ефект буде куди помітнішим. І ще одна порада — не варто терти тканину щіткою, бо йод може ще глибше проникнути всередину.

Ацетон — хімія в дії

Тут усе серйозніше. Ацетон, хоч і агресивний, але досить ефективний у боротьбі з йодом. Просто треба діяти обережно:

• Намочіть ватний диск ацетоном.
• Прикладіть до плями, ніби це компрес.
• Лишіть на 15–20 хвилин.
• Потім сполосніть водою.

Здається просто, але є нюанс: ацетон "не дружить" із делікатними тканинами — шовком, вовною чи синтетикою. Тому краще спочатку протестувати на непомітній ділянці: шовчик знизу, внутрішній підворот — щось таке. Якщо тканина не втратила колір і не "повзла", тоді можна обробляти основну пляму.

До речі, ще один лайфхак — після ацетону добре допомагає прання з господарським милом. Здається, банально, але саме воно "добиває" залишки забарвлення.

А якщо пляма вже стара

Ну тут складніше. Старий йод тримається, як рідня на святах — не вигониш. Але все ж варто спробувати. Є ще один домашній метод — картопляний крохмаль.

Так-так, не смійтесь. Просто візьміть трохи крохмалю, злегка зволожте й намажте на пляму. Дайте йому підсохнути. В хімічній взаємодії з йодом утворюється синьо-фіолетова речовина (пам’ятаєте досліди зі школи?), і її вже простіше змити. Потім обов’язково виперіть річ з порошком або милом.

А чому йод так уперто тримається

Йод — це не просто кольорова рідина. Це активна хімічна сполука, яка легко вступає в реакцію з органічними матеріалами (а тканина — це і є органіка). Саме тому пляма може змінювати відтінки, розтікатися або "в’їдатися" ще глибше, якщо її не зачепити одразу. Важливо не тільки чим виводити, а й коли — чим швидше, тим краще. І ще: не сушіть пляму феном чи на батареї, поки не вивели — тепло закріплює ефект.

І хоч йод — це звичний помічник у домашній аптечці, на одязі він ворог не з простих. Знати, як діяти, — значить бути на крок попереду. Не варто панікувати — навіть старі плями часто піддаються, якщо знати підхід. А підхід — це знання плюс трішки терпіння.

Джерело: 5692.com.ua

У Кривому Розі правоохоронці повідомили про підозру 14-річному підлітку, який намагався підпалити будівлю місцевої синагоги за завданням російських спецслужб. Про це повідомляє Служба безпеки України.

Інцидент стався увечері 20 квітня 2025 року у Центрально-Міському районі міста. Неповнолітній у балаклаві кинув у вхідні двері релігійної установи дві пляшки із саморобною запальною сумішшю — так звані "коктейлі Молотова". Унаслідок підпалу була пошкоджена верхня частина дверей. Люди не постраждали.

За матеріалами слідства, юнак діяв за інструкцією кураторів з боку держави-агресора. Виконавши завдання після настання темряви, він сподівався на швидке поширення полум’я та повне знищення будівлі.

Як з’ясували правоохоронці, хлопець потрапив у поле зору окупантів після того, як почав шукати "легкі гроші" у проросійських Telegram-каналах. Там йому запропонували завдання з підпалом. Попри виконання злочину, обіцяної винагороди він так і не отримав.

5 травня слідчі під процесуальним керівництвом Криворізької центральної окружної прокуратури повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України — умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. Йому обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Джерело: 5692.com.ua

Є така річ, про яку не люблять говорити вголос: іноді саме бажання "не витратити зайвого" робить нас біднішими. Не одразу — поступово, по-тихому, через низку дрібниць, які ми роками виправдовуємо словом "економія". Але чи справді це економія, якщо в кінцевому підсумку ми витрачаємо більше?

Не все, що дешеве — вигідне

Скільки разів це вже було: обрали взуття зі знижкою, а через кілька місяців підошва залишилась на сходах маршрутки. Номер у мобільного оператора взяли за акційною ціною, але "дрібні" комісії зжерли половину бюджету. Стоматолога перенесли "на потім", а потім — ой, і лікування, і нерви, і знову витрати.

Іронія в тому, що намагаючись зекономити, ми іноді просто відкладаємо більші витрати на завтра. А завтра приходить швидше, ніж очікували.

Плутанина між "зекономити" і "вкласти"

Чесно кажучи, головна біда — ми часто сприймаємо низьку ціну як знак вигоди. А це зовсім не одне й те саме. Бюджетна річ може прослужити рівно стільки, скільки триває чек на неї. Або й менше. Послуги "дешево та швидко" іноді обертаються на переробку, додаткові клопоти, або навіть втрати.

Наприклад, уявіть: ви взяли недорогий ноутбук, і от він "зависає" саме під час важливої Zoom-зустрічі. Все. Угода зірвана. Клієнт — до конкурентів. Це вже не просто технічна проблема — це втрачені можливості.

Або ще один класичний сценарій: курси англійської (чи будь-які інші) здалися надто дорогими — відмовилися. А через рік виявилося, що не можете претендувати на нову посаду, бо бракує кваліфікації. І от вам знову та сама "економія", яка обійшлася у зарплату мрії.

Бути фінансово розумним — це не лише про калькулятор

Фінансова грамотність — це не про те, як обирати найдешевше. Це про вміння бачити глибше: де вартість справжня, а де лише виглядає привабливою.

Скажімо, три дешеві кофти на сезон — чи одна справді якісна, яка не змінить форму після першого ж прання? Або ви самі намагаєтесь заповнити податкову декларацію, бо "не хочете платити бухгалтеру", — і ризикуєте штрафами, які в десятки разів більші.

Інвестувати у якість — це не розкіш. Це стратегія, яка в більшості випадків повертається швидше, ніж здається.

Як "економія" може зашкодити кар’єрі

Багато хто навіть не помічає, як ця звичка — "а може, обійдеться" — впливає на професійне зростання. Не поїхали на галузеву конференцію? Ну, зекономили. Але пропустили знайомства, контакти, обмін досвідом — все, що могло б вивести вашу роботу на новий рівень.

Працюєте на старому комп’ютері, який гальмує щодня? Це ж не просто техніка, це втрата годин і продуктивності. А в бізнесі час — це не метафора, це буквально гроші.

І тут справа не лише в "розумних витратах", а в тому, щоб бачити сенс у кожному вкладенні: якщо воно дає розвиток, то це не витрати — це інвестиції.

Гроші не люблять, коли з ними поводяться зі страхом. Вони не липнуть до тих, хто ховається за "дешевше — значить краще". Вони йдуть туди, де є розуміння: варто вкладати у себе, у свій час, у свою ефективність. Бо іноді найкращий спосіб зекономити — це не економити зовсім, а навчитися витрачати з головою.

Джерело: 5692.com.ua